fregat222

Two UK universities merge to form country's first ‘super-university’ The merger comes amid mounting economic pressures facing British universities, including some of the most highly regarded higher education institutions in the world. Two British universities have merged to form what they describe as the UK's first "super-university." London's University of Greenwich and the University of Kent in southeast England announced on Monday that they had completed a merger establishing the new "London and South East University Group, which will be known as LASE. The new group, which has been designed to allow other universities to potentially join in the future, will have more than 50,000 students, making it the third largest university in the UK. The two universities will continue to operate under their own names and will maintain distinct academic divisions, with prospective students applying, studying, and graduating at the institution of their choice. The LASE group will have a chancellor, governing body, and senior executive team. The official launch of the LASE group is set to take place on 7 September, with events marking the occasion scheduled to be held across its four campuses - Greenwich, Avery Hill, Medway, and Canterbury. In a press release, Professor Jane Harrington, the founding vice-chancellor and CEO of LASE, promised a "truly spectacular launch" and said more details would be released at the time. “A massive thank you to everyone who has been involved in getting us to this point – there has been tireless work over the last year working to an ambitious timetable and developing a new university model that has never been done before," Harrington said. "It means we are starting with a smooth transition, an extremely strong senior executive team and clear direction so that we can fulfil our potential as the UK’s first super-university," she added. The merger comes amid mounting economic pressures facing British universities, including some of the most highly regarded higher education institutions in the world. In May, members of parliament on an education select committee warned that UK universities were under serious economic strain and that there was a possibility of a major institution closing down. "The higher education sector in England is facing a financial crisis that now poses a real risk of institutional insolvency," the education committee said in its report. "We heard compelling evidence that, without urgent and coordinated action, there is a clear possibility of a university closing," it continued, adding: "The consequences would be severe, not only for students and staff, but for local economies, communities and the UK’s global academic reputation." Джерело

Українцям за кордоном спростили оформлення паспорта: що змінилося Українцям за кордоном скасували одну з вимог під час оформлення паспорта. Українцям віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами країни, більше не потрібно пред’являти військово-обліковий документ чи застосунок «Резерв+» для оформлення або обміну паспорта. Під час подання документів громадянам не потрібно надавати паперові чи електронні військово-облікові документи, а також встановлювати чи демонструвати застосунок «Резерв+». Усі необхідні процедури тепер проходять інакше. Як пояснили у Паспортному сервісі, під час оформлення паспорта працівник установи самостійно перевіряє інформацію в електронній системі, а статус військового обліку перевіряється автоматично через державні електронні реєстри. У разі відсутності інформації про військовий облік особу можуть автоматично взяти на нього без проходження військово-лікарської комісії. Після формування відповідного документа процес оформлення чи обміну паспорта продовжується у звичному порядку. У Паспортному сервісі вкотре наголосили, що для отримання чи обміну паспорта за кордоном не потрібно самостійно турбуватися про отримання військово-облікових документів чи завантаження мобільних додатків, оскільки всі перевірки виконуються автоматично в системі. Нагадаємо, українці за кордоном тепер можуть легко й швидко оформити електронний податковий номер (ідентифікаційний код). Раніше послуга діяла як експеримент лише для дітей, а відтепер вона доступна всім дорослим. До слова, в Україні запроваджують нові ветеринарні паспорти єдиного зразка з посиленим захистом від підробок. Документ містить повну інформацію про здоров’я тварини двома мовами та полегшує подорожі за кордон. Джерело

У Фінляндії розробляють екзамен на отримання громадянства У Фінляндії з 2 березня 2027 року під час подання заяви на отримання фінського громадянства потрібно буде скласти екзамен на знання фінського суспільства. Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Yle. Екзамен розробляє Гельсінський університет. Він переміг у конкурсі, проведеному Міграційною службою. На іспиті перевірятимуть знання про устрій фінського суспільства та його основні принципи. Питання стосуватимуться законодавства, основних прав людини, рівності, а також історії та культури Фінляндії. Екзамен призначений для осіб працездатного віку – від 18 до 65 років. Він відбуватиметься в електронному форматі фінською або шведською мовою. Від складання іспиту звільняються ті, хто закінчив ліцей або вищий навчальний заклад фінською або шведською мовою. Тим, хто подав заяву до 2 березня 2027 року, складати іспит не доведеться. На підготовку тестування виділено близько 800 тисяч євро. За інформацією Міграційної служби, Гельсінський університет на ці кошти підготує навчальні матеріали, розробить іспит і зможе займатися його вдосконаленням у разі потреби протягом чотирьох років. Джерело

