-
Публикаций
2809 -
Зарегистрирован
-
Посещение
-
Победитель дней
2
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Весь контент Aidan
-
Поскольку очень много в нынешних изменениях сделано по образу и подобию Австралии, то думаю, что никто не будет заморачиваться такими сложными подсчётами, а просто будут требовать минимум 6.0 по кажому бэнду, вот и всё.
-
В смысле - предыдущие? Если результат IELTS не старше 2 лет на момент подачи, то почему нет, если там нужные баллы. Если уже 2 года истекли, то результат протух, надо пересдавать.
-
Представила картину - кабриолет, весло, поросёнок... Порвало в хлам. ps: у меня сейчас за спиной по телеку идёт Top Gear; Кларксон интервьюирует Слэша, тот рассказывает о своём Aston Martin Vanquish. Утонула в слюне.
-
Это тот, который в какой-то серии Two and a Half Man был подан как "женская машина"? А вообще - да, классная игрушка.
-
Дякую за посилання, цікаво! Вже відмітила собі, які ще додатково документи треба буде взяти, щоб одразу були з собою про всяк випадок (довідка з останнього місця роботи, копії свідоцтв про смерть батьків і все таке).
-
ну як - завантажити одним файлом світлини разом за різні роки, його лист підтримки... щось таке. зи: це я зараз в Харкові. А так сама з Сокальського р-ну.
-
Та ні; так ото язиками ляпаємо "за життя"...
-
Як завжди - зв"язки з країною постійного проживання (робота/навчання, нерухомість, бізнес, родина...), наявність доказів, що людина повернеться по закінченні терміну візи і не намагатиметься лишитися нелегально, платоспроможність, повністю и правильно оформлені документи. Вірогідність - це дуже індивідуально. Але їздять же люди, і немало.
-
Отож і ми зареєстровані як ФОП... Знайома бухгалтерка з власної практики порадила мені не закриватися одразу, а коли будемо їхати, перейти на загальну систему і три роки здавати "нульовки", щоб потім закритися без питань. А інакше зараз мінімум квартал, а то й більше доведеться побігати по перевірках, бо ж вели діяльність... Подивимось, як воно буде. А я ще застала виїзні візі на початку 90-х, коли їхала вчитися в Штати! Спочатку побігали з батьками по установах, збирали якісь дурнющі нікому не потрібні папірці з облоно, наприклад (яке, звичайно, до мого навчання за кордоном не мало жодного відношення), щоб мені в консульському відділі МЗС поставили той штамп з дозволом на виїзд з теренів неньки, (а так високо довелося іти, бо я ж була неповнолітня і їхала без супроводу батьків)... Іронія полягала в тому, що наступного вже місяця цей релікт з радянських часів відмінили, і на момент мого перетину кордону ця "віза" була вже не потрібна!
-
А ми ще виїхати не встигли, а вже цікавимося, як років через 5 відмовитися від українського громадянства... Так воно якось спокійніше жити. А поки що запасаюся попкорном і займаю місце в першому ряді вивчати досвід інших! І так; таких доріг, як цього року, я просто не пам"ятаю. Це справді щось, в голові не вкладається! Тільки ж в червні було Євро; до нього у нас тут все вилизували і ремонтували! Я живу в 10 хв. від стадіону, де були матчі... сніг зійшов - дороги, як їх бомбили. Мені машину просто шкода; потеплішає - треба її відганяти, підвіску перебирати. Тільки ж в серпні перебирали... viklv82, ну а як я матюкаюся щомісяця, коли "відстьобую" аж два внески в ПФ - за себе і за чоловіка? Та я б краще ті гроші віддала конкретним пенсіонерам - мамі, дядьку, хресній, комусь з сусідів... Бо нам щоквартала рівень внесків піднімають, а от щоб до пенсій додавали тим, у кого вона не мінімальна, такого я не бачила! І так всюди і в усьому. А ви кажете за держмито... Там ще буде весело, коли тре буде піти по інстанціях - податковій особливо - збирати довідки, що вони до тебе претензій не мають і відпускають на всі чотири.
