fregat222

Госпожа rav живет в Норвегии ОЧЕНЬ долго... и весьма неплохо знает местное иммиграционное законодательство. Там у нее родились и 2 детей, одна из которых уже совершеннолетняя. Но узнавайте и у других людей, живущих там. На основании полученной информации будете делать выводы и принимать решение.

Чому у Швейцарії знайшла роботу лише третина українців: аналіз Swissinfo У філіях з працевлаштування у Швейцарії зареєстровано лише близько 5% працездатних українців Багато українців у Швейцарії хочуть працювати, проте пошук роботи залишається для них завданням дуже складним. Про це пише Swissinfo. За словами уповноваженого федерального уряду з питань трудової інтеграції осіб зі «статусом S» Aдріана Гербера, у Швейцарії є значно більше, ніж у Чехії, високоспеціалізованих робочих місць, але свою роль відіграє високий мовний бар'єр. «Чеська та українська – слов'янські мови, і вивчити чеську можна набагато швидше. Це прискорює інтеграцію, зокрема й професійну», – сказав він. Саме тому у Швейцарії перешкоди на цьому шляху і чисельніші, і вищі. Незважаючи на це, Швейцарія поставила перед собою довгострокову мету – досягти прогресу і зробити так, щоб роботу знайшли якнайбільше українців та українок, а не лише кожен третій із них. Саме тому федеральний уряд закликав кантональну владу системно повідомляти про всіх працездатних осіб зі статусом S в регіональні центри з питань зайнятості (RAV) лише близько 2 200 чоловік. У густонаселеному кантоні Швейцарії ця цифра становить взагалі лише 300 осіб. Ганс Рупп, керівник цюріхського кантонального Міністерства економіки та зайнятості, каже, що в наших філіях RAV зареєстровано лише близько 5% працездатних українців, і ми хотіли б збільшити цю цифру – у співпраці нашими партнерами. При цьому, перш ніж люди з ВНЖ категорії S будуть зареєстровані в RAV, свої завдання мають виконати муніципальні органи влади та структури, які відповідають за соціальну та трудову інтеграцію мігрантів. У цих людей мають бути вирішені питання проживання, вивчення німецької мови та догляду за дітьми. «Незважаючи на велику кількість працездатних людей у RAV, зареєстровано все ще занадто мало таких осіб. І ми чуємо, що компанії та потенційні співробітники та співробітниці просто часто не можуть знайти один одного». Акцент на регіональних центрах зайнятості загалом має сенс, але треба враховувати і те, що реєстрація в RAV ще не обов'язково означає гарантію працевлаштування. З погляду Постійної Наради кантональних урядів важливо, щоб різні гравці «не грали один проти одного». Ніколь Гізін, заступниця голови відділу внутрішньої політики, вважає, що набагато важливіше надавати біженцям реальну підтримку у пошуку роботи, щоб вони не просто реєструвалися і пасивно на щось чекали. І зовсім не важливо, яке кантональне відомство чи управління цим займатиметься, RAV чи структури з надання притулку та інтеграції. Так чи інакше, ступінь зайнятості українців у Швейцарії сьогодні становить лише 29 %, що все ще значно нижче за цільовий показник у 40 %, встановлений федеральним кабінетом міністрів до кінця року. Адріан Гербер, уповноважений уряду, каже, що ми побачимо, чи вдасться досягти цієї мети лише до кінця року. «40 % – адже це середній показник. Люди приїжджають та їдуть із країни. Для тих, наприклад, хтось приїхав два роки тому і залишився у Швейцарії, показник зайнятості вже становить близько 35%». Ніколь Гізін каже, що вона не здивується, якщо виявиться, що цих 40 % так і не буде досягнуто. «Цільова квота Федеральної ради допомагає лише частково. Ми повинні встановлювати реалістичні цілі, яких можна досягти. А ця мета, як із самого початку заявили кантони, була нереалістичною». Нагадаємо, Федеральна рада Швейцарії ухвалила рішення значно підвищити рівень зайнятості серед українських біженців. У зв'язку з цим швейцарський уряд доручив Федеральному департаменту юстиції та поліції (EJPD), який відповідає за питання міграції, підготувати до лютого 2025 року законодавчі зміни для полегшення трудової інтеграції українців. Рішення прийняли на основі звіту робочої групи, представленому 20 вересня 2024 року. Джерело

