fregat222

Українці в Німеччині масово відмовляються від працевлаштування: влада забила на сполох і перепише правила для біженців У Німеччині працюють лише 19% українських біженців віком від 18 до 64 років. І це всього на 2% більше, ніж було рік тому, що дуже стурбувало німецьку владу. Причина криється у високих соціальних виплатах, які нівелюють мотивацію влаштовуватись на роботу з низьким рівнем оплати праці. Тому в Німеччині хочуть перекроїти правила для біженців з України. Про це пише Bild, посилаючись на дані Федерального агентства з працевлаштування. "Порівняно з іншими біженцями, українці дещо швидше влаштовуються на роботу. Але за європейськими мірками інтеграція українців у Німеччині йде повільно", – зазначає видання. Станом на листопад-2023 у Німеччині 101 тис. українців мають роботу, яку оподатковують внесками до фонду соціального страхування. Ще 34 тис. осіб влаштовані частково. Найчастіше вони зайняті у сфері обслуговування, на обробних виробництвах чи будівництві. Водночас 467 тис. працездатних дорослих отримують виплати Bürgergeld – соцдопомогу, яку виплачують і громадянам Німеччини. Таке право серед біженців мають лише українці, їм не потрібно подавати прохання про надання притулку – і вони одразу після приїзду отримували можливість працевлаштування через центри зайнятості. Однак саме високі виплати Bürgergeld (502 євро у 2023 році та 563 євро з 2024-го) відбивають мотивацію українських біженців влаштовуватися на роботу. "Зокрема робота з низьким доходом навряд чи буде виправдана. Квартплата, що зростає, ще більше посилить цей ефект (житло й опалення оплачує держава за рахунок допомоги громадянина)", – зазначає видання. У той же час влаштуватися на високооплачувану роботу можуть лише небагато людей – заважає мовний бар'єр. "Не викликає сумнівів той факт, що багато українців мають хорошу професійну кваліфікацію. Однак у Німеччині дуже високі бар'єри для визнання іноземних кваліфікацій та знання мови", – зазначає видання. Саме тому німецькі політики виступають за скорочення сум соцдопомоги максимум до 410 євро. Втім, така зміна може зачепити лише тих українців, які ще не отримують Bürgergeld. Їх поки що небагато: з січня по вересень 2023 року кількість українців у Німеччині зросла всього на 43,5 тис. осіб. Водночас у Німеччині планують спростити доступ українців до "багатих" професій. Передбачається, що у майбутньому працевлаштування буде здійснюватися за рівня володіння мовою B1 чи A2, а не B2, як зараз. Джерело

Спасибо большое. Было очень интересно почитать.

В'їзд до Європи стане платним для українців: коли запустять систему Щоб подати заявку на ETIAS, потрібно мати біометричний закордонний паспорт У Євросоюзі ухвалили рішення щодо нових термінів запуску системи оплати ETIAS. Джерело: Forbes. Подробиці: ETIAS зобов'яже українців, які їдуть до ЄС, раз на три роки реєструватися в спецсистемі, і в більшості випадків платити за це збір. Систему планують запустити до травня 2025 року. Цитата: "Нова дорожня карта впровадження нової ІТ-архітектури передбачає, що система Entry/Exit (електронна база, яка має замінити ручне проставлення штампів у закордонних паспортах. – Ред.) буде готова до експлуатації восени 2024 року, а ETIAS – навесні 2025 року". Інші деталі: Після запуску програми ETIAS буде потрібний спеціальний дозвіл для в'їзду до 30 країн Шенгенської зони Європи. ETIAS – це дозвіл на в'їзд до ЄС для громадян країн, з якими діє безвізовий режим. Він прив'язаний до закордонного паспорта людини та діє три роки або до закінчення терміну дії паспорта. Якщо людина отримує новий закордонний паспорт, потрібно отримати новий дозвіл. Як отримати дозвіл Після набуття чинності ETIAS дозволу на в'їзд до ЄС можна буде отримати, заповнивши анкету на офіційному вебресурсі ETIAS travel-europe.europa.eu/etias_en або через мобільний додаток ETIAS. Вартість заявки на отримання ETIAS -7 євро. Хоча більшості людей доведеться заплатити комісію, ETIAS безкоштовний для всіх віком до 18 або старше 70 років Щоб подати заявку на ETIAS, потрібно мати біометричний закордонний паспорт. Джерело

В яких країнах Європи найбільше працевлаштованих біженців з України Наплив біженців з України після повномасштабного вторгнення росії у деяких аспектах зіграв Європі на руку – наші громадяни допомогли зменшити дефіцит робочої сили в ЄС. За словами єврокомісара з питань зайнятості та соціальних прав, у 11 країнах центральної та східної Європи понад 60% українців знайшли роботу. На інфографіці «Слово і діло» – дані щодо працевлаштування переміщених осіб у 13 країнах ОЕСР та в Україні. Рівень працевлаштування українських біженцівСлово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні) Найвищий рівень зайнятості українських біженців – у Польщі: 65% українців працездатного віку знайшли роботу. У Польщі, зазначимо, найбільше переміщених з України осіб – понад 950 тисяч. На другому місці – Велика Британія: у країні, куди від війни виїхали 246,8 тисяч українців, 61% знайшли роботу. У Швеції працевлаштувалися 56% переселенців з України (загалом їх у країні 41,4 тисяча), у Литві – 53% (у країні 50,7 тисяч українських біженців), Чехії – 51% (368,7 тисяч). У Данії (39,7 тисяч зареєстрованих переселенців з України), Нідерландах (94,4 тисячі), Естонії (50,5 тисяч) на роботу влаштувалися 46% українських біженців. Близько третини українців працевлаштувалися у Франції, всього там зареєстровано 70,6 тисяч переміщених осіб. В Ірландії (97,5 тисяч) роботу знайшли 28% біженців. Найнижчий рівень зайнятості серед переміщених осіб з України в Німеччині (1,1 млн), Італії (167,5 тисяч) та Швейцарії (66,1 тисяч) – по 19%. Швейцарія, до речі, планує спростити працевлаштування українських біженців – скасувати дозвіл на роботу, який видається місцевою владою. У парламенті вважають, що усунення бюрократичних перешкод має збільшити частку працевлаштованих українців удвічі. В Україні офіційно зареєстровано майже 4,9 млн внутрішньо переміщених осіб, 40% з них працюють. До речі, про роботу в Євросоюзі: з інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, яких фахівців не вистачає в країнах блоку. Джерело

