Новости из государств Евросоюза. В данном разделе размещаются ТОЛЬКО НОВОСТИ, не вошедшие в иные разделы форума

[fregat222]

ЕС окончательно одобрил депортации беженцев в третьи страны

Совет ЕС принял формальное решение об ужесточении миграционных правил. Просителей убежища будут высылать в третьи страны, к которым они не имеют отношения. Кроме того, утвержден список "безопасных" стран.

Страны Европейского Союза окончательно утвердили изменение правил депортации, позволяющее быстрее выдворять соискателей убежища в центры предоставления убежища в странах, к которым они не имеют никакого отношения. Формальное решение было принято Советом ЕСв понедельник, 23 февраля, и вступит в силу 12 июня в рамках общеевропейской реформы правил предоставления убежища.

Согласно новым правилам, Германия и другие государства Евросоюза смогут депортировать людей в третьи страны даже в том случае, если у соискателей убежища там нет никаких личных связей. Ранее для этого требовалось наличие "тесной связи" - например, родственников или истории длительного проживания. Теперь будет достаточно соглашения между государством - членом ЕС и соответствующим государством. Такая модель ранее была опробована Великобританией и получила название "руандийской".

Список "безопасных стран"

Кроме того, окончательно утвержден общеевропейский список "безопасных стран" происхождения, которым будут руководствоваться все члены Евросоюза. В него вошли страны Северной Африки - Марокко, Тунис и Египет, а также Косово, Колумбия и государства Южной Азии - Индия и Бангладеш.

В отношении граждан этих стран депортации из Германии и других государств ЕС смогут проводиться быстрее за счет ускоренных процедур рассмотрения заявлений. При этом автоматического отказа в убежище не предусмотрено: основания для его предоставления по-прежнему должны проверяться.

Страны - кандидаты на вступление в ЕС также будут считаться "безопасными" для своих граждан. В их числе, например, Сербия, Албания, Черногория и Турция. Однако из этого правила возможны исключения - в случае введения санкций ЕС или начала вооруженного конфликта в соответствующей стране. Такие списки до сих пор велись отдельными членами ЕС, в том числе Германией.

В середине февраля ужесточение миграционного законодательства ЕС одобрил Европарламент.

Джерело

[fregat222]

Країни ЄС розпочали переговори про статус українців після завершення тимчасового захисту

Країни Євросоюзу розпочали переговори щодо майбутнього статусу українців після завершення дії директиви про тимчасовий захист, яка наразі продовжена до березня 2027 року. Перше таке обговорення за участю спецпосланниці ЄС з питань українців Ілви Йогансон відбулося 5 березня на зустрічі міністрів юстиції та внутрішніх справ, повідомив єврокомісар із внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер.

Він нагадав, що Єврокомісія в червні 2025 року представила державам-членам рекомендації щодо спільного європейського підходу до українців з тимчасовим захистом. Тепер країни-члени мають визначити наступні кроки після завершення дії механізму тимчасового захисту.

«Ми поки що не знаємо, адже щойно розпочали переговори, але ми повинні бути готові до того моменту, коли дія цієї директиви про тимчасовий захист завершиться на початку 2027 року», – сказав Бруннер, відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо варіантів для українців у ЄС після 4 березня 2027 року.

«Тимчасовий захист – як і випливає з назви – є тимчасовим захистом, тож нам потрібний наступний план і після березня 2027 року», – додав єврокомісар.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році ЄС уперше застосував директиву про тимчасовий захист, яка дозволила мільйонам українців жити, працювати та отримувати соціальні послуги в країнах Євросоюзу. Наразі цей режим продовжений до березня 2027 року.

Рекомендації Єврокомісії щодо завершення тимчасового захисту включають перехід українців до інших наявних національних та правових статусів. Це можуть бути дозволи на проживання на основі працевлаштування, освіти, досліджень тощо.

Джерело

[fregat222]

ЄС готує нові правила для українських біженців: хто втратить тимчасовий захист

Єврокомісія готує подовження тимчасового захисту для українців до 2028 року з можливими обмеженнями.

Європейський Союз розпочав роботу над оновленням Директиви про тимчасовий захист (TPD), термін дії якої можуть подовжити до березня 2028 року. Нова редакція документа може містити обмеження для певних категорій громадян, зокрема чоловіків мобілізаційного віку та осіб з відносно безпечних регіонів України.

