bokambek

Буде так само, як і з PCR тестами: копія англійською з печаткою і бажано QR код, щоб вони швидко змогли перевірити у відповідних базах. До 10млн населення в Україні виїжджає на сезонні заробітки і відчутно впливає на економіку, тому - QR код в Україні буде імплементовано дуже швидко.

Хто привився в Україні Астра Зенекою чи Пфайзером майже гарантовано не проходитиме карантин, якщо має наявне підтвердження перекладене англійською і завірене печаткою перекладача. Плюс у липні запрацює міжнародна онлайн-система на QR кодах. "Officials briefing reporters on the new procedures said that the vaccinations do not have to be administered in Canada, and the list of applicable vaccines could change over time." https://www.ctvnews.ca/health/coronavirus/canada-lifting-restrictions-for-fully-vaccinated-travellers-in-early-july-1.5478703

Якщо отримали 2 дози Астра Зенеки, Пфайзера, Модерни, або одну дозу Джонсона. Інакше треба буде 2тис дол заплатити за примусовий готельний карантин за людину.

Повністю погоджуюся: ситуація з часом покращиться. Наприклад, спотова ціна на дерево вже обвалилася майже на 50% з пікового рекорду початку травня. Проблема не у самому виробництві (Вам виробити можуть майже безконечно багато будь-чого із сучасними технологіями та автоматизацією), а у неможливості задовільнити попит через минулорічний і цьогорічний колапс виробництва у багатьох галузях. Люди не стали в Ковід більше заробляти: обвал економіки не можуть замінити дрібні подачки від держави на рівні мінімальної зарплатм. Але без цих подачок, нульової відсоткової ставки і заливання різного роду стимулів був би мінімум привіт 2008 рік (а можливо ще й буде, якщо економіка не продемонструє швидкого відновлення). Дефляція набагато більший ризик для розвинутих країн, ніж інфляція. Японія вже 30 років з першої виборкатися не може.

В среднем где-то так и будет по Канаде, но здесь надо еще учесть, что все доходы грязными. У меня 40K в год базовая ставка, а на руки получаю пейчек 1200дол каждые две недели. То есть налоги где-то 25% сьедают даже при такой довольно низкой зарплате и в Альберте, где налоги поменьше.

Плануємо, щоб син навчався в Україні. У нього вже громадянство є. Якщо захоче після 18 років побачити Канаду, то поїдемо з ним. Громадянство саме для цього і потрібне. Плюс, зважаючи на геополітичну нестабільність, - Канада - це запасний варіант. І як вже зазначалося - лікування. В Альберті є програма, де з першого дня можна отримувати медицину після повернення. Треба просто підписатися, що рік будеш перебувати в Канаді. Щодо пенсії: думаю за 25-30 років, а навіть раніше, буде Universal Basic Income для всіх, з оглядом на темпи автоматизації.

Преподаватель. 1000дол для моего городка - это достойная зарплата при стоимости жизни в Украине в среднем в 3-4 раза ниже, чем в Канаде и наличии собственного жилья. Еще и жена 600дол зарабатывала. Хватало на трехнедельные отпуска на югах Европы летом и однонедельные зимой в Европе или в Карпатах. В наличии также есть хороший автомобиль. Переезжая в Канаду, мы ничего не продавали, так как запас сбережений это позволял.

1)Английский у меня на очень высоком уровне: преподавал в Украине и вместе с американцами писал 10-20тыс дол гранты от Peace Corps и USAIDE. В Канаде были минимальные проблемы с привыканием к местным оборотам речи. Коренные канадцы никогда не могут точно выявить откуда мой акцент. Как и у жены: ее акцент все принимают за голландский или южноафриканский. 2)С деньгами также все хорошо, как и у большинства мигрантов. В отличие от 90-х, сюда едут уже довольно состоявшиеся люди, так как доход населения ростет довольно динамично в Восточной Европе. У меня в 2017году выходило около 1000 кан дол чистыми в Украине. И это небольшой город с населением меньше 100тыс человек. В Канаду мы с собой взяли по максимуму - 20тыс дол. 3)Друзья есть, но здесь это очень поверхностная дружба, как и все отношения между людьми. 4)Оба зарабатываем где-то по 3тыс дол чистыми на простых работах. Наибольшее разочарование: не вышло работать по специальности. Собственно для чего этот весь сыр-бор и затевался. После рассылки сотен резюме и по одному интервью мы поняли где нам придётся работать ещё очень длительное время.