Базове забезпечення в країнах Європи: скільки платять 2026 року Системи базового соціального забезпечення існують майже в усіх країнах Європи, однак працюють вони за різними правилами. Десь держава виплачує фіксовану суму, в інших країнах допомога розраховується індивідуально з урахуванням доходів, складу сім’ї, майнового стану та інших обставин. Що таке базове соціальне забезпечення У більшості європейських країн діють програми базового соціального забезпечення (Minimum Income Schemes). Їхня мета — гарантувати мінімальний рівень доходу людям, які не можуть самостійно забезпечити себе через безробіття, низькі доходи, інвалідність або інші життєві обставини. Важливо не плутати таку допомогу з безумовним базовим доходом (Universal Basic Income). Безумовний базовий дохід передбачає однакові виплати всім громадянам незалежно від доходів, тоді як європейські системи соціальної допомоги є адресними. Право на них виникає лише після перевірки матеріального становища, майна та інших джерел доходу. У більшості держав отримувач повинен: постійно проживати в країні; не мати достатнього доходу для забезпечення базових потреб; використовувати власні кошти або заощадження в межах, визначених законом; активно шукати роботу (якщо працездатний); виконувати вимоги соціальних служб. Умови для іноземців залежать від країни, типу дозволу на проживання та статусу особи. Німеччина За даними Євростату, кількість українських біженців у Німеччині сягнула понад 1,28 млн осіб. Від 1 липня 2026 року в Німеччині офіційно набула чинності реформа соціального захисту. Програма Bürgergeld, яка діяла від 2023 року, замінена на нову систему — Grundsicherung für Arbeitsuchende (Базове забезпечення для осіб, які шукають роботу). Зміни стосуються всіх працездатних отримувачів допомоги за Другим соціальним кодексом Німеччини (SGB II) — а отже, і сотень тисяч українців, які отримують виплати через Jobcenter. Станом на 2026 рік щомісячні базові виплати не змінилися і становлять: Категорія Сума Самотня особа, батьки-одинаки, дорослі з неповнолітніми 563 євро Кожен із партнерів у сімейній парі 506 євро Діти 14-17 років 471 євро Молодь віком від 15 до 24 років, яка проживає окремо 451 євро Діти 6-13 років 390 євро Діти до 6 років 357 євро Ці кошти призначені для покриття основних витрат на харчування, одяг, засоби гігієни, транспорт та інші повсякденні потреби. Окрім цих сум держава окремо компенсує обґрунтовані витрати на оренду житла та опалення, а також медичне страхування. Можуть нараховуватися додаткові виплати вагітним, людям з інвалідністю чи одиноким батькам. Хто має право на отримання Grundsicherung? Подати заявку на базову допомогу у Німеччині можуть: особи віком від 18 років, які легально проживають у Німеччині; люди, які не мають достатнього доходу для самостійного забезпечення базових потреб; особи з повною або частковою втратою працездатності; громадяни пенсійного віку; люди з офіційно підтвердженою інвалідністю. Що потрібно знати українцям у Німеччині? Для українців, які перебувають у Німеччині на підставі тимчасового захисту або іншого законного статусу, реформа означає необхідність уважніше ставитися до вимог Jobcenter. Особливу увагу варто приділяти відвідуванню призначених зустрічей, участі в інтеграційних програмах та своєчасному інформуванню органів влади про зміни місця проживання, працевлаштування чи сімейного стану. Попри посилення контролю, Grundsicherung залишається ключовим механізмом соціального захисту для людей, які тимчасово не можуть самостійно забезпечити власні базові потреби. Водночас нова система дедалі більше орієнтується на стимулювання працевлаштування та фінансової незалежності отримувачів допомоги. Польща За оновленими даними Євростату, кількість українських біженців у Польщі сягнула понад 967 тис. осіб. На відміну від Німеччини, у Польщі немає єдиної програми гарантованого мінімального доходу. Базове соціальне забезпечення складається з кількох видів допомоги, головною з яких є zasiłek stały (постійна соціальна допомога). Вона призначена людям, які через вік або повну непрацездатність не можуть забезпечити себе самостійно. 2026 року право на zasiłek stały мають: повнолітні особи, які проживають самостійно та є повністю непрацездатними через вік (жінки старше 60 і чоловіки старше 65 років) або стан здоров’я; повнолітні особи, які проживають у сім’ї та також є повністю непрацездатними, якщо їхній дохід і середній дохід на одного члена сім’ї не перевищують установлених законом критеріїв. Розмір виплати не є фіксованим. Він розраховується індивідуально як різниця між гарантованим рівнем доходу та фактичним доходом заявника. Водночас: максимальний розмір zasiłek stały становить 1 229 злотих на місяць; мінімальний розмір виплати — 100 злотих на місяць. Для отримання допомоги заявник має відповідати таким критеріям доходу: 1 010 злотих на місяць для особи, яка проживає одна; 823 злотих на місяць на кожного члена сім’ї. Окрім постійної допомоги, польська система соціального захисту передбачає й інші види підтримки: zasiłek okresowy — тимчасова допомога для людей, які опинилися у складному матеріальному становищі, наприклад, через тривалу хворобу чи інвалідність. Претенденти на отримання цієї допомоги повинні відповідати певним критеріям доходів. 2026 року ці суми становлять 1010 злотих (особа, яка живе сама) і 823 злотих на особу (для сімей). Розмір допомоги визначається так: 1) для одинокої особи: різниця між критерієм доходу для одинокої особи та доходом цієї особи, але максимальна сума допомоги не може перевищувати критерій доходу на одну особу в сімʼї; 2) для сімʼї: різниця між критерієм доходу сімʼї та доходом цієї сімʼї. Розмір допомоги zasiłek okresowy для одинокої особи не може бути меншим за 50% різниці між критерієм доходу (1010 злотих) та доходом цієї особи. У випадку сімʼї — між сумою 823 злотих і місячним доходом на 1 особу в сімʼї. Мінімальний розмір допомоги zasiłek okresowy становить 20 злотих на місяць. zasiłek celowy — цільова допомога від соціальної служби (OPS/MOPS) на конкретні потреби, наприклад придбання ліків, харчів, пального чи оплату невідкладних витрат; допомога на оплату житла та комунальних послуг, якщо сім’я відповідає встановленим критеріям. Іноземці також можуть претендувати на соціальну допомогу, однак лише за наявності законних підстав для перебування в Польщі та права користуватися системою соціального захисту. Для громадян України окремі правила визначає спеціальний закон про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом, тому право на ті чи інші виплати залежить від міграційного статусу та конкретної життєвої ситуації. Чехія За даними Євростату, кількість українських біженців у Чехії сягнула понад 384 тис. осіб. У Чехії немає єдиної фіксованої соціальної виплати для всіх малозабезпечених. Система базової підтримки називається pomoc v hmotné nouzi («допомога особам, які перебувають у матеріальній скруті») і призначена для людей, які не можуть забезпечити свої основні життєві потреби власними доходами. Вона регулюється Законом «Про допомогу в матеріальній скруті» та адмініструється Управлінням праці Чехії. Система включає три основні види допомоги: příspěvek na živobytí — допомога на забезпечення проживання; doplatek na bydlení — доплата на житло; mimořádná okamžitá pomoc — одноразова допомога в надзвичайних життєвих ситуаціях. Найважливішою є příspěvek na živobytí. Її розмір визначається індивідуально як різниця між доходом людини та сумою, необхідною для забезпечення базових потреб. Під час розрахунку враховуються доходи всіх членів домогосподарства, майно, можливість працевлаштування та інші соціальні обставини. Під час визначення права на допомогу використовуються показники прожиткового та екзистенційного мінімуму. Станом на 2026 рік вони становлять: прожитковий мінімум для особи, яка проживає одна — 4 860 чеських крон на місяць; екзистенційний мінімум — 3 130 чеських крон на місяць. Він застосовується лише в окремих випадках, наприклад до працездатних осіб, які без поважних причин не співпрацюють зі службою зайнятості. До дітей, пенсіонерів, людей з інвалідністю III групи та осіб віком від 68 років екзистенційний мінімум не застосовується. Крім допомоги на проживання, людина може отримувати доплату на житло, якщо після оплати оренди та комунальних послуг у неї не залишається коштів для забезпечення базових потреб. Розмір цієї виплати також визначається індивідуально залежно від фактичних витрат на житло та доходів сім’ї. Іноземці можуть претендувати на допомогу лише за наявності законних підстав для проживання в Чехії та за умови виконання встановлених законом критеріїв. Громадяни України зі статусом тимчасового захисту здебільшого отримують підтримку за спеціальними програмами, однак у певних випадках можуть звертатися і за допомогою в системі матеріальної скрути, якщо відповідають вимогам законодавства. Іспанія За оновленими даними Євростату, кількість українських біженців у Іспанії сягнула понад 267 тис. осіб. В Іспанії основною програмою базового соціального забезпечення є Ingreso Mínimo Vital (IMV) — це державна фінансова допомога в Іспанії, спрямована на підтримку осіб та сімей з низьким рівнем доходу, щоб забезпечити мінімальні умови для гідного життя. Розмір допомоги варіюється залежно від складу сім’ї та фінансового становища, сума може досягати 1 613,92 євро на місяць для сімей із п’яти або більше осіб. На відміну від фіксованої соціальної виплати, IMV працює за принципом доплати до гарантованого доходу (renta garantizada). Держава виплачує різницю між гарантованим рівнем доходу та фактичними доходами домогосподарства. Наприклад, якщо гарантований дохід для самотньої людини становить 733,60 євро, а її власний дохід — 500 євро, держава доплатить 233,60 євро. 2026 року гарантовані суми становлять: 733,60 євро на місяць — для однієї особи; 953,68 євро — для одного дорослого з однією дитиною; 1 173,76 євро — для одного дорослого з двома дітьми; максимальна сума для великих домогосподарств може сягати 1 613,92 євро на місяць без урахування додаткових надбавок. Окремо виплачується допомога на дітей (Complemento de Ayuda para la Infancia), яка 2026 року становить: 115 євро на місяць — на дитину до 3 років; 80,50 євро — на дитину від 3 до 6 років; 57,50 євро — на дитину від 6 до 18 років. Для отримання Ingreso Mínimo Vital заявник повинен: легально та безперервно проживати в Іспанії щонайменше один рік (за окремими винятками); бути у віці від 23 до 65 років або бути повнолітнім із дітьми на утриманні; мати дохід і майно, що не перевищують установлених законом меж; підтвердити перебування у стані економічної вразливості. Іноземці також можуть претендувати на IMV, однак лише за умови законного проживання в Іспанії та виконання всіх критеріїв програми. Громадяни України, які перебувають під тимчасовим захистом, можуть звернутися за цією допомогу, якщо відповідають вимогам щодо строку проживання, доходів і майнового стану. Водночас багато українців отримують підтримку за окремими програмами, запровадженими для осіб із тимчасовим захистом. Покрокова інструкція для подання заявки на IMV: 1. Перевірте відповідність вимогам: переконайтеся, що ви маєте дійсний дозвіл на проживання та роботу в Іспанії як біженець з України; оцініть свій фінансовий стан, щоб визначити, чи відповідаєте ви критеріям для отримання IMV. 2. Підготуйте необхідні документи: посвідчення особи: паспорт або інший документ, що підтверджує вашу особу; дозвіл на проживання: документ, що підтверджує ваш статус тимчасового захисту в Іспанії; довідка про реєстрацію місця проживання (Empadronamiento); фінансові документи: довідки про доходи, банківські виписки та інші документи, що підтверджують ваш фінансовий стан. 3. Подайте заявку: онлайн: через офіційний портал соціального забезпечення Іспанії; особисто: у найближчому офісі соціального забезпечення (Instituto Nacional de la Seguridad Social, INSS). 4. Очікуйте рішення. Після подання заявки компетентні органи розглянуть її та повідомлять вас про рішення. Строк розгляду: до 3 місяців. Після схвалення — обов’язково повідомляти про будь-які зміни в доходах чи сімейному складі. Базове соціальне забезпечення в найпопулярніших серед українців країнах Європи Країна Основна програма Розмір допомоги Особливості Німеччина Grundsicherung für Arbeitsuchende 563 євро — самотня особа; 506 євро — кожен із партнерів; 471 євро — діти 14-17 років; 390 євро — діти 6-13 років; 357 євро — до 6 років Додатково оплачуються оренда житла, опалення та медичне страхування. Польща Zasiłek stały Від 100 до 1 229 злотих на місяць Сума визначається індивідуально як різниця між гарантованим і фактичним доходом. Право мають переважно люди пенсійного віку або з повною непрацездатністю. Чехія Pomoc v hmotné nouzi (příspěvek na živobytí) Фіксованої суми немає. Орієнтир — прожитковий мінімум 4 860 крон, екзистенційний мінімум — 3 130 крон Розмір залежить від доходів, майна, складу сім’ї та можливості працевлаштування. Передбачена окрема доплата на житло Іспанія Ingreso Mínimo Vital (IMV) Від 733,60 євро для однієї особи до 1 613,92 євро для великих сімей Держава доплачує різницю між гарантованим і фактичним доходом. Передбачені окремі доплати на дітей Висновки Попри схожу мету — гарантувати мінімальний рівень доходу людям, які опинилися у складних життєвих обставинах, — системи базового соціального забезпечення в країнах Європи суттєво відрізняються. Вони мають різні критерії призначення, розміри виплат і вимоги до одержувачів. Тому перед зверненням за допомогою важливо ознайомитися з правилами саме тієї країни, де ви проживаєте, адже право на виплати залежить не лише від рівня доходів, а й від міграційного статусу, складу сім’ї та інших обставин. Джерело

Трамп підписав укази про обмеження громадянства за правом народження Президент США Дональд Трамп підписав два виконавчі накази, спрямовані на обмеження громадянства за правом народження в деяких випадках та посилення федеральних заходів боротьби з "пологовим туризмом". Деталі: Трамп також прагне позбавити громадянства за правом народження дітей, народжених від деяких іноземних дипломатичних співробітників у США та, можливо, на американських територіях у майбутньому. У публікації зазначають, що це друга спроба Трампа обмежити право на громадянство за місцем народження в США, і вона, безсумнівно, буде оскаржена в суді як порушення 14-ї поправки, яка гарантує громадянство майже кожному, хто народився в Америці. 30 червня Верховний суд США скасував указ, підписаний Трампом у день інавгурації, який мав на меті позбавити автоматичного громадянства осіб, народжених у США від батьків-негромадян. Адміністрація Трампа стверджує, що це рішення все ще надає йому повноваження обмежувати громадянство за правом народження на підставі давно існуючих винятків, визнаних судом. Укази стосуються лише майбутніх народжень, пов'язаних із чотирма категоріями: Діти, народжені від іноземних дипломатичних співробітників, які працюють від імені іншого уряду під час перебування в США. 14-та поправка не надає автоматичного громадянства сім'ям послів, і указ розширить цю категорію на інших співробітників, які не є громадянами США. Діти осіб, які класифікуються як ворожі іноземці, зокрема тих, хто належить до терористичних угруповань, визнаних такими на федеральному рівні. 14-та поправка не поширюється на угруповання, офіційно визнані терористичними, і визначення розширить цю категорію. Особи, народжені на територіях США — але лише в тому випадку, якщо Конгрес змінить законодавство, щоб скасувати автоматичне надання громадянства на цих територіях. Законопроєкт, спрямований на це, був поданий минулого місяця, але, як очікується, не буде ухвалений. Це стосуватиметься, насамперед, жителів Пуерто-Рико. Діти, народжені від матерів, які явно та обманним шляхом в'їжджають до США з єдиною метою — народити тут дитину, а саме в центрі "пологового туризму". Указ також має на меті обмежити використання сурогатних матерів для цієї мети. Адміністрація стверджує, що створення цього винятку щодо "пологового туризму" є допустимим через шахрайські неправдиві заяви батьків під час отримання доступу до США, зазвичай як туристів або працівників. Уряд може позбавити громадянства осіб, які отримали його шляхом шахрайства. Згідно з новим указом, цей виняток тепер поширюється на матір, якщо вона обманним шляхом бере участь у комерційній практиці "пологового туризму", заявляють чиновники. Другий виконавчий указ доручає державному секретареві та секретарю Міністерства внутрішньої безпеки видати правила та рекомендації щодо припинення "пологового туризму" та боротьби з цією галуззю як у країні, так і за кордоном. Законодавство США вже забороняє отримання туристичної візи "з основною метою отримання громадянства США для дитини шляхом народження в Сполучених Штатах". Співробітники імміграційної служби також можуть відмовити вагітній іноземці у в'їзді до США, якщо встановлять, що вона в'їжджає до країни з метою народження дитини. Оцінки кількості дітей, що з'явилися на світ у результаті "пологового туризму", коливаються від кількох тисяч до десятків тисяч. Трамп приділяє значну увагу "пологовому туризму" в рамках своїх поки що безуспішних спроб обмежити право на громадянство за місцем народження в ширшому масштабі. Нагадаємо: Трамп у грудні 2024 року оголосив про намір скасувати громадянство за правом народження, передбачене 14-ю поправкою Конституції в перший день свого президентства. У вересні адміністрація президента США Дональда Трампа звернулася до Верховного суду з проханням переглянути конституційність президентського указу, який скасовує автоматичне надання громадянства за правом народження. Джерело

