-
Публикаций
2809 -
Зарегистрирован
-
Посещение
-
Победитель дней
2
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Весь контент Aidan
-
Так, це обов'язкова умова. Але ви не хвилюйтеся; більшість з них дуже приязні і наміру "завалити" вас не мають, навіть навпаки (я он досі тішуся і дивуюсь з результату свого чоловіка за спікінг - адже в реалі саме це у нього найслабкіше місце, а пише і читає він якраз непогано). Хоча все в життю буває... форумчанка Тора повіла мені, що у них в Баку була якась індіанка. Приймати спікінг прийшла в сарі, ще й сиділа, підклавши одну ногу під себе. То нібито кілька гарячих кавказьких хлопів таки завалили через те спікінг! А коли у Львові найближчий ІЕЛТС? Хочу ще брата якось туди випхати - і не затягувати з тим... До речі: на двох ми здавали ІЕЛТС тричі і кожного разу в різних місцях. Я б особисто розподілила їх за своїми враженнями так: 1) Харків, British Council (але й найдорожче; на 50 грн. дорожче, ніж в київському ВС; з іншого боку, нікуди їхати не треба) 2) Київ, Students International (у них на 50 грн. дешевше, ніж в київському ВС) 3) Київ, British Council frezzer, зі мною останнього разу теж здавала якась така ж тітонька, як оті далекобійники... я ще думала, нащо воно то їй таке горе впало, а тепер зрозуміла, мабуть, вона теж по якійсь такій програмі збиралася. Там все було дуже й дуже сумно; адміністратор тесту їй просто на мигах показував, що вона має робити (написати прізвище, підкреслити його...). Вона ще весь час намагалася хоч якось очі скосити, щоб побачити, що хто робить і що їй робити. А от останнього разу в Києві (Students International) більшість були студенти, що здавали Академік. На Дженерал було не так багато; навіть два-три місця в групі, здається, було вільних. Мій чоловік був, мабуть, один з найстарших з тих, хто прийшов на реєстрацію; таких, щоб вочевидь за 40, ми не побачили - хіба що мами тих дітлахів, що на Академік прийшли. Але було багатенько так китайців та якихось латиносів (саме латиносів - не звичних для харків'ян арабів). Ну, це я так, ля-ля взагалі.
-
Дає лише перелік каналів; нічого не показує.
-
Дивно, а ми вже подивилися Revolution... Може, в IP проблема?
-
Дякую! Подивимось сьогодні увечорі...
-
Проверила права; точно, бОльшая часть информации не переведена. Тогда практический вопрос. Вот я приехала, перевела права. Дальше что? Пока не поменяю права на канадские, езжу с комплектом права + сертифицированный перевод? Или перевод нужен только на этапе обмена украинских прав на канадские? Кстати, а справку из страховой компании нужно переводить тоже в Канаде - или в этом случае примут заверенный перевод из Украины?
-
Присоединяюсь: если сказано "справка из банка" - значит, да, нужно открыть счёт. Доказательство личной финансовой состоятельности аппликанта служит дополнительным (хотя и формальным) подтверждением того, что у него нет повода оставаться в Канаде нелегалом и работать за копейки.
-
Андреевич, правильно поняли. Конечно, в такой ситуации, если время не поджимает, то почему бы и не подождать... Andre-boj, вітаю з майбутнім поповненням! Оскільки, я так розумію, вашій дружині вже літати не можна, то... так; доведеться подавати додаток про зміни в складі родини, отримувати на новонарожденого проїзний документ, медформи, іміграційну візу... Я б вже написала або подзвонила до посольства і спитала, що конкретно робити в цій ситуації (оскільки дитина народиться вже після отримання рештою родини іміграційних віз, то, можливо, знадобиться якась інша процедура).
-
Присоединяюсь к вопросу: зачем переводить права, если там всё дублируется на английском? Кстати: а вот если ситуация с именем ещё круче - Konstantin в правах и Kostiantyn во всех остальных документах: имеет смысл менять? Или проще сделать заверенный перевод прав, где на украинском написано. ессно, Костянтин?
