fregat222

Які зміни чекають на українських біженців у Євросоюзі 2024 року Деякі країни скорочують допомогу. Програми підтримки біженців з України постійно змінюються, а деякі з них європейська влада повністю анулює. Шотландія Кансіли у Шотландії більше не отримують грошей для оплати готелей українським біженцям. Якщо це питання ніяк не вирішиться, то українські біженці ризикують опинитись на вулиці. А ті, які ще не мають запрошення і не встигли переїхати, напевно, вже можуть і не їхати. Норвегія Уряд Норвегії напрацював рішення, як зробити її менш привабливою. Багато хто отримував виплати на дитину одноразово, наприкінці свого першого року у країні. Це становило близько 4 тисяч євро для родини з двома дітьми молодше 6 років. Але тепер це буде скорочено. Замість таких виплат сім’ї почнуть отримувати виплати на дитину після повного першого року, а потім щомісяця. Українські переселенці у Норвегії також матимуть обмеження щодо подорожей до України. І всі спочатку повинні будуть зареєструватися в центрі для біженців, перш ніж вирушати до інших частин країни. Раніше можна було обрати будь-яке місто і селити людей в готелях, проте більше такої можливості українці не мають. Ірландія В Ірландії буде скорочено термін перебування у тимчасовому житлі до 90 днів та знизить виплати до 38, 80 євро щотижня замість 220 євро, як це було раніше. Нідерланди У Нідерландах поки що не скорочують виплати, але вже активно це обговорюють. Вони вже використали 97% всіх можливостей для біженців, але люди продовжують їхати. Тимчасовий захист в Польщі 2024 року Тимчасовий захист для біженців з України в Польщі діятиме лише до 4 березня 2024 року. Наразі польський уряд не давав жодних оголошень про подовження дії особливого статусу для українців до 2025 року, однак, очікується, що відповідне рішення буде ухвалено у найближчі два місяці. Наразі для біженців діють ті ж самі правила, що й 2023 року. А саме, українці мають право на: безкоштовне житло впродовж 120 днів за програмою 40+ безкоштовне житло для вразливих категорій; багатодітні сім’ї, люди з інвалідністю, пенсіонери, вагітні та матері з немовлятами; офіційне працевлаштування (за умови оформлення PESEL UKR впродовж 30 днів від моменту прибуття до Польщі); безкоштовну медицину та освіту; отримання щомісячної виплати на кожну неповнолітню дитину. Нагадаємо, у країнах Європи на сьогодні перебуває понад 4,1 мільйона українських шукачів притулку. Найбільше біженців з України зареєстровано у Німеччині, де на початок жовтня перебувало близько 1,17 млн українців. На другому місці Польща, де зареєстровано 957 тис. українців. Джерело

Напишіть запит у ДМС України щодо Вашої ситуації та на підставі відповіді діятимете. Якщо у Вас є докази, що Ви вчасно розпочали процес виходу з попереднього громадянства, але термін не було дотримано через бюрократичний процес (тобто не Ви винні), то зазвичай ці терміни продовжують.

Усі правильно відповіли. У генконсульствах (та в посольствах) України внутрішній паспорт громадянина України не цікавить. Вони працюють виключно із закордонними паспортами, т.к. є закордонними підрозділами МЗС України. Тут Вам ніхто не відповість. Є Закон України "Про громадянство", в якому чітко зазначено процедуру виходу/втрата/позбавлення громадянства України. Ви її не повністю пройшли (вирішення питання про військовий облік у ТЦК). Тому важко сказати як розвиватимуться події. Про який Декрет Ви пишете? Декретів в Україні – немає. Вони були на початку незалежності України. Наразі Президент України підписує Укази про прийом до громадянства України, про вихід/позбавлення/втрату громадянства України. Щодо заборони другий раз подавати документи на вихід із громадянства України (ст. 18 Закону України "Про громадянство") я не побачив.

Прошу не откланяться от название темы.

У Норвегії ввели нову умову для українців: кому відмовлятимуть у захисті Українцям у Норвегії тепер відмовлятимуть у тимчасовому захисті у випадку, якщо вони мають подвійне громадянство. Справа в тому, що останнім часом захист у країні стали просити українці з громадянством у безпечних країнах. Про це йдеться в повідомленні уряду Норвегії. Днями Мін'юстиції випустило інструкцію для Директорату у справах іноземців (UDI) щодо українців, які отримують тимчасовий колективний захист у цій країні. Йдеться про те, що люди, які мають громадянство в іншій безпечній країні, не можуть отримати тимчасовий колективний захист у Норвегії. У розпорядженні міністерства вказується, що така особа не отримає тимчасовий колективний захист у Норвегії, якщо має інше громадянство в одній з країн, яку UDI вважає безпечною для заявника. "Коли українці просять захист у Норвегії, незважаючи на те, що вони також мають громадянство в таких країнах, як Угорщина, Швеція та США, це є зловживанням інститутом надання захисту", – зазначила міністерка юстиції Емілі Енгер Мель. Заяви людей, які відповідають вимогам для забезпечення захисту в індивідуальному порядку, розглядатимуть не прискорено за 48 годин, а за звичайною процедурою. Як повідомляв раніше OBOZ.UA, з 1 січня 2024 року в Україні частина внутрішньо переміщених осіб (ВПО) більше не отримуватиме виплати від держави. Зокрема, йдеться про громадян, які перебувають за кордоном більш ніж 30 календарних днів поспіль без обґрунтованих та документально підтверджених причин. Джерело

Нагадую, що це імміграційний форум і на ньому обговорюються будь-які питання (!!!!!), АЛЕ пов'язані з імміграцією. Жодної політики, диспутів на цю тематику тут допускатися не буде. Якщо кого не влаштовує "генеральна (ну або генітальна, кому як подобається) лінія партії та уряду" (як особисто мені з багатьох підстав), то або тримайте свою думку при собі або є досить велика кількість в Інтернеті ресурсів, де все це можна обговорити.

Т.е. типа "их бин больной" или "гитлер капут"?

