Уявляю. У мене приблизно так звуть моїх підлеглих на роботі. Багато підлеглих. І багато колег. І багато інших людей в компанії яких я можу бачити один раз в житті. І мені якось до одного місця. Я намагаюся вимовити правильно, хоча, звичайно, роблю купу помилок.
І мені абсолютно до одного місця, що хтось помиляється в моєму імені. Ну ось ну взагалі. Навіть якщо взагалі грубо кажучи з Сані назвуть Оксаною чи Віктором. Ну, тобто, мене це взагалі ніяк не тригерить. Бо ці люди це зовнішнє оточення. Воно там десь на перефирії. Сьогодні є, через секунду немає.
Я ось подумав, чи ображався би я, якби дружина неправильно вимовляла моє ім'я... Можливо. А можливо і ні.
До чого я веду. Або змініть своє відношення, або змініть країну. Навіщо штучно змінювати себе під інших, самостійно утискати та принижувати себе, створювати собі купу проблем з заміною документів, я не розумію.
Хейтити вас будуть і як Петра і як Piotr. Бо для того щоб досягти рівня мови на рівні native треба прикласти ну просто дуже багато ресурсів. І все одно буде вирогідність, що ваш сусід, наприклад, рано чи пізно дізнається, що ви з України. Тому, навіщо це все?