Про гражданство в различных государствах

[fregat222]

Семье отказали в гражданстве Швейцарии из–за привычки ходить в спортивных штанах

 

Семья Халили из Республики Косово, долго живущая в Швейцарии и подавшая заявление на получение гражданства, получила отказ от комитета коммуны Бубендорф кантона Базель–Ланд. В обосновании отказа упоминалась привычка членов этой семьи носить спортивные штаны и не здороваться при встрече с прохожими.

 

]]>Источник]]>

[Dariush]

Уважаемый dm546! На форуме был вопрос, касающийся получения гражданства разных стран. Я предложила свой вариант, который прошла на собственном опыте. Очень хотела бы купить виллу, где нибудь в ваших краях и получить европейское гражданство, например Испании. Но, пока на виллу не заработала. Может вы подскажите альтернативу? Предложите ваш вариант легко, доступно и легально получить европейское гражданство! Ведь у вас такой большой опыт проживания в Европе и за 10 лет не один пуд соли съели . Поделитесь опытом и мы его с удовольствием обсудим.

 

Абсолютно с Вами согласен. Далеко не у всех есть от нескольких сотен тысяч до миллионов евро, чтобы инвестировать и получить гражданство, а бежать из Украины сегодня многим уже вынужденная мера, чтобы обеспечить будущее своим детям и если есть возможность так или иначе сделать документы, нужно пробовать делать.

 

Я делал по абсолютно законным основаниям в Литве и то было много сложностей, очень жесткий контроль и проверка. Хотя в 90е можно было получить очень легко. Главное наверное в том, чтобы ехать туда с желанием интегрироваться в общество, уважать закон, порядок и тд. Чтобы не было так, как с нашими соседями русскими, да и с нашими некоторыми гражданами, что паспорт ЕС получили, а как бросали мусор и вели себя по свински, занимались мошенничеством, так и продолжают это делать.

[Alona777]

Скажите, пожалуйста, то, что Вы пишите, вообще, законно?

Отправила Вам личное сообщение, буду признательна за Ваш ответ.

Если Вы на самом деле родились на Буковине или в Бессарабии - то законно.

 

 

Если вы знаете, что свидетельство о вашем рождении на территории бывшей Румынии фальшивое (если вы на самом деле родились в другом месте)

И зная о фальшивости справки, вы тем не менее подаёте прошение о получении гражданства Румынии

это значит, что вы совершаете уголовное преступление : Подделка удостоверения или иного официального документа, предоставляющего права или освобождающего от обязанностей

 

Если румыны Вам отказали, значит преступление не очень значительное и наказывается только штрафом.

 

Если румыны, не дай Бог, признали ваши документы, выдали вам румынский паспорт и вы уехали в Евроопу

тут же у вас 2 преступления

 

1) нарушение иммиграционного законодательства (ведь гражданство, полученное на основании фальшивого документа - неправомочно) Значит вы на территории ЕС - без разрешительных документов

 

2) то же, что и в первом абзаце "Подделка удостоверения или иного официального документа" но уже по абзацу №3 "совершенные с целью скрыть другое преступление или облегчить его совершение"

 

А это сразу до 4 лет тюремного заключения по российскому законодательству. Не меньше 2-ух лет тюремного заключения по Итальянскому законодательству.

[sergoff]

<noindex>http://international.biz.ua/grazhdanstvo-e...CFQakGAod0BwD7A</noindex>

 

Насколько реальны такие "дела" в открытом доступе в Инете ?

[fregat222]

]]>http://international.biz.ua/grazhdanstvo-e...CFQakGAod0BwD7A]]>

 

Насколько реальны такие "дела" в открытом доступе в Инете ?

"Терзают меня смутные сомнения". Тем более при ситуации с гражданством Румынии и Венгрии. По Польше сказать не могу, т.к. не знаю.

[fregat222]

Двойное гражданство. Какие страны его разрешают, а какие нет

 

Журнал НВ опубликовал инфографику о странах, в которых разрешено иметь двойное гражданство, и странах, в которых это запрещено.

Напомним, хотя в Украине официально запрещено иметь два гражданства, санкций за это не предусмотрено. Более того, в последнее время власти склоняются к легализации этого явления.

Источник

 

Весьма специфическая и неоднозначная статья из-за многих неточностей. В частности даже по Украине.

