zimx

Пошукайте на OLX pl оголошення, і отримаєте 100% достовірну інформацію з урахуванням профілю та регіону.

Ви даєте замало даних, тому відповісти напевно важко. Щодо вчителя російської - навряд чи. Менеджером - цілком можливо, але на додачу до російської буде потрібна польська+англійська або польська+німецька, і диплом з рос. філології не буде перевагою у цьому випадку.

Він вам фактуру, ви йому гроші. Докладніше треба питати у бухгалтера. Якщо ви працювали напряму із підпільним фрілансером, який не може виставити фактуру, то тоді доведеться платити йому з власної кишені фізичної особи через звичайну систему грошових перекази (на кшалт Вестерн Юніон), а не з рахунку фірми. Якщо фрілансер використовує фріланс-біржі (Upwork і т.п.), то там фактура робиться біржею автоматично, навіть якщо фрілансер ховається від податкової, тому жодних проблем із "білою" оплатою для замовника немає.

Ніколи не чув, щоб якась профспілка допомагала тим, хто працює нелегально.

Ну, по-перше, поляки поважного віку якось живуть із такою медициною, і деякі з них при цьому навіть перебувають у доброму гуморі. По-друге, не слід забувати, що є і платна медицина, не тільки державна. А по-третє, середня тривалість життя у Польщі 77 років, а в Україні 71 рік. Незважаючи на "страшну" польську державну медицину.

Так, з одного боку - це мінус у порівнянні із українською медициною, в Україні ви швидше потрапите до лікарні. Але для хворого потрапити до лікарні - це ще не все, потрібно, щоб там лікували і ось тут плюси європейської медицини починають переважати.. Пам'ятаю, як десь у 2009 чи 2010-му знайомий потрапив до Харківської інфекційної лікарні, а там не було води - ані гарячої, ані холодної. Я вже не кажу про лікарів державних поліклінік, більшість яких не приховують, що краще б ти помер і не заважав їм пити чай. Або про лікарів, які фактично купили диплом медуніверситету, і тут вже вартість лікування неважлива - хоч ви мільйон хабаря їм заплатіть, вони від того лікувати краще не стануть, бо універ прогуляли, а сесії купували, тому вони можуть робити тільки розумний вираз обличча. Тому лікування в Україні - це рулетка, і до того ж, у серйозних випадках, небезкоштовна. Якщо потребуєте невідкладної поради європейського лікаря у дрібних справах, то можна звертатися до платних клінік. До того ж можна купити комерційну медичну страховку на додачу до державної. Або можна просто прийти до державної поліклініки, поскаржитися на злий стан, і вас приймуть поза чергою (з мого литовського досвіду).

Щоб рідна людина була доглянута, а мені було спокійніше. Дивне питання, як на мене.

Спробую навчити свою польській мові, подивимось, як піде. Мабуть, тут все залежить від людини, а не від віку.

Ого, це добра новина, дякую! Відверто кажучі, я сумнівався, що у такому віці людина може вчити нову мову.

Логіка проста: якщо у перший час після переїзду постаратися якомога більше спілкуватися із місцевими, то можна легко подолати мовні та культурні бар'єри, інтегруватися, відчути себе комфортно у новому середовищі. Після цього можна легко спілкуватися і з місцевими, і зі своїми. Йдеться саме про штучне обмеження, бо спочатку треба буде робити певне зусилля, часом примушувати себе. Це звичайний спосіб, абетка мігранта, але він дає добрі та швидкі результати, і я здивований, що на форумі є люди, які цього не знають. Якщо оточити себе на новому місці такими самими іммігрантами, тобто йти шляхом найменшого спротиву, то з часом буде дуже важко вийти з зони комфорту, і є ризик опинитися у стані турецьких мігрантів у Німеччині, або російських на Брайтоні, або таджицьких у РФ - які поколіннями сидять у своїх гетто, і яких ненавидять місцеві. Ви будете оточені людьми, яких обрали не за спільними інтересами, а за мовною чи етнічною ознакою, а ваш вибір при цьому був штучно обмежений, бо співвітчизників тут все ж таки менше, ніж місцевих. Яскравий приклад - російські діаспори у Литви, Латвії та Естонії, які варяться у своєму середовищі вже 70 років, майже не спілкуючись із місцевими, бо їм ліньки вчити мову на нормальному рівні. Я бачив це, і це сумно. Кожен вирішує для себе сам, як йому краще. Наприклад, не має сенсу інтегруватися, якщо ти приїхав на заробітки, і не плануєш залишатися. Особисто я перші півроку спілкувався із поляками, тому тепер маю приятелів і серед місцевих, і серед українців, а форум використовую для з'ясування певних питань (а не для зустрічей у реалі, про які питала ТС). Але якщо на тлі хвилі міграції у Польщі почнуть з'являтися українські гетто, то це погіршить ставлення поляків до кожного з нас - і до того, хто інтегрувався, і до того, хто за кілька років вивчив лише пару фраз польською. Сподіваюся, я зрозуміло пояснив, і ніхто більше не писатиме маячні.

Тобто якщо я буду на форумі ділити співвітчизників за регіонами, і робити на цій підставі зневажливі узагальнення - це буде в межах правил? Мені здається (це моя особиста думка, і я нікому її не нав'язую ©), що шановний wolfKR просто неуважно прочитав мій коментар, і поспішив мене вкусити, роблячи зневажливе узагальнення стосовно моїх земляків, мешканців східних областей. Але насправді, на мою думку, він виставив з огидного боку себе, а не мене чи донеччан. Також мені здається (це також моя особиста думка), що шановний fregat222 неуважно прочитав тему і зробив хибний висновок.

1) Будь ласка, процитуйте мої заперечення, бо щось ніяк їх не знайду. 2) Про яку "точку зору" (до речі, "точка зору" - це русизм, українським відповідником є, наприклад, слово "думка") йдеться? Ви ж ніби нічого не сказали по суті, хоча й написали чимало . Чи сказали? 3) А хто тут щось каже про політику, окрім вас? Я писав про перешкоди на шляху інтеграції до суспільства, одною з яких є спілкування переважно із непольськомовним оточенням на початку імміграції. Приємно, що ви так обізнані з Правил, але щось мені підказує, що через ваш попередній коментар ви на межі бану, розумієте це і намагаєтесь сховатися за модераторськими цитатами. До речі, давайте спитаємо модератора, що він думає про ваш вислів про "моїх" співвітчизників (які, на вашу думку, чимось відрізняються від "ваших")?

Хіба я десь казав, що друзі не потрібні, і треба бути самім? Спробуйте ще раз прочитати мій коментар, але цього разу не по діагоналі. Будь ласка, поясніть прямим текстом, що ви мали на увазі. Не соромтеся.

Думаю про те, щоб перевезти мати з України до Польщі. Їй 60 років, польської не знає, і очевидно, що тут їй буде дуже некомфортно - чужа мова, чуже місто, чужі люди. Важко уявити, чим вона тут буде займатися, із ким розмовляти (окрім нас із дружиною). До того ж онуків немає... Чи має хтось досвід акліматизації батьків у Польщі? Чи є якісь групи, де люди поважного віку можуть спілкуватися один з одним? Йдеться насамперед про Вроцлав, але досвід інших міст також цікавий. Дякую.

Раджу деякий час уникати співвітчизників, і більше спілкуватися з місцевими. Інакше можете мати труднощі з інтеграцією до польського суспільства. Триматися своїх та обирати приятелів не за інтересами, а за мовною чи етнічною ознакою - це розповсюджена пастка для іммігрантів, яка ускладнює їм подальше життя і дратує місцевих в усіх країнах.