Яке громадянство отримує дитина, народжена за кордоном — роз’яснення Офісу омбудсмена Дитина, яка народилася за кордоном, автоматично отримує українське громадянство, якщо хоча б один із її батьків українець. Це роз’яснили у пресслужбі Офісу омбудсмена. «Якщо батьки чи один із батьків на момент народження дитини є громадянами України, то дитина автоматично отримує громадянство України, незалежно від місця її народження», — зазначається в повідомленні. У пресслужбі поінформували, що держреєстрацію актів громадянського стану українців за кордоном проводять диппредставництва та консульські установи України. Зазначається, що на їхніх офіційних сайтах розміщено список необхідних документів для отримання свідоцтва про народження. До стандартного пакету документів входять: документ із лікарні про народження дитини, або довідка лікаря, який приймав пологи поза пологовим будинком; паспорти обох чи одного з батьків (якщо документи в одного з батьків відсутні, відомості про нього визначатимуться на підставі свідоцтва про шлюб); свідоцтво про шлюб або заяву матері/батька щодо встановлення батьківства, чи спільну заяву батьків, які не є подружжям. «Якщо є інші документи (свідоцтво про смерть одного з батьків, рішення суду про визнання батька зниклим безвісти тощо), їх також необхідно додати до пакету документів», — наголошується в повідомленні. Джерело

Продовження тимчасового захисту для українців у Чехії: влада розглядає три варіанти Близько 180 тисяч біженців з України хочуть лишитись у Чехії, але не все так просто Протягом наступного року Чехія ухвалить рішення, як вона ставитиметься до біженців з України, які хочуть жити в країні на постійній основі. Про це заявив міністр внутрішніх справ країни Віт Ракушан. За його словами, необхідно буде вирішити, чи продовжувати посвідку на проживання для біженців у зв'язку з їх статусом тимчасового захисту. Поки що планується, що протягом 2024 року люди зможуть подати заяву на продовження цього статусу до березня 2025 року. При цьому Ракушан зазначив, що ЄС має підготуватися до того, що держави, які входять до Європейського союзу, домовляться про те, що в майбутньому статус тимчасового захисту не використовуватиметься. Крім того, чеський міністр повідомив: має дані про те, що близько 180 тис. осіб з тимчасовим захистом хотіли б оселитися в Чехії на постійній основі. «У такому разі ми маємо подумати про те, як дати їм можливість зробити це, якщо ми того забажаємо. Звичайно, йдеться про інтеграцію людей до чеського суспільства, щоб вони поважали чеські закони та вивчали чеську мову. Щоб люди, які не впевнені у тому, як складеться їхнє життя в даний момент, могли здобути освіту та пройти перепідготовку, і щоб у чеських роботодавців був стимул допомагати їм», – наголосив він. При цьому чеський міністр зазначив, що роботодавці поки що не мають такої мотивації, тому що за чинними правилами існує ризик, що співробітники з тимчасовим захистом можуть залишити країну в березні 2025 року. Як Чехія буде змінювати тимчасовий захист У чеському законодавстві є три способи замінити тимчасовий захист. За словами Мартіна Розумека, директора Організації допомоги біженцям, всі вони мають своє підводне каміння. «Можна було запропонувати постійне проживання. Саме так майже 30 років тому було вирішено проблему Боснії: всім людям із тимчасовою пропискою було надано постійне місце проживання. Я думаю, це було б найкраще, це означало б найбільший рівень інтеграції. Можливість працювати, мати медичне страхування... але я думаю, що Міністерство внутрішніх справ не може психологічно впоратися з цим кроком», – каже Мартін Розумек. Нині, наприклад, претендент на місце проживання має прожити у Чехії щонайменше п'ять років. За словами Розумека, Міністерство внутрішніх справ не захоче пом'якшувати подібні умови. «Другий варіант – дозволити всім пройти через процедуру надання притулку. Міністерство внутрішніх справ не в змозі впоратися із цим. Воно приймає близько тисячі рішень на рік, тому йому доведеться працювати протягом 350 років або значно спростити процедуру, у що я не вірю», – продовжує директор організації допомоги біженцям. Останній варіант – віза толерантності, але Розумек каже, що вона не підходить для довгострокового перебування у Чехії. "Там так мало прав, що люди не зможуть вижити за нею, навіть медична страховка не поширюється на цей тип візи", - пояснює він. Найбільш реалістичним варіантом, за його словами, є очікування на спільне рішення для всього Європейського союзу. Однак, за його словами, може статися й так, що деякі країни ЄС скористаються цим у своїх інтересах та переманять до себе перспективних працівників. «Я боюся, що якщо німці прокинуться та запропонують легший доступ до постійного місця проживання, то висококваліфіковані люди в нашій країні можуть взяти та виїхати до Німеччини», – каже Мартін Розумек. Він рекомендує не зволікати та ясно показати біженцям, що Чехія хоче їх бачити тут. До слова, у Чехії продовжує зростати кількість низькокваліфікованих працівників з України, і більша частина з них працює в поганих умовах. Про це свідчать дані листопадового опитування Hlas Ukrajincov. Дедалі більше українських біженців мають роботу в Чехії, але кількість тих, хто працює з нижчою кваліфікацією, не зменшується. Якщо в червні 67% новоприбулих працювали в Чехії повний або неповний робочий день, то в листопаді – 72%, і три п’ятих із них виконують роботу з нижчою кваліфікацією, ніж це було в Україні. Крім того, більше половини українців продовжували працювати в поганих умовах, а 57% біженців з України в Чехії живуть за межею бідності згідно із їх доходами. Джерело