Німеччина може піти на поступки у працевлаштуванні українських біженців Німецькі роботодавці готові наймати українців із базовим знанням німецької мови В уряді Німеччини піднімаються розмови щодо поступок для українських біженців. Зокрема, лунають заклики брати українців на роботу без достатнього рівня володіння німецькою мовою. Про це заявив міністр праці Німеччини Губертус Хайль в інтерв'ю Welt am Sonntag. Німецький посадовець хоче, щоб біженці з України швидше влаштувалися на роботу. За його словами, «роботодавці були готові найняти цих людей, навіть якщо вони мають лише базові знання німецької мови». Хайль зауважив, що біженці можуть вчити мову не лише на курсах, але й під час роботи. За даними міністра, вже 100 тисяч українців закінчили інтеграційні курси німецької мови. Ще стільки ж біженців закінчать курси найближчим часом. Хайль додав, що німецькі центри зайнятості запрошуватимуть людей через коротші та регулярніші проміжки часу. Джерело Яку роботу пропонують українцям без знання мови та кваліфікації З'явився список вакансій, які найчастіше пропонують у Німеччині людям без досвіду роботи: мийник посуду - 2000 євро (зміни по 10 годин при 6-денному робочому тижні); працівник на кінну ферму – 1800-2000 євро (оплата 11 євро за годину), житло до 300 євро на місяць. Знання мови – англійська на рівні А2; доглядальниця для людей похилого віку – 1000-2000 євро (потрібний базовий рівень німецької); покоївка в готелі - 2200-2400 євро (12 євро на годину плюс чайові). Без досвіду та знання мови, зміни щонайменше по 8 годин 5 днів на тиждень. укладальник інтернет-кабелю - від 2000 євро (12 євро на годину, 180-220 годин на місяць). Житло за 200 євро. Потрібне мінімальне знання німецької мови; працівники на склади одягу, іграшок, овочів – 2000 євро (12-13 євро за годину до відрахувань). Знання мови та досвід не обов'язкові. Житло за 350 євро; кухар у ресторан – 1800-2200 євро (12 євро на годину). Знання мови – англійська на рівні B1. Житло за 300 євро на місяць. Джерело

Canada Is So Expensive That Some Ukrainian Immigrants Are Leaving High housing costs and underemployment are challenges for new arrivals Not long after Russia began bombing Ukraine, Oleksii Martynenko packed his bags and fled Kremenchuk, a once-tranquil but now war-torn city roughly 190 miles from Kyiv. He moved to Stockholm and took a job as a line cook. One year later, as his work visa approached expiry, he relocated to Canada’s largest city. The continental change of scenery proved challenging for the Ukrainian immigrant. It took Martynenko about two months to find a comparable job in Toronto’s bustling downtown, about an hour’s commute from his apartment in the city’s suburbs. It wasn’t enough to pay the bills, so he soon took a second job, also as a line cook, and now works seven days a week in fast-paced kitchens. The strenuous work and high cost of living has taken its toll. Martynenko, 44, is now planning a return to Sweden. His monthly expenses in Toronto include roughly C$100 for a phone plan ($73) , C$150 for public transit, C$400 for groceries, and C$1,000 for a room in a rooming house, where the kitchen and bathroom are shared among four tenants. Any money left over is sent back to family still in Ukraine. At least in Stockholm he earned enough to have savings, he said. “I’m tired all the time now,” Martynenko said in an interview. “I want to go back to Europe because it’s such a difficult life in Canada.” Canada has long been a choice destination for newcomers seeking a better life in a prosperous nation. Nearly a quarter of all Canadians are immigrants and the country has welcomed nearly 200,000 Ukrainians since the war’s outset. But the daily grind of life in Canada’s busiest metropolises — not just Toronto but also Vancouver, Montreal and Calgary — along with soaring costs is making it increasingly hard to get by. Social service organizations have warned that the country’s most vulnerable citizens — often newcomers — are affected most by higher prices, especially in housing. Andrei Zavialov, a settlement worker with Ukrainian Canadian Social Services Toronto, said he knows of at least 15 Ukrainians who have returned to their home country from the Greater Toronto Area since the war broke out. There isn’t one predominant reason for leaving, he said, but expenses are among the most cited factors. “An individual becomes unable to find money, but they need to pay for very high rent, groceries,” said Zavialov. “And such expenses hit an immigrant’s pocket strongly. No job, no money, they return to Ukraine where everything is familiar.” Anecdotal stories like these are supported by new research suggesting that more newcomers have chosen to leave Canada in recent years as worsening housing affordability, a strained health-care system, and underemployment spark disillusionment with the opportunities the country offers. An acceleration of that trend would undermine Prime Minister Justin Trudeau’s ambitious plans to stave off economic backsliding through relaxed immigration policies. Like many developed countries, Canada’s birthrate is declining and the population would shrink were it not for new arrivals. Real gross domestic product per capita has stagnated over the past decade, while soaring home prices have far outpaced disposable income. The Trudeau government’s solution is a target of roughly half a million new permanent residents a year, on top of a recent boom in arrivals that pushed Canada’s annual population growth rate to 2.7% in 2022, the fastest pace among advanced economies. The challenge now is retaining them. Newcomers have to navigate a web of problems, starting with housing costs. Even smaller Canadian cities are facing tight rental supply as higher interest rates have discouraged would-be buyers, creating fierce competition for rental units. The average cost of rent in Canada hit a record C$2,149 in September, up more than 11% from a year prior, according to research firm Urbanation. In Toronto, it was C$2,614, which represents almost the entire pretax income of a person working full-time for minimum wage. Other costs are also rising. While inflation is decelerating, it’s still running at 3.8%, “much too high for comfort,” according Benjamin Reitzes, a rates and macro strategist at the Bank of Montreal. Grocery costs increased 5.8% annually in September, while gas prices jumped 7.5%. To be sure, many newcomers are keen to stay in the country. Zavialov said most Ukrainian newcomers he’s interacted with have expressed strong admiration for Canada — its diverse population, socialized health care system and fraying but still-strong social net. The decision whether to return to Ukraine or stay in Canada is also inspired by factors beyond expenses — proximity to war, safety, or a sense of patriotic duty. Ukrainian Newcomers in Canada Intake by province or region since February 2022 Source: Operation Ukrainian Safe Haven A combination of those considerations prompted Anna-Maria Lyakhovetska to plan a return to Ukraine as soon as it’s safe. The 17-year-old moved to Germany after her father died in the war, and then relocated to Canada, arriving in Toronto just seven months ago. Now she wants to go back, in part to escape the hurdles of life in a new country and in part to aid the war effort. Russia’s invasion, she said, encouraged her to pursue a career in political organizing. “It’s expensive living here,” she said. “But I also want to go back to help my country.” The bulk of Canada’s Ukrainian immigrant intake is clustered in Ontario, the country’s most populous province, according social services group Operation Ukrainian Safe Haven. Based on financial assistance data, 40% of recent Ukrainian immigrants have settled in Ontario while 21.4% landed in Alberta and 10.3% went to Manitoba. Oleksandr Halyk, 50, arrived in Canada with his 25-year-old son in March, directly from Ukraine. An engineer back home, he took a job as a cabinet maker in north Toronto because he lacked a convertible degree. His son, meanwhile, found a better paying job at an airport. “For my son, I think that he will stay here for a long time and probably build his future,” Halyk said. “But for me, to tell the truth, a life in Canada is much more expensive than in Ukraine, or in Europe. There, I have experience, and I can find work with a good salary.” Джерело