Посмотрите, пожалуйста, тут. Как раз то, о чем писала многоуважаемая rav На всякий случай первоисточник

Норвегія не надаватиме притулок біженцям із кількох областей України Норвегія обмежить надання притулку деяким громадянам України У Норвегії припиняється автоматичне надання притулку всім українським біженцям. Це стосується громадян, які прибуватимуть до північної країни із західної частини України. Таку заяву зробила міністерка юстиції Норвегії Емілія Енгер Мель, передає прес-служба уряду країни. «У майбутньому до шукачів притулку з України ставитимуться більш рівно з іншими біженцями. Схема колективного захисту тепер спрямована точніше на тих, хто має потребу в захисті», – підкреслила вона. Відтепер заявники з Львівської, Волинської, Тернопільської, Рівненської, Івано-Франківської та Закарпатської областей розглядатимуться в індивідуальному порядку. Це пов'язано з тим, що ці регіони вважаються безпечними та розміщені далеко від лінії фронту. «Норвегія не може прийняти непропорційно велику частку переміщених осіб порівняно з аналогічними країнами», – заявила Енгер Мель. Таке рішення міністерка пояснила тим, що біженці створюють навантаження на житлове господарство, охорону здоров'я та школи в деяких містах Норвегії. До того ж частку, яка зростає, серед українців складають чоловіки призовного віку. Варто зазначити, що від початку повномасштабного вторгнення Норвегія прийняла 85 тис. українських біженців. Нагадаємо, раніше у Норвегії почався індивідуальний розгляд заяв українців, які просять про притулок. У разі відмови з країни можуть попросити виїхати сотні українських громадян, на яких не поширюється колективний захист. До слова, кожен третій український біженець у Норвегії вже визначився, що не повернеться до України. Про це йдеться у дослідження Oslo Met, яке відстежує думку українських біженців про життя в Норвегії, яке опублікувало місцеве видання NRK. Нагадаємо, Міністерство юстиції Норвегії видало інструкцію Директорату імміграції (UDI), що змінює умови для українців, які шукають притулку у Норвегії. Джерело

Написал и попросил Вам ответить. А там, как смогут и захотят. Я из Харькова ответить Вам не смогу на некоторые вопросы.

Слава Україні!!! Відповідаю на Ваші питання, але російською мовою. 1. Статус беженца и гуманитарный статус два АБСОЛЮТНО разные статуса с АБСОЛЮТНО разными правовыми последствиями. Поэтому в Вашем случае нужно, на мой взгляд, говорить именно о гуманитарном статусе, а не о статусе беженца. 2. Нет. Если мы говорим о статусе беженца. Отсутствуют реальные преследования Вас и Вашей жены в государстве Вашей гражданской принадлежности. Эти преследования должны подтверждаться ДОКУМЕНТАЛЬНО. Не нужно мне говорить о том, что в отношении Вас возбуждено уголовное дело и Вам... ЕСЛИ ВЫ ПРИЕДЕТЕ угрожает опасность. Вы СЕЙЧАС не в стране своей гражданской принадлежности. Кроме того, Вам однозначно укажут заявляться либо в Украине, либо в любом первом демократическом государстве на Вашем пути. И это, точно, будет не Норвегия. Ни с Украиной, ни с мордером Норвегия не граничит. А вот гуманитарный статус - да, возможно. Но и тут есть множество нюансов. Гуманитарный статус предоставляют ТОЛЬКО на время войны. Закончиться война и попросят вернуться на родину. Но если Ваша жена сможет перейти н другой тип виз, например на рабочий или Blue Card, то тогда она сможет и Вас "потянуть" за собой. Это предельно коротко. 3. По поводу добычи нефти на норвежских вышках. Просто забудьте. Эта тема уже давно не в тренде. Тем более, что Норвегия вообще практически полностью переходит на возобновляемую энергию. Так что это точно никого интересовать не будет. А с учетом существенного сокращения потребления нефти на мировом рынке (смотрите ситуацию по Китаю - самому крупному потребителю нефти), то Вы даже устроиться не сможете. По поводу ремонтов - тема всегда и везде интересная. Но тут Вам ответят иные форумчане из Норвегии. Попробую их "подтянуть". 4. Туда же, т.е. к ним. 5. Аналогично. 6. Чем больше - тем лучше. Норвегия весьма дорогая страна. Но учтите - без норвежского ни Вам, ни Вашей жене все пути будут закрыты. И для того, чтобы выучить норвежский, Вам потребуется очень много времени и интенсивного изучение языка.