Вы как-то всю ситуацию воспринимаете очень болезненно. Вот мне, например, совершенно позитивно фиолетово, как Вы живете в Канаде и какие Ваши мотивы. Для себя я давно выяснил, что putting myself in other people's shoes is the most unproductive task ever. У каждого свои тараканы в голове. А само счастье в большей мере зависит от нашей оценки действительности, чем от самой действительности. Our mind can turn any hell into paradise, any paradise into hell. Я это кстати понял только в Канаде, где я прошел три этапы: депрессивный (период снимания розовых очков и невосприятия первые пол года), период восприятия и примирения с действительностю (тоесть вырабатывания copying strategies и понимания, что здесь, как и всюду в мире, таки можно жить, ну и третий период - последний год - в Украине жить можно лучше, и кроме денег получать больше контроля над собственной жизнью, больше общения, больше моментов, которые откладываются в памяти. За 2 месяца таких душевных моментов в Украине у меня было больше, чем в Канаде за 2 предыдущих года от времени моего последнего визита в Украину в 2019 году. А особенно уровень умственной концентрации возрос на порядок. Тогда и спросил я себя:куда бежиш так безумно в слепую, зачем эта вся погоня за ветром материализма of consumer society и бессмысленными нулями on your bank account, в этом ли твое счастье? Или все же the kingdom of God is within you?

Ну я целый январь и февраль был в Украине, и знаю о чем говорю. Про медведей и упирей в центре городов Восточной Европы мне расказывать не надо. Я в сказочной Канаде на групповые иглоукалывания героином перед входом в Волмарт уже достаточно насмотрелся. И на воровство в магазинах также. А в Украину я обязательно вернусь, и скорее раньше, чем позже, как только достигну в Канаде поставленные цели. К сожалению, либеральная Канада не лучшая страна для жизни и в ближайшем будущем спуск вниз здесь только продолжиться. Что здесь делают программисты среднего и высшего уровня мне не известно, имея прекрасные перспективы быть свободным человеком в Восточной Европе. Здесь же до 65 лет (в лучшем случае) быть налоговым рабом правительства, кредитным рабом банков и либерастной терпилой? Как бы не очень хороший план на жизнь, ИМХО.

Канада та США - це зовсім інші рівні енергії. Відпочивали у Каліфорнії упродовж 2 тижнів восени 2019 року. Дуже мало посмішок, на відміну від Канади. У США помітні набагато більші контрасти між багатими і бідними районами. Вперше у Лос Анджелесі побачив gated communities з автоматчиками на вході. У Калгарі собі таке навіть уявити не можу. Щодо бездомних: їх багато і в Канаді. Канадці, на мою думку, все ж добріші як люди, і менше зациклені на матеріальному. Сервіс кращий у Канаді. Національні парки і громадські туалети в Канаді на 2 голови вище. Кількість людей з ожирінням у Канаді у рази нижча. Якщо б довелося обирати країну для проживання з двох, то однозначно обрав би Канаду, незважаючи на значно більші доходи кваліфікованих працівників у США. Про канадську медицину - правда. У мене син блював минулого року, ми поїхали у лікарню і нас там протримали майже 2години. Лікар так і не прийшов. Сину стало краще і нас відправили додому. Для мене значна проблема в Канаді - це дороговизна якісних продуктів харчування. Підсумовуючи, зваживши всі за і проти, ми вирішили повернутися в Україну у найближчому постковідному (щиро на це сподіваємося) майбутньому.

