fregat222

Мерц оголосив "надзвичайний стан" через міграцію, - Welt Міністр внутрішніх справ Німеччини вже наказав відмовляти шукачам притулку на німецьких кордонах. Новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосив "надзвичайний стан" у країні. Про це повідомляє WELT. У виданні додали, що міністерство внутрішніх справ поінформував послів сусідніх країн, однак речник уряду це заперечує, але сам міністр Александер Добріндт це підтверджує. Як з'ясували журналісти, канцлер оголосив "надзвичайний стан" через міграцію. Зокрема уряд Німеччини хоче активувати статтю 72 Договору про функціонування Європейського Союзу. "Дублінська угода більше не застосовуватиметься, що призведе до посилення прикордонного контролю та відмов у наданні притулку шукачам притулку", - пояснили у матеріалі. Зазначається, що міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт вже наказав відмовляти шукачам притулку на німецьких кордонах, посилаючись на статтю 72. "Стаття 72 дозволяє державам-членам відхилятися від певних правил ЄС з метою підтримання громадського порядку та захисту внутрішньої безпеки. Те, чи допустимо це в такому випадку, вже було предметом суперечок між коаліцією "Світлофор" і ХДС/ХСС минулого року. Юристи попереджали, що остаточне рішення може прийняти Європейський суд", - нагадали у WELT. Водночас представники Європейського Союзу наголосили у коментарі для WELT, що попри застосування статті 72, "надзвичайний стан" не обов'язково оголошувати. "Федеральний канцлер не оголошує надзвичайний стан", - сказав речник уряду Штефан Корнеліус в інтерв'ю газеті Bild. Джерело

«Біженський туризм» у Європі: чим це загрожує українцям Чимало країн не сприймають бажання українців жити на дві країни У Європі дедалі частіше говорять про явище, яке отримало умовну назву «біженський туризм». Це практика, коли громадяни України, скориставшись правом на тимчасовий захист за кордоном, періодично повертаються додому або навіть живуть на дві країни. Подібна поведінка ставить під сумнів правомірність отриманої допомоги й викликає занепокоєння серед європейських чиновників і суспільства. Йдеться про ситуації, коли особи, що отримали статус тимчасового захисту як біженці, продовжують активно відвідувати Україну, яка формально залишається зоною збройного конфлікту. Це породжує сумніви у реальній необхідності притулку та може трактуватися як зловживання системою підтримки. Можливі наслідки Як повідомляє портал InPoland, така поведінка може мати серйозні наслідки для самих українців: Скасування статусу захисту. У деяких країнах достатньо добровільного повернення до «безпечної» частини України, щоб втратити право на тимчасовий притулок. Посилення контролю. Через випадки «біженського туризму» уряди можуть уживати жорсткіших заходів перевірки або зменшити обсяги допомоги для всіх українців. Ризик переслідувань. В окремих випадках можливе відкриття проваджень за підозрою в шахрайстві або порушенні правил перебування. Формування негативного іміджу. Публічні історії про «туристів-біженців» можуть вплинути на ставлення до українців серед місцевих мешканців і політиків. Що слід знати українцям за кордоном Умови перебування для осіб із тимчасовим захистом відрізняються в кожній країні. У багатьох випадках є обов’язок повідомляти державні органи про поїздки до України або обмеження щодо їхньої тривалості. Недотримання цих вимог може призвести до втрати статусу. Також важливо розуміти, що громадська думка у країні перебування має вагу. Чим більше зловживань виявляється, тим суворішими стають правила для всіх. Що кажуть соціологи та аналітики За словами генерального директора Київського міжнародного інституту соціології Володимира Паніотто, більшість українців, які виїхали за кордон через війну, не планують повертатися додому навіть після її завершення. Серед основних причин — нестабільність в Україні та негативне ставлення в соцмережах. Європейські країни, особливо з розвиненою міграційною політикою, зацікавлені в інтеграції українців і прагнуть утримати їх у себе. Після війни повернення частини громадян додому, ймовірно, призведе до зростання пропозиції робочої сили, що може ускладнити ситуацію з працевлаштуванням в Україні. Джерело

