stalker Опубликовано 25 января, 2013 Жалоба Опубликовано 25 января, 2013 А от дійсно. Цікавий приклад з ірландцями..... Прикладом можуть бути не лише Ірландці. І мови своєї нема і майже вся сучасна історія, то історія Британської імперіі, але країна існує, нація існує. Дуже гарний приклад Германія і Австрія. Для тих, хто не є філологом та істориком німецької - чи вони помітять ріzницю в мові жителя Берліну та Відня? А чи велика різниця між датською і німецькою? Чи багато відмінностей в культурі народів, які утворились на основі вікінгів? А подивіться на іспаномовний світ... ото б московським шовіністам було б балачок! А?! Уявляєте, спільна історія, спільна мова - отже бери і об"єднуйся в іспано-митний союз!!! У них, в Москві завжди так. Щоб тримати Корейців розділеними - одна логіка, щоб загарбати Україну, чи Білорусь - інша логіка. Краще б згадали, що були частиною Монголіі понад триста років, взяли б та й приєднались. Зі столицейи в УланБаторі. То було б логічно. Цитата The best things in life aren’t things. "...Я между прочем такой же как и вы человек, в отличии от вас..."
Montreal Опубликовано 25 января, 2013 Жалоба Опубликовано 25 января, 2013 На відміну від Києва, де люди реально спілкуються українською в щоденному життю. І не лише в Києві, а й далеко на схід від нього. Тож не все так погано? 120 років тому, наприкінці XIX сторіччя в світі було 25 млн українців: Перепис Російської Імперії 1897 року - 22,4 млн Перепис Австро-Угорщини 1911 року - 4 млн. І зараз 2013-й, так само 25 млн, якщо не 20 млн. україноМОВНИХ. Населення світу за цей час в п'ять разів збільшилось, а нас було небагато, а стало ще менше... Щоб порівняти, в 1900-му українців в світі було більше ніж все населення Бразилії на той час (17 млн). Зараз в Бразилії 200 млн.чол. А українців так само 20-25... Чи це не "погано"? Просто ми не помічаємо. З такою владою і такою підтримкою мови за 50 років будемо як ті ірландці... Але найголовніше - якщо ти, хто може це прочитати, знов "постесняешься", то все, хана! Цитата <noindex>Никто не забыт, ничто не забыто.</noindex>
stalker Опубликовано 25 января, 2013 Жалоба Опубликовано 25 января, 2013 stalker, Цей розподіл виникає сам будь-де де є приблизно одинакова кількість представників різних націй в одному державному утворені. Подивіться добре на карту світу. Бельгійці наприклад тоже голосують або за валонців або за фламанців. Про всяку африку я вже мовчу. Голосування по економічним критеріям можливе тільки тоді коли національні критерії відсутні. А також існує країна Швейцарія. Країна поділена на національні утворення кантони - німецькі, італійскі, французські. Незважаючи на багатонаціональність країна до сих пір існує і розділятись, чи з кимось об"єднуватись не збирається. Цитата The best things in life aren’t things. "...Я между прочем такой же как и вы человек, в отличии от вас..."
stalker Опубликовано 25 января, 2013 Жалоба Опубликовано 25 января, 2013 Пользователей: 3 Vo_Vik, Aidan, Mowgly - А хтось казав що залишеє тему)) Ви не обіжайтесь. Просимо до дискусії. Після цього зауваження будуть з"являтись "незареєстровані гості". Але і це не є проблемою. Просимо до дискусії!!! Цитата The best things in life aren’t things. "...Я между прочем такой же как и вы человек, в отличии от вас..."
stalker Опубликовано 25 января, 2013 Жалоба Опубликовано 25 января, 2013 ось тут коротенько про історію Россії: "...Многие современные исследователи сомневаются в том, что оно было таким уж тягостным. Монголы не оккупировали Русь и мало вмешивались в ее внутреннюю жизнь. Их господство сводилось к выдаче князьям ярлыков на правление, требованию выставлять вспомогательное войско для участия в походах Золотой Орды, и то лишь на первых порах, и взиманию ежегодной дани, в денежном выражении примерно равнявшейся стоимости полутора килограммов хлеба на каждого жителя. Отношения данничества и вассалитета не были в тогдашнем мире чем-то исключительным. Значительную часть Руси - Новгород, Псков, Смоленское, Полоцкое и Туровское княжества - иго вообще не затронуло..." <noindex>http://www.bbc.co.uk/russian/russia/2012/1...ssia_yoke.shtml</noindex> Цитата The best things in life aren’t things. "...Я между прочем такой же как и вы человек, в отличии от вас..."
