zimx

Перш ніж купувати квартиру у незнайомому місті, треба там пожити. А Катовіце досить специфічне місто, треба його відвідати (бажано у першій половині літа, коли є зелень але немає спеки) і оцінити на місці. Не всім подобається. Багато залежить від того, у якому місті України ви жили до цього, до чого звикли, і які взагалі маєте життєві пріоритети. Я б сказав, що порівнювати Ченстохова і Катовіце - це як порівнювати Суми із Донецьком, або тепле із м'яким. Вони непорівнювані.

Це добре, але проблема маленьких міст у тому, що робітникам-іноземцям часто доводитися триматися за місце роботи, бо знайти іншу роботу у цьому ж самому місті буде складно, а переїзд до іншого міста - то самі нерви. Але, звичайно, це залежить від людини та її професії. Я змінив три квартири на Шльонську (Опольському і Дольному), і не бачу жодних проблем із плануванням. Планування різне, є й таке, як у нас. Так, часто пропонують вбудовану кухню, але й окрему неважко знайти. Варто лише пильнувати, щоб були встановлені усі міжкімнатні двері, і щоб витяжка на кухні працювала як слід. У Польщі є така особливість: у середньому люди ввічливіші на Заході, особливо на відтятих у німців землях (окрім великих міст - там помірне хамство є нормою). Це так звана "Polska A", як напівжартома кажуть поляки. Звичайно, це дуже приблизно і умовно, але у середньому так. Тим, кому це важливо, варто враховувати такий нюанс. Але якщо людина щойно з України, то ця різниця буде непомітною у перший рік, бо до нашого рівня хамства дотягує хіба що Варшава. Не знаю напевно, але думаю, що у Ченстохові із цим порядок - бо там духовність.

Знаю, що це своєрідна Мекка для віруючих поляків (тобто майже для всього населення Польщі ), бо там зберігається дуже важлива для них ікона. Вважається духовною столицею Польщі, тому рівень духовності зашкалює. Спокійне провінційне місто завбільшки із третину Вроцлава, чистеньке, майже без трешу навіть у спальних районах на околицях. Не знаю, як там із роботою. Не центр воєвудський, тому у справах доведеться їздити до Катовіц (це водночас і перевага, і недолік). Раджу з'їздити і подивитися, щоб відчути, ваше воно, чи ні.

Мабуть, за три роки, що минули з того часу, людина встигла отримати відповідь на своє питання

Всім шанувальникам жирафів раджу відвідати Опольський зоопарк. 8 грудня там вкотре народилося жирафеня, його скоро покажуть відвідувачам. Я бачив попереднє жирафеня, минулорічне, і це було дуже кумедно та зворушливо. В Ополі класний зоопарк, там є стадо з 5-7 жирафів.

Відповів у приват. Будь ласка, не засмічуйте форум

Вибачте, не бачу сенсу продовжувати дискусію.

Так, усіх осіб, що є на утриманні. Але радять уточнювати актуальну інформацію у конкретному ужонді: <noindex>http://udsc.gov.pl/cudzoziemcy/obywatele-p...iedzynarodowej/</noindex>

Вже вкотре таке враження, що ви не читаєте те, що коментуєте. Не думаю, що ви були добрим юристом, якщо не розумієте різницю між незмінною владою та владою, яку можна змінювати шляхом голосування. Важко повірити, що ви не розумієте різницю між президентсько-парламентською та парламентсько-президентською формою правління. Я розумію, коли бабуся на лавочці звинувачує президента, що у під'їзді лампочки покрали, але дивно чути подібне від юриста. Нагадаю вам, що у 2013-му справа йшла до довічного правління а-ля Лукашенко, тільки нашим абсолютним правителем мав стати урка із двома "ходками", а не шкільний вчитель історії. Перспективи зараз набагато кращі не через якусь геніальність влади, а тому, що безкровний вплив на владу взагалі став можливим. А влада наша дурнувата, бо не надсилається до нас янголами, а обирається з-поміж нас - у тому числі, з таких як ви.

Ви, мабуть, жартуєте? Ви насправді вважаєте, що зараз гірша тенденція розвитку, ніж до 2013? є характерна риса наших співвітчизників: їхній стакан завжди напівпорожній. Більше за нас ниють тільки литовці та поляки. Але це, мабуть, краще, ніж у Білорусі - там більшість так залякали "війною", що вона усім задоволена, і готова терпіти будь-які знущання... Але це оффтоп, сорі.

Я скажу більше - в будь-якій країні за повоєнних часів виникає хвиля криміналу, який складається з колишніх учасників бойових дій. А корупція ще більше ускладнює боротьбу із ним. Тому життя в Україні під час війни та протягом 10-15 повоєнних років не буде безпечним.

Життя в Україні аж ніяк не можна назвати сірим або нудним. Воно більше схоже на фонтан або нескінчений атракціон, такий собі "східний базар". Це стосується всього - від природи до темпераменту людей. Сірим та нудним можна назвати життя у Швеції, Данії чи Ісландії, але не в Україні Я жив у Литві, і можу порівнювати.

Я ж не про це питав.

Цікаво, який відсоток відмов? Я можу помилятися, але мені здається, що він невеликий - достатньо, щоб покупець не був відомим своєю антипольською діяльністю чи публічними висловлюваннями. Не думаю, що тут потрібний юрист високої кваліфікації, достатньо такого, який просто не робить помилок у документах (на жаль, таке трапляється).

