fregat222

Цифрові дозволи для українських воєнних біженців Департамент міграції почне змінювати наприкінці листопада Українські біженці від війни, які мають цифрову посвідку на тимчасове проживання в Литві на підставі тимчасового захисту, останніми днями отримали нагадування про наближення закінчення терміну дії цих документів. Департамент міграції звертає увагу, що ці повідомлення формуються автоматично і поки що українцям, які отримали ці автоматичні повідомлення, не потрібно бронювати візити до відділів обслуговування клієнтів. Зразок електронного бланку посвідки на тимчасове проживання / Департамент міграції Цифрові дозволи, видані в січні цього року, дійсні до 4 березня 2024 року, але після того, як Європейський Союз ухвалив рішення про застосування тимчасового захисту для осіб, які виїхали через війну в Україні, ще щонайменше на рік, Департамент міграції планує розпочати зміну цих документів наприкінці листопада. Тобто, наприкінці листопада Департамент міграції обіцяє опубліковати детальну інформацію про процедуру зміни цифрової авторизації. Нові дозволи, видані українським біженцям від війни, діятимуть до 4 березня 2025 року. Джерело

Українці можуть отримати безкоштовне житло в Європі: де подавати заявку Українці, які рятуються від війни в Європі, можуть отримати безкоштовне тимчасове житло – терміном до 30 днів. Програма діятиме до 31 грудня 2023 року, а для участі у ній слід подати заявку на сайті організатора. Про це повідомили в United4Ukraine (UFU). Там зазначили: раніше програма вже діяла, але була припинена. Таким чином відбувся її перезапуск. "United for Ukraine відновлює програму надання безкоштовного тимчасового житла для переселенців з України. Наша ініціатива дозволила багатьом знайти безпечне місце для проживання, що полегшило їхню адаптацію до нового середовища за кордоном", – йдеться у повідомленні. Хто може подати заявку Як зазначили в UFU, тимчасове житло доступне лише за межами України. Подати заявку на його отримання можуть: громадяни України або іноземці, які мають діючий дозвіл на проживання в Україні; особи, які "раніше не користувалися послугами житла від UFU". Зокрема йдеться про відразу кілька категорій осіб. Ними є: люди, які евакуюються із зон бойових дій, окупованих та деокупованих територій – "або через тривалі військові дії, включаючи авіаудари"; діти з батьками чи їх опікунами, які виїжджають із України за медичними показаннями; військовослужбовці, ветерани та їхні сім'ї, які виїжджають з України на лікування; біженці за межами України, які опинилися в критичних ситуаціях (наприклад, термінове медичне лікування в іншій країні та ін.). Як подати заявку Безкоштовне житло надається на термін від 7 до 30 днів. Подати заявку можна за посиланням – для цього потрібно заповнити форму, вказавши: ім'я та прізвище; контактні дані; кількість дорослих та дітей, для яких потрібне житло; наявність свійських тварин; країну та місто, де необхідне отримання житла; термін, на який потрібне житло. Крім того, зазначили в UFU, потрібно буде також підтвердити виїзд із України 24 лютого чи пізніше. А також, що потреба у житлі виникла саме через розв'язану Росією війну. Джерело

Ты не прав. Подаются документы и они рассматриваются. Обычно, не слишком долго, но это оценочное понятие. Сам понимаешь по каким причинам. Однако, в Канаде жизнь более дорогая и гораздо сложнее по многим критериям, не только по сравнению с Польшей, но и вообще с очень многими иными государствами ЕС. Но каждый выбирает сам для себя свой путь, свои возможности и...свои ошибки. Так что, думаю, никого ни в чем убеждать не стоит.

