-
Публикаций
2809 -
Зарегистрирован
-
Посещение
-
Победитель дней
2
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Весь контент Aidan
-
Зауважу, що всі ці нації вимагають підтвердження знання офіційної мови ще до отримання статусу постійного резидента. Про громадянство взагалі мовчу.
-
А от дійсно. Цікавий приклад з ірландцями. І незалежність здобули на 70 років раніше від нас. І політика розвитку і підтримки мови і культури на державному та європейському рівні існує і нібито працює. І бути ірландцем - це типа круто, і культура розпіарена по саме не можу... А от скільки була в Дубліні - жодного разу не чула ірландську мову на вулиці. Всі спілкуються виключно англійською (з якою вимовою та діалектизмами - то вже зовсім інша справа). Все зведене до дублювання назв вулиць та маршрутів громадського транспорту з використанням гарненьких кельтських шрифтів... На відміну від Києва, де люди реально спілкуються українською в щоденному життю. І не лише в Києві, а й далеко на схід від нього. Тож не все так погано?
-
Ну... тема дуже гостра і болюча. Дуже. І розпад країни - не знаю кому як, а мені особисто був би трагедією. І що б я не казала, особливо спересердя, а якби до того дішло, я перша б почала щось робити - що можу - щоб розпаду не було. Але останні роки два навіть мої друзі, хто народився і все життя тут в Харкові прожив, і прізвища дехто російські мають, і російською спілкуються в щоденному життю - час від часу починають мислити на тему, що робити, як почнеться відокремлення Сходу. Як перестрахуватися, щоб не залишитися "тут", чи чіплятися хоча б за Полтавську область, "бо вона точно з цими не піде". А відносно регулярні публікації в тому ж "Кореспонденті" або "Коментарях" на кшалт - "Менше половини українців в південно-східних областях підтримують створення окремої держави"?!! Не приєднання до МС, не федерального устрою, а взагалі - окремої держави??? Отже, комусь потрібно підтримувати це питання (бо ж інших у нас нема; ми всі здорові, ситі, вдягнені, освічені, їздимо на новеньких іномарках і з Мальдив не вилазимо)? Та що там казати... Коли я допомагала своєму коханому глядіти його батька, той, бувало, починав жахатися мене, бо ж я "бандерка". Я розумію, хвора людина була, вічна йому пам'ять... але от що у нього мало бути там в підсвідомості, що час від часу його перемикало і він починав серйозно боятися, що я чи то в борщ йому плюну, чи то всиплю туди чогось? А здавалося б - етнічний українець, сам з Дніпропетровської області... До речі. Шановне паньство, а вам все це не видається просто іншою формою "совка"? Весь світ вже давно живе собі в ХХІ сторіччі, з сучаними питаннями і проблемами. І тільки на пострадянському просторі ніяк Друга Світова не скінчиться. "Бандерівці", УПА, переписування підручників туди-сюди, "колорадські" стрічки, "спасібо дєду за Побєду"... Ані з історією, ані з пошаною до героїв це не має ніць спільного. Чиста політика і глоріфікація СРСР на найвищому рівні. І було б чим пишатися... це ж все зовсім не про шоу під назвою "Парад Перемоги", а про більше і глибинніше.
-
Згодна; треба було з самого початку так робити. А тепер - тільки валити звідси. А вони хай самі собі раду дають. Я вже наробилася на теренах нашого недолугого громадянського суспільства і законодавства.
-
Я б пішла за принципом Прибалтики. Хочеш сидіти тут і згадувати, як воно за Союзу було добре, а мову вчити не хочеш? Сиди. Але як особа без громадянства.
