fregat222
-
Публикаций
10131 -
Зарегистрирован
-
Посещение
-
Победитель дней
156
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения, опубликованные fregat222
-
-
22 часа назад, attpv сказал:
После получения ВНЖ я должен прописаться обязательно во Львовской области либо это может быть где угодно на территории Украины?
Регистрация обязательна (но сейчас относятся более лояльно, так что не всегда эта самая регистрация нужна), по месту подачи документов. Однако, проживать можете где угодно, в соответствии с Законом Украины "О свободе передвижения и свободном выборе места жительства в Украине" .
22 часа назад, attpv сказал:И еще может подскажете нужен ли перевод моего польского паспорта?
Обязательно. Развороты всех страниц паспорта + перевод на украинский язык первого разворота (где вся информация о Вас + Ваша фотография).
-
Полностью согласен. Грустно, что многие вообще не понимают разницы между двойным гражданством и вторым гражданством. Разные понятия с разными юридическими последствиями.
-
Перший крок до подвійного громадянства в Німеччині
Німецькі депутати обговорили в першому читанні законопроєкт уряду про нові правила отримання паспорта ФРН. Надалі ця процедура має стати швидшою й не передбачатиме відмови від колишнього громадянства.
"Чому нам потрібен такий закон? Тому що він піде на користь нашій країні", - заявила 30 листопада, відкриваючи парламентські дебати щодо урядового законопроєкту, міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер (Nancy Faeser).
Вона мала на увазі гострий дефіцит кваліфікованих кадрів на німецькому ринку праці: "Ми зможемо привабити їх, тільки запропонувавши їм цілковито стати частиною нашого суспільства, як це роблять і інші відкриті для іммігрантів країни - такі як Канада або США".
При цьому консервативна опозиція критично поставилася до урядового законопроєкту.
У чому суть законопроєкту уряду?
У разі ухвалення нового закону громадянство Німеччини можна буде отримати істотно швидше та простіше.
По-перше, для цього не потрібно буде виходити з попереднього громадянства. По-друге, для того, аби мати право претендувати на німецький паспорт, потрібно буде проживати у країні не вісім років, а лише п'ять. Або навіть лише три - за умови досягнення особливих успіхів в інтеграції у німецьке суспільство.
Діти іноземців автоматично отримуватимуть німецьке громадянство, якщо хоч один із їхніх батьків щонайменше п'ять років проживає в Німеччині. І після досягнення повноліття їм не доведеться, як нині, обирати між німецьким громадянством і громадянством, успадкованим від батьків.
Відмовлятимуть у німецькому паспорті, згідно із законопроєктом, тим, хто вчиняє "антисемітські, расистські або інші дії з мотивів, що зневажають людську гідність". Ще однією перешкодою на шляху до громадянства ФРН має стати поведінка, що демонструє невизнання рівноправності чоловіків і жінок, а також багатоженство. Бундесрат пропонує доповнити цей пункт також нетерпимістю до різних форм сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності.
Крім того, кандидати в німці мають бути в змозі самі заробляти на життя собі та своїм утриманцям. Винятки можуть зробити для тих осіб, які тільки нещодавно втратили роботу, а упродовж попередніх двох років працювали щонайменше 20 місяців на повну ставку. Додаткові пільги надаються заробітчанам і робітникам за контрактом, які приїхали в рамках міждержавних домовленостей до ФРН до 1974 року або до НДР до 1990-го. Від них не вимагатимуть і проходження спеціального тесту на громадянство - треба буде тільки підтвердити хоча б усне знання німецької мови.
Чого чекають від Німеччини закордонні фахівці?
Александер Тром (Alexander Throm) із фракції консервативного блоку ХДС/ХСС каменя на камені не лишив від аргументації міністерки внутрішніх справ. Він навів, зокрема, результати дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку, проведеного минулого року на замовлення німецького міністерства праці, яке, як і МВС, очолює представник Соціал-демократичної партії Німеччини, що входить до правлячої коаліції.
З'ясувалося, що закордонні висококваліфіковані фахівці, які розмірковують про переїзд до Німеччини з метою працевлаштування, потребують насамперед швидкого отримання віз і посвідки на проживання, можливості одразу привезти з собою родину, а також допомоги в пошуках житла. "Тема отримання громадянства у списку пріоритетних бажань взагалі не згадується", - зазначив Тром. До того ж, як вважає депутат, "за п'ять, а тим паче за три роки неможливо вкоренитися у чужій країні".
Що ж стосується Франції та Нідерландів, які дозволяють друге громадянство, - а саме ці дві країни навели як приклад представники правлячих партій, - то Тром зазначив, що "якраз ці країни вже точно не можуть слугувати для Німеччини зразком успішної інтеграції". Урядовий законопроєкт, вважає Тром, "знецінює" німецьке громадянство і "вносить розкол у німецьке суспільство".
Як перекрити антисемітам шлях до німецького паспорта?
Німецький уряд передав свій законопроєкт до Бундестагу ще до нападу терористів ХАМАСу на Ізраїль і дій у відповідь ізраїльської армії в Секторі Гази. Після 7 жовтня Німеччиною прокотилася хвиля пропалестинських і антиізраїльських демонстрацій під антисемітськими гаслами. Багато хто з учасників цих акцій були мігрантами з арабських країн, які раніше отримали німецьке громадянство. Через цю обставину і загальнополітична дискусія у ФРН, і дебати в Бундестазі набули особливої гостроти.
З точки зору консерваторів, прискорення процесу натуралізації та допуск подвійного громадянства тільки полегшать антисемітам серед мігрантів отримання німецького паспорта і тим самим посилять проблему антисемітизму в Німеччині.
"Ви сприяєте натуралізації не тих, кого треба, замість того щоб позбавляти громадянства тих, кого треба", - звернувся до Ненсі Фезер консерватор Філіпп Амтор (Philipp Amthor). "На тлі імпортованого антисемітизму, що поширюється вулицями німецьких міст, - продовжував він, - має діяти правило: антисеміт не може ставати громадянином Німеччини".
Представники правлячих партій натомість запевняли, що новий законопроєкт унеможливить отримання німецького громадянства антисемітами. "Той, хто діє з антисемітських мотивів, не може стати німцем, - заявила Ненсі Фезер. - Це правило діє і щодо тих, хто заперечує право Ізраїлю на існування, оскільки це теж є антисемітизмом".
Законопроєкт відправили на доопрацювання
Міністр юстиції ФРН Марко Бушманн (Marco Buschmann), який представляє ліберальну Вільну демократичну партію, також вважає прояви радості у зв'язку з нападом ХАМАСу на Ізраїль або демонстрації із закликами встановити у ФРН халіфат несумісними з конституційним ладом Німеччини. "Жахливо, що такі люди в минулому отримали німецьке громадянство, але це вада чинного права", - наголосив Бушманн і звернув увагу на посилення політичних критеріїв натуралізації в урядовому законопроєкті.
