fregat222

Two UK universities merge to form country's first ‘super-university’ The merger comes amid mounting economic pressures facing British universities, including some of the most highly regarded higher education institutions in the world. Two British universities have merged to form what they describe as the UK's first "super-university." London's University of Greenwich and the University of Kent in southeast England announced on Monday that they had completed a merger establishing the new "London and South East University Group, which will be known as LASE. The new group, which has been designed to allow other universities to potentially join in the future, will have more than 50,000 students, making it the third largest university in the UK. The two universities will continue to operate under their own names and will maintain distinct academic divisions, with prospective students applying, studying, and graduating at the institution of their choice. The LASE group will have a chancellor, governing body, and senior executive team. The official launch of the LASE group is set to take place on 7 September, with events marking the occasion scheduled to be held across its four campuses - Greenwich, Avery Hill, Medway, and Canterbury. In a press release, Professor Jane Harrington, the founding vice-chancellor and CEO of LASE, promised a "truly spectacular launch" and said more details would be released at the time. “A massive thank you to everyone who has been involved in getting us to this point – there has been tireless work over the last year working to an ambitious timetable and developing a new university model that has never been done before," Harrington said. "It means we are starting with a smooth transition, an extremely strong senior executive team and clear direction so that we can fulfil our potential as the UK’s first super-university," she added. The merger comes amid mounting economic pressures facing British universities, including some of the most highly regarded higher education institutions in the world. In May, members of parliament on an education select committee warned that UK universities were under serious economic strain and that there was a possibility of a major institution closing down. "The higher education sector in England is facing a financial crisis that now poses a real risk of institutional insolvency," the education committee said in its report. "We heard compelling evidence that, without urgent and coordinated action, there is a clear possibility of a university closing," it continued, adding: "The consequences would be severe, not only for students and staff, but for local economies, communities and the UK’s global academic reputation." Джерело

Українцям за кордоном спростили оформлення паспорта: що змінилося Українцям за кордоном скасували одну з вимог під час оформлення паспорта. Українцям віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами країни, більше не потрібно пред’являти військово-обліковий документ чи застосунок «Резерв+» для оформлення або обміну паспорта. Під час подання документів громадянам не потрібно надавати паперові чи електронні військово-облікові документи, а також встановлювати чи демонструвати застосунок «Резерв+». Усі необхідні процедури тепер проходять інакше. Як пояснили у Паспортному сервісі, під час оформлення паспорта працівник установи самостійно перевіряє інформацію в електронній системі, а статус військового обліку перевіряється автоматично через державні електронні реєстри. У разі відсутності інформації про військовий облік особу можуть автоматично взяти на нього без проходження військово-лікарської комісії. Після формування відповідного документа процес оформлення чи обміну паспорта продовжується у звичному порядку. У Паспортному сервісі вкотре наголосили, що для отримання чи обміну паспорта за кордоном не потрібно самостійно турбуватися про отримання військово-облікових документів чи завантаження мобільних додатків, оскільки всі перевірки виконуються автоматично в системі. Нагадаємо, українці за кордоном тепер можуть легко й швидко оформити електронний податковий номер (ідентифікаційний код). Раніше послуга діяла як експеримент лише для дітей, а відтепер вона доступна всім дорослим. До слова, в Україні запроваджують нові ветеринарні паспорти єдиного зразка з посиленим захистом від підробок. Документ містить повну інформацію про здоров’я тварини двома мовами та полегшує подорожі за кордон. Джерело

У Фінляндії розробляють екзамен на отримання громадянства У Фінляндії з 2 березня 2027 року під час подання заяви на отримання фінського громадянства потрібно буде скласти екзамен на знання фінського суспільства. Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Yle. Екзамен розробляє Гельсінський університет. Він переміг у конкурсі, проведеному Міграційною службою. На іспиті перевірятимуть знання про устрій фінського суспільства та його основні принципи. Питання стосуватимуться законодавства, основних прав людини, рівності, а також історії та культури Фінляндії. Екзамен призначений для осіб працездатного віку – від 18 до 65 років. Він відбуватиметься в електронному форматі фінською або шведською мовою. Від складання іспиту звільняються ті, хто закінчив ліцей або вищий навчальний заклад фінською або шведською мовою. Тим, хто подав заяву до 2 березня 2027 року, складати іспит не доведеться. На підготовку тестування виділено близько 800 тисяч євро. За інформацією Міграційної служби, Гельсінський університет на ці кошти підготує навчальні матеріали, розробить іспит і зможе займатися його вдосконаленням у разі потреби протягом чотирьох років. Джерело