Міністр економіки Німеччини розкритикував суворі до іноземців імміграційні органи країни Міністр економіки Німеччини Роберт Габек заявив, що німецькі імміграційні органи можуть бути занадто вороже налаштовані до іноземців, що ускладнює вирішення проблеми дефіциту робочої сили. Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Euractiv. За даними Німецького економічного інституту (IW), аналітичного центру, минулого року німецькій економіці не вистачало близько 600 тисяч працівників, і цей дефіцит, ймовірно, буде лише зростати зі старінням населення. Тому німецький уряд доклав зусиль для залучення кваліфікованої робочої сили з-за меж ЄС, знизивши вимоги до робочих віз "Блакитна карта", що видаються компаніями, і запровадивши нову схему, яка дозволяє іноземним громадянам шукати роботу в Німеччині. Зіткнувшись зі зростаючим тиском дефіциту робочої сили, Габек побоюється, що законодавчі зміни не матимуть очікуваного ефекту, частково через те, що в минулому імміграційні органи зосереджували увагу на відмові мігрантам у в'їзді. "Мене найбільше турбує – якщо можна так відверто сказати – те, що імміграційні та візові органи ще не перейшли на нову систему", – заявив міністр економіки на конференції Німецької асоціації машинобудівної промисловості (VDMA) в Берліні. Раніше в Німеччині були створені адміністративні структури, які вороже ставилися до працівників з-за кордону, яких сприймали як чужинців, сказав Габек, додавши, що "тепер ми повинні чітко заявити: тепер ми хочемо їх... будь ласка, схвалюйте це". Його заява перегукується з триваючою боротьбою Німеччини з соціальними викликами, пов'язаними з тим, що вона стала об'єктом імміграції після багатьох років відносної ізоляції. Хоча Німеччина потребує мігрантів для подолання дефіциту робочої сили, країні важко впоратися з нещодавнім сплеском нелегальної міграції. Габек наголосив, що Німеччина також повинна використовувати потенціал нелегальних мігрантів, оскільки вона навряд чи може дозволити собі бути прискіпливою або ідеологічно заангажованою. "Нам потрібні всі (ті, хто добре себе зарекомендував)", – сказав Габек. Нагадаємо, канцлер Німеччини Олаф Шольц, який прагне зменшити кількість шукачів притулку і зупинити зростання рейтингу ультраправих, домовився про більш жорстку міграційну політику і нове фінансування для біженців з главами 16 німецьких земель. Раніше керівна коаліція у Німеччині узгодила поправку до законодавства, що має спростити доступ до ринку праці для шукачів притулку. Перед цим Шольц заявив, що країна повинна "нарешті депортувати у великих масштабах тих, хто не має права залишатися в Німеччині". Джерело Робота в Німеччині без знання мови: які вакансії та зарплати пропонують українцям Українські біженці інтегруються в німецьку громаду. Від початку повномасштабної війни Німеччина надала тимчасовий захист понад 1 мільйону українців. Усе більше наших співгромадян намагаються працевлаштуватися у Німеччині. Яка ситуація щодо працевлаштування українців у Німеччині, пише РБК-Україна. В Німеччині можна влаштуватися на роботу без знання німецької мови на виробництві або в сфері логістики. За таку роботу приблизна оплата - 12-13 євро на годину до відрахувань. "Така робота не вимагає знання німецької мови, оскільки зазвичай на підприємствах чи складах є люди, які говорять українською і можуть бути комунікаторами між керівництвом і найманими працівниками", – йдеться у повідомленні. Утім, є вакансії і з вищими ставками. Наприклад, кур'єр для поштового оператора матиме 16,03 євро за годину до відрахувань. Крім того, до зарплати працівникам можуть нараховувати компенсацію за інфляцію у різних розмірах, яку отримують й іноземці. Для кур'єра вона може становити до 190 євро на місяць. "Залежно від очікувань німецьких роботодавців і мовних навичок внутрішніх співробітників їхніх компаній, вони відкриті для найму працівників, які розмовляють англійською", – додає фахівець. Німецькі працедавці почали активно "цікавитися" українцями. Що відбувається на німецькому ринку праці Є висока ймовірність того, що працевлаштування на німецькому ринку стане дедалі цікавішим. "Вищі, ніж у Польщі, зарплати, спрощення доступу до ринку праці, інтеграційні та мовні курси – лише деякі з факторів, які впливатимуть на привабливість роботи в Німеччині. Німецькі роботодавці більш зацікавлені і відкриті до працевлаштування українців, ніж це було рік тому і до початку повномасштабного вторгнення. Вони починаються "відкривати" для себе працівників з України", – розповідає директорка з міжнародного розвитку міграційної платформи EWL Міхаліна Сєлевич. За даними дослідження Німецького інституту економічних досліджень, лише 18% українських біженців були професійно активними. "Зараз, за нашими опитуваннями, цей показник може становити 31%. В майбутньому ця частка може сягати 70–80%. Це є результатом ефективної системи підтримки в Німеччині, яка мотивує біженців братися за роботу та інтегруватися в місцеву громаду", – мовиться у повідомленні. Джерело