Тут прочитав цікаву статтю і зрозумів, чому на даному форумі іміграційні консультанти так лобіюють вищу освіту в Канаді. Виявляється: канадські університети платять комісію і часом не малу (до 25% від суми навчання) за рекрутинг. Ну і ще, принаймні, почитайте історії студентів, перед тим, як продавати квартиру і нирку. https://www.theglobeandmail.com/amp/canada/article-international-students-coming-to-private-colleges-say-they-were-duped/

Та не хвилюцтеся за Канаду. Тут треба буде по 400-500тис мігрантів щороку приймати, щоб лише дири закривати у найближчі роки, які пов'язані із старінням населення. Дана тенденція буде ще більш помітна у Європі.

Та й дуже мало уваги вони на одяг звертають, якщо, звичайно, це не фронт офіс. Багато таких зачуханих ходять і з дирками у взутті. В Європі народ набагато краще вдівається. Пам'ятаю, коли вперше приїхав, то пальто італійське носив і формальні штани. По роботі в Україні завжди костюм носив і галстук. Зараз - це виключно якісь зачухані джинси з дискаунту Волмарта за 10дол, їх же кросівки або кеди за ті ж 10-15дол і їх же футболки за 5-8дол. Зараз мій гардероб на цілий рік - це 2 пари джинсів, одна пара кросівок, кедів, та зимові чоботи (на великі морози), 4 футболки, шорти, зимова і літня куртка. Зимою не встигаєш замерзнути, бо сідаєш у вже прогріту машину (у мене запуск двигуна на пульті), а літом - кондиціонери всюди. Думаю, що увесь мій одяг коштував максимум 150дол. Пальто і формальні штани відвіз в Україну

Дуже би рекомендував Вам Європу: Німеччина, Австрія, Скандинавія. Копійки вартує поїхати на роботу. Якщо двом працювати, то на простих роботах будете мати не менше, ніж в Канаді і по 1500-2000євро у місяць відкладати можна. Рівень життя також не нижчий, ніж в Канаді. Безкоштовна вища освіта, все більш лояльне іміграційне законодавство. А Канада з Вас колосальні кошти виб'є поки в люди тут вийдете. Та й відстані колосальні, на відміну від тієї ж Європи. Нещодавно зустрівся тут з українцем, який в Калгарі ще з 1989року. Дочка зараз у Швеції, хоча народилася, виросла і отримала освіту в Канаді. Син в IT, але також хоче віддалено працювати з Іспанії або Португалії. Сам старший дядько після 60 не планує в Канаді залишатися. У них тут нікого з рідних немає: родичі приїхали на заробітки ще у 90-х і повернулися в Україну. До Канади потрібно їхати з грошима - як тут часто кажуть - beggars can't be choosers. Ну і постскриптумом: відсутність безкоштовної вищої освіти - це для мене, особисто, найбільша трагедія Канади. Хоча би 2-річні курси зробили безкоштовними (навіть онлайн), щоб можна було якось шлях собі у життя проторити. А так 15тис дол за рік навчання + 10тис дол проживання мінімум = 50 тис дол за 2 роки нещасного diploma. При цьому, навантаження таке, що паралельно працювати дуже важко. Відповідно, повернути якусь вартість навчання через податки буде дуже туго. Та й знущання це працювати під час навчання - якою тоді буде якість отриманих знань?

У нас в Альберті обіцяють, що до кінця червня кожен зможе отримати першу дозу вакцини. Тому, слід очікувати на поступове зняття обмежень десь у липні. Я би на Вашому місці почекав ще декілька місяців.

Повний привід - це відсутність відмазки 1-2дні у рік на роботу не прийти. У кінці минулого грудня нас замело порядно. Одним словом, я пив чай і насолоджувався снігопадом за вікном. А повний привід - гроші за обслуговування, додаткові витрати, які пов'язані з появою ще одного вузла, ну і ще на роботу 1-2дні на рік зайві йти. Як тоді sick hours використати?

Регулярне обслуговування ходової, заміна елементів гальмівної системи, боротьба з електроглюками і скрипами. Це все доведеться робити у 2-4 рази частіше, ніж у Тойоти.

