От знову Ваші слова розходяться з тим, що я бачу. Молодь тут, в основному, з доволі слабкими знаннями, якщо, звичайно, не спеціалізована приватна школа. Так, в них більше виховують індивідуально-особистісний компонент, але на гіпертрофованому образі "Я-особи" все і закінчується. Приватні школи тут дуже дорогі. Вища освіта далеко не безкоштовна і батьки, на відміну від України, дітям тут не допомагають. Багато дітей йдуть на рік працювати після школи на низькооплачувані роботи, хто розумніший, щоб потім не залазити у борги. Бо крім освіти треба ще платити за проживання і їжу, які тут також не з дешевих. Багато професій через фінансову складову практично закриті, якщо не з родини багачів і батьки згідні все фінансувати: та ж медична освіта, яка коштує сотні тисяч доларів. В Україні все набагато простіше: безкоштовні ВНЗ, копійчані гуртожитки, ще й стипендію платять. Коли про це розказую канадцям, то багато повірити не можуть. Тому отримати затребувану професію, а найголовніше роботу по ній в Україні набагато легше. Але чомусь всі маніакально повторюють собі про великі можливості в Канаді. Я не можу зрозуміти сенсу цієї мантри. Самонавіювання, самозаспокоєння, автотренінг?