Базове забезпечення в країнах Європи: скільки платять 2026 року Системи базового соціального забезпечення існують майже в усіх країнах Європи, однак працюють вони за різними правилами. Десь держава виплачує фіксовану суму, в інших країнах допомога розраховується індивідуально з урахуванням доходів, складу сім’ї, майнового стану та інших обставин. Що таке базове соціальне забезпечення У більшості європейських країн діють програми базового соціального забезпечення (Minimum Income Schemes). Їхня мета — гарантувати мінімальний рівень доходу людям, які не можуть самостійно забезпечити себе через безробіття, низькі доходи, інвалідність або інші життєві обставини. Важливо не плутати таку допомогу з безумовним базовим доходом (Universal Basic Income). Безумовний базовий дохід передбачає однакові виплати всім громадянам незалежно від доходів, тоді як європейські системи соціальної допомоги є адресними. Право на них виникає лише після перевірки матеріального становища, майна та інших джерел доходу. У більшості держав отримувач повинен: постійно проживати в країні; не мати достатнього доходу для забезпечення базових потреб; використовувати власні кошти або заощадження в межах, визначених законом; активно шукати роботу (якщо працездатний); виконувати вимоги соціальних служб. Умови для іноземців залежать від країни, типу дозволу на проживання та статусу особи. Німеччина За даними Євростату, кількість українських біженців у Німеччині сягнула понад 1,28 млн осіб. Від 1 липня 2026 року в Німеччині офіційно набула чинності реформа соціального захисту. Програма Bürgergeld, яка діяла від 2023 року, замінена на нову систему — Grundsicherung für Arbeitsuchende (Базове забезпечення для осіб, які шукають роботу). Зміни стосуються всіх працездатних отримувачів допомоги за Другим соціальним кодексом Німеччини (SGB II) — а отже, і сотень тисяч українців, які отримують виплати через Jobcenter. Станом на 2026 рік щомісячні базові виплати не змінилися і становлять: Категорія Сума Самотня особа, батьки-одинаки, дорослі з неповнолітніми 563 євро Кожен із партнерів у сімейній парі 506 євро Діти 14-17 років 471 євро Молодь віком від 15 до 24 років, яка проживає окремо 451 євро Діти 6-13 років 390 євро Діти до 6 років 357 євро Ці кошти призначені для покриття основних витрат на харчування, одяг, засоби гігієни, транспорт та інші повсякденні потреби. Окрім цих сум держава окремо компенсує обґрунтовані витрати на оренду житла та опалення, а також медичне страхування. Можуть нараховуватися додаткові виплати вагітним, людям з інвалідністю чи одиноким батькам. Хто має право на отримання Grundsicherung? Подати заявку на базову допомогу у Німеччині можуть: особи віком від 18 років, які легально проживають у Німеччині; люди, які не мають достатнього доходу для самостійного забезпечення базових потреб; особи з повною або частковою втратою працездатності; громадяни пенсійного віку; люди з офіційно підтвердженою інвалідністю. Що потрібно знати українцям у Німеччині? Для українців, які перебувають у Німеччині на підставі тимчасового захисту або іншого законного статусу, реформа означає необхідність уважніше ставитися до вимог Jobcenter. Особливу увагу варто приділяти відвідуванню призначених зустрічей, участі в інтеграційних програмах та своєчасному інформуванню органів влади про зміни місця проживання, працевлаштування чи сімейного стану. Попри посилення контролю, Grundsicherung залишається ключовим механізмом соціального захисту для людей, які тимчасово не можуть самостійно забезпечити власні базові потреби. Водночас нова система дедалі більше орієнтується на стимулювання працевлаштування та фінансової незалежності отримувачів допомоги. Польща За оновленими даними Євростату, кількість українських біженців у Польщі сягнула понад 967 тис. осіб. На відміну від Німеччини, у Польщі немає єдиної програми гарантованого мінімального доходу. Базове соціальне забезпечення складається з кількох видів допомоги, головною з яких є zasiłek stały (постійна соціальна допомога). Вона призначена людям, які через вік або повну непрацездатність не можуть забезпечити себе самостійно. 2026 року право на zasiłek stały мають: повнолітні особи, які проживають самостійно та є повністю непрацездатними через вік (жінки старше 60 і чоловіки старше 65 років) або стан здоров’я; повнолітні особи, які проживають у сім’ї та також є повністю непрацездатними, якщо їхній дохід і середній дохід на одного члена сім’ї не перевищують установлених законом критеріїв. Розмір виплати не є фіксованим. Він розраховується індивідуально як різниця між гарантованим рівнем доходу та фактичним доходом заявника. Водночас: максимальний розмір zasiłek stały становить 1 229 злотих на місяць; мінімальний розмір виплати — 100 злотих на місяць. Для отримання допомоги заявник має відповідати таким критеріям доходу: 1 010 злотих на місяць для особи, яка проживає одна; 823 злотих на місяць на кожного члена сім’ї. Окрім постійної допомоги, польська система соціального захисту передбачає й інші види підтримки: zasiłek okresowy — тимчасова допомога для людей, які опинилися у складному матеріальному становищі, наприклад, через тривалу хворобу чи інвалідність. Претенденти на отримання цієї допомоги повинні відповідати певним критеріям доходів. 2026 року ці суми становлять 1010 злотих (особа, яка живе сама) і 823 злотих на особу (для сімей). Розмір допомоги визначається так: 1) для одинокої особи: різниця між критерієм доходу для одинокої особи та доходом цієї особи, але максимальна сума допомоги не може перевищувати критерій доходу на одну особу в сімʼї; 2) для сімʼї: різниця між критерієм доходу сімʼї та доходом цієї сімʼї. Розмір допомоги zasiłek okresowy для одинокої особи не може бути меншим за 50% різниці між критерієм доходу (1010 злотих) та доходом цієї особи. У випадку сімʼї — між сумою 823 злотих і місячним доходом на 1 особу в сімʼї. Мінімальний розмір допомоги zasiłek okresowy становить 20 злотих на місяць. zasiłek celowy — цільова допомога від соціальної служби (OPS/MOPS) на конкретні потреби, наприклад придбання ліків, харчів, пального чи оплату невідкладних витрат; допомога на оплату житла та комунальних послуг, якщо сім’я відповідає встановленим критеріям. Іноземці також можуть претендувати на соціальну допомогу, однак лише за наявності законних підстав для перебування в Польщі та права користуватися системою соціального захисту. Для громадян України окремі правила визначає спеціальний закон про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом, тому право на ті чи інші виплати залежить від міграційного статусу та конкретної життєвої ситуації. Чехія За даними Євростату, кількість українських біженців у Чехії сягнула понад 384 тис. осіб. У Чехії немає єдиної фіксованої соціальної виплати для всіх малозабезпечених. Система базової підтримки називається pomoc v hmotné nouzi («допомога особам, які перебувають у матеріальній скруті») і призначена для людей, які не можуть забезпечити свої основні життєві потреби власними доходами. Вона регулюється Законом «Про допомогу в матеріальній скруті» та адмініструється Управлінням праці Чехії. Система включає три основні види допомоги: příspěvek na živobytí — допомога на забезпечення проживання; doplatek na bydlení — доплата на житло; mimořádná okamžitá pomoc — одноразова допомога в надзвичайних життєвих ситуаціях. Найважливішою є příspěvek na živobytí. Її розмір визначається індивідуально як різниця між доходом людини та сумою, необхідною для забезпечення базових потреб. Під час розрахунку враховуються доходи всіх членів домогосподарства, майно, можливість працевлаштування та інші соціальні обставини. Під час визначення права на допомогу використовуються показники прожиткового та екзистенційного мінімуму. Станом на 2026 рік вони становлять: прожитковий мінімум для особи, яка проживає одна — 4 860 чеських крон на місяць; екзистенційний мінімум — 3 130 чеських крон на місяць. Він застосовується лише в окремих випадках, наприклад до працездатних осіб, які без поважних причин не співпрацюють зі службою зайнятості. До дітей, пенсіонерів, людей з інвалідністю III групи та осіб віком від 68 років екзистенційний мінімум не застосовується. Крім допомоги на проживання, людина може отримувати доплату на житло, якщо після оплати оренди та комунальних послуг у неї не залишається коштів для забезпечення базових потреб. Розмір цієї виплати також визначається індивідуально залежно від фактичних витрат на житло та доходів сім’ї. Іноземці можуть претендувати на допомогу лише за наявності законних підстав для проживання в Чехії та за умови виконання встановлених законом критеріїв. Громадяни України зі статусом тимчасового захисту здебільшого отримують підтримку за спеціальними програмами, однак у певних випадках можуть звертатися і за допомогою в системі матеріальної скрути, якщо відповідають вимогам законодавства. Іспанія За оновленими даними Євростату, кількість українських біженців у Іспанії сягнула понад 267 тис. осіб. В Іспанії основною програмою базового соціального забезпечення є Ingreso Mínimo Vital (IMV) — це державна фінансова допомога в Іспанії, спрямована на підтримку осіб та сімей з низьким рівнем доходу, щоб забезпечити мінімальні умови для гідного життя. Розмір допомоги варіюється залежно від складу сім’ї та фінансового становища, сума може досягати 1 613,92 євро на місяць для сімей із п’яти або більше осіб. На відміну від фіксованої соціальної виплати, IMV працює за принципом доплати до гарантованого доходу (renta garantizada). Держава виплачує різницю між гарантованим рівнем доходу та фактичними доходами домогосподарства. Наприклад, якщо гарантований дохід для самотньої людини становить 733,60 євро, а її власний дохід — 500 євро, держава доплатить 233,60 євро. 2026 року гарантовані суми становлять: 733,60 євро на місяць — для однієї особи; 953,68 євро — для одного дорослого з однією дитиною; 1 173,76 євро — для одного дорослого з двома дітьми; максимальна сума для великих домогосподарств може сягати 1 613,92 євро на місяць без урахування додаткових надбавок. Окремо виплачується допомога на дітей (Complemento de Ayuda para la Infancia), яка 2026 року становить: 115 євро на місяць — на дитину до 3 років; 80,50 євро — на дитину від 3 до 6 років; 57,50 євро — на дитину від 6 до 18 років. Для отримання Ingreso Mínimo Vital заявник повинен: легально та безперервно проживати в Іспанії щонайменше один рік (за окремими винятками); бути у віці від 23 до 65 років або бути повнолітнім із дітьми на утриманні; мати дохід і майно, що не перевищують установлених законом меж; підтвердити перебування у стані економічної вразливості. Іноземці також можуть претендувати на IMV, однак лише за умови законного проживання в Іспанії та виконання всіх критеріїв програми. Громадяни України, які перебувають під тимчасовим захистом, можуть звернутися за цією допомогу, якщо відповідають вимогам щодо строку проживання, доходів і майнового стану. Водночас багато українців отримують підтримку за окремими програмами, запровадженими для осіб із тимчасовим захистом. Покрокова інструкція для подання заявки на IMV: 1. Перевірте відповідність вимогам: переконайтеся, що ви маєте дійсний дозвіл на проживання та роботу в Іспанії як біженець з України; оцініть свій фінансовий стан, щоб визначити, чи відповідаєте ви критеріям для отримання IMV. 2. Підготуйте необхідні документи: посвідчення особи: паспорт або інший документ, що підтверджує вашу особу; дозвіл на проживання: документ, що підтверджує ваш статус тимчасового захисту в Іспанії; довідка про реєстрацію місця проживання (Empadronamiento); фінансові документи: довідки про доходи, банківські виписки та інші документи, що підтверджують ваш фінансовий стан. 3. Подайте заявку: онлайн: через офіційний портал соціального забезпечення Іспанії; особисто: у найближчому офісі соціального забезпечення (Instituto Nacional de la Seguridad Social, INSS). 4. Очікуйте рішення. Після подання заявки компетентні органи розглянуть її та повідомлять вас про рішення. Строк розгляду: до 3 місяців. Після схвалення — обов’язково повідомляти про будь-які зміни в доходах чи сімейному складі. Базове соціальне забезпечення в найпопулярніших серед українців країнах Європи Країна Основна програма Розмір допомоги Особливості Німеччина Grundsicherung für Arbeitsuchende 563 євро — самотня особа; 506 євро — кожен із партнерів; 471 євро — діти 14-17 років; 390 євро — діти 6-13 років; 357 євро — до 6 років Додатково оплачуються оренда житла, опалення та медичне страхування. Польща Zasiłek stały Від 100 до 1 229 злотих на місяць Сума визначається індивідуально як різниця між гарантованим і фактичним доходом. Право мають переважно люди пенсійного віку або з повною непрацездатністю. Чехія Pomoc v hmotné nouzi (příspěvek na živobytí) Фіксованої суми немає. Орієнтир — прожитковий мінімум 4 860 крон, екзистенційний мінімум — 3 130 крон Розмір залежить від доходів, майна, складу сім’ї та можливості працевлаштування. Передбачена окрема доплата на житло Іспанія Ingreso Mínimo Vital (IMV) Від 733,60 євро для однієї особи до 1 613,92 євро для великих сімей Держава доплачує різницю між гарантованим і фактичним доходом. Передбачені окремі доплати на дітей Висновки Попри схожу мету — гарантувати мінімальний рівень доходу людям, які опинилися у складних життєвих обставинах, — системи базового соціального забезпечення в країнах Європи суттєво відрізняються. Вони мають різні критерії призначення, розміри виплат і вимоги до одержувачів. Тому перед зверненням за допомогою важливо ознайомитися з правилами саме тієї країни, де ви проживаєте, адже право на виплати залежить не лише від рівня доходів, а й від міграційного статусу, складу сім’ї та інших обставин. Джерело