У Норвегії пропонують часткове визнання українських професійних прав водія Міністерство транспорту звернулося до Норвезької дорожньої адміністрації із проханням надати українським біженцям гнучкі вимоги для здобуття кваліфікації професійного водія. Про це Логіст.Today дізнався із повідомлення Statens vegvesen (Норвезької дорожньої адміністрації). У листі йдеться про те, що транспортна галузь хоче мати можливість наймати українських біженців, які мають професійний досвід водіння як водіїв автобусів, так і водіїв вантажівок. На сьогодні робота водієм, серед іншого, потребує проходження професійного навчання (YSK). Звичайна базова освіта триває або 140 або 280 годин і відповідно дає вікові обмеження або всі права на професію водія вантажівки або автобуса в залежності від вибору напрямку. Нові зміни в правилах ЄС через Регламент 2022/1280, викликані війною в Україні, дозволяють державам-членам за певних умов затверджувати YSK українських водіїв зі своєї країни. Норвегія також може схвалити YSK після скороченого навчання та відповідного іспиту. Раніше така адаптація у країні не застосовувалася. Замість повного курсу навчання пропонується скорочена програма: 55 годин для вантажних перевезень, 50 годин для перевезень пасажирів або 57 годин для комбінованих. Крім того, українські водії зможуть складати іспит із перекладачем, тобто виходить, що знання норвезької мови не є обов'язковим. У зв'язку з цим Міністерство транспорту звернулося до Statens vegvesen із проханням надати українським біженцям такі гнучкі вимоги для отримання YSK. За оцінками ЄС, сьогодні налічується близько 15 тис. професійних водіїв серед українських біженців, які приїхали до Євросоюзу з початку війни. «Невідомо, скільки українців у Норвегії є професійними водіями, але бажано зробити так, щоб ця група водіїв розпочала роботу та інтегрувалася до норвезького суспільства. Крім того, бажано забезпечити здобуття українськими професійними водіями знань і навичок, які дозволять їм безпечно пересуватися норвезькими дорогами... навчання та складання іспиту в країні ЄС, де він перебуває під колективним захистом» Міністерство транспорту За словами міністра транспорту Йон-Івара Нюгорда, галузь потребує більшої кількості водіїв, і як для українських біженців, так і для норвезького суспільства добре, що компетентні професійні водії можуть займатися своєю професією. «Водночас ми повинні забезпечити, щоб водії великовантажних автомобілів, що пересуваються норвезькими дорогами, мали достатній досвід для безпечного водіння» Йон-Івар Нюгорд Джерело

Ірландія повідомила радісну новину українським біженцям Влада Ірландії змінила своє рішення щодо перебування українських біженців у країні у новорічний період Ірландія змінила правило проживання для українських біженців. Відтепер особам із тимчасовим захистом дозволять виїжджати у різдвяний період із країни без втрати безкоштовного житла. Поїхати додому чи в іншу країну можна буде з 22 грудня до 5 січня, пише Irishmirror.ie. Минулого місяця було оголошено, що біженці, які повернулися в Україну на свята, можуть втратити житло, оскільки тривалість дозволеного їм періоду відсутності скоротилася з семи днів до нуля. Це означало, що поїхати в Україну на Різдво вони не могли, бо їхнє місце могли передати іншим біженцям. Таке правило було першим у серії заходів, спрямованих на зниження привабливості Ірландії для людей, які шукають тимчасового захисту. Утім, у Департаменті у справах дітей, рівності, інвалідності, інтеграції та молоді тепер вирішили дозволити українцям з тимчасовим захистом вільно подорожувати на різдвяний період. Біженці можуть бути відсутніми у державних місцях проживання з 22 грудня по 5 січня, не повідомляючи про це попередньо владі. Зміна не стосується біженців, які зараз проживають у заставному чи модульному житлі, які і так мають право подорожувати за своїм бажанням. Як пише видання, біженці повинні повернутися до свого житла в Ірландії до 5 січня, інакше вони ризикують втратити своє місце, а будь-які залишені тут особисті речі будуть утилізовані через 60 днів. Згідно з новими правилами, українці мають продовжувати сплачувати обов'язкові внески за житло за відсутності. Після 5 січня можуть бути відсутні лише ті, хто має дозвіл на відсутність у виняткових випадках або добровільно відмовився від житла за узгодженою формою. При цьому будь-яка відсутність без дозволу після цієї дати розглядатиметься як відмова та житло може бути перерозподілено, зазначає видання. Українських біженців також попереджають, що вони залишаються відповідальними за дітей, яких за жодних обставин не можна залишати у приміщеннях без супроводу. До слова, влада Ірландії готує суттєві зміни у програмі прихистку, щоб зменшити потік біженців з України. Оплату за житло та скорочення виплат можуть запровадити уже незабаром. Про це пише The Irish Times. Уряд сподівається запровадити заходи до кінця цього року, які передбачають зміну соціальних виплат і зобов’яжуть українських біженців платити за проживання, заявив прем'єр-міністр країни Лео Варадкар. Деталі новацій ще мають бути узгоджені, і будь-які зміни щодо соціальних виплат потребуватимуть законодавства країни, але обидва заходи будуть запроваджені одночасно, зазначає він. Джерело