Менше половини українських біженців пройшли інтеграційні курси в Німеччині Менше половини українців, які отримали право на проходження інтеграційних курсів у Німеччині, завершили їх. Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Bild з посиланням на звіт аудиторів Рахункової палати Німеччини. З'ясувалося, що з лютого 2022 року право на проходження інтеграційних курсів у Німеччині отримали майже 450 тисяч українців. Однак до середини цього року ці курси пройшли лише 194 000 з них, тобто менше половини. Загалом центри зайнятості наказали 294 тисячам українців пройти курси, щоб отримати роботу. Аудитори розкритикували високий відсоток відмов, тривалий час очікування, незайняті місця та високу вартість інтеграційних курсів. До вересня 2023 року BAMF (Федеральне відомство з питань міграції та біженців) витратило на них близько 776 млн євро. На 2024 рік заплановано витрати на понад 1 млрд євро. За останні 10 років вартість курсів зросла на 273%. Однак середня кількість учасників збільшилася лише на 79%. Нагадаємо, Федеральний міністр праці Німеччини Губертус Хайль вважає, що роботодавцям слід брати на роботу українських біженців, які ще не встигли опанувати німецьку мову на належному рівні, але мають її базові знання. За даними Федерального агентства зайнятості, рівень зайнятості українців у Німеччині наразі становить 19%. Джерело

Фінляндія платитиме по €5,3 тис. біженцям за повернення додому Уряд Фінляндії розробив пакет фінансової підтримки щодо добровільного повернення біженців, які перебувають у країні. Про це 22 грудня повідомило фінське міністерство внутрішніх справ. За його даними, рішення набуде чинності із 1 січня 2024 року. Розмір субсидії на добровільне повернення становитиме €5,3 тис. У МВС зазначають, що програма стосується тих, хто не зміг дістати притулок у Фінляндії або передумав просити його. "Розмір субсидії на добровільне повернення становитиме €5,3 тис., якщо заяву подали протягом 30 днів після повідомлення про перше негативне рішення щодо притулку або відкликання заяви. Якщо заяву подали після 30 днів, розмір гранту буде знижено до €2 тис.", – ідеться в повідомленні. У міністерстві зазначили, що нововведення мають стимулювати якнайшвидший виїзд із країни і відмову від оскарження рішення про надання притулку. Гранти на добровільне повернення можуть надати у вигляді фінансової підтримки на оплату проїзду та реінтеграції або у вигляді натуральної допомоги. Виплати не надають у разі переїзду в іншу країну Євросоюзу або Шенгенської угоди, а також у країну, громадянам якої не потрібна віза у Фінляндію, попередили у фінському МВС. Джерело

Євросоюз погодив міграційну реформу: що радикально зміниться Країни ЄС нестимуть солідарну відповідальність за біженців Європарламент та Рада ЄС досягли політичної угоди щодо реформи міграційного законодавства та політики надання притулку в Євросоюзі. Законопроєкт передбачає посилення контролю за нелегальними мігрантами, механізми реагування на кризові ситуації та запровадження принципу солідарності між державами-членами: вони зможуть або ухвалити біженців з іншої країни ЄС у себе, або заплатити компенсацію до спеціального фонду. Про це пише видання Politico. «Сьогодні дійсно історичний день, оскільки ми підписали Пакт про міграцію та притулок, можливо, найважливіший пакет законопроєктів цього скликання. Європа отримає надійну законодавчу базу, однакову в усіх державах-членах, яка працює і захищає. Це гуманний і справедливий підхід до тих, що є, хто шукає захисту, суворий стосовно тих, хто не має на це права, і жорсткий стосовно тих, хто експлуатує представників найбільш уразливих верств населення», – прокоментувала угоду речник Європарламенту Роберта Метсола. Законопроєкт встановлює принцип солідарності всіх країн ЄС із тими державами-членами, які зазнають найбільшого міграційного навантаження. Уряди країн, де потік біженців невеликий, тепер будуть зобов'язані обирати між участю у програмі їх перерозподілу та виплатою внесків за відмову це зробити (раніше називали цифри 20 тис. євро за людину). Цей механізм діятиме і у «форс-мажорних обставинах». Водночас переговорні групи з Європарламенту та Ради ЄС домовилися передбачити для національних урядів можливість тимчасово відходити від стандартної процедури надання притулку в ситуаціях, коли «мігранти використовуються третіми країнами або ворожими недержавними суб'єктами для дестабілізації ЄС». Також Євросоюз посилить правила перевірки людей, які намагаються незаконно в'їхати на територію ЄС у пошуках притулку. Законопроєкт встановлює чітку процедуру їхньої ідентифікації, збирання біометричних даних, оцінки стану здоров'я та загрози національній та європейській безпеці. Відповідальні органи будуть зобов'язані завершити ці перевірки протягом семи днів. На зміну розрізненим національним процедурам надання притулку прийде загальноєвропейська, випливає із пресрелізу на сайті Європарламенту. Розгляд відповідного прохання буде суттєво прискорено і займатиме не більше шести місяців (зараз воно може тривати кілька років). Явно необґрунтовані заяви відкидатимуть уже на зовнішніх кордонах. На момент написання цього матеріалу Європарламент та Рада ЄС не опублікували подробиць попередньо схваленого законопроекту. За даними Агентства ЄС з безпеки зовнішніх кордонів (Frontex), у 2023 році до Євросоюзу прибуло понад 1 млн нелегальних мігрантів, це рекорд за вісім років. Насамперед це біженці з Іраку, Сирії та Афганістану. До цієї статистики не входять українські біженці, для яких у 2022 році було розроблено особливий механізм захисту. Як зазначає Politico, досягнута сьогодні угода стала результатом багаторічних дискусій і відповіддю правоцентристської коаліції, що править в ЄС, на зростаючу популярність вкрай правих партій у різних країнах Європи. У своєму нинішньому вигляді законопроєкт було представлено Єврокомісією у 2020 році. «Він означає, що європейці, а не контрабандисти, вирішуватимуть, хто приїде до ЄС, а хто залишиться. Він означає захист тих, хто її потребує», – привітала досягнення компромісу голова ЄК Урсула фон дер Ляйєн. Ще до завершення переговорів запропонований пакет заходів критикували правозахисні організації. «Ця угода відкине європейське законодавство про надання притулку на десятиліття вперед. Імовірним результатом цього стане зростання страждань на кожному етапі шляху у людини, яка шукає притулку», – заявила сьогодні Ів Гедді, директор європейського підрозділу Amnesty International. У своєму пресрелізі організація також зазначає, що в нинішньому вигляді пакт про міграцію не забезпечує конкретної підтримки Італії та інших країн, куди прибувають тисячі біженців, посилює залежність ЄС від країн-партнерів і наражає мігрантів на істотний ризик порушення їхніх прав з боку прикордонників. Для набрання чинності законопроєктом його ще мають затвердити на пленарному засіданні Європарламенту та засіданні Ради ЄС. Депутати зобов'язалися ухвалити відповідне рішення до виборів у червні 2024 року. Нагадаємо, європейське соціальне дослідження демонструє, що жителі Європи вважають, що їхні країни стали гіршими місцями для життя через міграцію. Про результати опитування, яке включає 40 тис/ особистих інтерв'ю у 21 країні Європи та Великої Британії. Дослідження показує, що респонденти в більшості європейських країн вважають, що їхня країна стала гіршим місцем для життя через міграцію. Найпомітніші відмінності зафіксовані в Швеції, Норвегії, Австрії та Німеччині, що може бути наслідком великої кількості шукачів притулку. У випадку всіх чотирьох типів мігрантів ставлення стало більш поляризованим між 2002 та 2014 роками. Це помітно у ставленні до мігрантів із бідніших країн: частка європейської громадськості, яка вважала, що жодному з цих мігрантів не можна дозволити приїхати, збільшилася з 11% до 20%. Опитування також показує, що респонденти у 2022 році вважали, що мігранти в основному добре впливають на культурне життя країни. Майже такі ж переконання були у 2014 році, але це не стосується робочих місць – європейці вважають, що робочі місця зазнали більшого впливу міграції у 2002 році, ніж у 2014 році. Джерело