Трамп підписав укази про обмеження громадянства за правом народження Президент США Дональд Трамп підписав два виконавчі накази, спрямовані на обмеження громадянства за правом народження в деяких випадках та посилення федеральних заходів боротьби з "пологовим туризмом". Деталі: Трамп також прагне позбавити громадянства за правом народження дітей, народжених від деяких іноземних дипломатичних співробітників у США та, можливо, на американських територіях у майбутньому. У публікації зазначають, що це друга спроба Трампа обмежити право на громадянство за місцем народження в США, і вона, безсумнівно, буде оскаржена в суді як порушення 14-ї поправки, яка гарантує громадянство майже кожному, хто народився в Америці. 30 червня Верховний суд США скасував указ, підписаний Трампом у день інавгурації, який мав на меті позбавити автоматичного громадянства осіб, народжених у США від батьків-негромадян. Адміністрація Трампа стверджує, що це рішення все ще надає йому повноваження обмежувати громадянство за правом народження на підставі давно існуючих винятків, визнаних судом. Укази стосуються лише майбутніх народжень, пов'язаних із чотирма категоріями: Діти, народжені від іноземних дипломатичних співробітників, які працюють від імені іншого уряду під час перебування в США. 14-та поправка не надає автоматичного громадянства сім'ям послів, і указ розширить цю категорію на інших співробітників, які не є громадянами США. Діти осіб, які класифікуються як ворожі іноземці, зокрема тих, хто належить до терористичних угруповань, визнаних такими на федеральному рівні. 14-та поправка не поширюється на угруповання, офіційно визнані терористичними, і визначення розширить цю категорію. Особи, народжені на територіях США — але лише в тому випадку, якщо Конгрес змінить законодавство, щоб скасувати автоматичне надання громадянства на цих територіях. Законопроєкт, спрямований на це, був поданий минулого місяця, але, як очікується, не буде ухвалений. Це стосуватиметься, насамперед, жителів Пуерто-Рико. Діти, народжені від матерів, які явно та обманним шляхом в'їжджають до США з єдиною метою — народити тут дитину, а саме в центрі "пологового туризму". Указ також має на меті обмежити використання сурогатних матерів для цієї мети. Адміністрація стверджує, що створення цього винятку щодо "пологового туризму" є допустимим через шахрайські неправдиві заяви батьків під час отримання доступу до США, зазвичай як туристів або працівників. Уряд може позбавити громадянства осіб, які отримали його шляхом шахрайства. Згідно з новим указом, цей виняток тепер поширюється на матір, якщо вона обманним шляхом бере участь у комерційній практиці "пологового туризму", заявляють чиновники. Другий виконавчий указ доручає державному секретареві та секретарю Міністерства внутрішньої безпеки видати правила та рекомендації щодо припинення "пологового туризму" та боротьби з цією галуззю як у країні, так і за кордоном. Законодавство США вже забороняє отримання туристичної візи "з основною метою отримання громадянства США для дитини шляхом народження в Сполучених Штатах". Співробітники імміграційної служби також можуть відмовити вагітній іноземці у в'їзді до США, якщо встановлять, що вона в'їжджає до країни з метою народження дитини. Оцінки кількості дітей, що з'явилися на світ у результаті "пологового туризму", коливаються від кількох тисяч до десятків тисяч. Трамп приділяє значну увагу "пологовому туризму" в рамках своїх поки що безуспішних спроб обмежити право на громадянство за місцем народження в ширшому масштабі. Нагадаємо: Трамп у грудні 2024 року оголосив про намір скасувати громадянство за правом народження, передбачене 14-ю поправкою Конституції в перший день свого президентства. У вересні адміністрація президента США Дональда Трампа звернулася до Верховного суду з проханням переглянути конституційність президентського указу, який скасовує автоматичне надання громадянства за правом народження. Джерело

