zimx

Особисто я планую купувати на стадії будівництва, щоб мати змогу обирати. Чув, що проблем із якістю та відповідністю документації у Польщі немає, на відміну від країн СНД - тут на що розраховую, те й отримаю. Навіть якщо "неліквід" у готовому будинку буде трошки дешевшим, ніж добре розташована квартира такої самої площі, але на стадії ремонту. Точну різницю цін не знаю, і мене це мало турбує - збираюсь брати іпотечний кредит, і у цьому випадку байдуже, чи сплачувати його 20 років, чи 21. Але, звичайно, певний ризик недобудови існує - з огляду на поточні події у світі. Тому варто тримати баланс, і купувати не на стадії фундаменту, а ближче до закінчення будівництва. Сподіваюся, що у найближчі 2-3 роки катастрофи, яка б вплинула на будівельників, не буде.

Йдеться про випадок, коли покупець готовий сплатити 100% вартості з власної кишені (тобто без іпотечного кредиту)?

На етапі будівництва ви можете обирати добре розташовану квартиру. Після здачі будинку в експлуатацію зазвичай залишається неліквід, на який не знайшлося покупців (квартири у партері, під самим дахом, біля ліфту тощо). Крім того, вірогідність асоціального сусіда у новобудовах мінімальна, у порівнянні зі старувкою та панельками часів ПНР.

Можливо, та впевненість ґрунтується на тому, що у вньоску, на який ви посилаєтесь, є дві відповіді на питання про сертифікат - "так" і "ні"? Моя дружина отримала сталий побит на підставі КП рік тому без мовного сертифікату (і навіть без співбесіди із воєводою). Але якби я хотів підстрахуватися, то такий сертифікат (або свідоцтво про закінчення мовних курсів - там про нього теж йдеться) я б отримав.

Цілком реальна ціна на однокімнатну без окремої кухні. Думаю, що за такі гроші можна зняти двушку із окремою кухнею і простішим інтер'єром приблизно у цьому районі. Особисто я знімаю таку двушку у Ополі за 1300 зл - із паркувальним місцем зі шлагбаумом, зеленим двором, на відстані 5 хвилин пішки до Ринку (тобто до старувки, Ратуші і т.п. туристичних атракцій), у 4-поверховому будинку 1960-х років, але реновованому (не "хрущовка"). Опалення центральне, є регулювання та лічильникі тепла на радіаторах, платимо окрім орендної плати 500 зл "за все" - чинш, комуналка, інтернет і т.п. P.S. Ви звернули увагу на стіни у коридорі?

Ключові слова: "волонтерство" і "практика під час навчання". Кожний розумний студент має повторювати їх собі щоденно після 3 курсу.

От навіщо ви розкрили цю таємницю? Тепер про цей лайфхак дізнаються всі, і польський ринок праці захлинеться від шукачів роботи

Якщо для вас пріоритетом є думка робітників, а не результат їх роботи - так, маєте рацію

Будівельників ніколи не можна лишати без контролю, це аксіома. Навіть якщо є прораб. Навіть якщо пообіцяв їм премію за відсутність "косяків" і дотримання графіку. Можливо, в США, Німеччині чи інших гіперцивілізованих країнах інакше - я не знаю, не був там. Але Польща у цьому сенсі мало відрізняється від України.

Я б зробив так: звернувся б до якогось осередку віруючих в Україні (наприклад, баптистів), і сказав: "люди, є робота у Польщі для переселенців-віруючих. Треба зробити ремонт, обсяг робіт такий-то, я зі свого боку гарантую оплату, а якщо все буде ок, то і премію, і схвальні відгуки у мережі". Переваги: - вони не п'ють алкоголь, і вам не буде соромно за поведінку ваших робітників перед сусідами - не "кидають" - розцінки нижчі, ніж у поляків Якщо поляки наймають наших будівельників (оздоблювальників, сантехників, плиткарів, електриків тощо), то чому б так само не робити і нам? Тим більше, що зараз в Україні купа спеціалістів шукає роботу.