Наскільки я розумію, метою програми 500+ є підвищення народжуваності (тобто збільшення кількості дармоїдів, за вашою термінологією). Її було прийнято за часів, коли вважалося, що збільшення кількості працездатного населення допоможе утримувати людей похилого віку через 15-25 років. Коли не знали, що працездатне населення у майбутньому стане безробітними у сучасному розумінні цього слова, і що утримувати людей будь-якого віку будуть машини.

Які саме? Можливість викликати швидку, чи студентські пільги на проїзд у трамваї? Дякувати богові, я не мав приводу перевірити, як працює тутешня державна медицина, але можу припустити, що вона мало відрізняється від української... Хіба що програма "500+", але її доцільність викликає великі сумніви з огляду на роботизацію та пов'язану із нею хвилю безробіття, на яку всі чекають у найближчі 5-10 років UPD: заради справедливості мушу визнати, що всі державні установи та інститути, із якими я стикався тут, функціонують краще, ніж в Україні.

Навіть якщо заплющити очі на нагнітання антиукраїнських настроїв ПІСом - хіба можна зараз бути впевненим у соц.гарантіях (передусім у пенсії), якщо ніхто не може сказати, що буде із Польщею та Європою через 5-10 років? Ми живемо на початку епохи великих змін. Соц.гарантії ґрунтуються на впевненості у незмінності курсу на найближчі 30-50 років, а цієї впевненості більше немає, тому цінність тих гарантій стала дуже сумнівною. Як на мене, сьогоденний заробіток став ціннішим, ніж ефемерні виплати через кільканадцять років. На жаль, певні події інколи розділяють навіть родини, не кажучи вже про друзів та знайомих. І цілком може статися, що для поляка український друг може стати компрометуючим та незручним (або навпаки) - якщо поляки врешті вирішать "звільнити" Львівщину та Волинь, "протягнуту руку допомоги східним кресам", "відновити історичну справедливість" та ін. Такі приклади ми бачимо щодня протягом трьох років. До речі, дуже цікаве спостереження - я також особисто не стикався із дискримінацією на національному ґрунті, але я щодня бачу розпалювання ворожнечі польськими ЗМІ - від відвертих заяв Wojciecha Cejrowskiego до завуальованих висловлювань посадовців. Цікаво, як довго протримаються добрі та людяні поляки під тиском такої пропаганди ненависті.

А ви не займалися господарчою діяльністю?

Так, маю. Приблизно така ж сама, як у медицині. Але я не впевнений, що ви уважно прочитали коментар, на який намагаєтеся відповісти.

Вчити мову потрібно ще в Україні, якщо йдеться про плани кваліфікованої праці у Польщі. І бажано, щоб це була не тільки польська, а й англійська чи німецька. Щоб не потрапити на аферистів, роботу треба шукати самотужки, а не через посередників. І читати цей форум щодня протягом кількох тижнів.

Хіба його складно отримати?

І це дуже дивно, бо пересічні громадяни в Польщі та Україні відрізняються кришталевою чесністю та принциповістю. А погані політики, які невідомо звідки беруться (мабуть, з Марсу їх надсилають), чомусь заважають чесним іноземцям залізти до кишень польськіх платників податків. Ну і що з того, що зараз Польщі доводиться збільшувати витрати на оборону, і купувати ракет та літаків на дох..ліард євро? Хіба ж це привід не дати грошей громадянам іншої держави? Це зрада, я вважаю.

Я б придивився уважніше до такого "друга" може статися, що він не друг, а навпаки. І, як сказали вище, інвестиції у переробку сміття - це купівля акцій сміттєпереробного заводу, а не гра у "напьорсткі".

Хіба у Бжезі багато заводів?

Якщо не йдеться про мегаполіс, рекомендую Ополє. Місто дуже зручне для життя - центр воєвудства із добрим балансом провінційності та жвавості, воно має свою "душу" та цікаву історію. За розміром приблизно як Ужгород, десь 130 тис. Залізничне та автобусне сполучення зі всією Польщею та Україною просто чудове. Екологія нормальна, але не ідеальна (у центрі міста є будинки із коминним опаленням, а за містом є цементний завод). Місто дуже безпечне. Постійно відбуваються якісь культурні заходи, концерти, є зоопарк, музеї та надсучасна міська бібліотека, більше схожа на клуб дозвілля. Дуже багато українських студентів, тому часом лунають матюки російською (так само як і польською). У місті прийнято вітатися та прощатися у магазинах, мені дуже не вистачає цього у Вроцлаві. Легкість пошуку роботи залежить від фаху. Наприклад, опольські роботодавці в галузі айті буквально полюють на робітників, бо Вроцлав "вимиває" всі кадри. Як із вантажниками - не знаю, не цікавився. Дехто їздить на роботу до Вроцлава, мешкаючи в Ополі (50 хв потягом), Бжезі (30 хв) чи Олаві (20 хв). За 1200 зл в Ополі можна зняти чудову "двушку" в центрі + 500 зл комуналка. Ціни на купівлю можна знайти на сайтах оголошень. Мені здається, що у містах із курортною екологією дуже складно знайти роботу, а знайшовши, доведеться триматися за неї зубами, бо іншої роботи там можна і не знайти. Там, де багато роботи, завжди є забруднення. Upd: ось, є якісь вакансії для водія вантажника - <noindex>https://www.olx.pl/praca/opole/q-%C5%82adowarka/</noindex>