З 10 листопада ЄС запроваджує нові правила в'їзду до Шенгенської зони — що змінюється Штампи в паспорті замінять на сканування обличчя та відбитків пальців. З 10 листопада Євросоюз запроваджує новий алгоритм обліку осіб, які в'їжджають на територію Шенгенської зони. Нова IT-система EES (Entry/Exit System) автоматично фіксуватиме в’їзд до країн Шенгенської зони та виїзд усіх негромадян ЄС, включно з українцями. Система одноразово збиратиме біометричні дані мандрівників, зокрема відбитки пальців і фото обличчя, які зберігатимуться протягом трьох років. Водночас штампи у паспорти ставити більше не будуть, а реєстрація проходитиме через термінали самообслуговування. Час проходження кордону може дещо збільшитися: збір біометричних даних займатиме додатково до 40 секунд. EES також фіксуватиме відмови у в’їзді. В уряді України наголошують, що безвізовий режим не скасовується, жодні додаткові збори наразі не вводяться. Зазнають змін тільки методи перевірки документів. Штампи в паспорті замінять на сканування обличчя та відбитків пальців. Механізм наступний - кожен мандрівник має підійти до спеціальної «будки» самообслуговування і просканувати біометричний паспорт. Важливо розуміти, що це правило не поширюється на три групи осіб: громадяни ЄС; резиденти ЄС; люди з довгостроковими візами. Для всіх інших перетин кордону можливий тільки в такий спосіб. Творці цього механізму стверджують, що EES - це чудовий спосіб посилити безпеку в країнах ЄС і припинити спроби біженців або мандрівників залишитися в ЄС нелегально. Система в'їзду/виїзду (ees) зчитує з біометричного паспорта всі його дані, зокрема, дату і місце в'їзду та виїзду.Кожні три роки необхідно буде оновлювати скан обличчя і відбитки пальців, щоб оновлювати інформацію. Завдяки цьому використання підробленого біометричного паспорта також виявиться неможливим. Джерело

Статус "беженец" и статус "дополнительная защита" два абсолютно разных статуса с абсолютными разными правовыми последствиями и определяются различными правовыми нормами. Как национальными, так и международными/европейскими.

Німеччина визнала провал програми працевлаштування українців: допомогли з роботою менш як 1% Німеччина щомісяця витрачає 539 млн євро на соцвиплати українцям Федеральне контрольно-ревізійне управління Німеччини (BRH) опублікувало звіт, в якому стверджується, що урядова програма зі спрощеного працевлаштування українців Job-Turbo не дала результатів. Про це пише видання Bild. Програма розраховувала охопити щонайменше 400 000 українців у Німеччині, яким після інтеграційних курсів мали надати пропозицію щодо працевлаштування. Аудит BRH показав, що у 2023 році лише 20% тих, хто пройшов інтеграційні курси, отримали пропозицію щодо працевлаштування від центрів зайнятості, і жоден українець так і не отримав роботу. У 2024 році пропозицію отримали 40% після закінчення курсів, із них працевлаштувалося менш ніж 1%. За даними BRH, близько 720 000 українців у Німеччині, зокрема 500 000 працездатних, отримують соціальну допомогу. Згідно зі звітом, щомісячні витрати на допомогу українцям становлять близько 539 млн євро. Для порівняння: у листопаді 2022 року, за дев'ять місяців після початку війни в Україні, Німеччина щомісяця платила українським біженцям 445 млн євро допомоги. У звіті BRH вказує на основні проблеми з програмою працевлаштування. Перша — тривалий час очікування інтеграційних курсів: українцям часто доводиться чекати курсів кілька місяців через те, що центри зайнятості шукають курси лише в безпосередній близькості до місця їх проживання. Інша проблема полягає в тому, що надто багато українців передчасно кидають інтеграційні курси та повідомляють про "проблеми зі здоров'ям", які документально не фіксуються. Це дозволяє українцям припинити пошуки роботи й надалі отримувати соціальні виплати. Також зазначається низький рівень контактів між центрами зайнятості та українцями, які пройшли інтеграційні курси. Передбачалося, що центри пропонуватимуть нові вакансії кожні шість тижнів тим, хто закінчив курси. Але аудит BRH показав, що у 2023 році консультації проходили в середньому раз на шість місяців, а у 2024 році — раз на 115 днів. Проблему низького рівня працевлаштування українців у Німеччині визнають і в Україні. Напередодні президент Володимир Зеленський під час спілкування з керівниками територіальних громад та районів Закарпаття заявив, що в Німеччині щонайменше 300 000 українців не працюють і не роблять спроб працевлаштуватися. На його думку, коли Німеччина припинить соціальну підтримку українців, вони змушені будуть повернутися. 23 жовтня 2024 року Німеччина оголосила, що може запровадити окремий статус для біженців з України, щоб збільшити працевлаштування та скоротити соцвиплати. Джерело

