fregat222

Волшебная карта помогает от лже-беженцев Беженцы, которым выдали специальные банковские карты вместо наличных денег, начали сами уезжать из Германии Пока федеральное правительство только обсуждает возможность введения банковских карт для беженцев, в округе Грайц (земля Тюрингия) уже начали их выдавать. Всего мигрантам вручили около 200 платежных карт, к концу месяца их выдадут остальным 740 беженцам. По информации BILD, в нескольких федеральных землях проанализировали эту практику и начали консультироваться по поводу того, как создать такую же систему. «Настроение в стране очень накалённое. У нас нет социального жилья из-за того, что всё оно досталось просителям убежища. Нехорошо, если они разгуливают с несколькими сотнями евро в кошельках. Переход на банковские карты не является необоснованным ограничением. Закон обязывает беженцев в течение первых трех месяцев находиться только в том районе, куда они были направлены», — заявил представитель местных властей Мартин Швайнсбург. Около 15 беженцев после введения новых правил уже заявили, что им нужны наличные, а не карта, и согласились уехать из Германии. По данным BILD, число депортированных из округа Грайц увеличилось в разы. «Банковская карта позволяет отделить зёрна от плевел. Тех, кому действительно нужно убежище, не волнует способ оплаты: они покупают на пособия одежду и еду. Но некоторые, особенно молодые люди, используют пособие для покупки новых мобильных телефонов», — говорит руководитель службы поддержки беженцев Дагмар Пёланд. Система устроена так, что беженцы — в основном из Сирии и Афганистана — получают карту, которая ежемесячно пополняется районной администрацией. Покупки можно совершать везде, однако карты действуют только в конкретном регионе. К тому же банковские переводы (например, на родину или на погашение кредитов) невозможны. В Берлине уже думают над внедрением подобной карты и называют срок ее появления- март 2024. Поразительно, что эта мера не была принята в 2015-16 гг и не обсуждалась в начале прошлого года, когда наплыв мигрантов стал расти, как волна. Джерело

Посольство пояснило, що тимчасовий захист для українців у Польщі поки не продовжили Посольство України у Польщі пояснило, що опубліковане польською владою оголошення про продовження дії посвідок про тимчасовий захист не стосувалося громадян України, які мають в країні тимчасовий захист на основі спеціального закону. Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться у роз’ясненні посольства, опублікованому в офіційному Facebook. Посольство пояснило, що оголошення Управління у справах іноземців, яке переважно зрозуміли як продовження дії тимчасового статусу для українців, не стосувалося осіб, що мають PESEL зі статусом UKR, і не означає продовження дії тимчасового захисту громадян України, які отримали цей статус на основі спеціального закону від 12 березня 2022 року. У коментарі "Радіо Свобода" у посольстві додатково розтлумачили, що це рішення стосується осіб без громадянства або громадян третіх країн – крім України, – які можуть довести, що до 24 лютого 2022 року вони легально проживали в Україні на підставі дійсної посвідки на постійне проживання, виданої відповідно до законодавства України, і не можуть безпечно повернутися до своєї країни або регіону походження. Також цей документ продовжує захист до 2025 року особам без громадянства або громадянам третіх країн, крім України (та членам їхніх сімей), які станом на 24 лютого 2022 року мали міжнародний захист або еквівалентний національний захист в Україні. За інформацією польського видання Dziennik Gazeta Prawna, рішення для продовження тимчасового захисту саме для українців ще у роботі, документ найближчими тижнями передадуть на схвалення до Сейму. Визначеність щодо подальшого перебування у Польщі українців з тимчасовим захистом дуже турбує не лише їх самих, але й роботодавців, у яких вони працюють. Джерело

На українських біженців у Чехії чекають серйозні зміни Чехія вважає, що дуже успішно впоралася з хвилею біженців до країни Уряд Чехії затвердив пріоритети щодо адаптації та інтеграції біженців з України на 2024 та наступні роки. Про це на пресконференції за підсумками засідання Кабінету міністрів заявив прем'єр-міністр країни Петро Фіала, пише Аdvokatni Denik. За його словами, заходи стосуються житла, працевлаштування та боротьби з дезінформацією. У тому числі має бути підготовлена процедура припинення дії або зміни форми тимчасового захисту осіб, що прибувають. Вирішенням цього питання займеться комітет міністрів під керівництвом заступника прем'єр-міністра та міністра праці та соціальних справ Маріана Юречки. Згідно з документом, основними пріоритетами інтеграції з 2023 року є боротьба з дезінформацією, підтримка довгострокового житла, забезпечення навчання чеській мові школярів та курсів для дорослих, підвищення доступності шкіл. А також доступ до системи державного медичного страхування, визнання професійної кваліфікації та гнучкі програми перепідготовки, просвітництво з питань прав та обов'язків біженців та підготовка режиму подальшої соціальної підтримки після закінчення дії статусу тимчасового захисту. Крім того, глава уряду зазначив, що Чехія дуже успішно впоралася з хвилею прибулих. Нині в країні налічується 364 тисячі українських біженців, більшість із них – жінки та діти. При цьому він повідомив, що 120 тис. прибулих влаштувалися на роботу і «внесли до бюджету близько 18 млрд крон, що важливо для їхнього прийняття та успішної інтеграції». До слова, у Чехії з 1 січня 2024 року набули чинності поправки до закону Lex Ukrajina, серед яких збільшення виплат на житло. При цьому термін безплатного проживання зменшиться до 90 днів для всіх біженців, пише ProUkrainu. Так, якщо житло зареєстровано, то на одну людину виплата складатиме 6 тис. крон (10 тис грн), а якщо не зареєстровано – 4,8 тис крон (приблизно 8 тис. грн). Обов’язкова умова отримання коштів – наявність підписаного документа про право користування квартирою з власником, тобто офіційного договору оренди. Також змінилася установа, яка надає безплатне житло – такі послуги надаватиме виключно KACPU в Остраві. Саме помешкання можу надати в інших краях, але розподілення відбуватиметься саме в Остраві, тож заяву треба подавати туди. Крім цього, біженці більше не зможуть обирати тип житла та регіон, де хочуть проживати. Нагадаємо, українцям, які знайшли собі тимчасовий притулок у Чехії, не треба витрачати багато часу на пошуки роботи. У цій країні є немало вакансій, на які залюбки беруть наших співвітчизників. Стало відомо, яку роботу в Чехії можна знайти українцям, не вдаючись до довгих пошуків. Джерело