Водночас Ненсі Фезер та інші представники правлячих партій не виключили, що під час парламентської процедури до законопроєкту уряду внесуть зміни, які перекриють антисемітам та іншим екстремістам будь-які лазівки на шляху до німецького громадянства. Після обговорення текст документа передали на доопрацювання до профільних комітетів Бундестагу.
-
Українські біженці почали частіше обирати одну країну
З 2002 року до Литви прибули майже 83 тис. українських біженців
Литва набуває популярності серед біженців з України. Так, у листопаді у країну приїхало більше громадян нашої країни, аніж місяць тому. Про це пише LRT з посиланням на дані представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) у Вільнюсі.
З початку російського повномасштабного вторгнення до Литви прибули майже 83 тис. українських біженців. На сьогодні в Україну вже повернулося трохи більше 30 тис., але кількість тих, хто прибуває, яка дещо знизилася в жовтні, зростає з листопада.
За даними литовського Державного агентства даних, у вересні реєстрували 35-40 біженців на день, у жовтні – лише 15-17, а з початку листопада середній показник знову зріс до 20-25 на день.
Минулого тижня до Литви прибули і зареєструвалися 173 громадянина України, порівняно зі 153 тижнем раніше. Такі дані переконливо доводять, що зростає кількість українців, які мають намір залишитися в Литві на довший період.
Нагадаємо, згідно із нещодавнім дослідженням, майже 90% українців планують вивчати литовську мову і більше половини мотивовані робити це на знак подяки за те, що країна їх прийняла. Основні проблеми українців у Литві – недостатня доступність курсів мови, великі черги до лікарів та відчуття відчуження та соціального ризику.
Попри те, що українцям нелегко потрапити до Литви, країна стала популярним напрямком для біженців. Українці найчастіше вказували, що обрали Литву, оскільки вона підтримує Україну з 2014 року. Цю причину вказали понад 62% респондентів. Друга причина – зв'язки з Литвою: приїхали заради членів родини, друзів, знайомих (38%).
-
Одна із федеральних земель Німеччини більше не приймає біженців, але є винятки
У Саксонії даватимуть право на проживання біженцям, які мають трудовий договір і житло, яке вони знайдуть самі
Регіонів Німеччини, куди українські біженці можуть вирушити, щоб попросити прихисток, стає все менше. У Саксонії заявили про перевищення квоти з прийому українців. Винятки зроблять лише для тих, хто матиме роботу чи житло. Про це пише MDR.
Як пише видання, новоприбулих біженців з України більше не будуть приймати в Саксонії, а перенаправлятимуть до інших федеральних земель. За словами керівництва федеральної землі Саксонія, вони уже виконали свою квоту з прийому. Станом на 24 листопада, за даними влади, Саксонія прийняла з України на 289 осіб більше, ніж мала прийняти відповідно до загальнонаціональної розподільчої квоти. Всього в штаті перебуває майже 60 тис. біженців із України.
Новоприбулі біженці автоматично потрапляють до федеральних земель, які прийняли менше середньої кількості людей. Розподіл між землями покликаний запобігти перевантаженню шкіл, дитсадків, медичних закладів і житла. За даними чиновників, Саксонія неодноразово приймала більше українців, ніж це було передбачено квотою.
Жоден із трьох таборів первинного прийому українців у Саксонії (Меране, Дрезден, Лейпциг) зараз не приймає нових людей. В окрузі Баутцен оголовили, що імміграційна служба реєструватиме лише тих українців, чия сім’я першого ступеня (батько, мати, діти) вже прийнята або зареєстрована в регіоні.
Приймуть також українців, які мають і трудовий договір, і житло, яке вони знайдуть самі. «Квартира повинна бути підтверджена договором оренди або актом орендодавця. У всіх інших випадках ми радимо не звертатися до імміграційної служби», – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, уряд федеральної німецької землі Бранденбург хоче якнайшвидше інтегрувати біженців і знайти їм вакансії за допомогою агенцій з працевлаштування. Але для цього ще слід буде унормувати низку моментів. Про це пише Аussiedlerbote.
У Брандербургу повідомили, що у майбутньому працевлаштування на місцевому ринку праці відбуватиметься вже з нижчим рівнем володіння мовою. Міністерство праці та агенція з працевлаштування закликали наймати працівників навіть із невеликим знанням німецької мови та навчати їх паралельно з роботою. Роботодавців планується залучати до стажувань та працевлаштування, яке обкладається внесками до фонду соціального страхування. Як пише видання, влада очікує: мігранти будуть отримувати більш інтенсивну підтримку у центрах зайнятості.
-
У Японії запустили нову програму для біженців із України: що змінилося з 1 грудня
Уряд Японії почне надавати статус прирівняних до біженців людям, які рятуються від воєнних конфліктів. Зміни стосуватимуться, зокрема, громадян України.
Програма із внесеними змінами почала діяти з 1 грудня. Про це повідомляє видання NHK.
Тепер усі люди, які евакуювалися до Японії із зон бойових дій, будуть визнані прирівняними до біженців. У такий спосіб уряд вирішив розпочати нову програму підтримки іноземних громадян.
Варто зазначити, що тепер біженці можуть отримати уроки японської мови та інші вказівки щодо життя в Японії. Крім того, такі люди матимуть право на фінансову підтримку.
У японському агентстві імміграційних служб заявили, що зроблять усе можливе, щоб безперебійно реалізовувати програму та забезпечити відповідну допомогу тими, кого визнали біженцями.
Примітно, що з початку повномасштабної війни в Україні японський уряд раз на тиждень забезпечував місця на комерційних рейсах із Польщі для евакуйованих із України та покривав витрати замість них. На цей час програмою проїзду в Японію скористалися понад 270 осіб. Однак тепер уряд припиняє програму, оскільки у грудні буде розпочато нову систему.
-
Вчителі на заміну. Українка, яка працює в різних школах Канади, поділилася цікавим досвідом
Вчителька англійської мови та літератури, а також німецької мови Олександра Журавльова, яка проживає в Канаді пʼятий рік, розповіла, що їй знадобилося більше двох років на те, аби влаштуватися працювати у одну із місцевих шкіл міста Калгарі. Проте навіть і там вона отримала посаду вчительки на замінах.
Своєю історією педагогиня поділилася з Новою українською школою. Зокрема, вона розказала, що їй довелося не тільки скласти іспит з англійської мови, її профільного предмету, але й додатково вчитись рік у місцевих вишах, аби набрати необхідну кількість кредитів для підтвердження диплому.
"Звісно, я була трохи розчарована тим, що після навчання в українському університеті та 20 років роботи вчителькою англійської в Україні потрібно було ще навчатися і тут. Але лише після цього я змогла отримати вчительський сертифікат – це пластикова картка з особистим номером, який дає право працювати в школах Калгарі та подавати заявки на роботу в управління освіти", – ділиться Журавльова.
