fregat222

Бундестаг принял новый закон о гражданстве ФРГ Немецкие парламентарии одобрили в последнем чтении законопроект правительства о новых правилах получения паспорта ФРГ. Впредь эта процедура должна стать существенно быстрее и проще. Законопроект, упрощающий получение гражданства Германии, прошел последнее чтение в бундестаге в пятницу, 19 января. За него проголосовали 382 депутата, против - 234, воздержались - 23. Правительство ФРГ внесло в парламент проект поправок в закон о гражданстве еще 1 ноября 2023 года. 30 ноября в бундестаге прошло первое слушание правительственного законопроекта, позволяющего, помимо прочего, получить немецкий паспорт, не отказываясь от первого гражданства. Поправки должны вступить в силу через три месяца после официального опубликования - предположительно, 1 апреля. Ускоренное получение гражданства ФРГ и сохранение второго паспорта Одобренный законопроект призван ускорить натурализацию иностранцев в Германии: согласно поправкам, для этого потребуется прожить в стране пять лет вместо нынешних восьми. А при особых успехах в интеграции - хорошее знание немецкого языка и участие в волонтерской деятельности или профессиональные успехи и квалификация - будет достаточно и трех лет. Кроме того, иностранцам, принявшим гражданство Германии, разрешат сохранять также прежний паспорт. Дети иностранцев будут получать гражданство ФРГ без каких-либо дополнительных условий, если хотя бы один из родителей по меньшей мере пять лет живет в стране. Сейчас это происходит только при условии, что один из родителей проживает в Германии более восьми лет. МВД ФРГ: Реформа призвана привлечь специалистов С помощью реформы законодательства о гражданстве немецкие власти намерены, среди прочего, сделать Германию более привлекательной для квалифицированных специалистов. "Мы хотим, чтобы люди, которые уже давно являются частью нашего общества, также могли участвовать в формировании нашей страны демократическим путем. Нашей демократии нужны люди, которые отстаивают ее и делают ее сильной", - подчеркивала министр внутренних дел ФРГ Нэнси Фезер (Nancy Faeser) на презентации законопроекта в августе. Оппозиция критикует проект закона об упрощении получения гражданства Предлагаемая реформа закона о гражданстве вызвала резкую критику со стороны оппозиции в преддверии голосования в бундестаге. "Правительство собирается обесценить немецкое гражданство. Фактически это закон о девальвации гражданства", - заявил Александер Тром (Alexander Throm) из парламентской фракции консервативного блока ХДС/ХСС. По его мнению, реформа, которую продвигают социал-демократы, "зеленые" и либералы из СвДП, идет в совершенно неправильном направлении. В то время как другие страны, такие как Франция, ужесточают правила натурализации, Германия смягчает требования, подчеркнул Тром. Социал-демократы: Двойное гражданство в Германии имеет особое значение Зампредседателя фракции одной из правящих партий - СДПГ - Дирк Визе (Dirk Wiese) подчеркнул важность иммиграции для Германии. "Мы зависим от иммиграции, особенно учитывая большой дефицит рабочей силы и квалифицированных кадров, - сказал Визе. - В этих условиях введение двойного гражданства имеет особое значение. Нельзя, чтобы люди, которые платят здесь налоги, работают здесь, соблюдают все правила игры, не имели возможности выбирать, иметь право голоса". Джерело

Болгарія розраховує приєднатися до єврозони до кінця року: залишився один крок Болгарія розраховує до кінця поточного року приєднатися до єврозони – валютного союз держав-членів Європейського Союзу, які прийняли євро як свою національну валюту та єдиний законний платіжний засіб. Прем'єр-міністр країни Ніколай Денков повідомив, що для цього Болгарії залишилось виконати один останній критерій, що стосується рівня інфляції. Про це пише Болгарське телеграфне агентство (БТА). Інфляція в країні не має перевищувати 1,5% від трьох найнижчих показників у єврозоні. "Болгарія має один із найнижчих рівнів інфляції в регіоні, але порівняно з країнами єврозони, які у принципі мають низьку інфляцію, це створює труднощі", – пояснив премʼєр. За його словами, останнім часом рівень інфляції у Болгарії стрімко падає, зокрема за минулий місяць – більш ніж на 1%. Під час усіх розмов, які очільник уряду мав у Давосі та раніше з представниками Європейського центрального банку, з політиками, Європейською комісією, зазначалося, що якщо Болгарії вдасться впоратися з інфляцією, не буде проблем з її прийняттям до зони євро. Також обговорювався виняток, як із Хорватією, але він "має бути в межах розумного". "Немає жодних гарантій, що ми досягнемо успіху до літа, коли буде опублікований звіт, але я дуже впевнений, що до кінця року ми виконаємо цей критерій", – резюмував Денков. Джерело

Сунак зумів не допустити провалу ключового голосування щодо імміграційної політики Прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак у середу зміг не допустити заколоту серед членів своєї Консервативної партії, які виступали проти його плану відправляти шукачів притулку до Руанди. Про це, як пише "Європейська правда", повідомило агентство Reuters. Сунак здобув дорогу перемогу, яка, втім, послаблює його авторитет і поглиблює розбіжності в його партії. Він запропонував символічні компроміси тим, хто вимагав від нього посилення нового законопроєкту про боротьбу з нелегальною імміграцією. Цей крок, як побоювалися центристи, міг би порушити захист прав людини. Зрештою, лише 11 з майже 60 критиків законопроєкту у вівторок вирішили проголосувати проти документа у нижній палаті парламенту в третьому читанні. Деякі з критиків побоювалися, що якщо вони не підтримають проєкт, то можуть ненавмисно розвалити уряд. Оскільки консерватори відстають від опозиційної Лейбористської партії в опитуваннях громадської думки перед цьогорічними виборами, деякі законодавці були стурбовані відхиленням плану, який, на думку виборців, міг би зменшити нелегальну імміграцію. Це питання є критично важливим для деяких британців. "Ухвалення законопроєкту сьогодні ввечері знаменує собою важливий крок у нашому плані зупинити човни (з мігрантами, які перетинають Ла-Манш. – Ред.)", – заявив представник офісу Сунака. "У нас є план, ми досягли прогресу, і це знакове законодавство забезпечить нам рейси до Руанди, утримає людей від небезпечних подорожей через Ла-Манш і зупинить човни", – додав він. Хоча зрештою більшість консерваторів підтримали план Сунака, вони попередили його, що продовжуватимуть чинити на нього тиск, щоб зменшити імміграцію. Деякі консерватори звинувачують Сунака в тому, що він не зміг відновити популярність партії після заміни своєї попередниці Ліз Трасс у 2022 році. Але зіткнувшись з можливістю спровокувати дострокові вибори, вони вирішили, що голосувати проти нього було занадто далеко. Згідно з опитуванням громадської думки, проведеним YouGov та оприлюдненим у середині січня, консервативна партія прем'єр-міністра Великої Британії Ріші Сунака зазнає приголомшливої поразки на виборах, що мають пройти цього року. Джерело

