fregat222
-
Публикаций
10125 -
Зарегистрирован
-
Посещение
-
Победитель дней
156
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения, опубликованные fregat222
-
-
Низькооплачувана робота і бідність: дослідження показало реалії життя українців у Чехії
Нове опитування продемонструвало складні умови для життя українців у Чехії
У Чехії продовжує зростати кількість низькокваліфікованих працівників з України, і більша частина з них працює в поганих умовах. Про це свідчать дані листопадового опитування Hlas Ukrajincov, пише The Epoch Times.
Дедалі більше українських біженців мають роботу в Чехії, але кількість тих, хто працює з нижчою кваліфікацією, не зменшується. Якщо в червні 67% новоприбулих працювали в Чехії повний або неповний робочий день, то в листопаді – 72%, і три п’ятих із них виконують роботу з нижчою кваліфікацією, ніж це було в Україні. Крім того, більше половини українців продовжували працювати в поганих умовах, а 57% біженців з України в Чехії живуть за межею бідності згідно із їх доходами.
«Частка біженців, які працюють значно нижче своєї кваліфікації, навіть вища, ніж у серпні 2022 року», – сказали автори опитування, додавши, що зараз вони становлять 44% проти 37% у серпні минулого року.
Біженці, які хочуть залишитися тут і вміють спілкуватися чеською мовою, частіше працевлаштовуються в Чехії. Порівняно з груднем минулого року кількість працевлаштованих українських біженців віком від 17 років зросла на 21 пункт.
У той же час половина біженців заявила, що вони також працюють по вихідним або пізно ввечері. Дві п'яті повідомили, що вони заробляють менше, ніж чехи на аналогічній посаді, а 30% доводиться працювати в кількох місцях, щоб заробляти на життя. Ще 17% у процесі опитування заявили, що вони «не мають права на відпустку».
Шість із десяти українських біженців залишаються у поганому матеріальному становищі, і найчастіше це пенсіонери та сім’ї з дітьми. Наразі гуманітарну допомогу отримують 36% родин України, тобто на 20 % менше, ніж у червні цього року, що пов’язано зі зміною параметрів виплати допомоги та збільшенням трудової активності серед біженців з України.
Також суттєво зросла кількість біженців, які проживають в орендованому житлі. Орендарів житла зараз серед біженців з України 70 %, що на 21 пункт більше, ніж влітку поточного року. «З липня держава перестала виплачувати певним біженцям допомогу, що відобразилося на тому, що значна частина із них почали платити за житло», – констатують автори опитування. За даними Hlas Ukrajincov 7% біженців все ще живуть абсолютно безкоштовно.
До слова, нижня палата парламенту Чехії схвалила продовження тимчасового захисту для біженців з України до кінця березня 2025 року. Про це повідомляє Радіо Прага.
Зазначається, що депутати обмежили час, протягом якого біженці можуть залишатися у безкоштовному тимчасовому житлі, та змінили порядок депортації людей, які мають тимчасовий захист.
Тимчасовий захист дозволяє українським біженцям отримати доступ до державного медичного страхування, освіти, ринку праці. Для його продовження, згідно з законопроєктом, українцям спочатку доведеться зареєструватись в електронному вигляді до 15 березня 2024 року.
Як повідомлялося, у Європі, за даними ООН, зафіксовано 5,9 млн українських біженців. Тимчасовий захист продовжено до березня 2025 року, але водночас деякі країни планують поступово скорочувати для біженців допомогу – урізати соціальні виплати, посилювати умови надання житла та мотивувати влаштовуватися на роботу.
-
У Бундестазі хочуть депортувати нелегалів у Молдову і Грузію
Німеччина має укладати договори з іншими країнами, за якими туди висилатимуть біженців, які нелегально прибувають в ЄС, вважає заступник голови фракції ХДС/ХСС. Серед таких країн він назвав зокрема Молдову і Грузію.
Заступник голови фракції ХДС/ХСС у Бундестазі та колишній міністр охорони здоров'я Німеччини Єнс Шпан (Jens Spahn) пропонує відправляти всіх нових біженців, які потрапляють в Європейський Союз нелегально, до третіх країн, в тому числі - до країн Східної Європи, які не входять в ЄС.
"Якщо ми робитимемо це послідовно протягом чотирьох, шести, восьми тижнів, то кількість біженців різко скоротиться", - сказав політик в інтерв'ю Neue Osnabrücker Zeitung, опублікованому в неділю, 17 грудня.
На його переконання, у багатьох біженців "відпаде бажання" прямувати в ЄС, "якщо буде ясно, що протягом 48 годин вони потраплять у безпечну третю країну за межами ЄС".
Висилати біженців в Руанду, Гану Молдову і Грузію
Пропозиція про висилку до третіх країн складає основу міграційної концепції в проєкті нової політичної програми партії Християнсько-демократичний союз (ХДС), представленої 11 грудня. Її мета - "договірні угоди, згідно з якими біженці отримують там процедуру надання притулку і можуть безпечно залишатися там, якщо їм нададуть захист", - каже Шпан.
"Руанда, ймовірно, готова піти на це. Гана, можливо, теж. Необхідно також провести переговори з країнами Східної Європи, такими як Грузія та Молдова", - додав він.
Шпан наголосив, що Женевська конвенція про статус біженців не передбачає надання захисту від переслідувань під час війни саме у країнах ЄС, тож якщо буде забезпечено, що вони "матимуть безпечний притулок, про них добре дбатимуть і вони зможуть жити без страху, то мета Конвенції буде досягнута".
Депутат переконаний: "якщо Німеччина відстоюватиме цю ідею в Європі, вона отримає підтримку більшості та може бути реалізована за допомогою коаліції охочих", і, як наслідок, біженці "більше не платитимуть контрабандистам і торговцям людьми, та не вирушать небезпечним середземноморським маршрутом".
Шпан упевнений, що в разі вирішення міграційних проблем, "радикали також втратять підтримку". Водночас, на його думку, в Німеччини "буде достатньо сил, простору та ресурсів, щоб прийняти тих, хто дійсно потребує нашого захисту".
Як повідомлялося, на початку листопада федеральний уряд Німеччини та уряди федеральних земель погодили низку питань, пов'язаних з міграцією та розміщенням біженців, зокрема, нові механізми фінансування допомоги. Також погодили зменшення щорічних дотацій на мігрантів з 10 до 7,5 тисячі євро на людину.
Щоб безпосередньо обмежити приплив нелегалів у Німеччину, в жовтні запровадили стаціонарний контроль на кордонах з Польщею, Чехією та Швейцарією. Також у країні запровадили суворіші правила депортації нелегалів. Після цього поліція повідомляла про зниження рівня нелегальної міграції.
Німеччина запроваджує зміни для працевлаштування українців
Під кінець 2023 року німецькі центри зайнятості, у співпраці з Федеральним міністерством праці та соціальних питань Німеччини планують пришвидшити процес інтеграції українців на німецький ринок праці. Про це повідомляє німецько-українська асоціація Ukrainian Future.