У Німеччині "закручують гайки" для біженців з України: коли та кому уріжуть виплати У Німеччині після кількох місяців дискусій погодили зменшення виплат для українських біженців із 2024 року. Так, соціальна фіндопомога скоротиться для тих, хто вже перебуває в Німеччині понад півтора року, а також тих, хто відмовлятиметься працювати. Також замість готівки почнуть видавати картки для оплати необхідних товарів та послуг. Втім, конкретний механізм дії таких карток поки що не затверджено. Про це заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц, повідомляє DW. "Якщо досі претенденти мали право на отримання соціальної допомоги (Bürgergeld) після 18 місяців отримання урізаної допомоги, то тепер – лише через 36 місяців. Зокрема, для безсімейних громадян це означатиме скорочення допомоги на 92 євро (3500 грн. – Ред.) на місяць, а також скорочення обсягу безкоштовних медичних послуг", – йдеться у матеріалі. При цьому, якщо після 36 місяців людина все ще проживатиме в безкоштовному гуртожитку і отримуватиме харчування, виплата скоротиться до суми, "яка дійсно необхідна". Яка саме може бути ця сума, не повідомляється. Також із січня з федерального бюджету Німеччини на одну особу виплачуватиметься 7500 євро на рік (288,5 тис. грн, приблизно по 24 тис. грн на місяць). А розмір фінансування від місцевої влади залежатиме від кількості біженців на конкретній території. Передбачається, що це дозволить місцевим бюджетам економити по 1 млрд євро на рік. Крім того, раніше міністр праці ФРН Хубертус Хайль вже заявляв, що українські отримувачі виплат від Німеччини будуть зобов'язані не рідше ніж раз на шість тижнів звітувати про те, як вони шукають роботу. Німецьке агентство з праці (Jobcenter), своєю чергою, активно пропонуватиме варіанти, від яких, по суті, небезпечно відмовлятися. За словами Хайля, виплати уріжуть "тим, хто не захоче співпрацювати або відмовлятиметься від запропонованої роботи". При цьому німецький міністр виходить із високої готовності українських біженців почати працювати. За його словами, "багато тих, хто втік з України , мають хорошу кваліфікацію і хочуть працювати". Поки що у Німеччині офіційно працюють лише 19% українців працездатного віку. У сусідніх Польщі та Чехії цей показник становить близько 65%. Причиною стало те, що ці країни поступово урізали соціальну допомогу українцям, а ФРН – ні. Так, у Чехії українцям виплачують по 200 євро у перші п'ять місяців перебування, а потім сума скорочується до 130 євро. У Польщі одноразова допомога становить 66 євро, щомісячну виплату 110 євро отримують лише сім'ї з дітьми. А от у Німеччині щомісяця виплачують 502 євро на дорослу людину та додатково 420 євро на дитину. Як повідомляв OBOZ.UA, Ірландія, яка також відома великими виплатами для біженців, зіткнулася з величезним напливом українців – щотижня до країни в'їжджає по 500-800 осіб. Це змушує владу країни змінювати правила, щоб зупинити потік мігрантів. Насамперед посилення зачіпатиме отримання українцями безкоштовного житла та грошової допомоги. Джерело Вартість життя у Німеччині: де найдорожче та найдешевше Найдорожчим містом для життя у Німеччині виявився не Берлін, а Мюнхен та його околиці Експерти провели нове комплексне дослідження, аби встановити де в Німеччині вартість життя найвища та найнижча та визначити вартість життя у всіх 400 округах та незалежних містах країни. Дослідження тривало протягом трьох років, пише Aussiedlerbotе. Експерти Інституту німецької економіки (IW) спільно з Федеральним дослідницьким інститутом будівництва, міського господарства та просторового розвитку (BBSR) склав індекс цін, що включає витрати на житло і проживання, такі як орендна плата, електроенергія, газ і продукти харчування. «Життя має залишатися доступним, незалежно від місця проживання в Німеччині», – заявив автор дослідження IW Крістоф Шредер. Однак результати дослідження показують, що жителі багатьох регіонів країни змушені боротися зі зростаючими витратами. Цікаво, що загалом вартість життя східних землях Німеччини, крім Берліна та її околиць, залишається значно дешевше, ніж у середньому у країні. «Незважаючи на те, що доходи населення у східних землях Німеччини в деяких випадках нижчі, мешканці цих земель мають перевагу за вартістю життя в порівнянні з багатьма великими містами (у західній Німеччині – «Главком»)», – йдеться у звіті. Кожному місту та населеному пункту було надано рейтинг вартості життя, при цьому значення 100 відповідає середньому показнику по Німеччині. Місця із найнижчою вартістю життя в Німеччині Згідно з результатами дослідження, ідилічний, багатий на сільське господарство південний захід Саксонії, під назвою Фогтланд (індекс 90), є найдоступнішим місцем для проживання в Німеччині. Вартість житла тут приблизно на 32% дешевше, ніж у середньому по Німеччині, тоді як інші витрати нижчі на 0,3%. Друге і третє місця за дешевизною займають містечко Грайц (90,5) у Тюрінгії та чарівне місто Герліц (90,6) у Саксонії. Найдешевшим районом на заході Німеччини є округ Пірмазенс (90,7) у землі Рейнланд-Пфальц, розташований на кордоні з Францією. Брауншвейг і район Ноймаркт-ін-дер-Оберпфальц у Баварії точно відповідають середньому рівню країни. Де жити у Німеччині найдорожче? Найдорожчими місцями для проживання виявилися Мюнхен (125), передмістя навколо Мюнхена (117), Франкфурта (116) та Штутгарта (115). За даними дослідження, найбільше доводиться платити у великих передмістях та прилеглих до них районах, особливо у популярних житлових зонах, наприклад, на околиці Альп чи Боденського озера. До слова, нове дослідження показує, що німці думають про надання притулку біженцям та мігрантам із інших країн. Більшість німців вважають, що можливості прийому біженців досягнуто максимуму, але для них, як і раніше, важлива гуманність у поводженні з цими людьми. Переважна більшість німців зауважує: великі міста вже досягли свого максимуму. Це випливає з репрезентативного опитування Insa (опитано 1003 респонденти), проведеного Bild am Sonntag. Відповідно, 78% кажуть, що біженців більше не можна приймати. Лише 15% опитаних людей заявили, що ще є можливості. При цьому 7% утрималися від відповіді. Дивно те, що лише 63% опитаних хочуть послідовно депортувати людей. Зі всієї кількості респондентів 55% вважають, що потрібно надавати прохачам притулку платіжні картки замість грошової допомоги. Джерело

К большому сожалению, все больше людей, называющих себя "специалистами" ставит на первое место деньги, а не ситуацию человека. Вчерашнее твое сообщение - яркий пример такого подхода таких "специалистов".

Прислал мой друг и партнер по иммиграции: "Новый бизнес. Полно таких объявлений в FB в укр группах". Лицензированный консультант по иммиграционному законодательстве Соединенного королевства Великобритании и Северной Ирландии...Кузя. Агентство "Милости простим".

Повідомлення, які не стосуються назви теми: "Новини з питань в'їзду та перебування в ЄС/Шенгенській зоні", були видалені без можливості відновлення. Не варто на форумі розводити флуд.

Як ЄС перевіряє доходи українських біженців: юрист розкрив деталі Влада країн ЄС має повне право запросити у біженців інформацію про їх доходи та фінансове становище в Україні Українських біженців у ЄС змусять показати всі свої статки, зокрема й ті, які вони мають на батьківщині. При цьому можна припустити, що багато одержувачів соцдопомоги від європейських країн її позбавлять. Про це, зокрема, говорить партнер консалтингового агентства SKS Steuerberatung із Німеччини Дмитро Сонкін, пише Новини.LIVE. «Це нормальна практика. У контролюючих органів країн перебування українських біженців є підстави вважати, що українські біженці не повністю розкрили інформацію про свої доходи та майно. Виплата ж соціальної допомоги передбачає відсутність майна та доходів. При цьому в кожній країні визначено відповідні межі вартості допустимого майна та доходів», –зазначив німецький юрист Дмитро Сонкін. У контролюючих органів європейських країн, у яких перебувають наші співвітчизники, виникли сумніви, що українські біженці живуть лише на ті кошти, які їм виплачує країна, яка приймає. Тому вони почали масово надсилати біженцям запити про надання банківських виписок з їхніх рахунків за останні три місяці. «Україна практично з усіма країнами Європейського Союзу підписала угоди про обмін податковими та банківськими даними. Наскільки я знаю, в Україні ці угоди ще не набули активної фази виконання через війну. Але вони можуть почати діяти теоретично будь-якої миті», – вважає Дмитро Сонкін. Влада країн ЄС має повне право запросити у біженців, яким вони надали притулок і виплачують соціальну допомогу, інформацію про їх доходи та фінансове становище в Україні, зазначає експерт. У разі, якщо біженець протестуватиме або заперечуватиме наявність у нього банківського рахунку, все можна легко перевірити і без нього. Між Україною та більшістю країн ЄС укладено двосторонні угоди щодо обміну інформацією про платників податків. Аналогічно відбувається обмін інформацією та з Пенсійним фондом. Таким чином, якщо українці самі відмовляться надавати запитану інформацію, то контролюючі органи європейських країн можуть отримати її у ДПС України та ПФУ. І навіть більше того,якщо перевіряючі органи дізнаються про можливу наявність у біженця банківських рахунків або істотних доходів, і запитають у людини відповідну інформацію, але отримають відмову в її наданні, тоді вони мають право зупинити платежі та вимагати повернути отримані соціальні виплати. «Щоб не повертати раніше отримані суми допомоги, українець має довести, що не мав інших доходів. Або, наприклад, надати витяги з банківських рахунків», – коментує юрист. Джерело