А я ловив, і сушив на балконі. Але то було у Донецьку, а тут ще не пробував. Як робиться закваска для журека - не знаю, і нехай це залишиться чарівною таємницею для мене

Якщо комусь не ліньки робити власноруч закваску для жура, той і рибу сам наловить, і коптильню зробить Маю таку саму проблемку. Але це тому, що мені лінь йти зранку на ринок за нерафінованою олією капусту квасити мені, до речі, чомусь не лінь. Ось така діалектика...

Мені здається, що Польща - не та країна, де треба шукати спеціалізовані українські магазини. У мережевих супермаркетах та навіть у маленьких крамницях можна зустріти наші цукерки, пиво та горілку. Є білоруський квас (звичайне солодке пойло на кшталт "кока-коли", не придатне для окрошки, але таке саме, як і в Україні). І місцевий асортимент майже не відрізняється за смаком від українського - така сама гречка, манка і т.п. Наприклад, борщ з місцевих інгридієнтів має такий самий смак, як в Україні, тільки треба знати, яку картоплю класти, бо у Польщі їх кілька видів, для різних способів приготування. А ось якщо ви спробуєте зварити борщ із чеських інгредієнтів, то смак вже буде відрізнятися. Тільки з солоним оселедцем та скумбрією холодного копчення у Польщі біда але їх нестачу можна компенсувати журеком та смачними (а не "пластиковими") томатами і яблуками, які продаються в усіх супермаркетах протягом 9-10 місяців. Ковбаси, сардельки та тверді сири тут набагато кращі, ніж в Україні - мабуть, тому, що є контроль якості.

Якщо йдеться саме про Катовіце, то воно добре сприймається, якщо їхати сюди з Дніпра чи Донецька. Місцями знайомий "індастріал-стайл". А от мешканцям Львова, Чернівців, Полтави і т.п. у цій агломерації може бути некомфортно, і доведеться звикати деякий час. Хоча тим, хто комфортно мешкав у спальних районах цих міст (особливо біля промислових зон), буде нормально.

Укрпошта могла просто загубити лист. Це в їхньому стилі.

Я б не ризикував надавати свої особисті дані (у тому числі номер PESEL) сайту, який розташований не у доменній зоні GOV.PL

Все ще чекаю, пройшов 1 місяць. Дякую вам за підтримку. І слова buddy мене тішать

Генетичні нюанси неважливі - головне те, ким він себе вважав сам, і якою мовою писав. В багатонаціональних імперіях представники етносів колоній часто ототожнюють себе із етносом метрополії - як Гоголь, наприклад. Так зручніше, і життєвих перспектив більше. Мабуть, це норма, кожен хоче відчувати себе "своїм" серед імперської еліти, а не бути якимось провінційним диваком на кшталт Шевченка або Чурльоніса (свого часу).

Я з вами абсолютно згодний. Проблема виникає лише тоді, коли хтось намагається використати давні справи задля отримання короткострокових політичних дивидендів сьогодні, і щиро не розуміє, що насправді грається із вогнем. А потім, коли (не дай боже) почнуться українські погроми у Польщі, скаже "А що я такого зробив? Нічого я такого не робив..." Як керманичі "Брексіту", які розбіглися по щілинах, як тільки побачили наслідки своїх ігор. Реваншизм - страшна штука. Тому і кажу: Сенкєвіч талановитий письменник, але, на жаль, його творчість необ'єктивна і політизована, і сьогодні її використовують для пропаганди.