Зеленський: Множинне громадянство дасть можливість людям за кордоном допомогти Україні Президент Володимир Зеленський закликав українців за кордоном не спішити відмовлятися від громадянства, а множинне громадянство допоможе це вирішити. Джерело: Зеленський на підсумковій пресконференції 19 грудня Пряма мова: "Про множинне громадянство я говорив ще до початку повномасштабної війни, це було в нашій програмі. Я дійсно вважаю, що це нормально і я вважаю, що українців дійсно є 60 мільйонів у світі. І не всім обов’язково жити в Україні, у них є історія, і свої сім’ї, хтось народився в Канаді в США, але ми маємо дати їм можливість підтримувати Україну, відчувати, що вони українці, допомагати, відкривати бізнеси тут, сплачувати податки тощо. Все це точно іде в плюс Україні". Деталі: Президент також закликав жінок з дітьми, які працевлаштовуються за кордоном, не спішити відмовлятися від громадянства України і множинне громадянство може вирішити це питання. Також Зеленський прокоментував, повернення українських біженців. Пряма мова: "Ми повинні захищати всіх громадян України. Я вважаю, більшість людей приїде, коли буде потужніша ППО. Багато приїде, я не знаю, чи більшість. Складно сказати, бо там є у людей працевлаштування, діти пішли в школи тощо. Друге, що буде впливати – це зменшення підтримки від європейських країн людям, які виїхали". Джерело

Українці у Швейцарії: скільки біженців готові повернутись додому Близько третини українських біженців у Швейцарії сподіваються повернутися на Батьківщину У Швейцарії знайшли свій прихисток 66 тис. українських біженців. Більшість з них ще не визначилась, чи планує повертатись в Україну, або залишатись у Швейцарії. Однак близько третини українських біженців заявили про бажання повернутись додому. Про це пише Swiss Info. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців спільно з Державним секретаріатом Швейцарії з питань міграції та Ipsos провели дослідження, у якому визначили, скільки українських біженців планує повернутись в Україну зі Швейцарії. Згідно з результатами опитування 40% біженців з України не визначились зі своїм майбутнім. Близько третини біженців заявили про бажання залишитись у Швейцарії. Ще третина вказали про необхідність повернутись в Україну. Найбільшими перешкодами для повернення додому українські біженці назвали окупацію регіону, в якому вони жили, проблеми безпеки, відсутність роботи та можливостей для існування. Найбільшими проблемами інтеграції до ринку праці у Швейцарії українці назвали мовне питання. Серед українських біженців роботу у Швейцарії знайшли 21%, однак половина з них вказують, що рівень оплати роботи є нижчим, ніж був у них в Україні. Близько 25% українців наразі проходять курси професійного навчання, а третина біженців вказала на статус безробітного. Найбільшою перешкодою для інтеграції на ринок праці для респондентів є мовний бар’єр. Це супроводжується відсутністю можливостей працевлаштування, які б відповідали їхнім кваліфікаціям, недостатньою підготовкою та недостатнім визнанням кваліфікацій, отриманих у їхній країні. Загалом 69% українських біженців у Швейцарії мають вищу освіту. Переважна більшість – 79% – жінки та діти. Більшість із них прибули до Швейцарії незабаром після початку російського вторгнення, між лютим і квітнем 2022 року. Опитування базується на 1125 інтерв’ю, проведених з 30 березня по 1 травня за допомогою онлайн-анкетування. Згідно з останніми даними Державного секретаріату з питань міграції (SEM), у Швейцарії досі перебувають близько 66,1 тис. українців, які мають статус захисту «S». Виїхали із Швейцарії понад 20 тис. українців. Нагадаємо, влада Швейцарії має намір спростити процедуру працевлаштування для українських біженців. Як зазначається, планується скасувати обов'язковий дозвіл на роботу, який видає місцева влада. Очікується, що усунення бюрократичних перешкод збільшить частку працевлаштованих українців удвічі. Федеральна рада має намір протягом 2024 року подвоїти частку українських біженців, які мають постійну роботу – до 40%. Мета влади також полягає в тому, щоб біженці меншою мірою завантажували систему соціального забезпечення. Зараз в Швейцарії працюють 20% українців зі статусом S. Одна з перешкод до виходу на ринок праці для біженців полягає в необхідності отримання дозволу на роботу. Політики переконані, що процедуру отримання дозволу на роботу для українців з посвідкою на проживання категорії S слід скасувати. Джерело

