fregat222

Країни ЄС розпочали переговори про статус українців після завершення тимчасового захисту Країни Євросоюзу розпочали переговори щодо майбутнього статусу українців після завершення дії директиви про тимчасовий захист, яка наразі продовжена до березня 2027 року. Перше таке обговорення за участю спецпосланниці ЄС з питань українців Ілви Йогансон відбулося 5 березня на зустрічі міністрів юстиції та внутрішніх справ, повідомив єврокомісар із внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер. Він нагадав, що Єврокомісія в червні 2025 року представила державам-членам рекомендації щодо спільного європейського підходу до українців з тимчасовим захистом. Тепер країни-члени мають визначити наступні кроки після завершення дії механізму тимчасового захисту. «Ми поки що не знаємо, адже щойно розпочали переговори, але ми повинні бути готові до того моменту, коли дія цієї директиви про тимчасовий захист завершиться на початку 2027 року», – сказав Бруннер, відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо варіантів для українців у ЄС після 4 березня 2027 року. «Тимчасовий захист – як і випливає з назви – є тимчасовим захистом, тож нам потрібний наступний план і після березня 2027 року», – додав єврокомісар. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році ЄС уперше застосував директиву про тимчасовий захист, яка дозволила мільйонам українців жити, працювати та отримувати соціальні послуги в країнах Євросоюзу. Наразі цей режим продовжений до березня 2027 року. Рекомендації Єврокомісії щодо завершення тимчасового захисту включають перехід українців до інших наявних національних та правових статусів. Це можуть бути дозволи на проживання на основі працевлаштування, освіти, досліджень тощо. Джерело

В Україні запровадили апостиль із QR-кодом: нові правила з 2 березня 2026 року для документів! З 2 березня 2026 року в Україні запроваджено новий формат апостиля з QR-кодом. Завдяки цьому нововведенню перевірка справжності офіційних документів стане швидшою та зручнішою. Інформацію про апостиль тепер можна перевірити онлайн через електронний реєстр. Що таке апостиль Апостиль — це спеціальний штамп, який підтверджує справжність офіційних документів для використання за кордоном. Він необхідний для подання документів у країнах, які приєдналися до Гаазької конвенції. Апостиль ставлять на такі документи: свідоцтва про народження та шлюб дипломи та атестати судові документи довідки та інші офіційні папери Що змінилося з 2026 року Головна зміна — впровадження QR-коду на апостилі. Завдяки цьому будь-яка установа або організація може швидко перевірити справжність документа. QR-код містить посилання на електронний реєстр, де можна побачити інформацію про: номер апостиля дату видачі орган, який його видав статус документа Це значно зменшує ризик підробок та спрощує міжнародний документообіг. Переваги нового апостиля Впровадження QR-коду має кілька важливих переваг: швидка онлайн-перевірка документів захист від підробок спрощення використання документів за кордоном цифровізація державних послуг Для кого це важливо Нові правила апостилювання особливо актуальні для людей, які: планують навчання за кордоном оформлюють роботу в іншій країні проходять процедуру імміграції подають документи до іноземних установ

