-
Публикаций
109 -
Зарегистрирован
-
Посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Весь контент silver319
-
На моїй компанії такого немає. Усі терміни які я вчив з книжок такі вони і використовують протягом робочого дня. Не знаю можливо таке і по всій Канаді.
-
Приємно таке читати . Стараюсь як можу. Мені в свій час допомогли і я допоможу чим зможу.
-
rombik дякую за розуміння це було дійсно важко
-
Під конкретну роботу мені висилається на мій компютер готова складена програма і видається на руки карта розкрою з: 1. назвою роботи. 2. матеріал який треба використати. 3. кожен лист як він виглядає після розкрою з пронумерованими заготовками. Моя робота заключається в тому щоб: 1. загрузити в станок правельний матеріал. 2. включити ту програму яка потрібна. 3. якісно розкроїти і посвердлити матеріал 4. пронумерувати деталі 5. поскладати по назві теталі в пересувний карт для подальшої їх обробки.
-
Ні я працюю на станку з ЧПУ управлінням. Він розрізає велику плиту ДСП і відразу же ті розрізанні заготовки свердлить.
-
Правильно вирішили !!! Вони як мінімум Вам не пошкодять
-
Що я можу вам відповісти. В мене є 9 років стажу в Україні на такій самій компанії по специфіці на якій я працюю тут. І 5 років стажу іменно на тій позиції на якій я працюю тут. Мене брали як спеціаліста. Сразу скажу що це є дуже і дуже важко. Ви приїжаєте в іншу країну. Для вас усе нове, в прямому сенсі цього слова. Якщо брати до уваги мою ситуацію то для мене тут новий стиль роботи. Ми робимо тіж корпусні меблі що і в Україні і на вигляд вони практично такі самі але при тому використовуємо зовсім інші матеріали, зовсім інші інструменти, зовсім інші програмні редактори, і зовсім по іншому підходимо до роботи, тому для мене це трохи було шоком. Плюс до того всього не ідеальний англ. Це також великий мінус в робочому процесі. Для мене найважче було те що коли щось незрозуміло чи не ясно то я навіть не мав кого запитатися, тому що ти є спеціаліст і ти повинен все знати. Навіть коли я підходив і питався я чув одну відповідь: "you are CNC guy and you have all the working papers, everything is written". І так я промучився 2 місяці а потім вирішив що все буду пробувати сам які б не були наслідки. Але коли ти працюєш за станком який коштує 300 000 дол. то це звичайно не просто. Зараз на роботі усе нормально але згадую тих перших 3 місяці як якийсь страшний сон. Я незнаю чи це так у всіх компаніях чи це просто мені так повезло але факт залишається фактом: коли тебе беруть як спеціаліста то 100% буде важко тому що все абсолютно все нове. На рахунок колег по роботі то проблем немає. Якщо можуть то все розкажуть і покажуть. Але знов ж все залежить від компанії. Так що от така історія.
-
имми прийміть вітання і від мене !!!! Щоб дальше справи йшли швидко і гладко !!!! Доречі Київське посольство також вже зашевелилося. 2 Січня одному тут в Канаді дали ПР. Так що скоро всі дочекаємся своєї черги !!!
-
Ну якщо в годину 27 дол. то жінка може і не йти на роботу вам хватить і одної зарплати.
-
Andre-boj судячи з того що у Вас 27000 в рік то це получається 15 дол в годину до податків. Після податків це 12,45 дол в год. Тепер рахуйте 160 год. в місяць (це мінімум) з розрахунку 40 год. в тиждень. І того у Вас получається 2000 дол. в місяць +/- 100 дол.
-
Щось в мене нет заглючив продублював повідомлення
-
Так однієї зарплати хватає якраз щоб нормально прожити місяць. Ну і ще звичайно залежить яка зарплата.
-
Так однієї зарплати хватає якраз щоб нормально прожити місяць. Ну і ще звичайно залежить яка зарплата.
-
Так однієї зарплати хватає якраз щоб нормально прожити місяць. Ну і ще звичайно залежить яка зарплата.
-
Так ціни включаючи податок можна побачити тільки в лікйор сторі і в Українській Кооперативі в Реджайні
-
Забув добавити. А светер який коштував 325 дол. я купив за 37 дол. ( 100% кашимір)
-
Так я тут в Канаді пока що сам, без сімї. А на рахунок витрат то так: Квартира 1 бедрум (нормальна) 900 дол. Інтернет 50 дол. Мобілка 60 дол. Бензин 100 дол. Страховка на машину 100 дол. Харчування (нормальне арчування) 500 дол. Ну а дальше йдуть свої забаганки, у кожного вони різні. Одяг, тут такі самі ціни як в Україні навіть якщо перевести на гривні. А в часи знижок так як зараз то взагалі можна купити все за копійки. Я вчора на розпродажі купив класний шкіряний піджак який коштував 585 дол. а заплатив я всього 58 дол. І так практично на всіх розпродажах. Ціну життя я написав на один місяць і на сімю з трьох чоловік.
