Лидеры

Я до речі дуже часто зустрічаю якийсь панічний страх перед кредитами. Ну це звісно від банального не розуміння як це все працюю (і я не про конкретно один кредит, а вся економічна система, яка базується на кредитуванні і чому це страх як вигідно - pun intended ). Проте ніхто ж не заставляє. Можна все життя орендувати, що теж може бути вигідно або хоча б зручно в деяких випадках. Ну або прийти з чемоданом доларів, які збирали чотири покоління (як в Україні) у купити житло. Чомусь ніхто не порівнює кредит під 2% в Канаді і такий самий під 15% в Україні. Але всі порівнюю ціну отримання квартири від умовного тата/дідуся в Україні, з "страшнгим" Мільйонним моргиджом в Канаді. Люди! Зрозумійте! Якщо ви маєте дозволити моргидж на 1 Мільйон Дол, це ДУЖЕ ДОБРЕ!!! Чому (всі цифри актуальні, та взяті з особистого фактичного досвіду): Це означає що ваш річний дохід мінімум 200к/рік на сім'ю (при умові мінімального довпейменту) Це означає що ви отримуєте 4% річних (усереднене значення росту вартості нерухомості включаючи всі останні кризи і тд) на 1 Мілйон, маючи лише 75 тис. в Кишені (мінімальний давн для 1М будинку при теперішніх правилах). Тобто це ефективні 53% Річних (1М*0,04/75к) на ваш Капітал. Більше того з теперішньою ставкою (в мене наразі 2,69%) Замість того щоб платити 2-3к за оренду, я плачу 1,3к (і - 10 дол з кожним місяцем) за те що банк позичив мені гроші, і плачу СОБІ В СВІЙ капітал 1,7к кожного місяця. Тобто мало того що я отримую шалений приріст живого капіталу, я ще й економлю добрі 40% того що я б платив за оренду, та ще й автоматом накопичую по 1,7к кожного місяця, за те що живу у власному дому. Розумієте? Звісно тут є свої ризики, але якщо до цього грамотно підходити і не перекредитуватися то ці ризики можна звести до дуже прийнятного мінімуму. Зате в Україні можна АБСОЛЮТНО БЕЗ РИЗИКУ (сарказм) купити квартиру (далі ідуть реальні цифри з мого життя) за 64к дол. Зробити ремонт (економлячи на всьому) за 15к дол. І тепер продати За ЦІЛИХ 55к доларів. Це ж який прибуток. І ще й без кредиту