Незважаючи на те, що в Німеччині найбільше потребуються кваліфіковані робітники із знанням німецької мови, питання інтеграції переселенців шукає нові рішення. Для цього запускається ініціатива під назвою JobTurbo, головними принципами якої є:
- Мова вивчається в робочому середовищі: Раніше центри зайнятості направляли на мовні курси та фінансували навчання на рівні B2 і вище. Зараз пріоритет у навчанні мови знижено, а ця задача перекладена на роботодавців.
- Робота пріоритетніша за курси: Якщо раніше центри зайнятості акцентували увагу на кваліфікації своїх клієнтів для покращення їхніх можливостей на ринку праці, зараз основна увага приділяється якомога швидшому працевлаштуванню. Пошук роботи продовжуватиметься навіть під час навчання. Якщо з'явиться пропозиція роботи – навчання відступає на другий план, переноситься на вільний час або припиняється.
- Прийнятна робота – єдина вимога: Робота повинна бути Zumutbar (прийнятною). Відмова від робочого місця може стосуватися лише з погляду здоров'я. Кваліфікація та побажання щодо роботи стають другорядними.
- Частіші зустрічі з центром зайнятості: Раніше зустрічі з центром відбувалися рідше, тепер нова програма передбачає зустрічі кожні 6 тижнів.
- Нові плани співпраці: Для тих, хто успішно пройшов "первинну інтеграцію", центри зайнятості розроблять нові плани співпраці. Враховуються фаховість та потенціал працівника, можливі зміни у плані співпраці.
-
У меня лично огромное количество беженцев, переехавших в Германию, в связи с войной, устроились на работу и весьма неплохо зарабатывают. Поэтому, все эти сказки про 10 копеек и мыть задницы...родом из очень далекого распавшегося государства. Естественно, начинаю многие с нуля (если не уровня Капицы/Маска/Патона, которым предлагают хорошую работу на весьма хороших условиях), но потом все налаживается.
"Желающий ищет пути, а не желающий - причины".
-
2
-
-
Висловлю свої думку, виходячи з тієї інформації, яку я маю. Не вважаю, що пристрасно довести (тобто нав'язати свою думку) і доводити – верх вихованості...якщо це не стосується певних сфер життя, та й науки. Тому кожен (у тому числі і ваш покірний слуга) висловлює лише свій особистий погляд на життя та ситуацію. Тобто, це суб'єктивна думка. Тим більше, що це аж ніяк не порушує Правила форуму.
Перше – виїжджали та виїхали не лише жінки з дітьми та пенсіонери. Людей до 60 років виїхало (не важливо як і якими способами) понад 5 мільйонів. Я не говорю про чоловіків до 60 років і тих, чоловіків, які на момент початку активної фази українсько-російської війни (початок я вважаю з лютого 2014 року) вже перебували за територією України в зв'язку з роботою, навчанням тощо. Не вважаю себе уповноваженим давати правову та моральну оцінку небажанню цих людей повертатися в Україну. Просто сприймаю як даність. У кожного своє життя та свій вибір.
Друге – виходячи з того, що досить велика кількість громадян України знаходиться за кордоном, картина (на мій особистий погляд) представляється така:
Існують біженці, які втратили або все або частину (не важливо яку) майна. Втратили близьких людей. Їм просто нема куди повертатися. І вони намагаються влаштувати своє життя і життя близьких людей, які виїхали разом з ними, за кордоном. Це жінки з дитиною чи дітьми, люди у віці, але не пенсіонери, як за нашими мірками, так і за кордоном. Вони намагаються якось і якимось чином влаштуватися, інтегруватися в суспільство, куди вони потрапили і думають перебувати там або до кінця війни, або досить довго, або залишитися постійно. Є інші біженці. Які не разу не потрапляли під бомбардування та під обстріли, нікого й нічого не втратили. Просто скористалися сприятливою ситуацією, щоб за відсутності підстав виїхати та закріпитися за кордоном. Вони також намагаються якось інтегруватися в суспільство, де зараз перебувають. Під терміном "інтегруватися в суспільство" я (особисто я) розумію – вивчення місцевої мови та культури, спроба працювати, вивчення та дотримання законодавства (як місцевого, так і європейського, якщо ми говоримо про ЄС), дотримання звичаїв, традицій тощо. Є ще одна категорія біженців. Вони вважають і всіляко намагаються всіх переконати – що вони біженці і тому їм усі все повинні. Як це проявляється – гадаю не треба описувати, тому що всі, хто виїхав, це бачили не одну тисячу разів. Ці люди не хочуть працювати, вивчають місцеву мову лише для того, щоб вимагати. Їх не цікавить, ні місцеві культура, традиції. Тобто, вони хочуть лише отримувати – нічого не даючи натомість. Проте треба пам'ятати громадянам та резидентам України що їм ніхто нічого не зобов'язаний. І якщо щось дають, то це точно не через обов'язок. А вихованість, освіченість і ввічливість – багато хто сприймає як ознаку слабкості і вважає, що можна "наїхати", доводячи, що вони зобов'язані. Ось тільки, як кажуть: "Немає нічого вічного під цим вічним Місяцем". ПОВАГУ оточуючих – треба заслужити. І для багатьох дуже скоро настануть часи, коли їм скрізь відмовлятимуть. Дотації зменшуватимуться, оплата житла – лише дуже короткий термін, ставлення місцевих буде більш негативним, ніж коли все тільки починалося. А якщо щось не влаштовує – вперед додому, де все так "близько та знайомо". Під цих людей ніхто нічого не перероблятиме. Я маю на увазі століттями сформований і приємний спосіб життя. У мене є знайомі (думаю також і у кожного, хто читає цей форум), хто поїхав у зв'язку з війною, перебуває за кордоном і засуджує як "неправильно вони всі тут живуть", які бажають жити якомога довше "на халяву". Нічого не даючи натомість, ні людям, які їх дали притулок, ні державі, в якій вони перебувають.
Можливо я особисто і не правий, але як показують справжні дії керівництва цих самих держав і жителів цих країн, ставлення почало сильно змінюватися і, на превеликий жаль, не на краще до українців, які так відносяться до сітуациї .
-
2
-
-
Але богато хто полюбляє "на шару", тобто "на халяву".
-
1
-
-
Одна з країн Європи планує суттєво зменшити фінансову допомогу біженцям з України
Ирландія скоротить щотижневі виплати для українців більш ніж уп'ятеро
Влада Ірландії може найближчим часом ухвалити рішення про значне зменшення розмірів допомоги, що виплачується українським біженцям. Щотижневі виплати передбачається скоротити більш ніж уп'ятеро – з 220 євро до 38,8 євро. Цей крок зумовлений високими витратами. Уряд також розгляне обмеження терміну проживання у державному житлі для тих, хто тікає від війни до 90 днів, пише видання Irish Examiner.
Прем'єр-міністр Ірландії Лео Варадкар запропонував уповільнити потік біженців з України та інших країн, бо є труднощі із забезпеченням житла для них.
Комітет із цих питань збирався 11 грудня. Три чиновники обговорять зменшення щотижневої виплати для українських біженців із 220 євро до 38,80 євро на тиждень. Крім того, будуть переговори щодо нового плану. По ньому біженці зможуть жити у державному житлі не більше ніж 90 днів.