-
Ну, тогда выбор у вашего родственника небогатый: либо ждать ПМЖ полтора-два года здесь, либо ждать его же в Канаде...
-
Спасибо. Ну, я уже на всякий случай написала вопрос в визовый отдел посольства с вопросом, есть ли какая-то процедура временного получения паспорта на руки, если понадобится съездить, например, в зарубежную деловую поездку. (В британском посольстве такая возможность точно есть, например.) Посмотрим, что ответят.
-
Спасибо, Вадим. А не знаете, обязательно ли подавать паспорта сразу - или можно подать документы так, а паспорта - когда уже будет принято решение? Я постоянно езжу туда-сюда и не могу себе позволить оказаться на два месяца (если не больше) без заграна... Кстати, а вообще удостоверения личности смотрят на каждом этапе (т.е., при регистрации, на рентгене, на анализах, у терапевта...) или только при регистрации - а дальше только медформы?
-
Andre-boj, а з яким паспортом ви проходили медицину, з внутрішнім чи закордонним? І чи подавали ви закордонний паспорт одразу до посольства разом з пакетом документів на робочу візу?
-
Спасибо, alexdobr. Как проходит экзамен? По стандарту; одинаково во всех пунктах приёма экзамена во всём мире. Зарегистрировались, зашли, сели, прошли инструктаж, дальше идёт письменная часть без перерыва. Спикинг назначается индивидуально, каждому на своё время (традиционно иногородних назначают на тот же день, местных - на следующий). О самом экзамене и его сдаче в Интернете МАССА информации, почитайте. На всякий случай - вот мой пост о том, <noindex>как я сама сдавала тест два года назад</noindex> (плюс кое-какие нюансы обсуждались ниже в комментах). С тех пор сильно ничего не изменилось - почти. Но повысили требования к безопасности: с этого года (муж сдавал в Киеве в Students International, но подозреваю, что British Council делает то же самое) у тех, кто сдаёт тест впервые, берут электронные отпечатки пальцев; если во время теста выходишь в туалет, то, чтобы вернуться в аудиторию, нужно приложить палец к электронному идентификатору. То же самое, когда приходишь на спикинг - проверяют не только паспорта, но и отпечатки пальцев. Плюс делают цифровое фото. А, и если берёшь с собой воду в аудиторию, то с бутылки надо снять этикетку. А универсальных рецептов подготовки нет; всё зависит от вашего уровня знания языка, ваших личных слабых мест и психологических моментов. Andre-boj, дякую! Ми теж сподіваємося по робочій, так що ваш приклад надихає! Куди збираєтесь (якщо вже писали, вибачайте, не бачила)?
-
Андреевич, если бы мне нужно было попасть в Канаду поскорее, я бы договаривалась с работодателем о ЛМО. Тогда есть шанс попасть туда в пределах полугода. Быстрее вряд ли; даже внутрикорпоративный трансфер при подаче документов в киевский ВО занимает 3-4 месяца (т.е., минус месяца два на получение ЛМО, в Канаде дела быстро не делаются); через Москву, говорят, ещё на месяц-два дольше.