Чому українські біженці насправді повертаються додому: дослідження Більшість українців, які повернулися, більше не планують виїжджати за кордон Дві треті українських біженців за кордоном хочуть повернутися в Україну в майбутньому. Більшість тих, хто вже повернувся, планують залишатися у своїй країні, пише аналітична платформа «Вокс Україна». Згідно з даними опитування, 63% тих, хто виїжджав, вже повернулися до України. 71% – до рідного міста, чверть – в інші області країни. Не планували повернення до своєї країни – 13%. Більшість із тих, хто повернувся, хотіли залишитися в Україні, лише 7% мали намір виїхати за кордон знову. Додому частіше поверталися неодружені біженці, ті, хто мав батьків в Україні, а також ті, хто віддалено працював на українські компанії. 9 з 10 біженців, що повернулися, зазначали вплив емоцій на прийняття рішення щодо повернення до України. Для 62% опитаних емоційні фактори були ключовими. На повернення біженців вплинули такі фактори: туга за домом – 58%; туга за Батьківщиною – 51%; туга за сім'єю – 41%; бажання дітей повернутися в Україну – 36%; відчуття самотності ("за кордоном нікому не потрібні") – 36%; бажання, щоб діти навчалися в Україні – 26%; можливість бути корисним для України та брати участь у відновленні – 27%; Водночас на рішення повернутися 84% українців вплинули й складнощі за кордоном – це стало ключовим фактором для кожного п'ятого респондента. Зокрема, серед проблем називалися відсутність свого житла, складнощі з працевлаштуванням, зниження рівня добробуту, гірша медицина, вивчення мови, відсутність друзів. Мешканці західних регіонів з більшою імовірністю планують залишитися. З меншою – ті, хто планував емігрувати ще до війни, а також ті, чий рівень добробуту за кордоном зріс. До слова, польська влада готується до можливої нової хвилі біженців з України. «Ми не можемо виключити, що російський наступ призведе до усунення фронту на Захід і призведе до того, що в Польщі з'являться ще мільйони українців, зокрема переважно жінки та діти», – заявив заступник міністра закордонних справ Польщі Анджей Шейн. Джерело

Бундестаг принял новый закон о гражданстве ФРГ Немецкие парламентарии одобрили в последнем чтении законопроект правительства о новых правилах получения паспорта ФРГ. Впредь эта процедура должна стать существенно быстрее и проще. Законопроект, упрощающий получение гражданства Германии, прошел последнее чтение в бундестаге в пятницу, 19 января. За него проголосовали 382 депутата, против - 234, воздержались - 23. Правительство ФРГ внесло в парламент проект поправок в закон о гражданстве еще 1 ноября 2023 года. 30 ноября в бундестаге прошло первое слушание правительственного законопроекта, позволяющего, помимо прочего, получить немецкий паспорт, не отказываясь от первого гражданства. Поправки должны вступить в силу через три месяца после официального опубликования - предположительно, 1 апреля. Ускоренное получение гражданства ФРГ и сохранение второго паспорта Одобренный законопроект призван ускорить натурализацию иностранцев в Германии: согласно поправкам, для этого потребуется прожить в стране пять лет вместо нынешних восьми. А при особых успехах в интеграции - хорошее знание немецкого языка и участие в волонтерской деятельности или профессиональные успехи и квалификация - будет достаточно и трех лет. Кроме того, иностранцам, принявшим гражданство Германии, разрешат сохранять также прежний паспорт. Дети иностранцев будут получать гражданство ФРГ без каких-либо дополнительных условий, если хотя бы один из родителей по меньшей мере пять лет живет в стране. Сейчас это происходит только при условии, что один из родителей проживает в Германии более восьми лет. МВД ФРГ: Реформа призвана привлечь специалистов С помощью реформы законодательства о гражданстве немецкие власти намерены, среди прочего, сделать Германию более привлекательной для квалифицированных специалистов. "Мы хотим, чтобы люди, которые уже давно являются частью нашего общества, также могли участвовать в формировании нашей страны демократическим путем. Нашей демократии нужны люди, которые отстаивают ее и делают ее сильной", - подчеркивала министр внутренних дел ФРГ Нэнси Фезер (Nancy Faeser) на презентации законопроекта в августе. Оппозиция критикует проект закона об упрощении получения гражданства Предлагаемая реформа закона о гражданстве вызвала резкую критику со стороны оппозиции в преддверии голосования в бундестаге. "Правительство собирается обесценить немецкое гражданство. Фактически это закон о девальвации гражданства", - заявил Александер Тром (Alexander Throm) из парламентской фракции консервативного блока ХДС/ХСС. По его мнению, реформа, которую продвигают социал-демократы, "зеленые" и либералы из СвДП, идет в совершенно неправильном направлении. В то время как другие страны, такие как Франция, ужесточают правила натурализации, Германия смягчает требования, подчеркнул Тром. Социал-демократы: Двойное гражданство в Германии имеет особое значение Зампредседателя фракции одной из правящих партий - СДПГ - Дирк Визе (Dirk Wiese) подчеркнул важность иммиграции для Германии. "Мы зависим от иммиграции, особенно учитывая большой дефицит рабочей силы и квалифицированных кадров, - сказал Визе. - В этих условиях введение двойного гражданства имеет особое значение. Нельзя, чтобы люди, которые платят здесь налоги, работают здесь, соблюдают все правила игры, не имели возможности выбирать, иметь право голоса". Джерело

