Aidan Опубликовано 6 января, 2013 Жалоба Опубликовано 6 января, 2013 Vo_Vik, і справді цікава думка. Ги, чи й собі погратися з таким? smisha, не буде дитина на вулиці чужою в жодному разі. Друзі якраз приїхали до Монреалю на початку листопада, за два тижні віддали свого чотирирічного малого до місцевого садочку. Дитина могла сказати французькою тільки як його звати; англійською ще декілька слів крім цього. Минуло півтора місяці; він вже трошки намагається мамі перекладати з французької, як що цікаве почує на вулиці чи по ТБ. До речі, в садочку там є ще один український хлопчик, допомагає цьому призвичаїтися, ну і з мовою теж; перші тижні все йому перекладав. Цитата Balon Greyjoy: Hard places make hard men, and hard men rule the world.
odonacer Опубликовано 6 января, 2013 Жалоба Опубликовано 6 января, 2013 smisha, не буде дитина на вулиці чужою в жодному разі. Друзі якраз приїхали до Монреалю на початку листопада, за два тижні віддали свого чотирирічного малого до місцевого садочку. Дитина могла сказати французькою тільки як його звати; англійською ще декілька слів крім цього. Минуло півтора місяці; він вже трошки намагається мамі перекладати з французької, як що цікаве почує на вулиці чи по ТБ. До речі, в садочку там є ще один український хлопчик, допомагає цьому призвичаїтися, ну і з мовою теж; перші тижні все йому перекладав. Повністю згідний - їхні дитсадки, а головне люди/діти - не наші. Також маю схожі приклади, але не хотів про те писати, бо отримав би зразу контраргументи. Цитата
Aitak Опубликовано 8 января, 2013 Жалоба Опубликовано 8 января, 2013 Розкажу особистий досвід - ми приїхали сюди, коли малій щойно виповнилося 5 років. Англійською знала окремі слова (десь до 20) - і прості речення, типу де живеш, як звати, скільки років..... Говорити, що цього замало в спілкуванні, думаю не варто. Це нуль для спілкування. Як тільки приїхали - вона в школу (Kindergarten Grade), нам же на роботу треба йти. Так от - я їй зробила картинки з малюнками (основні прохання - в туалет, пити, їсти..... і т.д.) 2-3 дні вона їх носила - потім ні, навчилася говорити простими реченнями. З дітьми гралася без проблем - за доромогою міміки і жестів. Правда перші слова її були, щось типу "look, I can show, let's go..." Ми одразу ж записалися в бібліотеку і щовечора я їй читала книги англійською і перекладала кожне речення. Потім кількість перекладених на українську речень ставало все менше і менше. Зараз: минув майже рік, як ми тут. Мала в першому класі. Їм в школі щодня дають по дві книги: одну читає вона сама, іншу - батьки. Вчора приходить зі школи, засмучена. Виявляється вона вибрала книгу про квіти, а їй вчителька не дала тієї книжки, бо "ця книга занадто легка для неї". Мене таке пояснення втішило, адже вона тут лише 10 місяців, а читає в числі найкращих учнів класу. Ще одна ситуація, яка яскраво описує, як діти ладять між собою. Виявляється вона вчить дівчинку місцеву української!!! і та чемно вчиться, проте, коли вона не може повторити надто складне речення, моя мала діловито видає: "Певно вона ще не готова, треба щнову починати спочатку!!!!" От вам про те, як ладять між собою діти і як дитина є "чужою на вулиці". Для мене особисто біда в іншому - "вулиці" то немає в такому розумінні як це було вдома, де був двір. Ти вийшов, а там дітлахів............... а тут вийшов - і тишина............ де всі? на своїх бек"ярдах в кращому разі, або за компами-телевізорами...... Цитата
Vo_Vik Опубликовано 9 января, 2013 Автор Жалоба Опубликовано 9 января, 2013 Виявляється вона вчить дівчинку місцеву української!!! ico_qip_ag.gif От де секрети збереження української мови в Канаді) Молодець вона. Цитата
