Активность

Українці в Німеччині: чи можна отримати громадянство після тимчасового захисту Тисячі українців нині проживають у Німеччині на підставі тимчасового захисту відповідно до § 24 Закону про перебування іноземців (AufenthG). За кілька років багато хто з них уже встиг інтегруватися: знайти роботу, вивчити мову, віддати дітей до шкіл. Тож питання отримання німецького громадянства стає дедалі актуальнішим. Розбираємося, чи зараховується період проживання за § 24 до необхідного строку для натуралізації, та які умови потрібно виконати, щоб подати заяву. Чи враховується проживання за § 24 до стажу для натуралізації Період легального перебування в Німеччині зі статусом тимчасового захисту за § 24 зараховується до загального строку проживання, необхідного для отримання громадянства. Це означає, що роки, проведені в країні на цій підставі, не «втрачаються» для майбутньої натуралізації. Однак сам по собі цей статус не дає права одразу подавати документи на громадянство. Чому не можна подати заяву напряму зі статусом § 24 Попри те, що час перебування за § 24 враховується, подання заяви на громадянство безпосередньо з цим типом дозволу на проживання зазвичай неможливе. Перед процедурою натуралізації необхідно змінити підставу перебування — наприклад, на робочий, навчальний або сімейний дозвіл на проживання. Іншими словами, наявність іншого типу посвідки на проживання є фактичною обов’язковою умовою для старту процедури отримання громадянства. До якого часу діє тимчасовий захист і що варто зробити вже зараз Тимчасовий захист для українців продовжено до 4 березня 2027 року. Це дає достатній перехідний період для планування подальших кроків. Юристи радять використати цей час для: підтвердження мовних знань; виконання інтеграційних вимог; стабілізації доходу; підготовки документів для зміни типу дозволу на проживання. Таким чином, після переходу на інший статус можна буде без зволікань розпочати процедуру натуралізації. Джерело

Беженцы в Германии смогут быстрее начинать работать Согласно одобренным комитетом бундестага законопроектам по реализации реформы законодательства ЕС о предоставлении убежища, временно проживающие в распределительных центрах беженцы смогут быстрее трудоустраиваться в ФРГ. Комитет бундестага по внутренним делам одобрил два принятых кабинетом министров ФРГ правительственных законопроекта по реализации реформы законодательства ЕС в сфере предоставления убежища. Среди решений, принятых комитетом голосами депутатов от партий правительственной коалиции в среду, 25 февраля, есть положение о том, что проживающие в центрах первичного приема и ищущие убежища в ФРГ иностранцы в будущем смогут быстрее, чем сейчас, устраиваться на работу. Соискатели убежища в Германии, которые хотели работать, до сих пор не могли это делать до получения решения о своем статусе - ожидание могло длиться много месяцев. До принятия нового решения исключение было сделано только для беженцев из Украины. Как передает агентство dpa, участники заседания комитета большинством голосом также проголосовали за резолюцию, согласно которой федеральному правительству в сотрудничестве с ландтагами предлагается добиваться того, чтобы дети и подростки могли посещать школу не позднее чем через два месяца после подачи на предоставление убежища вне зависимости от актуального статуса рассмотрения заявления. Джерело

ЕС окончательно одобрил депортации беженцев в третьи страны Совет ЕС принял формальное решение об ужесточении миграционных правил. Просителей убежища будут высылать в третьи страны, к которым они не имеют отношения. Кроме того, утвержден список "безопасных" стран. Страны Европейского Союза окончательно утвердили изменение правил депортации, позволяющее быстрее выдворять соискателей убежища в центры предоставления убежища в странах, к которым они не имеют никакого отношения. Формальное решение было принято Советом ЕСв понедельник, 23 февраля, и вступит в силу 12 июня в рамках общеевропейской реформы правил предоставления убежища. Согласно новым правилам, Германия и другие государства Евросоюза смогут депортировать людей в третьи страны даже в том случае, если у соискателей убежища там нет никаких личных связей. Ранее для этого требовалось наличие "тесной связи" - например, родственников или истории длительного проживания. Теперь будет достаточно соглашения между государством - членом ЕС и соответствующим государством. Такая модель ранее была опробована Великобританией и получила название "руандийской". Список "безопасных стран" Кроме того, окончательно утвержден общеевропейский список "безопасных стран" происхождения, которым будут руководствоваться все члены Евросоюза. В него вошли страны Северной Африки - Марокко, Тунис и Египет, а также Косово, Колумбия и государства Южной Азии - Индия и Бангладеш. В отношении граждан этих стран депортации из Германии и других государств ЕС смогут проводиться быстрее за счет ускоренных процедур рассмотрения заявлений. При этом автоматического отказа в убежище не предусмотрено: основания для его предоставления по-прежнему должны проверяться. Страны - кандидаты на вступление в ЕС также будут считаться "безопасными" для своих граждан. В их числе, например, Сербия, Албания, Черногория и Турция. Однако из этого правила возможны исключения - в случае введения санкций ЕС или начала вооруженного конфликта в соответствующей стране. Такие списки до сих пор велись отдельными членами ЕС, в том числе Германией. В середине февраля ужесточение миграционного законодательства ЕС одобрил Европарламент. Джерело

Думаю документы, дополняющие ваше дело, вы должны через свой ужонд досылать.