Тільки не забувайте "ділити на 8" все, що там побачите. Бо цей фільм - добрий приклад м'якої полонійної пропаганди як і вся інша творчість Сенкєвіча. Звичайно, це художній твір, і автор має право на власну думку, але такі твори дуже сильно деформують сприйняття реальності у людей, які забули шкільний курс історії. Вигадки Сенкєвіча, яскравий відеоряд і головне - емоції, пережиті під час перегляду - витісняють зі слабкої пам'яті нудні шкільні підручники. У людини з'являються т.зв. "хибні спогади", і коли вона бачить у новинах по ТБ черговий витвір ПІСу про злих українців і добрих поляків, то думає про себе "так, щось таке я колись чув - мабуть, у школі". Це один з прийомів маніпулювання масами, любі друзі. Прийом пропаганди. До речі, саме тому у новинах та "аналітичних" програмах деяких східних країн ведучі такі емоціїні: емоції у пропаганді важливіші за факти, бо закріплюють у пам'яті аудиторії будь-яку потрібну інформацію. У глядача виділяється адреналін, він стискає кулаки і на мить стає готовим просто у капцях бігти боротися за все добре проти всього злого. А регулярні "п'ятихвилинки ненавісті" закріплюють цей ефект.

Треба просто запам'ятати, що поляки сприймають Бандеру приблизно так, як ми - Гіркіна і Ко. І не вбачають протиріч у тому, що вулиця "Орлят Львівських" може бути поруч із вулицею "Повстанців Шльонських" Справа не в тому, правильна та оцінка чи ні - просто так є, і так буде. Кров ще надто свіжа, тому ламати списи навколо цієї теми і переконувати когось не має жодного сенсу. Якщо вас тема "всходніх кресів" обурює настільки, що заважає асимілюватися, то значить, що Польща просто не пасує вам як країна, і треба пошукати іншу. Бажано таку, яка не має спільних кордонів із Україною - бо всі наші сусіди, окрім РБ та Молдови, мають до нас територіальні претензії різного ступеню офіційності, і спільні болючі сторінки історії. Наприклад, можу порадити Литву - я там жив кілька років, і можу сказати, що наших червоно-чорних там сприймають нормально (окрім середовища російської діаспори, звичайно). Взагалі, вихована людина не торкається болючих тем у розмовах, це є стандартом у цивілізованому суспільстві. Наприклад, виховані німці уникають у розмовах із ізраїльтянами тему Холокосту, а якщо це сталося, вони не дивуються тому, як рафіновані інтелигенти скаженіють. Подумайте про це, перш ніж розковирювати чиїсь рани. Щодо менталітету поляків: я помітив, що поляки у розмовах зі мною намагаються оминати теми подій 1940-х. Максимум, що можуть сказати - наприклад, "моя бабця була зі Станіславова", і згортають цю тему. Я насправді ціную делікатність таких людей.

А я помітив, що у метро поляки не стають у дверях вагонів, як, наприклад, у Харкові. Щодо зайняття місць в автобусі біля проходу - так, займають. Так само, як і у нас.

Мені здалося, що поляки ближчі до нас, ніж литовці. Наприклад, поляки постійно "шикають" на дітей, щоб не гомоніли, не бігали. Разючий контраст із Литвою, де малих дітей батьки ніби не помічають, коли вони на вухах ходять у публічних місцях. Якщо у Литві якась маман гримає на свого малюка, можна не сумніватися - вона "з наших", або полька. Найбільше мені впала в очі така особливість поляків: всі вони марять "власним будиночком", і не рвуться на постійне проживання до мегаполісів. Іхнїй ідеал - будиночок або хутір неподалік міста, але не в місті. Цим вони дуже відрізняються від нас та від білорусів.

Формально вони мають рацію. Тому спочатку спробую внести уточнення до децизії в ужонді воєвудськім (за методом дружини Торнадо). Якщо це не допоможе, буду подавати позов до суду.

http://forum.chemodan.ua/index.php?s=&...t&p=1121728 На жаль, мені було відмовлено у відкритті підприємницької діяльності. Підстава: Brak statusu uprawniającego cudzoziemca do podjęcia wykonywania działalności gospodarczej na terytorium RP.