У яких країнах Європи найвищі мінімальні зарплати (інфографіка) Попри поступове зростання зарплат у низці європейських країн, Україна залишається країною з найнижчою мінімальною зарплатою серед держав, які увійшли до нового рейтингу. Водночас реальна купівельна спроможність мінімальної зарплати в різних країнах суттєво відрізняється, тому великі суми не завжди означають вищий рівень життя. Де найвищі мінімальні зарплати За даними Eurostat станом на липень 2026 року, найвища мінімальна місячна зарплата в Європі зафіксована у Люксембурзі — 2 771 євро. До першої п’ятірки також увійшли: Ірландія (2 391 євро), Німеччина (2 343 євро), Нідерланди (2 338 євро), Бельгія (2 234 євро). Франція лише трохи не дотягнула до позначки у 2 тисячі євро — там мінімальна зарплата становить 1 867 євро. У середній групі опинилися Словенія, Іспанія, Литва, Польща, Кіпр, Греція, Португалія та Хорватія, де мінімальна зарплата коливається від 1 050 до 1 482 євро. Найнижча мінімальна зарплата серед усіх країн, включених до дослідження, зафіксована в Україні — 169 євро на місяць. Перед Україною у списку — Молдова з показником 313 євро. Водночас навіть кілька країн-кандидатів до ЄС випереджають окремі держави Євросоюзу. Зокрема, у Туреччині мінімальна зарплата становить 621 євро, у Північній Македонії — 624 євро, у Чорногорії — 670 євро, а у Сербії — 743 євро. Усі ці країни випереджають Болгарію, де мінімальна зарплата складає 620 євро. Купівельна спроможність змінює рейтинг Якщо порівнювати не номінальні зарплати, а їхню купівельну спроможність (PPS), картина помітно змінюється. Лідером стає Німеччина із показником 2 164 PPS. Далі йдуть Люксембург (2 108 PPS), Нідерланди (2 023), Бельгія (1 922) та Ірландія (1 756). Франція, Словенія, Іспанія та Польща також мають мінімальні зарплати понад 1 500 PPS. Водночас для України та Молдови таких даних не оприлюднили. Найбільше позицій після перерахунку за купівельною спроможністю виграли Румунія та Північна Македонія — кожна піднялася одразу на вісім місць. Натомість Естонія втратила десять позицій і стала одним із найбільших аутсайдерів такого рейтингу. Мінімальні зарплати підвищили лише в небагатьох країнах За перше півріччя 2026 року мінімальну зарплату підвищили лише 8 із 29 країн. Найбільше зростання зафіксували у Північній Македонії (+6,9%), Румунії (+6,8%) та Естонії (+6,8%). Також мінімальні зарплати збільшили Бельгія, Греція, Люксембург, Франція та Нідерланди. У решті країн мінімальна зарплата залишилася незмінною. Це особливо позначилося на доходах працівників у державах із високою інфляцією. За даними Eurostat, за перші шість місяців року інфляція в єврозоні становила 3,2%, а на Мальті, Кіпрі та в Нідерландах була ще вищою. Джерело

Суд зобов'язав ДМС видати дитині паспорт-книжечку: чому відмову визнали протиправною Рівненський окружний адміністративний суд визнав протиправною відмову територіального підрозділу ДМС у видачі дитині паспорта громадянина України у формі книжечки та зобов'язав оформити документ. Рівненський окружний адміністративний суд розглянув адміністративну справу № 460/6122/26 за позовом матері, яка діяла в інтересах неповнолітньої дитини, до територіального підрозділу Державної міграційної служби України щодо визнання протиправною відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки та зобов’язання оформити і видати такий документ. Суд дійшов висновку, що вимога ДМС про надання попереднього судового рішення як умови для оформлення паспорта у формі книжечки не ґрунтується на законі, а тому відмова є протиправною. Суть справи Мати неповнолітньої дитини звернулася до територіального підрозділу Державної міграційної служби із заявою про оформлення та видачу дитині паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ. Одночасно заявниця повідомила про відмову від оформлення паспорта у формі ID-картки. ДМС відмовила у видачі паспорта у формі книжечки, зазначивши, що оформлення такого документа можливе лише за наявності судового рішення, яке набрало законної сили, про зобов’язання органу міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Саме відсутність такого рішення була визначена як підстава для відмови. Не погодившись із такою відмовою, позивач звернулася до адміністративного суду, вважаючи, що дії територіального органу ДМС порушують право дитини на отримання паспорта у формі книжечки, передбачене чинним законодавством. Відповідач у відзиві наполягав, що звернення було подано з порушенням порядку, встановленого законодавством, а тому підстав для оформлення паспорта без відповідного судового рішення не існувало. Позиція та висновки суду Суд зазначив, що законодавство України передбачає існування двох форм паспорта громадянина України — паспортної книжечки та паспортної картки. При цьому Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ прямо визначає можливість виготовлення паспортів як у формі книжечки, так і у формі картки. Проаналізувавши положення Конституції України, Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Закону України «Про захист персональних даних» та Положення про паспорт громадянина України, суд звернув увагу, що законодавство не врегульовує наслідки відмови особи від обробки персональних даних та фактично не залишає альтернативи особам, які не погоджуються на таку обробку. На думку суду, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення особи до надання згоди на обробку персональних даних, а громадяни, які відмовляються від такої обробки, повинні мати можливість використовувати традиційні способи ідентифікації особи. Суд також врахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у зразковій справі № 806/3265/17. У цьому рішенні Велика Палата дійшла висновку, що положення Закону № 5492-VI фактично звузили право громадянина на отримання паспорта у формі книжечки, а позбавлення особи можливості отримати паспорт у традиційній формі та примушення до отримання документа з безконтактним електронним носієм становить непропорційне втручання у право на приватне життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв’язку з цим Велика Палата визнала, що відмова органів ДМС у видачі паспорта у формі книжечки особам, які не надали згоди на обробку персональних даних, є протиправною. Окремо суд зазначив, що ні Положення № 2503-ХІІ, ні Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом МВС № 456, не встановлюють обов’язку подавати разом із заявою про видачу паспорта у формі книжечки судове рішення про зобов’язання органу ДМС оформити та видати такий паспорт. Крім того, у відповіді на заяву відповідач не послався на невідповідність заяви встановленій формі або на відсутність необхідних документів. Відтак відсутність судового рішення не може бути законною підставою для відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. Оцінивши всі докази у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, визнав протиправною відмову територіального підрозділу ДМС в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки та зобов’язав відповідача оформити і видати заявнику паспорт відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України № 2503-ХІІ. Джерело