Суд ЕС: "Золотые паспорта" Мальты нарушают право Евросоюза Страна-член ЕС не имеет права предоставлять гражданство в обмен на денежные выплаты или инвестиции, постановил Европейский суд в Люксембурге. Мальта обязана прекратить программу выдачи "золотых паспортов". Так называемые "золотые паспорта" Мальты нарушают законодательство Европейского Союза, в связи с чем страна обязана прекратить программу их выдачи. "Государство-член не может предоставлять свое гражданство - и, тем более, гражданство ЕС - в обмен на заранее определенные выплаты или инвестиции, поскольку это по сути сводит приобретение гражданства к простой коммерческой сделке", - постановил во вторник, 29 апреля, Европейский суд в Люксембурге. Таким образом, иск Европейской комиссии (ЕК) против этого средиземноморского государства был удовлетворен. В 2022 году ЕК подала в суд на Мальту из-за этой программы, которая предоставляет иностранцам паспорт и, как следствие, право жить и работать в любом государстве ЕС в обмен на инвестиции в эту островную страну. Так, иностранцы могли получить мальтийское гражданство при определенных условиях: заплатить не менее 600 000 евро и купить недвижимость стоимостью не менее 700 000 евро или арендовать дорогую квартиру, уточняет агентство AFP. "Такая практика не позволяет установить необходимую связь солидарности и добросовестности между государством-членом и его гражданами, а также обеспечить взаимное доверие между странами-членами", - гласит судебное заключение. В свою очередь Мальта неоднократно настаивала на том, что ее толкование договоров ЕС является правильным. После начала войны в Украине страна приостановила программу для граждан России и Беларуси, но сохранила ее для граждан других стран, напоминает агентство Reuters. "Богатые россияне и китайцы использовали эту схему для получения гражданства ЕС на Мальте", - добавляет AFP, отмечая также, что подобные схемы существовали на Кипре и в Болгарии, но эти страны впоследствии от них отказались. Между тем споры относительно законности выдачи Венгрией заявителям из РФ и РБ "национальных карт", дающих право работать в стране, продолжаются до сих пор. Джерело

Ігнорування реєстрації місця проживання у Німеччині для українців загрожує штрафом у 1000 євро Порушення строку подачі може призвести до штрафу, особливо суворо карають фіктивні прописки — до 50 000 євро штрафу. Для багатьох українців, які щойно прибули або вже живуть у Німеччині, реєстрація місця проживання може здатися формальністю, але в німецькій системі це ключ до безлічі інших важливих речей: банківських рахунків, медичного страхування, отримання посвідчення на проживання, оформлення шкільного місця для дитини. Які документи потрібні та на що варто звернути увагу пояснили на сайті ЮА Мігрант. Зокерма, вказується, що у Німеччині прописка називається Anmeldung bei der Meldebehörde. Це офіційне підтвердження того, де саме ви проживаєте. Документ, який ви отримуєте після реєстрації, має назву Anmeldebescheinigung. Цей папір буде потрібен у банку, школі, лікарні, на роботі і навіть при купівлі SIM-карти. Згідно з §17 Закону про реєстрацію (Bundesmeldegesetz), кожен, хто переїжджає в нове житло, повинен зареєструватися впродовж 14 днів після заселення. Запізнення може обійтися у штраф від 10 до 1000 євро — хоча в реальності такі суми накладаються рідко, вказуть фахівці. Звертатися потрібно до Einwohnermeldeamt або Bürgeramt у вашому місті. У великих містах, таких як Берлін, Кельн, Мюнхен чи Гамбург, попередньо необхідно записатися онлайн. У менших — можливий живий ряд або запис телефоном. Що потрібно мати з собою? Закордонний паспорт або посвідку на проживання (Aufenthaltstitel) Письмове підтвердження від орендодавця — Wohnungsgeberbestätigung Договір оренди житла Документи про шлюб або народження дітей (якщо реєструється вся родина) Шаблон Wohnungsgeberbestätigung зазвичай є на сайті міської адміністрації. У відділенні видається Anmeldeformular, де потрібно вказати: ім’я, дату народження, релігійну приналежність (або «Keine» для уникнення церковного податку), попередню адресу (якщо була), імена членів родини, які проживають разом з вами. Якщо ви належите до православної церкви або є мусульманином, церковний податок не стягується. Прописка потрібна для: відкриття банківського рахунку оформлення медичної страхівки подання на посвідку на проживання або громадянство запису дитини до школи чи садочка оформлення водійських прав отримання номера платника податків (Steuer-ID) Порушення строку подачі може призвести до штрафу. Особливо суворо карають фіктивні прописки — до 50 000 євро штрафу. Виписка з попереднього місця проживання в Німеччині не потрібна — усе відбувається автоматично після нової реєстрації. Але якщо ви виїжджаєте з Німеччини — знятися з реєстрації обов’язково. Громадяни України, які прибули за гуманітарною програмою чи мають візу типу D, зобов’язані прописатися одразу після прибуття. Це важливо для доступу до соціальних послуг, включаючи фінансову допомогу, інтеграційні курси та медичне обслуговування. Джерело