Українці в Німеччині: чи можна отримати громадянство після тимчасового захисту Тисячі українців нині проживають у Німеччині на підставі тимчасового захисту відповідно до § 24 Закону про перебування іноземців (AufenthG). За кілька років багато хто з них уже встиг інтегруватися: знайти роботу, вивчити мову, віддати дітей до шкіл. Тож питання отримання німецького громадянства стає дедалі актуальнішим. Розбираємося, чи зараховується період проживання за § 24 до необхідного строку для натуралізації, та які умови потрібно виконати, щоб подати заяву. Чи враховується проживання за § 24 до стажу для натуралізації Період легального перебування в Німеччині зі статусом тимчасового захисту за § 24 зараховується до загального строку проживання, необхідного для отримання громадянства. Це означає, що роки, проведені в країні на цій підставі, не «втрачаються» для майбутньої натуралізації. Однак сам по собі цей статус не дає права одразу подавати документи на громадянство. Чому не можна подати заяву напряму зі статусом § 24 Попри те, що час перебування за § 24 враховується, подання заяви на громадянство безпосередньо з цим типом дозволу на проживання зазвичай неможливе. Перед процедурою натуралізації необхідно змінити підставу перебування — наприклад, на робочий, навчальний або сімейний дозвіл на проживання. Іншими словами, наявність іншого типу посвідки на проживання є фактичною обов’язковою умовою для старту процедури отримання громадянства. До якого часу діє тимчасовий захист і що варто зробити вже зараз Тимчасовий захист для українців продовжено до 4 березня 2027 року. Це дає достатній перехідний період для планування подальших кроків. Юристи радять використати цей час для: підтвердження мовних знань; виконання інтеграційних вимог; стабілізації доходу; підготовки документів для зміни типу дозволу на проживання. Таким чином, після переходу на інший статус можна буде без зволікань розпочати процедуру натуралізації. Джерело

Беженцы в Германии смогут быстрее начинать работать Согласно одобренным комитетом бундестага законопроектам по реализации реформы законодательства ЕС о предоставлении убежища, временно проживающие в распределительных центрах беженцы смогут быстрее трудоустраиваться в ФРГ. Комитет бундестага по внутренним делам одобрил два принятых кабинетом министров ФРГ правительственных законопроекта по реализации реформы законодательства ЕС в сфере предоставления убежища. Среди решений, принятых комитетом голосами депутатов от партий правительственной коалиции в среду, 25 февраля, есть положение о том, что проживающие в центрах первичного приема и ищущие убежища в ФРГ иностранцы в будущем смогут быстрее, чем сейчас, устраиваться на работу. Соискатели убежища в Германии, которые хотели работать, до сих пор не могли это делать до получения решения о своем статусе - ожидание могло длиться много месяцев. До принятия нового решения исключение было сделано только для беженцев из Украины. Как передает агентство dpa, участники заседания комитета большинством голосом также проголосовали за резолюцию, согласно которой федеральному правительству в сотрудничестве с ландтагами предлагается добиваться того, чтобы дети и подростки могли посещать школу не позднее чем через два месяца после подачи на предоставление убежища вне зависимости от актуального статуса рассмотрения заявления. Джерело

ЕС окончательно одобрил депортации беженцев в третьи страны Совет ЕС принял формальное решение об ужесточении миграционных правил. Просителей убежища будут высылать в третьи страны, к которым они не имеют отношения. Кроме того, утвержден список "безопасных" стран. Страны Европейского Союза окончательно утвердили изменение правил депортации, позволяющее быстрее выдворять соискателей убежища в центры предоставления убежища в странах, к которым они не имеют никакого отношения. Формальное решение было принято Советом ЕСв понедельник, 23 февраля, и вступит в силу 12 июня в рамках общеевропейской реформы правил предоставления убежища. Согласно новым правилам, Германия и другие государства Евросоюза смогут депортировать людей в третьи страны даже в том случае, если у соискателей убежища там нет никаких личных связей. Ранее для этого требовалось наличие "тесной связи" - например, родственников или истории длительного проживания. Теперь будет достаточно соглашения между государством - членом ЕС и соответствующим государством. Такая модель ранее была опробована Великобританией и получила название "руандийской". Список "безопасных стран" Кроме того, окончательно утвержден общеевропейский список "безопасных стран" происхождения, которым будут руководствоваться все члены Евросоюза. В него вошли страны Северной Африки - Марокко, Тунис и Египет, а также Косово, Колумбия и государства Южной Азии - Индия и Бангладеш. В отношении граждан этих стран депортации из Германии и других государств ЕС смогут проводиться быстрее за счет ускоренных процедур рассмотрения заявлений. При этом автоматического отказа в убежище не предусмотрено: основания для его предоставления по-прежнему должны проверяться. Страны - кандидаты на вступление в ЕС также будут считаться "безопасными" для своих граждан. В их числе, например, Сербия, Албания, Черногория и Турция. Однако из этого правила возможны исключения - в случае введения санкций ЕС или начала вооруженного конфликта в соответствующей стране. Такие списки до сих пор велись отдельными членами ЕС, в том числе Германией. В середине февраля ужесточение миграционного законодательства ЕС одобрил Европарламент. Джерело

Зайди в профиль и тебе все станет понятно зачем задавать такие вопросы.