Вона додає, що вибір вакансій у місті невеликий, хоч потреба у вчителях і є, проте брати новачків не поспішають. Після влаштування вчителем на заміну жінка розповіла, що в місцевому управлінні освіти є окремий штат з педагогів, які виходять на роботу лише в разі необхідності й не прикріплені до однієї школи. Для того, аби потрапити в такий колектив, який складається з понад 900 людей, потрібно зареєструватись в спеціальній системі та вказати предмети, які може заміняти освітянин.
У разі, коли потрібно замінити вчителя, все відбувається за певною інструкцією. Спочатку повідомляється адміністрацію закладу про необхідність. Така "заявка" вноситься в загальну систему управління. Педагог має залишити план своїх уроків на той час, коли його не буде, з усіма роздатковими матеріалами.
Вчителі на замінах з допомогою окремої програми відслідковують, де потрібні заміни і виходять в обраний клас, отримавши всю необхідну для проведення уроків інформацію та матеріали.
Журавльова розповідає, що в цій вакансії є свої переваги, зокрема, гнучкий графік роботи, який можна обирати самій. Проте кожен такий вчитель має відпрацювати обовʼязкових 8 днів на місяць. Цікавим відмічає те, що в усіх школах однакове програмне забезпечення, тож педагоги без проблем приєднуються до навчальної техніки в різних закладах.
Серед недоліків українська вчителька відзначає часту зміну класних колективів. Через це потрібно більше часу на розуміння індивідуальних підходів до дітей або методик постійних педагогів. Також Журавльова каже, що потрібно мати права та авто, аби швидко пересуватись між школами. Та й якщо немає потреби в замінах – від цього страждає й оплата. Проте, у школі можуть запропонувати і контракт на певний час, як це зробили українській педагогині. Нині вона працюватиме півроку, допоки інша працівниця не вийде з лікарняного.
-
За роботу за кордоном у країнах, з якими укладено угоди, буде обчислюватися страховий стаж
У парламенті почалася робота над підготовкою до другого читання законопроєкту №9453 щодо врегулювання питання пропорційного обчислення страхового стажу особам, які працювали за межами України. Ми вже розповідали про цю ініціативу.
«На сьогодні дуже багато українців передпенсійного та пенсійного віку перебувають за кордоном. Ухвалений у першому читанні законопроєкт передбачає, що людина зможе ідентифікуватися у консульських установах у тій країні, де вона перебуває, щоб, наприклад, оформити пенсію або розв'язати певні проблеми з нарахуванням пенсій. Це можна буде зробити віддалено й не потрібно буде приїжджати в Україну. Також такі дії можна буде здійснити на території України, тобто ідентифікуватися, не відвідуючи Пенсійний фонд, зокрема на електронному порталі за допомогою «Дія.Підпис», - зазначила народна депутатка Ірина Борзова.
Вона вказала, що обчислюватися страховий стаж буде у тих людей, які працюють за кордоном у тих країнах, з якими Україна уклала відповідні угоди. «Це ратифіковані угоди про соціальну відповідальність двох країн. Важливо, що нині така угода розірвана з рф та білоруссю. Проте укладені угоди з Польщею, Болгарією, Грузією, Португалією, Іспанією. Весь перелік держав можна подивитися на сайті Міністерства соцполітики», - наголосила народна депутатка
-
Для примитивной (неквалифицированной) работы достаточно вполне, насколько мне известно, и А2. Это примерно изучение языка, максимум до 4-5 месяцев.
-
В уряді Швеції пропонують депортувати мігрантів за "неблагополучний спосіб життя"
У вівторок Швеція заявила, що хоче запровадити нові вимоги, які дозволять депортувати шукачів притулку та іммігрантів за зловживання наркотичними речовинами, зв'язок зі злочинними угрупованнями або висловлювання, що загрожують шведським цінностям.
Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє AFP.
"Передумовою успішної інтеграції є те, що люди, які хочуть жити в Швеції, також повинні дотримуватися основних норм, жити чесно і добре поводитися", – заявила міністр міграції Марія Мальмер Стенергард.
Уряд правої меншості прем'єр-міністра Ульфа Крістерссона прийшов до влади рік тому – за підтримки ультраправих Шведських демократів – і пообіцяв боротися з імміграцією та злочинністю.
Пауліна Брандберг, міністр з питань гендерної рівності, заявила журналістам, що уряд перегляне шведське законодавство, щоб визначити, чи існують конкретні підстави для відкликання дозволів на проживання.
Однак вона перерахувала потенційні приклади "недоліків у способі життя", включаючи шахрайство з пільгами, борги, нечесний спосіб життя, зловживання наркотичними речовинами, а також зв'язок зі злочинними мережами або насильницькими і екстремістськими угрупованнями, які "загрожують основним шведським цінностям".
Брандберг сказала, що в ході перевірки буде також розглянуто, "чи можливо і чи доречно включати заяви, які серйозно загрожують основним шведським демократичним цінностям".
"Якщо ви бажаєте чогось іншого, ніж ці демократичні цінності, або навіть активно працюєте проти того, за що виступає Швеція, то вам просто не варто тут жити", – сказала Брандберг.
"Основний принцип шведського імміграційного законодавства полягає в тому, що тільки шведські громадяни мають безумовне право проживати в Швеції", – заявив журналістам Людвіг Асплінг, прессекретар з питань міграції "Шведських демократів".
Виступаючи на громадському радіо Sveriges Radio, міністр юстиції Гуннар Штроммер також оголосив про перевірку, спрямовану на розширення повноважень щодо позбавлення громадянства.
У деяких випадках скасування шведського громадянства може призвести до того, що людина стане особою без громадянства.
"Я сам не бачу заперечень проти цього. Але це частина перевірки, і ми побачимо, до чого вона призведе", – сказав Штроммер.
Швеція прийняла велику кількість іммігрантів з 1990-х років, в основному з країн, охоплених конфліктами, включаючи колишню Югославію, Сирію, Афганістан, Сомалі, Іран та Ірак.
-
Українці в Німеччині масово відмовляються від працевлаштування: влада забила на сполох і перепише правила для біженців
У Німеччині працюють лише 19% українських біженців віком від 18 до 64 років. І це всього на 2% більше, ніж було рік тому, що дуже стурбувало німецьку владу. Причина криється у високих соціальних виплатах, які нівелюють мотивацію влаштовуватись на роботу з низьким рівнем оплати праці. Тому в Німеччині хочуть перекроїти правила для біженців з України.
Про це пише Bild, посилаючись на дані Федерального агентства з працевлаштування. "Порівняно з іншими біженцями, українці дещо швидше влаштовуються на роботу. Але за європейськими мірками інтеграція українців у Німеччині йде повільно", – зазначає видання.
Станом на листопад-2023 у Німеччині 101 тис. українців мають роботу, яку оподатковують внесками до фонду соціального страхування. Ще 34 тис. осіб влаштовані частково. Найчастіше вони зайняті у сфері обслуговування, на обробних виробництвах чи будівництві.