Болгарія розраховує приєднатися до єврозони до кінця року: залишився один крок Болгарія розраховує до кінця поточного року приєднатися до єврозони – валютного союз держав-членів Європейського Союзу, які прийняли євро як свою національну валюту та єдиний законний платіжний засіб. Прем'єр-міністр країни Ніколай Денков повідомив, що для цього Болгарії залишилось виконати один останній критерій, що стосується рівня інфляції. Про це пише Болгарське телеграфне агентство (БТА). Інфляція в країні не має перевищувати 1,5% від трьох найнижчих показників у єврозоні. "Болгарія має один із найнижчих рівнів інфляції в регіоні, але порівняно з країнами єврозони, які у принципі мають низьку інфляцію, це створює труднощі", – пояснив премʼєр. За його словами, останнім часом рівень інфляції у Болгарії стрімко падає, зокрема за минулий місяць – більш ніж на 1%. Під час усіх розмов, які очільник уряду мав у Давосі та раніше з представниками Європейського центрального банку, з політиками, Європейською комісією, зазначалося, що якщо Болгарії вдасться впоратися з інфляцією, не буде проблем з її прийняттям до зони євро. Також обговорювався виняток, як із Хорватією, але він "має бути в межах розумного". "Немає жодних гарантій, що ми досягнемо успіху до літа, коли буде опублікований звіт, але я дуже впевнений, що до кінця року ми виконаємо цей критерій", – резюмував Денков. Джерело

Сунак зумів не допустити провалу ключового голосування щодо імміграційної політики Прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак у середу зміг не допустити заколоту серед членів своєї Консервативної партії, які виступали проти його плану відправляти шукачів притулку до Руанди. Про це, як пише "Європейська правда", повідомило агентство Reuters. Сунак здобув дорогу перемогу, яка, втім, послаблює його авторитет і поглиблює розбіжності в його партії. Він запропонував символічні компроміси тим, хто вимагав від нього посилення нового законопроєкту про боротьбу з нелегальною імміграцією. Цей крок, як побоювалися центристи, міг би порушити захист прав людини. Зрештою, лише 11 з майже 60 критиків законопроєкту у вівторок вирішили проголосувати проти документа у нижній палаті парламенту в третьому читанні. Деякі з критиків побоювалися, що якщо вони не підтримають проєкт, то можуть ненавмисно розвалити уряд. Оскільки консерватори відстають від опозиційної Лейбористської партії в опитуваннях громадської думки перед цьогорічними виборами, деякі законодавці були стурбовані відхиленням плану, який, на думку виборців, міг би зменшити нелегальну імміграцію. Це питання є критично важливим для деяких британців. "Ухвалення законопроєкту сьогодні ввечері знаменує собою важливий крок у нашому плані зупинити човни (з мігрантами, які перетинають Ла-Манш. – Ред.)", – заявив представник офісу Сунака. "У нас є план, ми досягли прогресу, і це знакове законодавство забезпечить нам рейси до Руанди, утримає людей від небезпечних подорожей через Ла-Манш і зупинить човни", – додав він. Хоча зрештою більшість консерваторів підтримали план Сунака, вони попередили його, що продовжуватимуть чинити на нього тиск, щоб зменшити імміграцію. Деякі консерватори звинувачують Сунака в тому, що він не зміг відновити популярність партії після заміни своєї попередниці Ліз Трасс у 2022 році. Але зіткнувшись з можливістю спровокувати дострокові вибори, вони вирішили, що голосувати проти нього було занадто далеко. Згідно з опитуванням громадської думки, проведеним YouGov та оприлюдненим у середині січня, консервативна партія прем'єр-міністра Великої Британії Ріші Сунака зазнає приголомшливої поразки на виборах, що мають пройти цього року. Джерело

Консульство України у Лондоні попередило біженців-чоловіків Консульство України у Лондоні звернулося до чоловіків щодо військового обліку Чоловіків призовного віку з України, які понад три місяці живуть у Великій Британії, закликали стати на військовий облік. У консульстві України у Лондоні зазначили, що не будуть обмежувати надання послуг українцям призовного віку. Про це повідомили у Telegram консульства. У повідомленні дипломати посилаються на вимоги Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету міністрів від 30 грудня 2022 року № 1487. Згідно з ним, військовозобовʼязані та резервісти мають: перебувати на військовому обліку у випадку виїзду за кордон на строк понад три місяці; впродовж семи днів з дня прибуття у Британію чоловіки повинні прийти до будь-якої дипломатичної установи України з паспортом та військово-обліковими документами для того, щоб стати на військовий облік. Там додали, що інформація про осіб віком від 18 до 65 років, які стають на тимчасовий облік у посольстві, одночасно включає їх до військового обліку. Цей облік стосується призовників, військовозобов'язаних та резервістів й ведеться відповідною установою. У консульстві також наголосили, що законодавством не встановлено обмежень для чоловіків призовного віку, які хочуть скористатися консульськими послугами. «Тобто інформація про те, що без документів з військкомату чоловіки не можуть оформити паспорт/доручення тощо, не відповідає дійсності», – додали у повідомленні. Джерело