-
Теоретично може. Практично - йому доведеться доводити, чому він не може знайти на цю роботу місцевого кандидата, перш ніж надавати документи на підтверждення, чи може його компанія працевлаштувати іноземця фулл-тайм на весь термін контракту, виплачувати йому зарплатню не нижче за середній рівень і т. ін. Не всі на це погоджуються. Але спробувати можна, чому ні. І знов-таки, ваша дружина цілком може на цей час податися на навчання, і якщо отримає стаді перміт, то буде собі навчатися... а ви тим часом матимете право на open work permit, з яким можете шукати собі роботу де завгодно без ніяких ЛМО.
-
І вам щасти. До речі, ваш "міжнародний досвід" аж ніяк не впливає на навчання дружини. Обидва виділили рік чи два, щоб підвищити кваліфікацію та отримати той самий міжнародний досвід - що тут такого.
-
Приблизно так. Слід зауважити, що з одного боку в Манітобі наразі найліберальніша провінційна програма... але з іншого боку саме це спричинило такі перестороги, щоб зменшити ризик system abuse. В інших провінціях обов'язково треба або відпрацювати рік-два в designated occupation (і це ніде ні разу не маркетолог - цікавлять "технарі", нафтовики, зварювальники, кухарі...), або мати LMO, або навчатися там... або мати близьких родичів саме в цій провінції.
-
А у вас є підстави для отримання мортгейджу? Чи в батьків настільки добре фінансове становище, що вони можуть виступати ко-сайнерами іноземця, що не має ані ПМП, ані кредитної історії в Канаді? Але в такому випадку навчання в недорогому коледжі все ж таки може виявитися дешевшим... До того ж будиночок у Вініпезі так само продається при переїзді до Торонто, як до того придбався. Це ж не Україна, де житло - надцінність, а квартири купляють раз і на все життя. Я серйозно; маючи найближчих родичів в Торонто, про іміграцію через Манітобу просто забудьте. Або федералка, або навчання, або інші провінції, де вимоги до цього факту біографії не настільки жорсткі. Canadian Experience Class все ж таки є федеральний; вам для цього треба набрати 2 роки роботи фулл-тайм в Канаді на кваліфікованій роботі. Можна в Манітобі; можна деінде. Скористайтеся пропозицією, що у вас є; на місці все це простіше вирішити, ніж звідси. Може, і дружині знайдете джоб офер; може, щось витанцюється в інших місцях... А там і федералку відкриють в травні.
-
Ні, працювати за ворк пермітом в Манітобі ви, звичайно, можете. Справа в іншому: у вас можуть виникнути проблеми, якщо ви подаватиметеся на іміграцію за провінційною номінацією, оскільки батьки в Торонто, це 100% відмова по номінації. Вас навіть не проситимуть щось доводити комусь. Тому вам треба або використати цей час, щоб знайти варіант з ЛМО та подаватися по федералці, або якимось чином набрати два роки, щоб претендувати на іміграцію за "канадським досвідом". А, може, дружині пошукати роботу за фахом? Не в Торонто, там це не дуже вірогідно, а десь в провінціях? Чи імігрувати через навчання (я так розумію, що в неї достатній рівень мови, якщо вона йшла основним аплікантом)?
-
Колего, я чудово знаю, що ви маєте на увазі! Але ж ви маєте якимось чином, по-перше, мати змогу зробити ситуаційний аналіз (тобто, наприклад, точно зрозуміти інформацію, що її вам надають), а по-друге, донести свої пропозиції та розробки до клієнта! І тут рівень мови, здатності виконувати аналітичну роботу англійською і т.ін. дуже важливі. Саме так. В такому випадку іміграційний офіцер має повне право засумніватися в тому, що ви назавжди - чи, принаймні, надовго залишитеся в Манітобі. А вам же провінційну номінацію дають не для того, щоб ви одразу їхали, наприклад, до Торонто? Історії відомо достатньо випадків, коли аплікант здуру згадував про якогось однокласника, що мешкає десь у Ванкувері чи Монреалі - і все, привіт, відмова! А якщо ви вже були в Канаді, то одразу постануть питання: де саме? Чому? У вас там хтось є? Чому ви відвідували (наприклад) Онтаріо - а зараз раптово спалахнули любов'ю до Манітоби, хоча навіть не завдали собі клопоту зазирнути сюди, подивитись, що то воно і як? Я особисто спілкувалася з манітобськими іміграційними офіцерами, тож все це розказую не "від фонаря". А, і до речі, офіційно про це ніде не сказано, але на практиці я особисто бачила листа з офісу провінційної іміграційної програми, де було чітко сказано, що з вересня припинено номінування за провінційною програмою іноземних випускників місцевих коледжів та вишів. Коли його відновлять - не знає ніхто. Якщо відновлять. Отже, я б розглядала це як перший дзвіночок у "закручуванні гайок" у Вініпезі.