Про це пише DW.

Пропозиція щодо подовження термінів

Зараз тимчасовий захист для українців діє до березня 2027 року. Проте вже наприкінці травня Єврокомісія має офіційно запропонувати подовжити його ще на рік — до 2028-го.

«Лише тоді, коли війна закінчиться, можна планувати щось більше. Тоді з’являється можливість почати відновлення, реконструкцію, підтримувати повернення. Адже не лише держави-члени ЄС, а й Україна повинна мати можливість заохочувати людей до повернення», — зазначив старший радник із політики надання притулку Віденського міжнародного центру розвитку міграційної політики (ICMPD) Мартін Вагнер.

Хто під загрозою обмежень

Експерти обговорюють три основні сценарії звуження інклюзивності директиви, спираючись на досвід країн, які не входять до ЄС:

• Чоловіки призовного віку: розглядається досвід Норвегії, яка обмежила колективний захист для чоловіків 18–60 років. Проте в межах права ЄС це може бути визнано дискримінацією.
• Жителі «безпечних регіонів»: за прикладом Швейцарії захист можуть не надавати особам із Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. У ЄС тривають дискусії щодо цього пункту через регулярні ракетні обстріли всієї території України.
• Новоприбулі особи: статус може не поширюватися на тих, хто виїде з України після визначеної дати. Такі особи проходитимуть загальну багатомісячну процедуру отримання притулку.

Причини відмови від довгострокових статусів

Попри тривалу війну країни ЄС уникають надання українцям постійних дозволів на проживання (ПМП). Віт Новотни, старший науковий співробітник Центру Мартенса, виділяє дві ключові причини такого підходу:

• Адміністративна: національні уряди не мають ресурсів для оброблення мільйонів індивідуальних заявок.
• Політична: перетворення тимчасових переселенців на довгострокових іммігрантів є ризикованим кроком для урядів на тлі виборів.

«Тимчасове рішення поступово перетворюється на статус-кво. Війна триває, і захист стає більш постійним, але все ще без довгострокових гарантій для людей», — зазначив Віт Новотни.

Наразі остаточного рішення щодо інклюзивності оновленої директиви не ухвалено, тривають консультації між країнами-членами ЄС.

Тимчасовий захист для українців — останні новини

Нагадаємо, попри високий рівень працевлаштування, лише третина українців в Естонії задоволена своїм заробітком. Високі витрати на життя змушують біженців економити на найнеобхіднішому.

Раніше ми писали, що багато молодих українців покидають Фінляндію. Для того, що залишатися в цій країні на постійне проживання, необхідно знайти роботу або місце для навчання.

До слова, 10 квітня у 29 країнах Європи офіційно розпочала роботу автоматизована Система в’їзду-виїзду (EES).

 

Джерело

[fregat222]

Велика Британія офіційно повертається до програми ЄС Erasmus+

З січня 2027 року британські студенти знову зможуть брати участь у програмі ЄС Erasmus+. Про це повідомляє Politico.

Велика Британія знову приєдналася до програми ЄС Erasmus+

У середу, 15 квітня, Велика Британія Європейський Союз офіційно підписали угоду про повернення Сполученого Королівства до програми академічної мобільності Erasmus+ 

Це означає, що з 1 січня 2027 року студенти, учні професійно-технічних училищ та молодь з Великої Британії знову зможуть навчатися та стажуватися в 27 країнах ЄС, а також у Норвегії, Ісландії, Ліхтенштейні, Сербії, Північній Македонії та Туреччині. Очікується, що лише за перший рік роботи програми нею скористаються понад 100 000 осіб .

Міністр у справах відносин з ЄС Нік Томас-Сімондс, який брав безпосередню участь у переговорах, назвав цей день "величезною перемогою для нашої молоді.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що Європа та Велика Британія століттями мали взаємовигідні освітні зв'язки, їхнє зміцнення має сенс для обох сторін.

Національним агентством програми Erasmus+ у Великій Британії обрано British Council. Генеральний директор British Council Скотт Макдональд пообіцяв тісно співпрацювати з урядом та Єврокомісією.

Заявки на програму студенти зможуть подавати вже восени 2026 року, а самі обміни розпочнуться з навчального року 2027/28.

