Лидеры

У меня лично огромное количество беженцев, переехавших в Германию, в связи с войной, устроились на работу и весьма неплохо зарабатывают. Поэтому, все эти сказки про 10 копеек и мыть задницы...родом из очень далекого распавшегося государства. Естественно, начинаю многие с нуля (если не уровня Капицы/Маска/Патона, которым предлагают хорошую работу на весьма хороших условиях), но потом все налаживается. "Желающий ищет пути, а не желающий - причины".

6,5мес немалый срок, но реальный. В "старые добрые" времена во многих воевудствах реальные сроки были 6-10мес, были и "везунчики" в некоторых воевудствах, которые получали за 3-4месяца. В последние годы поводов для перепроверок стало больше. Так же фактор конца года и праздников накладывается. Возможно, минимум до конца января стоит подождать. Мое субъективное мнение - я в звонки в ужонд никогда не верил.

З приводу плутанини понять "біженці-емігранти" виключно від правової неосвідомленості наших співвітчизніків.

у мене таких знайомих нажаль далеко не один, але більшість із них - саме біженці, а не емігранти... хоча серед українців зараз прийнято чомусь змішувати всіх до купи. (в т.ч. як от збираються і не продовжувати закордонні паспорти всім, без різниці - емігрував ти 10 років тому, виїхавши легально і законно, чи втік лісами коли геть припекло). п.с. ну і таке вже скрізь, не тільки у ЄС, нажаль. набільше я такого чув/чую і читав/читаю - саме від співгромадян (в т.ч. від знайомих і навіть родичів), тому традиції того "государства" дуже активно наслідуються) п.с. а з початком повномасштабки ці "миті задниці", "каму ви там нужні", "приїхали на все готове" і т.п., просто частіше стали розбавлятися "сцикунами, зрадниками і ухилянтами". +, є і таке

Дзвонив на інфолінію, в Агенцію Цельну і Ужонд цельно-скарбовий. Моя проблема є в тому, що я перевищив 12 місяців, які мав щоб цю справу вирішити.

Вже консульство нічого не підтверджує. Поляки (правда не всі ужонди) все роблять електронно (Україна надала доступ до бази). А старі права (які не можуть пробити) міняють через теоретичний екзамен

Ни сколько не удивлюсь такой политике, того, что осталось от нашего государства, но даже точно зная, что консульство так поступит, всё-равно есть смысл это делать, т.к. по крайней мере после подачи документов на смену ВУ к вам не будет нигде никаких претензий, касательно езды с украинским ВУ, т.к. вы честно подали все документы, а то, что нет ответа от консульства уже не ваши проблемы.

На превеликий жаль це ставлення проектується на всіх українців, а не тільки на нероб.