Правила змінюються: українські біженці можуть втратити право на проживання в ЄС Роки перебування українських біженців у Євросоюзі під статусом тимчасового захисту не будуть автоматично враховуватися для отримання загальноєвропейського дозволу на довгострокове проживання. Спеціальна посланниця ЄС із питань українців Ілва Йоганссон заявила, що спроба створити єдиний механізм регулювання статусу біженців для всіх країн провалилася, тому тепер державам-членам доведеться переходити на національні дозволи та змінювати власне законодавство. Про це вона розповіла в інтерв’ю «Радіо Свобода». Чому виникла проблема Зазвичай у країнах ЄС право на постійне проживання можна отримати після п’яти років легального перебування. Однак для українців із тимчасовим захистом цей шлях не є автоматичним. Йоганссон пояснила, що намагалася внести правки до загальноєвропейського законодавства, коли була єврокомісаркою, але переговори зайшли в глухий кут. «Ми маємо старий режим довгострокового дозволу на проживання, і він не дозволяє зараховувати роки під тимчасовим захистом», — пояснила вона. Кожна країна вирішує сама Оскільки спільного рішення немає, країни ЄС почали діяти самостійно. Наприклад, Польща вже оголосила про комплексне рішення, яке дозволить перевести 900 тисяч українців на польські дозволи на проживання. Німеччина ж розглядає можливість зниження вимог до зарплати для тих, хто вже інтегрувався і працює. «Для людини, яка вже прожила тут чотири чи п’ять років під тимчасовим захистом, на мою думку, потрібно відкоригувати поріг заробітної плати», — зазначила Йоганссон. Водночас посадовиця висловила побоювання, що деякі держави надто повільно адаптують свої закони, що може створити проблеми для українців у майбутньому. Станом на листопад 2025 року в ЄС під тимчасовим захистом перебувало 4,33 мільйона громадян України. Нагадаємо, в Чехії можуть змінити закон щодо українських біженців. Йдеться про те, що чинні норми та надані привілеї нібито загрожують безпеці країни і потребують «суттєвого перегляду». Джерело

