Aidan

І квота, яка дуже швидко вибирається Лайк, блін

ivansstef, xочу додати, що мені 37 і я вважаю, що краще за все виїздити через навчання. Канадська "корочка" - це дуже важливо під час пошуку роботи, а програми со-ор, якщо будуть, дадуть той самий "канадський досвід". Обмежень за віком тут немає. Головне, щоб у вас стало грошей (на одну особу це десь 16 тис. на рік з урахуванням вартості програми в коледжі).

Все одне - виставляйте на продаж за розумну ціну, час від часу оновлюйте оголошення... Я так зараз дві машини і дещо з побутової техніки продаю - друзі вже від'їхали, хто куди, не встигли самі продати, то попросили мене цим зайнятися. Ціни дуже помірні, люди цікавляться потроху... Як-то кажуть - на кожний товар є свій покупець. Треба лише його дочекатися.

І якнайшвидше. Поки людям є за що купляти. І не забувайте про запропоновані обмеження на готівкові розрахунки.

Сейчас уже без вариантов. Только тест. Но если вы действительно знаете язык, то набрать искомые 7, подготовившись по самой технике сдачи, для вас не должно быть проблемой.

Не нагадуйте мені за ту валюту; у мене тут іпотека в доларах, я мало не збожеволіла, коли порахувала, в скільки мені та квартира стане після такого закону. Зараз швиденько скидаю її, поки люди хоч якось купляють нерухомість; подивимось, що з того вийде.

Гм, а чому у вас взагалі така думка з'явилася - оформлювати дитині українське громадянство? До родичів ви і так її зможете привезти - канадійцям гостьова віза до України не потрібна. А так... просто не розумію, навіщо цей клопіт. Тим більше, що невідомо, що ще можуть напридумувати наші "законотворці".

Ну от і я не "скористалася можливостями", тому що мала собі на увазі офіційну еміграцію в майбутньому. В якому майбутньому вона буде - того навіть пан Бог, здається, не знає... але поки що думаю перебратися до Польщі, спокійно собі працювати далі, їздити Європою та не мати клопоту з "рідними" податковою, банками і взагалі покращенням (а ще добробут обіцяли... боюся, моє "пінгвінятко" цього вже не витримає ).

Не вижу причины, почему бы американскую магистратуру не засчитали. И да; юрист - профессия регулируемая.

Ну так звичайно. Але вище йшлося саме про "стару" діаспору - і я саме на це і відреагувала.

Я думаю, що якщо прозорі натяки про приєднання до ТС в разі, якщо ЕС найближчим часом не подолає власні економічні проблеми, таки справдяться в тому чи іншому вигляді, то я б не виключала повністю варіант розділення держави: Схід і Південь залишаться в ТС, а Центр та Захід вирушать у вільний політ. І то вже буде якась подібність до унітарної національної держави. Хоча ще Закарпаття може скористатись моментом і швиденько перескочити до Угорщини. Але то вже інша розмова. Хоча ой як не хочеться такого варіанту. Але з іншого боку, от в Харкові, де я зараз живу, досить багато людей голосували за "Свободу" та "Удар". Але одна справа абстрактно голосувати (а більшість так і сприймає вибори - дуже абстрактно), а зовсім інша - приймати реальне рішення з реальними наслідками, які кожен відчує особисто: чи в Україні, але з проблемами з Росією (наприклад, щоб відвідати родичів, до яких зараз можна дістатися просто на бусику за три години, треба буде отримувати гостьову візу, збирати папери, бігати до консуляту, платити 50 доларів...), чи в ТС і під Путіним. І знаєте що? Я думаю, що принаймні половина тут проголосує за ТС. Тому що підсвідомо все одне вони відчувають себе кріпаками, і не все їм одне, який пан у них буде? Все одне якийсь буде. Тому що манкурти, і не бачать в тому проблеми. Тому що зі школи їх привчили вороже ставитися до "націоналістів", "бендерівців". Тому що держава - це абстрактне, а сестра в Бєлгороді - це реальне. І таке інше. А от діаспора - за всієї поваги до неї - того не розуміє, тому що не має цього реального, відчутного зв'язку з сьогоденньою Україною в цілому, вже яка вона є.