-
Так міняють але це не обовязково. Обовязково тільки в провінції Квебек.
-
Ой зима тут настояща така як має бути. В нас як зарядилася з середини Листопада і так тримається до сьогодні і кажуть що буде триматися до середини Березня. В середньому температура повітря -15. Зимою плюса не буває і сніг не розтає. Але це все так не відчувається, тому що завжди користуєшся автомобілем навіть на короткі відстані. Тут так життя побудоване що всі на машинах. На вулицях і тротуарах людей практично немає а якщо є то на таких дивляться як на диваків. Але мені така погода подобається більше ніж така яка зараз в Україні. Тиждень морози і сніг а 2 тижні плюсова температура і болото з дощем. Доречі тут дуже багато сонячних днів, навіть зимою. Так що не все так страшно виглядає як малюють.
-
Я словом не обмовився що буду вертатися на Україну. Я розказав наскільки важко пережити тут той адаптаційний період, і я все зроблю щоб тут залишитися якби мені не було важко. Але я не повірю в те що у когось не буде ностальгії. Ностальгія буде однозначно, просто в кожного вона буде своя.
-
Читаю ваші коменти колеги і не можу не відписати. Скажу так: я настільки хотів в Канаду що ще будучи в Україні казав що ніколи не повернуся а Канада це моя моя друга батьківщина і крапка. Приїхавши сюди, так тут працюють закони, так в державних установах тебе приймають як у нас наприклад в приватних дорогих клініках ( суджу по власному досвіді), так дороги просто не порівняєш з українськими, так є стабільна робота і стабільна зарплата і поміняти роботу не складає ніякої прроблеми, так дешевші машини ніж у нас в рази, так дешевший бензин навіть якщо перевести ціну на гривні, а якщо не переводити то по канадських мірках копійки, так дешевши кредитні ставки на житло (в середньому 3%), так люди привітніші на вулицях і вмагазинах і всі до тебе посміхаються і питають як у тебе справи і будуть десять разів вибачатися якщо в супермаркеті перейшли тобі дорогу і т.д. І ти попадаєш в таку атмосферу і здається ну чого ще людині потрібно в тому житті ?? Хіба після такого взагалі захочеться повернутися додому ?? Не повірите але захочеться. Через пів року до того всього привикаєш і починаєш дивитися на все по іншому. В памяті починають вспливати найкращі і найприємніші моменти життя в Україні. Починаєш скучати за друзями і родиною. Починаєш скучати за тими справами чи хоббі які ти мав в Україні. Починаєш скучати за роботою і робочим колективом ( якщо він у вас був нормальний, у мене був такий). І в кінцевому результаті появляється боротьба двох сил: стабільне і благополучне життя в Канаді чи життя там де ви провели своє дитинство і половину свого життя ?? І вибрати я вам скажу дуже важко. Так що з України можна кричати все що завгодно ( нікому не в обіду). Потрібно приїхати сюди, пожити пів року, через пів року починається ломка, пережити її а тоді казати що ти вирішив у свому житті. Р.S. а ви уявіть наскільки жінкам важче пережити цей адаптаційний період якщо чоловіки сильніші духом і всеодно деколи їх підкошують приємні спогади з минулого. Знаю тут не мало мужиків які проходять адаптацію ой як не легко.
-
Жив він і працював в Канаді. Ми з ним працювали на одній компанії. Він подався на ПМЖ минулого року десь в грудні. І на початку Жовтня цього року йому прийшло запрошення на співбесіду в київське посольство. 17 Жовтня він його пройшов і результат чекає ще досі.
-
Вони там в посольстві взагалі обнагліли. Визвали з Канади чудака на співбесіду. Він поїхав, пройшов співбесіду ще в Жовтні. Медкомісія в нього закінчилася післявчора а вони так і не дали йому відповідді. А він так надіявся що до медкомісії все таки буде результат. От так і живем. Так що побільше нам всім терпіння і все буде добре
-
vadyml прийми і мої віання !!! Дуже радий що хоч хтось отримує хороші новини. Надіюсь наступна новина до нас прийде з Борисполя тобто від Вадим 1977. Твоя віза вже в дорозі !!!