Низькооплачувана робота і бідність: дослідження показало реалії життя українців у Чехії Нове опитування продемонструвало складні умови для життя українців у Чехії У Чехії продовжує зростати кількість низькокваліфікованих працівників з України, і більша частина з них працює в поганих умовах. Про це свідчать дані листопадового опитування Hlas Ukrajincov, пише The Epoch Times. Дедалі більше українських біженців мають роботу в Чехії, але кількість тих, хто працює з нижчою кваліфікацією, не зменшується. Якщо в червні 67% новоприбулих працювали в Чехії повний або неповний робочий день, то в листопаді – 72%, і три п’ятих із них виконують роботу з нижчою кваліфікацією, ніж це було в Україні. Крім того, більше половини українців продовжували працювати в поганих умовах, а 57% біженців з України в Чехії живуть за межею бідності згідно із їх доходами. «Частка біженців, які працюють значно нижче своєї кваліфікації, навіть вища, ніж у серпні 2022 року», – сказали автори опитування, додавши, що зараз вони становлять 44% проти 37% у серпні минулого року. Біженці, які хочуть залишитися тут і вміють спілкуватися чеською мовою, частіше працевлаштовуються в Чехії. Порівняно з груднем минулого року кількість працевлаштованих українських біженців віком від 17 років зросла на 21 пункт. У той же час половина біженців заявила, що вони також працюють по вихідним або пізно ввечері. Дві п'яті повідомили, що вони заробляють менше, ніж чехи на аналогічній посаді, а 30% доводиться працювати в кількох місцях, щоб заробляти на життя. Ще 17% у процесі опитування заявили, що вони «не мають права на відпустку». Шість із десяти українських біженців залишаються у поганому матеріальному становищі, і найчастіше це пенсіонери та сім’ї з дітьми. Наразі гуманітарну допомогу отримують 36% родин України, тобто на 20 % менше, ніж у червні цього року, що пов’язано зі зміною параметрів виплати допомоги та збільшенням трудової активності серед біженців з України. Також суттєво зросла кількість біженців, які проживають в орендованому житлі. Орендарів житла зараз серед біженців з України 70 %, що на 21 пункт більше, ніж влітку поточного року. «З липня держава перестала виплачувати певним біженцям допомогу, що відобразилося на тому, що значна частина із них почали платити за житло», – констатують автори опитування. За даними Hlas Ukrajincov 7% біженців все ще живуть абсолютно безкоштовно. До слова, нижня палата парламенту Чехії схвалила продовження тимчасового захисту для біженців з України до кінця березня 2025 року. Про це повідомляє Радіо Прага. Зазначається, що депутати обмежили час, протягом якого біженці можуть залишатися у безкоштовному тимчасовому житлі, та змінили порядок депортації людей, які мають тимчасовий захист. Тимчасовий захист дозволяє українським біженцям отримати доступ до державного медичного страхування, освіти, ринку праці. Для його продовження, згідно з законопроєктом, українцям спочатку доведеться зареєструватись в електронному вигляді до 15 березня 2024 року. Як повідомлялося, у Європі, за даними ООН, зафіксовано 5,9 млн українських біженців. Тимчасовий захист продовжено до березня 2025 року, але водночас деякі країни планують поступово скорочувати для біженців допомогу – урізати соціальні виплати, посилювати умови надання житла та мотивувати влаштовуватися на роботу. Джерело

У Бундестазі хочуть депортувати нелегалів у Молдову і Грузію Німеччина має укладати договори з іншими країнами, за якими туди висилатимуть біженців, які нелегально прибувають в ЄС, вважає заступник голови фракції ХДС/ХСС. Серед таких країн він назвав зокрема Молдову і Грузію. Заступник голови фракції ХДС/ХСС у Бундестазі та колишній міністр охорони здоров'я Німеччини Єнс Шпан (Jens Spahn) пропонує відправляти всіх нових біженців, які потрапляють в Європейський Союз нелегально, до третіх країн, в тому числі - до країн Східної Європи, які не входять в ЄС. "Якщо ми робитимемо це послідовно протягом чотирьох, шести, восьми тижнів, то кількість біженців різко скоротиться", - сказав політик в інтерв'ю Neue Osnabrücker Zeitung, опублікованому в неділю, 17 грудня. На його переконання, у багатьох біженців "відпаде бажання" прямувати в ЄС, "якщо буде ясно, що протягом 48 годин вони потраплять у безпечну третю країну за межами ЄС". Висилати біженців в Руанду, Гану Молдову і Грузію Пропозиція про висилку до третіх країн складає основу міграційної концепції в проєкті нової політичної програми партії Християнсько-демократичний союз (ХДС), представленої 11 грудня. Її мета - "договірні угоди, згідно з якими біженці отримують там процедуру надання притулку і можуть безпечно залишатися там, якщо їм нададуть захист", - каже Шпан. "Руанда, ймовірно, готова піти на це. Гана, можливо, теж. Необхідно також провести переговори з країнами Східної Європи, такими як Грузія та Молдова", - додав він. Шпан наголосив, що Женевська конвенція про статус біженців не передбачає надання захисту від переслідувань під час війни саме у країнах ЄС, тож якщо буде забезпечено, що вони "матимуть безпечний притулок, про них добре дбатимуть і вони зможуть жити без страху, то мета Конвенції буде досягнута". Депутат переконаний: "якщо Німеччина відстоюватиме цю ідею в Європі, вона отримає підтримку більшості та може бути реалізована за допомогою коаліції охочих", і, як наслідок, біженці "більше не платитимуть контрабандистам і торговцям людьми, та не вирушать небезпечним середземноморським маршрутом". Шпан упевнений, що в разі вирішення міграційних проблем, "радикали також втратять підтримку". Водночас, на його думку, в Німеччини "буде достатньо сил, простору та ресурсів, щоб прийняти тих, хто дійсно потребує нашого захисту". Як повідомлялося, на початку листопада федеральний уряд Німеччини та уряди федеральних земель погодили низку питань, пов'язаних з міграцією та розміщенням біженців, зокрема, нові механізми фінансування допомоги. Також погодили зменшення щорічних дотацій на мігрантів з 10 до 7,5 тисячі євро на людину. Щоб безпосередньо обмежити приплив нелегалів у Німеччину, в жовтні запровадили стаціонарний контроль на кордонах з Польщею, Чехією та Швейцарією. Також у країні запровадили суворіші правила депортації нелегалів. Після цього поліція повідомляла про зниження рівня нелегальної міграції. Джерело Німеччина запроваджує зміни для працевлаштування українців Під кінець 2023 року німецькі центри зайнятості, у співпраці з Федеральним міністерством праці та соціальних питань Німеччини планують пришвидшити процес інтеграції українців на німецький ринок праці. Про це повідомляє німецько-українська асоціація Ukrainian Future. Незважаючи на те, що в Німеччині найбільше потребуються кваліфіковані робітники із знанням німецької мови, питання інтеграції переселенців шукає нові рішення. Для цього запускається ініціатива під назвою JobTurbo, головними принципами якої є: Мова вивчається в робочому середовищі: Раніше центри зайнятості направляли на мовні курси та фінансували навчання на рівні B2 і вище. Зараз пріоритет у навчанні мови знижено, а ця задача перекладена на роботодавців. Робота пріоритетніша за курси: Якщо раніше центри зайнятості акцентували увагу на кваліфікації своїх клієнтів для покращення їхніх можливостей на ринку праці, зараз основна увага приділяється якомога швидшому працевлаштуванню. Пошук роботи продовжуватиметься навіть під час навчання. Якщо з'явиться пропозиція роботи – навчання відступає на другий план, переноситься на вільний час або припиняється. Прийнятна робота – єдина вимога: Робота повинна бути Zumutbar (прийнятною). Відмова від робочого місця може стосуватися лише з погляду здоров'я. Кваліфікація та побажання щодо роботи стають другорядними. Частіші зустрічі з центром зайнятості: Раніше зустрічі з центром відбувалися рідше, тепер нова програма передбачає зустрічі кожні 6 тижнів. Нові плани співпраці: Для тих, хто успішно пройшов "первинну інтеграцію", центри зайнятості розроблять нові плани співпраці. Враховуються фаховість та потенціал працівника, можливі зміни у плані співпраці. Джерело