Изменено 19 января, 2020 пользователем fregat222

[fregat222]

В ЕС ХОТЯТ ВВЕСТИ ЗАПРЕТ НА РАСЧЕТЫ НАЛИЧНЫМИ НА СУММУ БОЛЕЕ €10 ТЫСЯЧ

Европейская комиссия намерена внести предложение о запрете наличных расчетов на сумму свыше 10 тысяч евро в рамках борьбы с отмыванием средств, полученных преступным путем. Как передает DW, об этом сообщила комиссар ЕС по вопросам финансовых услуг Майред Макгиннесс в интервью немецкому изданию Süddeutschen Zeitung.

"Мы говорим о верхней границе в 10 тысяч евро. Довольно трудно носить такую сумму при себе наличными. Большинство людей так не делает", - пояснила она.

Предписание об ограничении суммы наличных расчетов содержится в предложениях по изменению законодательства о борьбе с отмыванием средств, которые Еврокомиссия планирует представить в июле. Макгиннесс добавила, что намерена при поддержке государств-членов ЕС создать европейское ведомство по борьбе с отмыванием средств и финансированием терроризма. Этот орган должен иметь значительные полномочия и напрямую осуществлять надзор за политикой по борьбе с отмыванием средств определенных крупных банков.

Источник

[Парис]

В 04.06.2014 в 10:23 AM, Kurt сказал:

Кипр
Минимальные инвестиции: EUR 2 500 000.Сроки получения гражданства: 3-5 месяцев.

https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/15672579

"...НИКОСИЯ, 7 сентября. /ТАСС/. Первое судебное решение по делам, связанным со злоупотреблениями программой предоставления гражданства Республики Кипр в обмен на инвестиции в экономику острова, будет вынесено 4 ноября. Об этом объявил во вторник уголовный суд города Ларнака...
...Скандал вокруг злоупотребления кипрскими чиновниками инвестиционной паспортной программой привел к отставке в позапрошлом году спикера кипрского парламента Димитриса Силлуриса - формально второго лица в государстве, который выразил готовность посодействовать получению кипрского гражданства осужденному китайскому инвестору. Об этом свидетельствовал видеоматериал, который телеканал "Аль-Джазира" показал 12 октября 2020 года. На следующий день после выхода этого материала в эфир кабинет министров Республики Кипр принял решение прекратить практику выдачи "золотых паспортов", завершив действие программы с 1 ноября 2020 года..."

В 04.06.2014 в 10:23 AM, Kurt сказал:

Мальта
Минимальные инвестиции: UR 650 000 .

3 марта Мальта приостановила выдачу «золотых паспортов» для россиян и белорусов. Чтобы получить вид на жительство в стране, требовалось инвестировать минимум €250 000 в создание рабочих мест и увеличение благосостояния или от €270 000 в недвижимость.
 

В 04.06.2014 в 10:23 AM, Kurt сказал:

Болгария
Минимальные инвестиции: EUR 512 000.

4 марта Болгария отменила систему «золотых паспортов» для всех желающих, большая часть которых была из России, Китая и Ближнего Востока. Система позволяла получить вид на жительство в обмен на €500 000 и гражданство — за €1 млн инвестиций.
 

 

В 04.06.2014 в 10:23 AM, Kurt сказал:

Cент-Китс и Невис
Минимальные инвестиции: USD 250 000.

С 8 марта Сент-Китс и Невис больше не принимают заявки от россиян и белорусов, желающих получить гражданство за инвестиции от $150 000.
 

В 04.06.2014 в 10:23 AM, Kurt сказал:

Португалия
Минимальные инвестиции: EUR 500 000.

27 февраля Португалия приостановила выдачу «золотых паспортов». Страна выдавала вид на жительство в обмен на инвестиции в недвижимость от €500 000. В 2020 году Португалия стала самой популярной у россиян страной для получения ВНЖ.

[fregat222]

10 КРАЇН СВІТУ, ДЕ НАЙСКЛАДНІШЕ ОТРИМАТИ ГРОМАДЯНСТВО: ЯКІ УМОВИ

Деякі з умов здаються нереальними для виконання.

Отримання громадянства, особливо шляхом натуралізації, є складним завданням у багатьох країнах. Різні обставини можуть спричинити труднощі, роблячи отримання громадянства складною і трудомісткою процедурою.