Шість причин, чому в Британії коледжі так само популярні, як і старша школа Власний ресторан, допомога з працевлаштуванням, психологічна підтримка і навіть лами перед іспитами — чим британський досвід може стати в пригоді Україні напередодні запуску профільної старшої школи. Від редакції: Уже за рік реформа Нової української школи перейде до одного з найскладніших етапів — запуску старшої профільної школи. Після дев’ятого класу українським підліткам доведеться обирати: піти до старшої профільної школи (так званий академічний ліцей, 10–12 класи), профтеху (колишні ПТУ) чи до фахового коледжу. Найбільше запитань викликає саме академічний ліцей. Якщо він, як і фаховий коледж, даватиме старшокласникам можливість обирати профіль навчання й готуватися до вступу до університету, то в чому полягає різниця між ними? І чи взагалі нам потрібні два типи закладів, які багато в чому дублюватимуть один одного? Але європейські країни, які давно подолали цей шлях, не відмовилися від жодного з них. Велика Британія — один із таких прикладів. Про те, як там співіснують коледжі та школа й чому британські підлітки нерідко обирають саме коледж, спеціально для ZN.UA розповідає українська вчителька Надія Майбогіна, яка нині викладає у британському коледжі. Я не раз чула думку, що створення старшої профільної школи в Україні за європейською моделлю дублюватиме коледжі та професійну освіту, а тому не має сенсу. З огляду на свій досвід роботи як у британській старшій профільній школі (sixth form), так і в коледжі, можу сказати: певне дублювання справді є. Ці заклади багато в чому пропонують однакові навчальні програми та професійні кваліфікації для молоді. Саме тому помилково вважати британський коледж чимось вищим за школу — «майже університетом» (як його іноді сприймають українські батьки). Тоді постає закономірне питання: чи варто запроваджувати таке дублювання в Україні? І чи піде на користь учням конкуренція між старшою профільною школою та коледжами? Моя відповідь — так. І пояснити це найкраще допомагає британський досвід. Що таке британський коледж? Насамперед варто зрозуміти, що британський college — це зовсім не той заклад, який ми називаємо коледжем в Україні. Український надає фахову передвищу освіту, а його випускники здобувають ступінь фахового молодшого бакалавра. Тобто це окремий рівень освіти, розташований між повною загальною середньою та вищою освітою. Британський коледж не має прямого аналога в українській системі. Це радше багатофункціональний освітній центр, який поєднує функції одразу кількох українських закладів. Під одним дахом тут можуть опинитись як академічно сильні студенти, котрі опановують A Levels (програму поглибленого вивчення профільних предметів для вступу до університету) і готуються вступати до Оксфорду чи Кембриджу, так і молоді люди з інтелектуальними порушеннями або іншими особливими освітніми потребами, для яких головною метою навчання є розвиток самостійності, соціально-побутових навичок і, за можливості, професійна підготовка. Якщо шукати українські аналогії, то британський коледж одночасно поєднує функції профільної старшої школи, професійного ліцею (колишнього ПТУ), фахового коледжу, а подекуди й окремих програм вищої освіти. До цього варто додати ще одну важливу функцію — навчання дорослих, які здобувають нову професію, підвищують кваліфікацію або повертаються до освіти після тривалої перерви. Отже, коледж абсорбує всіх — тут знайдеться місце кожному, хоч яким слабким чи сильним є студент. Тому сам собою диплом college у Великій Британії не сприймається ні як ознака особливого престижу, ні як щось менш вартісне. Він лише свідчить про місце навчання. Значення має не назва закладу, а те, яку саме кваліфікацію та якого рівня отримала людина. Чому ж тоді одні молоді люди обирають коледж, а інші — старшу профільну школу? Розгляньмо основні конкурентні переваги. 1. Нижчі вступні вимоги Думаю, що перша причина, чому діти йдуть до коледжів, — нижчі вступні вимоги. Наприклад, учень хоче вивчати математику за програмою A Levels як один із трьох-чотирьох профільних предметів. Але після закінчення середньої школи отримав лише шість балів із дев’яти можливих. Старша профільна школа може вимагати щонайменше сім балів, тоді як у коледжі прохідний бал часто нижчий. Водночас програми, за якими навчатимуться студенти в коледжі та школі, абсолютно однакові. Чому так? Тому що школа значно менша за коледж — і за кількістю учнів, і за кількістю вчителів. Тому їй складніше організувати навчання для дітей із різним рівнем підготовки, і вона відбирає найсильніших. 2. Потужніша система підтримки студентів Постає логічне питання: якщо коледжі беруть студентів із нижчими вступними балами, а навчають за тими самими програмами, що й школа, то як їм вдається забезпечити якісну освіту? Саме тут проявляється одна з їхніх найбільших переваг — потужна система підтримки студентів. Коледж — значно більший заклад: тут навчається 3–5 тисяч студентів, тоді як у старшій профільній школі їх лише 100–200. За таких умов частка адміністративних та інших накладних витрат на одного студента стає меншою. Завдяки цьому коледж може дозволити собі утримувати більше працівників, які займаються виключно підтримкою студентів (Learning Support). Ці спеціалісти можуть як допомагати індивідуально студентам (наприклад, із особливими освітніми потребами), так і підтримувати викладачів. Якщо студент систематично пропускає заняття або має проблеми з поведінкою, є механізм, коли з ним проводять зустрічі, розробляють план підтримки, спілкуються з батьками тощо. Тобто це вже не проблема лише одного викладача. Принаймні саме так систему задумано в ідеалі. 3. Атмосфера студентського життя Але ж багато хто хоче навчатися там, де сильніші однолітки, а сама назва школи асоціюється з престижем і високим рівнем. Якщо ж під одним дахом перебувають дуже різні категорії студентів, то як коледжам конкурувати зі школами? Одна з головних переваг — це велика студентська спільнота. Сучасні хаби з м’якими диванами, кілька ресторанів, зелені газони із затишними лавками, фестивалі, виставки, спортивні змагання, тематичні заходи, численні позакласні заняття — життя тут буквально вирує. А іноді на територію коледжу можуть привезти навіть ламу, яку можна погладити, щоби зняти стрес під час екзаменаційного періоду або просто створити гарний настрій. Для багатьох молодих людей друзі, спілкування та відчуття приналежності до великої студентської спільноти не менш важливі, ніж саме навчання. Школи теж намагаються створити атмосферу дорослості. У старшій профільній школі можна не носити форму, тут є лаунж-зони, а класи більше нагадують сучасні офіси. Старші класи максимально відокремлюють від молодших, щоб їхні учні не почувалися частиною звичайної школи. Але коледж у цьому важко перевершити. Тут навмисно наголошують на тому, що студенти — вже дорослі люди. Наприклад, вони звертаються до викладачів на ім’я, тоді як у школі все ще заведено говорити Miss або Sir. Це лише дрібниця, але саме за допомогою таких деталей дорослі вдають, що бар’єру не існує, а учень вже перейшов на новий етап життя. Лише коледж може запропонувати кілька десятків enrichment — позакласних клубів / гуртків / секцій, що можуть працювати як в обід, так і після уроків. 4. Гнучкий графік Якщо значну частину студентів коледжу становлять молоді люди, яким навчання дається непросто, то одне із завдань коледжу — швидко інтегрувати їх до ринку праці. Одним з інструментів для цього є гнучкий графік навчання. Якщо шкільний день завжди однаковий, наприклад, із 8:00 до 15:00, то студенти в коледжі можуть мати один-два вільні дні, а графік кожного робочого дня «плаває», тобто щоразу змінюється. Для мотивованих і дисциплінованих це — можливість почати працювати паралельно з навчанням. Однак, як на мене, для тих, кому самоорганізації бракує, такий графік може, навпаки, зашкодити. Втім, такий розклад занять для коледжу — неминучий наслідок їхнього масштабу та складності організації навчання для кількох потоків студентів за широкого вибору предметів. 5. Ширший вибір програм і більше практики Іще одна причина, чому коледж може бути привабливішим для деяких учорашніх школярів, — ширший вибір предметів і програм різного рівня. Саме тому сюди частіше вступають ті, хто хоче здобувати не так академічні знання, як практичні навички. Наприклад, школа може запропонувати лише фізику для тих, хто планує стати інженером. Натомість у коледжі можна обрати електроніку, інженерію або суміжні спеціальності, причому на різних рівнях складності та з більшою гнучкістю переходу між програмами, якщо згодом з’ясувалося, що обраний напрям не підходить. Напевно, за задумом це мало чим відрізняється від української профільної освіти. Проте практичні курси потребують відповідної матеріальної бази, і саме тут коледжі мають значну перевагу над школами. Наприклад, у коледжі, де я викладаю, є власний ресторан, де кухарі й офіціанти — студенти, а місцеві жителі за місяць бронюють місця. Утім, велика матеріальна база й територія мають і зворотний бік. Коледжі зазвичай розташовані поза межами міст, а дорога до них забирає і час, і гроші. І хоча чимало учнів приїжджають до коледжу власним автомобілем, саме вони частіше запізнюються на перший урок. 6. Тісніший зв’язок із роботодавцями Іще один спосіб допомогти молоді інтегруватися до ринку праці — тісна співпраця коледжів із роботодавцями. Якщо старші профільні школи більше орієнтовані на співпрацю з університетами (адже більшість їхніх випускників планує вступати до закладів вищої освіти), то коледжі активно працюють із місцевим бізнесом. Тут є окремі працівники, які протягом усього року шукають партнерів серед роботодавців, організовують для студентів виробничу практику (work placements), а також допомагають знайти місце на програмах apprenticeship (щось на кшталт нашого стажування) після завершення навчання. У процес допомоги з працевлаштуванням залучені практично всі, включно з викладачами. На заняттях студентів навчають писати резюме, готують до співбесід, а іноді буквально допомагають скласти листа роботодавцю, навіть якщо сам студент не проявляє ініціативи. Ця практика є системною й триває протягом усього року. Звісно, це не означає, що роботу без проблем знаходять усі. Молодий вік — це час, коли рожеві окуляри знімають не лише самі юнаки та дівчата, а й їхні батьки. До того ж британський ринок праці теж переживає непрості часи. Проте коледжі намагаються максимально скоротити дистанцію між навчанням і першим робочим місцем. То чи варто створювати ситуацію, коли старші профільні школи й коледжі почасти дублюють одне одного? Як на мене — так. Адже вони конкурують не лише за кількість учнів, а й за якість освіти, комфортне середовище, підтримку студентів, співпрацю з роботодавцями та університетами, а також найкращих учителів. Саме конкуренція змушує кожен заклад шукати свої переваги, розвиватися й ставати кращим. Зрештою, виграє від цього не школа й не коледж, а дитина, економіка і суспільство. Джерело

Українські біженці у США можуть зіткнутися з проблемами працевлаштування: що відбувається Тисячі українців, які знайшли прихисток у Сполучених Штатах після початку повномасштабної війни, можуть зіткнутися з труднощами у працевлаштуванні через зміни в імміграційній політиці США. Причиною стало рішення федеральної влади щодо порядку продовження дозволів на роботу для іноземців, які перебувають у країні за гуманітарними програмами. Найбільше занепокоєння викликала ситуація навколо українців, які прибули до США за програмою Uniting for Ukraine (U4U). Для багатьох із них дозвіл на роботу є ключовою умовою легального працевлаштування, отримання доходу та можливості самостійно забезпечувати свої сім’ї. Суд тимчасово зупинив дію рішення Після появи інформації про можливе дострокове припинення дії окремих дозволів на роботу низка громадських організацій звернулася до суду. Федеральний суд у штаті Массачусетс ухвалив рішення тимчасово призупинити реалізацію нових обмежень до завершення розгляду справи. Це означає, що наразі українці, яких стосується судове рішення, не втратили право працювати автоматично. Однак остаточне вирішення питання ще попереду, а тому ситуація залишається невизначеною. Юристи наголошують, що судове рішення має тимчасовий характер і не означає остаточного врегулювання проблеми. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів судового процесу та рішень федеральної влади. Чому це важливо Для більшості українських родин робота в США є основним джерелом доходу. Без чинного дозволу роботодавці не мають права офіційно працевлаштовувати іноземців, навіть якщо вони вже тривалий час працюють на підприємстві. У разі затримки з продовженням документів люди можуть тимчасово втратити роботу або зіткнутися з необхідністю призупинити трудову діяльність до отримання нового дозволу. Це також може вплинути на можливість орендувати житло, оформлювати кредити чи користуватися окремими соціальними програмами. Роботодавці також занепокоєні Американські компанії, які активно наймали українців протягом останніх років, також уважно стежать за розвитком ситуації. Представники бізнесу зазначають, що українські працівники добре зарекомендували себе в різних галузях — від виробництва та логістики до сфери інформаційних технологій, медицини та обслуговування. Через невизначеність із документами роботодавці побоюються втратити кваліфікованих співробітників або зіткнутися з додатковими адміністративними труднощами під час оформлення персоналу. Що рекомендують українцям Імміграційні адвокати радять українським громадянам уважно стежити за термінами дії своїх документів і завчасно подавати заяви на їх продовження. Також рекомендується регулярно перевіряти офіційні повідомлення Служби громадянства та імміграції США (USCIS) і, за необхідності, звертатися за консультацією до ліцензованих юристів або акредитованих громадських організацій. Експерти наголошують, що попри нинішню невизначеність, судове рішення дало українським біженцям додатковий час для оформлення необхідних документів і дозволило уникнути негайної втрати права на працевлаштування. Водночас остаточна доля тисяч українців залежатиме від подальших рішень американських судів та федеральної влади. Саме тому українські громади у США продовжують уважно стежити за розвитком ситуації та закликають владу забезпечити стабільні умови для людей, які були змушені залишити свою країну через війну.