І знову тут мені є що додати з особистого досвіду, та досвіду мого батька, який останні 25 років є викладачем Львівської Політехніки (все таки топ ВУЗ міста мільйонника). Вища освіта ПОВИННА бути платною. Крім того ВИЩА освіта НЕ ПОВИННА бути масовою. Не для всіх професій потрібно провести 5 років за партою щоб стати магістром економіки і працювати логістом. Далі про освіту в Україні (точніше її відсутність). Де ви бачили безплатну освіту в Україні. На пробних вступних до Львівської Політехніки (явка десь на 70-80% відповідає реальним вступним, більше того це топові 70-80% які якраз ходять на всякі курси і готуються до іспитів). Серед тисяч (без перебільшення тисяч) абітурієнтів я був на другому місці серед топових балів (72 бали). Коли через 3 тижні, на реальному екзамені я набрав 74 бали, я опинився останнім серед тих хто попав на бюджет. Мої колеги по цеху, які не знали чи знаменник ділиться на чисельник чи навпаки понабирали по 90 балів. Більше того, моя дружина навчалася на Дизайні. Серед абітурієнтів був хлопака, який в свої 16 років мав виставки по всій Європі, і був запрошений в кілька Європейських ВУЗів на гранти. Вирішив поступити в топ ВУЗ Львова. Не зміг пройти екзамен з живопису та рисунку, зате люди, які досі не можуть відрізнити твердий олівець від мягкого - нормально проходили. Далі, моя колишня однокласниця, в якої на фоні дуже серйозних проблем зі здоров'ям почалися дуже великі проблеми з гормонами, та ментальним розвитком. Грубо кажучи в 11му класі вона поводилася, та і розуміла те що викладають на рівні 5ти класниці. Без проблем закінчила бакалаврат в МедІнституті, і слава Богу її батькам (обоє топопві акушери) хватило розуму віддати її в фармацевти - подалі від прикладної медицини. Будь хто в Канаді може отримати топову освіту, якщо він/вона може пройти конкурс. Є достатньо програм, як внутрішньо інституцьких, так і державних для того щоб допомогти з оплатою. Заплативши з своєї кишені 100к, які потім треба віддати з своєї професійно ЗП, мотивація вчитися значно більша ніж коли Батьки на заробітках оплатили чату 16 тис грн за рік економіки. В нас половина групи приходила на пари раз на тиждень, я вже мовчу про заочників. А) Ви не є ні носієм мови ні культури. Це здається дрібницею, проте має величезне значення, в тому числі в пошуку роботи. Ну і звісно сама мова - не професія в даному випадку. Тому, нажаль, викладачам англійської в Канаді адаптуватися професійно дуже складно. Проте це якраз виняток з правил, а не правило і ваші діти, якщо будуть вчитися в Канаді будуть все таки мати якусь професію, і мова буде великим плюсом. Б) Кожен другий мій колега зі Львова за останні 4 роки хоч раз, але отримував повістку. Не зважаючи на те що я зі Львова, я знаю 4 хлопців особисто які загинули на сході в складі Української Армії. Точніше знав. Мій батько в свої 50 років, отримав повістку кілька тижнів назад, і незважаючи на те що його коліна практично не згинаються і він не те що бігати, ходити током не можу - признали годним для армії. Благо вдалося зробити бронь від Університету (теж не безплатно), інакше б вже служив. В) Торонто, яке сильно заселене і має значно більше населення ніж Львів, мають приблизно таку ж кількість вбивств на рік. Якщо не зраджує память десь 80-100. Більше того за 5 років в мене проблем подібного роду в Канаді не було. Задні двері в дома практично не закриваємо. В Украхні мене і на вулиці грабували, і квартиру дідуся і бабузі обчистили двічі. Я вже мовчу про гоп-стопи коли я був щуплим 15тилітнім дрищом Те саме з моєю тещею. Вона приїхали "лише" щоб помагати з внуком і постійно розказувала, як в Україні добре. І що жаль що я такий амбіційний і що привіз її дочку в Канаду. Ну і казала що якщо ми другої дитини не зробимо то точно до дому поїде, бо з одною помагати не варто тих жертв. Недавно повернулася за дружиною з 5ти тижневої поїздки в Україну - казала що можемо залишати одну дитину - вона тепер житиме в Канаді.

15 % - в Украине. Ну тогда придется очень постараться. Обычно, менее чем 23 не опускается.

Подавайте, конечно - деньги начисляются с месяца подачи внеска, даже если дело затянется на пол года - все равно потом за эти полгода получите. ЗЫ. У меня в каких-то внесках вообще не было возможности менять национальность детей, так и пришлось отправить с польской. Вопросов не возникло.

159-я тоже не дает права зарегистрироваться как безработный, только после минимум полугода работы.

Почти верно, но проблема вот в чем: 1. Доступа к 500+ не будет 2. Не будет возможности пойти быть безработным и получать засилок 3. Нет возможности открыть ИП/фирму итд. Нельзя выйти на работу куда-то на 1 день без разрешений, понять что не так - и не продолжать. ИМХО 187-я если есть возможность по 159-й - намного хуже. Другое дело если вопрос стоит между 187-й и никакой вообще. Я так понимаю Гданьск/Варшава?

В мене поки що 2 з 2ох. Помагав одногрупнику з візою: дружина СП він ОВП - дали обом на 2 роки візи - все норм. Обоє молоді і без якихось сильних зв'язків. Помагав майбутньому колезі, який отримав від нас ЛМІА. Він подавався на ВП, друдина на ОВП, син на візиторку. Теж дали на два роки, правда в нього був "допит з пристрастями" в Київському посольстві (видно давно там не було тримачів ЛМІА, які працюють з бетоном і не робили "липові" документи ). Але все пройшло добре. Як на мене краще податися разом і мати умовні 80% шанс на успіх, ніж подаватися самому і мати умовний 90% шанс і потім десь 20-30% шанс на те що пустять сім'ю. Якщо подумати, то ця "схема", особливо якщо зроблена свідомо для "збільшення шансів" - це ніщо інше ніж обман (misrepresentation). Тому що вас питають: "Ви хдете самі?" - Ви кажете що так, а тут раптом через місяць у вас всі плани на 3 роки вперед які ви будували помінялися ... справді?