-
Vo_Vik, тим мадярам найпростіше. Угорщина зараз роздає паспорти етнічним співвітчизникам, що опинилися за межами історичної батьківщини. Доводиш етнічну приналежність, здаєш мовний тест - і fogadtatбs на підставі рішення суду. Втім, наскільки я розумію, на Закарпатті у половини населення вже давно угорські паспорти. А от з тих, хто з піною у рота волають про "братні народи" та Росію понад усе, щось нікого не бачила, щоб шикувалися до генконсульства за російським громадянством, незважаючи навіть на обіцяні ажно цілих дві штуки баксів. Коли кажеш їм - ну, не подобається вам українська мова в кіно, не подобається жовто-блакитний прапор, хочете на Новий Рік від Путіна привітання чути - хто ж заважає? Чемодан, вокзал, Росія! До неї і їхати недалеко - 30 км, і громадянство мало не автоматом дають прямо тут же, на Мєльнікова... Дивляться на тебе, як на дуже хворе кошеня: ми що, зовсім дурні? Знала одного такого хлопця - він нам просто набрид вже розмовами про те, як в Росії все пречудово, і як в Україні все "скорбно"; його аж тіпало від української мови або символіки. Якось він так вже дістав нас, що ми не витримали: ну так приймай громадянство і перебирайся туди! Ти ж там народився, батьки у тебе на території РФ народилися, тато й досі там працює... Він аж підскочив: я що, навіжений? Мене ж там одразу до Чечні заберуть! (то був десь років 10 тому). Знала ще одного, вибачте на слові, підполковника, який і в ЗС України служив, і присягу на вірність народу саме України приймав, і українець етнічний... але от просто клепку йому зірвало через відданність Росії і її великому народу. В 2005 році якраз йому дали трикімнатну квартиру. За прем'єрства Януковича якось все не складалося, але от тільки прийшли кляті оранжоїди з Юлькою - так звідки й квартири для військових знайшлися, і пенсії їм підняли з 500 до 2000 грн. за один місяць... Брат вирішив прикольнутися з нього: а ти, каже, склич пресу, Авакова (тодішній губернатор Харківської області, тоді був від "Нашої України", потім перейшов до "Батьківщини", де зараз і є) - і порви ордер, а ті ключі від хати жбурни йому просто в морду, принародно. Щоб бачили, що тобі від бандерівців нічого не треба. Реакція була зрозуміла: ти зовсім дурний? "МНЄ ПАЛОЖЕНО!!!" І от такі голосують за всіх, хто виступає за російську мову, "спільну історію" і "відновлення союзу братніх народів". Але не те, що їхати з України до Росії або Білорусі, а просто прийняти їх громадянство і не обтяжувати таку ненависну їм державу не квапляться.
-
Ой, ми вже років п'ять збираємося в Долину Нарцисів - я їх просто ОБОЖНЮЮ... І щороку от просто як пороблено - щось трапляється і доводиться змінювати плани. А нам же їхати через всю країну; прямим потягом - рівно добу. На перекладних - не набагато менше, тільки й того, що не так нудно. Машиною - брат не радить, каже, розіб'ємо починаючи з Хмельницької області. А нам її ще ж продавати... сподіваюся, вже скоро...
-
Хороших наразі немає. (До речі, а хто наведе приклад "хороших" в світовій політиці?) Насправді, мені здається, я розумію, про що ви. Ну... серед тих, хто на слуху, я таких не вбачаю. Хоча особисто вважаю, що, можливо, вся справа не в хороших-поганих, а в системі, що склалася, і яку, до речі, той самий народ, який згідно Конституції і є основним носієм влади, свідомо чи підсвідомо підтримує. Що ви хочете від держави, 3/4 громадян якої НІКОЛИ не покидали її кордонів, навіть до Росії чи Єгипту не їздили? Я була в шоці, коли побачила такі цифри. І гроші... так. А чи знаєте ви, що пенсіонерам, які вступили до ПР, доплачують до пенсій 500-1000 грн. щомісяця? Немалі гроші, я вам скажу, особливо для них, особливо десь в провінції! І як, ви думаєте, вони голосуватимуть незалежно від того, що на цей момент думають особисто про Януковича, Азарова та місцевого мера (адже всю місцеву владу на Сході і в Центрі примусово зобов'язали перейти до ПР; не пожалкували часу знайти для кожного мера особисті "аргументи")? На цих виборах ті самі пенсіонери - найактивніша частина електорату - отримували за голос на користь ПР просто смішні гроші - 50-200 грн., та й те не всім заплатили в повному обсязі. Але це мені ті гроші смішні. А комусь - чверть місячної пенсії. А є ще дуже багато можливостей провести вибори "як треба", не платячи грошей та не турбуючи "Беркут" - я надивилася на все те, коли кілька разів поспіль була наглядачем ОБСЄ та їздила моніторити сільскі та районні дільниці... А, і ще подивіться на видатки на міліцію (яку за російським прикладом збираються перейменувати на поліцію, от нагальна справа!), загони спецпризначення... Якби хоч половину того кинули на армію, яка буцімто має захищати весь народ, а не тих, хто від нього ховається! Про медицину, освіту та науку мовчу. smisha, дякую! Місцеву говірку і чула, так... все хочу свого коханого до Закарпаття взяти; він думає, що якщо навчився розуміти мою цьоцю з Жовквського району, то на Заході не пропаде! А от цікаво: це й є та сама русиньска мова? Чи вона ще... гм... веселіша?