Кабмін може підписати нові правила вже сьогодні, 12 грудня, якщо чиновники досягнуть згоди. Але ці зміни стосуватимуться лише тих, хто прибуватиме після рішення уряду, і не стосуватиметься біженців, які уже в Ірландії. Поправки також вимагатимуть законодавчих змін, тому очікується, що вони набудуть чинності не раніше 2024 року.
Європейська комісія нещодавно оприлюднила статистику, згідно з якою кількість українців, які прибувають до Ірландії за 2023 рік, зростає. Цифра вдесятеро перевищує середнє зростання кількості біженців, які виїжджають до ЄС за той же період.
Ця пропозиція викликала напругу в уряді, коли її висунув міністр рівності та інтеграції Родерік О'Горман наприкінці жовтня. Також видання повідомляє, що віце-прем'єр Ірландії Мікел Мартін звинуватив О'Гормана у спробі перекласти проблему на міністра житлового будівництва Дарра О'Браєна.
Раніше повідомлялося, що влада Ірландії заявила про відсутність можливості надалі надавати безкоштовне житло біженцям з України та інших країн. У заяві міністерства інтеграції республіки підкреслюється, що, незважаючи на «безмежне співчуття до українських біженців», ірландська влада не має можливості надавати житло всім прохачам притулку.
Наразі ірландська влада вже надала житло для ста тисяч осіб, з яких близько 74 тис. є біженцями з України та 26 тис. – з інших країн. При цьому понад 20 тис. українських біженців не забезпечені житлом. Таким біженцям владою республіки надається можливість помитися гарячою водою, а також отримати намети та спальні мішки.
При цьому уряд Ірландії запевнив, що, як і раніше, прийматиме жінок та дітей з України та інших країн, проте їх передбачається зобов'язати самостійно оплачувати своє проживання через гострий дефіцит безкоштовного житла. З огляду на те, що з усіх українських біженців в Ірландії працевлаштовано менше 14 тис. осіб, шляхом скорочення допомоги уряд хоче спонукати більше людей влаштовуватися на роботу.
Нагадаємо, уряд Ірландії оприлюднив план з розміщення тисяч українських біженців у модульних будинках і залучити для цього приватні інвестиції. Таким чином країна намагається впоратись із браком житла, який останніми місяцями став відчуватись особливо гостро, пише Business Post.
Уряд Ірландії планує розміщувати тисячі українських біженців у модульних будинках, зведених приватними забудовниками. Це буде першим кроком до переселення українців із готелів у довготермінове житло. Житлові комплекси мають бути збудовані в межах 5 км від місцевої інфраструктури.
У Департаменті інтеграції вивчають інтерес серед приватних забудовників до будівництва модульних будинків по всій країні, де можна було б розміщувати до 200 людей. Це у владі називають першим значним кроком до переміщення біженців із готелів і пансіонатів у довготермінове житло.
-
Німеччина не може відправити додому 300 тис. біженців
Незаконні мігранти переховуються під час рейдів поліції та служб, тож місії з відправки біженців часто зазнають невдачі
У Німеччині проживає майже 300 тис. іноземців, які офіційно не отримали притулку, але вигнати їх досить важко. Про це пише видання Bild.
Депортувати цих осіб переважно неможливо через відсутність оригіналів посвідчень особи чи відмови країн походження прийняти їх. Майже 59 тис. людей мають залишити ФРН «негайно», але вони зазвичай ігнорують вимоги влади і ховаються.
«Співробітник депортаційної поліції з 27-річним досвідом анонімно розповів Bild про безліч перешкод для депортації. Влада зобов'язана попереджати про ці заходи заздалегідь, і люди ховаються. Без рішення суду поліції дозволено входити лише до кімнати людини, якій необхідно залишити країну, – нерідко люди навіть не переїжджають, та обмінюються кімнатами на час приходу поліції», – йдеться в матеріалі.
Зазначається, що вже в аеропорту ті, хто видворюється з країни, часто опираються – симулюють непритомність, спеціально прикушують собі язик і плюються кров'ю, мочаться чи випорожняються – в надії, що їх госпіталізують чи пілот відмовиться брати такого пасажира на борт літака.
До слова, 63% німців чекають від влади ФРН більш послідовної практики депортації мігрантів, 32% підтримують їхнє примусове повернення навіть у кризові зони. Такими є результати опитування громадської думки, яке INSA провів перед нарадою з питань міграційної політики.
За даними опитування, явна більшість (63%) респондентів чекають від Берліна послідовнішої практики депортації, а 32% висловилися навіть за видворення «гостей» назад у кризові зони. 49% опитаних виступають за посилення прикордонного контролю на всіх зовнішніх кордонах Німеччини. 47% за введення стелі для прохачів притулку, 50% німців при цьому виступають за прискорення процедури надання притулку.
Нагадаємо, витрати на біженців та прохачів притулку у одній із федеральних земель Німеччини – Мекленбурзі-Передній Померанії – зросли на третину і становили майже 120 мільйонів євро минулого року порівняно з 2021 роком. Про це стало відомо з відповіді уряду федеральної землі на запит депутатської групи «Альтернатива для Німеччини» (AfD) у парламенті федеральної землі.
При цьому держава відшкодовує витрати муніципалітетам відповідно до Закону про прийом біженців. Однією з причин збільшення видатків є збільшення кількості біженців з України після вторгнення Росії до країни у лютому 2022 року. Уряд федеральної землі поки що не зміг надати дані на 2023 рік. За словами представника AfD з міграційної політики Яна-Філіппа Тадсена, влада переконана у тому, що витрати продовжуватимуть зростати.
Освіта українських біженців: німці помітили цікавий факт
Біженці з України, які отримали тимчасовий прихисток у Німеччині, здебільшого мають вищу освіту
Близько мільйона українців приїхали до Німеччини від початку війни та тимчасово залишились у країні. За даними Федерального статистичного відомства, майже половина біженців має вищу освіту. Проте рівень зайнятості залежить від тривалості перебування, пише Aussiedlerbote.
Українці, які втекли до Німеччини після нападу Росії, мають освіту вищу за середню. За даними Федерального статистичного відомства, з початку війни до першої половини 2023 року Німеччина зареєструвала близько одного мільйона людей з України. «Примітною є висока частка академічних кваліфікацій серед біженців з України», – йдеться у доповіді.
Відповідно до звіту, 45% іммігрантів віком від 25 до 59 років мають академічну професійну кваліфікацію, здобуту в університеті або університеті прикладних наук, тоді як 28% мають неакадемічну професійну кваліфікацію. Для порівняння, загалом у Німеччині лише 27% представників цієї вікової групи мають академічний ступінь. «Незважаючи на високий рівень освіти, тільки кожна п'ята людина віком від 25 до 59 років, яка приїхала з України, була працевлаштована», – йдеться у дослідженні.
Серед чоловіків та жінок, які перебувають на стадії основної зайнятості, лише 19% працювали. Для порівняння, рівень зайнятості населення загалом у цій віковій групі більш ніж у чотири рази вищий – 85%. Рівень зайнятості жінок-біженок з України, що становить 14%, був значно нижчим, ніж у чоловіків – 30%. Особливо важко влаштуватися працювати матерям з маленькими дітьми.