-
Ні, ну якщо потенційний роботодавець є, і офер є, і все це можна буде підтвердити і довести в процесі розгляду вашої справи - то гуд лак! А мова дійсно добре вчиться на місці... якщо не шукати простіших шляхів і не замикатися в українсько-російській спільності. Але поки ви тут, звичайно, треба буде докласти максимум зусиль і вчити зараз, а не потім. Тим більше, що хтозна; якщо подаватися на маркетолога в Канаді, то можуть і викликати на співбесіду, щоб переконатися, чому вам потрібен такий досвід... і чи потягнете ви виконувати цю роботу.
-
Почитайте умови манітобської програми на сайті провінції, там все докладно розписано. Але я б не затримувала подих стосовно можливості пропрацювати маркетологом в Манітобі - ну, звичайно, якщо тільки у вас мова не на відповідному рівні та якщо немає місцевих рефів або знайомого роботодавця... До речі, для подачі по провінційній програмі все одне доведеться складати IELTS. Але це не боляче.
-
Ну, про "вимкнути світло в аеропорту" - це ще наприкінці 70-х цей анекдот був, про одеський аеропорт (коли почалася масова еміграція євреїв). А ми от з другом зараз язиками ляпаємо про те, яким шоком для нього стала Індія, а для мене - Тайланд. Коли їдеш собі звичайною вулицею найбільшого міста в країні в звичайному автобусі поряд зі звичайними місцевими мешканцями... і раптом усвідомлюєш, що САМЕ ТАК ТВОЮ КРАЇНУ БАЧАТЬ ті самі австралійці або європейці... Все; я з того часу іншими очами на Україну вже не можу дивитися.
-
Про провінційну програму - хід думок правильний; так воно і працює. Якщо, звичайно, відповідаєте всім вимогам стосовно перебування, відсутності зв'язків з іншими провінціями, категорії професії, за якою працювали... Про саму програму "Міжнародний досвід" нічого не можу сказати. Про те, чому Україна ставить палки в колеса імігрантам - так от тому ж і ставить! Бо хто ж буде всю цю шоблу обслуговувати, якщо всі поїдуть?
-
Так; заяву про відмову від українського громадянства дійсно має підписувати президент, і це робиться лише двічі на рік. І дійсно треба назбирати купу паперів і довідок, а ще сплатити держмито, щось приблизно 650 доларів. Але от про штам ПМП вперше чую.
-
Супер! А якщо - теоретично - уявити ситуацію, що хтось постійно мешкає в Україні, але от настільки не згоден з політикою держави, що хоче вийти з громадянства і бути особою без громадянства? Ну, стукнуло йому таке. Має право. Тоді як без штампу?
-
Ключевое слово - "бегать в поисках банка". Нам, жителям крупных городов, проще, у нас ProCredit есть; а вот как выкручиваются жители какого-нибудь Купянска или Великих Мостов - остаётся для меня загадкой. Специально в область ездят? Да и то - в прошлом году друг подавался на ворк пермит, так пока оплатил тут же, в соседнем отделении, навозился - операционистки не сразу разобрались, что и как он должен заплатить. А, и в банке ты же ещё платишь комиссию за оплату, кстати!
-
Кому как. Мне удобнее, что паспорт у меня всё время на руках, потому что случаются срочные поездки за рубеж. А так надо заранее писать запрос, потом ехать в Киев вне зависимости от того, откуда вылетаешь, только чтобы паспорт забрать...
-
Да; я тоже так планирую. Все документы, которые теоретически нельзя подать сразу, упаковываются в один при помощи Акробата; так и загружу.