smisha Опубликовано 9 января, 2013 Жалоба Опубликовано 9 января, 2013 Коли виросте - стане головою якогось УНО :-) Цитата <noindex>-----Блог про Квебек-----</noindex>
frezzer Опубликовано 9 января, 2013 Жалоба Опубликовано 9 января, 2013 Розкажу особистий досвід - ми приїхали сюди, коли малій щойно виповнилося 5 років. Англійською знала окремі слова (десь до 20) - і прості речення, типу де живеш, як звати, скільки років..... Дуже дякую Aitak! Дуже цікава розповідь, шкода що така коротка. Як дасть Бог і нашій сім'ї пощастить поїхати, то ситуація буде дуже схожа на вашу, в нас також дівчинка і їй минуло 4 недавно. Якщо чесно то найбільше за що ми з дружиною хвилюємось, то це якраз про дитину, вчимо її англійської на стільки на скільки можемо, але в Україні це важко, вона трохи протестує, питає: "Чому ніхто не вчить англійських слів, а я вчу?", але в загальному їй цікаво. Дуже просив би всіх в кого діти дошкільного/шкільного віку переїхали в Канаду, пишіть як все було, які проблеми з мовою і взагалі, чи є у дітей щось типу культурного шоку і т.д.? Цитата Skilled Workers (NOC 7252- November 28, 2010 - Began to search for job offer December 4, 2010 - IELTS July 8, 2011 - Finally I have received my Job Offer January 26, 2012 - Application received March 14, 2012 - Acknowledged Receipt of Application February 11, 2013 - Additional documents requested January 16, 2014 - Additional documents requested July 28, 2014 - Letter of refusal has been received July 29, 2014 - The end of our immigration ambitions
Vo_Vik Опубликовано 9 января, 2013 Автор Жалоба Опубликовано 9 января, 2013 В усіх дітей дошкільного віку проблема з мовою тільки одна, як тільки підуть в школу починають забувати українську. Цитата
Aitak Опубликовано 9 января, 2013 Жалоба Опубликовано 9 января, 2013 В усіх дітей дошкільного віку проблема з мовою тільки одна, як тільки підуть в школу починають забувати українську. Неправда. Залежить виключно від батьків. Наскільки ВОНИ хочуть, аби дитина знала рідну мову. Моя мала наприколад вже тут навчилася читати українською. Так, спершу їй трішки плуталися символи і їх значення в двох мовах (адже ті ж таки літери А, В....Р мають різне звучання в двох мовах, хоча позначається однаково). Але ми стараємося читати і українською, і англійською щодня... бодай по 2-3 речення, відділяючи в часі оті "читання". В теперішній час в інтернеті є безліч текстів для читання, хоча і з дому ми взяли досить дитячих книг українською.... тому все в наших руках!!! Скажу, що читає вона зараз українською краще (бо звісно ж простіше). Після прочитаного стараємося переказати те, що прочитали, задаю питання по тексту і т.д. А якщо дитина читає, постійно спілкується вдома українською... то як вона може забути цю мову??? Не знаю, поживемо побачимо, може то я зараз так говорю тільки... дитина ще ж зовсім мала. але так я б хотіла тримати і надалі, бо ж невідомо, як життя закрутить))) Цитата
Vo_Vik Опубликовано 9 января, 2013 Автор Жалоба Опубликовано 9 января, 2013 Я не написав, що точно забудуть) я написав починають забувати. Якщо ніяк з цим не боротись, то так і буде. Цитата
Aitak Опубликовано 10 января, 2013 Жалоба Опубликовано 10 января, 2013 Я не написав, що точно забудуть) я написав починають забувати. Якщо ніяк з цим не боротись, то так і буде. То правда. Навіть коли я їхала сюди і всі мене питали, чи знає дитина англійську і нашо я беру українські книги, я завжди говорила, що англійської навчиться в середовищі, нікуди від того не дінеться.... а от рідну - забуде точно, або й не знатиме зовсім, якщо не починатимемо вчити читання і письмо. Адже одна річ, коли дитина їде в 9-12 років чи старша і вона вже вміє читати і писати, а зовсім інша річ, коли їй 0-6 років, коли вивчення читання і письма ще попереду. Тоді дуже легко "загубити" рідну мову Цитата
