открыли ящк Пандоры...  Хотя, рассмотрение заявления еще не означает автоматического одобрения. 

Віза, а не захист: суд у Німеччині пояснив, коли українцям не можуть відмовити у статусі Перебування в Польщі не стало підставою для відмови у розгляді заяви. Суд у Німеччині визнав, що тривале перебування українця в іншій країні ЄС саме по собі не є підставою для відмови у наданні тимчасового захисту. Як випливає з рішення 3 B 535/25 від 21 квітня 2026 року, ключовим критерієм для отримання захисту за §24 Закону про перебування в Німеччині (AufenthG) є відсутність повноцінного статусу тимчасового захисту в попередній країні. У розглянутій справі громадянин України тривалий час перебував у Польщі на підставі візи типу D. Суд зазначив, що такий статус не прирівнюється до тимчасового захисту відповідно до директив Європейського Союзу. Оскільки особа не отримувала захисту в іншій країні ЄС, німецький суд зобов’язав міграційні органи розглянути її заяву та надати відповідний статус. Суд вказав: Пункт 51. Хоча з відповідачем слід погодитися, що переміщені особи принципово можуть отримати тимчасовий захист лише в одній державі-члені, у зв’язку з чим будь-яка претензія на тимчасовий захист у будь-якому разі виключається, якщо переміщеній особі іншим державою-членом було видано посвідку на проживання в розумінні статті 8 Massenzustrom-Richtlinie (офіційна назва: Директива Ради 2001/55/ЄС про мінімальні стандарти для надання тимчасового захисту у разі масового припливу переміщених осіб). Однак сам лише факт того, що переміщена особа перед своїм в’їздом тривалий час фактично перебувала в іншій державі-члені (у даному випадку: у Польщі), де вона перебувала в безпеці, не позбавляє її права на тимчасовий захист. Пункт 52. З відповідачем слід погодитися, що переміщені особи принципово можуть отримати тимчасовий захист у розумінні Директиви про масовий приплив лише в одній державі-члені Європейського Союзу. Це підтверджує така вказівка, що міститься в реченнях 6 і 7 16-го преамбульного пункту Рішення про виконання (ЄС) 2022/382: «Щойно держава-член видала посвідку на проживання відповідно до Директиви 2001/55/ЄС, особа, яка користується тимчасовим захистом, хоча й має право подорожувати в межах Союзу протягом 90 днів у будь-який 180-денний період, проте має змогу реалізовувати права, що випливають із тимчасового захисту, лише в тій державі-члені, яка видала посвідку на проживання. Це не повинно позбавляти державу-член можливості вирішити видавати особам, які користуються тимчасовим захистом відповідно до цього рішення, посвідку на проживання в будь-який час». Рішення має практичне значення для українців, які перебували в інших країнах Європи на підставі робочих віз або дозволів на проживання, але не оформлювали там статус захисту і згодом звернулися за ним у Німеччині. Джерело

Пункт второй

Так все-таки: Громадянин України прибуває на на вʼїзд до України на український пункт перетину кордону. Напириклад, Шегині, Рава-Руська чи Краковець. Предʼявляє прострочений але не анульований український паспорт для виїзду за корндон. Можливо, також має при собі дійсний внутрішній український паспорт чи айді картку. Зрозуміло, що поляки його вже випустили за паспортом іншої держави. Який подальший сценарій?

Погранцы и сотрудники диппредставительства не имею право проводить процедуру идентификации. Если мы говорим о сравнение самого человека с фотограцией в паспорте/удостоверении на возвращении в Украины - тогда да, согласен. Но сама процедура не преусматривается. Не могу, к сожалению, провести такую процедуру по клиентам в диппредставительствах ни в ЕС, на в государствах Кавказа, ни в государствах Центральной Азии.