10 країн світу опинилися в топі за складністю отримання громадянства, пише Jagran Josh.

Серед факторів: вимоги до тривалого проживання, володіння мовою та культурні й релігійні фактори.

Топ-10 країн, де найскладніше отримати громадянство: Катар, Ватикан, Ліхтенштейн, Бутан, Саудівська Аравія, Кувейт, Швейцарія, Китай, Північна Корея, Японія.

Катар

Катар, розташований у Перській затоці і знаний своїм величезним багатством, що ґрунтується на газовій промисловості, відомий суворими вимогами для отримання громадянства. Щоб стати громадянином Катару як іноземець, необхідно безперервно проживати у країні протягом 25 років. Обов'язковими умовами є знання арабської мови, чиста поведінка та підтвердження достатніх фінансових ресурсів для підтримки себе.

Більше того, згідно із законами Катару, вони не допускають подвійного громадянства, що потребує відмови від оригінального паспорта. Додатковим критерієм є ймовірне прийняття ісламу, що робить Катар однією з найскладніших країн світу для набуття громадянства.

Ватикан

Ватикан, найменша суверенна держава у світі, може похвалитися невеликим населенням, яке становить близько 450 громадян. Причиною є суворі правила громадянства. Ватикан надає його лише за трьох виняткових обставин: якщо людина є кардиналом, який проживає у Ватикані або Римі, служить дипломатом, який представляє Святий Престол, або проживає у Ватикані через роботу в католицькій церкві. Ці специфічні умови роблять Ватикан однією з найскладніших країн світу для отримання громадянства.

Ліхтенштейн

Розташована між Австрією та Швейцарією, багата мікродержава Ліхтенштейн із населенням близько 40 000 осіб потребує тривалого періоду часу для отримання громадянства.

Згідно зі звітом Інституту Ліхтенштейну, науково-дослідного центру та академічної установи в Бендерні, що в Гампріні, Ліхтенштейн, іноземці повинні прожити не менше 30 років, перш ніж вони зможуть подати заяву на натуралізацію.

Однак цей період можна скоротити до 10 років шляхом схвалення спільноти або укладання шлюбу. Як альтернатива, шлюб із громадянином Ліхтенштейну може прискорити процес, дозволяючи отримати громадянство всього через п'ять років.

Бутан

У віддаленому гімалайському королівстві Бутан діють суворі правила в'їзду для туристів, а отримати громадянство ще складніше. Іноземці, які бажають отримати бутанське громадянство, за умови, що не мають батьків-бутанців, повинні прожити в країні не менш ніж 20 років перед поданням заяви.

Відповідно до Закону про Бутанських громадян 1985 року, іноземці мають демонструвати бездоганну поведінку в цей час, утримуючись від будь-яких негативних висловлювань на адресу бутанської монархії. Влада Бутану зберігає за собою право відхиляти заяви про надання громадянства без пояснення причин, а громадянство може бути відкликане, якщо в майбутньому люди несприятливо відгукуватимуться про короля чи країну.

Саудівська Аравія

Саудівська Аравія, багата на нафту країна, в якій розташовані Мекка й Медіна, найсвятіші місця ісламу, має величезні перешкоди для тих, хто шукає громадянство. Потенційні кандидати повинні проживати в країні не менше 10 років та вільно володіти арабською мовою.

Крім того, на офіційному сайті уряду Саудівської Аравії обов'язковими умовами є відсутність судимості та суб'єктивна оцінка того, що вас "загалом вважають моральними". Остаточне рішення щодо заяв на отримання громадянства залишається за міністром внутрішніх справ. Ба більше, Саудівська Аравія не визнає подвійного громадянства, що потребує відмови від оригінального паспорта.

Кувейт

Сусідній із Саудівською Аравією Кувейт, ще одна багата на нафту країна, повторює суворі критерії набуття громадянства свого сусіда. Національний закон Кувейту 1959 року свідчить, що для того, аби мати право на натуралізацію, люди повинні проживати в Кувейті не менше 20 років, вільно володіти арабською мовою і сповідувати ісламську віру або за народженням, або прийняттям. Як і багато держав Перської затоки, Кувейт не визнає подвійне громадянство, що сприяє його репутації однієї з найскладніших країн світу для отримання громадянства.

