Agat

і?

Будь ласка, сприйміть мої слова конструктивно і без жодних образ, але Ваша ситуація трохи виглядає як дитячий садочок! Ви "як би бізнесом" вирішили зайнятися чи саме бізнесом? Якщо "як би", то гроші, які Ви втратили (вже 100% втратили) -- це типова платня, яку люди віддають за зручності і за нечасті покупки/транзакції, які вони роблять час-від-часу. Якщо ж Ви серйозно зібралися (і далі збираєтеся) таким займатися, то: 1. Повинні зрозуміти, що Україна і Польща (особливо в контексті Україна-ЄС) -- це цілком різні (розділені один від одного) ринки обігу товарів (і коштів) (це вам точно не "продай/купи на аукро всередині України"). 2. В разі участі в операціях по руху або речей, або коштів як в той, так і в інший бік (з/до України) значно глибше вивчайте матеріальну частину. Те, що "поляки вас не попередили" -- ну так вони ж (саме алегро), дійсно, жодної платні не знімали. Вони перерахували Вам (як й обіцяно було) Свіфт-переказом, тільки з тим "нюансом", що за той переказ платить отримувач. Свіфт-перекази -- це навіть не конкретно по-відношенню до Польщі. Такі перекази -- завжди коштують (відносно немалі) гроші (знову, "мат-частина")! Те, що полякам вони нічого не коштують -- так це так само, як всередині України Ви можете Приват24 скористатися! Що Вам сказали у банку -- не знаю, але завжди в такому випадку, дійсно, практикується, що або відправник платить (тобто, Ви розраховували б, щоб алегро зі своєї кишені за переказ 50 злотих заплатило б додатково?) або, як у Вашому випадку, відсотки знялися просто із Вашої суми. А про переказ валюти з-за кордону -- я взагалі мовчу! Так, в нас -- така країна, що просто так гроші ті не отримаєш: потрібно мало того що надати підтверджуючі документи (умови), та ще й, швидше за все, потім банк зніме (1% як мінімум) за зняття з того валютного рахунку! Окрема тема -- це перевезення (мається на увазі офіційне ввезення) товарів до/з Європи/України. На все -- мають бути відповідні документи і т.п. (Хіба що, Ви комусь просто книжку чи телефон приватним відправленням надіслали (приміром)). І то, це -- також може коштувати неприємну суму. --- Щодо картки і рахунку в польському банку -- то Вам відповіли вірно: 30 хвилин на території Польщі. Тільки, швидше за все, картку Вам польський банк зможе надіслати тільки на польську адресу.

В принципі, розцінки подібні до того, які були б витрати при знятті з кредитної картки (в залежності від банку). Тільки що довше за часом.

Ставлю лайк! +1

Ну так! Ось вони взяли, і просто так розповіли всю свою "кухню"! Ну прямо ідилія якась! Та там такі люди працюють, що із одного погляду часто вміють оцінити всі повноту картини! В мене не раз було (коли автобусом перетинав кордон із Польщею), при перевірці речей "вручну", митник в мої речі взагалі практично не заглядав -- бо й так все було зрозуміло, що окрім пару шмоток і ноутбука в моїй сумці більше нічого знайти не вийде!

На кордоні Польщі з Австрією?! Дуже цікаво, де саме це! Стільки міфів! Ніякого "без ісключенія". На перевірку можна натрапити, а можна і не натрапити. Якщо їдеш своєю машиною (приміром, з укр. номерами), то теоретично можуть зупинити в будь-якій частині Європи (навіть не на кордоні), але зовсім не обов'язково. На перетині кордону треба просто довести, що ти не порушуєш жодних правил. Виїжджати навіть із робочою візою можна. Приміром, на відпочинок, але треба вміти довести, що їдеш туди саме для цього (приміром, бронь готеля на березі Середземного моря і т.п.)

ну, я думаю, що базу ніхто не "пробивав", бо це -- приватна інформація як авіакомпанії, так і, власне, пасажирів: права і свободи в Європі -- не як в нас. Але те, що в Катовіцах дуже часто такі перевірки роблять (при чому, часто оцінюють саме по-зовнішності) -- то це факт. (Власне, як виходить з практики, небезпідставний).

ну так зачекайте. Сама можливість -- у Вас була. Але окрім цього є ще така річ як "недоцільне використання візи". Якби Ви влаштувалися працювати в Польщі, і потім на вихідні "мотнули б" до Італії -- то інша справа. А так -- все цілком закономірно. Ви мали знати, на що йдете.