-
Всё правильно. Авиакомпания обязана вас предупредить о такой возможности, поскольку она не знает ваших личных планов (например, желание воспользоваться стоповером). Но по факту если вы предъявите распечатанные посадочные талоны на все этапы перелёта до Канады, то проблем быть не должно. Тем более, что в Хитроу вас ни на минуту не выпускают из поля зрения в транзитной зоне. А её территория не является территорией страны, это "нейтральные воды". В Хитроу даже в тех случаях, когда вам нужно попасть из одного терминала в другой, который не соединен с ним напрямую, вы выходите в специальный стеклянный "загончик", где вас уже ждёт шаттл. Офицеры проверяют ваше удостоверение личности, вы заходите под их надзором в бусик, двери закрываются, вы едете в нужный терминал. Там выходите через такой же "загончик". На улице вы не находитесь ни одной минуты - т.е., на территорию страны не попадаете. Но тут есть принципиальный момент: для того, чтобы вам не была нужна виза, вы должны лететь авиакомпаниями, которые имеют право транзитных стыковок, и не покидать пределов транзитной зоны одного и того же аэропорта. ФиннЭйр такое право имеет. А вот лоу-косты - нет. Поэтому если вы летите лоу-костом, то, даже если у вас стыковки в одном и том же аэропорту, вам всё равно нужна транзитная виза (например, EasyJet до Лондона и VirginAtlantic из Лондона, или даже с одного рейса WizzAir на другой).
-
Я особисто планую написати запит до посольства зі своїм питанням. Можу і за вас спитати заодно.
-
frezzer, якщо пам'ять мені не зраджує, то 180 днів безперервного перебування. Але про всяк випадок ще раз сама перевірю. smisha, дякую за посилання, виберемо час - подивимось "Човен"! (Любимо добре європейське кіно!)
-
Helkama, а почему вас не выпустят из Финляндии без британской визы? Вы же не планируете выходить в город в ЮК? Раз не планируете, значит, будете оставаться в той самой безвизовой транзитной зоне. Визы не нужны. Пример из моей лётной практики. Летела рейсом Дубаи - Лондон - Киев. Самолёт опоздал в Хитроу, и я не успела на свой рейс в Киев. Других рейсов ВА в Киев в этот день не было, и меня пересадили на Люфтганзу через Мюнхен. В результате я летела Дубаи - Лондон - Мюнхен - Киев. Нигде, естественно, визы не были нужны, потому что все рейсы были международные, и я не покидала транзитные зоны. Обратная ситуация: мне надо было срочно попасть в Доху (Катар). Билет оформляла принимающая сторона, я получила его только в Борисполе. Маршрут они выбрали такой: Киев - Мюнхен - Афины - Доха. Участок Мюнхен-Афины является внутришенгенским, поэтому рейс считается внутренним, вылет из Мюнхена в Афины осуществляется из гейта для внутренних рейсов. Шенгена у меня не было, соответственно, даже на рейс до Мюнхена меня не пустили. Кстати, билет был (естественно) выписан одним бланком (а иначе сейчас и не делают) - откуда же сотрудница авиакомпании, проводившая регистрацию, и увидела эту пересадку на внутренний рейс. Если решите лететь через Варшаву, то часа может и не хватить: для пересадок на трансатлантические рейсы рекомендуют иметь не менее 1.40 чвса в запасе, чтобы успеть пройти регистрацию и секьюрити чек. Наттта, а какой компанией вы летаете Киев - Саскатун?
-
Блииин, вот засада... Это я про бланки. Надо будет провести разведку - будет ооочень обидно, если люди возьмут дни за свой счёт, потратят 300 долларов только на билеты - и всё ради того, чтобы приехать и узнать, что бланков нет, приезжайте позже!