Польща більше не головний центр української присутності в ЄС Дані Євростату свідчать, що все більше українців шукають прихисток у західній Європі З 2022 року мільйони українців виїхали до Європи. Найближчим і найприроднішим напрямком стала Польща. Сусід, зрозуміла мова, культурна близькість, відкритий кордон. Довгий час існувала майже аксіома: саме Польща – головний центр української присутності в ЄС. І це було правдою станом на 2022 рік. Але людина шукає, де краще. Ще до війни багато трудових мігрантів, які починали з Польщі, згодом переїжджали далі – до Німеччини та інших країн Західної Європи. Вища оплата, кращі стандарти праці, ширші можливості. Війна лише прискорила процес. Статистика 2025 року це вже чітко показує. У ЄС під тимчасовим захистом перебуває понад 4,35 млн людей, які виїхали з України. І центр тяжіння поступово зміщується. Найбільшу кількість нових рішень про надання захисту тепер видають не лише прикордонні держави. Лідером за загальною кількістю стала Німеччина – понад 1,2 млн осіб. Далі Польща – трохи менше мільйона. Чехія – майже 400 тисяч. Найбільшу кількість отримувачів тимчасового захисту в країнах ЄС українцям надали станом на кінець 2025 року: Німеччина (28,7% від загальної кількості у ЄС). Польща (22,3%). Чехія (9.0%). Восени 2025 року зафіксовано рекордні місячні показники нових рішень про захист. Після пом’якшення правил виїзду для молодих чоловіків у серпні. Але розподіл потоків уже інший, ніж у 2022-му. Люди перерозподіляються. Це і є голосування ногами в чистому вигляді. Особливо показовий польський приклад. Українці не просто приїхали: вони почали працювати, створювати бізнес, платити податки. У 2022 році українці зареєстрували в Польщі понад 18 тисяч компаній. У 2023 – понад 30 тисяч. У 2024 – понад 32 тисячі. У 2025 – очікується до 33–34 тисяч нових підприємств за рік, заснованих українцями. Це близько 10% всіх нових бізнесів країни. Лише за один рік українці поповнили польський бюджет податками та внесками майже на 19 млрд злотих. Оцінки впливу на ВВП – від +2% до майже +3% доданої економічної активності. Це вже не історія про біженців, а повноцінних економічних суб’єктів. І тут починається найцікавіше і найсумніше. Польське суспільство виявилося значно більш готовим приймати українця бідного, ніж українця успішного. Українця, якому треба допомогти – готові терпіти. Українця, який відкрив фірму і конкурує – вже складніше. Українця-працівника – охоче. До українця-підприємця ставляться з напругою. Українська тема почала використовуватися у внутрішній політичній боротьбі. Праві та крайні сили розігрівають антиукраїнську риторику. Соціальні пільги стають предметом політичного торгу. З’являються сигнали про побутову дискримінацію, конфлікти у школах, напруження на ринку праці. Рішення щодо статусу захисту перетворюються на елемент передвиборчої гри. У таких умовах люди роблять те, що роблять завжди. Вони не сперечаються – вони переїжджають. До Німеччини, Чехії, Іспанії. Туди, де комфортніша атмосфера. Для Польщі втрата притоку українців – втрата економічних можливостей. Замість того щоб перетворити хвилю українського підприємництва на спільні польсько-українські кластери, на експортні союзи, на партнерські виробництва – частину цієї енергії просто виштовхують політичною риторикою і соціальною напругою. Партнерство красиво звучить на самітах і у військових заявах. Але перевіряється практикою на рівні податкової, школи і муніципалітету. За свіжими даними Євростату, зараз українці найчастіше обирають життя і освіту в Німеччині. Джерело

Swiss court imposes restriction on Ukrainian refugees Ukrainian refugees are not allowed to stay in Switzerland if they were previously admitted to a European Union of European Free Trade Association (EFTA) state, the Federal Administrative Court has ruled in a landmark verdict in the case of a Ukrainian woman. The woman returned to Ukraine from a temporary stay in Italy and later travelled to Switzerland. The court ruling sets a precedent for future cases after judges from three divisions jointly decided the verdict. The woman traveled to Italy after the outbreak of Russia’s invasion. She stayed in Italy with two sisters until December 2022 and attended school there. When one of her sisters returned to Ukraine, she joined her. Italy had granted the Ukrainian woman temporary protection until the beginning of March 2023. Due to the ongoing war, the woman left again at the end of February 2025 and came to Switzerland, where her mother and another sister lived. The State Secretariat for Migration (SEM) rejected her application for temporary protection and ordered her deportation. The Federal Administrative Court has now ruled SEM’s decision as lawful. Джерело