ну так у Вас же, вочевидь, була робоча віза?

хм... мало?! 70% від суми?! мисліть ширшими категоріями, будь ласка! звісно, що номінально при більших об'ємах сума буде більша.

На справді, якщо казати про "ринок" програмістів, то існує відносно багато фірм, які пропонують працевлаштування в країнах ЄС (в т.ч., таких як Німеччина та Нідерланди) (дуже просто на українському хедхантері їх, навіть, побачити). Так ось в тих об'явах навіть конкретно й пишеться: "... із можливістю там й залишитися через кілька років". (Єдине що тільки додам, що, на мій розсуд, туди будуть брати, дійсно, першокласних спеціалістів. За моїми особистими враженнями, це програмісти/тімліди/архитекти, що вже й так в Києві здатні знайти роботу із зарплатнею в 4-5 тис. у.о.) --- (І, до речі, бачив одне подібне оголошення також для Ірландії (хоча й Ірландія -- не в цій категорії)... в оголошенні говорилося про зарплатню рівня 5000 євро).

Платити податки Ви повинні там, де саме провадиться Ваша діяльність. Можливість відкриття рахунку в Польщі (і трансферу тих грошей далі (до України, приміром)) -- є. Але до того часу, поки: а) суми не такі вже й великі; б) безладу у взаємодії відповідних органів в Україні і Польщі. Якщо у Вас там буде кілька тисяч євро в місяць, то проблем, швидше за все, жодних не виникатиме (податкова в Польщі не має право просто так брати і дивитись на банківські рахунки -- це називається банківська таємниця). Але, приміром, в Польщі контролюються витрати резидентів, і як Ви там би мешкали, і захотіли б купити машину, то податкова б проконтролювала, чи відповідну кількість податків (на відповідні прибутки) було попередньо сплачено. Та й взагалі. Якщо Вас хвилює запитання на кшталт "якщо так все просто, то чого так всі не роблять?" То відповідь буде простою: не так то воно й просто. Якщо гроші переказувати далі до України -- це, так чи інакше, певні відсотки, що доведеться віддати або за транспорт, або за перекази. І якщо зареєструватися просто звичайним приватником, то дешевше навіть може бути просто отримання грошей напряму на свій валютний рахунок.

Судячи з усього, статистика за "забороною в'їзду" просто зросла пропорційно кількості виданих віз. )) Не сильно велика трагедія.

Ось "спасибі" якось рука не піднімається (не тому, що мені шкода, а просто, це робити -- не логічно). Але лайк -- ставлю 100%. +1

А чому ж ні? Мені, на справді, цікаво, як воно все за законами повинно працювати. Втім, безумовно, я думаю, що тут є дуже одне просте слово: "корупція". Як на мене, хтось із організації просто хотів якесь "спасибі" за це отримати (що є ще більш сумними через те, що людина реально приймала певну участь, в той час як бувають випадки "заплатив-і-моментально-заангажувався").

+1

Ви в усьому глибоко помиляєтеся. Мені нічого не "хочеться". Я сприймаю все так, як люди це пишуть. І ні на що не реагую негативно (мене, принаймні, це жодним чином не бентежить). В мене -- інша думка на рахунок цього. То в нас тут, все ж, кожен висловлює свою думку, чи тільки те, що "в-рамках-праавил-пані-Лариси"? ==> Я Вам про це із самого початку написав, що є одиниці таких (в т.ч., я).

Пане Кірчевський, я ніколи ні з ким не сварюся. Ніколи.

Ну, пані Лариса ж не просто так назвала цю тему, як назвала... Ще трохи... і вже можна буде це все назвати "флудом". "Говорилка" ж -- вже й так є.