-
Та ну хіба можна всі ті тести та есе порахувати? Перший пишеш, звичайно, перед вступом. Другий - по вступі, перед початком занять, так званий placement test - англійська, математика, можуть докинути ще один-два базові предмети; за його результатами визначають, в які групи загальноосвітніх предметів вас записувати (тобто, хто вже молодець, почнемо одразу з калкулусу, а кому ще за сьомий клас програму повторити треба). В середині семестру пишеш з кожного предмету мідтерм, в кінці семестра - файналз... Час від часу для перевірки знань влаштовують квізи без попереднього оголошення - структура така ж сама, як і на тесті, тільки обсяг менший... Структура питань та завдань була різна, але за рік точно встигнеш все зробити: filling blanks, matching, detailed answers True/False... ну і, звичайно, улюблений всіма викладачами multiple choice. До того ж мідтерм та файналз завжди писали з використанням таких самих карточок для машинного зчитування: спочатку заповнювали відповіді на аркушах паперу, а потім переносили вибрані номери відповідей на картки, закреслюючи олівцем потрібний кружочок. Тобто, наші тести перевіряли не викладачі, а асистенти в компьютерній лабораторії, пропускаючи картку через зчитувач. І так, есе дуже багато писали, причому не лише з мови або літератури. Історія, право, навіть принципи екології (ще один предмет "для загального розвитку")... Звичайно, встановлювалися мінімальні ліміти - 250 слів, 500 слів... Особливою засадою вважався верхній ліміт - не більше, ніж 1000 ефективних слів, наприклад; за перевищення ліміту бали знімалися. Причому не завжди пишеш есе "за мотивами" (опрацювали, наприклад, Джозефа Конрада - все, на понеділок 1000 слів за "Серцем пітьми"!). Дуже часто давали есе на загальні теми; досить багато було есе-дискусій, подібних до тих, що пропонуються на IELTS, і це стосувалося не лише права або соціології. Могли і з лінгвістики запропонувати написати есе-роздум (аргументований, звичайно) про вживання складних мовних конструкцій в різних стилях письма або про відмінності "жіночої" та "чоловічої" лексики... Але як би там не було, все ж таки тести в школі або коледжі менш вимогливі в психологічному плані, ніж IELTS. Та й частина True / False / Not Given підозріло нагадує розділ Data Sufficiency тесту GMAT (здається для вступу в бізнес-школи на програми МВА).
-
Ну, я не буду повторюватись ще раз про свої офіційні результати IELTS'у. А знаєте, скільки у мене вийшло за рідінг, коли я вперше вирішила поглянути на той тест та його формат за три тижні до першої здачі? 2.5! І це при тому, що я абсолютно серйозно вважаю себе нейтів-левел, в потрібній системі освіти вчилася, ще й університет закінчила з відзнакою як краща випускниця факультету англійської мови... Нічого, за два тижні розібралася з системою тесту, все стало на свої місця. Здала. І ще раз здала - за тим же принципом. І саме тому останні дні перед тестом я з чоловіком займалася лише технікою. Як виділяти ключові слова, як розподіляти увагу під час ліснінгу, що робити, якщо не розібрав (не вгадав) слово, як забезпечити собі базовий мінімум на райтингу незалежно від теми завдань... Я особисто вважаю, що спрацювало. А про місіонерів і інших таких - класна ідея! На них дуже добре вправлятися. Єдина проблема - нерви треба міцні мати.
-
Не плутайте тест і реальне знання мови. Я знаю людей, які на пробних тестах набирали тверду 7, а по факту виходило 5-6 - технічні помилки, нерви, щось увагу відволікло, часу трохи не вистачило, питання були "невдалі"... Насправді все дуже просто: чи розумієте ви, що вам кажуть? І чи можете самі висловити свою думку, хоча б взагалі? Тож шукайте собі практику: спілкуйтеся наживо в онлайні, дивіться англомовні програми і фільми, записуйтесь на безкоштовні вебінари... Якщо час та гроші дозволяють, сплануйте відпустку там, де зможете дійсно поспілкуватися англійською (ті самі Швеція, Нідерланди або Мальта - якщо планувати самостійно, то можна все організувати за дуже помірну ціну, та й шенген отримати набагато простіше, ніж британську, наприклад, візу). Зважаючи на те, що ви кажете, 4,5 для вас виглядає досить реалістично, може, й більше буде. Але ж для тесту потрібно добре знати саме техніку його проходження. Тоді навіть при досить обмеженому знанні мови можно трохи добрати (або, принаймні, не втратити).
-
Ну а вы как думаете? Конечно, нужен. Это единственное основание для получения рабочей визы, неважно по какой программе и по программе ли вообще.
-
Спасибо, Ronnie, продвигаются. Надеюсь, и к результату тоже придут.
-
s0l, тем лучше; продадите квартиру подороже.