Норвезькі судновласники пообіцяли підвищити зарплати українським морякам Базова ставка для всіх посад українських моряків зросте на 4% з 2025 року, а ще на 2% у січні 2026 року. Про це повідомляє Профспілка робітників морського транспорту України. У жовтні ПРМТУ провела чергову щорічну зустріч і переговори із Профспілкою моряків Норвегії (NSU), Профспілкою морських механіків Норвегії (NUME), Норвезькою асоціацією морських офіцерів (NMOA) та представниками Норвезької асоціації судновласників (NSA), щоб забезпечити справедливі умови для українських моряків. На зустрічі переглянули колективний договір для українських моряків, які працюють на суднах Норвезького міжнародного суднового реєстру (NIS) та суднах інших країн. За результатами переговорів вдалось досягнути кількох важливих змін, які набудуть чинності з 1 січня 2025 року: Підвищення базової ставки: базова ставка для всіх посад зросте на 4% з 2025 року, а ще на 2% у січні 2026 року. Збільшення компенсацій у випадку смерті: сума компенсації зросте з 100 000 доларів до 106 000 доларів. Виплати для дітей до 21 року також підвищено з 20 000 до 21 200 доларів. Компенсація у випадку втрати працездатності: для офіцерів сума зросте з 160 000 до 170 000 доларів, для рядового складу — з 115 000 до 122 000 доларів. У ПРМТУ зазначили, що ці домовленості стосуються колективних угод як для суден під норвезьким міжнародним прапором (NIS), так і для суден під «зручним» прапором. Нагадаємо, нещодавно ITF підтримала резолюцію в підтримку українських моряків. Джерело

Ну, хоть какой-то позитивчик, т.к. за это время (3-4 годика) можно очень хорошо выучить немецкий....ну или иной язык. В зависимости где придется сидеть. Но, как ты сам понимаешь, что деньги платить никто не собирается.

Названо 10 популярних країн Європи, де на туристів найчастіше полюють кишенькові злодії Також експерти визначили, біля яких пам'яток у мандрівників найбільше шансів бути пограбованими. Втративши пильність від напливу емоцій, туристи є улюбленою метою кишенькових злодіїв на всіх популярних локаціях. Експерти страхової компанії Quotezone склали список із 10 найпопулярніших туристичних країн Європи, де у туристів найбільше шансів бути пограбованими, ґрунтуючись на відгуках відпочивальників у соціальних мережах. Також автори дослідження визначили головну визначну пам'ятку в кожній із цих країн, де на мандрівників особливо активно полюють кишенькові злодії. Очолила антирейтинг Італія, де на мільйон туристів припадає 478 згадок про крадіжки, а найнебезпечнішою зоною в країні визнали фонтан Треві в Римі. Другу сходинку посіла Франція з 251 згадкою про крадіжки на мільйон відвідувачів, а найактивніше кишенькові злодії орудують біля Ейфелевої вежі в Парижі. Замкнула трійку країн із найбільшою кількістю кишенькових крадіжок Іспанія (111 згадок), а найгіршим туристичним місцем у цьому плані назвали пішохідну вулицю Лас-Рамблас у Барселоні. 10 країн Європи з найбільшою кількістю кишенькових крадіжок Італія, Рим, фонтан Треві Франція, Париж, Ейфелева вежа Іспанія, Барселона, бульвар Лас-Рамбас Німеччина, Берлін, Бранденбурзькі ворота Нідерланди, Амстердам, Квартал червоних ліхтарів Португалія, Лісабон, район Алфама Туреччина, Стамбул, район Султанахмет Греція, Афіни, музей Акрополя Польща, Краків, площа Ринок Ірландія, Дублін, музей пива Гіннес Як повідомляв УНІАН, раніше експерти з безпеки дали туристам три геніальні поради, як не стати жертвами кишенькових злодіїв на відпочинку. Джерело