Суд визнав незаконними правила Британії про права мігрантів Високий суд Лондона визнав незаконними зміни правил, які обмежували можливість шукачів притулку оскаржувати відмови у визнанні їх жертвами торгівлі людьми. Уряд Британії планує подати апеляцію. Велика Британія програла судову справу щодо прав шукачів притулку та готується оскаржити рішення. Про це повідомляє Reuters у п'ятницю, 10 липня. Високий суд Лондона постановив, що уряд незаконно позбавив деяких людей можливості оскаржувати відмови у визнанні їх потенційними жертвами торгівлі людьми. Суперечливі зміни Міністерство внутрішніх справ запровадило у вересні минулого року. Вони передбачали, що люди, яким відмовили у статусі жертви сучасного рабства, не могли оскаржити це рішення до моменту можливого видворення з країни. Такі правила з’явилися після кількох судових позовів, які блокували депортації мігрантів до Франції в межах угоди "один в’їжджає - один виїжджає". Влада заявляла, що подібні заяви використовують для затягування процедур вислання. Однак п’ятеро шукачів притулку оскаржили ці зміни. Суддя Клайв Шелдон заявив, що нові правила могли позбавити людей можливості надати важливі докази у своїх справах. За даними суду, у 2025 році 79% людей, яким спочатку відмовили у статусі жертви торгівлі людьми, отримали позитивне рішення після повторного розгляду. У Міністерстві внутрішніх справ Британії заявили, що не погоджуються з рішенням і мають намір його оскаржити. Там наголосили, що механізми захисту жертв торгівлі людьми не повинні використовуватися для затягування депортацій нелегальних мігрантів. Джерело

Я Вас искренне поздравляю. Вы оказались правы, а я не прав.👍

Не уверен... Сами подумайте, какое количество только граждан и резидентов Украины сейчас там находится. А куда-то устроиться на хорошее место без знаний шведского - им достаточно сложно. Но Швеция, как Вы помните (надеюсь) существенно сократила помощь для гуманитарщиков (кто имеет гуманитарный статус на время войны). Ну вот и люди пытаются хоть как-то устроится в одной из благополучных государств ЕС. Как Вы думаете, куда они идут без знания местного языка, при сокращении помощь и при остром желании не возвращаться в Украину? А тут, поверьте явно не Швеция...и даже не Албания.

ЄС відкладе введення нових правил в’їзду через хаос в аеропортах, - FT Одне з джерел зазначило, що в ETIAS досі залишаються "певні ІТ-проблеми". Запровадження нової онлайн-системи авторизації подорожей ETIAS для в'їзду до Євросоюз, ймовірно, відкладуть до наступного року. Про це повідомляє Financial Times з посиланням на співрозмовників, обізнаних із ситуацією. Причиною можливого відтермінування стало те, що запуск окремої електронної системи прикордонного контролю спричинив труднощі для мандрівників. Йдеться про технічні збої і загальне повільне впровадження нової електронної системи в'їзду/виїзду (EES), яка вимагає від громадян країн, що не входять до ЄС, сканування відбитків пальців і зображення обличчя під час перетину кордону. Через ці проблеми в окремих аеропортах і на наземних пунктах пропуску утворилися довгі черги, а представники авіаційної галузі попередили про ризик проблем під час літнього сезону. Агентство EU-Lisa, яке відповідає за впровадження ETIAS, визнало, що запуск системи до кінця цього року, як планувалося, більше не є реалістичним. За даними FT, у середині червня правління EU-Lisa обговорювало перенесення запуску системи на пізніший термін. Двоє співрозмовників зазначили, що правління знову збереться у вересні, щоб визначити новий графік. Представник агентства підтвердив, що 17 червня правління справді розглядало питання введення ETIAS в експлуатацію, але "відтоді жодних подальших рішень із цього питання не ухвалювали". За визначення дати запуску системи відповідає Європейська комісія, однак вона зможе зробити це лише після того, як EU-Lisa успішно завершить тестування ETIAS. Один зі співрозмовників, знайомий із перебігом обговорень, зазначив, що в ETIAS досі залишаються "певні ІТ-проблеми". "Спершу потрібно навести лад із EES, а вже потім запускати ще одну систему, яка знову подвоїть черги", – цитує його слова Financial Times. Європейський комісар з внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер у листі до керівників авіакомпаній поклав відповідальність за проблеми із запуском системи в'їзду/виїзду на уряди країн-членів. "Інші чинники, не пов'язані з EES, такі як недостатня кількість персоналу або нестача належної інфраструктури, також могли стати причиною затримок", – зазначив Бруннер у листі, з яким ознайомилася газета. Кілька посадовців ЄС зазначили, що не здивовані труднощами EU-Lisa із дотриманням графіка, адже агентство одночасно керує EES, ETIAS та ще низкою прикордонних інформаційних систем. Один із чиновників припустив, що затримка навряд чи буде тривалою. "Якщо вони не встигають, то просто попросять ще один квартал або ще місяць", – сказав він. Втім, інше джерело FT, знайоме з перебігом обговорень, вважає, що запуск системи цього року є "ілюзорним". Довідка УНІАН. ETIAS – це система для в’їзду громадян, які не потребують візи, що подорожують до будь-якої з 30 країн-членів Європейського Союзу. Система ETIAS працюватиме за принципом американської ESTA. Вона охопить близько 1,4 млрд громадян країн, які мають право на безвізові короткострокові поїздки до Євросоюзу, зокрема й українців. Дозвіл прив'язується до паспорта мандрівника і чинний три роки або до моменту закінчення терміну дії паспорта. Перед поїздкою мандрівники повинні будуть подати онлайн-заявку, пройти автоматизовану перевірку безпеки та сплатити збір у 20 євро. Вони зможуть в'їхати до країн Європейського Союзу лише після схвалення заявки й отримання дозволу ETIAS. Правила в'їзду до ЄС – останні новини Авіалайнери змушені вилітати з великою кількістю вільних місць, адже частина туристів не встигає на рейси через довгі черги, що виникли після запровадження EES. У відкритому листі до президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн європейські асоціації, які представляють аеропорти та авіакомпанії, заявили, що в окремих пунктах пропуску час очікування на прикордонний контроль у години пік зріс до п'яти годин. Через це перевізники закликають повністю призупинити роботу системи на період найбільшого туристичного навантаження – у липні та серпні. Нагадаємо, наприкінці минулого року система EES уже спричинила значні затримки в аеропортах Європи – туристи стикалися з довгими чергами та багатогодинним очікуванням, зокрема в Іспанії та Португалії. На той момент систему запустили лише частково, але авіаційна галузь уже закликала вдосконалити її роботу. Джерело

...получив предварительно разрешение на работу в Королевстве.

Німеччина змінила правила соціальних виплат, які стосуються й українських біженців З 1 липня у Німеччині змінилися правила соцвиплат: частина отримувачів замість Bürgergeld матиме базову допомогу Grundsicherung, а центри зайнятості жорсткіше перевірятимуть заощадження, житло й готовність до роботи. Зміни стосуються і українців із тимчасовим захистом. Деталі: У зв'язку з цим запроваджуються нові правила отримання виплат для працездатних, але довгостроково безробітних жителів ФРН. Зокрема, центри зайнятості тепер ретельніше перевірятимуть вартість активів та житла, а санкції за порушення порядку виплат стануть жорсткішими. Також швидше працевлаштування отримувача допомоги стане для центрів зайнятості пріоритетнішим за навчання чи підвищення кваліфікації. Змінюється також і підхід до накладення санкцій: якщо одержувачі допомоги пропускатимуть зустрічі в центрах зайнятості або не подаватимуть заяви для влаштування на роботу, виплати можуть скоротити або скасувати повністю. Що ж до пропозицій працевлаштування, то безробітні повинні будуть погоджуватися навіть на роботу із нижчою кваліфікацією, якщо фізично, психічно чи психологічно здатні її виконувати. За новими правилами, скорочуються і пільгові періоди, в які центри зайнятості не враховували суми заощаджень і кошти на оренду житла, які виходили за рамки відшкодувань. Відтепер заощадження до 40 тисяч євро повинні використовуватися одержувачами соцдопомоги уже у перший рік після подання заяви на допомогу (раніше ці кошти не чіпали протягом одного року). А витрати на житло будуть покриватися одержувачам допомоги лише обмежено. Очікується, що базовий дохід замість соціальної допомоги з 1 липня будуть отримувати близько 5,5 мільйона жителів Німеччини. Варто зазначити, що з початку російського вторгнення в Україну "бюргергельд" отримували і українці, які мали в Німеччині тимчасовий захист. Раніше у німецькому уряді вже дійшли згоди скасувати виплати "бюргергельд" для українців, які прибули після 1 квітня 2025 року. Замість "бюргергельд" новоприбулі українці отримують виплати на рівні прохачів притулку. Ця сума варіюється залежно від сімейного стану, загалом це приблизно на 120 євро на місяць менше – 441 євро на самотню людину. Нагадаємо: У березні Бундестаг проголосував за заміну доходу громадян (так званих "бюргергельд") новою гарантією базового доходу. Проведене восени минулого року опитування показувало, що понад половина українців з тимчасовим захистом не дуже задоволені життям у Німеччині. Джерело