Канада вынесла решение о выдаче гражданства осужденной в России антивоенной активистке Министр иммиграции Канады заявил, что российская антивоенная активистка получит канадское гражданство, несмотря на судимость в России, из-за которой она была снята с предыдущей церемонии. 30-летняя Мария Карташева живет в Оттаве с 2019 года. Она была осуждена по российскому закону, принятому вскоре после февраля 2022 года. Закон запрещает "публичное распространение заведомо ложной информации о действиях Вооруженных сил Российской Федерации". Ее осудили за две записи в блоге, сделанные в марте 2022 года, когда она разместила фотографии, выражая свой ужас перед бойней в Буче. Министр иностранных дел России отверг обвинения в зверствах в Буче. Согласно канадским иммиграционным правилам, если заявитель обвиняется в преступлении в другой стране, которое может быть подсудно в соответствии с Уголовным кодексом Канады, его заявление может быть отозвано или отклонено. Согласно декабрьскому письму Министерства иммиграции, беженцев и гражданства Канады (IRCC), преступление, совершенное ею в России, "приравнивается к ложным сведениям в соответствии с подразделом 372(1) Уголовного кодекса Канады". Из-за такой интерпретации ее не допустили к церемонии получения гражданства в мае. Теперь же министр иммиграции, беженцев и гражданства Канады (IRCC) Марк Миллер сообщил в социальных сетях, что Карташевой "не грозит депортация, и ее пригласили стать гражданкой Канады". Джерело

Скільки заробляють біженці у Польщі: нове дослідження У 2023 році біженці отримували зарплату у розмірі 3-4 тис. злотих До повномасштабної війни у Польщі було працевлаштовано 94% українських мігрантів, а під час війни – 64%. 2023 року майже половина українських біженців задекларувала свій заробіток у менш ніж у 3 тисячі злотих – 28 тис. грн. Про це йдеться у звіті Національного банку Польщі (НБП), що проаналізував аналітичний центр міжнародного агентства з працевлаштування Gremi Personal. «У 2023 році найчастіше українські біженці і довоєнні мігранти отримували зарплату у розмірі 3-4 тис. злотих (28-38 тис. грн), однак 49% біженців задекларували заробіток менше ніж у 3 тис. злотих», – йдеться у дослідженні. Зазначається, що середня чиста заробітна плата, отримана українцями у Польщі, сягає близько 33 тис. грн. Водночас щороку відбувається зростання заробітної плати біженців, що є наслідком рекордно низького рівня безробіття у Польщі та підвищенням рівня мінімальної заробітної плати. Згідно з опитуванням, яке проводилося НБП з 2019 року, середня заробітна плата мігрантів, які прибули до Польщі до початку війни, зросла у період з 2019 по 2022 рік приблизно на 38%, а в період з 2022 по 2023 рік – на 6%. Нагадаємо, кожен пʼятий біженець у Польщі – чоловік. Відповідне дослідження зробив Національний банк країни. Зазначається, що у 2023 році частка чоловіків трохи зросла. Як ідеться у дослідженні, до 2022 року співвідношення між жінками й чоловіками серед українських мігрантів становило 55% на 45%, а серед тих, хто в’їхав протягом останніх двох років, – 78% на 22% (наприкінці 2022 року чоловіків було 19%). Основним джерелом доходу для мігрантів з України є зарплата, але економічне становище біженців важче, ніж у довоєнних мігрантів. Інтеграція біженців на польський ринок праці сповільнилася порівняно з 2022 роком. Українські мігранти – добре освічені люди, але їхня заробітна плата більше залежить від галузі промисловості та моменту прибуття, аніж від рівня освіти. Також знання польської мови серед біженців за останній період теж покращилось. Лише 13% з них заявляють про незнання польської мови. У свою чергу майже 60% біженців, які переїхали до Польщі перед 2022 роком, вважають, що вони добре знають польську мову. До слова, у Польщі склали перелік професій, які будуть користуватися найбільшим попитом на ринку праці у 2024 році. Переважно це робота, пов’язана із фізичною працею. Є дефіцит 28 професій наступного року. Найбільшу нестачу кадрів відчуватиме будівельна галузь. Бракуватиме спеціалістів у транспортній галузі: водіїв вантажних автомобілів та автобусів, а також електриків і зварювальників. У 12 з 16 польських воєводств шукатимуть працівників складу. По всій Польщі потрібні лікарі, медсестри та акушерки, а також у більшості регіонів потрібні фізіотерапевти, масажисти і опікуни, які доглядають за людьми похилого віку та людьми з інвалідністю. Джерело

Потрібно зареєструватися до 15 березня: українцям, які виїхали за кордон, озвучили важливе попередження Громадянам України, які під час повномасштабного вторгнення перебувають за кордоном, пояснили, яку процедуру їм доведеться пройти вже у найближчі тижні. Насамперед вона стосується українських біженців, які отримали візу тимчасового захисту у Чехії. Наразі тимчасовий захист дійсний до 31 березня 2024 року. Аби і надалі легально перебувати в Чеській Республіці, доведеться продовжити цю візу. Для цього потрібно у січні пройти реєстрацію. Точну дату початку реєстрації в Чехії повідомлять згодом. Та наразі відомо, що вона триватиме до 15 березня. Однак є один важливий нюанс, про який попередили українців, — це стосується тільки тих, у кого термін дії тимчасового захисту закінчується 31 березня цього року. І не стосується тих українців, які мають візу толерантності. Віза толерантності, згідно з чеськими законами, продовжується автоматично. Також реєстрацію не доведеться проходити тим, у кого тимчасовий захист дійсний до 31 березня 2025 року. Це варто врахувати, аби потім нічого не наплутати. Джерело