Консульство України у Лондоні попередило біженців-чоловіків Консульство України у Лондоні звернулося до чоловіків щодо військового обліку Чоловіків призовного віку з України, які понад три місяці живуть у Великій Британії, закликали стати на військовий облік. У консульстві України у Лондоні зазначили, що не будуть обмежувати надання послуг українцям призовного віку. Про це повідомили у Telegram консульства. У повідомленні дипломати посилаються на вимоги Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету міністрів від 30 грудня 2022 року № 1487. Згідно з ним, військовозобовʼязані та резервісти мають: перебувати на військовому обліку у випадку виїзду за кордон на строк понад три місяці; впродовж семи днів з дня прибуття у Британію чоловіки повинні прийти до будь-якої дипломатичної установи України з паспортом та військово-обліковими документами для того, щоб стати на військовий облік. Там додали, що інформація про осіб віком від 18 до 65 років, які стають на тимчасовий облік у посольстві, одночасно включає їх до військового обліку. Цей облік стосується призовників, військовозобов'язаних та резервістів й ведеться відповідною установою. У консульстві також наголосили, що законодавством не встановлено обмежень для чоловіків призовного віку, які хочуть скористатися консульськими послугами. «Тобто інформація про те, що без документів з військкомату чоловіки не можуть оформити паспорт/доручення тощо, не відповідає дійсності», – додали у повідомленні. Джерело

Канада вынесла решение о выдаче гражданства осужденной в России антивоенной активистке Министр иммиграции Канады заявил, что российская антивоенная активистка получит канадское гражданство, несмотря на судимость в России, из-за которой она была снята с предыдущей церемонии. 30-летняя Мария Карташева живет в Оттаве с 2019 года. Она была осуждена по российскому закону, принятому вскоре после февраля 2022 года. Закон запрещает "публичное распространение заведомо ложной информации о действиях Вооруженных сил Российской Федерации". Ее осудили за две записи в блоге, сделанные в марте 2022 года, когда она разместила фотографии, выражая свой ужас перед бойней в Буче. Министр иностранных дел России отверг обвинения в зверствах в Буче. Согласно канадским иммиграционным правилам, если заявитель обвиняется в преступлении в другой стране, которое может быть подсудно в соответствии с Уголовным кодексом Канады, его заявление может быть отозвано или отклонено. Согласно декабрьскому письму Министерства иммиграции, беженцев и гражданства Канады (IRCC), преступление, совершенное ею в России, "приравнивается к ложным сведениям в соответствии с подразделом 372(1) Уголовного кодекса Канады". Из-за такой интерпретации ее не допустили к церемонии получения гражданства в мае. Теперь же министр иммиграции, беженцев и гражданства Канады (IRCC) Марк Миллер сообщил в социальных сетях, что Карташевой "не грозит депортация, и ее пригласили стать гражданкой Канады". Джерело

Скільки заробляють біженці у Польщі: нове дослідження У 2023 році біженці отримували зарплату у розмірі 3-4 тис. злотих До повномасштабної війни у Польщі було працевлаштовано 94% українських мігрантів, а під час війни – 64%. 2023 року майже половина українських біженців задекларувала свій заробіток у менш ніж у 3 тисячі злотих – 28 тис. грн. Про це йдеться у звіті Національного банку Польщі (НБП), що проаналізував аналітичний центр міжнародного агентства з працевлаштування Gremi Personal. «У 2023 році найчастіше українські біженці і довоєнні мігранти отримували зарплату у розмірі 3-4 тис. злотих (28-38 тис. грн), однак 49% біженців задекларували заробіток менше ніж у 3 тис. злотих», – йдеться у дослідженні. Зазначається, що середня чиста заробітна плата, отримана українцями у Польщі, сягає близько 33 тис. грн. Водночас щороку відбувається зростання заробітної плати біженців, що є наслідком рекордно низького рівня безробіття у Польщі та підвищенням рівня мінімальної заробітної плати. Згідно з опитуванням, яке проводилося НБП з 2019 року, середня заробітна плата мігрантів, які прибули до Польщі до початку війни, зросла у період з 2019 по 2022 рік приблизно на 38%, а в період з 2022 по 2023 рік – на 6%. Нагадаємо, кожен пʼятий біженець у Польщі – чоловік. Відповідне дослідження зробив Національний банк країни. Зазначається, що у 2023 році частка чоловіків трохи зросла. Як ідеться у дослідженні, до 2022 року співвідношення між жінками й чоловіками серед українських мігрантів становило 55% на 45%, а серед тих, хто в’їхав протягом останніх двох років, – 78% на 22% (наприкінці 2022 року чоловіків було 19%). Основним джерелом доходу для мігрантів з України є зарплата, але економічне становище біженців важче, ніж у довоєнних мігрантів. Інтеграція біженців на польський ринок праці сповільнилася порівняно з 2022 роком. Українські мігранти – добре освічені люди, але їхня заробітна плата більше залежить від галузі промисловості та моменту прибуття, аніж від рівня освіти. Також знання польської мови серед біженців за останній період теж покращилось. Лише 13% з них заявляють про незнання польської мови. У свою чергу майже 60% біженців, які переїхали до Польщі перед 2022 роком, вважають, що вони добре знають польську мову. До слова, у Польщі склали перелік професій, які будуть користуватися найбільшим попитом на ринку праці у 2024 році. Переважно це робота, пов’язана із фізичною працею. Є дефіцит 28 професій наступного року. Найбільшу нестачу кадрів відчуватиме будівельна галузь. Бракуватиме спеціалістів у транспортній галузі: водіїв вантажних автомобілів та автобусів, а також електриків і зварювальників. У 12 з 16 польських воєводств шукатимуть працівників складу. По всій Польщі потрібні лікарі, медсестри та акушерки, а також у більшості регіонів потрібні фізіотерапевти, масажисти і опікуни, які доглядають за людьми похилого віку та людьми з інвалідністю. Джерело