Згідно з дослідженнями, рівень зайнятості українців значно підвищується, якщо вони прожили в Німеччині дванадцять місяців, з'ясував Інститут дослідження зайнятості. Четверо з десяти українців після приїзду до Німеччини стали або батьками-одинаками, або дітьми батьків-одинаків.
Нагадамо, міністр праці Німеччини, Губертус Гайль, наголошує на необхідності прискорити процес працевлаштування українських біженців, навіть якщо вони не володіють німецькою мовою на досконалому рівні. За словами Гайля, в Німеччині 400 тисяч людей безробітні, але володіють базовим рівнем німецької мови. З них близько 200 тисяч – це біженці з України, які пройшли або мають намір пройти інтеграційний курс.
Уряд Німеччини планує зміцнити вимоги до українських біженців, зокрема, зобов'язати їх регулярно звітувати про пошуки роботи. Раніше від українських біженців цього не потрібно, але тепер це зміниться, як заявив міністр праці Губертус Гайль.
Українські біженці, які отримують допомогу від Німеччини, будуть зобов'язані регулярно звітувати про пошук роботи. Агентство з праці, у свою чергу, більш активно пропонуватиме їм вакансії, що відповідають їх кваліфікації та досвіду.
-
Українські біженці масово виїжджають із Польщі до іншої країни ЄС: розкрито статистику та причини
Польща остаточно втратила першість серед країн Європи за кількістю українських біженців. Новим лідером стала Німеччина, багато в чому саме за рахунок переїзду туди українців із Польщі. Очевидно, однією з ключових причин міграції стала суттєва різниця в розмірах соцвиплат.
Так, у Німеччині вже близько 1,2 млн українців, або 1,4% від загального населення країни, повідомив ТСН заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ Олександр Гладун. Польща посідає друге місце. Сумарно у цих двох країнах – близько третини всіх українських біженців.
"Що стосується переміщення всередині ЄС, то зараз є чітка тенденція – переїзд наших громадян з Польщі до Німеччини. Раніше на першому місці за кількістю українських біженців була Польща. Там проживало понад мільйон українців. Зараз там менше мільйона наших біженців", – розповів Гладун.
Дослідження показують, що біженців насамперед турбує не розмір зарплати, а розмір допомоги в країні перебування. Німеччина поки що очевидно виграє у Польщі за цим показником.
Так, у Польщі одноразова допомога становить 66 євро, щомісячну виплату трохи більше 100 євро отримують лише сім'ї з дітьми. А от у Німеччині щомісяця виплачують 502 євро на дорослу людину та додатково 420 євро на дитину. 2024-го розмір німецької допомоги знову зросте, ось тільки отримати його буде складніше.
З тієї ж причини – через високі соціальні виплати – у Німеччині офіційно працюють лише 19% українців працездатного віку. У сусідніх Польщі та Чехії цей показник становить близько 65%.
При цьому Чехія утримує першість за іншим показником. Саме в цій країні фіксується найвище співвідношення кількості біженців із України та місцевого населення.
Чисельність наших біженців там (у Чехії. – Ред.) становить 3,3% від чисельності населення Чехії. Це максимальний показник. Десь на рівні 2-2,5% – чисельність українських біженців в інших прикордонних країнах та країнах Балтії. Наприклад, у Словаччині, Польщі, Естонії, Латвії, Литві", – розповів Гладун.
-
-
Поздравляю. Как говориться - "море удачи и дачи у моря".
-
24 минуты назад, Davidoff сказал:
Для вчителів і лікарів пострбна нострифікація, наскільки я розумію
Зазвичай, потрібна місцева освіта та досвід роботи.
-
Полностью поддержу, т.к. с таким ситуациями сталкивался неоднократно в процессе работы. Нужен реальный опыт, а не сам диплом. Ну местные сертификаты, если таковые необходимы по той или иной специальности. По знание местного языка - я молчу, т.к. это само собой разумеется.
-
Tougher visa rules unveiled in plan to cut migration
The UK government has introduced measures it promised would deliver the biggest ever cut in net migration after levels soared to a record high.
Home Secretary James Cleverly announced a five-point plan to curb immigration, which he said was "far too high".
The changes included hiking the minimum salary needed for skilled overseas workers from £26,200 to £38,700.
Mr Cleverly claimed 300,000 people who were eligible to come to the UK last year would not be able to in future.
The minimum income for family visas has also risen to £38,700.
In a statement to MPs, the home secretary said migration to the UK "needs to come down" and there had been "abuse" of health and care visas for years.
"Enough is enough," Mr Cleverly said. "Immigration policy must be fair, legal, and sustainable."
The migration plan comes after official figures last month showed net migration had soared to a record 745,000 in 2022.
Conservative MPs have since piled pressure on Prime Minister Rishi Sunak and his government to bring down net migration, which is the difference between those entering and leaving the UK.
The sharp increase represents a huge political challenge for Mr Sunak and the Conservatives, who have repeatedly promised to reduce net migration since winning power in 2010, and "take back control" of the UK's borders since the Brexit vote.
The party's 2019 election manifesto committed to getting the number down, without setting a specific target, while David Cameron once pledged to bring net migration below 100,000 when he was prime minister.
Immigration is shaping up to be a key issue ahead of the next general election, which is expected in 2024.
With Labour leading in opinion polls, Mr Sunak has vowed to "do what is necessary" to bring down net migration.
Writing in the Sun newspaper, the prime minister wrote: "If you can't contribute to the UK, you are not coming to the UK.
"Our plan will deliver the biggest-ever cut in net migration and curb abuse."
On top of the new salary requirements, the government said it would:
- Ban care workers bringing family dependants to the UK
- End companies being able to pay workers 20% less than the going rate for jobs on a shortage occupation list
- Increase the annual charge foreign workers pay to use the NHS from £624 to £1,035
- Raise the minimum income for family visas to £38,700, from £18,600 from next spring
- Ask the government's migration adviser to review the graduate visa route to "prevent abuse"
The home secretary told MPs the changes would take effect in the spring next year.
"In total, this package, plus our reduction in students dependants, will mean around 300,000 fewer people will come in future years than have come to the UK last year," Mr Cleverly told MPs.
The figure of 300,000 is an estimate, based on internal Home Office calculations.
The Home Office believes the previously announced ban on most overseas students bringing dependents with them will account for almost half of the overall reduction.
Labour's shadow home secretary Yvette Cooper said Monday's announcement was "an admission of years of Tory failure on both the immigration system and the economy".
She said while net migration "should come down", the Conservatives were "failing to introduce more substantial reforms that link immigration to training and fair pay requirements in the UK, meaning many sectors will continue to see rising numbers of work visas because of skills shortages".
Unison general secretary Christina McAnea said the "cruel plans spell total disaster for the NHS and social care".
"Migrant workers were encouraged to come here because both sectors are critically short of staff. Hospitals and care homes simply couldn't function without them," she said.
The plans were welcomed by some Conservative MPs, with former cabinet minister Simon Clarke calling the changes "serious" and "credible" steps.
But Mr Cleverly's predecessor as home secretary, Suella Braverman, was less impressed.
She said the package was "too late and the government can go further" on salary requirements and "shortening the graduate route".
