Перейти к содержанию



fregat222

Главный Модератор
  • Публикаций

    10529
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Победитель дней

    177

Весь контент fregat222

  1. Відмовитися від громадянства України чоловіки зможуть лише особисто її відвідавши. Жінкам послуги доступні за довіреністю Наявність американського (чи й будь-якого іншого) громадянства не звільняє українців від військового обов’язку, і навпаки означає зобов’язання перед обома країнами та зокрема їхніми збройними силами, кажуть правники, з якими поспілкувався Голос Америки. Вони також припускають, що паспорт США не означатиме підтримку від США у намаганні виїхати з України, якщо йдеться про військовозобов'язаних чоловіків від 18 до 60 років. А у випадку, якщо особи з подвійним громадянством бажають розпочати процедуру відмови від громадянства України, то відтепер не зможуть зробити цього з-за кордону. Для цього довелося б приїхати у країну особисто. Подібні питання активно обговорюються в Україні та поміж українцями діаспори зокрема через роз’яснення щодо перетину кордону власниками подвійного громадянства. Тому Голос Америки зібрав коментарі та роз’яснення правозахисників з цього приводу. На запит Голосу Америки у Держдепі США підтвердили позицію, озвучену раніше через посольство в Україні: обмежені у можливості впливати на українське законодавство, зокрема щодо застосування воєнного стану та закону про мобілізацію до громадян України. “Якщо ви перебуваєте в Україні і не можете покинути країну, знайдіть собі безпечне місце та виконуйте всі місцеві розпорядження”, – йшлося у наданих посольством рекомендаціях. Держдеп "наполегливо рекомендує не їхати до України громадянам США чоловічої статі віком від 18 до 60, які також мають українське громадянство і які не хочуть залишитись в Україні на невизначений час", йдеться в повідомленні. Американські юристи з міграційних питань, до яких звернувся Голос Америки, прокоментували, що особи з подвійним громадянством не мають підстав вимагати від США тієї чи іншої допомоги у намаганні виїхати з України. Традиційно, кажуть вони, уряд США інформує про безпечність поїздки до тих чи інших країн, але у підсумку обов'язок та відповідальність покладається безпосередньо на подорожувальників – дізнатися про можливі законодавчі обмеження у країні призначення та прийняти рішення про в’їзд. Україна ж не визнавала подвійного громадянства і раніше та розглядала власників кількох паспортів – серед яких є український – виключно як своїх громадян. Цими днями, як відомо, з’явилося і офіційне роз’яснення уряду України про те, що такі військовозобов'язані українці не зможуть покинути країну, навіть якщо мають дозвіл на проживання за кордоном чи яке-небудь “додаткове” громадянство. Як пояснила у коментарі Голосу Америки Анна Сміт, виконавча директорка неприбуткової організації Ukraine Immigration Task Force, Сполучені Штати дозволяють, але не заохочують подвійне громадянство: “Це пов’язано не лише з неодмінними проблемами, які можуть виникнути через суперечливі зобов’язання особи з подвійним громадянством, але й з обмеженим дипломатичним/консульським захистом, який наш (американський, – ред.) уряд може надати особам із подвійним громадянством, коли вони перебувають за кордоном”. “Ні американські дипломати, ні адвокати не зможуть допомогти українцям з подвійним громадянством [які наразі перебувають в Україні та потрапили під дію заборони на виїзд за кордон, – ред.]”, – каже адвокатка у штаті Нью-Йорк Віталія Юрчак. Інша американська правозахисниця українського походження, яка не бажала бути названою у статті, припускає, що “швидше за все, в кожному конкретному випадку буде тиха, індивідуальна справа, яку ніхто не буде дуже афішувати, принаймні до моменту поки не буде напрацьована якась практика і на цьому не почнуть заробляти гроші”. Стосовно потенційної мобілізації до війська власників подвійного громадянства, то, наприклад, видання Forbes з посиланням на офіційні урядові джерела США пояснює: “Від вас можуть вимагати зареєструватися для проходження військової служби як у США, так і в іншій країні, громадянином якої ви є”. Урядові ресурси США також пояснюють: “Особам із подвійним громадянством, можливо, доведеться проходити військову службу в іноземній країні, громадянами якої вони є. Це зобов’язання може бути накладено відразу після прибуття або при спробі залишити країну”. В Україні ж таких осіб вважають не тільки військовозобов'язаними, але і порушниками. "Видають себе за іноземців", – так прокоментував спроби перетнути кордон за паспортом іншої країни речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко в інтерв'ю Українській правді. "Якщо такі особи викриваються на кордоні під час спроби його перетину, то ... на виїзд з України за таким паспортним документом вони не пропускаються, а також притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством", – сказав Демченко. Йдеться, за його словами, про адміністративну відповідальність за спробу незаконного перетину кордону. Процедура набуття американського громадянства передбачає складання присяги на вірність США. Текст присяги Сполученим Штатам крім вірності США містить слова про “абсолютну і повну” відмову від вірності будь-якій іншій державі попереднього громадянства. Але якщо відмову від – у нашому випадку – українського громадянства не було оформлено офіційно, то сама присяга, хоч і декларує, але на практиці фактично не означає втрату обов'язків перед Україною, кажуть правники. Адвокат Богдан Зубач пояснює: “Неможливо однією заявою щодо США зректися обов’язків, визначених законом іншої держави, громадянином якої ти залишаєшся”. Анна Сміт підтверджує цю думку: “Законодавство США не вимагає обирати між американським громадянством та іншим (чи й іншими). Проте політика США передбачає, що особи з подвійним/множинним громадянством повинні бути вірними як Сполученим Штатам, так і іншим країнам громадянства”. Це актуально, наголошує Анна Сміт, незалежно від того, свідомо чи несвідомо людина володіє іншим громадянством і незалежно від того, чи інша країна видала їй паспорт. З точки зору законодавства США, особи з подвійним громадянством підпадають під дію законів іншої країни та