Біженці штурмують Німеччину: з якої країни прохачів притулку найбільше Найбільшу групу біженців, які просять про притулок у Німеччині, складають вихідці із Сирії З проханням про надання притулку в Німеччині минулого року звернулося 351 915 осіб – у півтора рази більше, ніж 2022-го. Про це пише Федеральне відомство у справах міграції та біженців (BAMF). За даними відомства, кількість претендентів зросла на 51,1%. Найбільшу групу складають вихідці із Сирії – 104, 6 тис. осіб. За ними слідують прибулі з Туреччини (62,6 тис.), Афганістану (53,5 тис.), Іраку (12,3 тис.), Ірану (10,2 тис.), Грузії (9,3 тис.) і Росії (9 тис.). BAMF розглянув 261,6 тис заяв, задовольнивши більше половини (51,7%). Нагадаємо, українські біженці не повинні просити притулку у ФРН, їм, як правило, надається тимчасовий захист, зазначає відомство На кінець жовтня минулого року Німеччина прийняла близько 1,17 млн. українських біженців – більше, ніж будь-яка інша країна ЄС. До слова, наразі всі українські біженці, які виїхали після початку повномасштабних бойових дій до Німеччини, отримують допомогу від Джобцентру. Уряд ФРН із 1 січня 2024 року підвищує на 12% соціальну допомогу українцям, але деякі біженці можуть втратити виплати. Водночас міністр праці ФРН Хубертус Хайль оголосив: тим українцям, хто відмовився працювати, у перспективі взагалі скасують допомогу – принаймні на термін до двох місяці. Для людей, які перебувають на соцзабезпеченні, проте не працюють, держава покриватиме лише витрати на проживання та комунальні послуги. Після двох місяців центр зайнятості повинен знову оцінити ситуацію і запропонувати одержувачу допомогу і нову роботу. У разі відмови знову можуть застосовуватись санкції. Відповідний законопроєкт підготувало Міністерство праці під керівництвом Хайля: зараз він коригується урядом і незабаром надійде до Бундестагу. Швидше за все, нововведення набуде чинності на початку січня. Джерело

Українців чекають проблеми з житлом ще в одній країні Європи Місцеві ради деяких шотландських міст не отримали кошти для фінансування роботи готелів, у яких розміщені біженці з України, через що їх можуть змусити шукати інше житло. Про ситуацію, яка склалася, пише The Scotsman. Минулого року шотландський уряд виділив місцевій владі кошти, аби організувати тимчасове житло втікачам від війни в Україні, яких налічувалося майже 17,5 тисяч. Тепер же, через брак "зайвих" коштів, місцеві бюджети не отримають 10 мільйонів фунтів стерлінгів "субсидій". Ще у жовтні Конвенція місцевих органів влади Шотландії зверталась до уряду, висловивши стурбованість відсутністю фінансування на 2024 рік. Міністр соціальної справедливості Шотландії Ширлі-Енн Сомервіль на це відповіла, що формування регіонального бюджету було надзвичайно складним та потребувало "важких рішень". Наразі місцеві органи влади шотландських міст попереджають про можливість виселення біженців, натомість у Единбурзі заявили, що це збільшить рівень бездомності та спричинить "непередбачувані наслідки". Очікується, що наступного тижня представники місцевих влад проведуть зустріч із "профільним" урядовцем для пошуку шляхів вирішення ситуації. Нагадаємо, що частина консерваторів Великої Британії виступають за відставку чинного прем'єр-міністра Ріші Сунака і повернення його попередника Бориса Джонсона, що може врятувати Консервативну партію від поразки на наступних виборах у 2025 році. Джерело

Які зміни чекають на українських біженців у Євросоюзі 2024 року Деякі країни скорочують допомогу. Програми підтримки біженців з України постійно змінюються, а деякі з них європейська влада повністю анулює. Шотландія Кансіли у Шотландії більше не отримують грошей для оплати готелей українським біженцям. Якщо це питання ніяк не вирішиться, то українські біженці ризикують опинитись на вулиці. А ті, які ще не мають запрошення і не встигли переїхати, напевно, вже можуть і не їхати. Норвегія Уряд Норвегії напрацював рішення, як зробити її менш привабливою. Багато хто отримував виплати на дитину одноразово, наприкінці свого першого року у країні. Це становило близько 4 тисяч євро для родини з двома дітьми молодше 6 років. Але тепер це буде скорочено. Замість таких виплат сім’ї почнуть отримувати виплати на дитину після повного першого року, а потім щомісяця. Українські переселенці у Норвегії також матимуть обмеження щодо подорожей до України. І всі спочатку повинні будуть зареєструватися в центрі для біженців, перш ніж вирушати до інших частин країни. Раніше можна було обрати будь-яке місто і селити людей в готелях, проте більше такої можливості українці не мають. Ірландія В Ірландії буде скорочено термін перебування у тимчасовому житлі до 90 днів та знизить виплати до 38, 80 євро щотижня замість 220 євро, як це було раніше. Нідерланди У Нідерландах поки що не скорочують виплати, але вже активно це обговорюють. Вони вже використали 97% всіх можливостей для біженців, але люди продовжують їхати. Тимчасовий захист в Польщі 2024 року Тимчасовий захист для біженців з України в Польщі діятиме лише до 4 березня 2024 року. Наразі польський уряд не давав жодних оголошень про подовження дії особливого статусу для українців до 2025 року, однак, очікується, що відповідне рішення буде ухвалено у найближчі два місяці. Наразі для біженців діють ті ж самі правила, що й 2023 року. А саме, українці мають право на: безкоштовне житло впродовж 120 днів за програмою 40+ безкоштовне житло для вразливих категорій; багатодітні сім’ї, люди з інвалідністю, пенсіонери, вагітні та матері з немовлятами; офіційне працевлаштування (за умови оформлення PESEL UKR впродовж 30 днів від моменту прибуття до Польщі); безкоштовну медицину та освіту; отримання щомісячної виплати на кожну неповнолітню дитину. Нагадаємо, у країнах Європи на сьогодні перебуває понад 4,1 мільйона українських шукачів притулку. Найбільше біженців з України зареєстровано у Німеччині, де на початок жовтня перебувало близько 1,17 млн українців. На другому місці Польща, де зареєстровано 957 тис. українців. Джерело

Напишіть запит у ДМС України щодо Вашої ситуації та на підставі відповіді діятимете. Якщо у Вас є докази, що Ви вчасно розпочали процес виходу з попереднього громадянства, але термін не було дотримано через бюрократичний процес (тобто не Ви винні), то зазвичай ці терміни продовжують.

