STA

Подскажите пожалуйста и мне: летом ребенок с одним родителем прилетит из Канады домой на каникулы(возвращаться в августе будет с двумя родителями) - какие доки могут понадобиться при перелете Торонто-Киев?

Об этом надо спрашивать не у нас, а у американских законодателей.

Сэкономить на билетах так и не получилось, поэтому пишу только для статистики. На март Киев-Амстердам-Торонто-Виннипег 1300дол., КЛМ. Теоретически есть возможности для покупки дешевых билетов, а вот практически не срослось: нам надо было 3 билета(был за 1100, но один), было 1180, но пересадка в Торонто всего 1ч55мин.(с учетом лэндинга и зимы побоялась), через Америку - сомнительная экономия(поездка в Киев и обратно на 3 человек -личное присутствие в посольстве обязательно + консульский сбор = неизвестный результат с потерей времени),были недорого только до Торонто - до Виннипега надо было брать отдельно(опять же, а вдруг будет задержка рейса и что тогда делать) В общем, как говорил один из наших бывших президентов :"Маємо, що маємо"

Згодна з Aidan. Те що нам складно для маленьких дітей просто життя. Моєму малому вже 14, англійську почав вчити в дитячому садочку в 3 роки, потім в англійській спецшколі і завжди робив і робить це легко і з задоволенням. А другу іноземну мову в спецшколах починають вивчати з 2 класу, у нас це німецька - не любить, не дивлячись на те що дається легко, розповідає мені кожен раз різну історію чому(наприклад немелодійна, мало гарних пісень і навіть що прадід загинув на війні з німцями), але мені здається що їм або зарано її почали викладати аба запізно: вся паралель в школі стогне і в перший рік діти плутали: до німецької намагалися пристосувати англійські правила. А в 3 роки ніколи нічого не плутав: до мене російською, до тата українською, до виховательки англійською.

Підтримаю думку, що все залежить від батьків. Ми проживаємо в східному регіоні України, де українську мову можна почути тільки по телевізору(є звичайно трошки мови в побуті, але дуже мало та ще й суржик).Коли в нас народився син ми з чоловіком домовились, що я буду розмовляти з ним тільки на російській, а він тільки на українській. Розпочинали з перших днів:прості ласкаві слова кожен по своєму. Коли дитина ще не вміє ані ходити ані говорити але вже вміє показати було дуже смішно: на наші прохання "Покажи где у тигра глазки, ушки и т.д." та "Покажи де оченята, вушки і т.д." вже все чітко розрізняв і кожному з нас з радістю показував. Коли підріс і по сей день(тому що теми для розмов теж ростуть) до кожного з нас балакає ніколи не плутаючи нічого на тій мові, на якій його вчили. Головне це робити постійно без будь яких виключень(не те місце, не той час) і тоді дитина буде знати не тільки ту мову на якій він вчиться в школі, а і ту яка для нього є рідною.