Джерело

[fregat222]

Європарламент схвалив нові правила щодо повернення мігрантів

Європейський парламент у середу проголосував за нові міграційні правила, що дозволяють країнам ЄС відправляти мігрантів, яким відмовлено в наданні притулку, до спеціальних центрів у третіх країнах.

Про це повідомили у пресслужбі Європарламенту, передає "Європейська правда".

Посилення міграційних правил схвалили на пленарному засіданні 418 голосами "за" та 218 голосами "проти". Ще 30 євродепутатів утрималися.

Згідно із законодавством, рішення про повернення, видане компетентними національними органами шукачам притулку, супроводжуватиметься зобов'язанням негайно або протягом певного часу залишити територію ЄС.

Якщо мігранти не співпрацюють з органами влади країни перебування, становлять ризик втечі або становлять загрозу безпеці, їх можуть затримувати. Відповідний наказ має видавати адміністративний або судовий орган, а термін затримання може становити до 24 місяців. 

Національні органи влади країн-членів можуть проводити конкретні слідчі дії з метою підготовки або забезпечення ефективного повернення мігрантів. До таких дій можуть належати обшуки помешкань або інших відповідних приміщень за умови отримання судового або адміністративного дозволу, а також обшук та вилучення особистих речей та електронних пристроїв. 

Мігрантів, щодо яких ухвалено рішення про повернення (за винятком неповнолітніх без супроводу), можна буде переправляти до "центрів повернення" на території третьої країни, яка погоджується їх прийняти, на підставі угоди, укладеної з державою-членом ЄС. 

На початку червня нові міграційні правила узгодили перемовники від країн-членів ЄС.

Минулого тижня Сейм Латвії в остаточному читанні ухвалив новий Закон про імміграцію, який передбачає жорсткіший міграційний контроль, посилений нагляд за громадянами третіх країн та нові вимоги до їхньої інтеграції.

Раніше парламент Греції схвалив законопроєкт, що прискорює депортацію шукачів притулку, яким було відмовлено, та дозволяє їх переведення до центрів за межами ЄС.

Джерело

[fregat222]

ЄС відкладе введення нових правил в’їзду через хаос в аеропортах, - FT

Одне з джерел зазначило, що в ETIAS досі залишаються "певні ІТ-проблеми".

Запровадження нової онлайн-системи авторизації подорожей ETIAS для в'їзду до Євросоюз, ймовірно, відкладуть до наступного року. Про це повідомляє Financial Times з посиланням на співрозмовників, обізнаних із ситуацією.

Причиною можливого відтермінування стало те, що запуск окремої електронної системи прикордонного контролю спричинив труднощі для мандрівників. Йдеться про технічні збої і загальне повільне впровадження нової електронної системи в'їзду/виїзду (EES), яка вимагає від громадян країн, що не входять до ЄС, сканування відбитків пальців і зображення обличчя під час перетину кордону.

Через ці проблеми в окремих аеропортах і на наземних пунктах пропуску утворилися довгі черги, а представники авіаційної галузі попередили про ризик проблем під час літнього сезону. Агентство EU-Lisa, яке відповідає за впровадження ETIAS, визнало, що запуск системи до кінця цього року, як планувалося, більше не є реалістичним. 

За даними FT, у середині червня правління EU-Lisa обговорювало перенесення запуску системи на пізніший термін. Двоє співрозмовників зазначили, що правління знову збереться у вересні, щоб визначити новий графік. Представник агентства підтвердив, що 17 червня правління справді розглядало питання введення ETIAS в експлуатацію, але "відтоді жодних подальших рішень із цього питання не ухвалювали".

За визначення дати запуску системи відповідає Європейська комісія, однак вона зможе зробити це лише після того, як EU-Lisa успішно завершить тестування ETIAS. Один зі співрозмовників, знайомий із перебігом обговорень, зазначив, що в ETIAS досі залишаються "певні ІТ-проблеми".

"Спершу потрібно навести лад із EES, а вже потім запускати ще одну систему, яка знову подвоїть черги", – цитує його слова Financial Times.

Європейський комісар з внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер у листі до керівників авіакомпаній поклав відповідальність за проблеми із запуском системи в'їзду/виїзду на уряди країн-членів.