Усі правильно відповіли. У генконсульствах (та в посольствах) України внутрішній паспорт громадянина України не цікавить. Вони працюють виключно із закордонними паспортами, т.к. є закордонними підрозділами МЗС України. Тут Вам ніхто не відповість. Є Закон України "Про громадянство", в якому чітко зазначено процедуру виходу/втрата/позбавлення громадянства України. Ви її не повністю пройшли (вирішення питання про військовий облік у ТЦК). Тому важко сказати як розвиватимуться події. Про який Декрет Ви пишете? Декретів в Україні – немає. Вони були на початку незалежності України. Наразі Президент України підписує Укази про прийом до громадянства України, про вихід/позбавлення/втрату громадянства України. Щодо заборони другий раз подавати документи на вихід із громадянства України (ст. 18 Закону України "Про громадянство") я не побачив.

Прошу не откланяться от название темы.

У Норвегії ввели нову умову для українців: кому відмовлятимуть у захисті Українцям у Норвегії тепер відмовлятимуть у тимчасовому захисті у випадку, якщо вони мають подвійне громадянство. Справа в тому, що останнім часом захист у країні стали просити українці з громадянством у безпечних країнах. Про це йдеться в повідомленні уряду Норвегії. Днями Мін'юстиції випустило інструкцію для Директорату у справах іноземців (UDI) щодо українців, які отримують тимчасовий колективний захист у цій країні. Йдеться про те, що люди, які мають громадянство в іншій безпечній країні, не можуть отримати тимчасовий колективний захист у Норвегії. У розпорядженні міністерства вказується, що така особа не отримає тимчасовий колективний захист у Норвегії, якщо має інше громадянство в одній з країн, яку UDI вважає безпечною для заявника. "Коли українці просять захист у Норвегії, незважаючи на те, що вони також мають громадянство в таких країнах, як Угорщина, Швеція та США, це є зловживанням інститутом надання захисту", – зазначила міністерка юстиції Емілі Енгер Мель. Заяви людей, які відповідають вимогам для забезпечення захисту в індивідуальному порядку, розглядатимуть не прискорено за 48 годин, а за звичайною процедурою. Як повідомляв раніше OBOZ.UA, з 1 січня 2024 року в Україні частина внутрішньо переміщених осіб (ВПО) більше не отримуватиме виплати від держави. Зокрема, йдеться про громадян, які перебувають за кордоном більш ніж 30 календарних днів поспіль без обґрунтованих та документально підтверджених причин. Джерело

Нагадую, що це імміграційний форум і на ньому обговорюються будь-які питання (!!!!!), АЛЕ пов'язані з імміграцією. Жодної політики, диспутів на цю тематику тут допускатися не буде. Якщо кого не влаштовує "генеральна (ну або генітальна, кому як подобається) лінія партії та уряду" (як особисто мені з багатьох підстав), то або тримайте свою думку при собі або є досить велика кількість в Інтернеті ресурсів, де все це можна обговорити.

Т.е. типа "их бин больной" или "гитлер капут"?

Яке громадянство отримує дитина, народжена за кордоном — роз’яснення Офісу омбудсмена Дитина, яка народилася за кордоном, автоматично отримує українське громадянство, якщо хоча б один із її батьків українець. Це роз’яснили у пресслужбі Офісу омбудсмена. «Якщо батьки чи один із батьків на момент народження дитини є громадянами України, то дитина автоматично отримує громадянство України, незалежно від місця її народження», — зазначається в повідомленні. У пресслужбі поінформували, що держреєстрацію актів громадянського стану українців за кордоном проводять диппредставництва та консульські установи України. Зазначається, що на їхніх офіційних сайтах розміщено список необхідних документів для отримання свідоцтва про народження. До стандартного пакету документів входять: документ із лікарні про народження дитини, або довідка лікаря, який приймав пологи поза пологовим будинком; паспорти обох чи одного з батьків (якщо документи в одного з батьків відсутні, відомості про нього визначатимуться на підставі свідоцтва про шлюб); свідоцтво про шлюб або заяву матері/батька щодо встановлення батьківства, чи спільну заяву батьків, які не є подружжям. «Якщо є інші документи (свідоцтво про смерть одного з батьків, рішення суду про визнання батька зниклим безвісти тощо), їх також необхідно додати до пакету документів», — наголошується в повідомленні. Джерело