Частину біженців у Німеччині хочуть залишити без готівки: що варто знати українцям Влада найбільшої за площею федеральної землі Німеччини – Баварії – вирішила мотивувати біженців влаштовуватися на роботу. Для цього мігрантів мають намір практично повністю позбавити доступу до готівкових виплат. Чи зачепить нововведення українців, поки не відомо, оскільки жодних документів ще не опубліковано. Так, уряд Баварії оголосив, що з весни 2024 року біженці більше не зможуть знімати готівку зі своїх рахунків, оплачувати покупки онлайн і переказувати гроші за кордон. Про це повідомляє Merkur. В оголошенні йдеться про "біженців" і "прохачів притулку". Однак не зрозуміло, чи зараховували спікери до цих категорій українських переселенців, які перебувають у статусі тимчасового захисту. Влада федеральної землі дала доручення розробити окрему систему платіжних карток для прохачів притулку. З цими картками: неможливо буде знімати з рахунку більше за певну суму грошей (розмір не названо); не працюватимуть за межами Баварії. На пресконференції, під час якої анонсували ці нові заходи, міністр економіки Баварії Хуберт Айвангер розкритикував "хибні стимули", які заохочують біженців їхати до Німеччини: "Зрештою не залишається жодних стимулів працювати, особливо враховуючи оголошене підвищення допомоги Bürgergeld". На його думку, різниця допомоги з мінімальною заробітною платою є "незначною". До речі, не виключено, що невдовзі біженцям по всій Німеччині теж почнуть видавати спеціальні картки замість готівки. Про це згадував канцлер Німеччини Олаф Шольц. Утім, конкретний механізм дії таких карток поки що не затверджений. У Німеччині дійсно існує проблема з працевлаштуванням українських біженців. Саме тому не виключено, що баварські нововведення все ж таки зачеплять українців. Так, у Німеччині офіційно працюють лише 19% українців працездатного віку. У сусідніх Польщі та Чехії цей показник становить близько 65%. Основною причиною стало те, що багато країн поступово урізали соціальну допомогу українцям, а ось ФРН – ні. Так, у Чехії українцям виплачують по 200 євро у перші п'ять місяців перебування, а потім сума скорочується до 130 євро. У Польщі одноразова допомога становить 66 євро, щомісячну виплату 110 євро отримують лише сім'ї з дітьми. А от у Німеччині щомісяця виплачують 502 євро на дорослу людину та додатково 420 євро на дитину. При цьому вже з 1 січня 2024 року в Німеччині на 12% підвищаться стандартні ставки у сфері соціальної допомоги та грошової допомоги. Від цих показників, серед іншого, залежать виплати Bürgergeld та українським біженцям. Однак отримати таку фіндопомогу від держави українцям тепер стане складніше. Так, українці з 2024 року отримуватимуть право на допомогу Bürgergeld лише після 36 місяців отримання урізаної допомоги. Наразі цей термін для українців становить 18 місяців. Урізана допомога, наприклад, для бездітних, означає скорочення виплати на 92 євро (близько 3500 грн на місяць). Також для її отримувачів значно зменшено набір безкоштовних медичних послуг. Джерело

У Німеччині в 2023 році зросло число нападів на біженців У Німеччині 2023 року значно зросла кількість нападів на біженців і прохачів притулку, а також на гуртожитки для мігрантів. Про це йдеться у відповіді федерального уряду на запит парламентської фракції Лівої партії, пише "Європейська правда" з посиланням на DW. За перші дев'ять місяців поточного року було скоєно 1515 таких правопорушень, тобто більше, ніж за весь попередній рік, коли зафіксували 1371 напад. Тільки в третьому кварталі цього року в гуртожитках для біженців скоєно 30 нападів, 23 з них поліція приписала правим екстремістам. Крім того, правоохоронці вважають, що 375 із 417 політично вмотивованих нападів на біженців поза їхніми місцями проживання, зареєстрованих у липні-вересні, скоїли представниками крайніх правих угруповань. Ще 19 таких злочинів були пов'язані з феноменом "іноземної ідеології" (злочини, мотив яких пов'язаний з ненімецьким походженням злочинців. – Ред.), ще два були віднесені до категорії злочинів лівих екстремістів. Мотиви деяких нападів залишаються незрозумілими. Насильство було застосовано в 55 випадках. "Щодня на біженців у Німеччині скоюють напади, їх принижують, ставляться до них вороже", – заявила агентству депутатка від Лівої партії Клара Бюнгер. Причини зростання таких злочинів вона вбачає в нинішніх дебатах у Німеччині щодо зміни міграційного законодавства. Вона закликала посилити захист біженців у Німеччині. Нагадаємо, за даними опитувань, переважна більшість німців побоюються, що внаслідок війни на Близькому Сході великі терористичні атаки можуть статися і в Німеччині. Тим часом у країні активно дискутують, як зменшити кількість нелегальних мігрантів. Канцлер Олаф Шольц домовився про більш жорстку міграційну політику і нове фінансування для біженців з главами 16 німецьких земель. Джерело

У яких країнах планують скоротити допомогу українським біженцям У Європі, за даними ООН, зафіксовано 5,9 мільйонів українських біженців. Тимчасовий захист продовжено до березня 2025 року, але водночас деякі країни планують поступово скорочувати для біженців допомогу – урізати соціальні виплати, посилювати умови надання житла та мотивувати влаштовуватися на роботу. Детальніше – на інфографіці «Слово і діло». Найбільше українських біженців перебуває у Польщі та Німеччині. Польща, як повідомили в уряді, планує наступного року поступово скасовувати соціальну підтримку для українців – сімейні пільги, безкоштовний доступ до шкіл та медичного обслуговування та інші. Крім того, у Польщі вже змінили деякі правила надання допомоги. Наразі українці можуть безкоштовно проживати у місцях тимчасового розміщення лише протягом перших 120 днів з моменту приїзду до Польщі, далі потрібно покривати 75% вартості житла (але це не стосується вразливих категорій населення). Також біженці з України мають лише 30, а не 90 днів на отримання польського ідентифікаційного коду (PESEL). Німеччина з наступного року скорочує виплати всім біженцям, зокрема з України. Право на соціальну допомогу претенденти на притулок зможуть отримати лише після трьох років отримання урізаної допомоги, а не через півтора роки. Крім того, Німеччина стимулюватиме переміщених осіб шукати роботу: одержувачі допомоги Bürgergeld (фінансової допомоги по безробіттю) будуть зобов'язані щонайменше раз на шість тижнів повідомляти про свої зусилля з працевлаштування. Їм також пропонуватиме роботу спеціальна агенція, у разі відмови можуть скоротити виплати. Чехія планує наступного року скоротити термін безкоштовного розміщення переміщених осіб із 150 днів до 120 або до 90 днів. Українським дітям також можуть скасувати окрему дату зарахування до дитсадка чи школи, і для них не створюватимуть спеціальних класів. Ірландія хоче обмежити безкоштовне розміщення переміщених осіб з України у державному житлі трьома місяцями. Також місцевий уряд планує розглянути скорочення соціальних виплат українцям. Нагадаємо, з інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, як змінювалися наміри українських біженців повернутись додому. Джерело