Польща змінила вимоги до документів для в'їзду дітей з України Важливо слідкувати за статусом PESEL UKR, щоб уникнути проблем з перетином кордону. Українцям пояснили процедуру перетину кордону з неповнолітніми дітьми, які мають тимчасовий прихисток у Польщі (PESEL UKR). Про це повідомило видання Yavp.pl. Внаслідок війни багато українських сімей були змушені залишити країну та знайти тимчасовий притулок у сусідніх державах, зокрема в Польщі. Для тих, хто отримав статус тимчасового захисту (PESEL UKR) у Польщі, важливим стає питання перетину кордону з неповнолітніми дітьми. Для українців з тимчасовим притулком у Польщі (PESEL UKR) при перетині кордону потрібні два документи: електронний сертифікат Diia.pl у мобільному додатку mObywatel і чинний закордонний паспорт. Ці документи дозволяють не лише перетнути кордон Польщі, але й переміщатися країнами Шенгенської зони. Паперова довідка про присвоєння номера PESEL UKR, отримана у польській адміністрації, не є дійсною для перетину кордону, оскільки прикордонники не визнають її як підставу для в'їзду. Завантажити програму можуть лише повнолітні особи (18+) та неповнолітні діти віком від 13 до 18 років. Батько або правовий опікун дитини до 13 років, який оформляв PESEL UKR, повинен внести інформацію про дитину у свій профіль в Diia.pl. Якщо він вже отримав карту побуту, електронний сертифікат стає неактивним як для нього, так і для дитини. Детальна інструкція, як це зробити тут. У разі, якщо електронний сертифікат Diia.pl став неактивним, один із батьків або опікунів дитини може отримати картку побуту для дитини на підставі возз'єднання сім'ї, відповідно до статті 42 пункту 13 Спеціального Закону від 12 березня 2022 року "Про допомогу громадянам України у зв'язку із збройним конфліктом". Це забезпечить законну підставу для в'їзду дитини до Польщі. Громадяни, які подали заявку на картку побуту, але ще не отримали пластиковий документ, можуть у будь-який момент втратити статус PESEL UKR. Це призведе до втрати права на в'їзд до Польщі за електронним сертифікатом Diia.pl. Таке може статися через те, що скасування тимчасового прихистку (PESEL UKR) відбувається в день прийняття позитивного рішення про надання дозволу на перебування в Польщі, а не в момент отримання пластикової картки побуту, яка підтверджує цей дозвіл. Відділи у справах іноземців воєводських управлінь не повідомляють про дату ухвалення рішення. Також якщо дитина буде перетинати кордон з Польщі до України або з України до Польщі в супроводі інших дорослих (родичів чи знайомих), то цим супроводжуючим потрібно мати нотаріально оформлений дозвіл на виїзд дитини за кордон від обох батьків або від кожного з них окремо. Джерело

Сообщения, которые не соответствуют названия данной темы - удаляются без возможности восстановления. Мне это не сложно сделать, но все согласно Правилам форума.

Отримати карту поляка стане важче За словами польських посадовців, були випадки, коли місцеві архіви або суди у країнах, де діє програма, брали участь у фальсифікаціях документів. Через зловживання, пов'язані з використанням заявниками підроблених документів для підтвердження польського походження уряд Дональда Туска планує внести зміни у міграційну політику та ускладнити отримання карти поляка. Про це у четвер, 24 жовтня, повідлмляє польське видання Rzeczpospolita. Раніше, щоб отримати документ, заявнику потрібно довести наявність родичів польської національності за прямою висхідною лінією (мати, батько, бабуся, дідусь або двоє з прабабусь і прадідусів) або брати активну участь у польських організаціях не менше трьох років. При цьому розмовляти польською було необов'язково. Вказується, що уряд Польщі планує повернути підтвердження знання польської мови і головне - більш прискіпливо оцінюватимуться документи претендентів, а діячі польських громадських організацій більше не матимуть пільг при отриманні цього документа. У звіті Центру міграційних досліджень за червень 2022 року вказується, що із 162 тисяч карток (дані зібрані 7 років тому) менш як 7 тисяч (4%) дісталися людям без польського походження. Як пише Rzeczpospolita, сьогодні понад 206 тисяч осіб є володарями "карти поляка" - найбільше карток було видано білорусам та українцям. Власники Карти Поляка можуть отримувати фінансову підтримку від польської держави під час перших дев’яти місяців проживання в Польщі. За даними 2023 року, держава виділила на ці потреби близько 40 мільйонів злотих. Проте із кожним роком кількість запитів на такі виплати зростає. У 2022 році було подано рекордні 12 тисяч заявок, що вдвічі більше, ніж у 2020 році. Державні органи не завжди встигають опрацьовувати всі запити вчасно, що призводить до затримок у наданні фінансової допомоги. Джерело