lia lourenco Опубликовано 26 января, 2013 Жалоба Опубликовано 26 января, 2013 Знаете что господа Западные Украинцы, Бог вам судья. Не хотите быть одним народом, не надо. Когда в Алчевске, Луганская обл. зимой город остался без тепла при -40 помогать приехала аварийная бригада Львовской ЖД. Они спасли город и горожане им багодарны, там до сих пор на домах сохранились благодарственные надписи. Когда в Западной Украине сошел с рельсов состав с химикатами и население эвакуировали, оздоравливаться дети из того района приехали в Луганскую область. Я замечательно себя чувствую и во Львовской области, куда одно время ездила регулярно лечиться, и в Одессе в командировке, и в Крыму на отдыхе. Мы все разные, потому что мы люди. Я считаю себя украинкой, Украина моя Родина. Это круто быть украинцем, и это круто считать два языка родными. Мне жалко вас. За сим удаляюсь из темы. Слава Україні! Героям (справжнім героям) - слава! Mowgly, не ображайтеся, просто думку свою висказала..Те що круто і не круто вже ніякого значення немає, хіба ви у підлітковому віці і вас бентежить думка підлітків навколо.. і справа не в тому хочемо ми, західняки бути одним народом чи ні, факт залишається фпктом незалежно від нашого бажання ми не єдиним народом і ніколи не будемо! Добре було підмічено, що мадяри 1 тис років жили під різними правителями, та своєї мови не втратили, більше того називають себе мадярами.. Цікаво, але звідки я родом, ми були під Австро-Угорщиною також, але ні моя баба, ані мама по мадярський так і не говорили! Баба ходила в чеську школу, вдома говорили на чехо-словацькі, так говорить моя мама, так говорю я, навіть батька, родом з Чернівців, навчили..Батько у свою чергу із регіону, що належав Молдавії... То тепер хто я по національності? Цитата
lia lourenco Опубликовано 26 января, 2013 Жалоба Опубликовано 26 января, 2013 Mowgly, не ображайтеся, просто думку свою висказала..Те що круто і не круто вже ніякого значення немає, хіба ви у підлітковому віці і вас бентежить думка підлітків навколо.. і справа не в тому хочемо ми, західняки бути одним народом чи ні, факт залишається фпктом незалежно від нашого бажання ми не єдиним народом і ніколи не будемо! Добре було підмічено, що мадяри 1 тис років жили під різними правителями, та своєї мови не втратили, більше того називають себе мадярами.. Цікаво, але звідки я родом, ми були під Австро-Угорщиною також, але ні моя баба, ані мама по мадярський так і не говорили! Баба ходила в чеську школу, вдома говорили на чехо-словацькі, так говорить моя мама, так говорю я, навіть батька, родом з Чернівців, навчили..Батько у свою чергу із регіону, що належав Молдавії... То тепер хто я по національності? Цитата
stalker Опубликовано 26 января, 2013 Жалоба Опубликовано 26 января, 2013 А я не згоден з вашим "висказала.." ...незалежно від нашого бажання ми не єдиним народом і ніколи не будемо!... Ну чому ж так? Польща була розділена. А тепер існує і процвітає. Тут уже згадували про "мертву" мову - іврит. Теж саме і з цілою нацією - дві тисячі років не існувало такої країни, такої нації. Ізраельтяни були розсіяні по цілому світу. Хтось жив в Іспаніі і говорив іспанською, хтось у Франції, хтось у Румунії, чи Польщі. А зараз це один народ. Оточений ворожими державами, в стані війни постійно. Але існує. Усім назло! P.S. Чомусь мені здається, що люди які дома говорять і чешською і словацькою не стали б використовувати "висказала". Це характерно для таких як я, але... Такі ідеї всетаки існують. І завдяки політикам набирають силу. Цитата The best things in life aren’t things. "...Я между прочем такой же как и вы человек, в отличии от вас..."