Робота в Литві без знання мови: на які вакансії та зарплати можуть розраховувати українці Які вакансії та зарплати пропонують українцям у Литві. В Литві роботу вже знайшли понад 25 тисяч українців із тимчасовим захистом. Українці, які не володіють мовою, можуть працевлаштуватися на підприємства, де потрібно виконувати фізичну роботу. Так, багато вакансій є на підприємствах харчової промисловості, наприклад, з виробництва м’ясної продукції, а також в автомобільній галузі. Про це в коментарі "РБК-Україна" розповіла керівниця міжнародної рекрутації Міграційної платформи EWL Маргарита Нестеренко. "В Литві багато м’ясних підприємств, які працюють не лише на внутрішній ринок, але й на експорт, наприклад, до сусідніх України й Польщі. Тому часто потрібні працівники на ці заводи. Ця робота переважно пов’язана з пакуванням готової продукції, а не з сирим м’ясом, оскільки підприємства сучасні й автоматизовані", – розповідає Маргарита Нестеренко. Також є вакансії для іноземців на підприємствах із виробництва алкогольних напоїв, морозива, на підприємствах автомобільної галузі. Зокрема, на підприємствах, де виробляють комплектувальні для автомобілів, як-от електронні кабелі, зарплата стартує від 750 євро нетто, тобто "на руки" (30 тис. грн). А з урахуванням премій і бонусів у середньому зарплата може сягати 1 000-1 300 євро нетто (40,3-52 тис. грн). Мінімальна зарплата в Литві – 840 євро брутто (до відрахування податків), приблизно 34 тис. грн. У Польщі мінімальна зарплата від липня 2023 року становить 796 євро брутто (32 тис. грн). Як легалізувати перебування в Литві Статус тимчасового захисту в Литві можуть отримати громадяни України, які вперше приїхали до Литви у зв’язку з початком воєнних дій на території України (після 24 лютого 2022 року). Подати заявку на отримання тимчасового захисту можна заздалегідь та дистанційно на сайті Литовського Департаменту міграції. Після цього установа видасть карту реєстрації, на підставі якої громадянин України зможе працевлаштуватися. "Важливим нюансом є те, що такий статус може отримати громадянин України, який проживав на момент повномасштабного вторгнення в Україні і не має статусу тимчасового захисту та актуальної посвідки на проживання чи віз в інших країнах ЄС", – наголосила Нестеренко. Проте є альтернативний варіант – отримати посвідку на проживання в Литві з гуманітарних причин. Її може отримати українець, який не перебував в Україні на початок повномасштабного вторгнення, але не може повернутися додому. Наявність статусу тимчасового захисту або посвідки відкриває для громадян України вільний доступ до литовського ринку праці. Литовські роботодавці заохочують українців до праці різними бонусами. Наприклад, преміями, пропонують безкоштовне харчування. "Литва є також є однією з небагатьох країн ЄС, яка надає житло для працівників безкоштовно. Це дозволяє українцям значно зекономити на витратах порівняно з країнами Західної Європи. Хоч середня зарплата в Литві менша за виплати у країнах із заможнішою економікою, але грошові заохочення з боку і роботодавців, і держави дозволяють українцям заробити більше", – пояснює експертка. Джерело

Швейцарія має намір стимулювати українських біженців до працевлаштування Швейцарія хоче, аби українські біженці більш активно шукали роботу, а тому планується скасувати для них обов’язковий дозвіл на працю, який видає місцева влада Про це пише swissinfo.ch. Зазначається, що станом на листопад 2023 року у Швейцарії працює лише кожен п’ятий біженець. Натомість Федеральна рада має намір протягом наступного року подвоїти частку українських біженців, які мають постійну роботу, тобто довести її з 20% до 40%. За задумом влади, працевлаштовані українські біженці мають знизити навантаження на систему соціального забезпечення. Одна із перешкод до виходу на ринок праці більшої кількості біженців полягає в тому, що кожен має отримувати дозвіл на роботу, пояснює видання. Кантональна влада перевіряє, як у трудовому договорі вказана зарплата, чи не занижена вона. У більшості випадків місцева влада схвалює трудові угоди – наприклад, у Цюриху дозвіл отримують 90% договорів. Тому частина політиків переконані, що процедуру отримання дозволу на роботу для українців з дозволом на проживання категорії S слід скасувати. «Українці від цього лише виграють, бо саме необхідність ходити інстанціями відштовхує багатьох від активного пошуку роботи. Крім того, у такій ситуації роботодавці стануть загалом привабливішими для біженців, та й у влади буде менше роботи», – пояснила депутатка федерального парламенту Коріна Гредіг. За задумом політиків, українці в разі ухвалення нових змін повинні будуть лише повідомляти владі про факт працевлаштування. Зазначається, що остаточне рішення національна рада (велика палата парламенту Швейцарії) може ухвалити за кілька тижнів. Джерело

Українців в одній з країн ЄС зобов'яжуть самостійно оплачувати житло Ірландія продовжить надавати тимчасовий захист українцям, які тікають від війни Європа змінює курс підтримки біженців через дефіцит фінансування. Уряд Ірландії планує скоротити держпідтримку біженців з України – із нового року їм доведеться самостійно платити за житло. Джерело: The Irish Times. Подробиці: Ірландія продовжить надавати тимчасовий захист українцям, які тікають від війни. Проте фінансова допомога зміниться. Це пов'язано з великою кількістю тих, хто приїжджає до країни, бо житла не вистачає. Цитата прем'єр-міністра Ірландії Лео Варадкара: "Ми не можемо заплющувати очі на той факт, що у нас брак житла. Зараз ми перебуваємо в ситуації, коли розміщуємо людей у наметах і в опалюваних вагончиках. У нас немає житла. Це не та ситуація, в якій ми хочемо бути. Але якщо зможемо уповільнити кількість людей, що прибувають, то у нас є шанс вийти з цієї ситуації". Джерело

Цифрові дозволи для українських воєнних біженців Департамент міграції почне змінювати наприкінці листопада Українські біженці від війни, які мають цифрову посвідку на тимчасове проживання в Литві на підставі тимчасового захисту, останніми днями отримали нагадування про наближення закінчення терміну дії цих документів. Департамент міграції звертає увагу, що ці повідомлення формуються автоматично і поки що українцям, які отримали ці автоматичні повідомлення, не потрібно бронювати візити до відділів обслуговування клієнтів. Зразок електронного бланку посвідки на тимчасове проживання / Департамент міграції Цифрові дозволи, видані в січні цього року, дійсні до 4 березня 2024 року, але після того, як Європейський Союз ухвалив рішення про застосування тимчасового захисту для осіб, які виїхали через війну в Україні, ще щонайменше на рік, Департамент міграції планує розпочати зміну цих документів наприкінці листопада. Тобто, наприкінці листопада Департамент міграції обіцяє опубліковати детальну інформацію про процедуру зміни цифрової авторизації. Нові дозволи, видані українським біженцям від війни, діятимуть до 4 березня 2025 року. Джерело