В країні ЄС українським біженцям наказали покинути житло: які причини Влада департаменту Мерт і Мозель у Франції зобов'язала українських біженців залишити надане житло до кінця жовтня через скорочення бюджетних витрат. Однак після втручання правозахисників процес виселення відтермінували до кінця грудня. Про це пише Le Monde. Це рішення викликало обурення серед біженців та українських асоціацій, оскільки багато з них, зокрема пенсіонери та інші незахищені верстви населення, опинилися під загрозою повернення до України, включно з прифронтовими районами. Рішення про виселення було ухвалено у межах зусиль щодо оптимізації бюджету, а також для сприяння соціальній інтеграції біженців. Близько 600 із 1600 українських переселенців, які проживають у департаменті Мерт і Мозель, перебувають у житлі, орендованому за державний рахунок. Серед них більшість – пенсіонери та особи, які не можуть працевлаштуватися. Урядові органи вважають, що українці не зробили достатніх зусиль для інтеграції, зоркрема через відсутність повної професійної адаптації або інших форм соціальної участі. В асоціаціях, які займалися розміщенням переселенців, зазначають, що їхня діяльність узгоджується з вимогами державних органів. Листи, які отримали переселенці, містять рекомендації щодо пошуку нового житла або звернення до термінових служб у разі неможливості знайти альтернативу самостійно. Ці кроки викликали серйозне занепокоєння серед українців, багато з яких не мають можливості самостійно знайти нове житло. Ситуація з українськими біженцями у регіоні Гранд-Ест привернула увагу місцевих правозахисних організацій. Після втручання правозахисників, влада департаменту вирішила відтермінувати процес виселення до кінця грудня 2024 року, що дасть переселенцям більше часу для пошуку нових варіантів житла. Проте проблема залишається гострою. Багато біженців, зокрема 41-річна Олеся Болгуновська з Харкова, яку опитало ЗМІ була шокована рішенням влади. Болгуновська, яка проживає у місті Тьонвіль разом із матір'ю та сином, отримала листа з вимогою звільнити житло, що викликало у неї паніку. Як вона зазначає, після втечі з Харкова у березні 2022 року, вона сподівалася, що ситуація в Україні швидко стабілізується. Однак війна продовжилася, а її родина стала залежною від наданого у Франції житла. Подібна ситуація склалася для десятків інших українців, які отримали аналогічні повідомлення про виселення до 31 жовтня 2024 року. Багато з них не мають інших варіантів проживання у Франції і опиняються перед важким вибором — залишити країну або звертатися до служб екстреного житла. Українські асоціації активно намагаються підтримати переселенців у пошуку рішень. Однак, як зазначають представники організацій, влада не завжди належним чином підтримує процес інтеграції, особливо на сході країни. У інших регіонах Франції, таких як Іль-де-Франс або Окситанія, процес переселення біженців пройшов більш гладко, зокрема завдяки кращій координації між державними службами та громадськими організаціями. Місцеві житлові асоціації, з яких надійшли листи про виселення, заявили, що вони діють на запит державних органів, і намагаються сприяти тому, щоб переселенці знайшли житло самостійно або за допомогою соціальних служб. Проте для багатьох українців знайти таке житло залишається надзвичайно складним завданням через мовний бар'єр, недостатню соціальну підтримку та інші фактори. Джерело