Швейцарцям запропонують референдум: обмежити чисельність населення країни Влітку у Швейцарії на референдум винесуть пропозицію ультраправої Швейцарської народної партії обмежити кількість населення країни до 10 мільйонів. Джерело: "Європейська правда" з посиланням на The Guardian Деталі: В уряді Швейцарії оголосили, що референдум щодо ініціативи SVP "Ні 10-мільйонній Швейцарії", якій рішуче протистоять обидві палати парламенту, а також бізнес-спільнота та фінансові служби, відбудеться 10 червня. У разі схвалення ініціатива зобов'яже уряд і парламент Швейцарії вжити заходів, якщо постійне населення країни, яке становить 9,1 мільйона, перевищить 9,5 мільйона, шляхом відмови у в'їзді новим приїжджим, включаючи шукачів притулку та сім'ї іноземних резидентів. Якщо населення досягне 10 мільйонів, набудуть чинності додаткові обмеження, а якщо кількість населення не почне зменшуватися, уряд буде змушений вийти з угоди про вільне пересування, укладеної з ЄС. За останнє десятиліття населення Швейцарії зросло приблизно в п'ять разів швидше, ніж в середньому в сусідніх країнах-членах ЄС, оскільки її економічний успіх привабив як низькокваліфікованих робітників, так і високооплачуваних корпоративних експатів. За даними уряду, близько 27% жителів Швейцарії не є громадянами країни. SVP, найбільша політична партія країни, заявляє, що "демографічний вибух" призводить до зростання орендної плати та перевантаження інфраструктури та послуг до межі. Партія, яка посідала перше місце на всіх виборах з 1999 року, вже давно веде кампанію проти імміграції. Радикальні націоналістичні зміни, які вона часто пропонує, такі як пропозиція 2016 року про автоматичну депортацію іммігрантів, визнаних винними навіть у незначних правопорушеннях, та план 2020 року про припинення вільного пересування з ЄС, загалом не мали великого успіху. Швейцарська система прямої демократії дозволяє громадянам пропонувати так звані народні ініціативи, які виноситься на референдум, якщо вони отримають 100 тисяч прихильників протягом 18 місяців. Вони є улюбленим інструментом SVP, але лише близько 10% народних ініціатив ухвалюються. Однак опитування, проведене в грудні, показало широку підтримку 48% виборців ініціативи "Ні 10-мільйонній Швейцарії", що відображає глибоко розділені думки щодо того, наскільки відкритою країна хоче і має бути. Джерело

Правительство Чехии обсудит проведение второй волны специального ВНЖ для украинцев В понедельник, 16 февраля, правительство Чехии рассмотрит разработанное министерством внутренних дел постановление о проведении второй волны процедуры перехода украинских беженцев с визы временной защиты на специальный тип разрешения на долговременное пребывание (zvláštní dlouhodobý pobyt, специальный ВНЖ). Этот статус предоставляется сразу на 5 лет и дает возможность в будущем получить ПМЖ и чешское гражданство. МВД предлагает провести вторую волну на тех же условиях, что и первую. Это значит, что требования к заявителям не изменятся. В их числе финансовая самодостаточность (суммарный годовой доход для одного заявителя должен составлять минимум 440 тыс. крон «грубого»), проживание в Чехии со статусом временной защиты не менее двух лет, независимость от гуманитарного пособия, отсутствие долгов по медицинскому страхованию, отсутствие проблем с законом и другие. «Актуализированы будут прежде всего сроки отдельных этапов процесса и решающие периоды для оценки отдельных условий, позволяющих регистрацию», – говорится в постановлении. МВД хочет, чтобы оно вступило в силу 31 марта 2026 года. Саму же процедуру предлагается вновь провести в два этапа: 1) Как и в прошлом году для изъявления интереса к получению специального ВНЖ (путем заполнения онлайн-анкеты в личном кабинете на портале для иностранцев https://ipc.gov.cz) предлагается отвести целый месяц апрель (с 1 по 30 апреля). Никакие документы собирать не придется – МВД само загрузит их из соответствующих госреестров или же запросит информацию у профильных ведомств. 2) На втором этапе те украинцы, которые изъявят интерес и будут признаны соответствующими условиям, должны будут пройти электронную регистрацию на получение даты и времени личного визита в миграционный отдел МВД для снятия биометрических данных и последующего получения карточки специального ВНЖ. В этот раз регистрацию предлагается начать на месяц позднее – не с сентября, а с октября 2026 года. МВД объяснило это необходимостью более тщательной проверки данных, которые в рамках оценки соблюдения условий заявителями автоматически предоставят другие государственные ведомства. Таким образом, второй этап предлагается провести с 1 октября по 31 декабря 2026 года. В пояснительной записке министерство подчеркивает, что трех месяцев более чем достаточно, чтобы явиться в миграционный отдел и сдать биометрические данные. Отметим, что в прошлом году в рамках первой волны получения специального ВНЖ установленные условия выполнили лишь 20% заявителей (были одобрены около 16 тыс. из 80 тыс. поданных заявлений). Многие неправительственные организации, занимающиеся интеграцией мигрантов, ранее называли эти требования слишком жесткими, а крупные чешские работодатели призывали правительство смягчить их, чтобы украинские сотрудники могли остаться в Чехии и после завершения войны. Портал Novinky в своей статье от 11 февраля пишет, что действующий кабмин Андрея Бабиша хочет одобрить постановление и провести вторую волну специального ВНЖ на тех же условиях, что и год назад. Джерело