Так само як про "сегрегацію" (конкретно про неї я відповім далі), будь ласка, вкажіть конкретно, де саме я щось взагалі називав "тяжким..." і, тим більше "трудом" і звинувачував в цьому Вас? Мені здається (і це "здавання" підкріплюється неодноразовими гострими Вашими відповідями тут на форумах), що Ви взагалі дуже багато чого занадто тут сприймаєте особисто в свою адресу. Ви помиляєтеся. Я жодним чином нікого не провокую, тим більше Вас. Просто, кажу все "за фактом" (без жодних "натяків", "наїздів" чи чогось іншого подібного). "Той що сидить на двох стільцях" -- це просто характеристика. За промовчанням, це не означає ані поганого, ані гарного: всі "відтінки" витікають тільки з контексту. І те, що Ви на це одразу відреагували негативно -- це тільки Ваша особиста призма світогляду. Я ж, знову таки, просто констатував за фактом. Якщо відповідати розгорнуто, то під людьми, які "намагаються сидіти на двох стільцях" в даній ситуації я маю на увазі таких людей, які або виїхали до Польщі, і намагаються активно підтримувати зв'язки із Батьківщиною, або навпаки: ті, що знаходяться в Україні, але дуже хочуть активно бути пов'язаним із Польщею. Що означає активно (про тих, хто від'їхав): постійно слідкувати за новинами в Україні (на такому ж рівні, як й за польськими (як не більше)), постійно телефонувати друзям, знайомим (навіть, коли ти в Польщі), часто їздити до тих же рідних/знайомих (принаймні раз в місяць-два-три). В цій ситуації я не бачу нічого поганого. Навпаки, це мені, навіть, тішить. Але, по-перше, це -- не такий вже й великий відсоток людей (більшість їде туди із сім'ями, спочатку (перші рік-два), звичайно, зв'язки сильні і активні, але потім починається польське життя, з'являються друзі/знайомі на місці, люди старішають, стають лінивішими і ... в кращому випадку приїжджають до родичів раз на рік). По-друге, в більшості людей, дійсно, просто не вистачає часу на все: і робота, і діти, і польське середовище, знайомі... і тут вже часу на новини і старих друзів з України практично не лишається. І коли настає така ситуація, то "стілець" вибирається тільки один... На інший пересідають тільки раз-два на рік (на приклад, під час відпустки). Все. Не знаю, звісно, на скільки мій "юний" вік значно менший за Ваш. (Принаймні, більшість жінок (за їх же твердженнями) мають вік в районі 18-22 років). Але ми на "ти", на скільки мені відомо, ще не переходили... Я завжди усвідомлюю те, про що пишу. Цитувати тут нічого, тому що я висловлюю свою думку, як саме це на мій погляд виглядає. В наукових термінах не бачу нічого поганого. (Особливо, якщо на них правильно реагувати). <noindex>http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%...%A1%D0%A8%D0%90</noindex> Безумовно, мова ведеться не про саму сегрегацію в чистому вигляді, а як це зараз (неявно) відбувається в Сполучених Штатах (коли білі -- самі переїжджають в певні райони ближче до інших білих). Тому "сегрегація" -- це не обов'язково притиснення когось іншого, а й самоізолювання від інших груп. У Вас, на скільки я бачу, мається певна ностальгія за Батьківщиною (Ви й самі про це написали) (і я Вас жодним чином ні в чому не звинувачую; знову ж, це -- просто за фактом). Приймати участь в цьому обговоренні можуть (і будуть) тільки "СВОЇ" (тобто, хто вихідці з України і хто має багато спільного з її минулим). Так. Це -- "самосегрегація" (скажімо так). Але чому ж не вона? Поясніть. Чому я відношуся до цього негативно? Це -- така моя особиста позиція. Я вважаю, що люди -- усюди однакові. І тому, спілкуватися з одними через те, що маєш певний зв'язок із ними через минуле (здебільшого), замість того, щоб знайти справжніх друзів за духом навколо себе (та й навіть не навколо (навіть в тій самій Україні, але за певними (конкретними) інтересами)) -- неправильно. Ностальгія -- це рідко (щоб не сказати, завжди) є позитивним почуттям. Але все це, безумовно, моя особиста думка. І я маю право її висловлювати так само, як будь-хто інший тут на форумах. --- Коротше кажучи, моя думка така, що від ностальгії -- жодної користі (окрім хвилинного заспокоєння). Та й як навіть нею й займатися -- то "компаньйонів" в даній ситуації знайдеться не так вже й багато. Більше того... ось уявіть... почнете Ви тут із кимсь плідно спілкуватися, знайдете нових друзів, а потім -- бац, знайдеться якась неймовірно чудова компанія у Вашому місті. Ну й все -- закинете цей форум, а людині, що до Вас звикла -- куди тут діватися?!