Українські біженці в Німеччині скоро не отримуватимуть допомогу €563 — BILD Міністр фінансів ФРН Крістіан Лінднер заявив, що українцям незабаром перестануть платити громадянську допомогу (Bürgergeld) у розмірі 563 євро, повідомляє BILD. Виплати призначені для безробітних громадян ФРН, українці в Німеччині одержують його з червня 2022 року. Лінднер заявив, що тепер їх позбавлять цієї виплати та загалом переорієнтують соціальні пільги. «Ми маємо розглянути питання про окремий правовий статус для біженців з України, — сказав Лінднер. — Українці не повинні одразу отримувати громадянську допомогу, яка орієнтована на надання соціально-економічного прожиткового мінімуму та участь у житті суспільства навіть без роботи» За словами міністра, українці мають отримувати ті самі виплати, що й інші біженці. Зараз це €460 – менше, ніж Bürgergeld. За словами Лінднера, українцям, як і раніше, не доведеться проходити процедуру надання притулку, але вони не автоматично отримуватимуть громадянську допомогу. Зараз у ФРН близько 1,2 млн українців. Bürgergeld одержують 65% з них. Ця частка значно більша, ніж серед вихідців з інших країн. Джерело

На українських чоловіків у Європі відкладений попит. Експерт попередив про масову еміграцію після війни Каже, що відбуватиметься вона у два етапи і це природно Після закінчення війни в Україні відбудеться нова еміграційна хвиля. Втім не єдина, наступна можлива після вступу України до ЄС вважає експертом у сфері міграційної політики Андрій Гайдуцький. Частина людей виїде за кордон або до родин, або на роботу, адже на українських чоловіків в ЄС формується відкладений попит. Другий етап — це вступ України в ЄС, що теж вплине на відтік українців, адже різниця в оплаті праці залишається величезною, – вважає Андрій Гайдуцький. Такі процеси переживали й інші країни Євросоюзу. Востаннє зокрема після розширення союзу у 2004 році. Наприклад, за 2004–2007 роки лише з Польщі виїхало понад 2,3 мільйона людей (6,6% населення), з Румунії — більш як 2 мільйони (майже 10%), з Литви — 400 тисяч (12% населення). Тому вони зараз активно залучають іноземців, – наголосив експерт. На думку Гайдуцького, виключно безпековий фактор не стане ключовим для масового повернення українців додому. Адже люди виїздили за кордон і в мирний час. За даними Opendatabot, загалом за відносно спокійні 2016–2020 роки також виїхало і не повернулося додатково 700 тисяч українців. Війна, чи відсутність повної безпеки, не є ключовою причиною еміграції, це лише тригер, який її прискорює. Наявність роботи теж не зупиняє від еміграції — зараз у нас рекордна кількість вакансій, яка вища рівня 2021 року. Чому тоді люди їдуть? І тим більше власне житло не є приводом для них лишатися. Україна входить до топ-5 країн Європи за наявністю власного житла. Понад 85% домогосподарств мають власне житло, - каже фахівець. За його словами після війни країни Євросоюзу не надто сприятимуть тому, щоб українці повернулися додому. Адже завдяки українцям Європа розв'язує власні проблеми з нестачею робочої сили (бо і їх населення виїздило за кордон) і високим відсотком старіння населення і низьку народжуваність. Українські біженці перебувають тільки у першому триместрі свого міграційного циклу. А весь міграційний цикл триває в середньому 3–15 років і залежить від цілей людини, - порівнює експерт пропозиції повернутися додому, з прикладом, якби вагітній запропонували б народити вже у перші місяці вагітності. Безсумнівно частина людей повернуться. Зокрема ті, хто встигне накопичити якусь суму грошей, щоб почати власний бізнес в Україні. Але я багато людей поїдуть, і це теж природний процес. Джерело

Навіть карта поляка не допоможе: нові вимоги до іноземців у Польщі Процедуру хочуть ускладнити. На сайті канцелярії прем’єр-міністра опублікована міграційна стратегія Польщі. Серед інших пунктів, польська влада планує запровадити низку додаткових вимог для іноземців. Відповідно до даної стратегії планується уточнити критерії доходу іноземців, а також місця його проживання в Польщі. Додаткова увага приділятиметься тому, на якому рівні іноземець володіє польською мовою. Як наголошується «буде видалена можливість підтвердити знання мови на підставі свідоцтва про закінчення школи, де навчання відбувалося польською мовою». Ймовірно, тут мова йде про поліцеальні школи (навчальні заклади, розраховані на осіб, що мають середню освіту, але прагнуть здобути кваліфікацію з певного фаху, що не потребує вищої чи середньої спеціальної освіти - ред.), які вже планують виключити з переліку документів для отримання резидента ЄС. Цікавинкою стане запровадження так званого «тесту на громадянство», який буде складатися з питань про культуру і «суспільні норми в Польщі». Ускладнення процедури отримання громадянства також має торкнутися біженців і власників карт поляка, або осіб, які з картою поляка отримали постійне перебування в Польщі. На практиці визнання іноземця громадянина Польщі буде залежати від підтвердження того, чи іноземець інтегрований в польське суспільство, в тому числі чи достатньо він знає польську мову. Джерело