Потрібно зареєструватися до 15 березня: українцям, які виїхали за кордон, озвучили важливе попередження Громадянам України, які під час повномасштабного вторгнення перебувають за кордоном, пояснили, яку процедуру їм доведеться пройти вже у найближчі тижні. Насамперед вона стосується українських біженців, які отримали візу тимчасового захисту у Чехії. Наразі тимчасовий захист дійсний до 31 березня 2024 року. Аби і надалі легально перебувати в Чеській Республіці, доведеться продовжити цю візу. Для цього потрібно у січні пройти реєстрацію. Точну дату початку реєстрації в Чехії повідомлять згодом. Та наразі відомо, що вона триватиме до 15 березня. Однак є один важливий нюанс, про який попередили українців, — це стосується тільки тих, у кого термін дії тимчасового захисту закінчується 31 березня цього року. І не стосується тих українців, які мають візу толерантності. Віза толерантності, згідно з чеськими законами, продовжується автоматично. Також реєстрацію не доведеться проходити тим, у кого тимчасовий захист дійсний до 31 березня 2025 року. Це варто врахувати, аби потім нічого не наплутати. Джерело

Біженці штурмують Німеччину: з якої країни прохачів притулку найбільше Найбільшу групу біженців, які просять про притулок у Німеччині, складають вихідці із Сирії З проханням про надання притулку в Німеччині минулого року звернулося 351 915 осіб – у півтора рази більше, ніж 2022-го. Про це пише Федеральне відомство у справах міграції та біженців (BAMF). За даними відомства, кількість претендентів зросла на 51,1%. Найбільшу групу складають вихідці із Сирії – 104, 6 тис. осіб. За ними слідують прибулі з Туреччини (62,6 тис.), Афганістану (53,5 тис.), Іраку (12,3 тис.), Ірану (10,2 тис.), Грузії (9,3 тис.) і Росії (9 тис.). BAMF розглянув 261,6 тис заяв, задовольнивши більше половини (51,7%). Нагадаємо, українські біженці не повинні просити притулку у ФРН, їм, як правило, надається тимчасовий захист, зазначає відомство На кінець жовтня минулого року Німеччина прийняла близько 1,17 млн. українських біженців – більше, ніж будь-яка інша країна ЄС. До слова, наразі всі українські біженці, які виїхали після початку повномасштабних бойових дій до Німеччини, отримують допомогу від Джобцентру. Уряд ФРН із 1 січня 2024 року підвищує на 12% соціальну допомогу українцям, але деякі біженці можуть втратити виплати. Водночас міністр праці ФРН Хубертус Хайль оголосив: тим українцям, хто відмовився працювати, у перспективі взагалі скасують допомогу – принаймні на термін до двох місяці. Для людей, які перебувають на соцзабезпеченні, проте не працюють, держава покриватиме лише витрати на проживання та комунальні послуги. Після двох місяців центр зайнятості повинен знову оцінити ситуацію і запропонувати одержувачу допомогу і нову роботу. У разі відмови знову можуть застосовуватись санкції. Відповідний законопроєкт підготувало Міністерство праці під керівництвом Хайля: зараз він коригується урядом і незабаром надійде до Бундестагу. Швидше за все, нововведення набуде чинності на початку січня. Джерело

Українців чекають проблеми з житлом ще в одній країні Європи Місцеві ради деяких шотландських міст не отримали кошти для фінансування роботи готелів, у яких розміщені біженці з України, через що їх можуть змусити шукати інше житло. Про ситуацію, яка склалася, пише The Scotsman. Минулого року шотландський уряд виділив місцевій владі кошти, аби організувати тимчасове житло втікачам від війни в Україні, яких налічувалося майже 17,5 тисяч. Тепер же, через брак "зайвих" коштів, місцеві бюджети не отримають 10 мільйонів фунтів стерлінгів "субсидій". Ще у жовтні Конвенція місцевих органів влади Шотландії зверталась до уряду, висловивши стурбованість відсутністю фінансування на 2024 рік. Міністр соціальної справедливості Шотландії Ширлі-Енн Сомервіль на це відповіла, що формування регіонального бюджету було надзвичайно складним та потребувало "важких рішень". Наразі місцеві органи влади шотландських міст попереджають про можливість виселення біженців, натомість у Единбурзі заявили, що це збільшить рівень бездомності та спричинить "непередбачувані наслідки". Очікується, що наступного тижня представники місцевих влад проведуть зустріч із "профільним" урядовцем для пошуку шляхів вирішення ситуації. Нагадаємо, що частина консерваторів Великої Британії виступають за відставку чинного прем'єр-міністра Ріші Сунака і повернення його попередника Бориса Джонсона, що може врятувати Консервативну партію від поразки на наступних виборах у 2025 році. Джерело