У яких країнах Європи найвищі мінімальні зарплати (інфографіка) Попри поступове зростання зарплат у низці європейських країн, Україна залишається країною з найнижчою мінімальною зарплатою серед держав, які увійшли до нового рейтингу. Водночас реальна купівельна спроможність мінімальної зарплати в різних країнах суттєво відрізняється, тому великі суми не завжди означають вищий рівень життя. Де найвищі мінімальні зарплати За даними Eurostat станом на липень 2026 року, найвища мінімальна місячна зарплата в Європі зафіксована у Люксембурзі — 2 771 євро. До першої п’ятірки також увійшли: Ірландія (2 391 євро), Німеччина (2 343 євро), Нідерланди (2 338 євро), Бельгія (2 234 євро). Франція лише трохи не дотягнула до позначки у 2 тисячі євро — там мінімальна зарплата становить 1 867 євро. У середній групі опинилися Словенія, Іспанія, Литва, Польща, Кіпр, Греція, Португалія та Хорватія, де мінімальна зарплата коливається від 1 050 до 1 482 євро. Найнижча мінімальна зарплата серед усіх країн, включених до дослідження, зафіксована в Україні — 169 євро на місяць. Перед Україною у списку — Молдова з показником 313 євро. Водночас навіть кілька країн-кандидатів до ЄС випереджають окремі держави Євросоюзу. Зокрема, у Туреччині мінімальна зарплата становить 621 євро, у Північній Македонії — 624 євро, у Чорногорії — 670 євро, а у Сербії — 743 євро. Усі ці країни випереджають Болгарію, де мінімальна зарплата складає 620 євро. Купівельна спроможність змінює рейтинг Якщо порівнювати не номінальні зарплати, а їхню купівельну спроможність (PPS), картина помітно змінюється. Лідером стає Німеччина із показником 2 164 PPS. Далі йдуть Люксембург (2 108 PPS), Нідерланди (2 023), Бельгія (1 922) та Ірландія (1 756). Франція, Словенія, Іспанія та Польща також мають мінімальні зарплати понад 1 500 PPS. Водночас для України та Молдови таких даних не оприлюднили. Найбільше позицій після перерахунку за купівельною спроможністю виграли Румунія та Північна Македонія — кожна піднялася одразу на вісім місць. Натомість Естонія втратила десять позицій і стала одним із найбільших аутсайдерів такого рейтингу. Мінімальні зарплати підвищили лише в небагатьох країнах За перше півріччя 2026 року мінімальну зарплату підвищили лише 8 із 29 країн. Найбільше зростання зафіксували у Північній Македонії (+6,9%), Румунії (+6,8%) та Естонії (+6,8%). Також мінімальні зарплати збільшили Бельгія, Греція, Люксембург, Франція та Нідерланди. У решті країн мінімальна зарплата залишилася незмінною. Це особливо позначилося на доходах працівників у державах із високою інфляцією. За даними Eurostat, за перші шість місяців року інфляція в єврозоні становила 3,2%, а на Мальті, Кіпрі та в Нідерландах була ще вищою. Джерело