Тут дуже багато вже проходило через це форум, хто на цій "схемі" сильно погорів. Я один з них, і то мені ще "повезло": моя дружина отримала лише одну відмову (зайві 3 місяці без неї), а також ми рік чекали на те щоб вона мала право працювати - тобто рік втраченого доходу, поки я був студентом. А бували випадки де дружина і дитина по 5-7 раз отримували відмови і не могли приїхати 3-5 років. Реальні випадки, реальних форумчан. Ця "схема" дуже популярна в СНГ, тому що консультанти часто беруть за факт "подачі" на візу. І для не надто обізнаних консультантів це ідеальний варіант. Мало того що це технічно може підняти шанси, так це ще й додаткова(і) подача(і) для их в майбутньому.

Значить я потрапив у ці 3 %. Співбесіда - це жесть. 8252 Agricultural service contractors, farm supervisors and specialized livestock workers Якщо ви напишете фарм воркер нічого доброго з цього не вийде, тому що фарм воркер це NOC 8431. По цьому ноку уже не дають перманентів. Ваш нок 8252 (Висококваліфікований спеціаліст) і тільки із-за цього ваш фермер зміг зробити ЛМА. У всіх анкетах вказувати як мінімум супервайзер. Якщо у вас труднощі із заявкою я Вам рекомендую їхати до Києва у візовий центер. Там дівчинка за 300 грн заповнить Вам заявку, Ви оплатите усі необхідні збори і відправите аплікацію через них фізично. 90% швидше отримаєте ворк перміт і помилок не наробите.

Если это такой вариант, как описал Фрегат, то вероятность обмана есть. Совсем недавно мой знакомый так попался: обещали работу в дрездене (2000 евро на руки), но типа через словацкое агентство трудоустройства. В итоге, когда отдал им деньги, они сказали, что умер директор фирмы в словакии и в Германию отправить пока не могут. Но предложили поехать с польской или словацкой визой поработать полгода в какой то из этих стран за 4 евро в час. А как только появится возможность поехать в Германию - так сразу и отправят. Никуда он не поехал, денег своих не вернул и больше ничего не хочет слышать о работе в Европе. Будьте осторожны. Если есть немецкое разрешение на работу - тогда ок, если через третьи страны - то, я считаю, там что то не чисто.

Вообще-то я писала о ценах Гданська. А в Варшаве да, намного дороже.

Умови для дітей кращі саме в Канаді. У мене прекрасна можливість порівнювати всі ці умови. У моєї сестри, яка живе в укр райцентрі діти такого ж віку як у мене. Ми спілкуємось кожний день і я знаю всі деталі і про дитячі садки, і гуртки, і дешеві заняття музичними інструментами. А про дитячі майданчики в укр райцентрах я просто промовчу, як і про те, шо ніде в місті нема туалетів з водою у вільному доступу. І з візком у більшість магазинів не заїхати, і в кафе з дітьми краще не ходити. Мої діти в Канаді читають чудові якісні книжки українською мовою, яких нема в українських бібліотеках. Там старі книжки і бібліотекарка, яка навіть не уявляє, що для дітей можна було б проводити читання книг з піснями і забавлянням ( library story times - чули?) А книжка коштує 200 гривень і кожного місяць не купиш дитині 10 нових книжок, які ми тут беремо в бібліотеці. А ще в укр райцентрі нема для дітей басейнів і музей - це нудно і для старших. Мій трьохрічний син майже кожні вихідні проситься в музей і в мистецьку галерею, бо там багато всього цікавого для дітей різного віку. А ще є дитячий science centre і саме дитячі музеї, про які більшість дітей з України можуть тільки помріяти... А ще є дуже доступні за ціною indoor playgrounds, де можна побігати і погратись взимку. Садки в Канаді з 6:30-7 ранку до 5:30-6 вечора, до речі. Заняття танцями для дошкільнят коштуют 30-40$ в місяць, вибір величезний. Прості пісеньки діти в канадських садках теж співають. Заняття музикою для малюків куди ходить мій син не зрівняти з тими умовними "заняттями" в укр садку, куди ходить мій племінник. Ну і як в той садок ходити, якщо з соплями не можна? Діти тиждень ходять, 2 тижні вдома з соплями. Я не уявляю як батькам взагалі працювати в таких умовах, якщо нема бабусь. Коли я була з моїм сином в Україні в його однорічному віці, то я ніде в місті не могла змінити його підгузник в нормальних умовах навіть в обласному центрі. На вокзалі знайшла кімнату матері і дитини, яка завжди закрита. Відкрити може лише начальник вокзалу, якого я не застала на робочому місці в його робочих час.