ДЛЯ УКРАЇНЦІВ ДІЯТИМУТЬ НОВІ ПРАВИЛА ПЕРЕТИНУ КОРДОНУ З КРАЇНАМИ ЄС Для перетину кордону необхідно мати спеціальний документ-дозвіл Для українців запровадять зміни у правила перетину кордону з країнами ЄС, передає "Дивогляд" із посиланням на Euronews Travel. Ідеться про запуск нової автоматизованої системи в'їзду-виїзду до/з ЄС (EES) для Великої Британії та решти 60 країн, що не входять до складу ЄС. Серед них і Україна. Після активізації нової системи, усі мандрівники самостійно скануватимуть свої паспорти та проїзні документи, коли перетинатимуть зовнішній кордон ЄС. Водночас, це правило не поширюватиметься на законних резидентів або власників довгострокових віз. "Система зареєструє ім’я мандрівника, його біометричні дані, а також дату та місце в’їзду та виїзду. Сканування обличчя та дані відбитків пальців зберігатимуться в електронній базі протягом трьох років після кожної поїздки", – йдеться у повідомленні. Для перетину кордону необхідно мати документ ETIAS, який надає дозвіл на в'їзд: до усіх країн ЄС, крім Кіпру та Ірландії; у чотири країни Шенгенської зони, що не входять до ЄС: Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію та Швейцарію. Заявку на отримання дозволу на в'їзд ETIAS необхідно подати до того, як ви придбаєте квиток на транспорт до ЄС, або забронюєте житло. Ваші паспортні дані повинні збігатися з тими, які ви зазначили у своєму дозволі. Систему EES запроваджують з метою посилення безпеки на державному кордоні та ідентифікації туристів, які перевищують дозволений час перебування в Шенгенській зоні. Джерело

В Україні хочуть дозволити подвійне громадянство, але є нюанс Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба виступив за подвійне громадянство в Україні, але з обмеженнями. Джерело: Заява Кулеби до Світового конгресу українців Подробиці: Голова МЗС переконаний в необхідності запровадження множинного громадянства, поступово, починаючи з дружніх країн-союзниць. Втім, за словами Кулеби, мають бути винятки, що стосуються заборони на будь-яке подвійне громадянство з РФ або недружніми країнами Цитата: "Я твердо переконаний в необхідності запровадження множинного громадянства. Маємо керуватися не страхом роздачі чужих паспортів в Україні, а силою українського паспорта в Україні та у світі. Звісно, ця політика має втілюватися розумно". Що відомо Ще у 2021 році президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради п'ять законопроєктів щодо множинного громадянства. В одному із запропонованих законопроєктів зазначається, що для громадян України, які мають та інше громадянство, буде низка обмежень. Такі громадяни не можуть бути членами партій, виборчих комісій із референдуму, офіційними спостерігачами; керівниками на об'єктах державної власності, які мають стратегічне значення; на посадах, пов'язаних із виконанням функцій держави. Також таким громадянам пропонують заборонити отримання доступу до держтаємниці. Крім того, люди з множинним громадянством не зможуть ставати суддями та митниками та мають подавати декларації про подвійне громадянство. Однак усі 5 законопроєктів із зазначеними вище пунктами були лише зареєстровані у Верховній Раді та досі не розглядалися у залі парламенту. Джерело