Які зміни чекають на українських біженців у Євросоюзі 2024 року Деякі країни скорочують допомогу. Програми підтримки біженців з України постійно змінюються, а деякі з них європейська влада повністю анулює. Шотландія Кансіли у Шотландії більше не отримують грошей для оплати готелей українським біженцям. Якщо це питання ніяк не вирішиться, то українські біженці ризикують опинитись на вулиці. А ті, які ще не мають запрошення і не встигли переїхати, напевно, вже можуть і не їхати. Норвегія Уряд Норвегії напрацював рішення, як зробити її менш привабливою. Багато хто отримував виплати на дитину одноразово, наприкінці свого першого року у країні. Це становило близько 4 тисяч євро для родини з двома дітьми молодше 6 років. Але тепер це буде скорочено. Замість таких виплат сім’ї почнуть отримувати виплати на дитину після повного першого року, а потім щомісяця. Українські переселенці у Норвегії також матимуть обмеження щодо подорожей до України. І всі спочатку повинні будуть зареєструватися в центрі для біженців, перш ніж вирушати до інших частин країни. Раніше можна було обрати будь-яке місто і селити людей в готелях, проте більше такої можливості українці не мають. Ірландія В Ірландії буде скорочено термін перебування у тимчасовому житлі до 90 днів та знизить виплати до 38, 80 євро щотижня замість 220 євро, як це було раніше. Нідерланди У Нідерландах поки що не скорочують виплати, але вже активно це обговорюють. Вони вже використали 97% всіх можливостей для біженців, але люди продовжують їхати. Тимчасовий захист в Польщі 2024 року Тимчасовий захист для біженців з України в Польщі діятиме лише до 4 березня 2024 року. Наразі польський уряд не давав жодних оголошень про подовження дії особливого статусу для українців до 2025 року, однак, очікується, що відповідне рішення буде ухвалено у найближчі два місяці. Наразі для біженців діють ті ж самі правила, що й 2023 року. А саме, українці мають право на: безкоштовне житло впродовж 120 днів за програмою 40+ безкоштовне житло для вразливих категорій; багатодітні сім’ї, люди з інвалідністю, пенсіонери, вагітні та матері з немовлятами; офіційне працевлаштування (за умови оформлення PESEL UKR впродовж 30 днів від моменту прибуття до Польщі); безкоштовну медицину та освіту; отримання щомісячної виплати на кожну неповнолітню дитину. Нагадаємо, у країнах Європи на сьогодні перебуває понад 4,1 мільйона українських шукачів притулку. Найбільше біженців з України зареєстровано у Німеччині, де на початок жовтня перебувало близько 1,17 млн українців. На другому місці Польща, де зареєстровано 957 тис. українців. Джерело

Напишіть запит у ДМС України щодо Вашої ситуації та на підставі відповіді діятимете. Якщо у Вас є докази, що Ви вчасно розпочали процес виходу з попереднього громадянства, але термін не було дотримано через бюрократичний процес (тобто не Ви винні), то зазвичай ці терміни продовжують.

Усі правильно відповіли. У генконсульствах (та в посольствах) України внутрішній паспорт громадянина України не цікавить. Вони працюють виключно із закордонними паспортами, т.к. є закордонними підрозділами МЗС України. Тут Вам ніхто не відповість. Є Закон України "Про громадянство", в якому чітко зазначено процедуру виходу/втрата/позбавлення громадянства України. Ви її не повністю пройшли (вирішення питання про військовий облік у ТЦК). Тому важко сказати як розвиватимуться події. Про який Декрет Ви пишете? Декретів в Україні – немає. Вони були на початку незалежності України. Наразі Президент України підписує Укази про прийом до громадянства України, про вихід/позбавлення/втрату громадянства України. Щодо заборони другий раз подавати документи на вихід із громадянства України (ст. 18 Закону України "Про громадянство") я не побачив.

Прошу не откланяться от название темы.

У Норвегії ввели нову умову для українців: кому відмовлятимуть у захисті Українцям у Норвегії тепер відмовлятимуть у тимчасовому захисті у випадку, якщо вони мають подвійне громадянство. Справа в тому, що останнім часом захист у країні стали просити українці з громадянством у безпечних країнах. Про це йдеться в повідомленні уряду Норвегії. Днями Мін'юстиції випустило інструкцію для Директорату у справах іноземців (UDI) щодо українців, які отримують тимчасовий колективний захист у цій країні. Йдеться про те, що люди, які мають громадянство в іншій безпечній країні, не можуть отримати тимчасовий колективний захист у Норвегії. У розпорядженні міністерства вказується, що така особа не отримає тимчасовий колективний захист у Норвегії, якщо має інше громадянство в одній з країн, яку UDI вважає безпечною для заявника. "Коли українці просять захист у Норвегії, незважаючи на те, що вони також мають громадянство в таких країнах, як Угорщина, Швеція та США, це є зловживанням інститутом надання захисту", – зазначила міністерка юстиції Емілі Енгер Мель. Заяви людей, які відповідають вимогам для забезпечення захисту в індивідуальному порядку, розглядатимуть не прискорено за 48 годин, а за звичайною процедурою. Як повідомляв раніше OBOZ.UA, з 1 січня 2024 року в Україні частина внутрішньо переміщених осіб (ВПО) більше не отримуватиме виплати від держави. Зокрема, йдеться про громадян, які перебувають за кордоном більш ніж 30 календарних днів поспіль без обґрунтованих та документально підтверджених причин. Джерело

Нагадую, що це імміграційний форум і на ньому обговорюються будь-які питання (!!!!!), АЛЕ пов'язані з імміграцією. Жодної політики, диспутів на цю тематику тут допускатися не буде. Якщо кого не влаштовує "генеральна (ну або генітальна, кому як подобається) лінія партії та уряду" (як особисто мені з багатьох підстав), то або тримайте свою думку при собі або є досить велика кількість в Інтернеті ресурсів, де все це можна обговорити.

Т.е. типа "их бин больной" или "гитлер капут"?

Яке громадянство отримує дитина, народжена за кордоном — роз’яснення Офісу омбудсмена Дитина, яка народилася за кордоном, автоматично отримує українське громадянство, якщо хоча б один із її батьків українець. Це роз’яснили у пресслужбі Офісу омбудсмена. «Якщо батьки чи один із батьків на момент народження дитини є громадянами України, то дитина автоматично отримує громадянство України, незалежно від місця її народження», — зазначається в повідомленні. У пресслужбі поінформували, що держреєстрацію актів громадянського стану українців за кордоном проводять диппредставництва та консульські установи України. Зазначається, що на їхніх офіційних сайтах розміщено список необхідних документів для отримання свідоцтва про народження. До стандартного пакету документів входять: документ із лікарні про народження дитини, або довідка лікаря, який приймав пологи поза пологовим будинком; паспорти обох чи одного з батьків (якщо документи в одного з батьків відсутні, відомості про нього визначатимуться на підставі свідоцтва про шлюб); свідоцтво про шлюб або заяву матері/батька щодо встановлення батьківства, чи спільну заяву батьків, які не є подружжям. «Якщо є інші документи (свідоцтво про смерть одного з батьків, рішення суду про визнання батька зниклим безвісти тощо), їх також необхідно додати до пакету документів», — наголошується в повідомленні. Джерело