Українці можуть отримати безкоштовне житло в Європі: де подавати заявку Українці, які рятуються від війни в Європі, можуть отримати безкоштовне тимчасове житло – терміном до 30 днів. Програма діятиме до 31 грудня 2023 року, а для участі у ній слід подати заявку на сайті організатора. Про це повідомили в United4Ukraine (UFU). Там зазначили: раніше програма вже діяла, але була припинена. Таким чином відбувся її перезапуск. "United for Ukraine відновлює програму надання безкоштовного тимчасового житла для переселенців з України. Наша ініціатива дозволила багатьом знайти безпечне місце для проживання, що полегшило їхню адаптацію до нового середовища за кордоном", – йдеться у повідомленні. Хто може подати заявку Як зазначили в UFU, тимчасове житло доступне лише за межами України. Подати заявку на його отримання можуть: громадяни України або іноземці, які мають діючий дозвіл на проживання в Україні; особи, які "раніше не користувалися послугами житла від UFU". Зокрема йдеться про відразу кілька категорій осіб. Ними є: люди, які евакуюються із зон бойових дій, окупованих та деокупованих територій – "або через тривалі військові дії, включаючи авіаудари"; діти з батьками чи їх опікунами, які виїжджають із України за медичними показаннями; військовослужбовці, ветерани та їхні сім'ї, які виїжджають з України на лікування; біженці за межами України, які опинилися в критичних ситуаціях (наприклад, термінове медичне лікування в іншій країні та ін.). Як подати заявку Безкоштовне житло надається на термін від 7 до 30 днів. Подати заявку можна за посиланням – для цього потрібно заповнити форму, вказавши: ім'я та прізвище; контактні дані; кількість дорослих та дітей, для яких потрібне житло; наявність свійських тварин; країну та місто, де необхідне отримання житла; термін, на який потрібне житло. Крім того, зазначили в UFU, потрібно буде також підтвердити виїзд із України 24 лютого чи пізніше. А також, що потреба у житлі виникла саме через розв'язану Росією війну. Джерело

Ты не прав. Подаются документы и они рассматриваются. Обычно, не слишком долго, но это оценочное понятие. Сам понимаешь по каким причинам. Однако, в Канаде жизнь более дорогая и гораздо сложнее по многим критериям, не только по сравнению с Польшей, но и вообще с очень многими иными государствами ЕС. Но каждый выбирает сам для себя свой путь, свои возможности и...свои ошибки. Так что, думаю, никого ни в чем убеждать не стоит.

Міністр економіки Німеччини розкритикував суворі до іноземців імміграційні органи країни Міністр економіки Німеччини Роберт Габек заявив, що німецькі імміграційні органи можуть бути занадто вороже налаштовані до іноземців, що ускладнює вирішення проблеми дефіциту робочої сили. Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Euractiv. За даними Німецького економічного інституту (IW), аналітичного центру, минулого року німецькій економіці не вистачало близько 600 тисяч працівників, і цей дефіцит, ймовірно, буде лише зростати зі старінням населення. Тому німецький уряд доклав зусиль для залучення кваліфікованої робочої сили з-за меж ЄС, знизивши вимоги до робочих віз "Блакитна карта", що видаються компаніями, і запровадивши нову схему, яка дозволяє іноземним громадянам шукати роботу в Німеччині. Зіткнувшись зі зростаючим тиском дефіциту робочої сили, Габек побоюється, що законодавчі зміни не матимуть очікуваного ефекту, частково через те, що в минулому імміграційні органи зосереджували увагу на відмові мігрантам у в'їзді. "Мене найбільше турбує – якщо можна так відверто сказати – те, що імміграційні та візові органи ще не перейшли на нову систему", – заявив міністр економіки на конференції Німецької асоціації машинобудівної промисловості (VDMA) в Берліні. Раніше в Німеччині були створені адміністративні структури, які вороже ставилися до працівників з-за кордону, яких сприймали як чужинців, сказав Габек, додавши, що "тепер ми повинні чітко заявити: тепер ми хочемо їх... будь ласка, схвалюйте це". Його заява перегукується з триваючою боротьбою Німеччини з соціальними викликами, пов'язаними з тим, що вона стала об'єктом імміграції після багатьох років відносної ізоляції. Хоча Німеччина потребує мігрантів для подолання дефіциту робочої сили, країні важко впоратися з нещодавнім сплеском нелегальної міграції. Габек наголосив, що Німеччина також повинна використовувати потенціал нелегальних мігрантів, оскільки вона навряд чи може дозволити собі бути прискіпливою або ідеологічно заангажованою. "Нам потрібні всі (ті, хто добре себе зарекомендував)", – сказав Габек. Нагадаємо, канцлер Німеччини Олаф Шольц, який прагне зменшити кількість шукачів притулку і зупинити зростання рейтингу ультраправих, домовився про більш жорстку міграційну політику і нове фінансування для біженців з главами 16 німецьких земель. Раніше керівна коаліція у Німеччині узгодила поправку до законодавства, що має спростити доступ до ринку праці для шукачів притулку. Перед цим Шольц заявив, що країна повинна "нарешті депортувати у великих масштабах тих, хто не має права залишатися в Німеччині". Джерело Робота в Німеччині без знання мови: які вакансії та зарплати пропонують українцям Українські біженці інтегруються в німецьку громаду. Від початку повномасштабної війни Німеччина надала тимчасовий захист понад 1 мільйону українців. Усе більше наших співгромадян намагаються працевлаштуватися у Німеччині. Яка ситуація щодо працевлаштування українців у Німеччині, пише РБК-Україна. В Німеччині можна влаштуватися на роботу без знання німецької мови на виробництві або в сфері логістики. За таку роботу приблизна оплата - 12-13 євро на годину до відрахувань. "Така робота не вимагає знання німецької мови, оскільки зазвичай на підприємствах чи складах є люди, які говорять українською і можуть бути комунікаторами між керівництвом і найманими працівниками", – йдеться у повідомленні. Утім, є вакансії і з вищими ставками. Наприклад, кур'єр для поштового оператора матиме 16,03 євро за годину до відрахувань. Крім того, до зарплати працівникам можуть нараховувати компенсацію за інфляцію у різних розмірах, яку отримують й іноземці. Для кур'єра вона може становити до 190 євро на місяць. "Залежно від очікувань німецьких роботодавців і мовних навичок внутрішніх співробітників їхніх компаній, вони відкриті для найму працівників, які розмовляють англійською", – додає фахівець. Німецькі працедавці почали активно "цікавитися" українцями. Що відбувається на німецькому ринку праці Є висока ймовірність того, що працевлаштування на німецькому ринку стане дедалі цікавішим. "Вищі, ніж у Польщі, зарплати, спрощення доступу до ринку праці, інтеграційні та мовні курси – лише деякі з факторів, які впливатимуть на привабливість роботи в Німеччині. Німецькі роботодавці більш зацікавлені і відкриті до працевлаштування українців, ніж це було рік тому і до початку повномасштабного вторгнення. Вони починаються "відкривати" для себе працівників з України", – розповідає директорка з міжнародного розвитку міграційної платформи EWL Міхаліна Сєлевич. За даними дослідження Німецького інституту економічних досліджень, лише 18% українських біженців були професійно активними. "Зараз, за нашими опитуваннями, цей показник може становити 31%. В майбутньому ця частка може сягати 70–80%. Це є результатом ефективної системи підтримки в Німеччині, яка мотивує біженців братися за роботу та інтегруватися в місцеву громаду", – мовиться у повідомленні. Джерело