Верховный суд США подтвердил право на гражданство по рождению. Его пытался отменить Дональд Трамп Верховный суд США подтвердил, что родившиеся на территории Соединенных Штатов люди имеют право на автоматическое получение гражданства этой страны. Отменить это право пытался президент Дональд Трамп, который одним из своих первых указов распорядился ограничить процедуру получения гражданства по рождению. Суд решил отменить указ Трампа, при этом против него выступили шесть судей, а за — трое. Указ Трампа об ограничении гражданства по рождению был издан в январе 2025 года, вскоре после инаугурации президента. Сразу после подписания указа несколько штатов и городов США, где у власти находится Демократическая партия, подали иски, требуя отменить его. Вступление указа в силу пытались заблокировать три федеральных судьи, однако их постановления отменил Верховный суд США. В результате несколько процессов были объединены в одно дело, решение по которому и вынес Верховный суд во вторник. Анализ: серьезное поражение Трампа Для Дональда Трампа это дело было почти личным, отмечают наблюдатели. В апреле он присутствовал на слушаниях в Верховном суде и находился в зале заседаний, пока генеральный солиситор США Джон Сауэр представлял позицию администрации. Тогда критики заявили, что появление президента в суде было неуместной попыткой оказать давление на судей при рассмотрении дела, имеющего серьезные последствия для внутренней политики. Во время слушаний судьи подвергли аргументы администрации жесткому анализу, что уже тогда свидетельствовало: большинство членов Верховного суда не убеждали доводы Трампа в пользу отмены права на гражданство по рождению. Позже Трамп публично раскритиковал судей, заявив, что те, кого он сам назначил, но кто голосует против его позиции, — «глупые люди». Энтони Зуркер, корреспондент Би-би-си в Северной Америке: Сославшись на 14-ю поправку к Конституции США, Верховный суд окончательно поставил точку в попытках Дональда Трампа лишить права на гражданство по рождению детей нелегальных мигрантов и большинства иностранных граждан, временно проживающих в стране. Как написал в решении от имени большинства председатель Верховного суда Джон Робертс, текст поправки, принятой вскоре после окончания Гражданской войны в США, не оставляет пространства для двусмысленного толкования. Дональд Трамп и его юристы утверждали, что нелегальные мигранты не подпадают под понятие лиц, «находящихся под юрисдикцией» США. Однако Робертс и большинство судей решительно отвергли эту аргументацию. Поскольку большинство членов Верховного суда пришли к выводу, что Конституция США однозначно закрепляет право на гражданство по рождению, у Трампа практически не остается возможностей изменить эту норму иначе как путем внесения поправки в Конституцию. Это чрезвычайно сложная процедура, которая за всю историю Соединенных Штатов была успешно завершена лишь 27 раз. Что такое право на гражданство по рождению? Принцип гражданства по праву рождения (в юридической практике его еще называют термином «jus soli», то есть дословно «право почвы») закреплен в первом предложении 14-й поправки к Конституции США. В нем, в частности, сказано: «Все лица, родившиеся или натурализованные в Соединенных Штатах и подчиненные их юрисдикции, являются гражданами Соединенных Штатов и того штата, где они проживают». Сторонники жесткой иммиграционной политики утверждают, что из-за этого положения в страну массово прибывают нелегальные иммигранты, в том числе беременные женщины без необходимых документов пересекают американскую границу, чтобы родить ребенка на территории США. 14-я поправка была принята в 1868 году, после окончания Гражданской войны. 13-я поправка отменила рабство в 1865 году, а 14-я решала вопрос о гражданстве освобожденных бывших рабов, родившихся в Америке. Согласно указу Трампа под названием «О защите значения и ценности американского гражданства», на американский паспорт не могут претендовать те новорожденные, чья «мать находилась в США незаконно», а «отец не являлся гражданином США и не имел право на постоянное место жительства». Трамп установил, что право на гражданство больше не имеют и те, чья «мать находилась США законно, но на временных основаниях». Свои действия президент объясняет конституционной формулировкой о том, что право на гражданство по рождению имеют только те, кто «подчинен юрисдикции» США. Детей нелегальных мигрантов он таковыми не считает. Многих ли это касается? По данным исследовательского центра Pew Research, в 2016 году в США родилось около 250 тыс. детей нелегальных иммигрантов, что на 36% меньше, чем в 2007 году. К 2022-му (это последний год, на который имеются данные) в США жили 1,2 млн человек, рожденных от людей, которые находились в стране незаконно. Но, как считает аналитический центр Migration Policy Institute, в случае отмены права на гражданство по рождению к 2050 году число нелегальных мигрантов в США вырастет до 16 млн (сейчас их около 11 млн). При этом, как сказано в исследовании, к 2050-му в США будет находиться 4,7 млн человек, которые не имеют американского гражданства, но родились на территории страны. В том числе около миллиона из этих людей будут иметь двух родителей, которые сами родились в США, но не получили гражданства. В интервью телеканалу NBC Трамп говорил, что, по его мнению, дети незаконных иммигрантов должны быть депортированы вместе со своими родителями — даже если они родились в США. «Я не хочу разрушать семьи, — сказал Трамп в декабре прошлого года. — Единственный способ не разрушать семьи — это высылать обратно всех». Трансгендерным женщинам запретили участие в женском спорте Дональд Трамп пока не прокомментировал свое поражение в Верховном суде по делу о гражданстве, но отреагировал на другое судебное решение, также вынесенное во вторник: об участии трансгендерных спортсменов в женских соревнованиях. «Верховный суд Соединенных Штатов ТОЛЬКО ЧТО ВЫНЕС РЕШЕНИЕ ПРОТИВ УЧАСТИЯ МУЖЧИН В ЖЕНСКОМ СПОРТЕ. Вау! Это окончательно снимает этот нелепый вопрос с повестки!!!» — написал он в своей социальной сети Truth Social. Ранее Верховный суд США постановил, что штаты вправе запрещать трансгендерным женщинам участвовать в женских школьных и студенческих спортивных соревнованиях. Суд рассмотрел дела, поданные учащимися из двух штатов, которые оспаривали такие запреты. В штатах Айдахо и Западная Вирджиния были приняты законы, по которым участники соревнований в государственных школах и колледжах должны выступать в категории, соответствующей полу, указанному при рождении. В одном из исков утверждалось, что такой запрет нарушает гарантии защиты равных прав, закрепленные в Конституции США. В другом заявлялось, что он противоречит американскому законодательству о гражданских правах. С тех пор как Айдахо первым принял такой закон в 2020 году, аналогичные запреты были введены более чем в двух десятках штатов. Этот закон также являлся одним из приоритетных задач администрации Дональда Трампа. Джерело

В Великобритании беженцев обяжут возвращать около £10 000 за господдержку Правительство Великобритании объявило, что люди, получившие убежище в стране, должны будут вернуть государству около 10 000 фунтов стерлингов за проживание и социальное обеспечение, как только начнут зарабатывать. Соответствующие нормы включены в новый законопроект об иммиграции и убежище, который рассмотрят в парламенте во вторник. Согласно документу, совершеннолетние беженцы с достаточным доходом должны будут постепенно выплачивать этот долг. Правило коснется тех, кто имеет официальное право на работу в Великобритании. Погасить долг нужно до того, как человек сможет претендовать на статус постоянного резидента. Как заявила министр внутренних дел Шабана Махмуд, изменения должны продемонстрировать, что «поддержка лиц, ищущих убежище, — это право, но также и обязанность». «Мы ожидаем, что как только у людей появится возможность внести свой вклад и отплатить за щедрость британского народа, они это сделают», — заявила Махмуд. Согласно этим планам, мигранты, работающие и имеющие определенный доход, будут обязаны вернуть государству фиксированную сумму, которая, как ожидается, будет составлять 10 000 фунтов стерлингов (около 13,2 тысяч долларов). С минимальным доходом, необходимым для выплаты долга, МВД Великобритании пока не определилось. Министр внутренних дел будет иметь право в будущем корректировать размер сбора и ежемесячных выплат, чтобы обеспечить «справедливость по отношению к налогоплательщикам и не довести ни одного мигранта до нищеты». Те, чьи ходатайства были отклонены, также должны будут возместить расходы, если их доход соответствует установленному правительством порогу. По данным Министерства внутренних дел, в прошлом году на поддержку лиц, ищущих убежища в Великобритании, было потрачено около 4 млрд фунтов стерлингов из средств налогоплательщиков. Средняя стоимость размещения просителя убежища на одну ночь в государственном жилье составляет 23,25 фунта, а в отеле — 144 фунта, при этом размер пособия на проживание варьируется от 9,95 до 49,18 фунтов стерлингов на человека в неделю. В Совете по делам беженцев назвали планы правительства «несправедливыми и непрактичными», а также равносильными «дополнительному налогу на беженцев», который «затруднит семьям возможность восстановить свою жизнь и встать на ноги». «Причина, по которой многим требуется поддержка в рамках процедуры предоставления убежища, заключается в том, что само Министерство внутренних дел запрещает просителям убежища работать, пока рассматриваются их ходатайства, — заявил директор Совета по внешним Совета Имран Хуссейн. — Помощь предоставляется только тем, кому грозит нищета, поэтому это новое финансовое бремя ударит исключительно по тем, кто прибывает на наши берега, не имея ничего». В Центре анализа миграции Оксфордского университета усомнились в том, что правительство сможет возместить расходы с помощью новой системы, указав на низкие показатели занятости и уровня доходов среди беженцев. «Например, в 2023 году 13% людей, получивших статус беженца пятью годами ранее, зарабатывали не менее 20 000 фунтов стерлингов, а остальные либо не работали, либо имели более низкий доход», — отметила директор центра Мадлен Сампшн. «Данные свидетельствуют о том, что, если пороги не будут значительно ниже минимальной заработной платы, лишь относительно небольшая доля лиц, получивших убежище, будет зарабатывать достаточно, чтобы платить взносы в эту систему». По данным Министерства внутренних дел, четверть лиц в возрасте от 16 до 64 лет, получивших убежище в период с 2015 по 2023 год, была трудоустроена в течение того же календарного года. Этот показатель вырос до 50% через два года после предоставления статуса беженца. Из тех, кто работал через восемь лет после получения статуса беженца, 37% были заняты на полной ставке со средним доходом в 23 000 фунтов стерлингов, при этом лишь 40% зарабатывали больше минимальной заработной платы. Теневой министр внутренних дел Крис Филп заявил, что Лейбористская партия «приняла еще одну» политику консерваторов, добавив: «Именно эту программу мы предложили в поправке к законопроекту об иммиграции в прошлом году, но Лейбористская партия тогда ее заблокировала». В правительстве надеются, что законопроект об иммиграции и предоставлении убежища позволит ввести в действие меры, которые создадут твердую, но справедливую систему предоставления убежища и снизят факторы притяжения, стимулирующие нелегальную миграцию. Однако ожидается, что отдельные положения законопроекта вызовут сопротивление со стороны некоторых депутатов Лейбористской партии, выступающих против ряда наиболее строгих мер, которые он будет содержать. На прошлой неделе МВД Великобритании объявило о планах расширить использование бывших военных казарм для размещения тысяч беженцев на фоне закрытия еще 20 отелей в Англии. Ведомство также заявило, что новый закон об иммиграции будет включать планы по созданию новых «ограниченных, безопасных и легальных» путей въезда в Великобританию для беженцев, в рамках которых спонсорами отдельных лиц смогут выступать университеты, общественные организации и предприятия, чтобы снизить расходы для налогоплательщиков. Джерело

Ответ от моей партнерши из ЧР (знаю ее лет 25 и полностью доверяю, как человеку ответственному и проверенному): "Могу сказать, что пипец, конечно, говноеды и уже имели проблемы с властями такого уровня за ужасную учебу и нарисованные на коленке уровни, которых у студов по факту не было - это медицинский факт. У них был бан на работу года 2-3 точно, просто на их курсы не давали визы и все Потом чет они снова выползли, вроде как брали курсы от госунивера, а обслуживали по остальным вопросам сами. Знаю, что Радим не вылазит из агитационных командировок и щедро платит агентам. По поводу антисанитарии и отсутствия присмотра: объективно, если у них в договоре есть клининг, консьерж и нянька, то претензии обоснованы. Если нет - сами засранцы. Я это говно от студентов в общаге моей полной ложкой хавала, знаю, о чем речь. Наркотики: привет, это - чехия, тут легалайз. Не одобряю, конечно, но если надо, шобы деточка ни-ни, приезжай, води за ручку. А, и да, там текучка. Кураторам платят шото тыщ 15-20".