STA Опубликовано 11 января, 2013 Жалоба Опубликовано 11 января, 2013 Підтримаю думку, що все залежить від батьків. Ми проживаємо в східному регіоні України, де українську мову можна почути тільки по телевізору(є звичайно трошки мови в побуті, але дуже мало та ще й суржик).Коли в нас народився син ми з чоловіком домовились, що я буду розмовляти з ним тільки на російській, а він тільки на українській. Розпочинали з перших днів:прості ласкаві слова кожен по своєму. Коли дитина ще не вміє ані ходити ані говорити але вже вміє показати було дуже смішно: на наші прохання "Покажи где у тигра глазки, ушки и т.д." та "Покажи де оченята, вушки і т.д." вже все чітко розрізняв і кожному з нас з радістю показував. Коли підріс і по сей день(тому що теми для розмов теж ростуть) до кожного з нас балакає ніколи не плутаючи нічого на тій мові, на якій його вчили. Головне це робити постійно без будь яких виключень(не те місце, не той час) і тоді дитина буде знати не тільки ту мову на якій він вчиться в школі, а і ту яка для нього є рідною. Цитата
odonacer Опубликовано 11 января, 2013 Жалоба Опубликовано 11 января, 2013 А чи не переплетуться у нього українська із російською, якщо та такому ранньому етапі вчити його одночасно двом мовам? Цитата
Aidan Опубликовано 11 января, 2013 Жалоба Опубликовано 11 января, 2013 Не переплутається. Мене таксамо вчили з самого народження - одразу української і російської. А в три роки додали ще й англійську. Як бачите - експеримент завершився успішно. Цитата Balon Greyjoy: Hard places make hard men, and hard men rule the world.
Vo_Vik Опубликовано 11 января, 2013 Автор Жалоба Опубликовано 11 января, 2013 Я знаю хлопця, йому зараз десь 5-6 років. Від малого мама говорила до нього по українськи, тато по німецьки, а коли вони разом, то по англійськи. Малий зараз ідеально знає 3 мови, і говорить відовідно до ситуації, я ще ніразу не чув щоб він сплутав з ким якою мовою говорити в якій ситуації чи плутав слова з різних мов між собою. Цитата
stalker Опубликовано 11 января, 2013 Жалоба Опубликовано 11 января, 2013 Я знаю хлопця, йому зараз десь 5-6 років. Від малого мама говорила до нього по українськи, тато по німецьки, а коли вони разом, то по англійськи. Малий зараз ідеально знає 3 мови, і говорить відовідно до ситуації, я ще ніразу не чув щоб він сплутав з ким якою мовою говорити в якій ситуації чи плутав слова з різних мов між собою. є в мене така підозра, шо англієць і німець таки знайдуть в його мові якісь помилки або "суржик". Це цілком природньо. Професійними перекладачами не народжуються. Цитата The best things in life aren’t things. "...Я между прочем такой же как и вы человек, в отличии от вас..."
Vo_Vik Опубликовано 11 января, 2013 Автор Жалоба Опубликовано 11 января, 2013 Ну батько в нього німець, каже що нема, а в англійські і українській його я не чую помилок. Цитата
Aidan Опубликовано 11 января, 2013 Жалоба Опубликовано 11 января, 2013 є в мене така підозра, шо англієць і німець таки знайдуть в його мові якісь помилки або "суржик". Це цілком природньо. Професійними перекладачами не народжуються. Так, не народжуються. Але якщо ти з самого початку розмовляєш хоча б двома мовами, ти їх просто не плутаєш - і все. В такому віці бути поліглотом - це дуже природно. Щось у тебе є в голові, що з самого початку регулює мовні моменти. Потім з віком ця здатність поступово зменшується. Недарма ж кажуть, що "засади мовної політики" кожної окремої особистості закладаються років до трьох; максимум - до п'яти. Цитата Balon Greyjoy: Hard places make hard men, and hard men rule the world.