Я не розумію, що Ви вкладаєте в слово "надрив". Я лише висловлюю свою думку (і, відповідно, власне відношення до питання). Ви -- доросла жінка, чого б я Вас намагався чомусь навчити?! Замисліться... А якщо вже за суттю... То, спілкування "... за ознакою приналежності до національності" (чи щось таке подібне) -- це вже називається "сегрегація". Ненормальна річ в суспільстві, як на мене... А навіщо в щось вірити чи не вірити. Краще сприймати дійсність такою якою вона й на справді є. (Втім, це, безперечно, право кожного особисто обирати "яку пігулку ковтнути: червону чи синю" ). Перепрошую, там мало бути написано "загальноміський чат". Звісно, що вживу -- значно краще спілкуватися. Але навів це як приклад, який би чат мав би більше шансів на існування.

Та ні. На справді, саме таких одиниць -- мало. Дуже мало.

Я дуже добре зрозумів, що Ви маєте на увазі. І в жодному разі не закликав Вас рвати зв'язки. Але жити закордоном, і намагатися стійко втримувати всі ті зв'язки вдається дуже важко, і далеко не всім. (Саме, втримувати ті зв'язки активними, а не просто в своїй пам'яті). --- Ну так. Що таке "зефір" -- знає багато хто з "наших". Але це -- не фактор? Ви ж точно так й в Україні не обговорювали б все це з місцевими (принаймні, організувати ком'юніті на підставі цього). Я просто Вам намагаюся пояснити, що такі обговорення можуть тільки бути "склеєні" загальними інтересами (плюс, можливо, додатково, українським корінням), але першочергово -- це об'єднання за інтересами (спільний бізнес, відкриття бізнесу, транспорт, візи... але ці всі теми і так окремо тут на форумі вже обговорюються). Якщо ж Ви маєте на увазі щось на кшталт "мати тут чат, де кожний би писав щось постійно (те, про що Ви згадували)", то, на жаль, я не бачу, щоб більшість би так само цього хотіла. На жаль, це зовсім не те саме, що мати загальноміський час для місця де Ви проживаєте.

Вітаю Вас, пані Ларисо! (не бачив Вас в цій гілці: http://forum.chemodan.ua/index.php?showtop...%E0%E2&st=0 тому, не знаю, чи це Ваше справжнє ім'я). --- Що ж до "своїх" і "говорілкі" скажу наступне... Мені цілком зрозуміле те, про що Ви говорите, і я бачу, що Вам не вистачає якогось "ком'юніті". Але. Я не зовсім впевнений, що чемодан -- це саме те, що Вам допомогло б в цьому плані. Цей форум, безумовно, чудове місце в інформаційному плані (в т.ч., отримати допомогу під час певного емьордженсі). Однак, в "ком'юніті" люди, зазвичай, об'єднуються за певним колом інтересів. "Еміграція до Польщі", на мій погляд, не може бути таким клеєм. В загальному розумінні -- так. Але, по-суті, люди ж всі різні... в кожного це все складається по-різному, по-своєму, і площини дотику -- різні (та й, в кінці кінців, різні прошарки населення емігрують -- там також не завжди можна знайти спільні теми). Та й взагалі, коли Ви пишете "свої" -- це означає, що Ви збираєтеся так й завжди сидіти на двох стільцях. Мені прикро це казати, але це дуже важко і рідко в кого вдається. Тим більше, ще важче знайти людей, що так само "до кінця своїх днів" спроможні активно сидіти на цих двох "стільцях". (Що б могло стати також тим самим "клеєм"). (Навіть через моє рішення повернутися до Києва, я себе вважаю саме такою людиною, але їх, дійсно, просто одиниці). Іншим "клеєм" може бути, якщо Ви захочете організувати щось реальне (в реальному житті -- якусь організацію громадську чи щось подібне), як "українці в Польщі" чи "українці-любителі-собак в Польщі". Можливо, також спробуйте пошукати якісь місцеві польські групи (чи в інтернеті, чи просто в житті), пов'язані із певними Вашими зацікавленнями. Кажу Вам про це все з власного досвіду. Бо "свої" -- це або коли ти живеш в Польщі і читаєш-дивишся тільки українські новини, і активно в цьому варишся, або і не в тому не сильно розумієшся, ані в тому. (Або ж, знову ж, ті одиниці, які встигають усюди, але, також, знову, це -- одиниці).

Ну, взагалі, я можу сказати, що подібна річ в Польщі -- існує. (Знаю точно -- довго пояснювати звідки). Але про конкретні шляхи отримати їх саме зараз -- не підкажу. Треба шукати. (Буває, що такі картки поширюються в певних "мережах").