У Німеччині "закручують гайки" для біженців з України: коли та кому уріжуть виплати У Німеччині після кількох місяців дискусій погодили зменшення виплат для українських біженців із 2024 року. Так, соціальна фіндопомога скоротиться для тих, хто вже перебуває в Німеччині понад півтора року, а також тих, хто відмовлятиметься працювати. Також замість готівки почнуть видавати картки для оплати необхідних товарів та послуг. Втім, конкретний механізм дії таких карток поки що не затверджено. Про це заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц, повідомляє DW. "Якщо досі претенденти мали право на отримання соціальної допомоги (Bürgergeld) після 18 місяців отримання урізаної допомоги, то тепер – лише через 36 місяців. Зокрема, для безсімейних громадян це означатиме скорочення допомоги на 92 євро (3500 грн. – Ред.) на місяць, а також скорочення обсягу безкоштовних медичних послуг", – йдеться у матеріалі. При цьому, якщо після 36 місяців людина все ще проживатиме в безкоштовному гуртожитку і отримуватиме харчування, виплата скоротиться до суми, "яка дійсно необхідна". Яка саме може бути ця сума, не повідомляється. Також із січня з федерального бюджету Німеччини на одну особу виплачуватиметься 7500 євро на рік (288,5 тис. грн, приблизно по 24 тис. грн на місяць). А розмір фінансування від місцевої влади залежатиме від кількості біженців на конкретній території. Передбачається, що це дозволить місцевим бюджетам економити по 1 млрд євро на рік. Крім того, раніше міністр праці ФРН Хубертус Хайль вже заявляв, що українські отримувачі виплат від Німеччини будуть зобов'язані не рідше ніж раз на шість тижнів звітувати про те, як вони шукають роботу. Німецьке агентство з праці (Jobcenter), своєю чергою, активно пропонуватиме варіанти, від яких, по суті, небезпечно відмовлятися. За словами Хайля, виплати уріжуть "тим, хто не захоче співпрацювати або відмовлятиметься від запропонованої роботи". При цьому німецький міністр виходить із високої готовності українських біженців почати працювати. За його словами, "багато тих, хто втік з України , мають хорошу кваліфікацію і хочуть працювати". Поки що у Німеччині офіційно працюють лише 19% українців працездатного віку. У сусідніх Польщі та Чехії цей показник становить близько 65%. Причиною стало те, що ці країни поступово урізали соціальну допомогу українцям, а ФРН – ні. Так, у Чехії українцям виплачують по 200 євро у перші п'ять місяців перебування, а потім сума скорочується до 130 євро. У Польщі одноразова допомога становить 66 євро, щомісячну виплату 110 євро отримують лише сім'ї з дітьми. А от у Німеччині щомісяця виплачують 502 євро на дорослу людину та додатково 420 євро на дитину. Як повідомляв OBOZ.UA, Ірландія, яка також відома великими виплатами для біженців, зіткнулася з величезним напливом українців – щотижня до країни в'їжджає по 500-800 осіб. Це змушує владу країни змінювати правила, щоб зупинити потік мігрантів. Насамперед посилення зачіпатиме отримання українцями безкоштовного житла та грошової допомоги. Джерело Вартість життя у Німеччині: де найдорожче та найдешевше Найдорожчим містом для життя у Німеччині виявився не Берлін, а Мюнхен та його околиці Експерти провели нове комплексне дослідження, аби встановити де в Німеччині вартість життя найвища та найнижча та визначити вартість життя у всіх 400 округах та незалежних містах країни. Дослідження тривало протягом трьох років, пише Aussiedlerbotе. Експерти Інституту німецької економіки (IW) спільно з Федеральним дослідницьким інститутом будівництва, міського господарства та просторового розвитку (BBSR) склав індекс цін, що включає витрати на житло і проживання, такі як орендна плата, електроенергія, газ і продукти харчування. «Життя має залишатися доступним, незалежно від місця проживання в Німеччині», – заявив автор дослідження IW Крістоф Шредер. Однак результати дослідження показують, що жителі багатьох регіонів країни змушені боротися зі зростаючими витратами. Цікаво, що загалом вартість життя східних землях Німеччини, крім Берліна та її околиць, залишається значно дешевше, ніж у середньому у країні. «Незважаючи на те, що доходи населення у східних землях Німеччини в деяких випадках нижчі, мешканці цих земель мають перевагу за вартістю життя в порівнянні з багатьма великими містами (у західній Німеччині – «Главком»)», – йдеться у звіті. Кожному місту та населеному пункту було надано рейтинг вартості життя, при цьому значення 100 відповідає середньому показнику по Німеччині. Місця із найнижчою вартістю життя в Німеччині Згідно з результатами дослідження, ідилічний, багатий на сільське господарство південний захід Саксонії, під назвою Фогтланд (індекс 90), є найдоступнішим місцем для проживання в Німеччині. Вартість житла тут приблизно на 32% дешевше, ніж у середньому по Німеччині, тоді як інші витрати нижчі на 0,3%. Друге і третє місця за дешевизною займають містечко Грайц (90,5) у Тюрінгії та чарівне місто Герліц (90,6) у Саксонії. Найдешевшим районом на заході Німеччини є округ Пірмазенс (90,7) у землі Рейнланд-Пфальц, розташований на кордоні з Францією. Брауншвейг і район Ноймаркт-ін-дер-Оберпфальц у Баварії точно відповідають середньому рівню країни. Де жити у Німеччині найдорожче? Найдорожчими місцями для проживання виявилися Мюнхен (125), передмістя навколо Мюнхена (117), Франкфурта (116) та Штутгарта (115). За даними дослідження, найбільше доводиться платити у великих передмістях та прилеглих до них районах, особливо у популярних житлових зонах, наприклад, на околиці Альп чи Боденського озера. До слова, нове дослідження показує, що німці думають про надання притулку біженцям та мігрантам із інших країн. Більшість німців вважають, що можливості прийому біженців досягнуто максимуму, але для них, як і раніше, важлива гуманність у поводженні з цими людьми. Переважна більшість німців зауважує: великі міста вже досягли свого максимуму. Це випливає з репрезентативного опитування Insa (опитано 1003 респонденти), проведеного Bild am Sonntag. Відповідно, 78% кажуть, що біженців більше не можна приймати. Лише 15% опитаних людей заявили, що ще є можливості. При цьому 7% утрималися від відповіді. Дивно те, що лише 63% опитаних хочуть послідовно депортувати людей. Зі всієї кількості респондентів 55% вважають, що потрібно надавати прохачам притулку платіжні картки замість грошової допомоги. Джерело

К большому сожалению, все больше людей, называющих себя "специалистами" ставит на первое место деньги, а не ситуацию человека. Вчерашнее твое сообщение - яркий пример такого подхода таких "специалистов".