"Інші чинники, не пов'язані з EES, такі як недостатня кількість персоналу або нестача належної інфраструктури, також могли стати причиною затримок", – зазначив Бруннер у листі, з яким ознайомилася газета.

Кілька посадовців ЄС зазначили, що не здивовані труднощами EU-Lisa із дотриманням графіка, адже агентство одночасно керує EES, ETIAS та ще низкою прикордонних інформаційних систем. Один із чиновників припустив, що затримка навряд чи буде тривалою.

"Якщо вони не встигають, то просто попросять ще один квартал або ще місяць", – сказав він.

Втім, інше джерело FT, знайоме з перебігом обговорень, вважає, що запуск системи цього року є "ілюзорним".

Довідка УНІАН.  ETIAS – це система для в’їзду громадян, які не потребують візи, що подорожують до будь-якої з 30 країн-членів Європейського Союзу.

Система ETIAS працюватиме за принципом американської ESTA. Вона охопить близько 1,4 млрд громадян країн, які мають право на безвізові короткострокові поїздки до Євросоюзу, зокрема й українців. Дозвіл прив'язується до паспорта мандрівника і чинний три роки або до моменту закінчення терміну дії паспорта.

Перед поїздкою мандрівники повинні будуть подати онлайн-заявку, пройти автоматизовану перевірку безпеки та сплатити збір у 20 євро. Вони зможуть в'їхати до країн Європейського Союзу лише після схвалення заявки й отримання дозволу ETIAS.

Правила в'їзду до ЄС – останні новини

Авіалайнери змушені вилітати з великою кількістю вільних місць, адже частина туристів не встигає на рейси через довгі черги, що виникли після запровадження EES. 

У відкритому листі до президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн європейські асоціації, які представляють аеропорти та авіакомпанії, заявили, що в окремих пунктах пропуску час очікування на прикордонний контроль у години пік зріс до п'яти годин.

Через це перевізники закликають повністю призупинити роботу системи на період найбільшого туристичного навантаження – у липні та серпні.

Нагадаємо, наприкінці минулого року система EES уже спричинила значні затримки в аеропортах Європи – туристи стикалися з довгими чергами та багатогодинним очікуванням, зокрема в Іспанії та Португалії. На той момент систему запустили лише частково, але авіаційна галузь уже закликала вдосконалити її роботу.

 

Джерело

[fregat222]

Europe's obsession with return hubs may not live up to the hype

Five EU states are racing to build migrant 'return hubs' before new rules are put in place, with Uganda and Rwanda rumoured as the most likely sites – but recent cases point to significant legal and practical obstacles, while the actual numbers do not match the expectations.

The EU's migration policy has increasingly centred on the controversial notion of using "return hubs" to externalise irregular migrants to third countries, as enshrined in the recently adopted Return Regulation.

"We need to set up repatriation centres in third countries, as well as other innovative solutions outside Europe. We are working hard on this," Italian Prime Minister Giorgia Meloni and her Danish counterpart Mette Frederiksen wrote in a joint statement earlier this month.

Nineteen EU countries are convinced this is an "innovative solution" to pursue for migration management, as made clear in a joint letter sent to EU leaders last June, suggesting the centres would become a reality sooner rather than later.

A crucial debate on migration will take place at the next European Council summit, with return hubs set to be one of the main points of discussion.

Yet fundamental questions about how the policy would be implemented remain unanswered. How would return hubs work? Where would they be located? And which problems have they run into so far? Here, Euronews breaks down the main issues around the new migration mantra – and why the reality might not match the political narrative.

What are return hubs?

Return hubs are facilities in a "third country" – a non-EU country with which an EU member state has reached an agreement to transfer people even when they have no connection to that country. The people to be transferred will be those with no legal right to remain on European territory who are subject to a return decision.

Hubs can be either places of transit, where a person is placed waiting to be returned to their country of origin, or locations where a person is expected to stay with no guarantee of onward returns.

While the term “return hubs” is not specifically used in the text of the regulation, the law reframes an original proposal from the European Commission, outlining the conditions to set up centres outside the EU. Each hub requires “an agreement or arrangement” to be concluded by the EU, or one or more of its member states, with a non-EU country.

Italy has spearheaded this approach with Albania, where centres opened in October 2024 are used to house migrants rescued or intercepted at sea by Italian authorities. Rome is now pitching this as the model for the rest of the EU to follow.