Суд зобов'язав ДМС видати дитині паспорт-книжечку: чому відмову визнали протиправною Рівненський окружний адміністративний суд визнав протиправною відмову територіального підрозділу ДМС у видачі дитині паспорта громадянина України у формі книжечки та зобов'язав оформити документ. Рівненський окружний адміністративний суд розглянув адміністративну справу № 460/6122/26 за позовом матері, яка діяла в інтересах неповнолітньої дитини, до територіального підрозділу Державної міграційної служби України щодо визнання протиправною відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки та зобов’язання оформити і видати такий документ. Суд дійшов висновку, що вимога ДМС про надання попереднього судового рішення як умови для оформлення паспорта у формі книжечки не ґрунтується на законі, а тому відмова є протиправною. Суть справи Мати неповнолітньої дитини звернулася до територіального підрозділу Державної міграційної служби із заявою про оформлення та видачу дитині паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ. Одночасно заявниця повідомила про відмову від оформлення паспорта у формі ID-картки. ДМС відмовила у видачі паспорта у формі книжечки, зазначивши, що оформлення такого документа можливе лише за наявності судового рішення, яке набрало законної сили, про зобов’язання органу міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Саме відсутність такого рішення була визначена як підстава для відмови. Не погодившись із такою відмовою, позивач звернулася до адміністративного суду, вважаючи, що дії територіального органу ДМС порушують право дитини на отримання паспорта у формі книжечки, передбачене чинним законодавством. Відповідач у відзиві наполягав, що звернення було подано з порушенням порядку, встановленого законодавством, а тому підстав для оформлення паспорта без відповідного судового рішення не існувало. Позиція та висновки суду Суд зазначив, що законодавство України передбачає існування двох форм паспорта громадянина України — паспортної книжечки та паспортної картки. При цьому Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ прямо визначає можливість виготовлення паспортів як у формі книжечки, так і у формі картки. Проаналізувавши положення Конституції України, Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Закону України «Про захист персональних даних» та Положення про паспорт громадянина України, суд звернув увагу, що законодавство не врегульовує наслідки відмови особи від обробки персональних даних та фактично не залишає альтернативи особам, які не погоджуються на таку обробку. На думку суду, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення особи до надання згоди на обробку персональних даних, а громадяни, які відмовляються від такої обробки, повинні мати можливість використовувати традиційні способи ідентифікації особи. Суд також врахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у зразковій справі № 806/3265/17. У цьому рішенні Велика Палата дійшла висновку, що положення Закону № 5492-VI фактично звузили право громадянина на отримання паспорта у формі книжечки, а позбавлення особи можливості отримати паспорт у традиційній формі та примушення до отримання документа з безконтактним електронним носієм становить непропорційне втручання у право на приватне життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв’язку з цим Велика Палата визнала, що відмова органів ДМС у видачі паспорта у формі книжечки особам, які не надали згоди на обробку персональних даних, є протиправною. Окремо суд зазначив, що ні Положення № 2503-ХІІ, ні Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом МВС № 456, не встановлюють обов’язку подавати разом із заявою про видачу паспорта у формі книжечки судове рішення про зобов’язання органу ДМС оформити та видати такий паспорт. Крім того, у відповіді на заяву відповідач не послався на невідповідність заяви встановленій формі або на відсутність необхідних документів. Відтак відсутність судового рішення не може бути законною підставою для відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. Оцінивши всі докази у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, визнав протиправною відмову територіального підрозділу ДМС в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки та зобов’язав відповідача оформити і видати заявнику паспорт відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України № 2503-ХІІ. Джерело