Водночас 467 тис. працездатних дорослих отримують виплати Bürgergeld – соцдопомогу, яку виплачують і громадянам Німеччини. Таке право серед біженців мають лише українці, їм не потрібно подавати прохання про надання притулку – і вони одразу після приїзду отримували можливість працевлаштування через центри зайнятості.
Однак саме високі виплати Bürgergeld (502 євро у 2023 році та 563 євро з 2024-го) відбивають мотивацію українських біженців влаштовуватися на роботу. "Зокрема робота з низьким доходом навряд чи буде виправдана. Квартплата, що зростає, ще більше посилить цей ефект (житло й опалення оплачує держава за рахунок допомоги громадянина)", – зазначає видання.
У той же час влаштуватися на високооплачувану роботу можуть лише небагато людей – заважає мовний бар'єр. "Не викликає сумнівів той факт, що багато українців мають хорошу професійну кваліфікацію. Однак у Німеччині дуже високі бар'єри для визнання іноземних кваліфікацій та знання мови", – зазначає видання.
Саме тому німецькі політики виступають за скорочення сум соцдопомоги максимум до 410 євро. Втім, така зміна може зачепити лише тих українців, які ще не отримують Bürgergeld. Їх поки що небагато: з січня по вересень 2023 року кількість українців у Німеччині зросла всього на 43,5 тис. осіб.
Водночас у Німеччині планують спростити доступ українців до "багатих" професій. Передбачається, що у майбутньому працевлаштування буде здійснюватися за рівня володіння мовою B1 чи A2, а не B2, як зараз.
-
Спасибо большое. Было очень интересно почитать.
-
В'їзд до Європи стане платним для українців: коли запустять систему
Щоб подати заявку на ETIAS, потрібно мати біометричний закордонний паспорт
У Євросоюзі ухвалили рішення щодо нових термінів запуску системи оплати ETIAS.
Джерело: Forbes.
Подробиці: ETIAS зобов'яже українців, які їдуть до ЄС, раз на три роки реєструватися в спецсистемі, і в більшості випадків платити за це збір. Систему планують запустити до травня 2025 року.
Цитата: "Нова дорожня карта впровадження нової ІТ-архітектури передбачає, що система Entry/Exit (електронна база, яка має замінити ручне проставлення штампів у закордонних паспортах. – Ред.) буде готова до експлуатації восени 2024 року, а ETIAS – навесні 2025 року".
Інші деталі: Після запуску програми ETIAS буде потрібний спеціальний дозвіл для в'їзду до 30 країн Шенгенської зони Європи.
ETIAS – це дозвіл на в'їзд до ЄС для громадян країн, з якими діє безвізовий режим. Він прив'язаний до закордонного паспорта людини та діє три роки або до закінчення терміну дії паспорта. Якщо людина отримує новий закордонний паспорт, потрібно отримати новий дозвіл.
Як отримати дозвіл
Після набуття чинності ETIAS дозволу на в'їзд до ЄС можна буде отримати, заповнивши анкету на офіційному вебресурсі ETIAS travel-europe.europa.eu/etias_en або через мобільний додаток ETIAS. Вартість заявки на отримання ETIAS -7 євро. Хоча більшості людей доведеться заплатити комісію, ETIAS безкоштовний для всіх віком до 18 або старше 70 років
Щоб подати заявку на ETIAS, потрібно мати біометричний закордонний паспорт.
-
В яких країнах Європи найбільше працевлаштованих біженців з України
Наплив біженців з України після повномасштабного вторгнення росії у деяких аспектах зіграв Європі на руку – наші громадяни допомогли зменшити дефіцит робочої сили в ЄС. За словами єврокомісара з питань зайнятості та соціальних прав, у 11 країнах центральної та східної Європи понад 60% українців знайшли роботу. На інфографіці «Слово і діло» – дані щодо працевлаштування переміщених осіб у 13 країнах ОЕСР та в Україні.
Рівень працевлаштування українських біженцівСлово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні) Найвищий рівень зайнятості українських біженців – у Польщі: 65% українців працездатного віку знайшли роботу. У Польщі, зазначимо, найбільше переміщених з України осіб – понад 950 тисяч.
На другому місці – Велика Британія: у країні, куди від війни виїхали 246,8 тисяч українців, 61% знайшли роботу.
У Швеції працевлаштувалися 56% переселенців з України (загалом їх у країні 41,4 тисяча), у Литві – 53% (у країні 50,7 тисяч українських біженців), Чехії – 51% (368,7 тисяч).
У Данії (39,7 тисяч зареєстрованих переселенців з України), Нідерландах (94,4 тисячі), Естонії (50,5 тисяч) на роботу влаштувалися 46% українських біженців.
Близько третини українців працевлаштувалися у Франції, всього там зареєстровано 70,6 тисяч переміщених осіб. В Ірландії (97,5 тисяч) роботу знайшли 28% біженців.
Найнижчий рівень зайнятості серед переміщених осіб з України в Німеччині (1,1 млн), Італії (167,5 тисяч) та Швейцарії (66,1 тисяч) – по 19%.
Швейцарія, до речі, планує спростити працевлаштування українських біженців – скасувати дозвіл на роботу, який видається місцевою владою. У парламенті вважають, що усунення бюрократичних перешкод має збільшити частку працевлаштованих українців удвічі.
В Україні офіційно зареєстровано майже 4,9 млн внутрішньо переміщених осіб, 40% з них працюють.
До речі, про роботу в Євросоюзі: з інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, яких фахівців не вистачає в країнах блоку.
-
Німеччина може піти на поступки у працевлаштуванні українських біженців
Німецькі роботодавці готові наймати українців із базовим знанням німецької мови
В уряді Німеччини піднімаються розмови щодо поступок для українських біженців. Зокрема, лунають заклики брати українців на роботу без достатнього рівня володіння німецькою мовою. Про це заявив міністр праці Німеччини Губертус Хайль в інтерв'ю Welt am Sonntag.
Німецький посадовець хоче, щоб біженці з України швидше влаштувалися на роботу. За його словами, «роботодавці були готові найняти цих людей, навіть якщо вони мають лише базові знання німецької мови».
Хайль зауважив, що біженці можуть вчити мову не лише на курсах, але й під час роботи. За даними міністра, вже 100 тисяч українців закінчили інтеграційні курси німецької мови. Ще стільки ж біженців закінчать курси найближчим часом.
Хайль додав, що німецькі центри зайнятості запрошуватимуть людей через коротші та регулярніші проміжки часу.
Яку роботу пропонують українцям без знання мови та кваліфікації
З'явився список вакансій, які найчастіше пропонують у Німеччині людям без досвіду роботи:
- мийник посуду - 2000 євро (зміни по 10 годин при 6-денному робочому тижні);
- працівник на кінну ферму – 1800-2000 євро (оплата 11 євро за годину), житло до 300 євро на місяць. Знання мови – англійська на рівні А2;
- доглядальниця для людей похилого віку – 1000-2000 євро (потрібний базовий рівень німецької);
- покоївка в готелі - 2200-2400 євро (12 євро на годину плюс чайові). Без досвіду та знання мови, зміни щонайменше по 8 годин 5 днів на тиждень.