Висловлю свої думку, виходячи з тієї інформації, яку я маю. Не вважаю, що пристрасно довести (тобто нав'язати свою думку) і доводити – верх вихованості...якщо це не стосується певних сфер життя, та й науки. Тому кожен (у тому числі і ваш покірний слуга) висловлює лише свій особистий погляд на життя та ситуацію. Тобто, це суб'єктивна думка. Тим більше, що це аж ніяк не порушує Правила форуму. Перше – виїжджали та виїхали не лише жінки з дітьми та пенсіонери. Людей до 60 років виїхало (не важливо як і якими способами) понад 5 мільйонів. Я не говорю про чоловіків до 60 років і тих, чоловіків, які на момент початку активної фази українсько-російської війни (початок я вважаю з лютого 2014 року) вже перебували за територією України в зв'язку з роботою, навчанням тощо. Не вважаю себе уповноваженим давати правову та моральну оцінку небажанню цих людей повертатися в Україну. Просто сприймаю як даність. У кожного своє життя та свій вибір. Друге – виходячи з того, що досить велика кількість громадян України знаходиться за кордоном, картина (на мій особистий погляд) представляється така: Існують біженці, які втратили або все або частину (не важливо яку) майна. Втратили близьких людей. Їм просто нема куди повертатися. І вони намагаються влаштувати своє життя і життя близьких людей, які виїхали разом з ними, за кордоном. Це жінки з дитиною чи дітьми, люди у віці, але не пенсіонери, як за нашими мірками, так і за кордоном. Вони намагаються якось і якимось чином влаштуватися, інтегруватися в суспільство, куди вони потрапили і думають перебувати там або до кінця війни, або досить довго, або залишитися постійно. Є інші біженці. Які не разу не потрапляли під бомбардування та під обстріли, нікого й нічого не втратили. Просто скористалися сприятливою ситуацією, щоб за відсутності підстав виїхати та закріпитися за кордоном. Вони також намагаються якось інтегруватися в суспільство, де зараз перебувають. Під терміном "інтегруватися в суспільство" я (особисто я) розумію – вивчення місцевої мови та культури, спроба працювати, вивчення та дотримання законодавства (як місцевого, так і європейського, якщо ми говоримо про ЄС), дотримання звичаїв, традицій тощо. Є ще одна категорія біженців. Вони вважають і всіляко намагаються всіх переконати – що вони біженці і тому їм усі все повинні. Як це проявляється – гадаю не треба описувати, тому що всі, хто виїхав, це бачили не одну тисячу разів. Ці люди не хочуть працювати, вивчають місцеву мову лише для того, щоб вимагати. Їх не цікавить, ні місцеві культура, традиції. Тобто, вони хочуть лише отримувати – нічого не даючи натомість. Проте треба пам'ятати громадянам та резидентам України що їм ніхто нічого не зобов'язаний. І якщо щось дають, то це точно не через обов'язок. А вихованість, освіченість і ввічливість – багато хто сприймає як ознаку слабкості і вважає, що можна "наїхати", доводячи, що вони зобов'язані. Ось тільки, як кажуть: "Немає нічого вічного під цим вічним Місяцем". ПОВАГУ оточуючих – треба заслужити. І для багатьох дуже скоро настануть часи, коли їм скрізь відмовлятимуть. Дотації зменшуватимуться, оплата житла – лише дуже короткий термін, ставлення місцевих буде більш негативним, ніж коли все тільки починалося. А якщо щось не влаштовує – вперед додому, де все так "близько та знайомо". Під цих людей ніхто нічого не перероблятиме. Я маю на увазі століттями сформований і приємний спосіб життя. У мене є знайомі (думаю також і у кожного, хто читає цей форум), хто поїхав у зв'язку з війною, перебуває за кордоном і засуджує як "неправильно вони всі тут живуть", які бажають жити якомога довше "на халяву". Нічого не даючи натомість, ні людям, які їх дали притулок, ні державі, в якій вони перебувають. Можливо я особисто і не правий, але як показують справжні дії керівництва цих самих держав і жителів цих країн, ставлення почало сильно змінюватися і, на превеликий жаль, не на краще до українців, які так відносяться до сітуациї .

Але богато хто полюбляє "на шару", тобто "на халяву".

риба шукає де глибше - людина шукає де краще. Стара приказка, але актуальна і зараз

мне кажется, что не совсем верно писать цены в гривнах, с учетом, что сейчас происходит с курсом. В целом Польша достаточно приемлемая для жизни, хотя и инфляции начинает сказываться...

Це вам так здається. Почитайте групи мігрантів з Африки або Індії. Там прямо радять де і після якої години по вулицях не ходити.

Вчора з сім’єю гуляли, на лавочках було написано щось типу "ukraincy won". Але я сказав, що у всіх країнах є розумні і дурні, є порядні громадяни і злочинці. Також є вандали. Тому порадив не звертати уваги на подібні написи. Можливо, ваші знайомі були з дітьми (умова оказіональна), або візуально не платоспроможні? Зазвичай, як я бачу, гроші нікому тут в Польщі не пахнуть.

Не переживайте, "рожеві окуляри" швидко спадають. Ті хто хотів приїхати і так би приїхали, просто їм (можливо) стало трошки легше. Ті хто не хотів, навряд чи витримають reality check. Ті хто немає куди вертатися - то на них це все і розраховано. Чесно кажучи не бачу проблеми.