Продовження тимчасового захисту для українців у Чехії: влада розглядає три варіанти Близько 180 тисяч біженців з України хочуть лишитись у Чехії, але не все так просто Протягом наступного року Чехія ухвалить рішення, як вона ставитиметься до біженців з України, які хочуть жити в країні на постійній основі. Про це заявив міністр внутрішніх справ країни Віт Ракушан. За його словами, необхідно буде вирішити, чи продовжувати посвідку на проживання для біженців у зв'язку з їх статусом тимчасового захисту. Поки що планується, що протягом 2024 року люди зможуть подати заяву на продовження цього статусу до березня 2025 року. При цьому Ракушан зазначив, що ЄС має підготуватися до того, що держави, які входять до Європейського союзу, домовляться про те, що в майбутньому статус тимчасового захисту не використовуватиметься. Крім того, чеський міністр повідомив: має дані про те, що близько 180 тис. осіб з тимчасовим захистом хотіли б оселитися в Чехії на постійній основі. «У такому разі ми маємо подумати про те, як дати їм можливість зробити це, якщо ми того забажаємо. Звичайно, йдеться про інтеграцію людей до чеського суспільства, щоб вони поважали чеські закони та вивчали чеську мову. Щоб люди, які не впевнені у тому, як складеться їхнє життя в даний момент, могли здобути освіту та пройти перепідготовку, і щоб у чеських роботодавців був стимул допомагати їм», – наголосив він. При цьому чеський міністр зазначив, що роботодавці поки що не мають такої мотивації, тому що за чинними правилами існує ризик, що співробітники з тимчасовим захистом можуть залишити країну в березні 2025 року. Як Чехія буде змінювати тимчасовий захист У чеському законодавстві є три способи замінити тимчасовий захист. За словами Мартіна Розумека, директора Організації допомоги біженцям, всі вони мають своє підводне каміння. «Можна було запропонувати постійне проживання. Саме так майже 30 років тому було вирішено проблему Боснії: всім людям із тимчасовою пропискою було надано постійне місце проживання. Я думаю, це було б найкраще, це означало б найбільший рівень інтеграції. Можливість працювати, мати медичне страхування... але я думаю, що Міністерство внутрішніх справ не може психологічно впоратися з цим кроком», – каже Мартін Розумек. Нині, наприклад, претендент на місце проживання має прожити у Чехії щонайменше п'ять років. За словами Розумека, Міністерство внутрішніх справ не захоче пом'якшувати подібні умови. «Другий варіант – дозволити всім пройти через процедуру надання притулку. Міністерство внутрішніх справ не в змозі впоратися із цим. Воно приймає близько тисячі рішень на рік, тому йому доведеться працювати протягом 350 років або значно спростити процедуру, у що я не вірю», – продовжує директор організації допомоги біженцям. Останній варіант – віза толерантності, але Розумек каже, що вона не підходить для довгострокового перебування у Чехії. "Там так мало прав, що люди не зможуть вижити за нею, навіть медична страховка не поширюється на цей тип візи", - пояснює він. Найбільш реалістичним варіантом, за його словами, є очікування на спільне рішення для всього Європейського союзу. Однак, за його словами, може статися й так, що деякі країни ЄС скористаються цим у своїх інтересах та переманять до себе перспективних працівників. «Я боюся, що якщо німці прокинуться та запропонують легший доступ до постійного місця проживання, то висококваліфіковані люди в нашій країні можуть взяти та виїхати до Німеччини», – каже Мартін Розумек. Він рекомендує не зволікати та ясно показати біженцям, що Чехія хоче їх бачити тут. До слова, у Чехії продовжує зростати кількість низькокваліфікованих працівників з України, і більша частина з них працює в поганих умовах. Про це свідчать дані листопадового опитування Hlas Ukrajincov. Дедалі більше українських біженців мають роботу в Чехії, але кількість тих, хто працює з нижчою кваліфікацією, не зменшується. Якщо в червні 67% новоприбулих працювали в Чехії повний або неповний робочий день, то в листопаді – 72%, і три п’ятих із них виконують роботу з нижчою кваліфікацією, ніж це було в Україні. Крім того, більше половини українців продовжували працювати в поганих умовах, а 57% біженців з України в Чехії живуть за межею бідності згідно із їх доходами. Джерело

Менше половини українських біженців пройшли інтеграційні курси в Німеччині Менше половини українців, які отримали право на проходження інтеграційних курсів у Німеччині, завершили їх. Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Bild з посиланням на звіт аудиторів Рахункової палати Німеччини. З'ясувалося, що з лютого 2022 року право на проходження інтеграційних курсів у Німеччині отримали майже 450 тисяч українців. Однак до середини цього року ці курси пройшли лише 194 000 з них, тобто менше половини. Загалом центри зайнятості наказали 294 тисячам українців пройти курси, щоб отримати роботу. Аудитори розкритикували високий відсоток відмов, тривалий час очікування, незайняті місця та високу вартість інтеграційних курсів. До вересня 2023 року BAMF (Федеральне відомство з питань міграції та біженців) витратило на них близько 776 млн євро. На 2024 рік заплановано витрати на понад 1 млрд євро. За останні 10 років вартість курсів зросла на 273%. Однак середня кількість учасників збільшилася лише на 79%. Нагадаємо, Федеральний міністр праці Німеччини Губертус Хайль вважає, що роботодавцям слід брати на роботу українських біженців, які ще не встигли опанувати німецьку мову на належному рівні, але мають її базові знання. За даними Федерального агентства зайнятості, рівень зайнятості українців у Німеччині наразі становить 19%. Джерело

Фінляндія платитиме по €5,3 тис. біженцям за повернення додому Уряд Фінляндії розробив пакет фінансової підтримки щодо добровільного повернення біженців, які перебувають у країні. Про це 22 грудня повідомило фінське міністерство внутрішніх справ. За його даними, рішення набуде чинності із 1 січня 2024 року. Розмір субсидії на добровільне повернення становитиме €5,3 тис. У МВС зазначають, що програма стосується тих, хто не зміг дістати притулок у Фінляндії або передумав просити його. "Розмір субсидії на добровільне повернення становитиме €5,3 тис., якщо заяву подали протягом 30 днів після повідомлення про перше негативне рішення щодо притулку або відкликання заяви. Якщо заяву подали після 30 днів, розмір гранту буде знижено до €2 тис.", – ідеться в повідомленні. У міністерстві зазначили, що нововведення мають стимулювати якнайшвидший виїзд із країни і відмову від оскарження рішення про надання притулку. Гранти на добровільне повернення можуть надати у вигляді фінансової підтримки на оплату проїзду та реінтеграції або у вигляді натуральної допомоги. Виплати не надають у разі переїзду в іншу країну Євросоюзу або Шенгенської угоди, а також у країну, громадянам якої не потрібна віза у Фінляндію, попередили у фінському МВС. Джерело