- укладальник інтернет-кабелю - від 2000 євро (12 євро на годину, 180-220 годин на місяць). Житло за 200 євро. Потрібне мінімальне знання німецької мови;
- працівники на склади одягу, іграшок, овочів – 2000 євро (12-13 євро за годину до відрахувань). Знання мови та досвід не обов'язкові. Житло за 350 євро;
- кухар у ресторан – 1800-2200 євро (12 євро на годину). Знання мови – англійська на рівні B1. Житло за 300 євро на місяць.
-
Canada Is So Expensive That Some Ukrainian Immigrants Are Leaving
High housing costs and underemployment are challenges for new arrivals
Not long after Russia began bombing Ukraine, Oleksii Martynenko packed his bags and fled Kremenchuk, a once-tranquil but now war-torn city roughly 190 miles from Kyiv. He moved to Stockholm and took a job as a line cook. One year later, as his work visa approached expiry, he relocated to Canada’s largest city.
The continental change of scenery proved challenging for the Ukrainian immigrant. It took Martynenko about two months to find a comparable job in Toronto’s bustling downtown, about an hour’s commute from his apartment in the city’s suburbs. It wasn’t enough to pay the bills, so he soon took a second job, also as a line cook, and now works seven days a week in fast-paced kitchens.
The strenuous work and high cost of living has taken its toll. Martynenko, 44, is now planning a return to Sweden. His monthly expenses in Toronto include roughly C$100 for a phone plan ($73) , C$150 for public transit, C$400 for groceries, and C$1,000 for a room in a rooming house, where the kitchen and bathroom are shared among four tenants. Any money left over is sent back to family still in Ukraine. At least in Stockholm he earned enough to have savings, he said.
“I’m tired all the time now,” Martynenko said in an interview. “I want to go back to Europe because it’s such a difficult life in Canada.”
Canada has long been a choice destination for newcomers seeking a better life in a prosperous nation. Nearly a quarter of all Canadians are immigrants and the country has welcomed nearly 200,000 Ukrainians since the war’s outset. But the daily grind of life in Canada’s busiest metropolises — not just Toronto but also Vancouver, Montreal and Calgary — along with soaring costs is making it increasingly hard to get by.
Social service organizations have warned that the country’s most vulnerable citizens — often newcomers — are affected most by higher prices, especially in housing. Andrei Zavialov, a settlement worker with Ukrainian Canadian Social Services Toronto, said he knows of at least 15 Ukrainians who have returned to their home country from the Greater Toronto Area since the war broke out. There isn’t one predominant reason for leaving, he said, but expenses are among the most cited factors.
“An individual becomes unable to find money, but they need to pay for very high rent, groceries,” said Zavialov. “And such expenses hit an immigrant’s pocket strongly. No job, no money, they return to Ukraine where everything is familiar.”
Anecdotal stories like these are supported by new research suggesting that more newcomers have chosen to leave Canada in recent years as worsening housing affordability, a strained health-care system, and underemployment spark disillusionment with the opportunities the country offers.
An acceleration of that trend would undermine Prime Minister Justin Trudeau’s ambitious plans to stave off economic backsliding through relaxed immigration policies. Like many developed countries, Canada’s birthrate is declining and the population would shrink were it not for new arrivals. Real gross domestic product per capita has stagnated over the past decade, while soaring home prices have far outpaced disposable income.
The Trudeau government’s solution is a target of roughly half a million new permanent residents a year, on top of a recent boom in arrivals that pushed Canada’s annual population growth rate to 2.7% in 2022, the fastest pace among advanced economies.
The challenge now is retaining them. Newcomers have to navigate a web of problems, starting with housing costs. Even smaller Canadian cities are facing tight rental supply as higher interest rates have discouraged would-be buyers, creating fierce competition for rental units. The average cost of rent in Canada hit a record C$2,149 in September, up more than 11% from a year prior, according to research firm Urbanation. In Toronto, it was C$2,614, which represents almost the entire pretax income of a person working full-time for minimum wage.
Other costs are also rising. While inflation is decelerating, it’s still running at 3.8%, “much too high for comfort,” according Benjamin Reitzes, a rates and macro strategist at the Bank of Montreal. Grocery costs increased 5.8% annually in September, while gas prices jumped 7.5%.
To be sure, many newcomers are keen to stay in the country. Zavialov said most Ukrainian newcomers he’s interacted with have expressed strong admiration for Canada — its diverse population, socialized health care system and fraying but still-strong social net. The decision whether to return to Ukraine or stay in Canada is also inspired by factors beyond expenses — proximity to war, safety, or a sense of patriotic duty.
Ukrainian Newcomers in Canada
Intake by province or region since February 2022
Source: Operation Ukrainian Safe Haven
A combination of those considerations prompted Anna-Maria Lyakhovetska to plan a return to Ukraine as soon as it’s safe. The 17-year-old moved to Germany after her father died in the war, and then relocated to Canada, arriving in Toronto just seven months ago. Now she wants to go back, in part to escape the hurdles of life in a new country and in part to aid the war effort. Russia’s invasion, she said, encouraged her to pursue a career in political organizing.
“It’s expensive living here,” she said. “But I also want to go back to help my country.”
The bulk of Canada’s Ukrainian immigrant intake is clustered in Ontario, the country’s most populous province, according social services group Operation Ukrainian Safe Haven. Based on financial assistance data, 40% of recent Ukrainian immigrants have settled in Ontario while 21.4% landed in Alberta and 10.3% went to Manitoba.
Oleksandr Halyk, 50, arrived in Canada with his 25-year-old son in March, directly from Ukraine. An engineer back home, he took a job as a cabinet maker in north Toronto because he lacked a convertible degree. His son, meanwhile, found a better paying job at an airport.
“For my son, I think that he will stay here for a long time and probably build his future,” Halyk said. “But for me, to tell the truth, a life in Canada is much more expensive than in Ukraine, or in Europe. There, I have experience, and I can find work with a good salary.”
-
У Норвегії пропонують часткове визнання українських професійних прав водія
Міністерство транспорту звернулося до Норвезької дорожньої адміністрації із проханням надати українським біженцям гнучкі вимоги для здобуття кваліфікації професійного водія. Про це Логіст.Today дізнався із повідомлення Statens vegvesen (Норвезької дорожньої адміністрації).
У листі йдеться про те, що транспортна галузь хоче мати можливість наймати українських біженців, які мають професійний досвід водіння як водіїв автобусів, так і водіїв вантажівок.