Прислал мой друг и партнер по иммиграции: "Новый бизнес. Полно таких объявлений в FB в укр группах". Лицензированный консультант по иммиграционному законодательстве Соединенного королевства Великобритании и Северной Ирландии...Кузя. Агентство "Милости простим".

Повідомлення, які не стосуються назви теми: "Новини з питань в'їзду та перебування в ЄС/Шенгенській зоні", були видалені без можливості відновлення. Не варто на форумі розводити флуд.

Як ЄС перевіряє доходи українських біженців: юрист розкрив деталі Влада країн ЄС має повне право запросити у біженців інформацію про їх доходи та фінансове становище в Україні Українських біженців у ЄС змусять показати всі свої статки, зокрема й ті, які вони мають на батьківщині. При цьому можна припустити, що багато одержувачів соцдопомоги від європейських країн її позбавлять. Про це, зокрема, говорить партнер консалтингового агентства SKS Steuerberatung із Німеччини Дмитро Сонкін, пише Новини.LIVE. «Це нормальна практика. У контролюючих органів країн перебування українських біженців є підстави вважати, що українські біженці не повністю розкрили інформацію про свої доходи та майно. Виплата ж соціальної допомоги передбачає відсутність майна та доходів. При цьому в кожній країні визначено відповідні межі вартості допустимого майна та доходів», –зазначив німецький юрист Дмитро Сонкін. У контролюючих органів європейських країн, у яких перебувають наші співвітчизники, виникли сумніви, що українські біженці живуть лише на ті кошти, які їм виплачує країна, яка приймає. Тому вони почали масово надсилати біженцям запити про надання банківських виписок з їхніх рахунків за останні три місяці. «Україна практично з усіма країнами Європейського Союзу підписала угоди про обмін податковими та банківськими даними. Наскільки я знаю, в Україні ці угоди ще не набули активної фази виконання через війну. Але вони можуть почати діяти теоретично будь-якої миті», – вважає Дмитро Сонкін. Влада країн ЄС має повне право запросити у біженців, яким вони надали притулок і виплачують соціальну допомогу, інформацію про їх доходи та фінансове становище в Україні, зазначає експерт. У разі, якщо біженець протестуватиме або заперечуватиме наявність у нього банківського рахунку, все можна легко перевірити і без нього. Між Україною та більшістю країн ЄС укладено двосторонні угоди щодо обміну інформацією про платників податків. Аналогічно відбувається обмін інформацією та з Пенсійним фондом. Таким чином, якщо українці самі відмовляться надавати запитану інформацію, то контролюючі органи європейських країн можуть отримати її у ДПС України та ПФУ. І навіть більше того,якщо перевіряючі органи дізнаються про можливу наявність у біженця банківських рахунків або істотних доходів, і запитають у людини відповідну інформацію, але отримають відмову в її наданні, тоді вони мають право зупинити платежі та вимагати повернути отримані соціальні виплати. «Щоб не повертати раніше отримані суми допомоги, українець має довести, що не мав інших доходів. Або, наприклад, надати витяги з банківських рахунків», – коментує юрист. Джерело

ДЛЯ УКРАЇНЦІВ ДІЯТИМУТЬ НОВІ ПРАВИЛА ПЕРЕТИНУ КОРДОНУ З КРАЇНАМИ ЄС Для перетину кордону необхідно мати спеціальний документ-дозвіл Для українців запровадять зміни у правила перетину кордону з країнами ЄС, передає "Дивогляд" із посиланням на Euronews Travel. Ідеться про запуск нової автоматизованої системи в'їзду-виїзду до/з ЄС (EES) для Великої Британії та решти 60 країн, що не входять до складу ЄС. Серед них і Україна. Після активізації нової системи, усі мандрівники самостійно скануватимуть свої паспорти та проїзні документи, коли перетинатимуть зовнішній кордон ЄС. Водночас, це правило не поширюватиметься на законних резидентів або власників довгострокових віз. "Система зареєструє ім’я мандрівника, його біометричні дані, а також дату та місце в’їзду та виїзду. Сканування обличчя та дані відбитків пальців зберігатимуться в електронній базі протягом трьох років після кожної поїздки", – йдеться у повідомленні. Для перетину кордону необхідно мати документ ETIAS, який надає дозвіл на в'їзд: до усіх країн ЄС, крім Кіпру та Ірландії; у чотири країни Шенгенської зони, що не входять до ЄС: Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію та Швейцарію. Заявку на отримання дозволу на в'їзд ETIAS необхідно подати до того, як ви придбаєте квиток на транспорт до ЄС, або забронюєте житло. Ваші паспортні дані повинні збігатися з тими, які ви зазначили у своєму дозволі. Систему EES запроваджують з метою посилення безпеки на державному кордоні та ідентифікації туристів, які перевищують дозволений час перебування в Шенгенській зоні. Джерело

В Україні хочуть дозволити подвійне громадянство, але є нюанс Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба виступив за подвійне громадянство в Україні, але з обмеженнями. Джерело: Заява Кулеби до Світового конгресу українців Подробиці: Голова МЗС переконаний в необхідності запровадження множинного громадянства, поступово, починаючи з дружніх країн-союзниць. Втім, за словами Кулеби, мають бути винятки, що стосуються заборони на будь-яке подвійне громадянство з РФ або недружніми країнами Цитата: "Я твердо переконаний в необхідності запровадження множинного громадянства. Маємо керуватися не страхом роздачі чужих паспортів в Україні, а силою українського паспорта в Україні та у світі. Звісно, ця політика має втілюватися розумно". Що відомо Ще у 2021 році президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради п'ять законопроєктів щодо множинного громадянства. В одному із запропонованих законопроєктів зазначається, що для громадян України, які мають та інше громадянство, буде низка обмежень. Такі громадяни не можуть бути членами партій, виборчих комісій із референдуму, офіційними спостерігачами; керівниками на об'єктах державної власності, які мають стратегічне значення; на посадах, пов'язаних із виконанням функцій держави. Також таким громадянам пропонують заборонити отримання доступу до держтаємниці. Крім того, люди з множинним громадянством не зможуть ставати суддями та митниками та мають подавати декларації про подвійне громадянство. Однак усі 5 законопроєктів із зазначеними вище пунктами були лише зареєстровані у Верховній Раді та досі не розглядалися у залі парламенту. Джерело