У меня лично огромное количество беженцев, переехавших в Германию, в связи с войной, устроились на работу и весьма неплохо зарабатывают. Поэтому, все эти сказки про 10 копеек и мыть задницы...родом из очень далекого распавшегося государства. Естественно, начинаю многие с нуля (если не уровня Капицы/Маска/Патона, которым предлагают хорошую работу на весьма хороших условиях), но потом все налаживается. "Желающий ищет пути, а не желающий - причины".

Висловлю свої думку, виходячи з тієї інформації, яку я маю. Не вважаю, що пристрасно довести (тобто нав'язати свою думку) і доводити – верх вихованості...якщо це не стосується певних сфер життя, та й науки. Тому кожен (у тому числі і ваш покірний слуга) висловлює лише свій особистий погляд на життя та ситуацію. Тобто, це суб'єктивна думка. Тим більше, що це аж ніяк не порушує Правила форуму. Перше – виїжджали та виїхали не лише жінки з дітьми та пенсіонери. Людей до 60 років виїхало (не важливо як і якими способами) понад 5 мільйонів. Я не говорю про чоловіків до 60 років і тих, чоловіків, які на момент початку активної фази українсько-російської війни (початок я вважаю з лютого 2014 року) вже перебували за територією України в зв'язку з роботою, навчанням тощо. Не вважаю себе уповноваженим давати правову та моральну оцінку небажанню цих людей повертатися в Україну. Просто сприймаю як даність. У кожного своє життя та свій вибір. Друге – виходячи з того, що досить велика кількість громадян України знаходиться за кордоном, картина (на мій особистий погляд) представляється така: Існують біженці, які втратили або все або частину (не важливо яку) майна. Втратили близьких людей. Їм просто нема куди повертатися. І вони намагаються влаштувати своє життя і життя близьких людей, які виїхали разом з ними, за кордоном. Це жінки з дитиною чи дітьми, люди у віці, але не пенсіонери, як за нашими мірками, так і за кордоном. Вони намагаються якось і якимось чином влаштуватися, інтегруватися в суспільство, куди вони потрапили і думають перебувати там або до кінця війни, або досить довго, або залишитися постійно. Є інші біженці. Які не разу не потрапляли під бомбардування та під обстріли, нікого й нічого не втратили. Просто скористалися сприятливою ситуацією, щоб за відсутності підстав виїхати та закріпитися за кордоном. Вони також намагаються якось інтегруватися в суспільство, де зараз перебувають. Під терміном "інтегруватися в суспільство" я (особисто я) розумію – вивчення місцевої мови та культури, спроба працювати, вивчення та дотримання законодавства (як місцевого, так і європейського, якщо ми говоримо про ЄС), дотримання звичаїв, традицій тощо. Є ще одна категорія біженців. Вони вважають і всіляко намагаються всіх переконати – що вони біженці і тому їм усі все повинні. Як це проявляється – гадаю не треба описувати, тому що всі, хто виїхав, це бачили не одну тисячу разів. Ці люди не хочуть працювати, вивчають місцеву мову лише для того, щоб вимагати. Їх не цікавить, ні місцеві культура, традиції. Тобто, вони хочуть лише отримувати – нічого не даючи натомість. Проте треба пам'ятати громадянам та резидентам України що їм ніхто нічого не зобов'язаний. І якщо щось дають, то це точно не через обов'язок. А вихованість, освіченість і ввічливість – багато хто сприймає як ознаку слабкості і вважає, що можна "наїхати", доводячи, що вони зобов'язані. Ось тільки, як кажуть: "Немає нічого вічного під цим вічним Місяцем". ПОВАГУ оточуючих – треба заслужити. І для багатьох дуже скоро настануть часи, коли їм скрізь відмовлятимуть. Дотації зменшуватимуться, оплата житла – лише дуже короткий термін, ставлення місцевих буде більш негативним, ніж коли все тільки починалося. А якщо щось не влаштовує – вперед додому, де все так "близько та знайомо". Під цих людей ніхто нічого не перероблятиме. Я маю на увазі століттями сформований і приємний спосіб життя. У мене є знайомі (думаю також і у кожного, хто читає цей форум), хто поїхав у зв'язку з війною, перебуває за кордоном і засуджує як "неправильно вони всі тут живуть", які бажають жити якомога довше "на халяву". Нічого не даючи натомість, ні людям, які їх дали притулок, ні державі, в якій вони перебувають. Можливо я особисто і не правий, але як показують справжні дії керівництва цих самих держав і жителів цих країн, ставлення почало сильно змінюватися і, на превеликий жаль, не на краще до українців, які так відносяться до сітуациї .