Да, все так. Вам нужно просто выжить в этом ужасе до получения гражданства и как можно скорее уезжать в Украину.

Это чудовищная ошибка так делать. Это не сильно или вообще не повышает шансы получить визу. Но если даже получить таким образом визу, то можно потом годами ждать воссоединения с семьей т.к. им визы просто не будут делать. Год-полтора на ворк пермите, потом получение ПР еще год-полтора если бумажная подача, а потом еще и год ждать на спонсирование супруги/супруга и детей, и все это время будете подаваться на визы семье, тратить на это кучу времени и получать отказы. Такие случаи бывают и не редко, получить визу семье человеку на временной визе очень тяжело, это воспринимается как темная схема (почему не подавались вместе тогда?).

Мятеж не может кончиться удачей, ведь в этом случае его зовут иначе © Не нужно путать попытку переворота внутри страны и военные действия на территории другой страны. Во втором случае боевые действия ведутся чуть дальше. Что касается 2016 - у меня знакомые как раз в Стамбул прилетели непосредственно перед началом. Подержали в а/п некоторое время, пока самолеты не летали, и отпустили дальше по маршруту. В курортных зонах обычно то же самое - в рамках отеля тихо и спокойно, за пределы выходить не рекомендуют, но обычно прямых запретов нет (на свой страх и риск). 1. Я бы даже сказал, часто. Но не настолько же мимо. 2. Я был в Египте как раз, когда там была буча в Каире. И когда там на севере Синая набеги террористов были - тоже. Оба раза в Шарме об этом никто даже не вспоминал. Курортная зона живет по другим законам. 3. Арабы в курортных зонах, как правило, очень хорошо относятся к потенциальным источникам денег. Конечно, это отношение очень резко меняется, когда становится понятно, что денег оттуда не будет, но до тех пор...

Не правильно. Если в срок 15 рабочих дней с момента увольнения уведомить об этом ужонд, выдавший карту и в срок 30 календарных дней с момента увольнения подать документы на карту побыта, то старая карта остаётся действительна до конца срока действия или до получения новой децизии. Что наступит раньше. Работать можно по освядчению или зезволению, или без них, если этого не требует закон.

Мы перевезли кошку без титров. Но так рисковать, я бы никому не советовала. Я обычно все делаю по правилам, чтоб не усложнять себе жизнь, но в этом вопросе сыграли 2000 грн. за эти титры, жаба задушила, честно скажу. Кошка не собака, дома сидит, по улицам не ходит) Не должны прицепиться. Члены семьи в этот вопрос не вникали, у них были свои обязанности. Знали, что я сделаю все, как надо. В общем, я свою семью "удивила", что титров у нас нет. Как и справки ф.1, которую для ЕС без этих титров не дают. В результате, на руках только паспорт, понятно со всеми прививками, чипом и т.п. Благодаря мне весь путь до Львова, а потом до таможни был на нервах. Я так волновалась, что не хотела ни с кем разговаривать. Готова была заплатить в два раза больше, только быть уверенной, что нашу кошку пропустят. На всякий случай был план Б, не очень хороший, затратный и по времени, и по деньгам. Но всем известно, что жадный платит дважды. Мне вернуться, отвезти нашу Масю ст. дочери в Киев, а потом она бы ее привезла по всем правилам. Какое сочинение наваяла)... На таможне проверяющий увидел переноску и спрашивает, есть ли документы. "Конечно, есть!" И тычим ему паспорт. Он его полистал, говорит :"А еще?Этого мало" И давай объяснять нам, что еще нужно. И он не может без остальных документов пропустить нашу кошку. Эти пять минут отобрали несколько лет моей жизни. В общем не буду пересказывать весь диалог, мои несчастные перепуганные, молящие глаза. В результате этот таможенник перевел тему на сумки, чемоданы, быстро проверил и "Аллилуйя!" Но не всем может так повезти. Как мне сказали, бывает всякое. И разворачивают. PS. Смотрю на нашу своенравную Масю и говорю ей:"Ты даже не понимаешь, как тебе повезло)" Подобрали под магазином бездомного котенка в самом начале войны. Отмыли. Прятались с ней в подвале. Перевезли в Украину, теперь в РП. Лежит, развалилась на письменном столе - царица!

Регистрация в канцелярии 18 июля 2018 Сегодня ответ: Всем удачи и до встречи в ветке о гражданстве через воеводу и на экзамене 23-24 ноября в Жешуве