Українцям у Європі готові доплачувати за повернення на Батьківщину: скільки та в яких країнах Низка країн, які прийняли велику кількість біженців з України, роздумують про запровадження спеціальних доплат українцям, які повертаються на Батьківщину. Такі виплати вже здійснює Норвегія, але також планують розпочати Швейцарія, Чехія та Ірландія. Максимальні суми збираються платити тим, хто їде зі Швейцарії, – до 4,3 тис. доларів. OBOZ.UA розповідає, на які виїзні виплати зможуть розраховувати українці у Європі. Норвегія Програма репатріації вже провадиться норвезьким імміграційним управлінням (UDI). Українцям платять близько 1500 доларів (17,5 тис. крон) як компенсацію витрат, пов'язаних з поверненням додому. Транспорт при цьому не забезпечується. Допомогу виплачують тим, хто має статус колективного захисту або отримав дозвіл на проживання з гуманітарних міркувань. Гроші не видають тим, хто отримав громадянство Норвегії, і водночас вирішив повернутися на Батьківщину. Щоби претендувати на виплату, потрібно залишити заявку на посилання. Доведеться також надати документи, які підтвердять, що українець справді планує шлях додому. Це опис маршруту поїздки, копії квитків або декларація про поїздку на власному автомобілі. Якщо біженцю доведеться знову приїхати до Норвегії, допомогу треба буде повернути. Фінальна сума залежить від того, як довго людина перебувала в Україні. Так, якщо повернутися до Норвегії менш як за рік, віддати доведеться близько 1300 доларів (15 тис. крон). А якщо провести на Батьківщині понад два роки, повертати гроші взагалі не доведеться. "Якщо ви переїжджаєте назад до Норвегії через те, що вам довелося тікати від утисків на Батьківщині, ви можете подати заяву на звільнення від повернення допомоги", – уточнили в UDI. Швейцарія Програма виплат, як планується, запрацює з 2024 року. Йдеться про суми від 1000 до 4000 швейцарських франків (1090-4355 доларів) на людину залежно від етапу від'їзду. Гроші пропонують виплачувати тим українцям, які захочуть полишити країну раніше за термін закінчення права на перебування. Тобто що більше часу залишилося до кінця терміну, то вищою буде компенсація. Транспорт також не буде забезпечено. Тому влада Швейцарії пропонує давати українцям 6-9 місяців на виїзд – щоб люди могли спокійно спланувати логістику, зокрема вирішити, як перевезти речі. Чехія Країна, в якій перебуває близько 360 тис. українців зі статусом тимчасового захисту, також розробила програму добровільного повернення біженців додому. Статус тимчасового захисту діє до кінця березня 2025 року. Тим, хто збереться залишити країну раніше цього терміну, відшкодовуватимуть "частину витрат". Про які точно суми йдеться, поки що невідомо. Ірландія Аналогічна ситуація й у Ірландії – програма виїзних виплат перебуває у розробці. Суми, як і у випадку з Чехією, поки що не розраховані. При цьому в уряді Ірландії наголошують, що фінансова допомога розрахована на тих українців, у яких залишилося вціліле житло на Батьківщині. На думку ірландської влади, повернутися таким людям заважають, зокрема, фінансові труднощі, з чим їм і хочуть допомогти. Як повідомляв OBOZ.UA, повернення біженців в Україну є важливою умовою для того, щоб не допустити кризу на ринку праці. Адже в Україні вже планується дефіцит кадрів, який, за розрахунками аналітиків, у майбутньому лише посилиться. Джерело

Ще одна країна обіцяє українцям гроші за повернення додому Мова йде про 17 500 норвезьких крон. Норвегія може надати грошову допомогу громадянам України, які бажають повернутися додому. Про це повідомляється на сайті Імміграційного управління Норвегії. "Якщо ви маєте дійсний дозвіл на проживання в Норвегії, але зараз бажаєте повернутися на батьківщину, ви можете подати заявку на отримання гранту від норвезької влади. Вам має бути надано колективний захист або дозвіл на проживання на підставі вагомих гуманітарних міркувань, або ви отримали дозвіл на сімейну імміграцію разом з особою, яка належить до однієї з цих груп", - пояснюють вони. Так, українці можуть отримати 17 500 норвезьких крон (близько 58 тисяч гривень) готівкою для повернення додому та облаштування в Україні. Водночас Норвегія не може допомогти з транспортом. Зазначається, що гроші потрібно буде повернути, якщо людина вирішить повернутися до Норвегії. "Якщо ви повернетеся до Норвегії, ви повинні виплатити всю або частину грошової підтримки, яку ви отримали, коли покинули Норвегію. Сума, яку ви повинні повернути, залежить від того, як довго ви залишалися у своїй країні", - ідеться в повідомленні. Схожі ініціативи в інших країнах Нагадаємо, ще влітку минулого року країнам ЄС запропонували виділяти гроші не лише на підтримку біженців, а й на заохочення повернутися додому. Раніше Чехія готувала програму, які передбачає надання допомоги та відшкодування частини витрат біженцям з України, які вирішать повернутися. Згодом стало відомо про подібні програми у Швейцарії та Ірландії. Джерело

Німеччина намагається зробити більш доступним для українців свій ринок праці Уряд Німеччини закликав місцеві компанії послабити вимоги до знання німецької мови українськими біженцями та запропонувати їм додаткове навчання. Джерело: "Європейська правда" з посиланням на Reuters Деталі: Уряд сподівається заручитися підтримкою компаній, агентств з працевлаштування та асоціацій, які взяли на себе добровільні зобов'язання, і призначив спеціального представника Федерального агентства з працевлаштування Даніеля Терценбаха для зв'язку з ними. Європейські країни не в повній мірі скористалися можливістю заповнити дефіцит робочої сили, спричинений прибуттям українських біженців з минулого року, незважаючи на те, що багато з тих, хто тікає від війни, мають високу освіту або вкрай необхідні навички. Німецька економіка гостро потребує робочої сили та кваліфікованих працівників, заявив у середу міністр праці Губертус Гайль. "Робота також веде до інтеграції", – зазначив він. За даними Федерального агентства зайнятості, рівень зайнятості українців у Німеччині наразі становить 19%. "Але цього далеко не достатньо", – сказав Гайль. Виступаючи на тому ж заході, Терценбах сказав, що хоче встановити, які муніципалітети мають найбільше дитячих садків, щоб цілеспрямовано залучати матерів до роботи. Нові кроки спрямовані на надання допомоги, зокрема, десяткам тисяч українських біженців, які закінчили або збираються закінчити інтеграційні курси, запропоновані німецьким урядом. Очікується, що після закінчення таких курсів біженці шукатимуть роботу, інакше вони ризикують втратити державну допомогу. Центри зайнятості покликані допомогти знайти потрібних працівників з відповідною кваліфікацією. З початку російського вторгнення в лютому 2022 року понад мільйон людей з України шукали захисту в Німеччині. Згідно з урядовими даними, у липні в Німеччині налічувалося близько 196 600 працевлаштованих громадян України, з яких 154 600 працювали за умови сплати внесків на соціальне страхування, а 42 000 були зайняті на низькооплачуваній роботі або на умовах неповного робочого дня. Станом на вересень у Німеччині налічувалося 205 970 безробітних українців. Джерело Шольц наполягає на більших масштабах депортації нелегалів з Німеччини Німецький канцлер Олаф Шольц заявив, що для скорочення нелегальної міграції владі доведеться масово депортувати тих, хто не має права залишатися в Німеччині. Про це він сказав в інтерв’ю Spiegel, повідомляє "Європейська правда". Уряд несе відповідальність "за те, щоб наше суспільство функціонувало", а це передбачає й "певну жорсткість", зауважив німецький канцлер. "Ми повинні нарешті депортувати у більших масштабах тих, хто не має права залишатися в Німеччині", – додав Шольц. За його словами, ті, хто не може посилатися на підстави для захисту і не має перспектив залишитися, повинні виїхати. Канцлер підкреслив, що Німеччина повинна бути відкритою і сучасною, "тому що ми потребуємо працівників з інших країн", однак, за його словами, "ми маємо право визначати, кого ми хочемо прийняти". "І незалежно від цього ми маємо право пропонувати захист усім тим, хто рятується від політичних переслідувань, хто тікає від війни і смерті", – резюмував Шольц. Раніше Шольц заявив, що ключовим інструментом у зменшенні напливу мігрантів до Європи є угоди про репатріацію з третіми країнами, та розкритикував лідерів інших держав за те, що вони борються з проблемою "жорсткою риторикою". 16 жовтня уряд Німеччини запровадив тимчасовий внутрішній прикордонний контроль на сухопутних кордонах з Польщею, Чехією та Швейцарією через міграційні проблеми. Уряд Німеччини також розробив законодавство для полегшення депортації мігрантів, яким не погодили заявку на притулок. Джерело