Але богато хто полюбляє "на шару", тобто "на халяву".

Одна з країн Європи планує суттєво зменшити фінансову допомогу біженцям з України Ирландія скоротить щотижневі виплати для українців більш ніж уп'ятеро Влада Ірландії може найближчим часом ухвалити рішення про значне зменшення розмірів допомоги, що виплачується українським біженцям. Щотижневі виплати передбачається скоротити більш ніж уп'ятеро – з 220 євро до 38,8 євро. Цей крок зумовлений високими витратами. Уряд також розгляне обмеження терміну проживання у державному житлі для тих, хто тікає від війни до 90 днів, пише видання Irish Examiner. Прем'єр-міністр Ірландії Лео Варадкар запропонував уповільнити потік біженців з України та інших країн, бо є труднощі із забезпеченням житла для них. Комітет із цих питань збирався 11 грудня. Три чиновники обговорять зменшення щотижневої виплати для українських біженців із 220 євро до 38,80 євро на тиждень. Крім того, будуть переговори щодо нового плану. По ньому біженці зможуть жити у державному житлі не більше ніж 90 днів. Кабмін може підписати нові правила вже сьогодні, 12 грудня, якщо чиновники досягнуть згоди. Але ці зміни стосуватимуться лише тих, хто прибуватиме після рішення уряду, і не стосуватиметься біженців, які уже в Ірландії. Поправки також вимагатимуть законодавчих змін, тому очікується, що вони набудуть чинності не раніше 2024 року. Європейська комісія нещодавно оприлюднила статистику, згідно з якою кількість українців, які прибувають до Ірландії за 2023 рік, зростає. Цифра вдесятеро перевищує середнє зростання кількості біженців, які виїжджають до ЄС за той же період. Ця пропозиція викликала напругу в уряді, коли її висунув міністр рівності та інтеграції Родерік О'Горман наприкінці жовтня. Також видання повідомляє, що віце-прем'єр Ірландії Мікел Мартін звинуватив О'Гормана у спробі перекласти проблему на міністра житлового будівництва Дарра О'Браєна. Раніше повідомлялося, що влада Ірландії заявила про відсутність можливості надалі надавати безкоштовне житло біженцям з України та інших країн. У заяві міністерства інтеграції республіки підкреслюється, що, незважаючи на «безмежне співчуття до українських біженців», ірландська влада не має можливості надавати житло всім прохачам притулку. Наразі ірландська влада вже надала житло для ста тисяч осіб, з яких близько 74 тис. є біженцями з України та 26 тис. – з інших країн. При цьому понад 20 тис. українських біженців не забезпечені житлом. Таким біженцям владою республіки надається можливість помитися гарячою водою, а також отримати намети та спальні мішки. При цьому уряд Ірландії запевнив, що, як і раніше, прийматиме жінок та дітей з України та інших країн, проте їх передбачається зобов'язати самостійно оплачувати своє проживання через гострий дефіцит безкоштовного житла. З огляду на те, що з усіх українських біженців в Ірландії працевлаштовано менше 14 тис. осіб, шляхом скорочення допомоги уряд хоче спонукати більше людей влаштовуватися на роботу. Нагадаємо, уряд Ірландії оприлюднив план з розміщення тисяч українських біженців у модульних будинках і залучити для цього приватні інвестиції. Таким чином країна намагається впоратись із браком житла, який останніми місяцями став відчуватись особливо гостро, пише Business Post. Уряд Ірландії планує розміщувати тисячі українських біженців у модульних будинках, зведених приватними забудовниками. Це буде першим кроком до переселення українців із готелів у довготермінове житло. Житлові комплекси мають бути збудовані в межах 5 км від місцевої інфраструктури. У Департаменті інтеграції вивчають інтерес серед приватних забудовників до будівництва модульних будинків по всій країні, де можна було б розміщувати до 200 людей. Це у владі називають першим значним кроком до переміщення біженців із готелів і пансіонатів у довготермінове житло. Джерело