Українцям у Чехії відмовляють у тимчасовому захисті, попри рішення суду: це стосується тих, хто має візи інших країн Чехія й надалі відмовляє у тимчасовому захисті тим українцям, які вже отримали або лише подавали заяву на такий самий захист в іншій країні ЄС. Хоча є рішення суду, які вже визнали такі дії незаконними, Міністерство внутрішніх справ Чехії продовжує відмовляти заявникам. Нагадаємо, ще в лютому 2024 року суд ЄС постановив: «Не можна автоматично відмовляти у тимчасовому захисті, якщо українець лише подав заяву в іншій країні, але ще не отримав його. Такі дії порушують право ЄС». На основі цього рішення ЄС, у квітні 2025 року чеський Верховний адміністративний суд визнав, що пункти c) та d) статті 5 Lex Ukrajina суперечать європейському праву. Суд чітко зазначив: «Держава-член ЄС зобов’язана дозволити перебування українцю, навіть якщо він мав тимчасовий захист в іншій країні, якщо він більше не має цього захисту, або якщо готовий від нього офіційно відмовитися». Попри однозначну правову позицію суду, МВС продовжує діяти за старими правилами, зазначає на сторінках Pravo21 Станіслава Сладекова, представниця чеської організації OPU. За її словами, заявників відправляють геть, навіть не приймаючи їхніх заяв або не видаючи письмових рішень, які можна було б оскаржити в суді. В одному з прикладів вона описує ситуацію з українкою, яка мала тимчасовий захист в Австрії. Після переїзду до Чехії статус втратив чинність відповідно до австрійського законодавства. Цей факт було підтверджено навіть відповідним листом. Але в Чехії їй все одно відмовило, посилаючись на те, що «закон ще не змінено». Жінці не дали офіційного підтвердження відмови. Працівники у деяких пунктах реєстрації (наприклад, у KACPU в Брно) визнають, що знають про судові рішення, але мають вказівки “згори” діяти за старими правилами. Як має відбуватися процес? Верховний адміністративний суд надав чіткі рекомендації, як МВС Чехії повинно діяти в кожному окремому випадку: Прийняти заяву навіть якщо особа мала захист в іншій країні. Перевірити, чи заявник досі має чинний статус в іншій країні. Якщо не має — надати захист у Чехії. Якщо має, але хоче перенести захист у Чехію, то мають поінформувати про неможливість мати захист у двох країнах одночасно. А також дозволити людині відмовитися від попереднього статусу. На практиці Чехія та українці мають серйозні наслідки через те, що рішення суду не виконується. Люди місяцями не можуть працювати, не мають медичного страхування або соціальної підтримки. Часто вони втрачають дні безвізового перебування в ЄС і потрапляють до категорії “нелегалів”, бо перебувають у Чехії без дозволу. Їм доводиться подавати позови до суду, що коштує часу і нервів. Суди, особливо міський суд у Празі, змушені розглядати десятки непотрібних справ, які могли б бути вирішені на рівні відомства. На цьому наголошує Станіслава Сладекова, представниця чеської організації OPU. Джерело