зобов’язані дотримуватися вимог обох країн. Крім того, будь-яка країна має право застосовувати до свого громадянина свої закони, додала адвокатка. Вона також уточнила: “Насправді всі громадяни США підкоряються законам і місцевим нормам тих країн, до яких вони подорожують. Тому уряд Сполучених Штатів закликає американських мандрівників досліджувати закони країн, які вони планують відвідати або де хотіли б жити, і дізнатися, як вони можуть відрізнятися від законів США”. Україна, до слова, є однією з приблизно 58 країн, які не визнають подвійне громадянство, хоча уряд України не перешкоджає можливості отримати громадянство в іншій країні. Цього року, вперше з часу останнього такого звернення у 2021 році, у Вашингтоні є бажаючі відмовитися від громадянства України: до консульства звернулися 2 жінок, повідомили в посольстві України у США. Загалом у США такі звернення з часу повномасштабного вторгнення подали 4 особи, 2 з них у квітні та 1 у травні, але усі – до набуття чинності нового закону про мобілізацію. Всього за останні 5 років на території США 35 осіб вийшли з громадянства України, повідомили на запит Голосу Америки у посольстві України у Сполучених Штатах. Стосовно відмови від громадянства для чоловіків, які перебувають за кордоном, то після нововведень з травня цього року це більше неможливо зробити без особистих відвідин України. Вони повинні знятися з місця реєстрації в Україні та відповідно врегулювати питання військового обліку в ТЦК, щоб оформити постійне проживання за кордоном. Жінкам такі послуги будуть і надалі доступні за довіреністю, пояснили Голосу Америки у посольстві. Там нагадали: перебування українця за кордоном не звільняє його від обов'язків громадянина України. “Це програшне рішення для України”, – коментує заборону на виїзд з України резидентам інших держав Роман Шеремета, професор університету Case Western Reserve. Через обмеження, вважає він, “допомога від діаспори значно зменшиться”. “Не тому, що не хочуть допомагати, а тому, що не зможуть організувати логістику”, – пояснює науковець свій прогноз. Упродовж двох днів, свідчить він, вже отримав понад 30 скарг від людей, на яких вплинула ця правова норма. “Ці люди просто не можуть доставити Україні необхідну допомогу”, – пише Шеремета у мережі Х. “Я люблю Україну і до кінця своїх днів буду захищати її суверенітет і незалежність, але такі рішення тільки шкодять Україні та українській діаспорі. Воно програшне для всіх”, – додав він. Натомість Дмитро Топчій, співзасновник організації “Свобода України” (Liberty Ukraine Foundation) упевнений: ситуація не вплине на активність тих, хто збирає допомогу українським військовим за кордоном. Однак може вплинути іншим чином, додає волонтер, аналізуючи можливі виклики перед представниками діаспори. “Ми саме обговорювали з товаришем цю тему, – каже Топчій, мешканець Нью-Йорка, якого питання Голосу Америки застало у Польщі. – Я не думаю, що це якимось чином вплине на рівень допомоги. Люди, які вже роками допомагають військовим, мають певні принципи і бачення, жодні обмеження на це ніяк не вплинуть”. У випадку організації Дмитра, допомогу із США доставляють літаками до Польщі, а там її забирають водії з України і доставляють до фронту. З часу повномасштабного вторгнення Росії Liberty Ukraine Foundation закумулювала на потреби воїнів ЗСУ вже понад 11 мільйонів доларів США, придбала понад 3500 дронів для фронту. Голос Америки розповідав більше про роботу волонтерів з Нью-Йорка. “Я впевнений: на збирання допомоги це не вплине. А от на що це справді впливає, – каже Дмитро про обмеження на виїзд за кордон або на отримання консульських послуг, – це на особисте ставлення до такого законодавства тієї невеликої кількості активних людей, які в Америці продовжують щоденну волонтерську роботу”. Ймовірно, обмеження спонукають українців отримувати громадянства інших країн, каже Топчій, коли сторінки в українському закордонному паспорті закінчаться. Відтак, людина не зможе наприклад, мандрувати, у тому числі доставляючи допомогу ближче до України. “Це, звичайно, неприємно – таке відношення з боку України до людей, які допомагають їй понад 10 років війни, постійно проживаючи в інших країнах. Це просто про моральне ставлення, – каже активіст. – Нелегко сприйняти те, що після стількох років ти стаєш ніби зловмисником в очах своєї країни чи отримуєш звинувачення в “ухилянстві”. Утім, каже він, це не змінить прагнення і надалі збирати допомогу для військових на фронті. Стосовно тих, хто залишається громадянами України, їхні обов'язки перед країною залишаються незмінними незалежно від місця проживання, від набутих упродовж життя громадянств чи будь-яких інших обов’язків, наголошують правозахисники. Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини каже: “Вони є громадяни України, мають обов'язок захищати державу у час війни. Все”. Водночас Павліченко відзначає, що навряд чи обмеження для виїзду стосуються значної кількості осіб, котрі є резидентами інших країн і сьогодні не можуть покинути Україну, нещодавно до неї завітавши. За його оцінками, йдеться про менше ста осіб: “Не думаю, що їх кількість вираховується сотнями. Може кілька десятків”. Стосовно власників подвійного громадянства правозахисник додав: “Те, що ви отримали додаткове громадянство, не міняє обов’язків перед Україною, якщо ви не вийшли із її громадянства. Думаю, що це абсолютно справедливий процес, не бачу тут якоїсь помилки”. Позиція Державного департаменту США чітка: наполегливо рекомендується відкласти будь-які поїздки в Україну громадянам США чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які також мають українське громадянство та не бажають залишатися в Україні “на невизначений термін”. Україна на ресурсах Держдепу позначена найвищим рівнем небезпеки – четвертим (“Do not travel”), через агресивну війну Росії проти країни. Відзначається також, що власники американського громадянства піддаються особливо високому ризику: “Постійно надходять повідомлення про те, що російські сили та їхні довірені особи виокремлюють громадян США в окупованих Росією районах України для затримання, допитів або переслідувань через їхню національність. Громадяни США також були відібрані під час евакуації наземним транспортом через окуповану Росією територію або до Росії чи Білорусі”. Тим, хто все ж попри застереження зібрався до України, радять читаті усі відповідні поради уряду та навіть скласти заповіт, обговорити із близькими план щодо догляду за дітьми, домашніми тваринами, майном тощо. Радять навіть залишити зразки ДНК медикам – на випадок, якщо родині знадобиться доступ до них. Джерело