Похоже на бота🤔🙃

Дякую за поради!

Зайди в профиль и тебе все станет понятно зачем задавать такие вопросы.

Есть еще такая штука, как pobyt czasowy z obywatelem RP, пункт inne osoby prowadzące życie rodzinne w rozumieniu Europejskiej Konwencji Praw Człowieka. К ним относятся в числе прочих родители и дети, но есть дополнительные условия. Вот посмотрите на портале MOS: MOS - Zezwolenie na pobyt czasowy – osoby prowadzące życie rodzinne z obywatelem RP

добрый день, подскажите а можно ли общаться с канцелярией через е-доренченя? например уведомить о смене адреса или о получении сертификата B1?

Меня тоже отговаривала. Но я сказала , что за 3 месяца до подачи буду точно писать отзыв.

Поделитесь потом, пожалуйста Кстати, Насколько я помню мы с Вами из одного города🙂

Główny cel pobytu: Inne okoliczności - pobyt z synem. Додати її до свого NFZ можна, якщо (формально) вона проживатиме разом з ним. Але ж якщо вона зареєстрованана в ЗУС як пенсіонерка, то хіба у неї немає свого НФЗ?

Доброго дня. Порадьте в такій ситуації - друг є громадянином Польщі, його мама - українка. Чи може він оформити для мами дозвіл на проживання? Мама перебуває в Польщі, має карту побиту, чинну до травня (видана на підставі побит і праця). Вона залежить від нього – не має опікунів у країні походження (його сестра також проживає в Польщі.) Також зареєстрована в ZUS як пенсіонерка. Яку ціль побиту вибрати (Główny cel pobytu), чи потрібне підтвердження медичного страхування - чи може він додати її до свого страхування в праці NFZ чи мусить викупити приватне?

Поделитесь потом, пожалуйста. Мне тоже, возможно, предстоит.

Нет. Единственное, что я написала в Канцелярию мэйл, чтобы узнать, сколько продлится процедура, могу ли я сделать это через мэйл. Получу ответ и буду действовать.

Я теж збираюся писати відмову від розгляду до канцелярії. А ви будете чекати?

Но пани в уженде меня настойчиво убеждала (ровно как и год назад) подождать еще, коль я уже и так столько ждала. Подчеркнула,что в уженде тоже свои процедуры (наверное с намеком на то, что и у них я могу остаться ни с чем). И отметила, что за 10 лет ее работы, я первый случай, когда кто-то решил написать отзыв своего завления из Канцелярии.

15 мая

Ровно столько, сколько раз выходил замуж. Правда, абсолютно непонятно, какое это имеет отношение к теме

президент имеет полное право не давать никакого решения по делу не то что годами - десятилетиями

Правила змінюються: українські біженці можуть втратити право на проживання в ЄС Роки перебування українських біженців у Євросоюзі під статусом тимчасового захисту не будуть автоматично враховуватися для отримання загальноєвропейського дозволу на довгострокове проживання. Спеціальна посланниця ЄС із питань українців Ілва Йоганссон заявила, що спроба створити єдиний механізм регулювання статусу біженців для всіх країн провалилася, тому тепер державам-членам доведеться переходити на національні дозволи та змінювати власне законодавство. Про це вона розповіла в інтерв’ю «Радіо Свобода». Чому виникла проблема Зазвичай у країнах ЄС право на постійне проживання можна отримати після п’яти років легального перебування. Однак для українців із тимчасовим захистом цей шлях не є автоматичним. Йоганссон пояснила, що намагалася внести правки до загальноєвропейського законодавства, коли була єврокомісаркою, але переговори зайшли в глухий кут. «Ми маємо старий режим довгострокового дозволу на проживання, і він не дозволяє зараховувати роки під тимчасовим захистом», — пояснила вона. Кожна країна вирішує сама Оскільки спільного рішення немає, країни ЄС почали діяти самостійно. Наприклад, Польща вже оголосила про комплексне рішення, яке дозволить перевести 900 тисяч українців на польські дозволи на проживання. Німеччина ж розглядає можливість зниження вимог до зарплати для тих, хто вже інтегрувався і працює. «Для людини, яка вже прожила тут чотири чи п’ять років під тимчасовим захистом, на мою думку, потрібно відкоригувати поріг заробітної плати», — зазначила Йоганссон. Водночас посадовиця висловила побоювання, що деякі держави надто повільно адаптують свої закони, що може створити проблеми для українців у майбутньому. Станом на листопад 2025 року в ЄС під тимчасовим захистом перебувало 4,33 мільйона громадян України. Нагадаємо, в Чехії можуть змінити закон щодо українських біженців. Йдеться про те, що чинні норми та надані привілеї нібито загрожують безпеці країни і потребують «суттєвого перегляду». Джерело