В какой стране ЕС больше всего детей, изучающих несколько языков? По данным Евростата, в 2022 году 6,5% учащихся начальных школ в ЕС изучали два и более иностранных языка. Изучение иностранных языков в раннем возрасте имеет массу преимуществ: оно улучшает понимание мира, позволяет общаться с соседями, смотреть новые сериалы на языке оригинала и помогает лучше понимать происходящее во время отдыха за границей. В дальнейшем многоязычие расширяет профессиональные возможности, улучшает доступ к услугам и способствует социальной сплоченности, укрепляя межкультурный диалог. Научные исследования также показывают, что владение более чем одним языком может отсрочить наступление болезни Альцгеймера. Поэтому изучать иностранные языки в школе как можно раньше — отличная идея. Однако в странах ЕС это происходит неравномерно. Какие европейские школьники больше всего изучают иностранные языки? Многоязычное обучение в меньшинстве По данным Евростата, в 2022 году 6,5% учеников начальных школ в ЕС изучали два и более иностранных языка. Единственной страной ЕС, где это делает большинство учеников начальной школы (79,6%), стал Люксембург. Отчасти это может объясняться методологией Евростата. Согласно ей, хотя официальными языками Люксембурга являются французский, немецкий и люксембургский, для целей образовательной статистики французский и немецкий считаются иностранными языками. За ним следуют Латвия (37,2%), Греция (34,9%) и Эстония (33,6%). Пропорция учеников начальной школы, изучающих два и более иностранных языка Eurostat Хорошая новость: количество изучающих языки растет по всему ЕС. В период с 2013 по 2022 год доля учеников начальной школы в ЕС, изучающих как минимум два иностранных языка, увеличилась с 4,6% до 6,5%. Из девяти странах ЕС, где эта доля сократилась, наиболее значительное падение зафиксировано в Польше (-6,8%) и Люксембурге (-4,2%). Возвращение в среднюю школу В 2022 году 60,7% учеников средней школы изучали два и более иностранных языка. Самая высокая доля наблюдается в Финляндии (98%), Италии (96%) и Греции (96%). В Финляндии, в зависимости от родного языка, школьникам приходится выбирать между финским и шведским. Для целей образовательной статистики они оба считаются иностранными языками, уточняет Eurostat. Напротив, самая низкая доля наблюдается в Ирландии (6,1%), Венгрии (6,6%) и Австрии (7,7%). Пропорция учеников средней школы, изучающих два и более иностранных языка Eurostat Как и в начальной школе, изучение иностранных языков растет в средних классах. По сравнению с 2013 годом, доля учащихся средних школ ЕС, изучающих как минимум два иностранных языка, увеличилась с 58,4% до 60,7% в 2022 году. Больше всего эта доля увеличилась в Чехии (24,1%), Франции (21,8%) и Бельгии (18,5%). Однако следует помнить, что в Бельгии три официальных государственных языка: нидерландский, французский и немецкий. Джерело

Обратитесь к Елене (https://www.youtube.com/@ElenaArna). Она специалист. Какое-то время назад мы даже немного сотрудничали.

Выписка из Государственного реестра актов гражданского состояния про государственную регистрацию рождения или просто Выписка из актовой записи о рождении

Нужны доказательства, что Вы им платили, но не получили услугу. Хотя, ни форумы, ни чаты Вам не помогут. Только то, что определено в действующем законодательстве.

Показал Ваш пост замначальнику управления ДМС Украины. Посмеялась. Предложила, чтобы товарищ обратился в правоохранительные органы, т.к. ДМС Украины такими вопросами не занимается. Не их компетенция. Сам с ДМС работаю с 2008 года. Периодически обращаются за консультациями по иммиграционным вопросам. Ну и не только они.