Продовження тимчасового захисту для українців у Чехії: влада розглядає три варіанти Близько 180 тисяч біженців з України хочуть лишитись у Чехії, але не все так просто Протягом наступного року Чехія ухвалить рішення, як вона ставитиметься до біженців з України, які хочуть жити в країні на постійній основі. Про це заявив міністр внутрішніх справ країни Віт Ракушан. За його словами, необхідно буде вирішити, чи продовжувати посвідку на проживання для біженців у зв'язку з їх статусом тимчасового захисту. Поки що планується, що протягом 2024 року люди зможуть подати заяву на продовження цього статусу до березня 2025 року. При цьому Ракушан зазначив, що ЄС має підготуватися до того, що держави, які входять до Європейського союзу, домовляться про те, що в майбутньому статус тимчасового захисту не використовуватиметься. Крім того, чеський міністр повідомив: має дані про те, що близько 180 тис. осіб з тимчасовим захистом хотіли б оселитися в Чехії на постійній основі. «У такому разі ми маємо подумати про те, як дати їм можливість зробити це, якщо ми того забажаємо. Звичайно, йдеться про інтеграцію людей до чеського суспільства, щоб вони поважали чеські закони та вивчали чеську мову. Щоб люди, які не впевнені у тому, як складеться їхнє життя в даний момент, могли здобути освіту та пройти перепідготовку, і щоб у чеських роботодавців був стимул допомагати їм», – наголосив він. При цьому чеський міністр зазначив, що роботодавці поки що не мають такої мотивації, тому що за чинними правилами існує ризик, що співробітники з тимчасовим захистом можуть залишити країну в березні 2025 року. Як Чехія буде змінювати тимчасовий захист У чеському законодавстві є три способи замінити тимчасовий захист. За словами Мартіна Розумека, директора Організації допомоги біженцям, всі вони мають своє підводне каміння. «Можна було запропонувати постійне проживання. Саме так майже 30 років тому було вирішено проблему Боснії: всім людям із тимчасовою пропискою було надано постійне місце проживання. Я думаю, це було б найкраще, це означало б найбільший рівень інтеграції. Можливість працювати, мати медичне страхування... але я думаю, що Міністерство внутрішніх справ не може психологічно впоратися з цим кроком», – каже Мартін Розумек. Нині, наприклад, претендент на місце проживання має прожити у Чехії щонайменше п'ять років. За словами Розумека, Міністерство внутрішніх справ не захоче пом'якшувати подібні умови. «Другий варіант – дозволити всім пройти через процедуру надання притулку. Міністерство внутрішніх справ не в змозі впоратися із цим. Воно приймає близько тисячі рішень на рік, тому йому доведеться працювати протягом 350 років або значно спростити процедуру, у що я не вірю», – продовжує директор організації допомоги біженцям. Останній варіант – віза толерантності, але Розумек каже, що вона не підходить для довгострокового перебування у Чехії. "Там так мало прав, що люди не зможуть вижити за нею, навіть медична страховка не поширюється на цей тип візи", - пояснює він. Найбільш реалістичним варіантом, за його словами, є очікування на спільне рішення для всього Європейського союзу. Однак, за його словами, може статися й так, що деякі країни ЄС скористаються цим у своїх інтересах та переманять до себе перспективних працівників. «Я боюся, що якщо німці прокинуться та запропонують легший доступ до постійного місця проживання, то висококваліфіковані люди в нашій країні можуть взяти та виїхати до Німеччини», – каже Мартін Розумек. Він рекомендує не зволікати та ясно показати біженцям, що Чехія хоче їх бачити тут. До слова, у Чехії продовжує зростати кількість низькокваліфікованих працівників з України, і більша частина з них працює в поганих умовах. Про це свідчать дані листопадового опитування Hlas Ukrajincov. Дедалі більше українських біженців мають роботу в Чехії, але кількість тих, хто працює з нижчою кваліфікацією, не зменшується. Якщо в червні 67% новоприбулих працювали в Чехії повний або неповний робочий день, то в листопаді – 72%, і три п’ятих із них виконують роботу з нижчою кваліфікацією, ніж це було в Україні. Крім того, більше половини українців продовжували працювати в поганих умовах, а 57% біженців з України в Чехії живуть за межею бідності згідно із їх доходами. Джерело

Менше половини українських біженців пройшли інтеграційні курси в Німеччині Менше половини українців, які отримали право на проходження інтеграційних курсів у Німеччині, завершили їх. Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Bild з посиланням на звіт аудиторів Рахункової палати Німеччини. З'ясувалося, що з лютого 2022 року право на проходження інтеграційних курсів у Німеччині отримали майже 450 тисяч українців. Однак до середини цього року ці курси пройшли лише 194 000 з них, тобто менше половини. Загалом центри зайнятості наказали 294 тисячам українців пройти курси, щоб отримати роботу. Аудитори розкритикували високий відсоток відмов, тривалий час очікування, незайняті місця та високу вартість інтеграційних курсів. До вересня 2023 року BAMF (Федеральне відомство з питань міграції та біженців) витратило на них близько 776 млн євро. На 2024 рік заплановано витрати на понад 1 млрд євро. За останні 10 років вартість курсів зросла на 273%. Однак середня кількість учасників збільшилася лише на 79%. Нагадаємо, Федеральний міністр праці Німеччини Губертус Хайль вважає, що роботодавцям слід брати на роботу українських біженців, які ще не встигли опанувати німецьку мову на належному рівні, але мають її базові знання. За даними Федерального агентства зайнятості, рівень зайнятості українців у Німеччині наразі становить 19%. Джерело

Фінляндія платитиме по €5,3 тис. біженцям за повернення додому Уряд Фінляндії розробив пакет фінансової підтримки щодо добровільного повернення біженців, які перебувають у країні. Про це 22 грудня повідомило фінське міністерство внутрішніх справ. За його даними, рішення набуде чинності із 1 січня 2024 року. Розмір субсидії на добровільне повернення становитиме €5,3 тис. У МВС зазначають, що програма стосується тих, хто не зміг дістати притулок у Фінляндії або передумав просити його. "Розмір субсидії на добровільне повернення становитиме €5,3 тис., якщо заяву подали протягом 30 днів після повідомлення про перше негативне рішення щодо притулку або відкликання заяви. Якщо заяву подали після 30 днів, розмір гранту буде знижено до €2 тис.", – ідеться в повідомленні. У міністерстві зазначили, що нововведення мають стимулювати якнайшвидший виїзд із країни і відмову від оскарження рішення про надання притулку. Гранти на добровільне повернення можуть надати у вигляді фінансової підтримки на оплату проїзду та реінтеграції або у вигляді натуральної допомоги. Виплати не надають у разі переїзду в іншу країну Євросоюзу або Шенгенської угоди, а також у країну, громадянам якої не потрібна віза у Фінляндію, попередили у фінському МВС. Джерело