На сьогодні робота водієм, серед іншого, потребує проходження професійного навчання (YSK). Звичайна базова освіта триває або 140 або 280 годин і відповідно дає вікові обмеження або всі права на професію водія вантажівки або автобуса в залежності від вибору напрямку. Нові зміни в правилах ЄС через Регламент 2022/1280, викликані війною в Україні, дозволяють державам-членам за певних умов затверджувати YSK українських водіїв зі своєї країни. Норвегія також може схвалити YSK після скороченого навчання та відповідного іспиту. Раніше така адаптація у країні не застосовувалася.
Замість повного курсу навчання пропонується скорочена програма: 55 годин для вантажних перевезень, 50 годин для перевезень пасажирів або 57 годин для комбінованих. Крім того, українські водії зможуть складати іспит із перекладачем, тобто виходить, що знання норвезької мови не є обов'язковим.
У зв'язку з цим Міністерство транспорту звернулося до Statens vegvesen із проханням надати українським біженцям такі гнучкі вимоги для отримання YSK. За оцінками ЄС, сьогодні налічується близько 15 тис. професійних водіїв серед українських біженців, які приїхали до Євросоюзу з початку війни.
«Невідомо, скільки українців у Норвегії є професійними водіями, але бажано зробити так, щоб ця група водіїв розпочала роботу та інтегрувалася до норвезького суспільства. Крім того, бажано забезпечити здобуття українськими професійними водіями знань і навичок, які дозволять їм безпечно пересуватися норвезькими дорогами... навчання та складання іспиту в країні ЄС, де він перебуває під колективним захистом»
Міністерство транспорту
За словами міністра транспорту Йон-Івара Нюгорда, галузь потребує більшої кількості водіїв, і як для українських біженців, так і для норвезького суспільства добре, що компетентні професійні водії можуть займатися своєю професією.
«Водночас ми повинні забезпечити, щоб водії великовантажних автомобілів, що пересуваються норвезькими дорогами, мали достатній досвід для безпечного водіння»
Йон-Івар Нюгорд
-
Ірландія повідомила радісну новину українським біженцям
Влада Ірландії змінила своє рішення щодо перебування українських біженців у країні у новорічний період
Ірландія змінила правило проживання для українських біженців. Відтепер особам із тимчасовим захистом дозволять виїжджати у різдвяний період із країни без втрати безкоштовного житла. Поїхати додому чи в іншу країну можна буде з 22 грудня до 5 січня, пише Irishmirror.ie.
Минулого місяця було оголошено, що біженці, які повернулися в Україну на свята, можуть втратити житло, оскільки тривалість дозволеного їм періоду відсутності скоротилася з семи днів до нуля. Це означало, що поїхати в Україну на Різдво вони не могли, бо їхнє місце могли передати іншим біженцям.
Таке правило було першим у серії заходів, спрямованих на зниження привабливості Ірландії для людей, які шукають тимчасового захисту.
Утім, у Департаменті у справах дітей, рівності, інвалідності, інтеграції та молоді тепер вирішили дозволити українцям з тимчасовим захистом вільно подорожувати на різдвяний період. Біженці можуть бути відсутніми у державних місцях проживання з 22 грудня по 5 січня, не повідомляючи про це попередньо владі.
Зміна не стосується біженців, які зараз проживають у заставному чи модульному житлі, які і так мають право подорожувати за своїм бажанням.
Як пише видання, біженці повинні повернутися до свого житла в Ірландії до 5 січня, інакше вони ризикують втратити своє місце, а будь-які залишені тут особисті речі будуть утилізовані через 60 днів.
Згідно з новими правилами, українці мають продовжувати сплачувати обов'язкові внески за житло за відсутності. Після 5 січня можуть бути відсутні лише ті, хто має дозвіл на відсутність у виняткових випадках або добровільно відмовився від житла за узгодженою формою. При цьому будь-яка відсутність без дозволу після цієї дати розглядатиметься як відмова та житло може бути перерозподілено, зазначає видання.
Українських біженців також попереджають, що вони залишаються відповідальними за дітей, яких за жодних обставин не можна залишати у приміщеннях без супроводу.
До слова, влада Ірландії готує суттєві зміни у програмі прихистку, щоб зменшити потік біженців з України. Оплату за житло та скорочення виплат можуть запровадити уже незабаром. Про це пише The Irish Times.
Уряд сподівається запровадити заходи до кінця цього року, які передбачають зміну соціальних виплат і зобов’яжуть українських біженців платити за проживання, заявив прем'єр-міністр країни Лео Варадкар. Деталі новацій ще мають бути узгоджені, і будь-які зміни щодо соціальних виплат потребуватимуть законодавства країни, але обидва заходи будуть запроваджені одночасно, зазначає він.
-
Частину біженців у Німеччині хочуть залишити без готівки: що варто знати українцям
Влада найбільшої за площею федеральної землі Німеччини – Баварії – вирішила мотивувати біженців влаштовуватися на роботу. Для цього мігрантів мають намір практично повністю позбавити доступу до готівкових виплат. Чи зачепить нововведення українців, поки не відомо, оскільки жодних документів ще не опубліковано.
Так, уряд Баварії оголосив, що з весни 2024 року біженці більше не зможуть знімати готівку зі своїх рахунків, оплачувати покупки онлайн і переказувати гроші за кордон. Про це повідомляє Merkur.
В оголошенні йдеться про "біженців" і "прохачів притулку". Однак не зрозуміло, чи зараховували спікери до цих категорій українських переселенців, які перебувають у статусі тимчасового захисту.
Влада федеральної землі дала доручення розробити окрему систему платіжних карток для прохачів притулку. З цими картками:
- неможливо буде знімати з рахунку більше за певну суму грошей (розмір не названо);
- не працюватимуть за межами Баварії.
На пресконференції, під час якої анонсували ці нові заходи, міністр економіки Баварії Хуберт Айвангер розкритикував "хибні стимули", які заохочують біженців їхати до Німеччини: "Зрештою не залишається жодних стимулів працювати, особливо враховуючи оголошене підвищення допомоги Bürgergeld". На його думку, різниця допомоги з мінімальною заробітною платою є "незначною".
До речі, не виключено, що невдовзі біженцям по всій Німеччині теж почнуть видавати спеціальні картки замість готівки. Про це згадував канцлер Німеччини Олаф Шольц. Утім, конкретний механізм дії таких карток поки що не затверджений.
У Німеччині дійсно існує проблема з працевлаштуванням українських біженців. Саме тому не виключено, що баварські нововведення все ж таки зачеплять українців. Так, у Німеччині офіційно працюють лише 19% українців працездатного віку. У сусідніх Польщі та Чехії цей показник становить близько 65%.
Основною причиною стало те, що багато країн поступово урізали соціальну допомогу українцям, а ось ФРН – ні. Так, у Чехії українцям виплачують по 200 євро у перші п'ять місяців перебування, а потім сума скорочується до 130 євро. У Польщі одноразова допомога становить 66 євро, щомісячну виплату 110 євро отримують лише сім'ї з дітьми. А от у Німеччині щомісяця виплачують 502 євро на дорослу людину та додатково 420 євро на дитину.