Українці в ЄС після березня 2027року: що буде далі В березні 2022 року для підтримки українців ЄС активував директиву про тимчасовий захист. Спочатку вона мала діяти лише рік, але згодом строки продовжили. Востаннє — до березня 2027 року. Після завершення цього терміну планують зміни. Як передає Politico, це питання стало предметом обговорення на нещодавній зустрічі міністрів внутрішніх справ ЄС у Люксембурзі. «Тепер Комісія підготує пропозицію щодо захисту біженців з України з березня 2027 року (коли закінчиться термін дії чинного режиму). Тоді Рада ЄС прийме рішення на основі цієї пропозиції», — підтвердила на запит РБК-Україна речниця Єврокомісії Елетра ді Масса. У Єврокомісії наголосили, що допомога Україні є непохитною, і «будь-яка нова пропозиція буде на підтримку України та українців». Європейський Союз планує подовжити тимчасовий захист для біженців після березня 2027 року, проте на українців можуть чекати зміни. Зокрема, у Раді ЄС тривають дискусії щодо можливого запровадження обмежень для чоловіків мобілізаційного віку, які приїжджатимуть до Європи вперше. Водночас у Єврокомісії заспокоїли, що нові правила не зачеплять тих, хто вже має статус захисту. Тим часом у Чехії хочуть скасувати статус тимчасового захисту для українських біженців. Подальше перебування українців в країні опинилося під питанням через нібито незадоволення місцевих громадян та політичні суперечки щодо їхньої ролі в економіці. Водночас тривала еміграція та адаптація змушують багатьох українців замислюватися про репатріацію. У деяких державах відсоток тих, хто хоче їхати додому, залишається досить високим. Раніше Finance.ua писав, що станом на травень 2026 року 4,37 мільйона громадян, що втекли з України, мали статус тимчасового захисту в ЄС. Країни ЄС, які приймають найбільшу кількість осіб, що отримали тимчасовий захист Німеччина (1 279 660 осіб; 29,3% від загальної кількості осіб у ЄС), Польща (971 255 осіб; 22,2%) Чехія (384 435 осіб; 8,8%). Найбільше збільшення спостерігалося у Польщі (+9 850; +1,0%), Італії (+7 020; +20,8%) Німеччині (+4 705; +0,4%). Також раніше Finance.ua писав, Польща виступає за зміну правил тимчасового захисту для українських біженців у країнах Європейського Союзу. Зокрема, Варшава підтримує перегляд механізму щодо чоловіків призовного віку. Джерело

Європарламент схвалив нові правила щодо повернення мігрантів Європейський парламент у середу проголосував за нові міграційні правила, що дозволяють країнам ЄС відправляти мігрантів, яким відмовлено в наданні притулку, до спеціальних центрів у третіх країнах. Про це повідомили у пресслужбі Європарламенту, передає "Європейська правда". Посилення міграційних правил схвалили на пленарному засіданні 418 голосами "за" та 218 голосами "проти". Ще 30 євродепутатів утрималися. Згідно із законодавством, рішення про повернення, видане компетентними національними органами шукачам притулку, супроводжуватиметься зобов'язанням негайно або протягом певного часу залишити територію ЄС. Якщо мігранти не співпрацюють з органами влади країни перебування, становлять ризик втечі або становлять загрозу безпеці, їх можуть затримувати. Відповідний наказ має видавати адміністративний або судовий орган, а термін затримання може становити до 24 місяців. Національні органи влади країн-членів можуть проводити конкретні слідчі дії з метою підготовки або забезпечення ефективного повернення мігрантів. До таких дій можуть належати обшуки помешкань або інших відповідних приміщень за умови отримання судового або адміністративного дозволу, а також обшук та вилучення особистих речей та електронних пристроїв. Мігрантів, щодо яких ухвалено рішення про повернення (за винятком неповнолітніх без супроводу), можна буде переправляти до "центрів повернення" на території третьої країни, яка погоджується їх прийняти, на підставі угоди, укладеної з державою-членом ЄС. На початку червня нові міграційні правила узгодили перемовники від країн-членів ЄС. Минулого тижня Сейм Латвії в остаточному читанні ухвалив новий Закон про імміграцію, який передбачає жорсткіший міграційний контроль, посилений нагляд за громадянами третіх країн та нові вимоги до їхньої інтеграції. Раніше парламент Греції схвалив законопроєкт, що прискорює депортацію шукачів притулку, яким було відмовлено, та дозволяє їх переведення до центрів за межами ЄС. Джерело

EUAA welcomes the entry into application of the Pact on Migration and Asylum Today, the Pact on Migration and Asylum has entered into application. It represents a profound reform of the Common European Asylum System. The work of operationalising this reform is ongoing across the EU. The EUAA will continue to play a central role in these efforts. Friday 12 June 2026 marks the end of a two-year transition period since the adoption of the 10 laws underpinning the Pact on Migration and Asylum. The European Union Agency for Asylum (EUAA) has been working intensely to support Member States in implementing different elements of the amended Asylum Procedure Regulation, the Asylum and Migration Management Regulation, the Qualification Regulation and the updated Reception Conditions Directive (2024). The Agency has also significantly contributed to preparing the new screening mechanism that will soon begin to apply at the EU’s external borders. Commenting on this important milestone, the EUAA Executive Director Nina GREGORI remarked: “The journey started in 1999, as the European Council first conceived of a Common European Asylum System. The 2015-2016 migration crisis tested the system to its limits and highlighted the need for reform. Today marks an important milestone, but not the end of the road. We still have much work ahead of us.” The EUAA’s contribution as part of an ongoing process Over the last two years, the EUAA has been working closely with the European Commission, first to help develop and then help implement a Common Implementation Plan as part of an "EUAA Pact Programme". Under this programme, the Agency has developed or revised more than 60 practical guides and tools, carried out a thorough update of its training curriculum and supported the EU Institutions’ situational awareness work to help Member States manage asylum and migration under the twin pillars of responsibility and solidarity. A significant amount of preparatory work has also taken place in the field, either to help national authorities clear backlogs ahead of the new rules, when requested by the Member States, or to help implement and test the reforms on the ground, with pilot exercises of the new screening mechanism taking place in Italy (e.g., for sea arrivals), Portugal (e.g., for air arrivals) and Romania (e.g., for land arrivals) – all in close collaboration with EU Agencies, particularly the European Border and Coast Guard Agency – Frontex. Some of the highlights of the Agency’s work include: Laying the groundwork for the EU’s first Solidarity Pool – Using data exchanged under the EUAA Early warning and Preparedness System, the Agency helped the European Commission develop an accurate picture of Member States’ asylum and reception systems; to help the Commission determine the levels of migratory pressure EU countries face, as part of the first European Asylum and Migration Management Report (EAMMR). The first Union-wide list of Safe Countries of Origin – The Agency supported EU lawmakers in further refining the Asylum Procedure Regulation by providing impartial and objective information on a series of countries of origin. This supported the objective to reduce pressure on asylum systems by applicants coming from countries that do not generally generate protection needs. Ensuring asylum and reception systems are well prepared and can withstand times of pressure – The EUAA, together with the European Commission, helped national authorities in developing and enhancing their national contingency plans, with a comprehensive template and a manual on contingency planning. Information provision to asylum seekers – To enable applicants to understand the new rules, the Agency has developed over 30 information provision products in 64 different languages, available to national authorities in various formats, e.g. brochures, leaflets and posters. Once customised with their country-specific information, these will enable applicants to understand the new asylum and reception-related rules wherever they lodge their application. Immediate Next Steps With 12 June 2026 marking an important milestone, the European Commission has noted that implementation is ongoing and will continue to be monitored and reported on. The EUAA will closely follow and respond to the needs expressed by Member States, as national authorities continue to implement the reforms under the Pact. The Agency will also continue to assist Member States to strengthen their capacity to anticipate and respond effectively to situations of disproportionate pressure and crisis, with the development of practical guidance and training. A dedicated Working Group, composed of Member States’ Experts, the European Commission and Frontex will assist in these endeavours. The Agency will also help Member States implement the EU’s first Solidarity Pool, which provides for a number of relocations of asylum applicants, through its first-ever multi-country Operational Plan, expected to be concluded soon, and based on lessons learned from the Voluntary Solidarity Mechanism (2022). Additionally, the Agency will continue to strengthen its situational awareness work and expects to soon conclude a Working Arrangement with Eurostat. This will support the production of European statistics on international protection, reduce the administrative and reporting burden on EU+ countries, and reinforce the Agency’s role as the key conduit for international protection data in Europe. Джерело

Ірландія запускає новий дозвіл на проживання для українців Ірландія готує новий формат легалізації для українців, які перебувають у країні під тимчасовим захистом. Уже з вересня 2026 року влада планує відкрити прийом заявок на спеціальний дозвіл на проживання Stamp 4, який дозволить довше залишатися в країні та наблизить частину українців до отримання громадянства. Новий механізм отримав назву Temporary Protection Transition Scheme. Він стане альтернативою чинному режиму тимчасового захисту, дія якого наразі продовжена до березня 2027 року. Ірландський уряд пояснює зміни бажанням дати більше визначеності українцям, які вже інтегрувалися в місцеве суспільство та працюють у країні. Влада Ірландії визначила кілька ключових критеріїв для переходу на новий статус. Подати заявку зможуть українці, які: прожили в Ірландії щонайменше один рік за програмою тимчасового захисту; працювали або займалися підприємницькою діяльністю не менше шести місяців; мають річний дохід від 29 432 євро; не користуються державним житлом або програмами розміщення, які фінансуються державою. Дозвіл видаватимуть на два роки з можливістю подальшого продовження ще на два роки. Важливо, що час перебування на цьому статусі зараховуватиметься до строку проживання, необхідного для подання документів на натуралізацію. «Новий дозвіл забезпечить більше ясності та визначеності для людей напередодні завершення дії тимчасового захисту», ‒ заявили в Міністерстві юстиції Ірландії. Запуск нової програми є частиною ширшого плану змін щодо українських біженців. Ірландський уряд уже оголосив про поступове згортання державної системи комерційного розміщення, яке триватиме з серпня 2026 року до березня 2027 року. Також із жовтня 2026 року виплати за програмою Accommodation Recognition Payment становитимуть 400 євро на місяць. Подати заявку на Stamp 4 можна буде орієнтовно з вересня 2026 року. Детальні правила та процедура оформлення мають бути оприлюднені ближче до старту прийому документів. Станом на зараз українці продовжують користуватися механізмом тимчасового захисту, який дозволяє легально проживати та працювати в Ірландії до березня 2027 року. Джерело