Швейцарія

Швейцарія, відома своїми приголомшливими пейзажами та високою якістю життя, має один із найсуворіших процесів отримання громадянства в Європі. Іноземці, які бажають стати громадянами країни, повинні проживати в країні не менше 10 років і мати дозвіл на проживання категорії "С".

Знання однієї з національних мов Швейцарії (німецької, французької, італійської чи ретороманської) є обов'язковим. На офіційному вебсайті Державного секретаріату Швейцарії з міграції йдеться, що процес натуралізації містить декілька етапів затвердження на федеральному, кантональному та общинному рівнях, кожен з яких має різні вимоги. Прихильність Швейцарії до цих суворих критеріїв сприяє її репутації як однієї з найскладніших країн світу для отримання громадянства.

Китай

Китай також накладає величезні бар'єри на отримання іноземного громадянства. Закон про китайське громадянство, як згадує Департамент імміграції, надає іноземцям обмежені можливості для отримання громадянства, переважно через сімейні зв'язки або інші законні причини. Закон залишається навмисно розпливчастим, що ускладнює управління процесом. Крім того, в законі не передбачений конкретний термін проживання. Складні вимоги до громадянства Китаю утримують більшість іноземців від його набуття.

Північна Корея

Північна Корея, потайлива та ізольована країна, яку часто називають королівством-самітником, має один із найзагадковіших процесів отримання громадянства. Хоча критерії набуття північнокорейського громадянства недостатньо документовані, у звіті, опублікованому Південним методистським університетом у Техасі, йдеться, що відповідальність за надання громадянства несе Президія Верховного народного зібрання. Ба більше, Північна Корея не визнає подвійне громадянство.

Японія

Японія, яка має один із найпотужніших паспортів у світі, підтримує суворі вимоги до натуралізації. Іноземці повинні проживати в Японії безперервно протягом не менше п'яти років і демонструвати "порядну поведінку". Здатність утримувати себе у Японії має значення, а участь у організаціях, які виступають за повалення японського уряду, позбавляє людей права натуралізації. Японія не визнає подвійне громадянство, але вимоги до мови відносно м'які та вимагають

 

Джерело

[reedcat]

Из этого списка только Швейцария и Лихтенштейн представляют интерес для "белого человека". Ну кто в здравом уме захочет стать гражданином КНДР или Саудовской Аравии (сало с горилкой  - двойной харам)? 

[fregat222]

11 часов назад, reedcat сказал:

у кто в здравом уме захочет стать гражданином КНДР или Саудовской Аравии (сало с горилкой  - двойной харам)? 

[fregat222]

Подвійне громадянство для Європи: де на Заході працюють обмеження, які скасовує Україна

У січні 2024 року президент Володимир Зеленський подав у парламент проєкт закону, який унормовує так зване "подвійне громадянство" – коли громадянин України є одночасно підданим іншої держави або кількох держав (більш точний термін: множинне громадянство). Запровадження таких правил було однією з передвиборчих обіцянок Зеленського ще як кандидата у президенти, тож ініціатива навряд чи когось здивувала.

Але ще тоді багато хто пригадав, що закон про "подвійне громадянство" Зеленський пропонує вже втретє – попередні були у 2019 та 2021 роках і їх успішно "поховали" після критики: хтось зауважував проблеми з якістю президентського проєкту, хтось виступав проти ідеї "подвійного громадянства" у принципі. І хоча стосовного нового законопроєкту змістовних зауважень не лунало, його, схоже, знову поховали. За чотири місяці розгляд документа, визначеного як "невідкладний", взагалі не просунувся.

Між тим з проблемою у втіленні таких змін стикнулася не лише Україна.

Нормалізація та дозвіл множинного громадянства стає загальним трендом у Європі. За останні десятиліття низка держав пройшли цей шлях; ця практика лишається забороненою лише у поодиноких західних країнах, але й там це намагаються змінити.

Навіть якщо для цього доводиться проводити референдум і виправляти конституцію.

Минулими вихідними це спробувала зробити Литва. Вже вдруге. І знову невдало.

"Європейська правда" підготувала матеріал про те, як та чому змінюються правила щодо громадянства у Європі та хто зберігає обмеження з минулої епохи, яких Україна зараз намагається позбутися. 