При цьому вже з 1 січня 2024 року в Німеччині на 12% підвищаться стандартні ставки у сфері соціальної допомоги та грошової допомоги. Від цих показників, серед іншого, залежать виплати Bürgergeld та українським біженцям. Однак отримати таку фіндопомогу від держави українцям тепер стане складніше.
Так, українці з 2024 року отримуватимуть право на допомогу Bürgergeld лише після 36 місяців отримання урізаної допомоги. Наразі цей термін для українців становить 18 місяців. Урізана допомога, наприклад, для бездітних, означає скорочення виплати на 92 євро (близько 3500 грн на місяць). Також для її отримувачів значно зменшено набір безкоштовних медичних послуг.
-
У Німеччині в 2023 році зросло число нападів на біженців
У Німеччині 2023 року значно зросла кількість нападів на біженців і прохачів притулку, а також на гуртожитки для мігрантів.
Про це йдеться у відповіді федерального уряду на запит парламентської фракції Лівої партії, пише "Європейська правда" з посиланням на DW.
За перші дев'ять місяців поточного року було скоєно 1515 таких правопорушень, тобто більше, ніж за весь попередній рік, коли зафіксували 1371 напад.
Тільки в третьому кварталі цього року в гуртожитках для біженців скоєно 30 нападів, 23 з них поліція приписала правим екстремістам.
Крім того, правоохоронці вважають, що 375 із 417 політично вмотивованих нападів на біженців поза їхніми місцями проживання, зареєстрованих у липні-вересні, скоїли представниками крайніх правих угруповань.
Ще 19 таких злочинів були пов'язані з феноменом "іноземної ідеології" (злочини, мотив яких пов'язаний з ненімецьким походженням злочинців. – Ред.), ще два були віднесені до категорії злочинів лівих екстремістів.
Мотиви деяких нападів залишаються незрозумілими. Насильство було застосовано в 55 випадках.
"Щодня на біженців у Німеччині скоюють напади, їх принижують, ставляться до них вороже", – заявила агентству депутатка від Лівої партії Клара Бюнгер.
Причини зростання таких злочинів вона вбачає в нинішніх дебатах у Німеччині щодо зміни міграційного законодавства. Вона закликала посилити захист біженців у Німеччині.
Нагадаємо, за даними опитувань, переважна більшість німців побоюються, що внаслідок війни на Близькому Сході великі терористичні атаки можуть статися і в Німеччині.
Тим часом у країні активно дискутують, як зменшити кількість нелегальних мігрантів. Канцлер Олаф Шольц домовився про більш жорстку міграційну політику і нове фінансування для біженців з главами 16 німецьких земель.
-
У яких країнах планують скоротити допомогу українським біженцям
У Європі, за даними ООН, зафіксовано 5,9 мільйонів українських біженців. Тимчасовий захист продовжено до березня 2025 року, але водночас деякі країни планують поступово скорочувати для біженців допомогу – урізати соціальні виплати, посилювати умови надання житла та мотивувати влаштовуватися на роботу. Детальніше – на інфографіці «Слово і діло».
Найбільше українських біженців перебуває у Польщі та Німеччині. Польща, як повідомили в уряді, планує наступного року поступово скасовувати соціальну підтримку для українців – сімейні пільги, безкоштовний доступ до шкіл та медичного обслуговування та інші.
Крім того, у Польщі вже змінили деякі правила надання допомоги. Наразі українці можуть безкоштовно проживати у місцях тимчасового розміщення лише протягом перших 120 днів з моменту приїзду до Польщі, далі потрібно покривати 75% вартості житла (але це не стосується вразливих категорій населення).
Також біженці з України мають лише 30, а не 90 днів на отримання польського ідентифікаційного коду (PESEL).
Німеччина з наступного року скорочує виплати всім біженцям, зокрема з України. Право на соціальну допомогу претенденти на притулок зможуть отримати лише після трьох років отримання урізаної допомоги, а не через півтора роки.
Крім того, Німеччина стимулюватиме переміщених осіб шукати роботу: одержувачі допомоги Bürgergeld (фінансової допомоги по безробіттю) будуть зобов'язані щонайменше раз на шість тижнів повідомляти про свої зусилля з працевлаштування. Їм також пропонуватиме роботу спеціальна агенція, у разі відмови можуть скоротити виплати.Чехія планує наступного року скоротити термін безкоштовного розміщення переміщених осіб із 150 днів до 120 або до 90 днів. Українським дітям також можуть скасувати окрему дату зарахування до дитсадка чи школи, і для них не створюватимуть спеціальних класів.
Ірландія хоче обмежити безкоштовне розміщення переміщених осіб з України у державному житлі трьома місяцями. Також місцевий уряд планує розглянути скорочення соціальних виплат українцям.
Нагадаємо, з інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, як змінювалися наміри українських біженців повернутись додому.
-
Робота в Литві без знання мови: на які вакансії та зарплати можуть розраховувати українці
Які вакансії та зарплати пропонують українцям у Литві.
В Литві роботу вже знайшли понад 25 тисяч українців із тимчасовим захистом. Українці, які не володіють мовою, можуть працевлаштуватися на підприємства, де потрібно виконувати фізичну роботу. Так, багато вакансій є на підприємствах харчової промисловості, наприклад, з виробництва м’ясної продукції, а також в автомобільній галузі.
Про це в коментарі "РБК-Україна" розповіла керівниця міжнародної рекрутації Міграційної платформи EWL Маргарита Нестеренко.
"В Литві багато м’ясних підприємств, які працюють не лише на внутрішній ринок, але й на експорт, наприклад, до сусідніх України й Польщі. Тому часто потрібні працівники на ці заводи. Ця робота переважно пов’язана з пакуванням готової продукції, а не з сирим м’ясом, оскільки підприємства сучасні й автоматизовані", – розповідає Маргарита Нестеренко.
Також є вакансії для іноземців на підприємствах із виробництва алкогольних напоїв, морозива, на підприємствах автомобільної галузі.
Зокрема, на підприємствах, де виробляють комплектувальні для автомобілів, як-от електронні кабелі, зарплата стартує від 750 євро нетто, тобто "на руки" (30 тис. грн). А з урахуванням премій і бонусів у середньому зарплата може сягати 1 000-1 300 євро нетто (40,3-52 тис. грн).
Мінімальна зарплата в Литві – 840 євро брутто (до відрахування податків), приблизно 34 тис. грн. У Польщі мінімальна зарплата від липня 2023 року становить 796 євро брутто (32 тис. грн).
Як легалізувати перебування в Литві
Статус тимчасового захисту в Литві можуть отримати громадяни України, які вперше приїхали до Литви у зв’язку з початком воєнних дій на території України (після 24 лютого 2022 року). Подати заявку на отримання тимчасового захисту можна заздалегідь та дистанційно на сайті Литовського Департаменту міграції. Після цього установа видасть карту реєстрації, на підставі якої громадянин України зможе працевлаштуватися.