Євросоюз погодив міграційну реформу: що радикально зміниться Країни ЄС нестимуть солідарну відповідальність за біженців Європарламент та Рада ЄС досягли політичної угоди щодо реформи міграційного законодавства та політики надання притулку в Євросоюзі. Законопроєкт передбачає посилення контролю за нелегальними мігрантами, механізми реагування на кризові ситуації та запровадження принципу солідарності між державами-членами: вони зможуть або ухвалити біженців з іншої країни ЄС у себе, або заплатити компенсацію до спеціального фонду. Про це пише видання Politico. «Сьогодні дійсно історичний день, оскільки ми підписали Пакт про міграцію та притулок, можливо, найважливіший пакет законопроєктів цього скликання. Європа отримає надійну законодавчу базу, однакову в усіх державах-членах, яка працює і захищає. Це гуманний і справедливий підхід до тих, що є, хто шукає захисту, суворий стосовно тих, хто не має на це права, і жорсткий стосовно тих, хто експлуатує представників найбільш уразливих верств населення», – прокоментувала угоду речник Європарламенту Роберта Метсола. Законопроєкт встановлює принцип солідарності всіх країн ЄС із тими державами-членами, які зазнають найбільшого міграційного навантаження. Уряди країн, де потік біженців невеликий, тепер будуть зобов'язані обирати між участю у програмі їх перерозподілу та виплатою внесків за відмову це зробити (раніше називали цифри 20 тис. євро за людину). Цей механізм діятиме і у «форс-мажорних обставинах». Водночас переговорні групи з Європарламенту та Ради ЄС домовилися передбачити для національних урядів можливість тимчасово відходити від стандартної процедури надання притулку в ситуаціях, коли «мігранти використовуються третіми країнами або ворожими недержавними суб'єктами для дестабілізації ЄС». Також Євросоюз посилить правила перевірки людей, які намагаються незаконно в'їхати на територію ЄС у пошуках притулку. Законопроєкт встановлює чітку процедуру їхньої ідентифікації, збирання біометричних даних, оцінки стану здоров'я та загрози національній та європейській безпеці. Відповідальні органи будуть зобов'язані завершити ці перевірки протягом семи днів. На зміну розрізненим національним процедурам надання притулку прийде загальноєвропейська, випливає із пресрелізу на сайті Європарламенту. Розгляд відповідного прохання буде суттєво прискорено і займатиме не більше шести місяців (зараз воно може тривати кілька років). Явно необґрунтовані заяви відкидатимуть уже на зовнішніх кордонах. На момент написання цього матеріалу Європарламент та Рада ЄС не опублікували подробиць попередньо схваленого законопроекту. За даними Агентства ЄС з безпеки зовнішніх кордонів (Frontex), у 2023 році до Євросоюзу прибуло понад 1 млн нелегальних мігрантів, це рекорд за вісім років. Насамперед це біженці з Іраку, Сирії та Афганістану. До цієї статистики не входять українські біженці, для яких у 2022 році було розроблено особливий механізм захисту. Як зазначає Politico, досягнута сьогодні угода стала результатом багаторічних дискусій і відповіддю правоцентристської коаліції, що править в ЄС, на зростаючу популярність вкрай правих партій у різних країнах Європи. У своєму нинішньому вигляді законопроєкт було представлено Єврокомісією у 2020 році. «Він означає, що європейці, а не контрабандисти, вирішуватимуть, хто приїде до ЄС, а хто залишиться. Він означає захист тих, хто її потребує», – привітала досягнення компромісу голова ЄК Урсула фон дер Ляйєн. Ще до завершення переговорів запропонований пакет заходів критикували правозахисні організації. «Ця угода відкине європейське законодавство про надання притулку на десятиліття вперед. Імовірним результатом цього стане зростання страждань на кожному етапі шляху у людини, яка шукає притулку», – заявила сьогодні Ів Гедді, директор європейського підрозділу Amnesty International. У своєму пресрелізі організація також зазначає, що в нинішньому вигляді пакт про міграцію не забезпечує конкретної підтримки Італії та інших країн, куди прибувають тисячі біженців, посилює залежність ЄС від країн-партнерів і наражає мігрантів на істотний ризик порушення їхніх прав з боку прикордонників. Для набрання чинності законопроєктом його ще мають затвердити на пленарному засіданні Європарламенту та засіданні Ради ЄС. Депутати зобов'язалися ухвалити відповідне рішення до виборів у червні 2024 року. Нагадаємо, європейське соціальне дослідження демонструє, що жителі Європи вважають, що їхні країни стали гіршими місцями для життя через міграцію. Про результати опитування, яке включає 40 тис/ особистих інтерв'ю у 21 країні Європи та Великої Британії. Дослідження показує, що респонденти в більшості європейських країн вважають, що їхня країна стала гіршим місцем для життя через міграцію. Найпомітніші відмінності зафіксовані в Швеції, Норвегії, Австрії та Німеччині, що може бути наслідком великої кількості шукачів притулку. У випадку всіх чотирьох типів мігрантів ставлення стало більш поляризованим між 2002 та 2014 роками. Це помітно у ставленні до мігрантів із бідніших країн: частка європейської громадськості, яка вважала, що жодному з цих мігрантів не можна дозволити приїхати, збільшилася з 11% до 20%. Опитування також показує, що респонденти у 2022 році вважали, що мігранти в основному добре впливають на культурне життя країни. Майже такі ж переконання були у 2014 році, але це не стосується робочих місць – європейці вважають, що робочі місця зазнали більшого впливу міграції у 2002 році, ніж у 2014 році. Джерело