Правительство Чехии обсудит проведение второй волны специального ВНЖ для украинцев В понедельник, 16 февраля, правительство Чехии рассмотрит разработанное министерством внутренних дел постановление о проведении второй волны процедуры перехода украинских беженцев с визы временной защиты на специальный тип разрешения на долговременное пребывание (zvláštní dlouhodobý pobyt, специальный ВНЖ). Этот статус предоставляется сразу на 5 лет и дает возможность в будущем получить ПМЖ и чешское гражданство. МВД предлагает провести вторую волну на тех же условиях, что и первую. Это значит, что требования к заявителям не изменятся. В их числе финансовая самодостаточность (суммарный годовой доход для одного заявителя должен составлять минимум 440 тыс. крон «грубого»), проживание в Чехии со статусом временной защиты не менее двух лет, независимость от гуманитарного пособия, отсутствие долгов по медицинскому страхованию, отсутствие проблем с законом и другие. «Актуализированы будут прежде всего сроки отдельных этапов процесса и решающие периоды для оценки отдельных условий, позволяющих регистрацию», – говорится в постановлении. МВД хочет, чтобы оно вступило в силу 31 марта 2026 года. Саму же процедуру предлагается вновь провести в два этапа: 1) Как и в прошлом году для изъявления интереса к получению специального ВНЖ (путем заполнения онлайн-анкеты в личном кабинете на портале для иностранцев https://ipc.gov.cz) предлагается отвести целый месяц апрель (с 1 по 30 апреля). Никакие документы собирать не придется – МВД само загрузит их из соответствующих госреестров или же запросит информацию у профильных ведомств. 2) На втором этапе те украинцы, которые изъявят интерес и будут признаны соответствующими условиям, должны будут пройти электронную регистрацию на получение даты и времени личного визита в миграционный отдел МВД для снятия биометрических данных и последующего получения карточки специального ВНЖ. В этот раз регистрацию предлагается начать на месяц позднее – не с сентября, а с октября 2026 года. МВД объяснило это необходимостью более тщательной проверки данных, которые в рамках оценки соблюдения условий заявителями автоматически предоставят другие государственные ведомства. Таким образом, второй этап предлагается провести с 1 октября по 31 декабря 2026 года. В пояснительной записке министерство подчеркивает, что трех месяцев более чем достаточно, чтобы явиться в миграционный отдел и сдать биометрические данные. Отметим, что в прошлом году в рамках первой волны получения специального ВНЖ установленные условия выполнили лишь 20% заявителей (были одобрены около 16 тыс. из 80 тыс. поданных заявлений). Многие неправительственные организации, занимающиеся интеграцией мигрантов, ранее называли эти требования слишком жесткими, а крупные чешские работодатели призывали правительство смягчить их, чтобы украинские сотрудники могли остаться в Чехии и после завершения войны. Портал Novinky в своей статье от 11 февраля пишет, что действующий кабмин Андрея Бабиша хочет одобрить постановление и провести вторую волну специального ВНЖ на тех же условиях, что и год назад. Джерело

Вот вообще золотые слова. Большая час людей не понимает, что "переконтоваться на 24 параграфе, а потом получить ПМЖ и гражданство не получиться. Если у человека будет желание докопаться до сути (!!!!), то рекомендую почитать литературу что такое гуманитарный статус, на основании чего и в каких случаях он дается, кто и как дает, за что человек может быть лишен этого статуса. Книгу Гая Гудвина Гилла "Статус беженца в международном праве" - читать и изучать долго (сам, правда, я ее и читал и изучал, т.к. для работы нужно), но просто понять, что никогда гуманитарный статус ничего серьезного не дает. и он временный.