STA Опубликовано 12 января, 2013 Жалоба Опубликовано 12 января, 2013 Згодна з Aidan. Те що нам складно для маленьких дітей просто життя. Моєму малому вже 14, англійську почав вчити в дитячому садочку в 3 роки, потім в англійській спецшколі і завжди робив і робить це легко і з задоволенням. А другу іноземну мову в спецшколах починають вивчати з 2 класу, у нас це німецька - не любить, не дивлячись на те що дається легко, розповідає мені кожен раз різну історію чому(наприклад немелодійна, мало гарних пісень і навіть що прадід загинув на війні з німцями), але мені здається що їм або зарано її почали викладати аба запізно: вся паралель в школі стогне і в перший рік діти плутали: до німецької намагалися пристосувати англійські правила. А в 3 роки ніколи нічого не плутав: до мене російською, до тата українською, до виховательки англійською. Цитата
Aidan Опубликовано 12 января, 2013 Жалоба Опубликовано 12 января, 2013 STA, в професійних лінгвістичних колах існує така теорія (наскільки мені відомо, якось докладно і науково пояснити її не можуть, але це відомий факт), що в якості іноземних мов англійська і німецька "конфліктують". Ти можеш бути або "англійцем", або "німцем". Тобто, ти можеш з технічної точки зору чудово знати обидві, вільно працювати з ними... але "проникнутися" ти можеш лише однією з цих двох. Щось там є таке дуже глибинне... цікава, до речі, тема для культурних та лінгвістичних антропологів. У мене є двоє колег, обидва "німці". При цьому вільно володіють англійською, працюють з нею щодня, спілкуються нею з клієнтами... Але - без "вогника". За всілякими нюансами звертаються до мене. А я німецьку, здається, взагалі не ладна вивчити (насправді, просто не старалася). При цьому у мене немає ніяких упереджень, я із задоволенням буваю в Німеччині, співпрацюю з німцями... і, до речі, моя бабуся була якраз людиною австрійської культури і виховання; вела господарство повністю на той манер, і з самого малечку намагалася навчити мене німецької. А от не пішло - і все. Окремі слова, речення... І це при тому, що французька або шведська - просто пісня! Не скажу, що останню я добре знаю, але спроможна щось прочитати, ну і коли була в Стокгольмі, то теж не розгубилася. Цитата Balon Greyjoy: Hard places make hard men, and hard men rule the world.
odonacer Опубликовано 13 января, 2013 Жалоба Опубликовано 13 января, 2013 STA, в професійних лінгвістичних колах існує така теорія (наскільки мені відомо, якось докладно і науково пояснити її не можуть, але це відомий факт), що в якості іноземних мов англійська і німецька "конфліктують". Ти можеш бути або "англійцем", або "німцем". Тобто, ти можеш з технічної точки зору чудово знати обидві, вільно працювати з ними... але "проникнутися" ти можеш лише однією з цих двох. Щось там є таке дуже глибинне... цікава, до речі, тема для культурних та лінгвістичних антропологів. Якраз сьогодні слухав випуск VoA Special English, не памятаю який конкретно епізод, але там йшлось про історію англійської мови, так от, там говорили, що стара англійська створена на основі норманської мови, та ще якихось староєвропейських мов і у них, а конкретно у німецької не сучасної, та англійської, також не сучасної, є дуже багато однакових слів, мови споріднені, бо стара німецька була взята за основу старої англійської, котрі потім еволюціонували у сечасні варіанти. Так от, звідси можна і зробити висновок чому мови можуть конфліктувати між собою. Хоч я і не лінгвіст, але от таке от хотілось сказати. Цитата
Aidan Опубликовано 13 января, 2013 Жалоба Опубликовано 13 января, 2013 Ні, там все набагато складніше... я історію англійської мови вивчала дуже детально і складала з цього декілька заліків... а ще вчила напам'ять неадаптовані оригінали "Кентерберійських оповідок", "Петра Пахаря" та (господи, помилуй всіх грішних студентів філфаку!) "Беовульфа". Якщо цкаво, то можу про це розповісти детально... але якщо коротко, то зв'язок між англійською та німецькою відбувається через "базову лексику" (тобто, найбазовіші слова будь-якої мови, як-то назви ступенів спорідненості в родині (мати-батько-брат-сестра), "хліб", "вода", "земля", "світ", "Бог" та ін.), яка залишилася в сучасній англійській від саксонської мови, що використовувалася між приблизно VII та XII сторіччями. До цього часу більшість населення Великої та Малої Британії спілкувалися бриттською мовою, з якої