Зеленський: Множинне громадянство дасть можливість людям за кордоном допомогти Україні Президент Володимир Зеленський закликав українців за кордоном не спішити відмовлятися від громадянства, а множинне громадянство допоможе це вирішити. Джерело: Зеленський на підсумковій пресконференції 19 грудня Пряма мова: "Про множинне громадянство я говорив ще до початку повномасштабної війни, це було в нашій програмі. Я дійсно вважаю, що це нормально і я вважаю, що українців дійсно є 60 мільйонів у світі. І не всім обов’язково жити в Україні, у них є історія, і свої сім’ї, хтось народився в Канаді в США, але ми маємо дати їм можливість підтримувати Україну, відчувати, що вони українці, допомагати, відкривати бізнеси тут, сплачувати податки тощо. Все це точно іде в плюс Україні". Деталі: Президент також закликав жінок з дітьми, які працевлаштовуються за кордоном, не спішити відмовлятися від громадянства України і множинне громадянство може вирішити це питання. Також Зеленський прокоментував, повернення українських біженців. Пряма мова: "Ми повинні захищати всіх громадян України. Я вважаю, більшість людей приїде, коли буде потужніша ППО. Багато приїде, я не знаю, чи більшість. Складно сказати, бо там є у людей працевлаштування, діти пішли в школи тощо. Друге, що буде впливати – це зменшення підтримки від європейських країн людям, які виїхали". Джерело

Українці у Швейцарії: скільки біженців готові повернутись додому Близько третини українських біженців у Швейцарії сподіваються повернутися на Батьківщину У Швейцарії знайшли свій прихисток 66 тис. українських біженців. Більшість з них ще не визначилась, чи планує повертатись в Україну, або залишатись у Швейцарії. Однак близько третини українських біженців заявили про бажання повернутись додому. Про це пише Swiss Info. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців спільно з Державним секретаріатом Швейцарії з питань міграції та Ipsos провели дослідження, у якому визначили, скільки українських біженців планує повернутись в Україну зі Швейцарії. Згідно з результатами опитування 40% біженців з України не визначились зі своїм майбутнім. Близько третини біженців заявили про бажання залишитись у Швейцарії. Ще третина вказали про необхідність повернутись в Україну. Найбільшими перешкодами для повернення додому українські біженці назвали окупацію регіону, в якому вони жили, проблеми безпеки, відсутність роботи та можливостей для існування. Найбільшими проблемами інтеграції до ринку праці у Швейцарії українці назвали мовне питання. Серед українських біженців роботу у Швейцарії знайшли 21%, однак половина з них вказують, що рівень оплати роботи є нижчим, ніж був у них в Україні. Близько 25% українців наразі проходять курси професійного навчання, а третина біженців вказала на статус безробітного. Найбільшою перешкодою для інтеграції на ринок праці для респондентів є мовний бар’єр. Це супроводжується відсутністю можливостей працевлаштування, які б відповідали їхнім кваліфікаціям, недостатньою підготовкою та недостатнім визнанням кваліфікацій, отриманих у їхній країні. Загалом 69% українських біженців у Швейцарії мають вищу освіту. Переважна більшість – 79% – жінки та діти. Більшість із них прибули до Швейцарії незабаром після початку російського вторгнення, між лютим і квітнем 2022 року. Опитування базується на 1125 інтерв’ю, проведених з 30 березня по 1 травня за допомогою онлайн-анкетування. Згідно з останніми даними Державного секретаріату з питань міграції (SEM), у Швейцарії досі перебувають близько 66,1 тис. українців, які мають статус захисту «S». Виїхали із Швейцарії понад 20 тис. українців. Нагадаємо, влада Швейцарії має намір спростити процедуру працевлаштування для українських біженців. Як зазначається, планується скасувати обов'язковий дозвіл на роботу, який видає місцева влада. Очікується, що усунення бюрократичних перешкод збільшить частку працевлаштованих українців удвічі. Федеральна рада має намір протягом 2024 року подвоїти частку українських біженців, які мають постійну роботу – до 40%. Мета влади також полягає в тому, щоб біженці меншою мірою завантажували систему соціального забезпечення. Зараз в Швейцарії працюють 20% українців зі статусом S. Одна з перешкод до виходу на ринок праці для біженців полягає в необхідності отримання дозволу на роботу. Політики переконані, що процедуру отримання дозволу на роботу для українців з посвідкою на проживання категорії S слід скасувати. Джерело

Низькооплачувана робота і бідність: дослідження показало реалії життя українців у Чехії Нове опитування продемонструвало складні умови для життя українців у Чехії У Чехії продовжує зростати кількість низькокваліфікованих працівників з України, і більша частина з них працює в поганих умовах. Про це свідчать дані листопадового опитування Hlas Ukrajincov, пише The Epoch Times. Дедалі більше українських біженців мають роботу в Чехії, але кількість тих, хто працює з нижчою кваліфікацією, не зменшується. Якщо в червні 67% новоприбулих працювали в Чехії повний або неповний робочий день, то в листопаді – 72%, і три п’ятих із них виконують роботу з нижчою кваліфікацією, ніж це було в Україні. Крім того, більше половини українців продовжували працювати в поганих умовах, а 57% біженців з України в Чехії живуть за межею бідності згідно із їх доходами. «Частка біженців, які працюють значно нижче своєї кваліфікації, навіть вища, ніж у серпні 2022 року», – сказали автори опитування, додавши, що зараз вони становлять 44% проти 37% у серпні минулого року. Біженці, які хочуть залишитися тут і вміють спілкуватися чеською мовою, частіше працевлаштовуються в Чехії. Порівняно з груднем минулого року кількість працевлаштованих українських біженців віком від 17 років зросла на 21 пункт. У той же час половина біженців заявила, що вони також працюють по вихідним або пізно ввечері. Дві п'яті повідомили, що вони заробляють менше, ніж чехи на аналогічній посаді, а 30% доводиться працювати в кількох місцях, щоб заробляти на життя. Ще 17% у процесі опитування заявили, що вони «не мають права на відпустку». Шість із десяти українських біженців залишаються у поганому матеріальному становищі, і найчастіше це пенсіонери та сім’ї з дітьми. Наразі гуманітарну допомогу отримують 36% родин України, тобто на 20 % менше, ніж у червні цього року, що пов’язано зі зміною параметрів виплати допомоги та збільшенням трудової активності серед біженців з України. Також суттєво зросла кількість біженців, які проживають в орендованому житлі. Орендарів житла зараз серед біженців з України 70 %, що на 21 пункт більше, ніж влітку поточного року. «З липня держава перестала виплачувати певним біженцям допомогу, що відобразилося на тому, що значна частина із них почали платити за житло», – констатують автори опитування. За даними Hlas Ukrajincov 7% біженців все ще живуть абсолютно безкоштовно. До слова, нижня палата парламенту Чехії схвалила продовження тимчасового захисту для біженців з України до кінця березня 2025 року. Про це повідомляє Радіо Прага. Зазначається, що депутати обмежили час, протягом якого біженці можуть залишатися у безкоштовному тимчасовому житлі, та змінили порядок депортації людей, які мають тимчасовий захист. Тимчасовий захист дозволяє українським біженцям отримати доступ до державного медичного страхування, освіти, ринку праці. Для його продовження, згідно з законопроєктом, українцям спочатку доведеться зареєструватись в електронному вигляді до 15 березня 2024 року. Як повідомлялося, у Європі, за даними ООН, зафіксовано 5,9 млн українських біженців. Тимчасовий захист продовжено до березня 2025 року, але водночас деякі країни планують поступово скорочувати для біженців допомогу – урізати соціальні виплати, посилювати умови надання житла та мотивувати влаштовуватися на роботу. Джерело