В Євросоюзі готові запровадити цифровізацію візових процедур у Шенгенській зоні Такий крок зробить швидшим та дешевшим процес подачі заявки на візу, а також безпечнішим, бо заяви будуть криптографічно підписані і їх буде складніше підробити. В Європейському Союзі зробили передостанній крок для запровадження цифровізації візових процедур у Шенгенській зоні. Як повідомляє брюссельське видання Euractiv, Європейський парламент формально схвалив домовленості головних інституцій ЄС про цифровізацію віз у Шенгенській зоні. Це є передостаннім кроком до набуття чинності відповідного законодавчого акту. Наступним кроком має стати затвердження з боку міністрів країн-членів ЄС на засіданні Ради ЄС, яке має відбутися 12 листопада. Передбачається, що нові правила ЄС цифровізують заявку на отримання віз для відвідування Шенгенської зони від громадян третіх країн, а також громадян країн-членів ЄС, які не входять до Шенгенської зони. Законотворці Євросоюзу переконані, що такий крок зробить швидшим та дешевшим процес подачі заявки на візу, а також безпечнішим, бо заяви будуть криптографічно підписані і їх буде складніше підробити. "Європа наразі відстає від наших друзів у питанні цифрових візових процедур. Завдяки цієї реформи ми надолужимо втрачене і увесь процес стане дешевшим та легшим для заявників", - сказав доповідач і депутат Європарламенту Матяж Немец від політичної групи "Прогресивний альянс соціалістів і демократів". Планується, що подача цифрових віз буде відбуватися через єдину онлайн-платформу. В інституціях Євросоюзу угоди щодо цієї регуляції вдалося досягти у червні. Під час переговорів Європарламенту вдалося відстояти позицію, що у випадку, коли заявники матимуть перешкоди у доступі до інтернету, паперові заявки теж будуть можливими. У фінальному тексті також є положення про обслуговування людей з мовними бар'єрами або обмеженими можливостями для того, аби зробити процес подачі заявки доступним для кожного. Такі країни-члени ЄС як Болгарія і Румунія, які не є членами Шенгенської зони, також будуть у виграші від нового законодавства, бо румунські і болгарські візи теж будуть оцифровані і цим країнам не треба буде робити заявку для отримання Шенгенських віз. Якщо цей законодавчий акт буде затверджений міністрами на засіданні Раи ЄС у листопаді, його опублікують в офіційному журналі ЄС і він набуде чинності після двадцятого дня публікації. Цей законодавчий акт стане обов'язковим після семи років з часу його затвердження. Джерела у Європарламенті повідомили, що обов'язкового характеру цей законодавчий акт має набути приблизно у 2031 або 2032 році. На добровільній основі він діятиме з 2025 року. Візова політика ЄС Нещодавні виклики в області міграції та безпеки істотно змінили контекст візової політики Євросоюзу. Крім того, пандемія COVID-19 значно сповільнила візові операції та створила потребу в додаткових цифрових процедурах. Водночас технологічні розробки надають нові функції безпеки та можливості зробити процедури більш плавними та ефективними як для заявників на візу, так і для національних органів влади. Восени 2022 року Латвія, Литва та Естонія закрили в'їзд для росіян, в тому числі для тих, що мають шенгенські візи, які були видані іншими державами. Громадяни РФ могли отримувати, наприклад, гуманітарні візи. Джерело