  2. Українських біженців в Естонії позбавлять права на безплатний проїзд у повітовому транспорті Міністерка у справах регіонів Естонії Пірет Гартман постановила, що українські біженці позбудуться права на безоплатний проїзд на автобусах повітових ліній, оскільки ті більше не потребують пільг для адаптації до нового середовища Про це повідомляє ERR. Згідно з постановою, максимальна ціна одноразового квитка на повітових автобусних лініях становитиме 10 євро, а максимальна вартість проїзного на 30 днів — 150 євро. «Українські воєнні біженці виключені з переліку осіб, які мають право на безоплатний проїзд на автобусах повітових ліній», — йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту. За словами Хартман, стосовно проїзду в громадському транспорті до біженців слід ставитися так само як і до громадян Естонії, оскільки українці мають такі самі права на отримання соціальних гарантій і різних субсидій. Вона зауважила, що протягом певного часу, пільги на проїзд у транспорті для українців були обґрунтовані, аби люди, які залишили свої домівки через війну, отримали максимальну допомогу для найшвидшої адаптації до нового середовища. Однак, як зазначила Хартман, цей період триває вже кілька років, і суспільство зробило все, щоб українці, які приїхали до Естонії, змогли працевлаштуватися, знайти житло та оволодіти естонською мовою. «Сьогоднішня домовленість полягає в тому, щоб до українців застосовувалися ті самі правила, що й до громадян Естонії», — наголосила міністерка. Джерело
  3. УКРАИНЦЫ ПОЛУЧАТ ПОСТОЯННЫЙ И НЕОГРАНИЧЕННЫЙ ДОСТУП К РЫНКУ ТРУДА АВСТРИИ Украинцам, бежавшим от войны, должен быть предоставлен постоянный и неограниченный доступ к рынку труда в Австрии. Вчера Социальный комитет Национального совета инициировал соответствующее расширение красно-бело-красной карты плюс. ÖVP, Зелёные и NEOS проголосовали за это решение. Украинцы должны получить Красно-Бело-Красную Карту плюс, если они работали выше порога предельного дохода в течение как минимум двенадцати месяцев в течение последних 24 месяцев и в состоянии обеспечить себя. По пояснениям, на данный момент это касается около 7 тысяч вынужденных переселенцев. Лица, которые являются самозанятыми и застрахованы GSVG, также должны иметь возможность получить Red-White-Red Card plus. В то же время меры предосторожности должны быть приняты и в отношении других перемещенных лиц в случае истечения срока их особого статуса проживания. Кроме того, представленный пакет иностранных прав предусматривает включение перемещённой украинской молодежи на обязательное обучение в Австрии до 18 лет. Планируется, что поправка вступит в силу 1 октября 2024 года. По данным правительства, с начала войны более 12 600 человек с Украины были интегрированы в австрийский рынок труда. Кроме того, на конец февраля 3 393 украинца по всей Австрии были зарегистрированы в АМС, а еще 2 390 проходили обучение и повышение квалификации при поддержке службы занятости. В настоящее время в Австрии проживают 49 000 перемещенных лиц трудоспособного возраста. Министр Кохер считает, что устойчивая интеграция будет возможна для тех, кто захочет остаться в Австрии. «Именно поэтому мы хотим дать сигнал, что вы можете остаться здесь навсегда, если захотите». Министр Раух рассматривает это как первый шаг к возможности предложить дополнительные перспективы. Джерело
  4. Общался только с товарищем. Вас 100 % обманули. Написание документов - очень грамотное (т.е. Вы не первая, и, как я понимаю, не последняя). Нужно готовить и подавать документы в правоохранительные органы. Это коротко. От себя - если нужно указать название компании, которая Вас обманула - у меня нет оснований редактировать информацию. Товарищ чуть позже отпишется. Леди - держитесь.
  5. Спасибо большое Вам за понимание ситуации. Я ценю в людях, что они так же как и я, стараются играть по правилам. Сегодня буду общаться с модератором разделов форума "Германия" и "Австрия". Уверен, что он даст свое заключение, которое может быть полезно и Вам. Возможно, он еще чем-то поможет. Я ему полностью доверяю, т.к. он не один раз в течение долгого нахождения на данном форуме уже показал себя и как высококлассный специалист и порядочный человек.
  6. Уважаемый форумчанин. Вы только что зарегистрировались на данном форуме и сразу же начали писать о какой-то компании, которая Вас, якобы, обманула. Ок. Предположим. Но для того, чтобы никто из форумчан не воспринимал Ваши слова, как рекламу или антирекламу компании, Вам следует привести доказательства Ваших слов с данной компанией. А именно, договор, инфойсы, квитанции о перечислении денег, и переписку. Т.е. любые доказательства сотрудничество с данной компанией. Это определено не только правилами форума, но и действующим законодательством Украины, т.к. нормальный адвокат очень легко может от руководства данного форума может потребовать сатисфакции изложенной Вами информации. Поэтому, я на сновании действующего законодательства Украины и Правил форума удаляю информацию о компании и о лицах, с которыми Вы общались и которые Вас обманул. Удаляю ПОКА не будут предоставлены доказательства сотрудничества с компанией и доказательства обмана. Как только они будут Вами предоставлены, я оставлю все как есть. Надеюсь на понимание ситуации и на то, что Вы добросовестный форумчанин и не хотите нарушать ни действующее законодательство Украины, ни Правил форума. С уважением, главный модератор форума, fregat222
  7. Повністю підтверджую. Прохання (згідно з Правилами форуму) не обговорювати політичні аспекти внутрішньої та зовнішньої політики України (хоча я сам із проукраїнською позицією). Я все розумію, але Правила єдині для всіх без винятку... навіть для мене, як головного модератора форуму.
  8. Не получается и "рыбку съесть на на елку влезть".