Mrs Braverman claimed she had put forward similar proposals six times when she was home secretary "but the delay has reduced their impact".
She has lambasted the government's record on immigration since she was sacked as home secretary by Mr Sunak last month.
Staffing concerns
The latest statistics show the challenge ministers will face in reducing migration into the health sector, which has come to rely heavily on hiring workers from abroad.
The government said in the year ending September 2023, 101,000 visas were issued to care workers.
An estimated 120,000 visas were granted to the family dependants of those care workers, the government said.
The care sector is facing staffing shortages and providers have resisted curbs on their ability to hire foreign workers.
The government's migration advisers have previously said "persistent underfunding" of local councils, which funds most adult social care, is the most important factor in the staffing crisis.
Mr Cleverly acknowledged some care workers might be deterred from coming to the UK because they would not be able to bring families under the new rules.
But he said he believed there would still be care workers who would be willing to work in the UK.
Dr Madeleine Sumption, director of the Migration Observatory, said the decision to raise the family income threshold to £38,700 was "the biggest surprise of the day".
The government's changes to the minimum income for family visas mean that people may be blocked from bringing their relatives to stay in the UK under certain circumstances.
"Family migration makes up a small share of the total, but those who are affected by it can be affected very significantly," Dr Sumption said.
"The largest impacts will fall on lower-income British citizens, and particularly women and younger people who tend to earn lower wages."
-
Чи можуть виїхати з України під час війни чоловіки, які мають робочу візу країни ЄС: роз’яснення
З початком повномасштабної війни в Україні було оголошено воєнний стан, який триває досі. Відповідно, військовозобов’язані чоловіки віком від 18 до 60 років не можуть вільно перетинати кордон, навіть якщо мають робочу візу країни Євросоюзу.
Згідно чинного законодавства, наявність такого документа не є достатньою підставою для виїзду за кордон під час війни. Роз’яснення щодо цього надали в Державній прикордонній службі України.
Робоча віза – це спеціальний документ, який дає громадянам можливість легально влаштуватися на будь-яку роботу в країні, яка входить до Європейського Союзу.
Робоча віза Європи належить до категорії довгострокових та оформлюється на термін від одного до трьох років, залежно від візової історії заявника, характеру посади, яку він планує обіймати, а також рішення візових офіцерів держави, до якої він відряджається.
До повномасштабної війни українці вільно відкривали робочі візи та їздили працювати за кордон. Але такий документ не є тим, що підтверджує право постійного проживання за кордоном або статусу особи, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Що ж стосується перетину кордону з робочою візою країн ЄС, то вона не є документом, який підтверджує право постійного проживання за кордоном або статус особи, що не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Тож наявність візи не є достатньою підставою для перетину кордону під час дії воєнного стану.
Чоловіки, які мають робочу візу країни ЄС, зможуть виїхати з України лише якщо вони не підлягають мобілізації під час війни та мають право на виїзд.
"Візи іноземних країн, які видаються чоловікам – громадянам України, не підтверджують постійне проживання в цих країнах та не дають право на виїзд військовозобов’язаним", – зазначили в ДПСУ.
Для підтвердження підстав перетину державного кордону України на виїзд, крім документів, що підтверджують особу, необхідно також надати документи, які підтверджують статус особи, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації та має право на виїзд з України.
Як повідомляв OBOZ.UA, українські прикордонники знову викрили ухилянтів, які намагалися виїхати за кордон з фальшивими документами. Один чоловік надав фейкову довідку для отримання пільг інвалідами, інший – нотаріально завірену "копію пенсійного посвідчення інваліда ІІ групи" своєї дружини та копію довідки МСЕК.
-
В одній із федеральних земель Німеччини рекордно зросли витрати на біженці
Лише у одній федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія витрати на біженців становили майже 120 мільйонів євро за рік
Витрати на біженців та прохачів притулку у одній із федеральних земель Німеччини – Мекленбурзі-Передній Померанії – зросли на третину і становили майже 120 мільйонів євро минулого року порівняно з 2021 роком. Про це стало відомо з відповіді уряду федеральної землі на запит депутатської групи «Альтернатива для Німеччини» (AfD) у парламенті федеральної землі. Про це пише Aussiedlerbote.
При цьому держава відшкодовує витрати муніципалітетам відповідно до Закону про прийом біженців. Однією з причин збільшення видатків є збільшення кількості біженців з України після вторгнення Росії до країни у лютому 2022 року. Уряд федеральної землі поки що не зміг надати дані на 2023 рік. За словами представника AfD з міграційної політики Яна-Філіппа Тадсена, влада переконана у тому, що витрати продовжуватимуть зростати.
Ян-Філіпп Тадсен закликав обмежити приплив мігрантів за допомогою ефективної охорони кордонів. В іншому випадку існує ризик зростання кількості проблем, зокрема у зв'язку з браком житла. Федеральний міністр внутрішніх справ Нансі Фезер нещодавно продовжила запроваджений у середині жовтня прикордонний контроль на кордонах з Польщею, Чехією та Швейцарією до 15 грудня. Прикордонний контроль у Шенгенській зоні фактично не планується.
Нагадаємо, Німеччина продовжила тимчасовий захист біженців із України. Дозволи на проживання автоматично діятимуть до 4 березня 2025 року. Про це повідомляє Міністерство внутрішніх справ Німеччини.Федеральна рада схвалила відповідну постанову 24 листопада 2023 року. Українські біженці не повинні подавати заяву на продовження свого статусу проживання і їм не треба буде зустрічатися з імміграційними органами. Підставою для подальшого продовження тимчасового захисту є рішення країн ЄС наприкінці вересня 2023 року.
-
Міністр з питань міграції Британії зробив зауваження Ріші Сунаку і пішов у відставку
Міністр Великої Британії у справах міграції Роберт Дженрік не погодився із міграційною ініціативою прем'єра Ріші Сунака
Британський міністр імміграції достроково склав свої повноваження через рішучу незгоду із міграційною політикою уряду та суперечки із прем'єром Сполученого королівства щодо переселення мігрантів до африканської країни Руанда.
Міністр Великої Британії у справах міграції Роберт Дженрік подав у відставку після того, як кабінет міністрів опублікував надзвичайний законопроєкт, який дозволяє переселяти мігрантів з Великої Британії до Руанди. Про це пише The Times.
Пізніше Дженрік сам підтвердив інформацію про відставку. Він обґрунтував своє рішення тим, що законопроєкт про запуск урядової програми переселення «зайшов достатньо далеко».
«Я не можу внести нинішній законопроєкт до Палати громад, бо не вірю, що він має найкращі шанси на успіх», – написав він у листі прем'єр-міністру Ріші Сунаку.
Дженрік, який обіймав свою посаду з жовтня минулого року, не був присутній на сесії законодавчого органу, на якій міністр внутрішніх справ представив законопроєкт. Про відставку Дженріка вперше повідомила газета The Times після того, як Сунак відхилив його вимогу до Великої Британії відступити від Європейської конвенції з прав людини.
Колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон підписав угоду з Руандою минулого року, але у листопаді Верховний суд Великої Британії визнав цей план незаконним. Згідно з одноголосним рішенням ради з п'яти членів вищого британського юридичного судового органу, існує ризик того, що особи, які шукають притулку, переселені з Великої Британії, будуть депортовані урядом Руанди до країн, з яких вони втекли, або в інші країни, де вони можуть зазнати шкоди або переслідуванням, що суперечить міжнародному праву та британське законодавство у галузі прав людини. Натомість новий законопроєкт дозволяє Палаті громад оголосити Руанда безпечною країною. Нова угода із Руандою містить гарантії того, що вона не висилатиме мігрантів до їхніх рідних країн.
Нагадаємо, міністр внутрішніх справ Великої Британії Джеймс Клеверлі під час візиту до Кігалі (столиця Руанди – «Главком») підписав новий варіант угоди з Руандою, що передбачає відправлення в цю африканську країну нелегальних іммігрантів, які потрапили на британську територію, бажаючи отримати притулок.
Глава МЗС Руанди Вінсент Бірута зазначив: угода підкреслює «прихильність Руанди» до захисту вразливих груп населення, зазначивши, що існує «необхідність усунення корінних причин», які змушують людей залишати свої будинки та шукати притулку в інших країнах.
-
В одній із земель Німеччини претенденти на громадянство мають визнати існування Ізраїлю
Міністерство внутрішніх справ німецької землі Саксонія-Ангальт буде вимагати письмового підтвердження підтримки існування Держави Ізраїль у тих, хто подається на отримання громадянства ФРН.
Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на DPA.
Очільниця МВС Саксонії-Ангальт Тамара Зісханг видала розпорядження, згідно з яким претенденти на натуралізацію повинні декларувати свою прихильність до права Ізраїлю на існування.
"Отримання німецького громадянства вимагає зобов'язання підтримувати право Ізраїлю на існування", – йдеться в указі, направленому місцевим органам влади у Саксонії-Ангальт наприкінці листопада.
Тому безпосередньо перед натуралізацією заявники повинні письмово підтвердити, "що вони визнають право Ізраїлю на існування і засуджують будь-які зусилля, спрямовані проти існування держави Ізраїль", додають у документі.
У листі Зісханг також закликає перевіряти претендентів на громадянство ФРН на предмет антисемітизму, а також чи не займаються вони "діяльністю, спрямованою проти вільного демократичного порядку".
Німеччина активно підтримує Ізраїль після нападу терористичного руху ХАМАС 7 жовтня. Берлін наголошує, що несе історичну відповідальність за захист єврейського населення за вчинення Голокосту в роки Другої світової війни.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц напередодні захистив право Ізраїлю на ліквідацію ХАМАС у Газі на тлі посилення та розширення бойових дій в секторі.
-
У Литві хочуть розширити можливості позбавлення громадянства з міркувань нацбезпеки
Міністерство внутрішніх справ Литви готує пропозиції змін до законодавства, які дозволили б позбавляти литовського громадянства з міркувань нацбезпеки.
Про це повідомляє LRT, пише "Європейська правда".
За чинним законодавством, з міркувань нацбезпеки позбавити громадянства Литви можна лише особу, яка отримала його у винятковому порядку. Таких всього близько 700 осіб і відповідні служби проводять перевірки, чи до цих людей немає питань.
Особи, які отримали литовське громадянство на підставі походження та інших, не можуть бути його позбавлені.
Очільниця МВС Агне Білотайте розповіла, що відомство підготувало зміни, за якими це стане можливо – виключно у випадках, якщо особу визнають такою, що становить загрозу для безпеки країни.
Міграційному відділу доручили переглянути списки підсанкційних осіб та з’ясувати, чи є серед них громадяни Литви або їхні родичі.
Міністерка також підтвердила, що діти російського олігарха Романа Абрамовича справді мають литовське громадянство та отримали його ще до повномасштабної війни РФ проти України.
Нагадаємо, прем’єрка Естонії Кая Каллас допускає депортацію з країни тих, хто за теперішніх обставин вирішить прийняти громадянство Росії.
У вересні Литва позбавила громадянства фігуристку, яка продовжує виступи у Росії.
-
Норвегія запровадить жосткіші умови для українців, що оформлюють тимчасовий захист
Норвегія змінює соціальні умови та правила для українців, що оформлюють в країні статус тимчасового захисту, у спробі зменшити "розрив" з умовами у сусідніх країнах, що робить Норвегію дуже привабливою для переїзду.
Про це повідомляє NRK, пише "Європейська правда".
Норвезький уряд вирішив змінювати умови для українців з тимчасовим захистом, щоб додатково не приваблювати нових людей. Зміни торкнуться житлових умов, виплат родинам з дітьми та можливості поїздок додому в Україну.
Зокрема, хочуть скасувати виплату "заднім числом" соціальної допомоги на дитину за перші 12 місяців перебування в країні, яку виплачують після продовження тимчасової посвідки на проживання за підсумками першого року (і при цьому родини можуть отримувати нові щомісячні виплати). Перехідні умови для родин, які вже перебувають у Норвегії на момент змін, ще погоджують.
Посилять контроль за поїздками додому в Україну тих, хто отримує у Норвегії соціальні виплати і має посвідку на проживання – щоб люди, які отримують виплати, справді проживали у Норвегії більшість часу. Поїздки додому потрібно буде обґрунтувати, якщо ж вони будуть суперечити умовам посвідки на проживання, це може призвести до її втрати.
Прибуваючі люди, які потребують житла, повинні будуть звертатися виключно до Національного центру прийому у муніципалітеті Роде. Опція розселення у готелях і комплексах відпочинку більше не буде доступною, якщо люди поїхали в інший регіон – Національний центр прийому стає єдиною "точкою входу" для того, щоб отримати житло, а від розселення у готелях загалом планують відмовлятися.
Також хочуть запровадити певний "період очікування" перед тим, як люди отримають доступ до повного пакета соціальної підтримки.
Головною причиною перегляду правил став великий інтерес до Норвегії українців, які виїхали у Європу через війну, та більш вигідні умови, ніж у сусідніх країнах. Так, станом на серпень виплати для українців у Норвегії були у 2-4 рази вищими, ніж ті, на які можна розраховувати у Швеції, та приблизно вдвічі більші, ніж у Данії.
За останні два місяці у Норвегію приїхали оформлювати тимчасовий захист на 50% більше українців, ніж сукупно до Данії, Швеції та Фінляндії, тому країна відчуває все більше велике навантаження на систему.
Раніше у жовтні в уряді почали обговорювати програму, яка стимулюватиме прибулих у Норвегію українців швидше починати працювати.
У Данії, за останніми даними, офіційно працевлаштовані 56% українців з тимчасовим захистом, тоді як у Норвегії цей показник з серпня по жовтень просів з 19,3% до 18,1%.
Литва у листопаді також повідомляла про зростання кількості українців, що оформлюють в країні тимчасовий захист.
Нагадаємо, у жовтні Європейський Союз завершив усі процедури, необхідні для продовження режиму тимчасового захисту для біженців із України на один рік – з 4 березня 2024 року до 4 березня 2025 року.
-
22 часа назад, attpv сказал:
После получения ВНЖ я должен прописаться обязательно во Львовской области либо это может быть где угодно на территории Украины?