Українці в Німеччині втратять автоматичний захист: як легалізуватися після 2027 року Помилки під час легалізації в Німеччині можуть коштувати права на перебування в ЄС. Німеччина стабільно тримається в топі країн для еміграції, проте легалізуватися тут — завдання не зі простих. Для початку потрібно розуміти, що переїхати в країну жити до родичів або ж прописатися у знайомих, не є підставою для оформлення відповідних документів. Час особливих умов минає: після 4 березня 2027 року, після припинення дії тимчасового захисту для українців, Німеччина не продовжуватиме перебування цих громадян автоматично. Кожному доведеться самостійно доводити своє право на нову посвідку на проживання. Легальний статус напряму залежатиме від рівня інтеграції, тож єдиними шляхами залишаться офіційна робота, наявність доходів чи здобуття освіти. Переїзд до Німеччини з інших країн ЄС: чи існують спрощені умови Легалізуватися в Німеччині на підставі польських документів не вийде. Якщо ви вже маєте польський статус PESEL UKR або карту побиту, це дає право виключно на гостьові візити тривалістю до трьох місяців. Для повноцінного довготривалого переїзду необхідно подавати окрему заяву та отримувати новий статус безпосередньо у німецьких відомствах. Водночас найпоширенішою помилкою є думка, що громадянам, аби легалізувати своє проживання в Німеччині можна отримати прописку. Проте згідно із правилами, для початку громадяни мають отримати дозвіл на проживання, а вже потім отримати прописку. Переїзд до родичів у Німеччині Важливий юридичний аспект стосується возз’єднання сім’ї, де німецькі правила є максимально прагматичними. Програма поширюється виключно на найближчих: подружжя; дітей; батьків (у виняткових випадках). Спроби забрати до себе братів чи сестер зазвичай завершуються відмовою. Ба більше, навіть прямим родичам доведеться доводити повну фінансову залежність від приймаючої сторони, яка, своєю чергою, зобов’язана мати офіційну посвідку, легальний дохід і належне житло. У реальному житті цей спосіб спрацьовує вкрай рідко. Як легалізувати своє проживання у Німеччині Одним із надійних способів легалізації в Німеччині є працевлаштування. Однак важливо, щоб із вами уклали контракт, у вас була підтверджена кваліфікація, не менш важливим нюансом є знання німецької мови. Ще одним способом офіційно «закріпитися» в країні можна навчаючись. Цей варіант розрахований на тих, хто має можливість приділити час: університету; професійним курсам; мовним програмам. Головні переваги цього шляху — це гарантований законний статус та реальна перспектива закріпитися в країні по завершенні навчання. Тим, хто вже перебуває в Німеччині, після 2027 року нададуть перехідний період тривалістю від 6 до 12 місяців для зміни міграційного треку. Проте варто розуміти: без офіційного працевлаштування чи зарахування до навчального закладу переоформити документи буде практично нереально. Українські біженці в Німеччині — останні новини Українська біженка Людмила Русіна назвала три головні недоліки життя в Німеччині: оренда квартир без меблів і навіть лампочок, застаріла банківська система з дивними правилами, а також специфічна культура поведінки в потягах, де пасажири голосно шумлять і ставлять брудне взуття на сидіння. Водночас український біженець у Німеччині Ігор Стасюк учетверте відмовився від пропозиції працевлаштування, оскільки реальна зарплата після перерахунку виявилася нижчою за обіцяну. За словами чоловіка, роботодавець назвав суму 2000 євро «чистими», однак при стандартному графіку фактичний дохід становив би лише близько 1400 євро. Джерело

Який щомісячний бюджет для життя в ТОП-5 найкращих країн ЄС Країни Європи, що мають найвищу якість життя, мають чудову інфраструктуру, сильні соціальні системи і приваблюють людей з усього світу. Сьогодні ми розглянемо ТОП-5 ровідних країн у рейтингу 2026 року. 1. Швейцарія ($3 186/місяць) Швейцарія пропонує приголомшливі гірські краєвиди, стабільну політику, сильну економіку та першокласну інфраструктуру. Медична допомога проста у використанні, з швидким записом на прийом та без складної документації. Система прямої демократії дозволяє громадянам голосувати за закони кілька разів на рік, тому ви дійсно відчуваєте, що ваш голос має значення. 42-годинний робочий тиждень є нормальним явищем, і люди отримують від 4 до 6 тижнів відпустки щороку. Вчасний вихід з роботи очікується, а не схвалюється. Кожне велике місто знаходиться поруч із пішохідними маршрутами, лижними трасами чи озерами, і для жителів Швейцарії це просто повсякденне життя, а не просто рекламна пропозиція. Щомісячні витрати (для 1 особи): Всього: 3000−3500 швейцарських франків (3186−3720 доларів США), включаючи орендну плату. Житло в Цюриху/Женеві: 1500−2000 швейцарських франків (1600−2100 доларів США) за квартиру з однією спальнею в центрі, 1000−1400 швейцарських франків (1060−1480 доларів США) у менших містах. Обов’язкове медичне страхування: 300−500 швейцарських франків (320−530 доларів США) на особу щомісяця — обов’язково за законом, без винятків, франшиза 300−2500 швейцарських франків щорічно. Продукти: 600−900 швейцарських франків (640−960 доларів США). Харчування поза домом: 25−35 швейцарських франків (27−37 доларів США) за звичайну страву; 50−75 швейцарських франків (53−80 доларів США) у ресторані середнього цінового сегмента. Громадський транспорт: місячний проїзний вартістю 70−85 швейцарських франків (74−90 доларів США), що сполучає віддалені села з містами за лічені хвилини. Кава в кафе: 4−5 швейцарських франків (4,25−5,30 доларів США) за еспресо. 2. Данія ($2320/місяць) Завдяки універсальній медичній допомозі, безкоштовній освіті від дитячого садка до докторантури та субсидованому догляду за дітьми, який споживає лише 25% операційних витрат (часто нуль для сімей з низьким рівнем доходу). Концепція hygge, неперекладного данського терміну, що описує затишне задоволення та єдність, пронизує повсякденне життя. Ця культурна філософія забезпечує психологічну основу для світових рейтингів щастя, де Данія постійно посідає трійку лідерів. Щомісячний бюджет Одна особа: 2140 євро (2320 доларів США), включаючи орендну плату, або 15 500 датських крон. Сім’я з чотирьох осіб: 5 855 євро (6 350 доларів США) або 43 000 датських крон, включаючи орендну плату. Середня зарплата: 50 000 датських крон (6 900 доларів США/місяць) — на 271% більше, ніж витрати на проживання самотньої людини. 3. Ліхтенштейн ($2491/місяць) Розташований між Швейцарією та Австрією на площі всього 160 квадратних кілометрів (62 квадратних миль), Ліхтенштейн пропонує ексклюзивне альпійське життя, поєднуючи швейцарську ефективність з австрійським шармом. Маючи лише 38 000 жителів, Ліхтенштейн досягає того, чого не можуть більші країни: справжньої спільноти, де правлячий принц запрошує все населення на щорічне свято в замку, рівень бідності падає буквально до нуля, і кожен щиро знає своїх сусідів. Щомісячний бюджет: Всього: $2,491−2,800 (CHF 2,350−2,650). Житло: 1500−2500 швейцарських франків (1600−2650 доларів США) за квартиру з 1 спальнею. Співвідношення витрат: 156% від середнього показника за Європу (на 56% вище, ніж у Франції). Харчування: 800−1200 швейцарських франків (850−1280 доларів США) щомісяця з особи. Охорона здоров’я: Обов’язкова система за швейцарським зразком, 250−450 швейцарських франків (265−475 доларів США щомісяця). Транспорт: Громадського транспорту немає — наявність автомобіля обов’язкова; бензин 1,60−1,80 швейцарських франків/літр (6,80−7,65 доларів/галон). Середня зарплата: від 7000 швейцарських франків (7425 доларів США) на місяць, багато фахівців заробляють 10 000−15 000 швейцарських франків (10 600−15 900 доларів США). 4. Ірландія ($3 145−3 795) Ірландія поєднує в собі доступність англомовного населення, яскраву культурну спадщину та процвітаючий технологічний сектор із гострим дефіцитом житла, що створює тиск на вартість життя та ставить під загрозу якість життя людей усіх рівнів доходу. Будучи європейською штаб-квартирою Apple, Google, Facebook, Microsoft, LinkedIn, Twitter та Amazon, Ірландія пропонує виняткові кар’єрні можливості, особливо у сфері технологій, фінансів та фармацевтики. Однак хронічний дефіцит житла та зростання орендної плати створюють кризу доступності, яка впливає як на фахівців, що заробляють шестизначні суми, так і на працівників початкового рівня. Щомісячний бюджет: Дублін: €2 900−3 500 ($3 145−3 795), включаючи орендну плату. Оренда в Дубліні (1 спальня): €2 540 ($2 755) — на 5,8% більше, ніж минулого року. Купівля будинку в Дубліні: середня ціна 700 000 євро (759 000 доларів США). Орендна плата в Корку: €2 213 ($2 400) — на 13,6% більше, ніж минулого року. Оренда в Голуеї: €1,200−1,470 ($1,300−1,595). Орендна плата в Лімерику: €2 405 ($2 610) — зростання на 20,4% (найбільше зростання в Ірландії). Сільська місцевість: середня орендна плата €1645 ($1785). 5. Люксембург (4680 доларів США/місяць) Люксембург є найбагатшою країною Європи на душу населення та найменшим членом ЄС, де середньовічні укріплення зустрічаються з блискучими фінансовими вежами в країні, ледь більшій за Род-Айленд. Маючи 120 000 жителів столиці, де розташовані Європейський суд, Європейський інвестиційний банк та понад 140 банків, Люксембург значно перевершує свою географічну вагу. Надзвичайні зарплати компенсують витрати на страхові внески, а 48% іноземного населення створює справді міжнародну атмосферу, де французька, німецька, люксембурзька та англійська мови змішуються щодня. Щомісячний бюджет: Самотня особа: €4 318 ($4 680 щомісяця). Сім’я з чотирьох осіб: €6 415 ($6 950 щомісяця). Премія на житло: на 87% вища, ніж у середньому по ЄС. Середня зарплата: €7 000+ ($7 590+) щомісяця; фахівці €10 000−15 000 ($10 840−16 265). Мінімальна заробітна плата: €2 571 ($2 788) щомісяця. Безкоштовний громадський транспорт: по всій країні з 2020 року (вперше у світі). Джерело

А что у Вас с уровнем языка? Какие пожелания по специальности?