Як Європа карала за два паспорти

Україна – далеко не єдина держава, де точаться дискусії про те, чи є допустимим для людини мати паспорти одночасно кількох держав.

Насправді якихось 70 чи навіть 50 років тому люди, що є підданими відразу кількох держав, були поодинокими винятками, але їхня кількість поволі зростала. Це явище у світі сприймали як проблему, з якою точно треба боротися, але не зовсім зрозуміло, як саме.

На початку 1960-х років у Раді Європи (яка тоді об’єднувала усі європейські держави умовного "антирадянського" Заходу) навіть домовилися про міжнародну угоду, що відома серед фахівців у міжнародному праві як Страсбурзька конвенція. Її повна назва – "Конвенція про скорочення випадків множинного громадянства та про військовий обов'язок у випадках множинного громадянства". Цей документ, підписаний у 1963 році, зобов’язував європейські держави карати позбавленням громадянства тих, хто добровільно отримав паспорт іншої країни. 

Чому так жорстко?

Бо громадянство сприймалося у світі не просто як самоідентифікація чи як доступ до прав у певній країні. Паспорт громадянина був таким собі свідоцтвом політичної лояльності, який тягнув за собою певні вимоги та умови.

До того ж тоді, за пару десятиріч після Другої світової та у розпал холодної війни з СРСР, у більшості держав Європи діяв військовий призов, громадяни-чоловіки мали відслужити в армії. А якщо людина є громадянином двох держав, то де вона виконуватиме свій військовий обов’язок? І чи не почнуть люди використовувати інструмент подвійного громадянства, щоб уникнути призову до армії? А якщо друге громадянство дала держава з ворожого військового блоку, то задача додатково ускладнюється…

Усе це приводило уряди до висновку: множинне підданство має бути заборонене.

Були й винятки.

Кілька європейських держав дозволяли своїм громадянам мати інші паспорти – але це мало чітке історичне та безпекове підґрунтя, при цьому віталося "подвійне підданство" лише з окремими близькими державами.

Наприклад, Велика Британія відразу ж, у 1963 році підписала згадану Страсбурзьку конвенцію про покарання за подвійне громадянство, але ратифікувати її не могла. Зрештою, на початку 70-х років Британія ратифікувала лише частину статей – які стосуються військової служби, але не подвійного громадянства як такого; рівно так само вчинила й Ірландія. Це дозволило уникнути додаткових проблем для мешканців Північної Ірландії, що мають обидва громадянства.

А Туреччина і Греція, чиї відносини здавна є напруженими, у тому числі через проблему окупованого Північного Кіпру, стали єдиними державами "ранньої" Ради Європи, які взагалі не підписали цю угоду, навіть її "військову" частину. 

Європа відмовляється від покарання

На початку статті ми згадали про те, що тверда заборона подвійного громадянства – це норма з минулого. Для Європи це справді так.

Минав час. Кордони на європейському континенті ставили дедалі прозорішими. У 1985 році держави Західної Європи навіть підписали Шенгенську угоду, в якій погодилися прибрати прикордонний контроль між собою. Робоча та академічна мобільність зростали темпами, які в середині сторіччя неможливо було уявити

З’являлося дедалі більше змішаних шлюбів, діти від яких зазвичай ставали громадянами держав обох батьків. А із завершенням холодної війни європейські країни одна за одною скасовували обов’язковий військовий призов, що робило беззмістовною одну з ключових причин заборони.

Покарання за подвійне громадянство перетворилося на дикість.

Тому в 1993 році держави-учасниці Страсбурзької конвенції ухвалили зміни до неї, які передбачили купу винятків, що ґрунтуються на родинних зв’язках, коли жодних покарань для людини з двома паспортами бути не може.

Та й загалом спільні обмеження множинного громадянства втратили сенс, тому з розширенням РЄ на Центральну та Східну Європу жодна з тамтешніх держав не приєдналася до договору, який усі сприймали як застарілий. А у 2000-х роках континентом прокотилася хвиля денонсацій, тобто рішень про вихід з цього договору.

Дехто, щоправда, лишив у силі положення про військовий обов’язок, але й вони були радше формальними. 

Знову ж таки, є винятки – це Австрія та Нідерланди, які лишилися повноцінними учасницями конвенції (хоча й у пом’якшеному в 1993 році варіанті) та зберігають за собою зобов’язання відбирати громадянство в австрійців та нідерландців, що присягнули на вірність іншій державі. Хоча на практиці ці норми не дуже працюють (про це – трохи далі).