Ironically, the Albanian facility is not technically a return hub. For one thing, it was meant to host only asylum seekers, externalising the asylum procedure, which was run by Italian authorities on Albanian soil.

After being confronted with legal challenges, in March 2025, the Meloni government turned the centre into a deportation hub for irregular migrants who had already received a return decision. This change made the Albanian facility an early precursor to a return hub, but it is still the Italian authorities who manage the centre and who are responsible for the migrants’ final repatriation.

The European model could yet go further and externalise the entire management and responsibility for the asylum and deportation process to a non-EU country.

Italy's processing and detention centres in Albania would need to be reconsidered once the country joins the EU. Albania is the second-closest candidate to accession after Montenegro.

Which countries are being considered?

The Return Regulation has been politically agreed, but the EU institutions still have to complete its formal adoption: the law has yet to enter into force, as it still has to be published in the bloc's Official Journal.

According to an EU official, the language of the regulation is undergoing legal review and the final adoption is likely to take place in the autumn.

Meanwhile, European governments have reportedly already been working to set up return hubs in third countries, negotiating either bilaterally or as a group.

Germany, Austria, Denmark, Greece and the Netherlands have confirmed they are negotiating the establishment of such facilities. Their goal is to have the first partnership agreed by the end of the year, to be signed in early 2027, a diplomat told Euronews. The European Commission is informed, but not involved.

According to Greek daily Kathimerini, the five EU countries are in advanced discussions with Uganda, aiming to make a facility operational by next year. The countries involved have declined to confirm this, citing the risk that media disclosures could harm the negotiations.

Rwanda is another African country under discussion with the group of five, according to Germany's Der Spiegel. Rwanda was also at the centre of a highly controversial and now abandoned UK scheme to relocate asylum seekers while their applications were processed.

Immigration ministers from the five countries are due to take stock of progress at a meeting in Copenhagen on 4 September.

In April, meanwhile, the Austrian government announced a migration and readmission agreement with Uzbekistan, which does not include a return hub. Media reports and national MPs have named the country as a potential location, but Uzbekistan's Ministry of Foreign Affairs denied it in a statement to Euronews, saying "there are currently no negotiations taking place on this matter".

What are the legal and practical problems?

In a letter published last month, the Council of Europe's Commissioner for Human Rights, Michael O'Flaherty, asked the five EU countries to ensure that "any relevant initiative be preceded by a comprehensive ex ante assessment of potential direct or indirect human rights risks associated with the proposed co-operation".

The Return Regulation does not explicitly require a human rights impact assessment, but it does state that "such an agreement or arrangement may only be concluded with a third country where international human rights standards and principles in accordance with international law, including the principle of non-refoulement, are respected".

In 2024, the EU Ombudsman criticised the Commission for signing a Memorandum of Understanding with Tunisia on border control and migration management without conducting a human rights impact assessment.

Even though the UK is no longer an EU member, the reasoning behind its Supreme Court ruling against the Rwanda asylum-transfer scheme in November 2023 is instructive: the court found Rwanda was not sufficiently safe given the risk of persecution or ill-treatment. The incoming Labour government abandoned the scheme as a result.

Meloni's own relocation scheme in Albania has run into similar judicial trouble, with Italian judges questioning the designation of countries such as Bangladesh and Egypt as "safe" – a designation Italian authorities had relied on to examine asylum applications through an accelerated procedure.

Crucially, the court cases stemming from the Albanian centres have now reached the EU Court of Justice, which has yet to rule on a central question: whether Italy can transfer someone subject to a detention order outside the EU.

Will the hubs work?

"A human rights assessment - that should be carried out for all this kind of agreements - takes time, whilst EU countries are rushing to sign agreements with third countries even when the rules are not yet in place," Sara Prestianni, advocacy director at the NGO Euromed Rights, told Euronews.

Prestianni described the countries being floated to host return hubs as "characterised by human rights violations" and questioned what methodology is being used to carry out the required human rights impact assessments.

Even so, transferring irregular migrants outside the EU's borders is likely to require lengthy negotiations with host countries, and past cases show legal challenges can easily sink the project if human rights safeguards are not in place.

"I definitely see questions as to what the third country might ask in return for hosting people who are not nationals of that country," Davide Colombi, researcher on migration at Brussels-based think tank CEPS, told Euronews.