"Мінімалка" понад дві тисячі євро: де в Європі найвищі зарплати У кожній країні Європейського Союзу працівникам платять по-різному. Люди, які часто подорожують, або зараз через війну в Україні намагаються вибрати інше місце для проживання, часто не знають, які найдорожчі міста у світі, і після приїзду розчаровуються. Далеко не завжди вартість оренди, а також товарів і послуг співмірна з грошовою винагородою, тому важливо з'ясувати, де можна більше заробити в Європі, щоб правильно вибрати локацію для життя. У якому місті Європи найвищі зарплати За даними сайту Euronews, у січні 2025 року мінімальна зарплата в Європі варіюється в межах від 551 до 2 638 євро залежно від країни. Розглянути всі 27 країн, що входять до Євросоюзу, не можна - Данія, Італія, Фінляндія, Австрія та Швеція не мають фіксованої "мінімалки", тому до рейтингу видання потрапили тільки 22 країни, в яких такі соціальні гарантії є. Де платять більше в Європі, ніж у Люксембурзі? Ніде, саме ця країна посіла перше місце в рейтингу найвищих мінімальних зарплат - там громадяни отримують 2 638 євро. За нею слідує Ірландія з грошовою виплатою в розмірі 2 282 євро, а закривають трійку лідерів Нідерланди - там "мінімалку" виплачують у розмірі 2 193 євро. На четвертому місці могла б бути Бельгія, але через відсутність будь-яких зрушень щодо підняття зарплат, бельгійців обійшли німці. Мінімальна зарплата в Німеччині становить 2 161 євро. Сама ж Бельгія опинилася на п'ятому місці з мінімальною зарплатою, що дорівнює 2 070 євро, а закриває рейтинг Франція, там платять 1 802 євро. Де найнижча мінімальна зарплата в Європі Крім списку держав, які змогли забезпечити своїм громадянам високі мінімальні зарплати, є й ті, де платять мало. До них належить Чехія з виплатою в розмірі 826 євро, Словаччина, де платять 816 євро, і Румунія з "мінімалкою" в розмірі 814 євро. До трійки лідерів із найнижчими зарплатами в Європі потрапили: Латвія 740 євро Угорщина - 707 євро Болгарія - 551 євро Цікаво, що мінімальна зарплата в Польщі не стала найнижчою - держава забезпечує громадян виплатою в розмірі 1 091 євро, що, звісно, менше, ніж в Іспанії та Словенії, але більше, ніж у Литві, Португалії та на Кіпрі. Під час ознайомлення з такою статистикою важливо розуміти не тільки те, де найнижча зарплата в Європі чи найвища, а й знати про показник PPS (Purchasing Power Standard). Це одиниця виміру, якою часто користуються економісти, щоб визначити рівень купівельної спроможності, тобто, що можна купити в конкретній країні чи регіоні на наявні гроші. Приміром, одні й ті самі 100 євро в Німеччині та Болгарії дадуть вам різні блага, бо в першій країні все дорожче, ніж у другій. Компанія Qery, яка спеціалізується на аналізі та візуалізації соціальних та економічних тенденцій, використовуючи дані національних та міжнародних статистичних агенцій, пише, що якщо враховувати показник паритет купівельної спроможності, то в Німеччині мінімальна зарплата становить 1 992 PPS, що все одно робить її лідером серед європейських держав. А от Естонія посідає останнє місце - там розмір виплат за стандартами купівельної спроможності опинився на рівні 878 PPS за мінімальної зарплати в розмірі 886 євро. Джерело

Латвія анулювала статус тимчасового захисту для понад 18 тисяч українців Агентство у справах громадянства і міграції Латвії (PMLP) скасувало статус тимчасового захисту для 18,6 тисячі громадян України. Причиною стало несвоєчасне подання документів на продовження дозволу на проживання, при цьому частина біженців не оновлювала свої документи ще з 2022 року. За даними на початок 2025 року, статус тимчасового захисту в Латвії мали 47 654 особи, серед яких понад 33 тисячі етнічних українців. Як відновити статус тимчасового захисту Українці, які втратили статус тимчасового захисту, можуть відновити його, подавши необхідні документи: Копію проїзного документа та заяву у вільній формі Заповнену форму на проживання (якщо раніше була оформлена віза) Додаткову анкету для громадян Російської Федерації або Білорусі, які мають українське громадянство Документи необхідно надіслати на електронну пошту pasts@pmlp.gov.lv або поштою до відповідного місцевого відділення PMLP. Після розгляду та схвалення заяви, протягом 10 днів потрібно особисто відвідати відділення для оформлення eID-картки. Латвійська влада рекомендує не зволікати з відновленням документів, оскільки перебування в країні без дійсного статусу може призвести до додаткових правових наслідків. Джерело

З Угорщини емігрувала рекордна кількість громадян У 2023 році 41 300 угорців покинули країну У 2023 році 41 300 угорців покинули країну. Це рекордний максимум з 2010 року. Про це пише 444.hu. Загалом з 2010 року 367 515 угорців покинули країну. Угорські журналісти порівнюють таку еміграцію з тим, якби повністю зникли Дебрецен і Сегед – друге та третє за кількістю населення міста Угорщини. За даними видання, найпопулярніший напрямок еміграції для угорців – Австрія. Вона вийшла на перше місце протягом останніх шести-семи років. До 2018 року емігранти здебільшого обирали Німеччину. З 2010 року понад 124 000 угорців емігрували до Австрії, а 104 000 до Німеччини. Майже 53 000 громадян відправились до Великобританії. Нідерланди, Швейцарію та інші країни обрали понад 86 000 осіб. Джерело

Все зависит от того, менялась ли у Вас фамилия, т.е. взяли ли Вы фамилию мужа.