Шість причин, чому в Британії коледжі так само популярні, як і старша школа Власний ресторан, допомога з працевлаштуванням, психологічна підтримка і навіть лами перед іспитами — чим британський досвід може стати в пригоді Україні напередодні запуску профільної старшої школи. Від редакції: Уже за рік реформа Нової української школи перейде до одного з найскладніших етапів — запуску старшої профільної школи. Після дев’ятого класу українським підліткам доведеться обирати: піти до старшої профільної школи (так званий академічний ліцей, 10–12 класи), профтеху (колишні ПТУ) чи до фахового коледжу. Найбільше запитань викликає саме академічний ліцей. Якщо він, як і фаховий коледж, даватиме старшокласникам можливість обирати профіль навчання й готуватися до вступу до університету, то в чому полягає різниця між ними? І чи взагалі нам потрібні два типи закладів, які багато в чому дублюватимуть один одного? Але європейські країни, які давно подолали цей шлях, не відмовилися від жодного з них. Велика Британія — один із таких прикладів. Про те, як там співіснують коледжі та школа й чому британські підлітки нерідко обирають саме коледж, спеціально для ZN.UA розповідає українська вчителька Надія Майбогіна, яка нині викладає у британському коледжі. Я не раз чула думку, що створення старшої профільної школи в Україні за європейською моделлю дублюватиме коледжі та професійну освіту, а тому не має сенсу. З огляду на свій досвід роботи як у британській старшій профільній школі (sixth form), так і в коледжі, можу сказати: певне дублювання справді є. Ці заклади багато в чому пропонують однакові навчальні програми та професійні кваліфікації для молоді. Саме тому помилково вважати британський коледж чимось вищим за школу — «майже університетом» (як його іноді сприймають українські батьки). Тоді постає закономірне питання: чи варто запроваджувати таке дублювання в Україні? І чи піде на користь учням конкуренція між старшою профільною школою та коледжами? Моя відповідь — так. І пояснити це найкраще допомагає британський досвід. Що таке британський коледж? Насамперед варто зрозуміти, що британський college — це зовсім не той заклад, який ми називаємо коледжем в Україні. Український надає фахову передвищу освіту, а його випускники здобувають ступінь фахового молодшого бакалавра. Тобто це окремий рівень освіти, розташований між повною загальною середньою та вищою освітою. Британський коледж не має прямого аналога в українській системі. Це радше багатофункціональний освітній центр, який поєднує функції одразу кількох українських закладів. Під одним дахом тут можуть опинитись як академічно сильні студенти, котрі опановують A Levels (програму поглибленого вивчення профільних предметів для вступу до університету) і готуються вступати до Оксфорду чи Кембриджу, так і молоді люди з інтелектуальними порушеннями або іншими особливими освітніми потребами, для яких головною метою навчання є розвиток самостійності, соціально-побутових навичок і, за можливості, професійна підготовка. Якщо шукати українські аналогії, то британський коледж одночасно поєднує функції профільної старшої школи, професійного ліцею (колишнього ПТУ), фахового коледжу, а подекуди й окремих програм вищої освіти. До цього варто додати ще одну важливу функцію — навчання дорослих, які здобувають нову професію, підвищують кваліфікацію або повертаються до освіти після тривалої перерви. Отже, коледж абсорбує всіх — тут знайдеться місце кожному, хоч яким слабким чи сильним є студент. Тому сам собою диплом college у Великій Британії не сприймається ні як ознака особливого престижу, ні як щось менш вартісне. Він лише свідчить про місце навчання. Значення має не назва закладу, а те, яку саме кваліфікацію та якого рівня отримала людина. Чому ж тоді одні молоді люди обирають коледж, а інші — старшу профільну школу? Розгляньмо основні конкурентні переваги. 1. Нижчі вступні вимоги Думаю, що перша причина, чому діти йдуть до коледжів, — нижчі вступні вимоги. Наприклад, учень хоче вивчати математику за програмою A Levels як один із трьох-чотирьох профільних предметів. Але після закінчення середньої школи отримав лише шість балів із дев’яти можливих. Старша профільна школа може вимагати щонайменше сім балів, тоді як у коледжі прохідний бал часто нижчий. Водночас програми, за якими навчатимуться студенти в коледжі та школі, абсолютно однакові. Чому так? Тому що школа значно менша за коледж — і за кількістю учнів, і за кількістю вчителів. Тому їй складніше організувати навчання для дітей із різним рівнем підготовки, і вона відбирає найсильніших. 2. Потужніша система підтримки студентів Постає логічне питання: якщо коледжі беруть студентів із нижчими вступними балами, а навчають за тими самими програмами, що й школа, то як їм вдається забезпечити якісну освіту? Саме тут проявляється одна з їхніх найбільших переваг — потужна система підтримки студентів. Коледж — значно більший заклад: тут навчається 3–5 тисяч студентів, тоді як у старшій профільній школі їх лише 100–200. За таких умов частка адміністративних та інших накладних витрат на одного студента стає меншою. Завдяки цьому коледж може дозволити собі утримувати більше працівників, які займаються виключно підтримкою студентів (Learning Support). Ці спеціалісти можуть як допомагати індивідуально студентам (наприклад, із особливими освітніми потребами), так і підтримувати викладачів. Якщо студент систематично пропускає заняття або має проблеми з поведінкою, є механізм, коли з ним проводять зустрічі, розробляють план підтримки, спілкуються з батьками тощо. Тобто це вже не проблема лише одного викладача. Принаймні саме так систему задумано в ідеалі. 3. Атмосфера студентського життя Але ж багато хто хоче навчатися там, де сильніші однолітки, а сама назва школи асоціюється з престижем і високим рівнем. Якщо ж під одним дахом перебувають дуже різні категорії студентів, то як коледжам конкурувати зі школами? Одна з головних переваг — це велика студентська спільнота. Сучасні хаби з м’якими диванами, кілька ресторанів, зелені газони із затишними лавками, фестивалі, виставки, спортивні змагання, тематичні заходи, численні позакласні заняття — життя тут буквально вирує. А іноді на територію коледжу можуть привезти навіть ламу, яку можна погладити, щоби зняти стрес під час екзаменаційного періоду або просто створити гарний настрій. Для багатьох молодих людей друзі, спілкування та відчуття приналежності до великої студентської спільноти не менш важливі, ніж саме навчання. Школи теж намагаються створити атмосферу дорослості. У старшій профільній школі можна не носити форму, тут є лаунж-зони, а класи більше нагадують сучасні офіси. Старші класи максимально відокремлюють від молодших, щоб їхні учні не почувалися частиною звичайної школи. Але коледж у цьому важко перевершити. Тут навмисно наголошують на тому, що студенти — вже дорослі люди. Наприклад, вони звертаються до викладачів на ім’я, тоді як у школі все ще заведено говорити Miss або Sir. Це лише дрібниця, але саме за допомогою таких деталей дорослі вдають, що бар’єру не існує, а учень вже перейшов на новий етап життя. Лише коледж може запропонувати кілька десятків enrichment — позакласних клубів / гуртків / секцій, що можуть працювати як в обід, так і після уроків. 4. Гнучкий графік Якщо значну частину студентів коледжу становлять молоді люди, яким навчання дається непросто, то одне із завдань коледжу — швидко інтегрувати їх до ринку праці. Одним з інструментів для цього є гнучкий графік навчання. Якщо шкільний день завжди однаковий, наприклад, із 8:00 до 15:00, то студенти в коледжі можуть мати один-два вільні дні, а графік кожного робочого дня «плаває», тобто щоразу змінюється. Для мотивованих і дисциплінованих це — можливість почати працювати паралельно з навчанням. Однак, як на мене, для тих, кому самоорганізації бракує, такий графік може, навпаки, зашкодити. Втім, такий розклад занять для коледжу — неминучий наслідок їхнього масштабу та складності організації навчання для кількох потоків студентів за широкого вибору предметів. 5. Ширший вибір програм і більше практики Іще одна причина, чому коледж може бути привабливішим для деяких учорашніх школярів, — ширший вибір предметів і програм різного рівня. Саме тому сюди частіше вступають ті, хто хоче здобувати не так академічні знання, як практичні навички. Наприклад, школа може запропонувати лише фізику для тих, хто планує стати інженером. Натомість у коледжі можна обрати електроніку, інженерію або суміжні спеціальності, причому на різних рівнях складності та з більшою гнучкістю переходу між програмами, якщо згодом з’ясувалося, що обраний напрям не підходить. Напевно, за задумом це мало чим відрізняється від української профільної освіти. Проте практичні курси потребують відповідної матеріальної бази, і саме тут коледжі мають значну перевагу над школами. Наприклад, у коледжі, де я викладаю, є власний ресторан, де кухарі й офіціанти — студенти, а місцеві жителі за місяць бронюють місця. Утім, велика матеріальна база й територія мають і зворотний бік. Коледжі зазвичай розташовані поза межами міст, а дорога до них забирає і час, і гроші. І хоча чимало учнів приїжджають до коледжу власним автомобілем, саме вони частіше запізнюються на перший урок. 6. Тісніший зв’язок із роботодавцями Іще один спосіб допомогти молоді інтегруватися до ринку праці — тісна співпраця коледжів із роботодавцями. Якщо старші профільні школи більше орієнтовані на співпрацю з університетами (адже більшість їхніх випускників планує вступати до закладів вищої освіти), то коледжі активно працюють із місцевим бізнесом. Тут є окремі працівники, які протягом усього року шукають партнерів серед роботодавців, організовують для студентів виробничу практику (work placements), а також допомагають знайти місце на програмах apprenticeship (щось на кшталт нашого стажування) після завершення навчання. У процес допомоги з працевлаштуванням залучені практично всі, включно з викладачами. На заняттях студентів навчають писати резюме, готують до співбесід, а іноді буквально допомагають скласти листа роботодавцю, навіть якщо сам студент не проявляє ініціативи. Ця практика є системною й триває протягом усього року. Звісно, це не означає, що роботу без проблем знаходять усі. Молодий вік — це час, коли рожеві окуляри знімають не лише самі юнаки та дівчата, а й їхні батьки. До того ж британський ринок праці теж переживає непрості часи. Проте коледжі намагаються максимально скоротити дистанцію між навчанням і першим робочим місцем. То чи варто створювати ситуацію, коли старші профільні школи й коледжі почасти дублюють одне одного? Як на мене — так. Адже вони конкурують не лише за кількість учнів, а й за якість освіти, комфортне середовище, підтримку студентів, співпрацю з роботодавцями та університетами, а також найкращих учителів. Саме конкуренція змушує кожен заклад шукати свої переваги, розвиватися й ставати кращим. Зрештою, виграє від цього не школа й не коледж, а дитина, економіка і суспільство. Джерело