  9. Ну да. Я с тобой полностью согласен. Мужчина имеет два гражданства, одно из которых - гражданство Украины. Т.о. в отношениях с Украиной - он будет ВСЕГДА!!!!!!! признаваться гражданином Украины и на него будет распространяться действующее законодательство Украины. Однако, живя за границей Украины, где у него есть постоянные жизненные интересы - Украине и ее чиновникам достаточно сложно будет его что-то сделать. А все вопросы с Украиной (наследство, оформление и переоформление движимого/недвижимого имуществ и т.д.), он может оформлять на основании доверенности, выданное на соответствующее лицо. И у Украины нет никакой возможности его его к чему-либо принудить или вообще заставить. А все эти т.н. "эксперты", если не специализируются на иммиграционном и эмиграционном законодательстве (т.к. занимаются всем возможным, что приносит доход) не только Украины, не понимают ни самого алгоритма действий, ни возможностей Украины, ни как и каким образом работает иммиграционное законодательство того или иного государства.
  10. 1. Немає жодних людей з подвійним громадянством. Якщо люди мають два громадянства - США та України. "Подвійне громадянство" та "носії двох громадянств" - різні поняття з різними правовими наслідками. 2. Наявність реєстрації в 2-х державах - ніяк не впливає на саме поняття "громадяни-носія двох громадянств" від слова "зовсім". 3. Навіть, якщо людина знялася з реєстрації в Україні і виїхала на ПМП в іншу державу (не важливо яке) - вона ніяк не перестала бути громадянином України, навіть якщо набула другого громадянства.
  11. Це завжди було.
  12. Європа повертає українців додому: нові “сюрпризи” для біженців Деякі країни вже доволі давно готові платити великі кошти українцям, щоб вони їхали додому. У Чехії знайшли спосіб сприяти поверненню українських біженців додому. Відповідну пілотну програму уже тестує місцеве МВС. Програма тимчасова, тому допоможуть лише кільком сотням людей. Що придумали в Чехії, а також чим та як мотивують переселенців повертатись до України в інших державах Європи? Подробиці розповів в ексклюзивному сюжеті для TSN.ua журналіст Артем Зябкін. Чехія спонукає українців повертатися? 16 травня у Чехії зробили важливу і навіть дещо неочікувану заяву. Місцеве МВС придумало програму, якою обіцяють допомагати українським біженцям, які рятувались в країні від війни. Проєкт пілотний, тож ініціатива уряду триватиме з червня по листопад 2024 року і охопить максимум 430 осіб. Але як же офіційна Прага заохочуватиме українців повертатися, адже війна в Україні досі триває? Міністр внутрішніх справ Віт Ракушан все пояснив: “Ми хочемо запропонувати допомогу тим, хто, наприклад, за станом здоров’я чи сімейними обставинами хоче повернутися додому. Ця допомога полягатиме в основному в купівлі квитків і в деяких особливо серйозних випадках, наприклад, у наданні швидкої допомоги”. Тож який це матиме вигляд? Скористатися програмою і отримати безкоштовний квиток на автобус з місця проживання в Чехії до найближчого місця перебування в Україні можуть сумарно тільки 400 людей, і тільки ті, хто отримав тимчасовий захист або міжнародний захист в країні. Решта 30 місць залишиться для людей, які хочуть повернутись, але потребують індивідуального медичного транспорту. Чехи все організують. Також у МВС уточнюють, що особа зможе подати запит на відшкодування витрат, пов’язаних із поверненням до України, одноразово. Якщо українець чи українка захоче повернутися до Чехії і подати заяву на дозвіл на проживання протягом наступних дванадцяти місяців, особі доведеться сплатити половину витрат. Попри і без того розлоге пояснення, чехи таки уточнили, що проєкт жодним чином не має стосунку до військової служби українців. Заплатять, щоб українці поїхали додому? І якщо ініціатива Чехії ще сира і скоріше гуманітарна, то деякі країни вже доволі давно готові платити великі кошти українцям, щоб вони їхали додому. Найбільше пропонує Швейцарія. Уряд країни обіцяє, що швидше українець добровільно захоче поїхати з їхньої країни, то більше грошей отримає. Таку програму заохочення зробили, аби якомога більше людей повернулося додому. Суми виплат коливаються від 1 тисячі до понад 4 тисяч доларів на кожну особу. Урядова стратегія щодо повернення українських біженців зі Швейцарії передбачає вікно виїзду від шести до дев’яти місяців. Відповідно до планів швейцарської влади, до цього часу приблизно 70 тисяч українців зможуть повернутися додому, 80% із них — добровільно. Решта 20%, або 14 тисяч осіб, чекатимуть на кінець терміну для перебування. Але чому Швейцарія так хоче відправити українців додому? Станом на середину 2023 року в цій країні рятувалося близько 66 тисяч українських біженців, що на 10 тисяч менш ніж 2022 року. Але швейцарці зіткнулися з проблемою: переважна більшість, а саме 80% українських переселенців офіційно не працюють в країні, тож не платять більшість податків, але претендують на грошову допомогу. При чому, місцевий уряд публікує цікаві статистичні деталі! Роботи у Швейцарії повно — країні зокрема бракує звичайних некваліфікованих працівників. А ось тут і виник нюанс. 79% українських біженців — жінки та діти і 69% з них мають вищу освіту. А засвідчити свій український диплом в Швейцарії виявилось важко. Платить за повернення в Україну і Норвегія. У жовтні 2023-го про це вперше заявили в уряді країни. Якщо українець виявив таке бажання, то він або вона отримає 1500 євро на норвезький банківський рахунок і можливість компенсації ціни квитків до України. Але є одне “але”: якщо ви знову повернетесь до Норвегії як біженець, вам доведеться повернути гроші уряду. “Якщо ви повернетеся до Норвегії, ви повинні виплатити всю або частину грошової підтримки, яку ви отримали, коли залишили Норвегію. Сума, яку ви маєте повернути, залежить від того, як довго ви залишалися у своїй країні”, — повідомили в уряді Норвегії. До речі, 31 січня 2024 року в країні також значно обмежили грошову допомогу для українських біженців. Все тому, що їхня кількість дуже тисне на бюджет місцевих громад і погіршує якість послуг, які вони надають в тому числі і норвежцям. Якщо коротко, то допомога залишилась, але відповідати її умовам стало важче. Уже ледь не рік працюють над запровадженням чогось подібного і в Ірландії. Ця країна, хоч і розташована дуже далеко від України, стала доволі популярною для біженців через високі соцвиплати. Дублін довго гарантував кожному українському біженцю аж по 220 євро на тиждень. Водночас на маленькому острові через наплив переселенців загострилась інша проблема — криза житла. Українських біженців уже почали розміщувати в наметах просто неба. Тому у грудні 2023-го умови допомоги змінили докорінно. “У грудні минулого року уряд погодив плани, згідно з якими українцям, які тікають від війни, нададуть ліжко на 90 днів і отримають знижену тижневу допомогу у розмірі 38,80 євро на дорослого та 29,80 євро на дитину. Раніше українці отримували 220 євро на тиждень допомоги шукачам роботи”, — повідомили в уряді. І хоча сама норма почала працювати лише від 14 березня 2024 року, потік біженців із України до Ірландії впав у рази, пише The Irish Times. Варто зазначити, що українська влада давно закликає українських біженців повертатися додому. Зокрема президент Зеленський закликав українських чоловіків повернутися в країну, щоб допомогти їй у війні: воювати або сплачувати податки в Україні, а також запропонував європейцям перераховувати гроші для біженців в український бюджет, щоб вони жили в Україні, а Київ сам міг їм допомогти. Джерело