-
До речі, зважаючи на те, які відсотки голосів "Свобода" набрала на Сході ще на місцевих виборах 2010-го... практично ніде не пройшли, але багато де дуже тісно наблизилися до того, щоб виграти перегони... зі свого боку Яценюк втрачає популярність. За Януковича мовчу; якщо по правді і без фальсифікацій, то там все дуже і дуже сумно. А Медведчук - я правда не знаю, хто його ще може серйозно сприймати, якщо не сприймали, коли він був in his prime. Але, знов-таки, ще три роки попереду, а за три роки може статися все, що завгодно. Особливо на наших теренах. Але зауважте, я говорю не за Донбас. Я особисто просто не уявляю, що там в головах робиться, і ніякі дослідження мені в цьому не можуть допомогти. Там щось... дивне і лячне (ттт, проти ночі; знову згадала, як ми вночі шукали виїзду з донецького аеропорту, заблукали і втрапили до Макіївки... мамарідна).
-
А ви подивіться краще на результати мажоритарників та ще з минулих виборів - на місцевому і обласному рівні. Знов-таки - горезвісний Гепа Харківський... Всі ж тут живуть, всі ж це все відчувають на собі, всі ж місцеву владу клянуть... а прийшли вибори, і усе бидло одразу, як оті зомбаки: "нууууу... він же дороги ремонтує... і дитячі майданчики оце поставив... щось же робить...." (І нічого, що на ті майданчики вони ж самі і давали кошти - ходили там браві хлопці по квартирах, збирали чи то по 50 грн., чи то по 100... А дороги... ремонтують одні і ті ж вулиці, щопівроку одні і ті ж місця. Бо Гепа придбав собі асфальтовий заводик. Всі про це знають? Всі. Хтось зв'язок між ремонтом однієї і тієї ж вулиці і заводиком бачить? Е-е-е-е....) А як вам невмируча аксіома "голосуватимемо за цих, бо вони вже накралися, може, тепер хоч трохи менше крастимуть"?
-
Ще й як. Критичне мислення не існує як клас; абсолютна більшість свято вірить тому, що показують в телевайзорі та пишуть в газетах. Доступу до Інтернету і досі нема у приблизно 55% населення (а якщо брати лише доросле населення, то відсоток доступу буде ще ничже). Хоча все одне хочеться таки сподіватись на краще. Он які гроші в Королевську вбахали... а толку з того?
-
Авжеж, і це дуже помітно, що Медведчука вже розкручують. Здається, це і не приховують, що його "ведуть" на президента і що це проросійський проект; в окремих колах про це говорять прямим текстом. (Ну і Вітренко ж на світ божий витягують з якої там скрині вона була, нафталін струшують...) Однак незважаючи на все його "русофільство", на всі ті безкінченні Інтернет-блоги на пітримку МС і все таке інше, наприклад, у Харкові не дуже позитивно ставляться ані до нього, ані до його місцевої "команди" (більшість якої перебігли від Тігіпка). Звичайно, подивимось, що воно буде за три роки...
-
А то хто думав, що він ото сам за два роки так мову вивчив? То було б занадто оптимістично! Хлопці-дівчата, я просто млію з вашої говірки! Ні, коли була в Ужгороді, то, звісно, чула її, ще й як, але оце на письмі побачити... Як філолог - ТІШУСЯ!!!
-
Хтось, може, й посперечався б, а я ото не буду.
-
lia lourenco, ну от і пошукаємо той грітц, щоб йому грець... А про "йолку" - ну, ви ж знаєте, <noindex>як воно ото було на самому ділі</noindex>?
-
От мій коханий і наш котик з вами якраз би дуже погодилися, один тільки так і снідає (а ще ліпше - яйця зі стейком!), а другий за ним під'їдає. А я таки сумую тут за південними сніданками - biscuits with sausage and gravy, grits... Час від часу хочеться чогось такого... некорисного. І так; грітц - то кукуруза, яку виварюють до білого кольору з додаванням чогось такого... потім ретельно промивають, підсушують і товчуть. І от саме за рахунок цього "чогось такого" зерна мають особливу текстуру і смак. Якось гостювала у бабусі моєї колєжанки - в Південній Кароліні, на фермі біля Blue Ridge. Дикі місця! Ми туди їздили в листопаді на полювання. Прокидаєшся о пів на шосту ранку... ще темно, повітря таке... аж хрумке; листям пахне... а бабця вже порається, готує нам на сніданок бекон, гречані оладки і той самий грітц, який вона робила вдома власноруч з лущеної кукурузи, ще як її з дитинства вчили. М-м-м-м! Здавалося, в життю не їла такого смачного сніданку, як там і тоді.