Хоча і там тривають дискусії про те, чи не варто пом’якшити чинні норми.

Є навіть думка, що суто юридично усі без винятку громадяни Нідерландів та Австрії мають також "друге громадянство", оскільки за нормами договору ЄС вони отримали також громадянство Євросоюзу – з правами голосувати на євровиборах, вільно оселятися та працювати в інших державах Євросоюзу тощо.

Але поза тим, рішення про правила набуття та позбавлення громадянство є у компетенції національної влади, Брюссель на це не має впливу. І коли Україна стане членом ЄС – її також не зможуть змусити запровадити ті чи інші норми. 

Стан справ сьогодні

Утім, не можна сказати, що усі інші столиці Європи, крім Відня і Гааги, остаточно відмовилися від заборони подвійного громадянства, яка де-факто або де-юре діяла у них у минулому. Серед держав Центральної та Східної Європи є декілька тих, хто також мають обмеження.

Передусім це Литва та Словаччина.

Жорсткі заборони зберігає Литва, бо вони прописані у її конституції, та ще й у розділі, який треба змінювати лише на референдумі. Причому литовська влада наполегливо прагне це змінити – але ніяк не вдається.

Ще цікавіший приклад заборони подвійного громадянства з покаранням порушників – це Словаччина.

Тут причиною обмежень є побоювання угорського впливу.

Річ у тім, що близько десятої частини словацьких громадян мають угорське походження. І коли уряд Орбана почав агресивну політику "роздачі паспортів" закордонним угорцям – у Братиславі вирішили відповісти на це також жорстко.

Тому зараз у Словаччині дозволене подвійне громадянство для тих іноземців, які хочуть уперше отримати словацький паспорт, але діє заборона (за кількома винятками) для тих, хто був словаком від народження, але хоче отримати також друге, передусім угорське громадянство. Якщо влада Словаччини про це дізнається – то позбавляє словацького громадянства. Хоча у Словаччині ця політика викликає серйозні дискусії.

А крім того, цю заборону масово порушують. 

Достеменно дізнатися про наявність у людини другого громадянства – непросто, а іноді взагалі неможливо, бо чимало держав зберігають цю інформацію у таємниці, щоб часом їхніх громадян не покарали. Як наслідок, маємо жорстку норму, яка формально є, а реально – застосовується дуже вибірково.

Словацький приклад особливий не лише через роздачу угорських паспортів, тобто проблему, яка відома і нам. Словаки унікальні тим, що вони запровадили нехай не завжди дієву, але жорстку заборону для "своїх", і при цьому відкрилися для іноземців, що хочуть переїхати до країни.

Найчастіше все діє навпаки: обмеження та вимоги "здати старий паспорт" запроваджують для чужоземних мігрантів, а не для тих, хто є громадянами країни від народження.

Німеччина вимагає відмовитися від свого старого паспорта від іммігрантів, що хочуть стати німцями – за винятком громадян ЄС та ще кількох держав (є також окремі правила щодо біженців, але то деталі). Точно такі винятки щодо європейських громадян діють у Болгарії.

Хорватія та Естонія висувають таку вимогу для всіх, хто не має хорватського/естонського коріння. Схожою є політика Іспанії, але там йдеться ширше – про громадян іспаномовних держав. Ірландія дозволяє своїм "новим громадянам" зберігати старе підданство, але забороняє отримувати додаткове, третє громадянство після натуралізації. І, нарешті, Словенія дозволяє своїм громадянам усе, але якщо ти хочеш стати підданим Словенії, то маєш відмовитися від старого паспорта.

А от Латвія до 2013 року мала жорсткіші обмеження, але "здалася" і з 2013 року запровадили купу винятків, у тому числі для громадян усіх країн ЄС. 

Пом’якшення на марші

Нормалізація подвійного, чи то множинного громадянства триває і зараз.

Литовцям, які намагаються змінити конституційну норму, можна хіба що поспівчувати.