"Важливим нюансом є те, що такий статус може отримати громадянин України, який проживав на момент повномасштабного вторгнення в Україні і не має статусу тимчасового захисту та актуальної посвідки на проживання чи віз в інших країнах ЄС", – наголосила Нестеренко.
Проте є альтернативний варіант – отримати посвідку на проживання в Литві з гуманітарних причин. Її може отримати українець, який не перебував в Україні на початок повномасштабного вторгнення, але не може повернутися додому.
Наявність статусу тимчасового захисту або посвідки відкриває для громадян України вільний доступ до литовського ринку праці.
Литовські роботодавці заохочують українців до праці різними бонусами. Наприклад, преміями, пропонують безкоштовне харчування.
"Литва є також є однією з небагатьох країн ЄС, яка надає житло для працівників безкоштовно. Це дозволяє українцям значно зекономити на витратах порівняно з країнами Західної Європи. Хоч середня зарплата в Литві менша за виплати у країнах із заможнішою економікою, але грошові заохочення з боку і роботодавців, і держави дозволяють українцям заробити більше", – пояснює експертка.
-
Швейцарія має намір стимулювати українських біженців до працевлаштування
Швейцарія хоче, аби українські біженці більш активно шукали роботу, а тому планується скасувати для них обов’язковий дозвіл на працю, який видає місцева влада
Про це пише swissinfo.ch.
Зазначається, що станом на листопад 2023 року у Швейцарії працює лише кожен п’ятий біженець. Натомість Федеральна рада має намір протягом наступного року подвоїти частку українських біженців, які мають постійну роботу, тобто довести її з 20% до 40%. За задумом влади, працевлаштовані українські біженці мають знизити навантаження на систему соціального забезпечення.
Одна із перешкод до виходу на ринок праці більшої кількості біженців полягає в тому, що кожен має отримувати дозвіл на роботу, пояснює видання. Кантональна влада перевіряє, як у трудовому договорі вказана зарплата, чи не занижена вона. У більшості випадків місцева влада схвалює трудові угоди – наприклад, у Цюриху дозвіл отримують 90% договорів. Тому частина політиків переконані, що процедуру отримання дозволу на роботу для українців з дозволом на проживання категорії S слід скасувати.
«Українці від цього лише виграють, бо саме необхідність ходити інстанціями відштовхує багатьох від активного пошуку роботи. Крім того, у такій ситуації роботодавці стануть загалом привабливішими для біженців, та й у влади буде менше роботи», – пояснила депутатка федерального парламенту Коріна Гредіг.
За задумом політиків, українці в разі ухвалення нових змін повинні будуть лише повідомляти владі про факт працевлаштування.
Зазначається, що остаточне рішення національна рада (велика палата парламенту Швейцарії) може ухвалити за кілька тижнів.
-
Українців в одній з країн ЄС зобов'яжуть самостійно оплачувати житло
Ірландія продовжить надавати тимчасовий захист українцям, які тікають від війни
Європа змінює курс підтримки біженців через дефіцит фінансування. Уряд Ірландії планує скоротити держпідтримку біженців з України – із нового року їм доведеться самостійно платити за житло.
Джерело: The Irish Times.
Подробиці: Ірландія продовжить надавати тимчасовий захист українцям, які тікають від війни. Проте фінансова допомога зміниться. Це пов'язано з великою кількістю тих, хто приїжджає до країни, бо житла не вистачає.
Цитата прем'єр-міністра Ірландії Лео Варадкара: "Ми не можемо заплющувати очі на той факт, що у нас брак житла. Зараз ми перебуваємо в ситуації, коли розміщуємо людей у наметах і в опалюваних вагончиках. У нас немає житла. Це не та ситуація, в якій ми хочемо бути. Але якщо зможемо уповільнити кількість людей, що прибувають, то у нас є шанс вийти з цієї ситуації".
Информация для беженцев с Украины, находящихся (или выезжающих) в Королевство Норвегия
в Норвегия
Опубликовано
Норвегія запровадить жосткіші умови для українців, що оформлюють тимчасовий захист
Норвегія змінює соціальні умови та правила для українців, що оформлюють в країні статус тимчасового захисту, у спробі зменшити "розрив" з умовами у сусідніх країнах, що робить Норвегію дуже привабливою для переїзду.
Про це повідомляє NRK, пише "Європейська правда".
Норвезький уряд вирішив змінювати умови для українців з тимчасовим захистом, щоб додатково не приваблювати нових людей. Зміни торкнуться житлових умов, виплат родинам з дітьми та можливості поїздок додому в Україну.
Зокрема, хочуть скасувати виплату "заднім числом" соціальної допомоги на дитину за перші 12 місяців перебування в країні, яку виплачують після продовження тимчасової посвідки на проживання за підсумками першого року (і при цьому родини можуть отримувати нові щомісячні виплати). Перехідні умови для родин, які вже перебувають у Норвегії на момент змін, ще погоджують.
Посилять контроль за поїздками додому в Україну тих, хто отримує у Норвегії соціальні виплати і має посвідку на проживання – щоб люди, які отримують виплати, справді проживали у Норвегії більшість часу. Поїздки додому потрібно буде обґрунтувати, якщо ж вони будуть суперечити умовам посвідки на проживання, це може призвести до її втрати.
Прибуваючі люди, які потребують житла, повинні будуть звертатися виключно до Національного центру прийому у муніципалітеті Роде. Опція розселення у готелях і комплексах відпочинку більше не буде доступною, якщо люди поїхали в інший регіон – Національний центр прийому стає єдиною "точкою входу" для того, щоб отримати житло, а від розселення у готелях загалом планують відмовлятися.
Також хочуть запровадити певний "період очікування" перед тим, як люди отримають доступ до повного пакета соціальної підтримки.
Головною причиною перегляду правил став великий інтерес до Норвегії українців, які виїхали у Європу через війну, та більш вигідні умови, ніж у сусідніх країнах. Так, станом на серпень виплати для українців у Норвегії були у 2-4 рази вищими, ніж ті, на які можна розраховувати у Швеції, та приблизно вдвічі більші, ніж у Данії.
За останні два місяці у Норвегію приїхали оформлювати тимчасовий захист на 50% більше українців, ніж сукупно до Данії, Швеції та Фінляндії, тому країна відчуває все більше велике навантаження на систему.
Раніше у жовтні в уряді почали обговорювати програму, яка стимулюватиме прибулих у Норвегію українців швидше починати працювати.
У Данії, за останніми даними, офіційно працевлаштовані 56% українців з тимчасовим захистом, тоді як у Норвегії цей показник з серпня по жовтень просів з 19,3% до 18,1%.
Литва у листопаді також повідомляла про зростання кількості українців, що оформлюють в країні тимчасовий захист.
Нагадаємо, у жовтні Європейський Союз завершив усі процедури, необхідні для продовження режиму тимчасового захисту для біженців із України на один рік – з 4 березня 2024 року до 4 березня 2025 року.
Джерело