Коли скасують громадянство Німеччини за три роки Майбутня правляча коаліція в Німеччині збирається посилити правила міграції, зокрема - скасувати прискорену процедуру громадянства за три роки. Що це означає насправді? У Німеччині збираються змінювати міграційне законодавство. Основна думка проєкту коаліційного договору, який у середу, 9 квітня, представили консервативний блок ХДС/ХСС і соціал-демократи, - вимоги до легальних мігрантів будуть жорсткішими, нелегалів частіше й швидше депортуватимуть і не пропускатимуть через кордон. Але норма про право на політичний притулок залишається чинною. Зміни відбуваються на тлі напливу мільйонів біженців і мігрантів у Німеччину за останні 10 років, причому чинні в Євросоюзі правила фактично не працюють, а нові наберуть чинності 2026 року. Громадянство ФРН за три роки скасують Одне з нововведень коаліційного договору викликало особливий резонанс - процедуру прискореного отримання громадянства Німеччини не за п'ять, а за три роки скасують. Норма, ухвалена урядом СДПН, Зелених і лібералів, після розвалу якого довелося проводити дострокові вибори, діє відносно недавно - з червня 2024 року. Вона передбачає, що інколи громадянство ФРН можна отримати за три роки в разі "особливо позитивних інтеграційних досягнень". Про що йдеться? У законі прописано чотири обов'язкових критерії: законне проживання в Німеччині щонайменше три роки; особливі успіхи в школі або на роботі, або участь у громадській роботі, наприклад, у пожежній дружині або в соціальній сфері; здатність утримувати себе і членів сім'ї; володіння німецькою мовою на рівні С1. Крім цього, зберігаються загальні вимоги - потрібно пройти тест на знання правового і суспільного устрою Німеччини, не мати конфліктів із законом. Коли зміни в міграційному законодавстві набудуть чинності Очікується, що нова правляча коаліція ХДС/ХСС і СДПН буде сформована на початку травня. Як швидко вона внесе зміни до міграційного законодавства і які саме це будуть зміни - питання відкрите. На набуття законом чинності піде час. Він має бути схвалений не тільки Бундестагом, а й Бундесратом - представництвом німецьких федеральних земель. Попереднього разу вся процедура тривала близько 10 місяців: уряд ухвалив законопроєкт у серпні 2023 року, у січні 2024 року його схвалив Бундестаг, у лютому - Бундесрат, а діяти він почав у червні 2024 року. Як і з іншими законами, поки зміни не набули чинності, можна подавати заяви за чинним законодавством. Крім того, завжди є можливість домогтися винятку з правил та індивідуального рішення з урахуванням життєвих обставин. Як правило, в таких випадках без адвоката не обійтися. Експерти звертають увагу на те, що норма про подвійне громадянство для вихідців із країн за межами Євросоюзу, яка набула чинності 2024 року, залишається чинною. Кількість заявок на отримання німецького громадянства останніми роками зростала. Рекордним був 2023 рік - понад 200 тисяч. Одна з причин у тому, що німецький паспорт - один із найбільш "сильних" у світі. Він дає можливість подорожувати без візи до більшості країн. Однак на тлі збільшення кількості заявок німецькі чиновники не справляються, і навіть прискорена процедура не гарантує швидкого отримання громадянства. Нерідко заявникам доводиться чекати рішення роками. І навіть отримавши громадянство ФРН, його можна втратити протягом 10 років з моменту отримання паспорта. Це передбачено у випадках, якщо, наприклад, під час подання заяви було надано неправдиві відомості. Джерело

Если это выписка из Государственного электронного реестра актовых записей о браке, то там точно есть добрачная фамилия и после брака. Только в том случае, если фамилия менялась в силу определенных причин. Но, тогда само лицо в отношении которого составлялась актовая запись (брак или рождение) может заказать и получить ПОЛНЫЙ вытяг, где все это присутствует. Я имею ввиду вытяг о рождении, если ДО брака фамилия/имя менялись (усыновление/удочерение либо по заявлению лица)

Пересадка - в Албанії. Мета - Румунія. Тому не бачу жодних проблем. Тем більш є офіційний статус в ЄС.

Ну товарищ не дал точной информации в понятии "ТУДА полететь". Ну я понял, что касается Албании. Откуда полетит - тож не написал. А ванговать и догадываться - у меня пока не получается.