Німеччина не може відправити додому 300 тис. біженців Незаконні мігранти переховуються під час рейдів поліції та служб, тож місії з відправки біженців часто зазнають невдачі У Німеччині проживає майже 300 тис. іноземців, які офіційно не отримали притулку, але вигнати їх досить важко. Про це пише видання Bild. Депортувати цих осіб переважно неможливо через відсутність оригіналів посвідчень особи чи відмови країн походження прийняти їх. Майже 59 тис. людей мають залишити ФРН «негайно», але вони зазвичай ігнорують вимоги влади і ховаються. «Співробітник депортаційної поліції з 27-річним досвідом анонімно розповів Bild про безліч перешкод для депортації. Влада зобов'язана попереджати про ці заходи заздалегідь, і люди ховаються. Без рішення суду поліції дозволено входити лише до кімнати людини, якій необхідно залишити країну, – нерідко люди навіть не переїжджають, та обмінюються кімнатами на час приходу поліції», – йдеться в матеріалі. Зазначається, що вже в аеропорту ті, хто видворюється з країни, часто опираються – симулюють непритомність, спеціально прикушують собі язик і плюються кров'ю, мочаться чи випорожняються – в надії, що їх госпіталізують чи пілот відмовиться брати такого пасажира на борт літака. До слова, 63% німців чекають від влади ФРН більш послідовної практики депортації мігрантів, 32% підтримують їхнє примусове повернення навіть у кризові зони. Такими є результати опитування громадської думки, яке INSA провів перед нарадою з питань міграційної політики. За даними опитування, явна більшість (63%) респондентів чекають від Берліна послідовнішої практики депортації, а 32% висловилися навіть за видворення «гостей» назад у кризові зони. 49% опитаних виступають за посилення прикордонного контролю на всіх зовнішніх кордонах Німеччини. 47% за введення стелі для прохачів притулку, 50% німців при цьому виступають за прискорення процедури надання притулку. Нагадаємо, витрати на біженців та прохачів притулку у одній із федеральних земель Німеччини – Мекленбурзі-Передній Померанії – зросли на третину і становили майже 120 мільйонів євро минулого року порівняно з 2021 роком. Про це стало відомо з відповіді уряду федеральної землі на запит депутатської групи «Альтернатива для Німеччини» (AfD) у парламенті федеральної землі. При цьому держава відшкодовує витрати муніципалітетам відповідно до Закону про прийом біженців. Однією з причин збільшення видатків є збільшення кількості біженців з України після вторгнення Росії до країни у лютому 2022 року. Уряд федеральної землі поки що не зміг надати дані на 2023 рік. За словами представника AfD з міграційної політики Яна-Філіппа Тадсена, влада переконана у тому, що витрати продовжуватимуть зростати. Джерело Освіта українських біженців: німці помітили цікавий факт Біженці з України, які отримали тимчасовий прихисток у Німеччині, здебільшого мають вищу освіту Близько мільйона українців приїхали до Німеччини від початку війни та тимчасово залишились у країні. За даними Федерального статистичного відомства, майже половина біженців має вищу освіту. Проте рівень зайнятості залежить від тривалості перебування, пише Aussiedlerbote. Українці, які втекли до Німеччини після нападу Росії, мають освіту вищу за середню. За даними Федерального статистичного відомства, з початку війни до першої половини 2023 року Німеччина зареєструвала близько одного мільйона людей з України. «Примітною є висока частка академічних кваліфікацій серед біженців з України», – йдеться у доповіді. Відповідно до звіту, 45% іммігрантів віком від 25 до 59 років мають академічну професійну кваліфікацію, здобуту в університеті або університеті прикладних наук, тоді як 28% мають неакадемічну професійну кваліфікацію. Для порівняння, загалом у Німеччині лише 27% представників цієї вікової групи мають академічний ступінь. «Незважаючи на високий рівень освіти, тільки кожна п'ята людина віком від 25 до 59 років, яка приїхала з України, була працевлаштована», – йдеться у дослідженні. Серед чоловіків та жінок, які перебувають на стадії основної зайнятості, лише 19% працювали. Для порівняння, рівень зайнятості населення загалом у цій віковій групі більш ніж у чотири рази вищий – 85%. Рівень зайнятості жінок-біженок з України, що становить 14%, був значно нижчим, ніж у чоловіків – 30%. Особливо важко влаштуватися працювати матерям з маленькими дітьми. Згідно з дослідженнями, рівень зайнятості українців значно підвищується, якщо вони прожили в Німеччині дванадцять місяців, з'ясував Інститут дослідження зайнятості. Четверо з десяти українців після приїзду до Німеччини стали або батьками-одинаками, або дітьми батьків-одинаків. Нагадамо, міністр праці Німеччини, Губертус Гайль, наголошує на необхідності прискорити процес працевлаштування українських біженців, навіть якщо вони не володіють німецькою мовою на досконалому рівні. За словами Гайля, в Німеччині 400 тисяч людей безробітні, але володіють базовим рівнем німецької мови. З них близько 200 тисяч – це біженці з України, які пройшли або мають намір пройти інтеграційний курс. Уряд Німеччини планує зміцнити вимоги до українських біженців, зокрема, зобов'язати їх регулярно звітувати про пошуки роботи. Раніше від українських біженців цього не потрібно, але тепер це зміниться, як заявив міністр праці Губертус Гайль. Українські біженці, які отримують допомогу від Німеччини, будуть зобов'язані регулярно звітувати про пошук роботи. Агентство з праці, у свою чергу, більш активно пропонуватиме їм вакансії, що відповідають їх кваліфікації та досвіду. Джерело

Українські біженці масово виїжджають із Польщі до іншої країни ЄС: розкрито статистику та причини Польща остаточно втратила першість серед країн Європи за кількістю українських біженців. Новим лідером стала Німеччина, багато в чому саме за рахунок переїзду туди українців із Польщі. Очевидно, однією з ключових причин міграції стала суттєва різниця в розмірах соцвиплат. Так, у Німеччині вже близько 1,2 млн українців, або 1,4% від загального населення країни, повідомив ТСН заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ Олександр Гладун. Польща посідає друге місце. Сумарно у цих двох країнах – близько третини всіх українських біженців. "Що стосується переміщення всередині ЄС, то зараз є чітка тенденція – переїзд наших громадян з Польщі до Німеччини. Раніше на першому місці за кількістю українських біженців була Польща. Там проживало понад мільйон українців. Зараз там менше мільйона наших біженців", – розповів Гладун. Дослідження показують, що біженців насамперед турбує не розмір зарплати, а розмір допомоги в країні перебування. Німеччина поки що очевидно виграє у Польщі за цим показником. Так, у Польщі одноразова допомога становить 66 євро, щомісячну виплату трохи більше 100 євро отримують лише сім'ї з дітьми. А от у Німеччині щомісяця виплачують 502 євро на дорослу людину та додатково 420 євро на дитину. 2024-го розмір німецької допомоги знову зросте, ось тільки отримати його буде складніше. З тієї ж причини – через високі соціальні виплати – у Німеччині офіційно працюють лише 19% українців працездатного віку. У сусідніх Польщі та Чехії цей показник становить близько 65%. При цьому Чехія утримує першість за іншим показником. Саме в цій країні фіксується найвище співвідношення кількості біженців із України та місцевого населення. Чисельність наших біженців там (у Чехії. – Ред.) становить 3,3% від чисельності населення Чехії. Це максимальний показник. Десь на рівні 2-2,5% – чисельність українських біженців в інших прикордонних країнах та країнах Балтії. Наприклад, у Словаччині, Польщі, Естонії, Латвії, Литві", – розповів Гладун. Джерело

Изучение языков

Поздравляю. Как говориться - "море удачи и дачи у моря".

Зазвичай, потрібна місцева освіта та досвід роботи.