  13. Такое уже ранее было. Ответ такой же, как и ранее - нанимайте адвоката и пусть делает запрос пограничную службу РП. Практически точно такой же вопрос
  14. Українським біженцям у Словаччині обіцяють нову матеріальну допомогу: хто може розраховувати на виплату Українським біженцям у Словаччині обіцяють нову матеріальну допомогу від УВКБ ООН, спрямовану на особливо вразливі категорії громадян, які потребують підтримки. Ця ініціатива надасть допомогу особам, які шукають притулку та зазнали втрати в умовах економічної нестабільності та соціальних перешкод. Про це йдеться на сайті організації. Підтримка надається спільно з УВКБ ООН та ЮНІСЕФ. Основну увагу зосереджено на особах, які шукають притулку, та особах без громадянства. Виплати отримають особи, які належать до таких категорій: громадяни, які приїхали в Словаччину після 1 січня 2024 року, не змогли знайти постійну роботу або їх дохід є нижчим за прожитковий мінімум у країні (268 євро на місяць); особи, які не отримують допомогу від Словацького управління праці, соціальних справ та родини. А також виплату отримають громадяни, які належать до особливо вразливих категорій. А саме: самотні батьки; особи, які доглядають двох і більше дітей; родини з трьома і більше дітьми; родини з дитиною віком до трьох років; діти з інвалідністю; громадяни старші 60 років; особи із серйозними хворобами. Як оформити допомогу Для отримання допомоги, громадяни України повинні надати певний перелік документів. А саме: документи про інвалідність; медичні довідки; лист про відмову у допомозі від Úrad práce; додаткова оцінка вразливості (для людей похилого віку, інвалідів без дітей та осіб з тяжкими хворобами). Також потрібно мати при собі документи, що посвідчують особу. До них входять: посвідчення особи; номер реєстрації; словацький номер телефону; банківські реквізити. Процес подання заявки Українці можуть записатися на співбесіду, зателефонувавши за безкоштовною лінією: 0800 22 12 30 (дзвінки зі словацького телефонного номера) або на безкоштовний стаціонарний телефон: +421 2 22 11 56 50. Після цього заявнику надішлють повідомлення із датою та місцем співбесіди. Рішення про надання допомоги ухвалюється протягом чотирьох тижнів після співбесіди. Гроші перераховують на банківські рахунки або через Western Union. Розмір допомоги визначається індивідуально, залежно від кількості членів родини, віку та особливостей категорії вразливості. Актуальну інформацію можна відстежувати у Telegram-каналі УВКБ ООН у Словаччині. Джерело
  15. Ірландія цього тижня планує ухвалити важливе рішення щодо українських біженців Reuters: Ірландія планує скоротити допомогу шукачам притулку та українським біженцям Ірландія на цьому тижні розгляне можливість скорочення державної підтримки шукачів притулку та біженців, зокрема прибулих з України, з метою привести систему у відповідність до інших європейських країн. Про це з посиланням на заяву прем'єр-міністра Саймона Гарріса, пише агенція Reuters. Трохи більше ніж 100 тис. українців бігли до Ірландії з моменту вторгнення Росії у лютому 2022 року. Тоді як кількість шукачів притулку з інших країн світу зросла майже втричі порівняно з допандемічним рівнем і перевищила 13 тис. у 2022 та 2023 роках. Це зробило імміграцію набагато більшою політичною проблемою в країні з населенням 5,3 млн людей, яка виборює розміщення біженців в умовах кризи житлового забезпечення. «Нам потрібно поглянути на послідовність соціального забезпечення... Ми маємо переконатися, що кожен, хто працює, працює легально, і що має бути більше перевірок на робочому місці», – сказав Гарріс. Гарріс наголосив, що має бути послідовний підхід до людей, які приїжджають з України, і що підтримка не повинна залежати від того, коли вони приїхали. Раніше Ірландія скоротила допомогу українським біженцям, які користуються державним житлом та прибули після середини березня цього року, до 38,80 євро ($41,84) на тиждень з 220 євро та встановила 90-денний ліміт на строки, протягом яких вони можуть залишатися в державному житлі. Зміни не торкнулися 70 тис. українців, які вже перебувають у тій чи іншій формі державного житла. Нагадаємо, українські біженці в Ірландії масово виїжджають із державного житла – щотижня переїжджають 315 українців. Уряд країни міркує про зміни у підтримці українців з огляду на цю тенденцію, повідомляє Irish Independent. Із листопада 2023 року кількість українських біженців у державному житлі Ірландії скоротилася з 60 тис. осіб до трохи менше 50 тис. Щотижня з безкоштовного житла виїжджають приблизно 315 біженців, в той час як до країни прибувають приблизно 105 українців. Джерело
  16. Совет Евросоюза принял историческую миграционную реформу Реформа поможет сделать более упорядоченным прибытие мигрантов и их распределение между государствами-членами Союза. Совет ЕС принял историческую реформу европейской системы предоставления убежища и управления миграцией во вторник, 14 мая. Реформой устанавливается набор правил, которые помогут сделать более упорядоченным прибытие мигрантов и обеспечить их справедливое распределение между государствами-членами. Об этом говорится в сообщении Совета ЕС. Европейский Союз также продолжит тесное сотрудничество с третьими странами по устранению первопричин нелегальной миграции. Совет ЕС принял в общей сложности 10 законодательных актов, реформирующих всю европейскую систему предоставления убежища и управления миграцией. Регламент о проверке позволит национальным органам власти направлять нелегальных мигрантов и искателей убежища на внешней границе на соответствующую процедуру. Новые правила об обновленной базе данных Eurodac позволят собирать более точные и полные данные, в частности