Micellangelo

Якщо саме через іміграційні програми для підприємців, то швидше не буде, незалежно від провінції. Можливо десь простіше, але не швидше.

Схожі програми є в кількох провінціях. Цей варіант реальний, але технічно складний. По перше потрібно буде, як ви виразились "довести незнайомцям що ваш бізнес viable". Коли вам дадуть ВП, потрібно буде підписати Performance Agreement. Виконання цього договору (де буде написано чого ви маєте досягти за 2 роки) буде підставою для отримання запрошення на подачу на ПР. Якщо не виконаєте, ПР не отримаєте. Крім того одна з обов'язкових вимог це те що ви будете безпосередньо управляти day-to-day operation. Воно особливо придивляються до того щоб це не було passive investment. Тому я особисто не бачу як це можна зробити зберігаючи податкове резидентство USA. А взагалі, якщо бізнес реальний, і ви можете все це зробити (як бюрократично, так і по реальному бізнесі), то це робиться. Правда шлях цей не швидкий. Десь пів року мінімум поки отримаєте ВП, потім два роки до ПРу, потім десь 1-2 роки розгляд ПРу (якщо мені не зраджує память ці програми процессится досить довго). Тому десь 4-5 років тільки до ПРу. Потім якщо зовсім не виїздити з Канади через 3 роки подача і через рік після того громадянство. А якщо бути по пів року тут і там, то громадянство на жаль не світить.

Ви я бачу непогано начитался. Всі способи що ви описали в принципі реальні,Ю але тут є одне велике "АЛЕ". Навіть якщо ви отримаєте ПР, але будете по пів року мінімум в США, то громадянство вам не світить. А також потрібно буде бути дуже обережним з ПРом, бо якщо не будете фізично в Канаді хоча б 730 днів (2 роки) з 5ти, то ПР ви втратите. Якщо цікавить чисто бізнес в Канаді, то ПР вам не особливо і потрібен. Ви можете відкрити корпорацію в Канаді маючи одного Канадського директора (слен борду директорів). Директор навіть не обов'язково має мати частку власності. Якщо ж ціль іміграція, то тримати податкове резидентство США та Канадський ПР, може бути проблематично.

Все так як ви написали. Варіанти можливі, але це буде довго, складно, і мало приємно. На рахунок фінансів, коли я з дружиною це робив (без дітей), і обоє працювали (за мінімалку, але по максимуму годин), їли сосики і мівіну, все на все до ПРу пішло 50к американських.

Не зовсім. Тут Алекс правий, їхати вчитися на електрика в Манітобу буде набагато простіше. Навчання потім робоча віза, і можна мало того що по ЕЕ, так ще й по МПНП та і отримати Ред Сіл як електрик і податися на ФСТ (а тут вже і англійської сильної не потрібно)

Це дійсно хороший, робочий варіант. Проте перед тим як це планувати врахуйте кілька дуже важливих нюансів: Чоловік який працюватиме поки ви вчитеся, навряд чи зможе заробити на життя та навчання (крім випадків коли знайде класну роботі відразу, але зазвичай для цього потрібно мати дуже хорошу англійську і якісь трансферабл вміння, типу ІТ). Відповідно плануйте свій бюджет з розрахунку на те що за навчання скоріш за все прийдеться платити з збережень. Для того щоб отримати ПР безболісно вчитися потрібно 2 роки, щоб отримати дозвіл на роботу для вас обох на 3 роки, чого якраз буде достатньо щоб отримати ПР. Ще кращий варіант це все робити в Манітобі, тому що ви зможете потрапити під їхню Провінційну програму. А це додатковий, відносно простий, шлях до ПРу. Щоб краще вам описатип процес, потрібно знати: Ваша і чоловіка спеціальність (те на що вчилися, і те що вмієте робити) Ваш рівень англійської Чи ви можете показати від 30 до 60 тис. КАД для отримання візи (офіцер повинен бути впевнений що у вас є достатньо грошей на навчання і щоб не бомжувати)

На жаль у вас мінус по віку, професії, і найголовніше по мові. Єдиний реальний варіант навчання, але при тому мову треба буде всеодно витягнути в абсолютно вільне володіння. Інших реалістичних варіантів я не знаю. В теорії, якщо зможете знайти роботодавця, який візьметься вас "супроводжувати", то будуть варіанти, але з вашими професіями шанси на це прямують до нуля. Нажаль.

Я туди катаюся часто. Як візитор, ніяких проблем Клієнти в мене там всі хороші.

Ну і якщо зовсім чесно, то все таки живу в ще дешевшій ареа - Бредфорд. І мені Бремптон не підходить логістично. Ну і я стараюся на нерухомість дивитися більше як на інвестицію. Тому чим дорожче тим краще (в міру фінансових можливостей звісно)

Тому що ми всі немаємо нічого проти Бремптона, але ніхто з нас не спокусився на низьку ціну і ми всі живемо десь інше

Не має. Як максимум вам +1 в іміграційну карму, що ви були, нічого не порушували і повернулися коли положено. Але то відносно дуже невеликий +.

Досвід роботи рахується за останні 10 років. Тому можна взагалі не працювати останні 5-7 років і все-одно отримати бали.

О, а це цікава інформація. Буду мати на увазі. Спасибі. Може буду на літо відправляти дітей Я своєму зробив коли йому було 4 місяці.

Может. Нюансів мені здається ще ніхто не знаю, бо раніше онлайн навчання не було доступне для Стаді Пермітів. Як буде зараз поки не відомо. ІМХО, я б утримався від подібних поїздок, якщо кінцева ціль іміграція.

Воно може виглядає смішно, але десь так воно і є. Канада побудувала конкурентну систему щоб вибирати найперспективніших кандидатів. І тут дійсно вік і мова мають значення на порядок вище ніж професія. В 20 приїхати, перебудуватися і вийти на норм рівень до 30 набагаааааато простіше ніж те саме в 30, коли зазвичай вже є сім'я, діти звички, кар'єра і тд. А ті хто числьно хоче і вже успішні, або платять за навчання, або за більш екзотичні способи. Тут ще також питанн асиміляції. З 20-літнього зліпити Канадця значно легше. Якщо знайти роботодавця, то будуть варіанти іміграції незалежно від віку, і мало залежно від рівня володіння англійською. Ну а самі пошуки такого роботодавця як мінімум покажуть, наскільки ви конкурентно спроможні з вашими даними. Це непоганий тест на те, чи легко/складно буде по приїзду.