Я би обрав Караван з наступних міркувань , ну і взагалі чому його купляють : 1)Дешевий і багато місця; 2)Можливість самому обслуговувати при наявносиі мінімальних навичок, інструментів. А обслуговувати Вам його довелеться досить часто. Відрада тут - широка доступність і дешеві ціни на запчастини та купу відео з ремонтами. 3)Досить висока надійність двигуна і коробки, якщо акуратно їздити: повільні пришвидшення і гальмування, повільний проїзд лежачих поліцейських, хороший прогрів зимою. У такому режимі трансмісія у багатьох виїзджає 300-400тис км. Також ходова тоді служить трохи довше, а не гримить через кожні 40-50тис. Регулярна пепевірка системи гальмування при цьому обов'язкова, оскільки Караван має тенденцію до швидкого стирання дисків і накладок через самовільне підгальмовування. Для себе поки що не бачу потребу у мінівені, але обрав би Тойоту однозначно.

А рейтинг tuv также на коленке сделан? Там Chrysler Voyager (тот же Караван) 2006 года выпуска (более поздние версии не тестировали) в самом низу списка. Поломок в 3-4 раза больше, чем в Тойоты. http://www.anusedcar.com/index.php/tuv-report-year-age/2010-2-3/542

Отзывы - это хорошо, но я пользуюсь реальной статистикой по больше чем 2млн автомобилей от автомехаников. Полистайте данный рейтинг на досуге. http://www.dashboard-light.com/click-here-first/

У мого батька в Україні Рено Кенго 2004 року 1.5 дизель з пробігом 410 тис км. Міняти не збирається. Мотор надійний, ходову кожні 50-60тис перебирає. Останній раз серйозні вклади були десь на 300тис км: заміна турбіни (взяли б/у) і реставрація форсунок: 100дол за 4 форсунки. А так масло і фільтра кожні 10тис. Я в Канаді володію Тойота Яріс 2008 року випуску (японська збірка) , 1,5 бензин. Взяв 2 роки тому з пробігом 138тис за 3200дол. Зараз 162тис. Міняв 3 рази масло і масляний фільтр (по 50 дол з роботою) + останній раз повітряний фільтр і фільтр салону. Хотіли надурити останній раз на заміну гальмівних колодок, але я потім сам поміряв і виявив залишок ресурсу у 50% (вони казали 25-30%). Що співпадає з останньою заміною на 100тис км і ресурсом у 100тис. Ресурс тосолу 100-110тис, свічок - 100тис, акумулятор і колеса були майже нові, коли авто купляв. Тому, до 200тис нічого серйозного замінювати не планую. Мотор у прекрасному стані. Заводиться у - 35 градусів з першого разу, ідеально рівна робота, нульове споживання масла. Бачив такий Яріс з пробігом 380тис км на майданчику. Мотор шептав. У мого знайомого за той самий час вмирає Dodge Dart 2012 року: постійні течі масла, пробій радіатора, загоряється чек. В іншого колеги на роботі проскочив ланц на Dodge Caliber на 230тис км. Мотор одразу вмер. Викликав евакуатор. Перед покупкою Тойоти ходив дивитися Dodge Caliber 2011 року. На 160тис вже потекли всі амортизатори, не робив нормально вентилятор пічки, не тримали підпорки багажника і з кришки головки циліндрів сочилося масло. І це загальний огляд. Повні печалі, одним словом. Висновки робіть самі.

Розкажу Вам історію про Гранд Караван. У старшого колеги на роботі дружина придбала дане авто новим у дилера. За декілька років на трохи більше 50тис км пішла спати підвіска:важілі та амортизатори. Дилер захотів 3тис дол за ремонт. У нього самого Toyota Highlander 2006 року. Перший раз лазив до підвіски на пробігу трохи більше 300тис км і заплатив за ремонт -1600дол. Крім регламентної заміни масла, фільтрів, тормозних колодок, дисків, свічок, тосолу, коліс і акумулятора по машині більше нічого сепйознішого до 300тис не робив. Про Додж, хто не знає, у 2009 вони збанкрутували і їх викупив концерн Фіат. Справи, звичайно, стали ще гірше, і цього року вони об'єдналися з групою Стеллантіс (Пежо-Сітроен-Опель).