Регистрация обязательна (но сейчас относятся более лояльно, так что не всегда эта самая регистрация нужна), по месту подачи документов. Однако, проживать можете где угодно, в соответствии с Законом Украины "О свободе передвижения и свободном выборе места жительства в Украине" .
22 часа назад, attpv сказал:И еще может подскажете нужен ли перевод моего польского паспорта?
Обязательно. Развороты всех страниц паспорта + перевод на украинский язык первого разворота (где вся информация о Вас + Ваша фотография).
-
Полностью согласен. Грустно, что многие вообще не понимают разницы между двойным гражданством и вторым гражданством. Разные понятия с разными юридическими последствиями.
-
Перший крок до подвійного громадянства в Німеччині
Німецькі депутати обговорили в першому читанні законопроєкт уряду про нові правила отримання паспорта ФРН. Надалі ця процедура має стати швидшою й не передбачатиме відмови від колишнього громадянства.
"Чому нам потрібен такий закон? Тому що він піде на користь нашій країні", - заявила 30 листопада, відкриваючи парламентські дебати щодо урядового законопроєкту, міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер (Nancy Faeser).
Вона мала на увазі гострий дефіцит кваліфікованих кадрів на німецькому ринку праці: "Ми зможемо привабити їх, тільки запропонувавши їм цілковито стати частиною нашого суспільства, як це роблять і інші відкриті для іммігрантів країни - такі як Канада або США".
При цьому консервативна опозиція критично поставилася до урядового законопроєкту.
У чому суть законопроєкту уряду?
У разі ухвалення нового закону громадянство Німеччини можна буде отримати істотно швидше та простіше.
По-перше, для цього не потрібно буде виходити з попереднього громадянства. По-друге, для того, аби мати право претендувати на німецький паспорт, потрібно буде проживати у країні не вісім років, а лише п'ять. Або навіть лише три - за умови досягнення особливих успіхів в інтеграції у німецьке суспільство.
Діти іноземців автоматично отримуватимуть німецьке громадянство, якщо хоч один із їхніх батьків щонайменше п'ять років проживає в Німеччині. І після досягнення повноліття їм не доведеться, як нині, обирати між німецьким громадянством і громадянством, успадкованим від батьків.
Відмовлятимуть у німецькому паспорті, згідно із законопроєктом, тим, хто вчиняє "антисемітські, расистські або інші дії з мотивів, що зневажають людську гідність". Ще однією перешкодою на шляху до громадянства ФРН має стати поведінка, що демонструє невизнання рівноправності чоловіків і жінок, а також багатоженство. Бундесрат пропонує доповнити цей пункт також нетерпимістю до різних форм сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності.
Крім того, кандидати в німці мають бути в змозі самі заробляти на життя собі та своїм утриманцям. Винятки можуть зробити для тих осіб, які тільки нещодавно втратили роботу, а упродовж попередніх двох років працювали щонайменше 20 місяців на повну ставку. Додаткові пільги надаються заробітчанам і робітникам за контрактом, які приїхали в рамках міждержавних домовленостей до ФРН до 1974 року або до НДР до 1990-го. Від них не вимагатимуть і проходження спеціального тесту на громадянство - треба буде тільки підтвердити хоча б усне знання німецької мови.
Чого чекають від Німеччини закордонні фахівці?
Александер Тром (Alexander Throm) із фракції консервативного блоку ХДС/ХСС каменя на камені не лишив від аргументації міністерки внутрішніх справ. Він навів, зокрема, результати дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку, проведеного минулого року на замовлення німецького міністерства праці, яке, як і МВС, очолює представник Соціал-демократичної партії Німеччини, що входить до правлячої коаліції.
З'ясувалося, що закордонні висококваліфіковані фахівці, які розмірковують про переїзд до Німеччини з метою працевлаштування, потребують насамперед швидкого отримання віз і посвідки на проживання, можливості одразу привезти з собою родину, а також допомоги в пошуках житла. "Тема отримання громадянства у списку пріоритетних бажань взагалі не згадується", - зазначив Тром. До того ж, як вважає депутат, "за п'ять, а тим паче за три роки неможливо вкоренитися у чужій країні".
Що ж стосується Франції та Нідерландів, які дозволяють друге громадянство, - а саме ці дві країни навели як приклад представники правлячих партій, - то Тром зазначив, що "якраз ці країни вже точно не можуть слугувати для Німеччини зразком успішної інтеграції". Урядовий законопроєкт, вважає Тром, "знецінює" німецьке громадянство і "вносить розкол у німецьке суспільство".
Як перекрити антисемітам шлях до німецького паспорта?
Німецький уряд передав свій законопроєкт до Бундестагу ще до нападу терористів ХАМАСу на Ізраїль і дій у відповідь ізраїльської армії в Секторі Гази. Після 7 жовтня Німеччиною прокотилася хвиля пропалестинських і антиізраїльських демонстрацій під антисемітськими гаслами. Багато хто з учасників цих акцій були мігрантами з арабських країн, які раніше отримали німецьке громадянство. Через цю обставину і загальнополітична дискусія у ФРН, і дебати в Бундестазі набули особливої гостроти.
З точки зору консерваторів, прискорення процесу натуралізації та допуск подвійного громадянства тільки полегшать антисемітам серед мігрантів отримання німецького паспорта і тим самим посилять проблему антисемітизму в Німеччині.
"Ви сприяєте натуралізації не тих, кого треба, замість того щоб позбавляти громадянства тих, кого треба", - звернувся до Ненсі Фезер консерватор Філіпп Амтор (Philipp Amthor). "На тлі імпортованого антисемітизму, що поширюється вулицями німецьких міст, - продовжував він, - має діяти правило: антисеміт не може ставати громадянином Німеччини".
Представники правлячих партій натомість запевняли, що новий законопроєкт унеможливить отримання німецького громадянства антисемітами. "Той, хто діє з антисемітських мотивів, не може стати німцем, - заявила Ненсі Фезер. - Це правило діє і щодо тих, хто заперечує право Ізраїлю на існування, оскільки це теж є антисемітизмом".
Законопроєкт відправили на доопрацювання
Міністр юстиції ФРН Марко Бушманн (Marco Buschmann), який представляє ліберальну Вільну демократичну партію, також вважає прояви радості у зв'язку з нападом ХАМАСу на Ізраїль або демонстрації із закликами встановити у ФРН халіфат несумісними з конституційним ладом Німеччини. "Жахливо, що такі люди в минулому отримали німецьке громадянство, але це вада чинного права", - наголосив Бушманн і звернув увагу на посилення політичних критеріїв натуралізації в урядовому законопроєкті.
Водночас Ненсі Фезер та інші представники правлячих партій не виключили, що під час парламентської процедури до законопроєкту уряду внесуть зміни, які перекриють антисемітам та іншим екстремістам будь-які лазівки на шляху до німецького громадянства. Після обговорення текст документа передали на доопрацювання до профільних комітетів Бундестагу.
-
Українські біженці почали частіше обирати одну країну
З 2002 року до Литви прибули майже 83 тис. українських біженців
Литва набуває популярності серед біженців з України. Так, у листопаді у країну приїхало більше громадян нашої країни, аніж місяць тому. Про це пише LRT з посиланням на дані представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) у Вільнюсі.