-
Ну, вставлю-таки свои пять копеек, поскольку в теме. С Винклером ситуация тёмная и муторная. Те, кто были в прошлом году на выездной сессии Манитобы в Киеве, наверняка помнят Дарлис Коллидж, которая тогда была офицером по экономическому развитию Винклера. Многие участники той сессии, которые попали туда сами, уверяют, что к ним подходила Адель с предложением посодействовать в процессе. Что интересно - ко мне она не подходила, хотя я просидела в холле часа полтора. Дальше. После собеседований в течение месяца ответы получили как те, кто проходил интервью вообще в принципе, без привязки к отдельным городам, так и те, кто собеседовались с привязкой к Мордену. "Винклерцов" мариновали до конца августа, после чего большинство всё-таки получили письма поддержки города... Но! Интересным образом это совпало по времени с неожиданным увольнением Дарлис и её переездом в Альберту; в письме она указала, что всеми вопросами новых иммигрантов теперь будет заниматься офис мэра. Я написала ему; в ответ получила (уже ожидаемое после форума) перенаправление конкретно на Адель. Мол, никто, кроме неё. Дальше предполагалась выездная сессия по рекрутингу иностранных работников в Дублине, там должны были быть и представители Винклера. Я написала в ТПП с просьбой дать информацию о том, какие компании будут представлены и какие работники и какие навыки требуются. В ответ получила... всё то же перенаправленеи на Адель, мол, она эанимается этим вопросом. В результате в Дублин мы не поехали; от тех, кто там был, слышали, что собеседования получили только те, кто предварительно заплатил по 7000 долларов с семьи Адели. Могу пожелать им удачи, надеюсь, у них всё будет беспроблемно не только сейчас, но и годы спустя. Поскольку существует немало прецедентов, когда к уже гражданам Канады приходят с проверками вследствие того, что взяли за жабры консультантов, с помощью которых они приехали... А теперь - просто два факта, из-за которых я абсолютно исключаю для себя возможность сотрудничества с Адель Дик вне зависимости от ситуации: 1) <noindex>29 ноября 2002 г. Адель Дик была лишена лицензии продавца за махинации в сфере недвижимости</noindex> 2) <noindex>В 2011 году один из клиентов Адели Дик подал на неё в суд за то, что в результате следования её советам о сокрытии и предоставлении ложной информации при иммиграции в Канаду, вместо ПМЖ он и его семья получили решение о депортации.</noindex> Насколько я знаю, несмотря на все апелляции, их всё-таки депортировали (но с правом повторной подачи документов на иммиграцию). Этой информации, взятой из открытого доступа, мне более чем достаточно.
-
Ні, grits то не є вівсянка, її роблять з кукурудзи. Біла така. Quaker її роблять, але знов-таки... в Штатах за межами Півдня її вже проблема купити не розчинну.
-
Оффтоп. З простої цікавості: чи можна десь в Канаді купити grits просто в супермаркеті? А okra продається? Чи все це треба замовляти зі Штатів?
-
Так підтримую; про нашу "гарну" владу ми й самі кому хочеш розкажемо. А цікавить же зовсім інше... Мене от наприклад - питання адаптації, інтеграції нашіх емігрантів в канадське суспільство, як це різниться від регіону до регіону... Ще атлантичні провінції цікавлять; зазвичай вони якось залишаються поза увагою.
-
alexouvarov, скажем так... ситуация не стоит на месте по всем фронтам, но я сейчас боюсь даже загадывать что-то, не говоря о том, чтобы вслух произносить. Последние года полтора сделали меня нереально суеверной в этом отношении. Когда дело дойдёт до некоего логического завершения, я обязательно всё расскажу.
-
smisha, амінь, брате. Та я, наприклад, і не дивлюся взагалі нічого по ТБ. Хіба що "Декстера" та "Ходячих мерців" на Fox Crime - розслабитися, а то забагато навколо дурні всякої.
-
Хм, ну, я тоже никогда не ношу шапку, у меня и шапки-то ни одной нет. Если действительно холодно (-25, как вот недавно было), то накидываю капюшон своего пуховика. Вопрос привычки. К вопросу о законном браке. Признанный федеральным и провинциальным законодательством сommon-law между разнополыми партнёрами, подозреваю, господа христиане тоже относят в категорию "низачот"? Эхх. Если меня туда занесёт, придётся держать свет очей моих вкупе с заполненным баром за пределами кампуса. На серьёзной ноте - вопрос бывалого: что там с перемещением в пространстве? Есть ли какой-никакой общественный транспорт? Если нет, то есть ли служба такси? Или надо с порога, прямо в аэропорту сразу покупать машину? Как можно добраться до цивилизации - и насколько легко это сделать?
-
Гм, справа в тому, що російська мова не є "офіційною" або державною мовою в Україні - поки що. Сподіваюся, що і не буде. За новим законом про засади мовної політики, регіони, де мешкає суттєвий відсоток носіїв іноземної мови, така мова може бути визнана регіональною і запроваджена на місцевому рівні. Але не на державному; в державних масштабах офіційна мова з точки зору закону у нас одна. Інша справа, що зараз іде масивна пропагандистська кампанія на національному рівні... А Марченко - ну так як Медведчук зараз мало не основний апологет Митного Союзу, то її російська на ТБ виглядає логічно... Бррр.