Польща більше не головний центр української присутності в ЄС Дані Євростату свідчать, що все більше українців шукають прихисток у західній Європі З 2022 року мільйони українців виїхали до Європи. Найближчим і найприроднішим напрямком стала Польща. Сусід, зрозуміла мова, культурна близькість, відкритий кордон. Довгий час існувала майже аксіома: саме Польща – головний центр української присутності в ЄС. І це було правдою станом на 2022 рік. Але людина шукає, де краще. Ще до війни багато трудових мігрантів, які починали з Польщі, згодом переїжджали далі – до Німеччини та інших країн Західної Європи. Вища оплата, кращі стандарти праці, ширші можливості. Війна лише прискорила процес. Статистика 2025 року це вже чітко показує. У ЄС під тимчасовим захистом перебуває понад 4,35 млн людей, які виїхали з України. І центр тяжіння поступово зміщується. Найбільшу кількість нових рішень про надання захисту тепер видають не лише прикордонні держави. Лідером за загальною кількістю стала Німеччина – понад 1,2 млн осіб. Далі Польща – трохи менше мільйона. Чехія – майже 400 тисяч. Найбільшу кількість отримувачів тимчасового захисту в країнах ЄС українцям надали станом на кінець 2025 року: Німеччина (28,7% від загальної кількості у ЄС). Польща (22,3%). Чехія (9.0%). Восени 2025 року зафіксовано рекордні місячні показники нових рішень про захист. Після пом’якшення правил виїзду для молодих чоловіків у серпні. Але розподіл потоків уже інший, ніж у 2022-му. Люди перерозподіляються. Це і є голосування ногами в чистому вигляді. Особливо показовий польський приклад. Українці не просто приїхали: вони почали працювати, створювати бізнес, платити податки. У 2022 році українці зареєстрували в Польщі понад 18 тисяч компаній. У 2023 – понад 30 тисяч. У 2024 – понад 32 тисячі. У 2025 – очікується до 33–34 тисяч нових підприємств за рік, заснованих українцями. Це близько 10% всіх нових бізнесів країни. Лише за один рік українці поповнили польський бюджет податками та внесками майже на 19 млрд злотих. Оцінки впливу на ВВП – від +2% до майже +3% доданої економічної активності. Це вже не історія про біженців, а повноцінних економічних суб’єктів. І тут починається найцікавіше і найсумніше. Польське суспільство виявилося значно більш готовим приймати українця бідного, ніж українця успішного. Українця, якому треба допомогти – готові терпіти. Українця, який відкрив фірму і конкурує – вже складніше. Українця-працівника – охоче. До українця-підприємця ставляться з напругою. Українська тема почала використовуватися у внутрішній політичній боротьбі. Праві та крайні сили розігрівають антиукраїнську риторику. Соціальні пільги стають предметом політичного торгу. З’являються сигнали про побутову дискримінацію, конфлікти у школах, напруження на ринку праці. Рішення щодо статусу захисту перетворюються на елемент передвиборчої гри. У таких умовах люди роблять те, що роблять завжди. Вони не сперечаються – вони переїжджають. До Німеччини, Чехії, Іспанії. Туди, де комфортніша атмосфера. Для Польщі втрата притоку українців – втрата економічних можливостей. Замість того щоб перетворити хвилю українського підприємництва на спільні польсько-українські кластери, на експортні союзи, на партнерські виробництва – частину цієї енергії просто виштовхують політичною риторикою і соціальною напругою. Партнерство красиво звучить на самітах і у військових заявах. Але перевіряється практикою на рівні податкової, школи і муніципалітету. За свіжими даними Євростату, зараз українці найчастіше обирають життя і освіту в Німеччині. Джерело

Ничего не значит. Такого не существует.

Я перебрал в 2013 году все страны мира и не нашел такую, куда хотел бы переехать. Но в 2014 году закрылся Донецкий аэропорт. А сейчас уже и не с чем ехать.

Сколько раз женщина может разводиться?