Google Вам допоможє

Німеччина більше не лідер серед країн ЄС за кількістю заявок на притулок Уперше за багато років Німеччина більше не лідер Європейського Союзу за клопотаннями про надання притулку. Як передає Укрінформ, про це повідомляє DW. У першому кварталі 2025 року кількість таких поданих до ФРН прохань різко скоротилася – на 41% (до 37 387) порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Натомість лідером стала Франція, де з 1 січня по 31 березня цього року було подано 40 871 заявку. На другому місці – Іспанія з показником 39 318 прохань від біженців і лише потім йде Німеччина. Наприкінці списку опинилися Словаччина (37 прохань про притулок) та Угорщина (22 прохання), влада яких проводить особливо жорстку міграційну політику. У Німеччині у першому кварталі притулок найчастіше запитували громадяни Сирії (24%), Афганістану (16%) та Туреччини (11%), зазначає видання. У Франції основною категорією заявників стали українці. У ЄС, Швейцарії та Норвегії подано на 19% менше заявок Згідно зі статистичними даними за всіма країнами-членами Євросоюзу, а також Швейцарією та Норвегією, найбільше прохачів притулку прибули з Венесуели (25 375), кількість заяв від громадян цієї країни зросла на 44%. За венесуельцями йдуть біженці з Афганістану та Сирії. Крім того, різко зросла кількість заявок від українців (+84%), китайців (+87%) та громадян Індії (+56%). Як повідомляв Укрінформ, Німеччина прийняла понад 1,2 млн українських громадян з початку повномасштабного вторгнення та продовжить надавати захист українцям, допоки в Україні триває війна. Джерело

Замість притулку – депортація: українцям у Чехії зачиняють двері Уряд Чеської Республіки готується до радикального посилення законодавства щодо шукачів притулку та іноземних громадян, які перебувають на території країни. Відповідні пропозиції будуть винесені на розгляд парламенту у квітні 2025 року. Ініціатива викликала жваве обговорення як серед політиків, так і правозахисників. Як повідомляє агентство CTK, у рамках реформи міграційної політики чеська влада пропонує впровадити низку змін, спрямованих на зміцнення контролю над перебуванням іноземців, спрощення процедур депортації та посилення умов для отримання міжнародного захисту. Основні положення законодавчих ініціатив включають: Заборона повторної подачі заяви на притулок для депортованих осіб. Автоматичне визнання рішень про депортацію, прийнятих в інших країнах ЄС, без повторного розгляду у Чехії. Синхронізація рішень про відмову в притулку та депортацію – обидва рішення ухвалюватимуть одночасно. Автоматичний розгляд питання про депортацію у разі винесення судового вироку мігранту. Обов'язковий епідеміологічний скринінг для шукачів притулку. Надання поліції та державним органам доступу до мобільних пристроїв мігрантів для їх ідентифікації. Контроль за місцем проживання шукачів притулку, обмеження соціальних виплат і доступу до ринку праці. Скорочення строків розгляду заяв на міжнародний захист – від п’яти тижнів до одного року. Уряд обґрунтовує ініціативу необхідністю зміцнення внутрішньої безпеки та забезпечення більш ефективного контролю над міграційними потоками. За даними Міністерства внутрішніх справ Чехії, у 2023 році було зареєстровано 1 363 заяви на отримання міжнародного захисту. Найбільше заяв надійшло від громадян Узбекистану, України та В’єтнаму. Джерело

Іспанія більше не надаватиме «золоті» візи для іноземних інвесторів Іноземці, які подали заявки на отримання «золотої» візи до набуття чинності нового закону, зможуть отримати дозвіл за попередніми умовам. В Іспанії припинили дію програми «золотих» віз — нею користувалися іноземці, які робили значні інвестиції в нерухомість країни. Про це інформує іспанський уряд. Раніше громадяни країн, що не входять до ЄС, могли отримати «золоту» візу, інвестувавши щонайменше €500 тисяч в іспанську нерухомість без іпотеки. Вона надавала дозвіл на проживання та роботу в країні строком на три роки. За словами міністра житлового будівництва та міського розвитку Іспанії Ісабель Родрігес, скасування цієї програми спрямоване на покращення доступу місцевих жителів до житла, особливо в регіонах із високими цінами на нерухомість. Іноземці, які подали заявки на отримання «золотої» візи до набуття чинності нового закону, зможуть отримати дозвіл за попередніми умовами. Ті, хто вже отримав посвідку на проживання в межах програми, збережуть її на визначений у документах період. Інвестування в нерухомість було найпопулярнішим способом отримання посвідки на проживання в Іспанії через програму «золотих» віз. За даними іспанської газети El Pais, до 2023 року влада країни видала 22 430 таких дозволів. Близько 75% «золотих» віз отримали громадяни країн Азії, переважно Китаю, а також нерезидентів ЄС, серед яких українці, британці (після Brexit) та росіяни. Переважна більшість власників таких віз (93%) проживають у семи провінціях: Барселоні, Мадриді, Малазі, Аліканте, на Балеарських островах, у Жироні та Валенсії. Джерело