ЄС офіційно продовжив тимчасовий захист для українських біженців до 2025 року Європейський Союз остаточно продовжив тимчасовий захист для біженців з України до 4 березня 2025 року. Про це повідомляє прес-службу Єврокомісії. 27 вересня 2023 року міністри країн ЄС досягли політичної домовленості про продовження тимчасового захисту до 4 березня 2025 року. Остаточне рішення було ухвалено сьогодні. Що таке тимчасовий захист 4 березня 2022 року Євросоюз активував директиву про тимчасовий захист. Це такий механізм ЄС, який задіюють у виняткових обставинах масового припливу для забезпечення колективного захисту переміщених осіб та зменшення тиску на національні системи надання притулку країн ЄС. Зазначимо, що загалом 4,1 млн біженців з України зареєстровані для отримання тимчасового захисту або аналогічних схем в ЄС. Тимчасовий захист дозволяє переміщеним особам з України користуватися узгодженим набором прав у ЄС, зокрема: доступом до житла, доступом до ринку праці медичною допомогою доступом до освіти для дітей Нагадаємо, як повідомляла раніше група “ІС”, Естонія змінює умови тимчасового захисту українським біженцям. Джерело

Spanish presidency eyes December vote to decide Schengen accession of Romania and Bulgaria The long-running impasse over the Schengen accession of Romania and Bulgaria might be put to a new vote in early December. This is at least the intention of Spain, the country that currently holds the six-month rotating presidency of the Council of the EU and sets the political agenda. Accepting new members into the Schengen Area, where border controls have been abolished, requires the unanimous endorsement by the Justice and Home Affairs Council (JHA), which gathers interior ministers from the 27 member states. The last JHA meeting under the auspices of the Spanish presidency is scheduled to take place on 5 and 6 of December. "We hope that during the last (JHA) Council of the Spanish presidency in December this will become a reality," said Fernando Grande-Marlaska, Spain's acting interior minister on Thursday morning, noting the Schengen accession of Romania and Bulgaria was a "priority" of the Spanish presidency. "I'm sure it's going to be possible. We're going to do (our) best for December to get an agreement. We're trying to reach that agreement and I cross my fingers, but we're working very hard on it," Grande-Marlaska added, before heading into the JHA meeting. Romania and Bulgaria have long been denied entry into the Schengen Area, one of the most tangible achievements of European integration. The passport-free zone encompasses 27 countries, including 23 EU members, and over 423 million citizens. The European Commission, which examines new applications, has said since 2011 that both Romania and Bulgaria have met all criteria to join Schengen, such as sharing of security information, police cooperation and border management. The Commission's president, Ursula von der Leyen, issued a new appeal for membership during her annual State of the European Union speech in September. "They have proved it: Bulgaria and Romania are part of our Schengen area. So let us finally bring them in – without any further delay," von der Leyen said. But Austria is standing in the way. The country says the persistently high number of irregular border crossings at the EU's external borders, estimated to be about 232,350 in the first eight months of 2023, is an argument strong enough to delay further enlargement of Schengen. An increasing number of member states, like Austria, Germany, Poland and the Czech Republic, have introduced temporary border controls to stem the flow of asylum seekers who arrive in frontline states and later move northwards. "Our position is that the Schengen system as a whole does not work, therefore, we are not open to its expansion," Austrian Interior Minister Gerhard Karner said in August. Austria's position has been frontally contested by Romania and Bulgaria, who argue their territories are not part of either the Western Balkan or the Central Mediterranean route, the ones that register the majority of migrant movements. The issue is highly sensitive in both countries, as their exclusion creates the impression of a discriminatory two-tier integration project. Nevertheless, due to the unanimous voting rules, Austria has managed to single-handedly block the process. During a dramatic vote last December, the country denied Romania's ambitions, triggering a furious reaction from President Klaus Iohannis. Austria, together with the Netherlands, also opposed Bulgaria's bid. Adding fuel to the fire was the fact that during that same high-stakes vote, Croatia was accepted as the 27th member of the Schengen. Since then, all eyes have been on Vienna in anticipation of a sign of change. Patience, however, is running thin: Romania has even threatened to bring Austria before the European Court of Justice to contest the recurring veto. "We're working with Austria, we're working with all the 27 member states and I think at the end we're going to be successful," Grande-Marlaska said on Thursday morning. Asked if Austria was still putting up resistance, Grande-Marlaska said: "Yes, but we're trying to move forward." Джерело

Напоминаю всем, как главный модератор форума, о Правилах форума, а так же о необходимости их соблюдать.

1. Прямого - точно нет. 2. Клиенты добирались через Турция-Молдова-Украина.

Жінка прийшла на форум виключно, щоб рекламувати своє бюро перекладів. Все інше – її не цікавить. Так що пані та панове просто розслабтеся. Довелося трохи підкоригувати її профіль, щоб не здійснювалася несанкціонована реклама