У Бундестазі хочуть депортувати нелегалів у Молдову і Грузію Німеччина має укладати договори з іншими країнами, за якими туди висилатимуть біженців, які нелегально прибувають в ЄС, вважає заступник голови фракції ХДС/ХСС. Серед таких країн він назвав зокрема Молдову і Грузію. Заступник голови фракції ХДС/ХСС у Бундестазі та колишній міністр охорони здоров'я Німеччини Єнс Шпан (Jens Spahn) пропонує відправляти всіх нових біженців, які потрапляють в Європейський Союз нелегально, до третіх країн, в тому числі - до країн Східної Європи, які не входять в ЄС. "Якщо ми робитимемо це послідовно протягом чотирьох, шести, восьми тижнів, то кількість біженців різко скоротиться", - сказав політик в інтерв'ю Neue Osnabrücker Zeitung, опублікованому в неділю, 17 грудня. На його переконання, у багатьох біженців "відпаде бажання" прямувати в ЄС, "якщо буде ясно, що протягом 48 годин вони потраплять у безпечну третю країну за межами ЄС". Висилати біженців в Руанду, Гану Молдову і Грузію Пропозиція про висилку до третіх країн складає основу міграційної концепції в проєкті нової політичної програми партії Християнсько-демократичний союз (ХДС), представленої 11 грудня. Її мета - "договірні угоди, згідно з якими біженці отримують там процедуру надання притулку і можуть безпечно залишатися там, якщо їм нададуть захист", - каже Шпан. "Руанда, ймовірно, готова піти на це. Гана, можливо, теж. Необхідно також провести переговори з країнами Східної Європи, такими як Грузія та Молдова", - додав він. Шпан наголосив, що Женевська конвенція про статус біженців не передбачає надання захисту від переслідувань під час війни саме у країнах ЄС, тож якщо буде забезпечено, що вони "матимуть безпечний притулок, про них добре дбатимуть і вони зможуть жити без страху, то мета Конвенції буде досягнута". Депутат переконаний: "якщо Німеччина відстоюватиме цю ідею в Європі, вона отримає підтримку більшості та може бути реалізована за допомогою коаліції охочих", і, як наслідок, біженці "більше не платитимуть контрабандистам і торговцям людьми, та не вирушать небезпечним середземноморським маршрутом". Шпан упевнений, що в разі вирішення міграційних проблем, "радикали також втратять підтримку". Водночас, на його думку, в Німеччини "буде достатньо сил, простору та ресурсів, щоб прийняти тих, хто дійсно потребує нашого захисту". Як повідомлялося, на початку листопада федеральний уряд Німеччини та уряди федеральних земель погодили низку питань, пов'язаних з міграцією та розміщенням біженців, зокрема, нові механізми фінансування допомоги. Також погодили зменшення щорічних дотацій на мігрантів з 10 до 7,5 тисячі євро на людину. Щоб безпосередньо обмежити приплив нелегалів у Німеччину, в жовтні запровадили стаціонарний контроль на кордонах з Польщею, Чехією та Швейцарією. Також у країні запровадили суворіші правила депортації нелегалів. Після цього поліція повідомляла про зниження рівня нелегальної міграції. Джерело Німеччина запроваджує зміни для працевлаштування українців Під кінець 2023 року німецькі центри зайнятості, у співпраці з Федеральним міністерством праці та соціальних питань Німеччини планують пришвидшити процес інтеграції українців на німецький ринок праці. Про це повідомляє німецько-українська асоціація Ukrainian Future. Незважаючи на те, що в Німеччині найбільше потребуються кваліфіковані робітники із знанням німецької мови, питання інтеграції переселенців шукає нові рішення. Для цього запускається ініціатива під назвою JobTurbo, головними принципами якої є: Мова вивчається в робочому середовищі: Раніше центри зайнятості направляли на мовні курси та фінансували навчання на рівні B2 і вище. Зараз пріоритет у навчанні мови знижено, а ця задача перекладена на роботодавців. Робота пріоритетніша за курси: Якщо раніше центри зайнятості акцентували увагу на кваліфікації своїх клієнтів для покращення їхніх можливостей на ринку праці, зараз основна увага приділяється якомога швидшому працевлаштуванню. Пошук роботи продовжуватиметься навіть під час навчання. Якщо з'явиться пропозиція роботи – навчання відступає на другий план, переноситься на вільний час або припиняється. Прийнятна робота – єдина вимога: Робота повинна бути Zumutbar (прийнятною). Відмова від робочого місця може стосуватися лише з погляду здоров'я. Кваліфікація та побажання щодо роботи стають другорядними. Частіші зустрічі з центром зайнятості: Раніше зустрічі з центром відбувалися рідше, тепер нова програма передбачає зустрічі кожні 6 тижнів. Нові плани співпраці: Для тих, хто успішно пройшов "первинну інтеграцію", центри зайнятості розроблять нові плани співпраці. Враховуються фаховість та потенціал працівника, можливі зміни у плані співпраці. Джерело