In the meantime, relocating irregular migrants within the Union has proved far more straightforward, though this piles more pressure on frontline countries like Italy to uphold the country-of-first-arrival principle.

Advocates of the return-hub approach counter that the legal and practical obstacles are not insurmountable, and that European capitals simply need time to build a functioning system capable of removing irregular migrants once the hubs are operational.

But past cases raise doubts over whether reality will match ambition.

"The previous experiences of externalisation or offshoring of migration management have been extremely costly, legally contested, and operationally very limited," Colombi said.

Despite years of preparation and massive financial investment, a total of four people were voluntarily relocated from the UK to Rwanda before that scheme was scrapped. Italy initially projected housing around 3,000 migrants a month in its Albanian centres; the actual figure has reportedly been a mere 500 in total since the conversion into a deportation centre in March 2025.

The entire bill amounts to over €670 million, and according to a recent study from an Italian University, detaining migrants in these centres has proven much more expensive for Italy than hosting them on its own territory.

 

Джерело

[fregat222]

Українцям у країні ЄС можуть виплатити понад 5 тисяч євро: хто має право

Українцям заплатять за переїзд до Португалії. Можна отримати понад 5 тисяч євро.

Українці в Португалії, зокрема біженці з тимчасовим захистом, можуть отримати від держави понад 5 000 євро разової допомоги. Гроші виплачують за програмою Emprego Interior MAIS тим, хто переїжджає жити та працювати до малозаселених внутрішніх регіонів країни.

Про це повідомили в Інституті зайнятості та професійного навчання Португалії (IEFP).

Хто має право на участь

«Програма відкрита для громадян третіх країн, які легально проживають у Португалії, включно з особами з тимчасовим захистом», — наголошують у відомстві.

На участь у програмі мають право наймані працівники з безстроковим або строковим договором від 12 місяців і зарплатою, не нижчою за національний мінімум. Також виплати можуть отримати підприємці, які переносять бізнес, створюють нову справу або відкривають компанію до 10 робочих місць із володінням понад 50% капіталу.

Крім того, допомога доступна цифровим кочівникам — дистанційним фахівцям з іноземними замовниками, які проживають у Португалії, розпочали діяльність після 1 січня 2022 року та заробляють не менше місцевої мінімальної зарплати.

Яку допомогу можна отримати

Фінансова допомога складається з кількох частин і розраховується залежно від складу сім’ї та типу зайнятості:

Базова допомога: 3 759,91 євро — для працівників із безстроковим договором, фрилансерів, цифрових кочівників або підприємців, які створюють власне робоче місце чи компанію; 2 685,65 євро — для осіб із контрольованим строковим договором тривалістю від 12 місяців.

Сімейна надбавка: додатково виплачується 20% від базової суми за кожного члена сім’ї, який переїжджає разом із заявником.

Компенсація логістики: до 805,70 євро виділяється на покриття витрат із перевезення майна.

Наприклад, якщо працівник із безстроковим договором переїжджає з одним членом сім’ї, він може отримати понад 5,3 тисячі євро. Ця сума складається з базової виплати (3 759,91 євро), надбавки за родича (751,98 євро) та компенсації за перевезення речей (805,70 євро).

Вимоги до учасників і порядок виплати

Щоб отримати допомогу, учасники мають переїхати до одного з внутрішніх регіонів із переліку депопуляційних територій, визначених IEFP. Зміна місця проживання повинна відбутися протягом 180 днів до або після працевлаштування чи початку бізнесу, а мешкати на новій території необхідно щонайменше 12 місяців.

Кошти переказують у два етапи: перші 60% виплачують одразу після схвалення заяви, а решту 40% — на 13-й місяць проживання і роботи на новому місці.

Українці за кордоном — останні новини

Нагадаємо, Єврокомісія встановила нові вимоги для українців, які вперше оформлюють тимчасовий захист у ЄС. Відтепер новоприбулі біженці мають документально підтвердити законність свого виїзду з України та виконання військових обов’язків.

Раніше ми писали, що Ірландія почала згортати програму безоплатного житла для українців — понад 2,3 тисячі українських біженців уже залишили житло, яке для них орендувала держава.

А уряд Данії пропонує надавати притулок лише вихідцям із прифронтових регіонів.

Джерело