Українські біженці у США можуть зіткнутися з проблемами працевлаштування: що відбувається Тисячі українців, які знайшли прихисток у Сполучених Штатах після початку повномасштабної війни, можуть зіткнутися з труднощами у працевлаштуванні через зміни в імміграційній політиці США. Причиною стало рішення федеральної влади щодо порядку продовження дозволів на роботу для іноземців, які перебувають у країні за гуманітарними програмами. Найбільше занепокоєння викликала ситуація навколо українців, які прибули до США за програмою Uniting for Ukraine (U4U). Для багатьох із них дозвіл на роботу є ключовою умовою легального працевлаштування, отримання доходу та можливості самостійно забезпечувати свої сім’ї. Суд тимчасово зупинив дію рішення Після появи інформації про можливе дострокове припинення дії окремих дозволів на роботу низка громадських організацій звернулася до суду. Федеральний суд у штаті Массачусетс ухвалив рішення тимчасово призупинити реалізацію нових обмежень до завершення розгляду справи. Це означає, що наразі українці, яких стосується судове рішення, не втратили право працювати автоматично. Однак остаточне вирішення питання ще попереду, а тому ситуація залишається невизначеною. Юристи наголошують, що судове рішення має тимчасовий характер і не означає остаточного врегулювання проблеми. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів судового процесу та рішень федеральної влади. Чому це важливо Для більшості українських родин робота в США є основним джерелом доходу. Без чинного дозволу роботодавці не мають права офіційно працевлаштовувати іноземців, навіть якщо вони вже тривалий час працюють на підприємстві. У разі затримки з продовженням документів люди можуть тимчасово втратити роботу або зіткнутися з необхідністю призупинити трудову діяльність до отримання нового дозволу. Це також може вплинути на можливість орендувати житло, оформлювати кредити чи користуватися окремими соціальними програмами. Роботодавці також занепокоєні Американські компанії, які активно наймали українців протягом останніх років, також уважно стежать за розвитком ситуації. Представники бізнесу зазначають, що українські працівники добре зарекомендували себе в різних галузях — від виробництва та логістики до сфери інформаційних технологій, медицини та обслуговування. Через невизначеність із документами роботодавці побоюються втратити кваліфікованих співробітників або зіткнутися з додатковими адміністративними труднощами під час оформлення персоналу. Що рекомендують українцям Імміграційні адвокати радять українським громадянам уважно стежити за термінами дії своїх документів і завчасно подавати заяви на їх продовження. Також рекомендується регулярно перевіряти офіційні повідомлення Служби громадянства та імміграції США (USCIS) і, за необхідності, звертатися за консультацією до ліцензованих юристів або акредитованих громадських організацій. Експерти наголошують, що попри нинішню невизначеність, судове рішення дало українським біженцям додатковий час для оформлення необхідних документів і дозволило уникнути негайної втрати права на працевлаштування. Водночас остаточна доля тисяч українців залежатиме від подальших рішень американських судів та федеральної влади. Саме тому українські громади у США продовжують уважно стежити за розвитком ситуації та закликають владу забезпечити стабільні умови для людей, які були змушені залишити свою країну через війну.

Суд визнав незаконними правила Британії про права мігрантів Високий суд Лондона визнав незаконними зміни правил, які обмежували можливість шукачів притулку оскаржувати відмови у визнанні їх жертвами торгівлі людьми. Уряд Британії планує подати апеляцію. Велика Британія програла судову справу щодо прав шукачів притулку та готується оскаржити рішення. Про це повідомляє Reuters у п'ятницю, 10 липня. Високий суд Лондона постановив, що уряд незаконно позбавив деяких людей можливості оскаржувати відмови у визнанні їх потенційними жертвами торгівлі людьми. Суперечливі зміни Міністерство внутрішніх справ запровадило у вересні минулого року. Вони передбачали, що люди, яким відмовили у статусі жертви сучасного рабства, не могли оскаржити це рішення до моменту можливого видворення з країни. Такі правила з’явилися після кількох судових позовів, які блокували депортації мігрантів до Франції в межах угоди "один в’їжджає - один виїжджає". Влада заявляла, що подібні заяви використовують для затягування процедур вислання. Однак п’ятеро шукачів притулку оскаржили ці зміни. Суддя Клайв Шелдон заявив, що нові правила могли позбавити людей можливості надати важливі докази у своїх справах. За даними суду, у 2025 році 79% людей, яким спочатку відмовили у статусі жертви торгівлі людьми, отримали позитивне рішення після повторного розгляду. У Міністерстві внутрішніх справ Британії заявили, що не погоджуються з рішенням і мають намір його оскаржити. Там наголосили, що механізми захисту жертв торгівлі людьми не повинні використовуватися для затягування депортацій нелегальних мігрантів. Джерело

Я Вас искренне поздравляю. Вы оказались правы, а я не прав.👍

Не уверен... Сами подумайте, какое количество только граждан и резидентов Украины сейчас там находится. А куда-то устроиться на хорошее место без знаний шведского - им достаточно сложно. Но Швеция, как Вы помните (надеюсь) существенно сократила помощь для гуманитарщиков (кто имеет гуманитарный статус на время войны). Ну вот и люди пытаются хоть как-то устроится в одной из благополучных государств ЕС. Как Вы думаете, куда они идут без знания местного языка, при сокращении помощь и при остром желании не возвращаться в Украину? А тут, поверьте явно не Швеция...и даже не Албания.