Євросоюз погодив міграційну реформу: що радикально зміниться Країни ЄС нестимуть солідарну відповідальність за біженців Європарламент та Рада ЄС досягли політичної угоди щодо реформи міграційного законодавства та політики надання притулку в Євросоюзі. Законопроєкт передбачає посилення контролю за нелегальними мігрантами, механізми реагування на кризові ситуації та запровадження принципу солідарності між державами-членами: вони зможуть або ухвалити біженців з іншої країни ЄС у себе, або заплатити компенсацію до спеціального фонду. Про це пише видання Politico. «Сьогодні дійсно історичний день, оскільки ми підписали Пакт про міграцію та притулок, можливо, найважливіший пакет законопроєктів цього скликання. Європа отримає надійну законодавчу базу, однакову в усіх державах-членах, яка працює і захищає. Це гуманний і справедливий підхід до тих, що є, хто шукає захисту, суворий стосовно тих, хто не має на це права, і жорсткий стосовно тих, хто експлуатує представників найбільш уразливих верств населення», – прокоментувала угоду речник Європарламенту Роберта Метсола. Законопроєкт встановлює принцип солідарності всіх країн ЄС із тими державами-членами, які зазнають найбільшого міграційного навантаження. Уряди країн, де потік біженців невеликий, тепер будуть зобов'язані обирати між участю у програмі їх перерозподілу та виплатою внесків за відмову це зробити (раніше називали цифри 20 тис. євро за людину). Цей механізм діятиме і у «форс-мажорних обставинах». Водночас переговорні групи з Європарламенту та Ради ЄС домовилися передбачити для національних урядів можливість тимчасово відходити від стандартної процедури надання притулку в ситуаціях, коли «мігранти використовуються третіми країнами або ворожими недержавними суб'єктами для дестабілізації ЄС». Також Євросоюз посилить правила перевірки людей, які намагаються незаконно в'їхати на територію ЄС у пошуках притулку. Законопроєкт встановлює чітку процедуру їхньої ідентифікації, збирання біометричних даних, оцінки стану здоров'я та загрози національній та європейській безпеці. Відповідальні органи будуть зобов'язані завершити ці перевірки протягом семи днів. На зміну розрізненим національним процедурам надання притулку прийде загальноєвропейська, випливає із пресрелізу на сайті Європарламенту. Розгляд відповідного прохання буде суттєво прискорено і займатиме не більше шести місяців (зараз воно може тривати кілька років). Явно необґрунтовані заяви відкидатимуть уже на зовнішніх кордонах. На момент написання цього матеріалу Європарламент та Рада ЄС не опублікували подробиць попередньо схваленого законопроекту. За даними Агентства ЄС з безпеки зовнішніх кордонів (Frontex), у 2023 році до Євросоюзу прибуло понад 1 млн нелегальних мігрантів, це рекорд за вісім років. Насамперед це біженці з Іраку, Сирії та Афганістану. До цієї статистики не входять українські біженці, для яких у 2022 році було розроблено особливий механізм захисту. Як зазначає Politico, досягнута сьогодні угода стала результатом багаторічних дискусій і відповіддю правоцентристської коаліції, що править в ЄС, на зростаючу популярність вкрай правих партій у різних країнах Європи. У своєму нинішньому вигляді законопроєкт було представлено Єврокомісією у 2020 році. «Він означає, що європейці, а не контрабандисти, вирішуватимуть, хто приїде до ЄС, а хто залишиться. Він означає захист тих, хто її потребує», – привітала досягнення компромісу голова ЄК Урсула фон дер Ляйєн. Ще до завершення переговорів запропонований пакет заходів критикували правозахисні організації. «Ця угода відкине європейське законодавство про надання притулку на десятиліття вперед. Імовірним результатом цього стане зростання страждань на кожному етапі шляху у людини, яка шукає притулку», – заявила сьогодні Ів Гедді, директор європейського підрозділу Amnesty International. У своєму пресрелізі організація також зазначає, що в нинішньому вигляді пакт про міграцію не забезпечує конкретної підтримки Італії та інших країн, куди прибувають тисячі біженців, посилює залежність ЄС від країн-партнерів і наражає мігрантів на істотний ризик порушення їхніх прав з боку прикордонників. Для набрання чинності законопроєктом його ще мають затвердити на пленарному засіданні Європарламенту та засіданні Ради ЄС. Депутати зобов'язалися ухвалити відповідне рішення до виборів у червні 2024 року. Нагадаємо, європейське соціальне дослідження демонструє, що жителі Європи вважають, що їхні країни стали гіршими місцями для життя через міграцію. Про результати опитування, яке включає 40 тис/ особистих інтерв'ю у 21 країні Європи та Великої Британії. Дослідження показує, що респонденти в більшості європейських країн вважають, що їхня країна стала гіршим місцем для життя через міграцію. Найпомітніші відмінності зафіксовані в Швеції, Норвегії, Австрії та Німеччині, що може бути наслідком великої кількості шукачів притулку. У випадку всіх чотирьох типів мігрантів ставлення стало більш поляризованим між 2002 та 2014 роками. Це помітно у ставленні до мігрантів із бідніших країн: частка європейської громадськості, яка вважала, що жодному з цих мігрантів не можна дозволити приїхати, збільшилася з 11% до 20%. Опитування також показує, що респонденти у 2022 році вважали, що мігранти в основному добре впливають на культурне життя країни. Майже такі ж переконання були у 2014 році, але це не стосується робочих місць – європейці вважають, що робочі місця зазнали більшого впливу міграції у 2002 році, ніж у 2014 році. Джерело