Лидеры

Так. Я вважаю, що цей закон створювався для абсолютно інших завдань. Метою цього закону мають бути люди які бачать себе виключно поляками. Та асоціюють себе з цією країною. На жаль, закон не досконалий. На жаль, деякі люди не обмежують свої дії моральною стороною питання, та користуються прогалинами законодавства. Я вважаю, що закон створювався для людей які пов"язують своє майбутнє життя виключно з Польщею. Досягати цього можна багатьма способами. Наприклад, багато людей, за кордоном які відчувають себе поляками щиро прагнуть вивчити мову, культуру, історію нації частиною якої вони хочуть бути. Вони роблять певні кроки назустріч країні, частиною якої вони хочуть бути. Вони намагаються краще зрозуміти націю, генофонд якої вони хочуть представляти. Для цього не обов"язково позбавлятися паспорту, чи робити обрізання. Але треба, натомість, робити щось інше. А, головне, хотіти бути поляком не через паспорт і можливість їздити по світу і переїхати до Канади. Але це, на жаль, недосконало прописано в законі. Можливо, тому, що коли цей закон писали, сподівались на порядність та щире прагнення жити в Польщі тих, хто подається.

Саме про таких як ви я і писав. Моє бачення дуже просте. Закон про отримання громадянства за кров"ю використовується не з метою повернутися на батьківщину, до свого коріння, а дуже раціонально. Тобто ці люди плюють на принципи закладені при створенні цього закону, користуються його недосконалістю та обманюють державу, громадянами якої вони стають. В цьому їх відмінність з людьми які отримують громадянство через 9-10 років. Звичайно, ці люди теж можуть змінити громадянство ще не раз, або\і залишатися українцями в душі і т.п. Але вони не поверталися в лоно нації. Вони не поверталися до своїх пращурів. Тому до них, як на мене, значно менше претензій з боку держави. Але ті, хто повертається як поляки, не відчуваючи себе поляками на 100%... Я вважаю, що Бог таким людям суддя та помічник. А я не хочу допомагати тим, хто обманює державу.

Емігрант, зі всією повагою, але я достеменно знаю, що маю польське коріння і по дітям бачу це. Також це видно по іншим об'єктивним фактам мого життя. Але я відчуваю себе на чверть поляком, так як бабуся - полька. А на 75% українцем. Я не збираюсь змінити своє громадянство. Я збираюсь передати дітям польське громадянство і набути його сам. Тобто, отримати друге громадянство. А може, станеться так, що ще отримаю третє громадянство: Канади? Хто зна? Лиш сам Бог. Ваші думки про те, що ''я щось комусь зобов'язаний'', викладені вище - це особисто ваше бачення, яке теж має право на існування. І не більше. Роман2005, Я побував в Польщі вже всюди. Не кожен поляк розуміє діалект іншого поляка. Особливо тут, де живемо - на Сльонщині Мені подобається моя вимова польської, мій унікальний діалект, і це робить мене особливим. Не намагаюсь його приховати чи вивчити місцевий діалект. ''Завтра'' поїдемо у Варшаву, а там говорять ще по-іншому.