ЄС відкладе введення нових правил в’їзду через хаос в аеропортах, - FT Одне з джерел зазначило, що в ETIAS досі залишаються "певні ІТ-проблеми". Запровадження нової онлайн-системи авторизації подорожей ETIAS для в'їзду до Євросоюз, ймовірно, відкладуть до наступного року. Про це повідомляє Financial Times з посиланням на співрозмовників, обізнаних із ситуацією. Причиною можливого відтермінування стало те, що запуск окремої електронної системи прикордонного контролю спричинив труднощі для мандрівників. Йдеться про технічні збої і загальне повільне впровадження нової електронної системи в'їзду/виїзду (EES), яка вимагає від громадян країн, що не входять до ЄС, сканування відбитків пальців і зображення обличчя під час перетину кордону. Через ці проблеми в окремих аеропортах і на наземних пунктах пропуску утворилися довгі черги, а представники авіаційної галузі попередили про ризик проблем під час літнього сезону. Агентство EU-Lisa, яке відповідає за впровадження ETIAS, визнало, що запуск системи до кінця цього року, як планувалося, більше не є реалістичним. За даними FT, у середині червня правління EU-Lisa обговорювало перенесення запуску системи на пізніший термін. Двоє співрозмовників зазначили, що правління знову збереться у вересні, щоб визначити новий графік. Представник агентства підтвердив, що 17 червня правління справді розглядало питання введення ETIAS в експлуатацію, але "відтоді жодних подальших рішень із цього питання не ухвалювали". За визначення дати запуску системи відповідає Європейська комісія, однак вона зможе зробити це лише після того, як EU-Lisa успішно завершить тестування ETIAS. Один зі співрозмовників, знайомий із перебігом обговорень, зазначив, що в ETIAS досі залишаються "певні ІТ-проблеми". "Спершу потрібно навести лад із EES, а вже потім запускати ще одну систему, яка знову подвоїть черги", – цитує його слова Financial Times. Європейський комісар з внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер у листі до керівників авіакомпаній поклав відповідальність за проблеми із запуском системи в'їзду/виїзду на уряди країн-членів. "Інші чинники, не пов'язані з EES, такі як недостатня кількість персоналу або нестача належної інфраструктури, також могли стати причиною затримок", – зазначив Бруннер у листі, з яким ознайомилася газета. Кілька посадовців ЄС зазначили, що не здивовані труднощами EU-Lisa із дотриманням графіка, адже агентство одночасно керує EES, ETIAS та ще низкою прикордонних інформаційних систем. Один із чиновників припустив, що затримка навряд чи буде тривалою. "Якщо вони не встигають, то просто попросять ще один квартал або ще місяць", – сказав він. Втім, інше джерело FT, знайоме з перебігом обговорень, вважає, що запуск системи цього року є "ілюзорним". Довідка УНІАН. ETIAS – це система для в’їзду громадян, які не потребують візи, що подорожують до будь-якої з 30 країн-членів Європейського Союзу. Система ETIAS працюватиме за принципом американської ESTA. Вона охопить близько 1,4 млрд громадян країн, які мають право на безвізові короткострокові поїздки до Євросоюзу, зокрема й українців. Дозвіл прив'язується до паспорта мандрівника і чинний три роки або до моменту закінчення терміну дії паспорта. Перед поїздкою мандрівники повинні будуть подати онлайн-заявку, пройти автоматизовану перевірку безпеки та сплатити збір у 20 євро. Вони зможуть в'їхати до країн Європейського Союзу лише після схвалення заявки й отримання дозволу ETIAS. Правила в'їзду до ЄС – останні новини Авіалайнери змушені вилітати з великою кількістю вільних місць, адже частина туристів не встигає на рейси через довгі черги, що виникли після запровадження EES. У відкритому листі до президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн європейські асоціації, які представляють аеропорти та авіакомпанії, заявили, що в окремих пунктах пропуску час очікування на прикордонний контроль у години пік зріс до п'яти годин. Через це перевізники закликають повністю призупинити роботу системи на період найбільшого туристичного навантаження – у липні та серпні. Нагадаємо, наприкінці минулого року система EES уже спричинила значні затримки в аеропортах Європи – туристи стикалися з довгими чергами та багатогодинним очікуванням, зокрема в Іспанії та Португалії. На той момент систему запустили лише частково, але авіаційна галузь уже закликала вдосконалити її роботу. Джерело

...получив предварительно разрешение на работу в Королевстве.

Німеччина змінила правила соціальних виплат, які стосуються й українських біженців З 1 липня у Німеччині змінилися правила соцвиплат: частина отримувачів замість Bürgergeld матиме базову допомогу Grundsicherung, а центри зайнятості жорсткіше перевірятимуть заощадження, житло й готовність до роботи. Зміни стосуються і українців із тимчасовим захистом. Деталі: У зв'язку з цим запроваджуються нові правила отримання виплат для працездатних, але довгостроково безробітних жителів ФРН. Зокрема, центри зайнятості тепер ретельніше перевірятимуть вартість активів та житла, а санкції за порушення порядку виплат стануть жорсткішими. Також швидше працевлаштування отримувача допомоги стане для центрів зайнятості пріоритетнішим за навчання чи підвищення кваліфікації. Змінюється також і підхід до накладення санкцій: якщо одержувачі допомоги пропускатимуть зустрічі в центрах зайнятості або не подаватимуть заяви для влаштування на роботу, виплати можуть скоротити або скасувати повністю. Що ж до пропозицій працевлаштування, то безробітні повинні будуть погоджуватися навіть на роботу із нижчою кваліфікацією, якщо фізично, психічно чи психологічно здатні її виконувати. За новими правилами, скорочуються і пільгові періоди, в які центри зайнятості не враховували суми заощаджень і кошти на оренду житла, які виходили за рамки відшкодувань. Відтепер заощадження до 40 тисяч євро повинні використовуватися одержувачами соцдопомоги уже у перший рік після подання заяви на допомогу (раніше ці кошти не чіпали протягом одного року). А витрати на житло будуть покриватися одержувачам допомоги лише обмежено. Очікується, що базовий дохід замість соціальної допомоги з 1 липня будуть отримувати близько 5,5 мільйона жителів Німеччини. Варто зазначити, що з початку російського вторгнення в Україну "бюргергельд" отримували і українці, які мали в Німеччині тимчасовий захист. Раніше у німецькому уряді вже дійшли згоди скасувати виплати "бюргергельд" для українців, які прибули після 1 квітня 2025 року. Замість "бюргергельд" новоприбулі українці отримують виплати на рівні прохачів притулку. Ця сума варіюється залежно від сімейного стану, загалом це приблизно на 120 євро на місяць менше – 441 євро на самотню людину. Нагадаємо: У березні Бундестаг проголосував за заміну доходу громадян (так званих "бюргергельд") новою гарантією базового доходу. Проведене восени минулого року опитування показувало, що понад половина українців з тимчасовим захистом не дуже задоволені життям у Німеччині. Джерело