Aitak Опубликовано 26 января, 2013 Жалоба Опубликовано 26 января, 2013 А для мене у мовному питанні дуже показовим є той факт, що за стільки років ніхто з російськомовних "можновладців-Азірових" (чи то пак, навіть не російськомовних, а суржикоязічних) - навіть не спромігся і не зробив спроби вивчити українську - державну мову країни, яку вони представляють. То про що можна говорити??? А навіщо вчити рідну мову, якщо можна надати російській статус регіональної. Я теж за освітою філолог і свого часу я навчала американця української мови. Так, було важко йому, так, "ламав" язик інколи - але вчив, прикладав зусилля, старався і врешті почав говорити.... а тут.... ГАНЬБА одним словом. Але тут є ще й інша проблема - церосійськомовне оточення, яке просто не дає "влізти" нормальній українській мові на свої терени. Маю коліжанку-філолога (разом вчилися), котра по закінченню університету поїхала додому, в Крим. Там викладає українську мову. А її донька ходить в російськомовний садочок. Питаю ЧОМУ? А виявляється вони віддали в україномовний, але мама, як філолог, коли почула, яким кривим "азіровським" суржиком там говорять до дітей - відразу ж забрала доньку звідти. Вона вирішила, нехай краще дитина грамотно розмовляє російською, ніж калічить українську. А от українську мову вона вчить вдома.... От таке життя. Цитата
lia lourenco Опубликовано 26 января, 2013 Жалоба Опубликовано 26 января, 2013 А я не згоден з вашим "висказала.." ...незалежно від нашого бажання ми не єдиним народом і ніколи не будемо!... Ну чому ж так? Польща була розділена. А тепер існує і процвітає. Тут уже згадували про "мертву" мову - іврит. Теж саме і з цілою нацією - дві тисячі років не існувало такої країни, такої нації. Ізраельтяни були розсіяні по цілому світу. Хтось жив в Іспаніі і говорив іспанською, хтось у Франції, хтось у Румунії, чи Польщі. А зараз це один народ. Оточений ворожими державами, в стані війни постійно. Але існує. Усім назло! P.S. Чомусь мені здається, що люди які дома говорять і чешською і словацькою не стали б використовувати "висказала". Це характерно для таких як я, але... Такі ідеї всетаки існують. І завдяки політикам набирають силу. Висказала - русинське слово, Подкарпатська Русь. Цитата
smisha Опубликовано 26 января, 2013 Жалоба Опубликовано 26 января, 2013 А виявляється вони віддали в україномовний, але мама, як філолог, коли почула, яким кривим "азіровським" суржиком там говорять до дітей.... Таке може статися не тільки в Криму. Знаю також приклад в Рівненській області - до дітей вдома розмовляють українською, намагаються це робити якомога чистіше. Але після деякого періоду, як вони походили в садочок, вони починають підмішувати в українську російські слова, і виходить натуральний азарівський суржик. Типу "Сьогодні ми вчили такі гарні стіхі". Все тому, що вихователькою там працює сара тьотя, яка потрапила в Рівне ще в часи "переселення народів", і якій по барабану та ваша мова. Якось повпливати на неї - видається неможливим. Тому що займатись вихованням дітей (на яких всі ми розраховуємо, що вони через 20 років все змінять) повинна держава. А оскільки держава зараз антиукраїнська, то і діти ростуть українофобами, які вирісши стануть стидатися розмовляти українською, бо слово "стіх" - це круто, а "вірш" - по-хохляцьки. Скоріше за все за нинішнього стану речей громадяни України почнуть розмовляти чистим суржиком, аніж українською. І через якихось 10 років вже ніхто не розумітиме, навіщо вчити українську, якщо на вулиці всі говорять суржиком, а на роботі і в держустановах начальнічкі тебе заставляють рапортувати російською. Тому я за створення Української федерації, або й повністю двох незалежних держав - України та МалОросії. Тоді кожен зможе творити в себе вдома свою власну політику, вшановуючи своїх домашніх героїв. Цитата <noindex>-----Блог про Квебек-----</noindex>
smisha Опубликовано 26 января, 2013 Жалоба Опубликовано 26 января, 2013 P.S. Чомусь мені здається, що люди які дома говорять і чешською і словацькою не стали б використовувати "висказала". А ви приїдье на Закарпаття і ваші сумніви зразу розвіються. Місцевий діалект - це мішанка різних мов. Цитата <noindex>-----Блог про Квебек-----</noindex>
Montreal Опубликовано 28 января, 2013 Жалоба Опубликовано 28 января, 2013 Цікаво, але звідки я родом, ми були під Австро-Угорщиною також, але ні моя баба, ані мама по мадярський так і не говорили! Баба ходила в чеську школу, вдома говорили на чехо-словацькі, так говорить моя мама, так говорю я, навіть батька, родом з Чернівців, навчили..Батько у свою чергу із регіону, що належав Молдавії... То тепер хто я по національності?Кожен визначає для себе. Якщо ви визначили свою причетність до тієї чи іншої національності, то і суспільство не забариться це зробити. Ким був Георгій Ґонґадзе? Грузин, до 20 років жив в Тбілісі. А що він зробив для України? Життя віддав. Цитата <noindex>Никто не забыт, ничто не забыто.</noindex>