Т.о. можно поиграться на свой страх и риск....но один раз, т.к. если вычислять (а вычислить в эпоху глобальной цифривизации - не проблема), то не только посадят, но еще и депортируют (даже не выдворят или вышлют, а именно депортируют). Ну со всем "плюшками", которые все это сопровождают (запрет на въезд в ЕС + красный флажок напротив данных о лице). Друже, поправь меня...если я не прав и даже не лев.

Европарламент одобрил более строгие правила об убежище Депутаты Европарламента приняли два закона, ужесточающие миграционное законодательство. Они одобрили список "безопасных стран" и разрешили отправлять просителей убежища в третьи страны, к которым они не имеют отношения. Европейский парламент (ЕП) окончательно одобрил новые, более строгие правила, касающиеся предоставления убежища в ЕС. Во вторник, 10 февраля, на пленарном заседании в Страсбурге 408 депутатов поддержали создание списка "безопасных третьих стран", которыми теперь будут считаться Бангладеш, Египет, Индия, Колумбия, Косово, Марокко и Тунис, сообщается на сайте ЕП. Против утверждения списка "безопасных стран" высказались 184 члена Европарламента, воздержались еще 60. Создание такого перечня повлияет на получение убежища в ЕС. Заявки от выходцев из этих стран теперь будут обрабатываться быстрее и в большинстве случаев будут отклоняться. Кроме того, безопасными странами будут считаться кандидаты на вступление в ЕС (в частности, Сербия и Турция), если в этих странах нет войны или серьезных угроз для прав человека. Такие списки до сих пор велись отдельными странами - членами ЕС, в том числе Германией. "Руандийская" модель: мигрантов смогут отправлять в третьи страны Кроме того, Европарламент одобрил регламент применения концепции "безопасных третьих стран". За него проголосовали 396 депутатов, против высказались 226, еще 30 воздержались. Новые правила позволят странам ЕС депортировать беженцев в центры предоставления убежища в странах, к которым они не имеют никакого отношения. Такая модель ранее была опробована Великобританией и получила название "руандийской". Страны Евросоюза могут заключать соглашения с третьими странами о приеме просителей убежища, которые смогут подавать там свои ходатайства. Среди прочего отмечается, что в прошении об убежище в ЕС также может быть отказано, если заявитель проехал через третью безопасную страну и мог бы запросить "эффективную защиту" там, либо если у этой страны есть договоренность с ЕС о приеме лиц, ищущих убежища (за исключением несовершеннолетних без сопровождения). Новые правила вступят в силу в июне Данные правила являются частью пакета мер ЕС в сфере миграции и предоставления убежища, который должен вступить в силу в июне 2026 года. Некоторые положения могут быть применены и раньше. Данное решение еще требует формального одобрения Европейского совета. Ранее DW писала, что РФ и Беларусь в новой миграционной стратегии ЕС позиционируются как враждебные государства, и хотя в визовой стратегии они упоминаются не прямо, выдача виз их гражданам может стать "нецелесообразной". При этом и с РФ, и с Беларусью у ЕС есть договор о реадмиссии, то есть оба эти государства по-прежнему считаются местами, куда можно возвращать мигрантов. Так называемые гуманитарные визы по-прежнему могут выдаваться, но каждый случай рассматривается в отдельности на основании исключительных личных обстоятельств. Но государства - члены ЕС не обязаны выдавать гуманитарные визы лицам, желающим запросить убежище, хотя в индивидуальном порядке они могут быть выданы, даже если обычные условия въезда не соблюдены. Джерело