Для українців запровадять зміни за кордоном — що треба знати У Чехії планують запровадити жорсткішу політику щодо громадян, які прибувають в країну задля пошуків притулку. Зміни також торкнуться іноземців, які вже проживають у країні, зокрема й українців. Про це пише місцеве видання CTK. Що зміниться Зазначається, що в рамках реформи міграційної політики чеська влада не тільки посилить нагляд за іноземними громадянами, а й прискорить процеси депортації. Влада, зокрема, планує запровадити такі зміни: іноземцям, яких примусово виселять з країни, заборонять повторно подавати заяву на притулок; якщо іноземця депортувала інша країна з ЄС, Чехія не переглядатиме це рішення; рішення про відмову у притулку та депортацію ухвалюватимуть одночасно; суд має розглядати питання депортації, якщо мігранта засудять за вчинення злочину; мігрантів змусять проходити епідеміологічний скринінг; поліція та влада отримають доступ до мобільних пристроїв мігрантів для ідентифікації; влада зможе контролювати місце проживання шукачів притулку, обмежувати їхні соціальні гарантії та доступ до роботи; справи про міжнародний захист розглядатимуть швидше — термін становитиме від п'яти тижнів до року. Що ще варто знати Європейські країни поступово переглядають умови перебування українських біженців. Так, нещодавно стало відомо, що німецький уряд планує скоротити базові соціальні виплати за програмою Bürgergeld. Таким чином в країні хочуть підвищити відповідальність одержувачів виплат і ефективно розподіляти бюджетні кошти. Раніше ми розповідали, скільки біженців проживають у країнах Європейського Союзу. Так, за словами директорки Інституту демографії Елли Лібанової, за кордоном наразі перебувають понад 4 млн громадян України. Дізнавайтесь також, як українцям у Польщі отримати понад 400 тис. грн виплати. Джерело

Людину не цікавить нічого в галузі імміграції та еміграції. Прийшов просто прорекламувати свою компанію та меблеву фурнітуру. Щоправда, зробив це не там і не так. Наразі повна модерація його контенту до 2030 року. Я вже не одну сотню разів казав (з 2002 року), що читаю абсолютно всі повідомлення та переглядаю всі профілі... особливо нових форумчан. Усім міцного здоров'я і мірного неба над головою.

Оно есть в СоБ Вашей мамы либо в выписке из актовых записей о браке.

Австрія призупинила возз'єднання сімей для біженців В урядовій програмі було узгоджено негайне припинення возз'єднання сімей біженців. Як довго процедура возз'єднання сімей залишатиметься призупиненою - не відомо. В Австрії МВС ухвалило рішення про призупинення возз'єднання сімей для шукачів притулку в країні. Про це повідомляє АРА. Зазначається, що міністр внутрішніх справ Герхард Карнер поінформує відповідального комісара Магнуса Бруннера про проєкт на зустрічі зі своїми колегами з ЄС 5 березня. У коментарі агентству глава МАС заявив, що вже ухвалено рішення запровадити систему квот, і "перша квота - нульова". За словами канцлера КрістіанаШтокера, який очолює Австрійську народну партію, в урядовій програмі було узгоджено негайне припинення возз'єднання сімей біженців. Уряд ще не повідомив, як довго процедура возз'єднання сімей залишатиметься призупиненою. Якщо система буде перевантаженою, уряд навіть не виключив можливості взагалі припинити приймати заяви про надання притулку. Як відомо, торік до Австрії через возз'єднання сім'ї приїхали 7 760 осіб, а роком раніше - 9 254. За даними МВС, значну частину тих, хто підпадає під возз'єднання сімей, становлять діти, що несе додаткове навантаження на систему освіти в Австрії. Джерело