биометрические, о различных категориях мигрантов, включая заявителей на получение международной защиты и лиц, нелегально прибывающих в ЕС. Регламент о процедуре предоставления убежища упорядочивает европейскую процедуру предоставления убежища и вводит обязательную пограничную процедуру в определенных случаях. Он касается возвращения лиц, чьи заявления в рамках этой пограничной процедуры были отклонены. Квалификационный регламент и директива об условиях приема устанавливают единые правила критериев предоставления международной защиты и стандартов приема искателей убежища. Это также должно способствовать уменьшению вторичных перемещений между странами-членами ЕС. Теперь у стран-членов ЕС будет два года, чтобы внедрить принятые сегодня законы на практике. Еврокомиссия вскоре представит общий план имплементации для помощи государствам-членам в этом процессе. Напомним, в 2023 году в мире было зарегистрировано 8565 смертей мигрантов, что на 20% больше, чем годом ранее. Около половины всех погибших мигрантов утонули, 9% погибли в результате автомобильных аварий и 7% в результате насилия. Джерело
  17. Подвійне громадянство для Європи: де на Заході працюють обмеження, які скасовує Україна У січні 2024 року президент Володимир Зеленський подав у парламент проєкт закону, який унормовує так зване "подвійне громадянство" – коли громадянин України є одночасно підданим іншої держави або кількох держав (більш точний термін: множинне громадянство). Запровадження таких правил було однією з передвиборчих обіцянок Зеленського ще як кандидата у президенти, тож ініціатива навряд чи когось здивувала. Але ще тоді багато хто пригадав, що закон про "подвійне громадянство" Зеленський пропонує вже втретє – попередні були у 2019 та 2021 роках і їх успішно "поховали" після критики: хтось зауважував проблеми з якістю президентського проєкту, хтось виступав проти ідеї "подвійного громадянства" у принципі. І хоча стосовного нового законопроєкту змістовних зауважень не лунало, його, схоже, знову поховали. За чотири місяці розгляд документа, визначеного як "невідкладний", взагалі не просунувся. Між тим з проблемою у втіленні таких змін стикнулася не лише Україна. Нормалізація та дозвіл множинного громадянства стає загальним трендом у Європі. За останні десятиліття низка держав пройшли цей шлях; ця практика лишається забороненою лише у поодиноких західних країнах, але й там це намагаються змінити. Навіть якщо для цього доводиться проводити референдум і виправляти конституцію. Минулими вихідними це спробувала зробити Литва. Вже вдруге. І знову невдало. "Європейська правда" підготувала матеріал про те, як та чому змінюються правила щодо громадянства у Європі та хто зберігає обмеження з минулої епохи, яких Україна зараз намагається позбутися. Як Європа карала за два паспорти Україна – далеко не єдина держава, де точаться дискусії про те, чи є допустимим для людини мати паспорти одночасно кількох держав. Насправді якихось 70 чи навіть 50 років тому люди, що є підданими відразу кількох держав, були поодинокими винятками, але їхня кількість поволі зростала. Це явище у світі сприймали як проблему, з якою точно треба боротися, але не зовсім зрозуміло, як саме. На початку 1960-х років у Раді Європи (яка тоді об’єднувала усі європейські держави умовного "антирадянського" Заходу) навіть домовилися про міжнародну угоду, що відома серед фахівців у міжнародному праві як Страсбурзька конвенція. Її повна назва – "Конвенція про скорочення випадків множинного громадянства та про військовий обов'язок у випадках множинного громадянства". Цей документ, підписаний у 1963 році, зобов’язував європейські держави карати позбавленням громадянства тих, хто добровільно отримав паспорт іншої країни. Чому так жорстко? Бо громадянство сприймалося у світі не просто як самоідентифікація чи як доступ до прав у певній країні. Паспорт громадянина був таким собі свідоцтвом політичної лояльності, який тягнув за собою певні вимоги та умови. До того ж тоді, за пару десятиріч після Другої світової та у розпал холодної війни з СРСР, у більшості держав Європи діяв військовий призов, громадяни-чоловіки мали відслужити в армії. А якщо людина є громадянином двох держав, то де вона виконуватиме свій військовий обов’язок? І чи не почнуть люди використовувати інструмент подвійного громадянства, щоб уникнути призову до армії? А якщо друге громадянство дала держава з ворожого військового блоку, то задача додатково ускладнюється… Усе це приводило уряди до висновку: множинне підданство має бути заборонене. Були й винятки. Кілька європейських держав дозволяли своїм громадянам мати інші паспорти – але це мало чітке історичне та безпекове підґрунтя, при цьому віталося "подвійне підданство" лише з окремими близькими державами. Наприклад, Велика Британія відразу ж, у 1963 році підписала згадану Страсбурзьку конвенцію про покарання за подвійне громадянство, але ратифікувати її не могла. Зрештою, на початку 70-х років Британія ратифікувала лише частину статей – які стосуються військової служби, але не подвійного громадянства як такого; рівно так само вчинила й Ірландія. Це дозволило уникнути додаткових проблем для мешканців Північної Ірландії, що мають обидва громадянства. А Туреччина і Греція, чиї відносини здавна є напруженими, у тому числі через проблему окупованого Північного Кіпру, стали єдиними державами "ранньої" Ради Європи, які взагалі не підписали цю угоду, навіть її "військову" частину. Європа відмовляється від покарання На початку статті ми згадали про те, що тверда заборона подвійного громадянства – це норма з минулого. Для Європи це справді так. Минав час. Кордони на європейському континенті ставили дедалі прозорішими. У 1985 році держави Західної Європи навіть підписали Шенгенську угоду, в якій погодилися прибрати прикордонний контроль між собою. Робоча та академічна мобільність зростали темпами, які в середині сторіччя неможливо було уявити З’являлося дедалі більше змішаних шлюбів, діти від яких зазвичай ставали громадянами держав обох батьків. А із завершенням холодної війни європейські країни одна за одною скасовували обов’язковий військовий призов, що робило беззмістовною одну з ключових причин заборони. Покарання за подвійне громадянство перетворилося на дикість. Тому в 1993 році держави-учасниці Страсбурзької конвенції ухвалили зміни до неї, які передбачили купу винятків, що ґрунтуються на родинних зв’язках, коли жодних покарань для людини з двома паспортами бути не може. Та й загалом спільні обмеження множинного громадянства втратили сенс, тому з розширенням РЄ на Центральну та Східну Європу жодна з