Так, референдуми з цього приводу відбувалися у травні 2019 та у травні 2024 року, разом з першим туром президентських виборів. Обидва рази близько 74% тих, хто взяли бюлетені, проголосували за дозвіл на подвійне громадянство – та цього виявилося недостатньо. За литовською конституцією, для конституційних змін за мають проголосувати 50% від усіх зареєстрованих виборців, а не лише від тих, хто дійшов до дільниці. А оскільки явка на виборах (у тому числі через міграцію) не дотягує навіть до 60%, то шансів на схвалення змін до конституції не було.

А от німці ближчим часом, найімовірніше, докорінно змінять систему.

Бундестаг вже підтримав законопроєкт, який, серед іншого знімає усі обмеження щодо подвійного громадянства і нормалізує цю практику.

А оскільки Німеччина є таким собі "компасом" для багатьох інших держав, то це може підштовхнути до пом’якшення й інші столиці, зокрема Відень. Хоча й зараз абсолютна більшість держав Європи (а не лише Євросоюзу) відкрито дозволяють множинне громадянство. А широка заборона для громадян від народження отримувати інше підданство, як йшлося вище, діє лише у чотирьох європейських державах – Австрії, Нідерландах, Литві та Словаччині.

Серед решти є також держави (наприклад, Польща), які не забороняють подвійне громадянство, але при цьому чітко декларують, що вважають таку людину лише громадянином Польщі.

Останній принцип, до речі, прописаний і в українському законодавстві – як у чинному (яке, всупереч стереотипам, дозволяє подвійне громадянство у багатьох випадках), так і у проєкті, що запропонований президентом.

Чи доєднається Україна до абсолютної європейської більшості, чи лишить норми про покарання частини "подвійних громадян"? До ухвалення парламентом нового закону про громадянство це питання лишається відкритим.

Але з плином часу, особливо після того, як значна частина громадян поїхала від війни за кордон, з’являється дедалі більше аргументів за те, щоби змінити чинні (та, будемо говорити відверто, не дуже працюючі) норми, від яких більша частина європейських держав давно відійшла.

Джерело

[fregat222]

Громадянство ЄС — яка країна дозволяє швидко отримати паспорт

Країни Європейського Союзу мають власні умови для отримання громадянства, але здебільшого на оформлення паспорта треба чекати роки. Існує система, яка ламає неприступність ЄС у цьому питанні, але нею можуть скористатися тільки дуже заможні люди. Йдеться про інвестиції, за які купується інше громадянство.

Як стати громадянином Мальти

Острів розташований у Середземному морі та входить до Мальтійського архіпелагу. Це популярний туристичний курорт і культурна південноєвропейська перлина. У 2020 році місцевий уряд запустив програму надання громадянства на підставі значного внеску в соціальний та економічний розвиток країни (MEIN).

Потрібно мати інвестиції на суму 600 000 євро і бути резидентом Мальти протягом 36 місяців. Можна скоротити час очікування до 12 місяців за фінансовий вклад у розмірі 750 000 євро. Плюс доведеться пройти перевірку на доброчесність.

Щоб стати резидентом (отримати вид на проживання), необхідно орендувати житло на суму від 10 000 євро на рік плюс заплатити державний внесок (98 000 євро) і благодійну допомогу (2 000 євро). У разі придбання нерухомості від 300 000 євро внесок зменшиться до 68 000 євро.

Спосіб отримання громадянства доволі дорогий, проте набагато швидший, ніж у багатьох інших європейських країнах. Наприклад, португальський паспорт видають за інвестиції від 280 000 євро, але чекати доведеться 5 років. Стати громадянином Греції можна за 250 000 євро через 7 років.

Міграція на Мальту є непоганою альтернативою, оскільки проживання там дає багато переваг. Наприклад, діє спрощена система оподаткування, яка дозволяє економити на державних зборах. Плюс на острові одна з найбільш надійних систем охорони здоров’я серед держав ЄС.

Що ще варто знати українцям

Нагадаємо, судові позови проти рішення Дональда Трампа щодо скасування громадянства за правом народження у США подали 22 штати, очолювані демократами. Позивачі наголошують, що указ суперечить Конституції та рішенням Верховного суду.

Також ми писали, що українці можуть недорого відпочити на Мальті, обравши цей напрямок влітку 2025 року. Там діє система обслуговування "все включено", але проживання і послуги не коштують дуже дорого. За семиденну путівку на двох із вильотом у Лондоні треба заплатити від 22 000 грн.

Джерело