Спасибо; мне тоже уже хочется поскорее.

Глухо, поэтому и рассказывать пока нечего.

Поздравляю! Лёгких сборов и быстрого лендинга!

Вот не надо пожалуйста про "родину", меня сейчас трясёт от одной мысли о ней. А я тут всё-таки застряла ещё на месяц-два. Для меня и это много. И дело ж не в том, чтобы успеть с Провиденсом; дело в том, чтобы успеть с посольством, прежде чем оно уйдёт в рождественский запой. И не хочу размениваться. Надоело уже. Не девочка, всё-таки, какое-никакое имя в европейской профессиональной коммьюнити заработала, заняться есть чем и в Старом Свете. Это ещё лет в 30, даже в 35 я бы махнула в чистое манитобское поле. Кто не хочет меня - сам дурак. Сама всё приду и возьму - в спокойном режиме. Французский вот подтяну, в Монреаль, может, подтянусь. Или в Галифакс, или в тот же Сент-Джонс. Буду смотреть на корабли в гавани и писать умные статьи.

Да, я недавно получила ответ из МУНа. По моему направлению на этот год не выделено финансирования на исследования, но меня конечно же всенепременнейше рассмотрят на следующий год, ждите весны и всё такое, а зима близко. В тот же день, когда я получила письмо из МУНа, друзья - при моей самой непосредственной помощи - получили рабочие визы в Монреаль. Сегодня вот проводили, только что домой вернулась. В общем, настроение - сами понимаете. С Эуропой дела движутся, но для меня это всё равно временный вариант. В Провиденс я пока не писала; судя по динамике, всё равно на зимний семестр не успею с визами. Так смысл сбиваться с ног и пороть горячку? На всякий случай пошла и записалась в Institut Francais на интенсив. Занятия со следующей недели.

Anastasia_Warszawa, вы говорите именно о той фирме, о которой я спрашивала? Уточняю, потому что в Харькове работает далеко не одна вполне себе официальная фирма по трудоустройству в Польше. На всякий случай сразу вопрос: если человек приедет в Польшу по приглашению от такой фирмы, но обещанной работы не окажется - может ли он сразу начинать легально искать себе другую работу у другого работодателя и переоформить документы, если его примут на работу, не возвращаясь обратно?

"Разонравилась" - ещё один из самых мягких вариантов в данной ситуации. Как насчёт людей тупо со сдвигом по фазе, которым нравится доминировать, ощущать свою власть? В данном случае - над полностью зависящей от него женщиной (наличие упомянутых детей и проданной квартиры добавляет пикантности)? Долгое время он может делать практически всё, что хочет, особенно если она ещё и языка толком не знает. А в конце срока просто выкинуть её - и получить дополнительное удовольствие от ситуации. Мне об таком случае рассказывал знакомый психолог, который почти год работал с женщиной, ставшей жертвой такого оборота. И да, дело было всё в той же Германии. И этот, с позволения сказать, муж ещё и хотел усыновить её детей - но женщина к тому моменту уже поняла, что что-то глобально не так, и саботировала процесс. А так мог бы и детей у неё отобрать.

ove4ka, лайк.

Фамилии украинские. ))) И в ЛинкедИне канадцы - особенно в профессиональных группах - говорят о протагонистках сюжета именно как об украинках и украинцев же, по большей части, комментируют.

Та нема за що вибачатися, я про це не казала вголос. Коли переїду - обов'язково одразу поміняю місто в підпису в профайлі.

Тиждень тому повідомили, що відкладається принаймні на півроку. Зараз не хочу це обговорювати, занадто розлючена.

Ну и, как всегда, во всём виноваты украинцы, ага. И, кстати, интересно, кто именно эти самые certain spouses? Это я very bitter now in the view of tomorrow's elections. Курим и смотрим избранное из полагающегося случаю фильма, ага.

Я в Україні; мені, скажімо так, не позитивно. Другий день наспівуємо з коханим: "Вибори, вибори, кандідати..." А друзі 5-го до Монреалю вже вирушають. Щасливі. І на вибори принципово йти не збираються.

Понятно. Да, на форуме не первый. Но мои личные интересы по другим странам и континентам, так что Польша для меня тёмный лес.