Vo_Vik Опубликовано 28 января, 2013 Автор Жалоба Опубликовано 28 января, 2013 Ну так вона вроді зробила, і українці визнають її за свою. На відміну від деяких "етнічних". Цитата
Montreal Опубликовано 28 января, 2013 Жалоба Опубликовано 28 января, 2013 Маю коліжанку-філолога (разом вчилися), котра по закінченню університету поїхала додому, в Крим. Там викладає українську мову. А її донька ходить в російськомовний садочок. Питаю ЧОМУ? А виявляється вони віддали в україномовний, але мама, як філолог, коли почула, яким кривим "азіровським" суржиком там говорять до дітей - відразу ж забрала доньку звідти. Вона вирішила, нехай краще дитина грамотно розмовляє російською, ніж калічить українську. А от українську мову вона вчить вдома.... От таке життя. Суржик... Якщо до мовного суржика додавати вивчення української літератури вдома і в школі, то рано чи пізно людина буде належати до україномовної спільноти. Суржиком почали розмовляти не вчора. Менш освічені люди розмовляють суржиком. В кого є бажання відкрити книгу і замислитися - звільняються від суржика з часом. Ваша знайома пристосувалася до обставин. В Криму важко бути українкою, до українського вороже ставлення. Цитата <noindex>Никто не забыт, ничто не забыто.</noindex>
lia lourenco Опубликовано 29 января, 2013 Жалоба Опубликовано 29 января, 2013 А ви приїдье на Закарпаття і ваші сумніви зразу розвіються. Місцевий діалект - це мішанка різних мов. Видко що чоловік на Закарпатті нигда не був, но і кіть був та низким не говорив Цитата
lia lourenco Опубликовано 29 января, 2013 Жалоба Опубликовано 29 января, 2013 Кожен визначає для себе. Якщо ви визначили свою причетність до тієї чи іншої національності, то і суспільство не забариться це зробити. Ким був Георгій Ґонґадзе? Грузин, до 20 років жив в Тбілісі. А що він зробив для України? Життя віддав.Ви правильно це сказали, Монреаль. Між нами українцями можу говорити що хочу, але як чую що хтось "чужий" щось погане за нас, українців, каже, то так би і дала в чоло Свій ми не милий, айбо при мні го не бий -> закарпатська говірка Цитата
Vo_Vik Опубликовано 29 января, 2013 Автор Жалоба Опубликовано 29 января, 2013 Повністю підтримую. Цитата
stalker Опубликовано 29 января, 2013 Жалоба Опубликовано 29 января, 2013 .., то так би і дала в чоло Чи Ви пам"ятаєте анекдот, який закінчується словами "а якщо він тебе?" Потрібно бути дипломатичнішими. Можливо краще застосувати правило: Скажи про мене погано, а я подумаю про тебе ще гірше. Тобто не обов"язково "збирати камні", але обов"язково розуміти, що відбувається і робити правильні висновки. Цитата The best things in life aren’t things. "...Я между прочем такой же как и вы человек, в отличии от вас..."
lia lourenco Опубликовано 30 января, 2013 Жалоба Опубликовано 30 января, 2013 stalker, це ж жарт, не сприймайте все так буквально.. Цитата
Vo_Vik Опубликовано 31 января, 2013 Автор Жалоба Опубликовано 31 января, 2013 В нас тут на одному форумі виникла суперечка, чи варто їхати в Канаду нелегалом. Я стверджую, що людина тільки спортить собі життя. От питання чи в когось є приклади коли нелегальне перебування в Канаді закінчувалось щасливим кінцем? Цитата
Aidan Опубликовано 31 января, 2013 Жалоба Опубликовано 31 января, 2013 Маю один такий приклад, але це було відносно давно. Зараз такий варіант просто не прокатить. Особливо беручи до уваги, що міграційні бази більшості країн перетинаються. Моя відповідь: ні, не варто. Цитата Balon Greyjoy: Hard places make hard men, and hard men rule the world.
stalker Опубликовано 31 января, 2013 Жалоба Опубликовано 31 января, 2013 чи варто їхати в Канаду нелегалом. Я таких бачив. Але як уже було сказано, це було давно. Зараз, мабуть не варто йти на такий ризик. Якщо спіймають - навіть до Польщі, чи до Болгарії двері закриють Цитата The best things in life aren’t things. "...Я между прочем такой же как и вы человек, в отличии от вас..."
Vo_Vik Опубликовано 31 января, 2013 Автор Жалоба Опубликовано 31 января, 2013 Ну я наразі знаю 3 випадки депортації українців з Торонто за минулий рік. Причому це все зі "старої" нелегальної імміграції. Так що давність ще не є критерієм. Чи ті про кого ви писали вже мають ПР чи громадянство? Цитата
stalker Опубликовано 31 января, 2013 Жалоба Опубликовано 31 января, 2013 Ну я наразі знаю 3 випадки депортації українців з Торонто за минулий рік. Причому це все зі "старої" нелегальної імміграції. Так що давність ще не є критерієм. Чи ті про кого ви писали вже мають ПР чи громадянство? парочка знайомих все ще трясуться на нелегальному стані, одного депортували (і ще одного білоруса). Але кілька знайомих уже мають громадянство. Алеж вони були на нелегальному стані в першій половині дев"яностих. Закони були зовсім інші. Цитата The best things in life aren’t things. "...Я между прочем такой же как и вы человек, в отличии от вас..."