С марта медицинское страхование в Австрии для временно перемещённых с Украины прекращено Австрийская больничная касса (ÖGK) прекращает обязательное медицинское страхование для временно перемещённых с Украины с 04.03.2025. Обязательное медицинское страхование для временно перемещённых с Украины, установленное постановлением федерального правительства от 24.02.2022 (пункт 21, включение в § 9 ASVG), не будет продлено. Таким образом, с 04.03.2025 обязательное страхование прекращается. В результате лица, которых это касается (включая детей) теряют право на получение услуг по системе государственного медицинского страхования (медицинская помощь, стационарное лечение, лекарства и др.). Чтобы этого не произошло, предусмотрен переходный период в 6 недель, а также различные варианты оформления медицинского страхования. В течение этого времени, несмотря на прекращение обязательного страхования, данные лица сохраняют право на медицинские услуги по государственному медицинскому страхованию (приём у врача, лечение в больнице, получение медикаментов и т.д.). Важно: По окончании 6-недельного переходного периода, то есть с 15.04.2025, освобождение от платы за рецепты и другие доплаты более не предоставляется автоматически. В течение этого времени лица, которых это касается, должны позаботиться о новом медицинском страховании, которое начнёт действовать с 16.04.2025. В Министерстве семейных дел Сюзанны Рааб (ÖVP), которая также отвечает за интеграцию, подтвердили, что пособие на детей также будет выплачиваться до марта 2025 года. «Для продления права на пособие на детей с апреля 2025 года необходимо изменение закона в парламенте, над чем в настоящее время ведется работа». Временно перемещённые лица, которые в силу своей нуждаемости уже получают помощь в рамках базового социального обеспечения, автоматически включены в систему медицинского страхования согласно пункту 19 (Z19) постановления о включении в § 9 ASVG. В отличие от застрахованных лиц по пункту 21 (Z21), их страхование сохраняется и после 04.03.2025 без изменений. Те временно перемещённые лица, которые ранее не получали помощи в рамках базового социального обеспечения, но соответствуют критериям нуждаемости, могут подать заявление в ответственный орган по базовому социальному обеспечению в своём федеральном регионе. Этот орган рассматривает заявление в индивидуальном порядке, проверяет соответствие критериям, а также определяет объём предоставляемых услуг. Медицинское страхование в таком случае может быть предоставлено как часть базового социального обеспечения. Джерело Офіційне джерело

Число американців, що просять громадянство Британії рекордно зросло Американці мають багато індивідуальних причин для отримання британського паспорта. Проте серед усіх найбільше зіграла роль політична ситуація в США та податкові зміни. У 2024 році зросла кількість громадян США, які подали заявки на отримання громадянства Великої Британії. Основними причинами зростання називають повернення Дональда Трампа до влади та зміни в податковому законодавстві Великої Британії. Про це у вівторок, 4 березня, пише Financial Times. За 2024 рік заявки на отримання громадянства Великої Британії всього подала 251 000 громадян інших держав, серед них 6100 - американці. "Це найбільший показник отриманих зі Штатів запитів за останні 20 років. Крім того, це на 26% більше, ніж у 2023-му. Особливо різке зростання відбулося в останньому кварталі 2024 року - частота подачі заявок зросла на 40% у порівнянні з таким самим періодом у 2023-му", - вказують у виданні. Адвокати з питань імміграції вважають, що серед основних причин міграції - бажання американців отримати альтернативний паспорт на тлі політичної нестабільності в США. "Крім того, британська влада скасувала статус non-dom. Це змушує багатьох заможних американців шукати громадянство, щоб зберегти можливість залишитися в країні чи повернутися в майбутньому", - пояснює видання. Журналісти підкреслюють, що інтерес до громадянства Британії з боку американців набагато вищий, ніж за попередньої адміністрації Трампа. Джерело

У Німеччині заявили про прогрес в інтеграції українців на ринку праці Станом на листопад 2024 року в Німеччині були працевлаштовані 296 тис. українців, що свідчить про їхню успішну інтеграцію на ринку праці Такі дані опублікувало Федеральне агентство праці. Більшість українців, які працюють у Німеччині (245,2 тис.), сплачують соціальні внески. Понад половина з них працевлаштовані як кваліфіковані робітники. Українці працюють здебільшого у сфері виробництва, торгівлі, охорони здоров'я та соціальних послуг, будівництва, готельного бізнесу, а також у секторі економічних послуг, що включає, наприклад, тимчасову зайнятість, садівництво та управління будинками. Офіційно безробітними вважаються 211 тис. українців. Відвідують інтеграційні курси 98 тис., мовні курси, пов'язані з роботою – 29 тис., беруть участь у програмах ринку праці – 21 тис. "Загалом спостерігається значний прогрес в інтеграції громадян України на ринок праці. Рівень інтеграції українців у 2024 році зріс більш ніж удвічі", – зазначають у Федеральному агентстві праці. Улітку минулого року генеральний секретар консервативної німецької партії ХДС/ХСС Карстен Ліннеманн запропонував скасувати грошову допомогу біженцям, які офіційно не працюють, зокрема українцям. У вересні стало відомо, що в Німеччині зросла кількість біженців з України, які влаштувалися на роботу. Так, у вересні 8,5 тисячі українців працевлаштувалися на первинному ринку праці, пройшли навчання або стали самозайнятими. Пізніше міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер запропонував запровадити новий правовий статус для біженців з України, аби якомога більше з них працевлаштувалися. Джерело