З початку російського повномасштабного вторгнення до Литви прибули майже 83 тис. українських біженців. На сьогодні в Україну вже повернулося трохи більше 30 тис., але кількість тих, хто прибуває, яка дещо знизилася в жовтні, зростає з листопада.
За даними литовського Державного агентства даних, у вересні реєстрували 35-40 біженців на день, у жовтні – лише 15-17, а з початку листопада середній показник знову зріс до 20-25 на день.
Минулого тижня до Литви прибули і зареєструвалися 173 громадянина України, порівняно зі 153 тижнем раніше. Такі дані переконливо доводять, що зростає кількість українців, які мають намір залишитися в Литві на довший період.
Нагадаємо, згідно із нещодавнім дослідженням, майже 90% українців планують вивчати литовську мову і більше половини мотивовані робити це на знак подяки за те, що країна їх прийняла. Основні проблеми українців у Литві – недостатня доступність курсів мови, великі черги до лікарів та відчуття відчуження та соціального ризику.
Попри те, що українцям нелегко потрапити до Литви, країна стала популярним напрямком для біженців. Українці найчастіше вказували, що обрали Литву, оскільки вона підтримує Україну з 2014 року. Цю причину вказали понад 62% респондентів. Друга причина – зв'язки з Литвою: приїхали заради членів родини, друзів, знайомих (38%).
-
Одна із федеральних земель Німеччини більше не приймає біженців, але є винятки
У Саксонії даватимуть право на проживання біженцям, які мають трудовий договір і житло, яке вони знайдуть самі
Регіонів Німеччини, куди українські біженці можуть вирушити, щоб попросити прихисток, стає все менше. У Саксонії заявили про перевищення квоти з прийому українців. Винятки зроблять лише для тих, хто матиме роботу чи житло. Про це пише MDR.
Як пише видання, новоприбулих біженців з України більше не будуть приймати в Саксонії, а перенаправлятимуть до інших федеральних земель. За словами керівництва федеральної землі Саксонія, вони уже виконали свою квоту з прийому. Станом на 24 листопада, за даними влади, Саксонія прийняла з України на 289 осіб більше, ніж мала прийняти відповідно до загальнонаціональної розподільчої квоти. Всього в штаті перебуває майже 60 тис. біженців із України.
Новоприбулі біженці автоматично потрапляють до федеральних земель, які прийняли менше середньої кількості людей. Розподіл між землями покликаний запобігти перевантаженню шкіл, дитсадків, медичних закладів і житла. За даними чиновників, Саксонія неодноразово приймала більше українців, ніж це було передбачено квотою.
Жоден із трьох таборів первинного прийому українців у Саксонії (Меране, Дрезден, Лейпциг) зараз не приймає нових людей. В окрузі Баутцен оголовили, що імміграційна служба реєструватиме лише тих українців, чия сім’я першого ступеня (батько, мати, діти) вже прийнята або зареєстрована в регіоні.
Приймуть також українців, які мають і трудовий договір, і житло, яке вони знайдуть самі. «Квартира повинна бути підтверджена договором оренди або актом орендодавця. У всіх інших випадках ми радимо не звертатися до імміграційної служби», – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, уряд федеральної німецької землі Бранденбург хоче якнайшвидше інтегрувати біженців і знайти їм вакансії за допомогою агенцій з працевлаштування. Але для цього ще слід буде унормувати низку моментів. Про це пише Аussiedlerbote.
У Брандербургу повідомили, що у майбутньому працевлаштування на місцевому ринку праці відбуватиметься вже з нижчим рівнем володіння мовою. Міністерство праці та агенція з працевлаштування закликали наймати працівників навіть із невеликим знанням німецької мови та навчати їх паралельно з роботою. Роботодавців планується залучати до стажувань та працевлаштування, яке обкладається внесками до фонду соціального страхування. Як пише видання, влада очікує: мігранти будуть отримувати більш інтенсивну підтримку у центрах зайнятості.
Информация для беженцев с Украины, находящихся (или выезжающих) в Швейцарию
в Швейцария
Опубликовано
Українці у Швейцарії: скільки біженців готові повернутись додому
Близько третини українських біженців у Швейцарії сподіваються повернутися на Батьківщину
У Швейцарії знайшли свій прихисток 66 тис. українських біженців. Більшість з них ще не визначилась, чи планує повертатись в Україну, або залишатись у Швейцарії. Однак близько третини українських біженців заявили про бажання повернутись додому. Про це пише Swiss Info.
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців спільно з Державним секретаріатом Швейцарії з питань міграції та Ipsos провели дослідження, у якому визначили, скільки українських біженців планує повернутись в Україну зі Швейцарії.
Згідно з результатами опитування 40% біженців з України не визначились зі своїм майбутнім. Близько третини біженців заявили про бажання залишитись у Швейцарії. Ще третина вказали про необхідність повернутись в Україну.
Найбільшими перешкодами для повернення додому українські біженці назвали окупацію регіону, в якому вони жили, проблеми безпеки, відсутність роботи та можливостей для існування. Найбільшими проблемами інтеграції до ринку праці у Швейцарії українці назвали мовне питання. Серед українських біженців роботу у Швейцарії знайшли 21%, однак половина з них вказують, що рівень оплати роботи є нижчим, ніж був у них в Україні. Близько 25% українців наразі проходять курси професійного навчання, а третина біженців вказала на статус безробітного.
Найбільшою перешкодою для інтеграції на ринок праці для респондентів є мовний бар’єр. Це супроводжується відсутністю можливостей працевлаштування, які б відповідали їхнім кваліфікаціям, недостатньою підготовкою та недостатнім визнанням кваліфікацій, отриманих у їхній країні.
Загалом 69% українських біженців у Швейцарії мають вищу освіту. Переважна більшість – 79% – жінки та діти. Більшість із них прибули до Швейцарії незабаром після початку російського вторгнення, між лютим і квітнем 2022 року. Опитування базується на 1125 інтерв’ю, проведених з 30 березня по 1 травня за допомогою онлайн-анкетування.
Згідно з останніми даними Державного секретаріату з питань міграції (SEM), у Швейцарії досі перебувають близько 66,1 тис. українців, які мають статус захисту «S». Виїхали із Швейцарії понад 20 тис. українців.
Нагадаємо, влада Швейцарії має намір спростити процедуру працевлаштування для українських біженців. Як зазначається, планується скасувати обов'язковий дозвіл на роботу, який видає місцева влада. Очікується, що усунення бюрократичних перешкод збільшить частку працевлаштованих українців удвічі.
Федеральна рада має намір протягом 2024 року подвоїти частку українських біженців, які мають постійну роботу – до 40%. Мета влади також полягає в тому, щоб біженці меншою мірою завантажували систему соціального забезпечення.
Зараз в Швейцарії працюють 20% українців зі статусом S. Одна з перешкод до виходу на ринок праці для біженців полягає в необхідності отримання дозволу на роботу. Політики переконані, що процедуру отримання дозволу на роботу для українців з посвідкою на проживання категорії S слід скасувати.
Джерело