тамтешніх держав не приєдналася до договору, який усі сприймали як застарілий. А у 2000-х роках континентом прокотилася хвиля денонсацій, тобто рішень про вихід з цього договору. Дехто, щоправда, лишив у силі положення про військовий обов’язок, але й вони були радше формальними. Знову ж таки, є винятки – це Австрія та Нідерланди, які лишилися повноцінними учасницями конвенції (хоча й у пом’якшеному в 1993 році варіанті) та зберігають за собою зобов’язання відбирати громадянство в австрійців та нідерландців, що присягнули на вірність іншій державі. Хоча на практиці ці норми не дуже працюють (про це – трохи далі). Хоча і там тривають дискусії про те, чи не варто пом’якшити чинні норми. Є навіть думка, що суто юридично усі без винятку громадяни Нідерландів та Австрії мають також "друге громадянство", оскільки за нормами договору ЄС вони отримали також громадянство Євросоюзу – з правами голосувати на євровиборах, вільно оселятися та працювати в інших державах Євросоюзу тощо. Але поза тим, рішення про правила набуття та позбавлення громадянство є у компетенції національної влади, Брюссель на це не має впливу. І коли Україна стане членом ЄС – її також не зможуть змусити запровадити ті чи інші норми. Стан справ сьогодні Утім, не можна сказати, що усі інші столиці Європи, крім Відня і Гааги, остаточно відмовилися від заборони подвійного громадянства, яка де-факто або де-юре діяла у них у минулому. Серед держав Центральної та Східної Європи є декілька тих, хто також мають обмеження. Передусім це Литва та Словаччина. Жорсткі заборони зберігає Литва, бо вони прописані у її конституції, та ще й у розділі, який треба змінювати лише на референдумі. Причому литовська влада наполегливо прагне це змінити – але ніяк не вдається. Ще цікавіший приклад заборони подвійного громадянства з покаранням порушників – це Словаччина. Тут причиною обмежень є побоювання угорського впливу. Річ у тім, що близько десятої частини словацьких громадян мають угорське походження. І коли уряд Орбана почав агресивну політику "роздачі паспортів" закордонним угорцям – у Братиславі вирішили відповісти на це також жорстко. Тому зараз у Словаччині дозволене подвійне громадянство для тих іноземців, які хочуть уперше отримати словацький паспорт, але діє заборона (за кількома винятками) для тих, хто був словаком від народження, але хоче отримати також друге, передусім угорське громадянство. Якщо влада Словаччини про це дізнається – то позбавляє словацького громадянства. Хоча у Словаччині ця політика викликає серйозні дискусії. А крім того, цю заборону масово порушують. Достеменно дізнатися про наявність у людини другого громадянства – непросто, а іноді взагалі неможливо, бо чимало держав зберігають цю інформацію у таємниці, щоб часом їхніх громадян не покарали. Як наслідок, маємо жорстку норму, яка формально є, а реально – застосовується дуже вибірково. Словацький приклад особливий не лише через роздачу угорських паспортів, тобто проблему, яка відома і нам. Словаки унікальні тим, що вони запровадили нехай не завжди дієву, але жорстку заборону для "своїх", і при цьому відкрилися для іноземців, що хочуть переїхати до країни. Найчастіше все діє навпаки: обмеження та вимоги "здати старий паспорт" запроваджують для чужоземних мігрантів, а не для тих, хто є громадянами країни від народження. Німеччина вимагає відмовитися від свого старого паспорта від іммігрантів, що хочуть стати німцями – за винятком громадян ЄС та ще кількох держав (є також окремі правила щодо біженців, але то деталі). Точно такі винятки щодо європейських громадян діють у Болгарії. Хорватія та Естонія висувають таку вимогу для всіх, хто не має хорватського/естонського коріння. Схожою є політика Іспанії, але там йдеться ширше – про громадян іспаномовних держав. Ірландія дозволяє своїм "новим громадянам" зберігати старе підданство, але забороняє отримувати додаткове, третє громадянство після натуралізації. І, нарешті, Словенія дозволяє своїм громадянам усе, але якщо ти хочеш стати підданим Словенії, то маєш відмовитися від старого паспорта. А от Латвія до 2013 року мала жорсткіші обмеження, але "здалася" і з 2013 року запровадили купу винятків, у тому числі для громадян усіх країн ЄС. Пом’якшення на марші Нормалізація подвійного, чи то множинного громадянства триває і зараз. Литовцям, які намагаються змінити конституційну норму, можна хіба що поспівчувати. Так, референдуми з цього приводу відбувалися у травні 2019 та у травні 2024 року, разом з першим туром президентських виборів. Обидва рази близько 74% тих, хто взяли бюлетені, проголосували за дозвіл на подвійне громадянство – та цього виявилося недостатньо. За литовською конституцією, для конституційних змін за мають проголосувати 50% від усіх зареєстрованих виборців, а не лише від тих, хто дійшов до дільниці. А оскільки явка на виборах (у тому числі через міграцію) не дотягує навіть до 60%, то шансів на схвалення змін до конституції не було. А от німці ближчим часом, найімовірніше, докорінно змінять систему. Бундестаг вже підтримав законопроєкт, який, серед іншого знімає усі обмеження щодо подвійного громадянства і нормалізує цю практику. А оскільки Німеччина є таким собі "компасом" для багатьох інших держав, то це може підштовхнути до пом’якшення й інші столиці, зокрема Відень. Хоча й зараз абсолютна більшість держав Європи (а не лише Євросоюзу) відкрито дозволяють множинне громадянство. А широка заборона для громадян від народження отримувати інше підданство, як йшлося вище, діє лише у чотирьох європейських державах – Австрії, Нідерландах, Литві та Словаччині. Серед решти є також держави (наприклад, Польща), які не забороняють подвійне громадянство, але при цьому чітко декларують, що вважають таку людину лише громадянином Польщі. Останній принцип, до речі, прописаний і в українському законодавстві – як у чинному (яке, всупереч стереотипам, дозволяє подвійне громадянство у багатьох випадках), так і у проєкті, що запропонований президентом. Чи доєднається Україна до абсолютної європейської більшості, чи лишить норми про покарання частини "подвійних громадян"? До ухвалення парламентом нового закону про громадянство це питання лишається відкритим. Але з плином часу, особливо після того, як значна частина громадян поїхала від війни за кордон, з’являється дедалі більше аргументів за те, щоби змінити чинні (та, будемо говорити відверто, не дуже працюючі) норми, від яких більша частина європейських держав давно відійшла. Джерело
  18. Вы после 2-х курсов можете поступать в любой ВУЗ ФРГ. Одним из требований - уровень немецкого языка не ниже В2. В некоторых случаях и выше.