10 КРАЇН СВІТУ, ДЕ НАЙСКЛАДНІШЕ ОТРИМАТИ ГРОМАДЯНСТВО: ЯКІ УМОВИ Деякі з умов здаються нереальними для виконання. Отримання громадянства, особливо шляхом натуралізації, є складним завданням у багатьох країнах. Різні обставини можуть спричинити труднощі, роблячи отримання громадянства складною і трудомісткою процедурою. 10 країн світу опинилися в топі за складністю отримання громадянства, пише Jagran Josh. Серед факторів: вимоги до тривалого проживання, володіння мовою та культурні й релігійні фактори. Топ-10 країн, де найскладніше отримати громадянство: Катар, Ватикан, Ліхтенштейн, Бутан, Саудівська Аравія, Кувейт, Швейцарія, Китай, Північна Корея, Японія. Катар Катар, розташований у Перській затоці і знаний своїм величезним багатством, що ґрунтується на газовій промисловості, відомий суворими вимогами для отримання громадянства. Щоб стати громадянином Катару як іноземець, необхідно безперервно проживати у країні протягом 25 років. Обов'язковими умовами є знання арабської мови, чиста поведінка та підтвердження достатніх фінансових ресурсів для підтримки себе. Більше того, згідно із законами Катару, вони не допускають подвійного громадянства, що потребує відмови від оригінального паспорта. Додатковим критерієм є ймовірне прийняття ісламу, що робить Катар однією з найскладніших країн світу для набуття громадянства. Ватикан Ватикан, найменша суверенна держава у світі, може похвалитися невеликим населенням, яке становить близько 450 громадян. Причиною є суворі правила громадянства. Ватикан надає його лише за трьох виняткових обставин: якщо людина є кардиналом, який проживає у Ватикані або Римі, служить дипломатом, який представляє Святий Престол, або проживає у Ватикані через роботу в католицькій церкві. Ці специфічні умови роблять Ватикан однією з найскладніших країн світу для отримання громадянства. Ліхтенштейн Розташована між Австрією та Швейцарією, багата мікродержава Ліхтенштейн із населенням близько 40 000 осіб потребує тривалого періоду часу для отримання громадянства. Згідно зі звітом Інституту Ліхтенштейну, науково-дослідного центру та академічної установи в Бендерні, що в Гампріні, Ліхтенштейн, іноземці повинні прожити не менше 30 років, перш ніж вони зможуть подати заяву на натуралізацію. Однак цей період можна скоротити до 10 років шляхом схвалення спільноти або укладання шлюбу. Як альтернатива, шлюб із громадянином Ліхтенштейну може прискорити процес, дозволяючи отримати громадянство всього через п'ять років. Бутан У віддаленому гімалайському королівстві Бутан діють суворі правила в'їзду для туристів, а отримати громадянство ще складніше. Іноземці, які бажають отримати бутанське громадянство, за умови, що не мають батьків-бутанців, повинні прожити в країні не менш ніж 20 років перед поданням заяви. Відповідно до Закону про Бутанських громадян 1985 року, іноземці мають демонструвати бездоганну поведінку в цей час, утримуючись від будь-яких негативних висловлювань на адресу бутанської монархії. Влада Бутану зберігає за собою право відхиляти заяви про надання громадянства без пояснення причин, а громадянство може бути відкликане, якщо в майбутньому люди несприятливо відгукуватимуться про короля чи країну. Саудівська Аравія Саудівська Аравія, багата на нафту країна, в якій розташовані Мекка й Медіна, найсвятіші місця ісламу, має величезні перешкоди для тих, хто шукає громадянство. Потенційні кандидати повинні проживати в країні не менше 10 років та вільно володіти арабською мовою. Крім того, на офіційному сайті уряду Саудівської Аравії обов'язковими умовами є відсутність судимості та суб'єктивна оцінка того, що вас "загалом вважають моральними". Остаточне рішення щодо заяв на отримання громадянства залишається за міністром внутрішніх справ. Ба більше, Саудівська Аравія не визнає подвійного громадянства, що потребує відмови від оригінального паспорта. Кувейт Сусідній із Саудівською Аравією Кувейт, ще одна багата на нафту країна, повторює суворі критерії набуття громадянства свого сусіда. Національний закон Кувейту 1959 року свідчить, що для того, аби мати право на натуралізацію, люди повинні проживати в Кувейті не менше 20 років, вільно володіти арабською мовою і сповідувати ісламську віру або за народженням, або прийняттям. Як і багато держав Перської затоки, Кувейт не визнає подвійне громадянство, що сприяє його репутації однієї з найскладніших країн світу для отримання громадянства. Швейцарія Швейцарія, відома своїми приголомшливими пейзажами та високою якістю життя, має один із найсуворіших процесів отримання громадянства в Європі. Іноземці, які бажають стати громадянами країни, повинні проживати в країні не менше 10 років і мати дозвіл на проживання категорії "С". Знання однієї з національних мов Швейцарії (німецької, французької, італійської чи ретороманської) є обов'язковим. На офіційному вебсайті Державного секретаріату Швейцарії з міграції йдеться, що процес натуралізації містить декілька етапів затвердження на федеральному, кантональному та общинному рівнях, кожен з яких має різні вимоги. Прихильність Швейцарії до цих суворих критеріїв сприяє її репутації як однієї з найскладніших країн світу для отримання громадянства. Китай Китай також накладає величезні бар'єри на отримання іноземного громадянства. Закон про китайське громадянство, як згадує Департамент імміграції, надає іноземцям обмежені можливості для отримання громадянства, переважно через сімейні зв'язки або інші законні причини. Закон залишається навмисно розпливчастим, що ускладнює управління процесом. Крім того, в законі не передбачений конкретний термін проживання. Складні вимоги до громадянства Китаю утримують більшість іноземців від його набуття. Північна Корея Північна Корея, потайлива та ізольована країна, яку часто називають королівством-самітником, має один із найзагадковіших процесів отримання громадянства. Хоча критерії набуття північнокорейського громадянства недостатньо документовані, у звіті, опублікованому Південним методистським університетом у Техасі, йдеться, що відповідальність за надання громадянства несе Президія Верховного народного зібрання. Ба більше, Північна Корея не визнає подвійне громадянство. Японія Японія, яка має один із найпотужніших паспортів у світі, підтримує суворі вимоги до натуралізації. Іноземці повинні проживати в Японії безперервно протягом не менше п'яти років і демонструвати "порядну поведінку". Здатність утримувати себе у Японії має значення, а участь у організаціях, які виступають за повалення японського уряду, позбавляє людей права натуралізації. Японія не визнає подвійне громадянство, але вимоги до мови відносно м'які та вимагають Джерело

Дама, судя по всему самоустранилась, после того, как ей начали задавать конкретные вопросы специалисты. Очень не хочется, чтобы людей обманывали (хотя каждый человек кузнец своего несчастья) и наживались на людских трагедиях, а особенно в нынешнее время.

Т.о. Вы подтверждаете, что СНАЧАЛА получается разрешение на работу, на основании которого делается виза и только потом человек приступает к работе?

Вот только СНАЧАЛА документу на работу и только потом можно работать. В противном случае - нелегальная работа со всеми исходящими негативными последствиями.