розвинулися сучасні валлійська та бретонська. А саксонську принесли завойовники з території сучасної Данії та північної Німеччини (ті самі гіти та юти, про яких йдеться в "Беовульфі"; географічно див. півострів Ютландія). Потім прийшли нормани разом з рудим Гійомом Плантагенетом... і мова завойовників, логічно, стала мовою правлячого класу - а також письменних людей (див. оригінал текстів того ж Чосера). Ще кілька десятиріч по Столітній війні Англія мала свої володіння на території сучасної Франції; шляхта обох королівств розмовляла французькою... але потім на острові розпочалася громадянська війна (Червона та Біла Троянди), французи скористалися з того, щоб відбити континентальні території... і з втратою географічного зв'язку з континентом, острівна мова почала розвиватися своїм, дещо відособленим шляхом. Тим більше, що у війні перемогла і на престол зійшла валлійська династія Тюдорів. Стало модним бути "не-французом" в усьому, і в мові також. А сучасна англійська мова формувалася і розвивалася ще через 150 років, коли серйозний вплив на англійських науковців здійснювали саме німецькі та голландські філософи (адже наукою в Англії займалися найбільше прихильники радикальних протестантських течій, тому спілкувалися вони переважно з лютеранами та кальвіністами, а аж ніяк не з французькими католиками). Ще за 50 років померли останні Стюарти (шотландська династія, що піднялася на шлюбах з Тюдорами), і на зміну їм прийшли німецькі Гановери (ця династія править Британією і досі, але на початку Першої Світової вони змінили прізвище на дуже англійське "Віндзор" з політичних міркувань). І - королева Вікторія, епоха якої змінила християнський світ настільки, що і сто десять років по смерті цієї королеви нам важко усвідомити, якими були мораль, менталітет та культура людей, що жили до плюс-мінус 1845 року. Вікторія побралася з німецьким принцом Альбертом, якого дуже кохала і під вплив якого потрапила повністю та безоглядно... і саме тоді до англійського побуту увійшли як деякі німецькі традиції (наприклад, прикрашена ялинка на Різдво замість вінків з омели та гостролисту), так і багато слів, виразів та граматичних концепцій з сучасної німецької мови. Хоча все ж таки підвалини сучасної англійської граматики закладали саме науковці XVII сторіччя, більшість з яких були математиками та фізиками (той самий Ньютон, наприклад). Саме тому англійська така структурована та логічна порівняно з іншими європейськими мовами (взяти хоча б той самий принцип "два "ні" в одному реченні означають "так"" - по аналогіі з "сума двох мінусів дає плюс"). Але не слід забувати і про шведьску мову - не дуже далеку родичку саксонської мови. От чому "робота" як процес шведською буде arbete, а "робота" як комплекс визначених функцій, діяльність за фахом - jobbet? В німецькій слів, споріднених останньому, здається, нема... Та й східні англійські діалекти (особливо сумнозвісний своєю складністю йоркширський) місцями схожі більше на шведську мову, ніж на англійську... bairn - це жодного разу не сарай (barn), це... дитина. До речі, в сучасній шведській "дитина" - саме barn. А жінка - kvinna... айой, Остапа понесло. Все. Пішла арбайтен, травай... досить страждати на теоретизуваннячка. Цитата Balon Greyjoy: Hard places make hard men, and hard men rule the world.
odonacer Опубликовано 14 января, 2013 Жалоба Опубликовано 14 января, 2013 Ох, Aidan, читав - ніби слухав Голос Америки! Дуже цікаво! Цитата
Vo_Vik Опубликовано 14 января, 2013 Автор Жалоба Опубликовано 14 января, 2013 Гм, щось ніколи навітьне замислювався над тим звідки прийшли сакси. І ніколи не дивився на англійську зі сторони шведської. З того всього виходить англійська це таке собі північно европейське есперанто, яке потім стало рідне для певної кількості населення Англії. Цитата
lia lourenco Опубликовано 14 января, 2013 Жалоба Опубликовано 14 января, 2013 Хоч я і сусідська дівчина до вас Галичан, та не можу пройти і не привітатися на укр. мові )) Я із Закарпаття, навчалася в Києві, живу в Торонто вже 5 років. Якщо є хтось із Закарпаття - дайте знати... Хочу вам розказати, що я коли влітку їздила додому на Закарпаття то зустріла старого знайомого, який був із своїм колегою по роботі.. його сестра виявилася із Закарпаття теж живе в Торонто. Тепер я маю свою землячку - подругу )) Так що світ дуже тісний, ніколи не знаєш коли і кого можеш зустріти! Цитата