  19. Я предупреждал относительно политики. Не поняли. Тема закрыта. Особо ярым специалистам по обсуждению политических процессов выдано предупреждение.
  20. Шольц: українці з посвідкою на проживання та роботою зможуть залишитися в Німеччині Українці, які перебувають у Німеччині, маючи посвідку на проживання та роботу, зможуть залишатися там. На це не впливає прагнення України повертати додому людей, які проживають за кордоном, для участі у війні. Так питання пояснив канцлер ФРН Олаф Шольц, передає DW. За його словами, правова ситуація й його країні така, що проживання там не ставиться під сумнів. Політик також закликав українців у Німеччині працевлаштовуватися, оскільки це веде до безпеки проживання. "Ми сподіваємося, що ті, хто приїхав з України, щойно вони матимуть змогу, будуть працювати. Варто сказати, що багато хто вже це робить, але є ще кілька сотень тисяч тих, хто терміново потрібен на ринку праці", – сказав він. Нагадаємо, що 23 квітня за вказівкою МЗС українські дипломатичні установи за кордоном призупинили надання послуг чоловікам, котрі за віком підпадають під дію закону про мобілізацію. Згідно з оновленими правилами, паспорти військовозобов’язаним громадянам можуть оформляти лише всередині України, а не в іноземних дипустановах. Тобто чоловіки 18-59 років, які мешкають за кордоном, поки не зможуть продовжити паспорти, термін дії яких закінчується, як і отримати нові. На цьому тлі в уряді Німеччини заявили, що надання або продовження українським біженцям тимчасової посвідки на проживання в країні не передбачає неодмінної наявності в них чинного паспорта. Там головне, щоб у німецької влади була бодай яка-небудь можливість встановити особу. Джерело
  21. После 1939 года все поляки, проживавшие в СССР были под особым надзором. Многие были не только под надзором, но и в местах лишения свободы на основании т.н. "работы на польскую разведку". Это из истории. Точно такая же ситуация была с немцами после 28 августа 1941 года.
  22. Бала Армия Людова (сформирована в 1944 году из польских военнопленных в сссрии, под руководством нквд) и Армия Крайова (был сформирована в 1939 году и руководилась из Британии, что комуняк очень сильно раздражало и не только). Скорее всего прадедушка служил в Армии Людовой.
  23. Українці почали масово отримувати громадянство Чехії Щорічно близько 5000 іноземців отримують чеське громадянство. Більшість із них – українці (майже 50%) та словаки. Про це пише видання mukachevo.net. Як пише видання, активно змінюють паспорти також росіяни, інтерес яких до чеських документів зріс удвічі після початку повномасштабної війни проти України. Минулого року, наприклад, чеські паспорти отримали понад 1 100 росіян, що майже вдвічі більше, ніж на рік раніше. Магда Фалтова, директор Асоціації інтеграції та міграції, говорить про заяви на отримання чеських паспортів, що «щодо недемократичних країн це часто захист від якогось переслідування, як і захист від, наприклад, примусової мобілізації». Іноземці мають право на громадянство після десяти років проживання в Чеській Республіці. Однак спочатку вони мають скласти іспити з чеської мови, а також іспит із питаннями з історії та культури Чехії. Для отримання громадянства Чехії потрібне гарне знання чеської мови. На мовні навички звертають увагу, як і на наявність постійного доходу і відсутність судимостей. Майбутній громадянин має пройти мовний іспит, який оцінює рівень володіння чеською мовою: як усною, так і письмовою. Чотири з п’яти кандидатів успішно складають іспити, але при цьому вони мають довести владі свою економічну самостійність. «Перед поданням заяви на громадянство людина має підтвердити свій дохід, сплату податків, що не користувався системою соціального забезпечення протягом останніх трьох років. На цьому етапі зазвичай все й закінчується», – зазначив прессекретар МВС Чехії Ондржей Кратошка. Процес набуття громадянства Чехії починається з подання відповідних документів. Для цього потрібно заповнити анкету, подати документи, що підтверджують особу, перебування в країні, володіння чеською мовою та успішну інтеграцію у суспільство. Документи зазвичай подаються до Міністерства внутрішніх справ Чехії або до місцевого органу влади, відповідального за громадянство. Джерело
  24. Ну тогда приношу за это извинения. А за все остальное....
  25. Сообщения, не относящиеся к названию темы будут удаляться в соответствии с Правилами форума без возможности восстановления. Ранее я уже один раз предупредил.
×
×
  • Создать...